З українського літературного слововживання



Сторінка25/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   57

карний див. кримінальний.

КАРТОПЛЯНИЙ - КАРТОПЛЯРСЬКИЙ

Картопляний. Який стосується картоплі; приготовлений з картоплі: картопляне лушпиння, картопляне поле, картопляний крохмаль.

Картоплярський. Який стосується картоплярства: картоплярський район.

КАТА... Префікс, що означає рух униз, протидію, посилення, перехідність або завершення: катагенез, кататермометрія.

КАТАР - ГАСТРИТ

Катар, -у. Запальне ураження слизових оболонок людини й тварини – дихальних шляхів, травного тракту, сечових органів тощо.

Гастрит, -у. Шлункове захворювання.

КАТАРАКТ - КАТАРАКТА

Катаракт1, -а. Вид гідравлічного або пневматичного амортизатора.

Катаракт2, -у. Водоспад, в якому вода падає широким фронтом з невеликої висоти.

Катаракта. Помутніння кришталика ока.

КАТЕГОРИЧНИЙ - КАТЕГОРІЙНИЙ

Категоричний. Безумовний, рішучий, який не допускає заперечень: категоричний наказ, категорична директива, категоричне судження.

Категорійний. Який стосується категорії: категорійне значення дієслова.

КАТОК - КОТИК

Каток, -тка. Ковзанка.

Коток1, -тка. 1. Машина для вирівнювання та вкочування ґрунту, шляхового покриття тощо.

2. Пристрій для намотування дроту; котушка.



Коток2, -тка. У фольклорі – маленький кіт; котик. – Півнику-братику, відчини!.. – "Тоток-тоток, не велів коток! (казка).

КАТРАН - КАТРЕН

Катран1, -а. Надряд акул, які водяться в Тихому й Атлантичному океанах, у Чорному, Баренцовому та деяких інших морях.

Катран2, -у. Вид однорічних і багаторічних трав родини хрестоцвітих.

Катрен, -а. У поетиці – строфа з чотирьох рядків, що містить закінчену думку; чотиривірш.

КВАДРАНТ, -а. 1. У математиці – четверта частина круга.

2. Старовинний астрономічний інструмент для вимірювання висот небесних світил.

3. Прилад для вертикального націлювання гармат, мінометів тощо за заданим кутом підвищення.

КВАЗІ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "ніби", "несправжній", "фальшивий"; у загальних назвах пишеться разом (квазівчений, квазіімпульс, квазінейтралітет, квазіоптика), а з власними найменуваннями – через дефіс (квазі-Фауст).

КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ - КВАЛІФІКОВАНИЙ

Кваліфікаційний. Який стосується кваліфікації, встановлює або визнає її. Вж. зі сл.: мінімум, розряд, категорія, комісія, характеристика.

Кваліфікований. Який має високу кваліфікацію, добру підготовку до чогось; досвідчений. Вж. зі сл.: коментатор, працівник, учитель, рецензія, суддівство.

КВАРТИРКА - КВАТИРКА

Квартирка. Невелика квартира, а також пестливо. Вона любила свою затишну квартирку (М.Чабанівський).

Кватирка. Шибка у вікні, яку можна відчиняти. Вона лягла спати на лаві коло кватирки і все слухала, чи не вернеться Микола, чи не постукає в кватирку (І.Нечуй-Левицький).

КЕГЛЬ, КЕГЕЛЬ - КЕГЛЯ

Кегль, кегель, -гля, ор. -глем. Розмір друкарської літери, що визначається числом пунктів: кегль десять.

Кегля, -і, ор. -ею, мн. -глі, -гель. Дерев’яний або синтетичний стовпчик для гри в кеглі: розставляти кеглі.

КЕРІВНИЦТВО - КЕРУВАННЯ

Керівництво. 1. Переважно спрямування діяльності людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу; загальне відання художньо-виконавчою діяльністю інструментального ансамблю або вокального колективу тощо: керівництво державою.

2. збірн. Керівний склад якоїсь установи, організації тощо: районне керівництво.



Керування. 1. Спрямування руху, ходу, роботи чогось за допомогою керма та інших пристроїв; регулювання, спрямування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних рамках, межах; керівна дія в межах системи, структури, до яких входить керований об’єкт; безпосереднє керівництво оркестром, хором тощо: керування автомобілем, керування польотом, керування промисловістю, керування ансамблем.

2. Система або сукупність приладів, за допомогою яких керують машинами, механізмами тощо: автоматичне керування, дистанційне керування, ручне керування.

3. Вид граматичного зв’язку між словами в реченні.

Пор. управління.



КЕРМЕК - КЕРМЕТ

Кермек, -у. Трав’яниста або напівкущова багаторічна рослина, що має в корінні дубильні речовини й барвники.

Кермет, -у. Матеріал, в якому поєднано властивості керамічних речовин і металів.

керування див. керівництво.

КЕРУВАТИ - УПРАВЛЯТИ -ПРАВИТИ

Керувати, -ую, -уєш. Спрямовувати рух, хід, роботу чогось за допомогою керма та інших пристроїв; спрямовувати процес, впливати на розвиток, стан чогось; спрямовувати діяльність, бути на чолі когось, чогось, давати вказівки, бути керівником установи, спрямовувати чи зумовлювати чиїсь вчинки тощо: керувати човном, керувати боєм, керувати господарством.

Управляти. Те саме, що керувати (кермом та іншими пристроями – рідше): управляти підприємством.

Правити, -влю, -виш. Переважно здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь, рідше – спрямовувати рух когось, чогось: правити державою, правити човном.

кесар див. цезар.

КИЛЕКТОР, -а. Судно з потужними вантажопідйомними пристроями.

КИРКА - КІРКА - КІРХА

Кирка. Ручне знаряддя для подрібнювання, розколювання твердих порід, льоду тощо.

Кірка. Верхній затверділий шар чогось, тонка кора.

Кірха. Лютеранська церква.

КИТАЙКА - КИТАЯНКА

Китайка1. Густа, переважно синя шовкова тканина, яку завозили з Китаю; пізніше – вовняна тканина, яку виробляли в Росії, а також переносно. Йому Дидона підослала.. Сорочку і каптан з китайки (І.Котляревський); Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло, В китайку повите (Т.Шевченко); Ночі синяя китайка Вкрила щастя смертним злом (Г.Чупринка).

Китайка2. Морозостійкий сорт яблуні з невеликими плодами; плоди цієї яблуні.

Китаянка. Представниця народу, що становить основне населення Китаю.

КИТОБІЙ - КИТОБОЄЦЬ

Китобій, -боя, ор. -боєм. 1. Людина, яка займається китобійним промислом.

2. зрідка. Те саме, що китобоєць 1.



Китобоєць, -бійця, ор. -бійцем. 1. Судно, призначене для китобійного промислу.

2. зрідка. Те саме, що китобій 1.



КИШЛАК, -у. Осіле сільське поселення в Узбекистані й Таджикистані; зимове поселення в кочових народів Афганістану й Іраку.

КІВШ - КІШ

Ківш, ківша і ковша. Посудина для зачерпування, розливання чогось (окрема чи в складі механізму); черпак. Вж. зі сл.: дерев’яний, залізний, глибокий, коритоподібний, півтонний, екскаваторний, сталерозливний.

Кіш1, коша. Великий кошик для зберігання зерна, борошна, ловлі риби; пристрій у млині, віялці для засипання зерна; короб воза, саней тощо. Вж. зі сл.: важкий, великий, малий, дерев’яний, лозовий, плетений, кіш борошна, кіш картоплі.

Кіш2, коша, іст. Військовий табір, обоз; місце перебування запорізьких козаків; стан і житло кочівників. Розказують і плачуть [запорожці], Як Січ руйнували... Як козаки Вночі утікали І на тихому Дунаї Новим кошем стали (Т.Шевченко); Скотарі мали собі од вітру.. халабуди, окутані повстьми; вони кошами прозивались (О.Стороженко).

КІЛЕР, -а. Професійний убивця, який здійснює вбивство на замовлення.

КІЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "тисяча"; пишеться разом: кілокалорія, кілотонна.

КІЛЬКАНАДЦЯТЬ - КІЛЬКАНАДЦЯТЕРО

Кільканадцять, -ти і -тьох, числ. У межах від одинадцяти до дев’ятнадцяти. Та річечка звалась Половицею, як і ті кільканадцять хаток, що тулилися до неї (А.Кащенко).

Кільканадцятеро, -тьох, числ. збірн. Те саме, що кільканадцять. Уживається як двоє. Од того співу, сказала Хапуниха, кільканадцятеро собак на околиці захворіло на алергію (Вал. Шевчук).

...КІНЕЗ, ...КІНЕЗІЯ. Кінцеві частини складних слів, що означають рух, переміщення: бластокінез, брадикінезія.

КІНЕЦЬ КІНЦЕМ, ВРЕШТІ-РЕШТ (УРЕШТІ-РЕШТ). Вставні слова, які вказують на те, що підсумовує, завершує, закінчує що-небудь, висловлене раніше. Зі злості навіть обізвав себе злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину (А.Гудима); [Ройс:] Я дуже радий, що зможу з вами врешті-решт одверто домовитись (І.Муратов).

Заміняти ці слова рідковживаними в кінці кінців, у кінцевому рахунку (підсумку) тощо не слід.

Пор. також зрештою, врешті.

КІННИЙ - КІНСЬКИЙ - КОНЯЧИЙ

Кінний. 1. Якому надають руху коні, пов’язаний з їздою на конях: кінний плуг, кінна залізниця, кінна дорога, кінний спорт, кінна естафета.

2. Який складається з вершників: кінний загін, кінна армія, кінна розвідка.



Кінський. Належний коневі, пов’язаний з конем, кіньми, властивий їм тощо: кінський волос, кінське стійло, кінський завод, кінська торговиця, кінська сила. У ботанічних назвах: кінський щавель, кінська м’ята, кінський біб, кінський зуб, кінський каштан.

Конячий. Те саме, що кінський, а також прикметник до розмовного коняка: коняча голова, конячий біг.

кіннотник див. верхівець.

КІНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову кіно; пишеться разом: кінопрограма, кінотехнологічний (але кіно- й фотоматеріали).

кінський див. кінний.

кірка – кірха див. кирка.

КІСТЛЯВИЙ - КОСТИСТИЙ - КІСТЯНИЙ

Кістлявий. Худий, з випнутими кістками: кістлява людина, кістляві плечі. Під іконами лежав Томаш, довгий, кістлявий і жовтий, з запалими очима і загостреним носом (З.Тулуб).

Костистий. 1. Який має широкі, великі, випнуті кістки; ширококостий: костистий у плечах, костисте обличчя.

2. Який має багато дрібних кісток: костиста риба.

3. Те саме, що кістлявий: костисті руки, костисті пальці.

Кістяний. Зроблений або видобутий з кістки: кістяний гребінець, кістяні наконечники списів, кістяний клей, кістяне борошно.

кіш див. ківш.

КЛАСИЧНИЙ - КЛАСНИЙ - КЛАСОВИЙ

Класичний. 1. Пов’язаний з давньогрецьким, давньоримським світом, його культурою; красою подібний до статуї стародавніх греків і римлян; античний. Вж. зі сл.: світ, мистецтво, література, науки, філологія, обличчя, краса.

2. Який стосується класицизму: класичний стиль, класична філософія, класична школа.

3. Створений класиком – видатним письменником, діячем мистецтва, науки; зразковий. Вж. зі сл.: спадщина, драматургія, музика, твір, роман, праця, метод, визначення, промова, приклад.



Класний. 1. Який стосується шкільного класу. Вж. зі сл.: журнал, керівник, дошка, кімната, робота, читання, збори.

2. Який має високий професійний або спортивний рівень; майстерний. Вж. зі сл.: гравець, фахівець, футболіст, художник, гра, команда, виховання.

Класовий. Який стосується суспільних класів, їх взаємовідносин, ідеології тощо. Вж. зі сл.: підхід, політик, характер, свідомість, суть, солідарність, відносини, інтереси.

КЛЕЙНОДИ, -ів, мн. 1. Коштовності. [Хуса:] Мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Леся Українка).

2. іст. Знаки влади, регалії. – Візьміть мої гетьманські Клейноди, панове (Т.Шевченко); Клейноди гетьманські покладено було в церковних сховах в олтарі (М.Лазорський).



клик див. ікло.

КЛИЧНИЙ ВІДМІНОК В українській мові цей відмінок широко вживається не тільки стосовно людей (Михайле Андрійовичу, Юрію Івановичу, Катерино Максимівно, батьку, хлопче, сестрице, тітко), але й при звертанні до тварин, географічних та астрономічних об’єктів, споруд, предметів, явищ природи тощо: корівко, ластівко, конику, лебедику, Вітчизно, Україно, Києве, місяцю, зоре, хато, земле, вітре, дощику, морозе, віхоло. Ой не шуми, луже, Зелений байраче!.. Не плач, не журися, Молодий козаче! (пісня); Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим (О.Довженко).

КЛІРИНГ, -у. Система безготівкових розрахунків, що ґрунтується на залікові взаємних вимог і зобов’язань. Пох. кліринговий: клірингова угода.

КНИЖКА - КНИГА

Книжка. Друкована праця у вигляді зброшурованих і оправлених аркушів паперу з якимсь текстом.

Книга. Переважно велика обсягом або важлива за змістом: книга скарг, конторські книги.

книжковий - книжний

Книжковий. Який стосується книжки, пов’язаний з книжкою, з виробництвом і поширенням книжок тощо: книжкова обкладинка, книжковий ринок, книжкова виставка, книжкова шафа, книжкова фабрика, книжкова графіка.

Книжний. Характерний для літературно-писемного викладу, не властивий живій мові; узятий, запозичений з книжок: книжна мова, книжний стиль, книжні знання.

КО.., КОМ.., КОН... Префікси, що означають об’єднання, сумісність, спільність: коадаптація, компатріот, констеляція.

КОАГУЛЯНТ - КОАГУЛЯТ

Коагулянт, -у. Хімічна сполука, що спричиняє коагуляцію.

Коагулят, -у. Осад, що утворився в колоїдному розчині під час коагуляції.

КОД - КОДА

Код, -у. Система умовних знаків або сигналів для передавання відомостей.

Кода. Заключна частина музичного твору; додатковий віршовий рядок у канонічній строфі, який завершує твір.

КОДОЛА. Дуже товстий і міцний мотузок; канат, линва. Коло його ніг лежала кодола, скручена кружалом, наче гадюка, з залізною кішкою на кінці, котра була прив’язана до одного кінця мережі (І.Нечуй-Левицький).

КОЗАЧЕНКО - КОЗАЧЕНЬКО

Козаченко, ч. Син козака. – А захоче студент колегії побачитися з твоїм Мартинком, з простим козаченком? (І.Ле).

Козаченько, ч. пестл. Козак. Защебече соловейко В лузі на калині, заспіває козаченько, Ходя по долині (Т.Шевченко); Ой на гору козак воду носить, Дівчинонька козаченька просить: Козаченьку, мій соколю, Візьми мене із собою На Вкраїну далеку! (пісня); Ой як крикне наш отаман та до козаченьків: Не журіться, запорожці, друзі молоденькі! (дума); Голубе сизий, козаченьку любий! Хто ж тебе в полі к серцю приголубить? (Л.Боровиковський).

КОКЕТКА - КОКОТКА

Кокетка. 1. Жінка, яка своєю зовнішністю, манерами намагається подобатися чоловікам.

2. Верхня, відрізна частина сукні, блузки, до якої на висоті грудей пришивається нижня частина одягу.



Кокотка. Жінка легковажної поведінки, що перебуває на утриманні своїх коханців.

КОКІЛЬ - КУКІЛЬ

Кокіль, -ля. Ливарна форма з чавуну або сталі для відливання металевих виробів.

Кукіль, куколю. Бур’ян родини гвоздикових з темно-рожевими, зрідка білими квітками й отруйним насінням, а також переносно. – Оцей жовтий – осот, а червонуватий – кукіль. Найлихіші вороги наших ланів (О.Донченко); Будь сіячем, і хай життя твоє Насущний хліб, а не кукіль дає (Л.Забашта).

кокотка див. кокетка.

КОЛЕГІЯ - КОЛЕГІУМ

Колегія, -ї, ор. -єю. 1. Об’єднання, корпорація; адміністративний дорадчий або розпорядчий орган тощо: колегія адвокатів, колегія міністерства, військова колегія.

2. Те саме, що колегіум.



Колегіум, -у. Закритий середній і вищий навчальний заклад.

КОЛЕДЖ - КОЛЕЖ

Коледж, -у, ор. -ем. Вищий або середній навчальний заклад в Англії, США, Україні та деяких інших країнах.

Колеж, -у. Середній навчальний заклад у Франції, Бельгії і Швейцарії.

КОЛЕКТИВІСТСЬКИЙ - КОЛЕКТИВНИЙ

Колективістський. Властивий колективу, пройнятий духом колективізму: колективістська психологія, колективістські принципи, колективістські стосунки.

Колективний. Який стосується колективу, належний йому; призначений для колективу; який здійснює колектив. Вж. зі сл.: керівництво, договір, заява, земля, господарство, думка, мудрість, творчість, праця, відповідальність, гра, справа, зусилля, потреба, заняття.

КОЛЕКЦІОНУВАННЯ - КОЛЕКЦІОНЕРСТВО

Колекціонування. Збирання колекцій: займатися колекціонуванням.

Колекціонерство. Збирання колекцій як заняття; пристрасть до збирання: антикварне колекціонерство.

колер див. колір.

КОЛИ-НЕБУДЬ - КОЛИСЬ

Коли-небудь, присл. У будь-який, в який-небудь час у минулому чи майбутньому. – Може, ви чували коли-небудь про побратимство! (П.Куліш); Доводилось вам коли-небудь польову кашу їсти? (Панас Мирний); Чи коли-небудь зійдуться їхні дороги? (О.Гончар); – З тобою можна хоч коли-не-будь до ладу поговорити? (М.Стельмах).

Колись, присл. 1. У якийсь час у минулому; якось, давно. – Це я згадала, як колись у наймах крадькома вишивала сорочку (І.Нечуй-Левицький); – От колись була риба! (О.Довженко); Колись брав його дідусь під кожушину, грів бородою, тепер не бере, бо великий уже (А.М’ястківський).

2. У який-небудь час, невідомо коли в майбутньому. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять – ще колись І не такеє диво буде (Л.Глібов); Може, хоч мрією, часом, хвилиною Будем щасливі колись!.. (Г.Чупринка); – Ух, колись буде ще бійка (З.Тулуб).



КОЛИСКА – КОЛЯСКА

Колиска. Ліжечко для спання та колисання дитини; підвісний поміст у будівельників; гойдалка, а також переносно. Колисав мою колиску Вітер рідного Поділля (Б.Лепкий); Зося нагодувала немовля, поклала в колиску на вервечках (В.Земляк); Вкраїно, матінко моя, Моя колиско, серцю люба, Сплітай вінки із листя дуба, Хай серце радістю буя (Л.Забашта).

Коляска. Ресорний екіпаж з відкидним верхом; невеликий візок спеціального призначення тощо. Петро садив її в коляску, подавав сніданок (Вал. Шевчук).

колись див. коли-небудь.

КОЛІР - КОЛЕР

Колір, -льору. Світловий тон, забарвлення чогось; переважно у множині – виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва тощо: червоний колір, малювати щось темними кольорами.

Колер, -у, заст. Хвороба – рід сказу в коней.

колірний див. кольоровий.

...КОЛІРНИЙ - ...КОЛЬОРОВИЙ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають словам колір, кольоровий; ширше вживається ...колірний: багатоколірний (багатокольоровий), двоколірний (двокольоровий).

КОЛО - КРУГ

Коло, ім. 1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра; така крива, утворена з різних предметів тощо.

2. Те саме, що круг.



Круг, -а. Частина площини, обмежена кривою лінією; ділянка, предмет, що має округлу форму.

колодязь див. криниця.

КОЛОЇД, -у. Речовина, що не кристалізується (білок, крохмаль, клей тощо).

КОЛОЇДАЛЬНИЙ - КОЛОЇДНИЙ

Колоїдальний. Який має властивості колоїду: колоїдальний графіт.

Колоїдний. Прикм. від колоїд: колоїдна хімія, колоїдний розчин.

КОЛОНІАЛЬНИЙ - КОЛОНІЗАЦІЙНИЙ

Колоніальний. Який стосується колонії – країни, що перебуває під владою іноземної держави: колоніальна країна, колоніальна війна.

Колонізаційний. Який стосується колонізації як заселення вільних земель: колонізаційний рух, колонізаційне питання.

КОЛОНІЗАТОР - КОЛОНІСТ

Колонізатор, -а. 1. Поневолювач, експлуататор колоніальних народів.

2. Те саме, що колоніст 1.



Колоніст, -а. 1. Мешканець колонії – поселення, що складається з вихідців з іншої країни.

2. Мешканець колонії – виправно-трудового закладу (переважно з полегшеним режимом).



КОЛОНІЗАТОРСЬКИЙ - КОЛОНІСТСЬКИЙ

Колонізаторський. Який стосується колонізатора або колонізації: колонізаторська війна, колонізаторська сваволя.

Колоністський. Який стосується колоніста, належний йому: колоністські поселення.

колонізаційний див. колоніальний.

колоніст див. колонізатор.

колоністський див. колонізаторський.

колориметр див. калориметр.

КОЛОРИСТИЧНИЙ - КОЛОРИТНИЙ

Колористичний. Який відзначається багатством, вдалим поєднанням кольорів: колористичне панно, колористична гама.

Колоритний. 1. Мальовничий: колоритний пейзаж.

2. Яскраво виражений: колоритний вислів, колоритний образ, колоритний супровід, колоритні епітети, колоритні сцени.



КОЛОСНИК - КОЛОШНИК - КОЛОСНЯК

Колосник, -а. Переважно в множині – чавунні бруски, з яких складається решітка в топках.

Колошник, -а. Верхня частина доменної печі, вагранки разом з отвором, через який засипається руда, паливо, вапняк тощо.

Колосняк, -у. Багаторічна трава з довгим кореневищем і сизим цупким листям.

колоша див. калоша.

колошник див. колосник.

коляска див. колиска.

КОЛЬОРОВИЙ - КОЛІРНИЙ - КОЛЬОРИСТИЙ

Кольоровий. Який має яскравий або світлий колір; забарвлений у різні кольори, різноколірний тощо: кольоровий олівець, кольоровий халат, кольорове кіно.

Колірний. Пов’язаний з кольором: колірна гама, колірна композиція.

Кольористий. Забарвлений у різні кольори: кольористе вбрання.

...кольоровий див. ...колірний.

КОЛЮЧЕ - КОЛЮЧИ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка