З українського літературного слововживання



Сторінка26/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   57

Колюче, присл. Семен б’є ціпом, аж двір стогне. Повне зерно бризкає високо вгору, колюче вдаряється об руки й обличчя (Р.Іваничук); – Ні, злодюго, я так не можу зробити; сама їдь до хазяїна та й віддай йому! колюче усміхаючись, докірливо промовив наймит (Л.Яновська).

Колючи. Дієприсл. від колоти. Він добряче стомився, колючи дрова.

коляска див. колиска.

КОМАНДИТНИЙ: Командитне товариство. Підприємство, один або кілька учасників якого відповідають за зобов’язанням товариства всім своїм майном, а інші учасники тільки своїми вкладами.

КОМАНДОР - КОМЕНДОР

Командор, -а. За середньовіччя – одне з вищих звань у чернечо-лицарських орденах; один з вищих ступенів у масонських ложах; заст. – керівник загону кораблів, який не мав чину адмірала; у спорті – керівник кінних, лижних, велосипедних, мотоциклетних, автомобільних та інших змагань.

Комендор, -а. Матрос, який обслуговує артилерійську установку.

комин див. димар.

КОМИШ - ОЧЕРЕТ

Комиш, -у. 1. Висока водяна або болотяна багаторічна рослина родини осокових. Під тими вербами не було очерета ні комишу (І.Нечуй-Левицький); Жили по комишах і очеретах (Словник Б.Грінченка).

2. розм. Те саме, що очерет. Чутно було, як шелестить комиш шорстким листом та іноді хрусне під ногою суха очеретина (М.Коцюбинський).



Очерет, -у. Багаторічна водяна або болотяна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю. Шаланда пройшла поза купою очерету (Ю.Яновський).

КОМІТАТ, -у. Найбільша одиниця адміністративно-територіального поділу в Угорщині.

КОМІТЕНТ, -а. Особа, яка доручає комісіонерові укласти угоду від імені останнього, але за рахунок комітента; особа, яка здала речі на комісію (в комісійну крамницю).

компанія див. кампанія.

КОМПІЛЯЦІЯ - КОМПІЛЮВАННЯ

Компіляція, -ї, ор. -єю. 1. Писання творів на підставі чужих матеріалів без самостійного дослідження.

2. Твір, написаний таким способом.



Компілювання. Те саме, що компіляція 1.

КОМПЛІМЕНТ - КОМПЛЕМЕНТ

Комплімент, -у. Приємні, люб’язні слова, похвала, лестощі.

Комплемент, -у. Білкова речовина сироватки крові людини й тварини типу ферментів.

КОМПОЗИЦІЯ - КОМПОНУВАННЯ

Композиція, -ї, ор, -єю. 1. Будова, структура, розташування та взаємозв’язок художнього твору, картини тощо: композиція роману, хореографічна композиція, шахова композиція.

2. Музичний твір, твір живопису тощо.



Компонування. Складання з окремих частин чогось цілого; створення композиції картини, мелодії тощо: компонування листів, компонування потокових ліній, компонування творів, компонування картини.

КОМУНІКАБЕЛЬНИЙ. Такий, з яким легко спілкуватися, мати справу, налагоджувати контакти: комунікабельна людина, комунікабельний характер.

КОМУНІКАЦІЙНИЙ - КОМУНІКАТИВНИЙ - КОМУТАТИВНИЙ - КОМУТАТОРНИЙ

Комунікаційний. Який стосується комунікації – шляхів сполучення, транспорту; пов’язаний з комунікацією: комунікаційні шляхи, комунікаційна мережа.

Комунікативний. Який стосується комунікації як спілкування, інформації: комунікативна функція мови, комунікативний зв’язок, комунікативне членування речення.

Комутативний. Пов’язаний з переміщенням: комутативний закон.

Комутаторний. Який стосується комутатора: комутаторний шнур.

кон... див. ко...

КОНВЕРСІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Обмін, перетворення, перерахунок: конверсія валют.

2. Перепрофілювання військової промисловості на виробництво товарів широкого вжитку або навпаки.



3. лінгв. Спосіб утворення слова внаслідок зміни його граматичних характеристик.

КОНДЕНСАЦІЙНИЙ - КОНДЕНСАТОРНИЙ

Конденсаційний. Який стосується конденсації: конденсаційна система опалювання, конденсаційний насос, конденсаційна вода.

Конденсаторний. Який стосується конденсатора, призначений для нього: конденсаторний прилад, конденсаторний папір.

КОНДИЦІЙНИЙ - КОНДИЦІЙОВАНИЙ

Кондиційний. Який відповідає кондиції: кондиційний виноград, кондиційне вугілля.

Кондиційований. Який піддається кондиціюванню: кондиційоване повітря.

КОНЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову конячий; пишеться разом: конепоголів’я, конеферма.

кон’єктура див. кон’юнктура.

КОНКУРСАНТ, -а. Учасник конкурсу (звичайно музичного). Пох. конкурентка.

КОНОСАМЕНТ, -а. Розписка, що її видає капітан або агент морського транспортного підприємства вантажовідправникові, яка засвідчує прийняття вантажу до перевезення.

консервативний див. консерваторний.

КОНСЕРВАТИВНІСТЬ - КОНСЕРВАТИЗМ

Консервативність, -ності, ор. -ніс-тю. Властивість консервативного: консервативність переконань.

Консерватизм, -у. 1. Прихильність до старого, віджилого, обстоювання його; консервативні погляди: консерватизм у політиці, виявляти консерватизм.

2. Те саме, що консервативність.

КОНСЕРВАТОРНИЙ, КОНСЕРВАТОРСЬКИЙ - КОНСЕРВАТОРСЬКИЙ - КОНСЕРВАТИВНИЙ

Консерваторний, консерваторський. Який стосується консерваторії: консерваторна освіта, консерваторські студенти.

Консерваторський. Який стосується консерваторів: консерваторські принципи.

Консервативний. Який обстоює старе, віджиле: консервативні погляди.

КОНСЕРВАЦІЯ - КОНСЕРВУВАННЯ

Консервація, -ї, ор. -єю. 1. Тимчасове припинення діяльності чогось: консервація шахти, консервація будівництва заводу.

2. Запобігання псуванню, руйнуванню спеціальною обробкою або створенням відповідних умов зберігання: консервація деревини, консервація крові.

Консервування. 1. Перетворення в консерви: консервування грибів, консервування овочів.

2. Те саме, що консервація 2.

КОНСИГНАНТ - КОНСИГНАТОР

Консигнант, -а. Власник товару, який продає за кордон через комісіонера – консигнатора.

КОНСОЛІ - КОНСОЛЬ

Консолі, -лей, мн. Облігації довготермінових або безтермінових державних позик, випущених в Англії.

Консоль, -і, ор. -ллю. Виступ у стіні будинку; колонкова пересувна підставка для статуеток, квітів тощо.

КОНСПІРАТИВНИЙ, КОНСПІРАЦІЙНИЙ - КОНСПІРАТОРСЬКИЙ

Конспіративний, конспіраційний. Пов’язаний з конспірацією, таємний: конспіративна квартира, конспіративне засідання.

Конспіраторський. Який стосується конспіратора, властивий конспіраторові: конспіраторські звички.

КОНСПІРАЦІЯ - КОНСПІРУВАННЯ

Конспірація, -ї, ор. -єю. Заходи, яких уживає нелегальна організація для збереження в таємниці своєї діяльності, своїх членів; дотримання таємниці: сувора конспірація, дотримання конспірації.

Конспірування. Застосування конспірації щодо чогось, когось; дотримування конспірації: конспірування роботи організації.

КОНСТИТУЦІЙНИЙ - КОНСТИТУТИВНИЙ

Конституційний. 1. Який стосується конституції – основного закону держави: конституційний маніфест, конституційне право, конституційний лад, конституційна держава.

2. Який стосується конституції – будови організму: конституційні властивості організму.

Конститутивний, книжн. Який становить основу чогось; визначальний: конститутивні положення.

КОНСТИТУЩОНАШСТИЧНИЙ - КОНСТИТУЦІОНАЛІСТСЬКИЙ

Конституціоналістичний. Який стосується конституціоналізму: конституціоналістичний напрям у державному праві.

Конституціоналістський. Який стосується конституціоналістів: конституціоналістська організація.

КОНСТРУКТИВНИЙ - КОНСТРУКЦІЙНИЙ - КОНСТРУКТОРСЬКИЙ

Конструктивний. 1. Пов’язаний з конструкцією, конструюванням: конструктивні властивості будівлі, конструктивна деталь.

2. Який може бути основою чогось: конструктивні пропозиції.

Конструкційний. Придатний для конструкції споруд, будівель або їхніх частин: конструкційні матеріали, конструкційна сталь.

Конструкторський. Який стосується конструктора, конструкторів; пов’язаний з конструюванням: конструкторське бюро.

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ - КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ

Консультативний. Який має дорадчі права; дорадчий: консультативний комітет, консультативний статус, консультативна нарада.

Консультаційний. Який дає поради з якихось питань; призначений для консультації: консультаційний пункт, консультаційний центр, консультаційна година, консультаційна допомога, консультаційна поліклініка.

КОНСУЛЬТАЦІЯ - КОНСУЛЬТУВАННЯ

Консультація, -ї, ор. -єю. 1. Порада фахівця з якогось питання; установа, в якій допомагають порадами: дитяча консультація, юридична консультація.

2. Те саме, що консультування: консультація для абітурієнтів.

Консультування. Надання порад з якихось питань: консультування молодих авторів.

КОНТАКТОР, -а. Електромеханічний або електромагнітний апарат, призначений для дистанційного вмикання й перемикання електричних кіл.

КОНТИНГЕНТОВАНИЙ. Обмежений певними кількісними рамками.

КОНТОКОРЕНТ, -у. Єдиний рахунок, на якому відбито всі операції банку з клієнтом. Пох. контокорентний.

КОНТР..., КОНТРА... Префікси, що означають "протилежний чомусь", "який протидіє комусь, чомусь", "проти"; пишуться разом: контрбаланс, контрманевр, контрамарка, контрапункт (контр- пишеться через дефіс у словах контр-адмірал, контр-адміральський).

КОНТРАБАНДНИЙ - КОНТРАБАНДИСТСЬКИЙ

Контрабандний. Пов’язаний з контрабандою; старанно приховуваний: контрабандні товари.

Контрабандистський. Який стосується контрабандистів: контрабандистська шаланда.

КОНТРАГЕНТ, -а. Особа чи установа, яка бере на себе певні зобов’язання за договором. Пох. контрагентський.

КОНТРАКТАНТ, -а. Особа або організація, яка приймає на себе певні зобов’язання за контрактом.

КОНТРОЛЕР - РЕВІЗОР - ІНСПЕКТОР

Контролер, -а. Особа, яка контролює або перевіряє когось, щось.

Ревізор, -а. Особа, яка перевіряє правильність і законність діяльності підприємства, установи, організації, службової особи, служби руху тощо.

Інспектор, -а. Посадова особа в державних установах, на підприємствах, у громадських організаціях, яка здійснює нагляд і контроль за правильністю їхніх дій, виконанням законів, постанов, ухвал тощо.

КОНТРОЛЬ, -ю, ор. -ем. 1. (за чим, над чим, чого). Вживається при віддієслівних іменниках, що означають дію: контроль за роботою підприємства, контроль за (над) правильним використанням коштів.

2. (над чим). Вживається при іменниках не дієслівного походження: контроль над усіма вузлами комунікацій, контроль над фінансами.

КОНФРОНТАЦІЯ, -і, ор. -єю. Протиборство, протиставлення соціальних систем, класових інтересів, ідейно-політичних принципів тощо; зіткнення.

КОНЦЕНТРАЦІЯ - КОНЦЕНТРУВАННЯ

Концентрація, -ї, ор. -єю. 1. Зосередження, збирання, згромадження когось, чогось: концентрація військ, концентрація виробництва, концентрація уваги.

2. Кількість розчиненої речовини в чомусь: розчин високої концентрації.

Концентрування. 1. Те саме, що концентрація 1.

2. Насичення, згущення розчину; збагачення корисних копалин: концентрування розчину, концентрування руди.



КОНЦЕРТИНО, невідм., с. 1. Музичний інструмент у вигляді шестигранної гармонії.

2. Віртуозний музичний твір типу концерту, але менший за обсягом і простіший від нього.



КОН’ЮНКТУРА - КОН’ЄКТУРА

Кон’юнктура. Сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і наслідок якоїсь справи або процесу: економічна кон’юнктура, політична кон’юнктура, торговельна кон’юнктура.

Кон’єктура. Відновлення зіпсованих місць у тексті або розшифрування тексту на основі здогадів: здійснювати кон’єктуру.

КОНЮХ - КОНЯР

Конюх, -а. Той, хто доглядає коней.

Коняр, -а. Фахівець з конярства; той, хто займається конярством.

конячий див. кінний.

КООПЕРУВАННЯ - КООПЕРАЦІЯ - КООПЕРАТИВ

Кооперування. Дія – об’єднання на засадах співробітництва, залучення для участі в кооперації: кооперування виробництва, кооперування споживачів, кооперування наукових установ із заводами.

Кооперація, -ї, ор. -єю. Співробітництво, добровільні об’єднання людей для спільної господарської чи торговельної діяльності тощо: виробнича кооперація, житлово-будівельна кооперація, споживча кооперація.

Кооператив, -у. Виробниче, торговельне об’єднання; кооперативна крамниця: сільськогосподарський кооператив, шкільний кооператив.

КООРДИНАЦІЯ - КООРДИНУВАННЯ - КООРДИНОВАНІСТЬ

Координація, -ї, ор. -єю. 1. Узгодження, приведення у відповідність якихось дій, явищ тощо: координація наукових досліджень, координація діяльності підприємств, координація дій зі штабами фронтів.

2. Узгодженість рухів, дій тощо: координація рухів.

Координування. 1. Те саме, що координація 1: координування економічних досліджень.

2. зрідка. Те саме, що координація 2: координування рухів, координування ударів по клавішах друкарської машинки.

Координованість, -ності, ор. -ніс-тю. Те саме, що координація 2: координованість рухів.

КОПТИТИ - КОПТІТИ

Коптити, -пчу, -птиш, перех. Коптінням приготовляти продукти харчування: коптити ковбаси.

Коптіти, -пчу, -птиш, неперех. Утворювати кіпоть: лампа коптить.

КОПЧЕННЯ - КОПЧЕННЯ - КОПЧЕНЯ

Копчення. Готування продуктів харчування (м’яса, риби тощо) пров’ялюванням їх у диму; коптіння: копчення ковбас, копчення сиру, гаряче й холодне копчення.

Копчення, збірн., с. Копчені харчові продукти; копченина: покуштувати різного копчення.

Копченя, -і, ор. -ею, ж. Копчене м’ясо, копчена риба.

коразія див. корозія.

КОРАЛИ - КОРАЛІ

Корали, -ів, мн. (одн. корал, -а). Морські тварини, рід поліпів; вапнисті відклади деяких видів цих тварин. Корали – вередливі істоти. Для нормальної життєдіяльності колоніям необхідна вода певної солоності (з журналу).

Коралі, -ів, мн. Намисто з коралів. Вона потягнула до себе якийсь темний разок і здивовано побачила, що то були коралі з золотим дукачем (М.Стельмах).

КОРД - КОРДА

Корд, -у. Міцні нитки, з яких виготовляють спеціальні тканини; вовняна тканина з повздовжніми ворсовими рубчиками: корд зі штучного волокна, пальто з корду.

Корда. Довгий мотузок, застосовуваний під час виїжджування коней по колу; струна (шворка) для керування літальними моделями.

КОРЕЙКА - КОРЕЯНКА

Корейка. Свиняча або теляча грудинка.

Кореянка. Представниця народу, що становить корінне населення Кореї.

КОРЕКТУВАТИ - КОРИГУВАТИ

Коректувати, -ую, -уєш. 1. Вносити корективи в щось, виправляти що-небудь тощо: коректувати розрахунки економістів, коректувати артилерійську стрільбу.

2. Виправляти помилки у відбитку друкарського, комп’ютерного та ін. набору: коректувати набір роману.

Пох.: коректований, коректування.

Коригувати. Те саме, що коректувати 1: коригувати режим роботи машини, коригувати вогонь батареї. Пох.: коригований, коригування.

КОРЕЛЯТИВНИЙ - КОРЕЛЯЦІЙНИЙ

Корелятивний, книжн. Який перебуває у взаємній залежності; співвідносний: корелятивні зміни, корелятивні поняття.

Кореляційний, книжн. Який стосується кореляції: кореляційна залежність.

кореянка див. корейка.

коригувати див. коректувати.

КОРИСНИЙ - КОРИСЛИВИЙ

Корисний (для кого-чого, кому). Який дає добрі наслідки, користь; який використовується за певним призначенням тощо: корисна робота, корисна площа, корисні копалини, корисні зауваження, корисні поради, коефіцієнт корисної дії.

Корисливий. Який прагне власної вигоди, наживи; який ґрунтується на користі: корислива людина, корисливі міркування, корислива мета.

КОРИСТЬ - КОРИСНІСТЬ

Користь, -і, ор. -тю. Добрі наслідки, матеріальна вигода для когось, чогось: велика користь, давати користь, мати користь.

Корисність, -ності, ор. -ністю. Якість корисного: корисність речі, корисність спорту.

КОРІННИЙ - ДОКОРІННИЙ

Корінний. 1. Споконвічний, постійний – про населення певної місцевості, представників якогось середовища тощо: корінні жителі.

2. Те саме, що докорінний.



Докорінний. Який стосується основ, коренів чогось. Вж. зі сл.: злам, переворот, поворот, зміна, ломка, перебудова, реконструкція, реорганізація, різниця, перетворення, поліпшення, удосконалення, особливості, переваги.

корм див. харчі.

КОРОЗІЯ - КОРАЗІЯ - ЕРОЗІЯ

Корозія, -ї, ор. -єю. Руйнування металів і деяких інших твердих тіл під впливом хімічних та електрохімічних процесів, а також результат цих процесів; руйнування гірських порід внаслідок розчинення їх у воді: корозія заліза, хімічна корозія, атмосферна корозія, морська корозія, корозія ґрунту.

Коразія. Процес руйнування гірських порід уламковим матеріалом, що його переносять вода, лід, вітер тощо.

Ерозія. Руйнування грунту чи гірських порід водою, льодом або вітрами; руйнування металу під дією механічних чинників або електричних розрядів; порушення цілості тканини шкіри або слизових оболонок під впливом різноманітних чинників: вітрова ерозія. Є на світі дивоглядні ріки – Водної ерозії сліди. А вони позначені навіки Кольором весняної води (П.Сиченко).

КОРСЕТ - КОРСЕТКА

Корсет, -а. 1. Широкий пояс для стягування талії.

2. Те саме, що корсетка.



Корсетка. Верхній жіночий одяг – пошита в талію безрукавка з кольорової тканини.

КОСМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "всесвіт"; пишеться разом: космоінженер, космоцентр.

костистий див. кістлявий.

коток див. каток.

котрий див. який.

КОТРИЙ-НЕБУДЬ - КОТРИЙСЬ

Котрий-небудь, котрого-небудь, займ. 1. Який-небудь з кількох.

2. Хто-небудь з кількох. Коли ж було дитина побіжить, чи до сусідів, чи на вулицю, то вже котрий-небудь, або батько, або мати, так слідом за нею й ходять (Г.Квітка-Основ’яненко).



Котрийсь, котрогось, займ. Якийсь, невідомо який з кількох. – Ну, це ми дешево одбулись! – озвався котрийсь (А.Головко); – Чи не привалить тут нас? глянув котрийсь на стелю (О.Гончар).

КОХАННЯ - ЛЮБОВ

Кохання. 1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Кохання обняло її палку душу ніби полум’ям (І.Нечуй-Левицький); Є в коханні і будні і свята, Є у ньому і радість і жаль, Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль (В.Симоненко).

2. рідше. Те саме, що любов 1. Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Марко Вовчок).



Любов, -і, ор. -в’ю. 1. Почуття глибокої сердечної прив’язаності до кого-, чого-небудь; інтерес, пристрасть до чогось. Огнище те – любов до країни своєї, до свого народу (М.Коцюбинський); Перед ним постають оченята доньки й синка, сповнені найвищої любові і принади до матері (О.Досвітній); Я перераховую принади мого маленького едему і чую, як захлюпує мою душу любов... До людей, до краю, до себе? До всього... А та любов кипить у мені і груди розпирає: ще трохи й вибухне і виллється на світ сльозами, сміхом, піснею, словом – що ж то за таке навальне почуття? (Р. Іванчук).

2. Те саме, що кохання 1. – Ізольдо! Ох Ізольдо! Прийми любов мою! (Леся Українка); Вийде мила брати воду, Зловить зілля-руту, Зловить руту та й згадає Про любов забуту (П.Карманський).



КОХАТИ - ЛЮБИТИ

Кохати. 1. Почувати, виявляти глибоку сердечну прихильність до особи іншої статі. – Коли вподобав Олену, то бери Олену, а мені кожна невістка буде люба, аби тебе кохала, мій сину (Марко Вовчок); Той, хто волю занехає, Хай хоч в золоті лежить, Хоч царівну хай кохає, А не буде в щасті жить (Г.Чупринка).

2. рідше. Те саме, що любити 1. Хто кохав життя ледаче, Непереливки тому (Л.Глібов); Хто кохає край свій рідний Для високої ідеї; Я ж кохаю не для неї, А для того, що він бідний (М.Вороний).

3. Дбайливо вирощувати щось, виховувати, ростити когось, старанно доглядаючи. Це ж наші рученьки кожну колосинку кохали та ростили (М.Шеремет); Старую бабусеньку згадаю! Вона мене кохала: піснями пеленала, Рідним словом кормила, рідній мові учила (Ф.Метлинський).

Любити, люблю, любиш. 1. Відчувати глибоку відданість, прив’язаність до когось, чогось. Як я люблю тебе, мій рідний краю, Як я люблю красу твою, твій люд (І.Франко); – Мати любила мене душі не чула (Панас Мирний).

2. Те саме, що кохати 1. Мокрина довго любила його та все давала гарбуза своїм женихам (І.Нечуй-Левицький); Ні, душу мучити свою Я більше вже не можу... Тепер я іншу вже люблю, На тебе... схожу (О.Олесь).



КРАВЕЦЬ - ШВЕЦЬ

Кравець, -вця. Майстер, який шиє одяг. Помічника Максима Горобця відпустив додому, аби той сходив до кравця приміряти костюм (А.М’ястківський).

Швець, шевця. Майстер, який шиє і лагодить взуття. – А я кажу: у їх батько швець був, і вони самі чоботи шити вміють (Б.Грінченко); – А то вже як кому... Шевці підуть чоботи шити, а кравці кравцювати (О.Соколовський).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка