З українського літературного слововживання



Сторінка3/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Ажіотаж, -у, ор. -ем. Спекулятивна гарячка на біржах і ринках; штучно викликане збудження, хвилювання. [Бережний:] Запишіть. В питанні про вченого секретаря не припускати склоки й непотрібного ажіотажу (І.Микитенко).

Ажитація, -ї, ор. -єю, заст. Збуджений стан, хвилювання. В ажитації він замахав руками й порозкидав папери (Ю.Смолич).

АЗАРТ - АЗАРТНІСТЬ

Азарт, -у. Сильне захоплення, гарячковість; запал: працювати з азартом, охоплений азартом, приводити в азарт, спортивний азарт.

Азартність, -ності, ор. -ністю. Властивість азартного; захопленість, гарячковість: азартність футболістів, азартність суперечок, дух азартності.

АЗБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову азбестовий; пишеться разом: азбометалевий, азбошифер.

АЗБУКА - АБЕТКА - АЛФАВІТ

Азбука. 1. Сукупність літер якогось письма, розташованих у прийнятому порядку; переносно – основні, найпростіші засади якоїсь науки, справи: нотна азбука, слов’янська азбука, азбука математики, оволодівати азбукою, вчити (вивчати) азбуку.

2. Книжка для початкового навчання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: – А до школи, пане дяче, азбуки читати! (П.Чубинський).

Абетка. Те саме, що азбука: за абеткою, слов’янська абетка. Наташа подарувала їм ту абетку, за якою вона колись вчилася читати й писати (З.Тулуб).

Алфавіт, -у. Те саме, що азбука 1: за алфавітом, латинський алфавіт, фонетичний алфавіт.

АЗБУЧНИЙ - АБЕТКОВИЙ - АЛФАВІТНИЙ. У словосп.: азбучна (абеткова) істина, азбучне (абеткове) поняття, абетковий (алфавітний) порядок, в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку, алфавітна система, алфавітне письмо, алфавітний покажчик, алфавітний список, укладений за алфавітним принципом. Пор. азбука.

аїл див. аул.

АКАДЕМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову академічний; пишеться разом: академмістечко, академвідпустка.

АКВА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "водний"; пишеться разом: акваплан, акватехніка.

АКВІЗИТОР, -а. Агент транспортних або страхових організацій, в обов’язки якого входить залучення нових вантажів чи нових договорів страхувань.

АКОРДОВИЙ - АКОРДНИЙ

Акордовий. Який стосується гармонійного поєднання музичних звуків: акордовий склад, акордовий супровід, акордова музика.

Акордний. 1. Який виконується, виготовляється за угодою: акордний наряд, акордна оплата праці, акордна робота, акордна розцінка.

2. зрідка. Те саме, що акордовий.

АКСЕЛЕРАТ, -а. Дитина, підліток, які виділяються прискореним фізичним, фізіологічним і психічним розвитком.

АКТ, -у. 1. Окремий вияв якоїсь діяльності; дія, подія, вчинок; закінчена частина (дія) театральної вистави. Зав’ялов не вперше грав у виставі, яка йшла сьогодні, але ніколи ще він не проводив заключного акту з такою силою, як у цей вечір (Л.Дмитерко).

2. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення; офіційний документ, запис про якийсь факт. Здоровань-лісничий заставив скидати стояки на те саме місце, звідки вони були взяті, склав акта і поїхав геть (Григорій Тютюнник).



АКТИВАЦІЯ - АКТИВІЗАЦІЯ

Активація, -ї, ор. -єю. Збудження чогось, посилення діяльності організму: активація вугілля, ферментна активація, рівень активації, активація молекул.

Активізація. Спонукання когось, чогось до діяльності, активніших дій; більший вияв чогось: активізація громадського життя, активізація навчального процесу, активізація світла, творча активізація.

АКТИВІЗУВАТИ - АКТИВУВАТИ

Активізувати, -ую, -уєш, недок. і док. Робити діяльнішим, активнішим когось, щось: активізувати дослідження, активізувати зусилля, активізувати діяльність організму (серця), активізувати життєдіяльні ферменти. Пох.: активізація, активізований (активізований навчальний процес), активізуватися.

Активувати, недок. і док. Збільшувати нагромадження енергії в організмі або речовині, посилювати діяльний стан: активувати молекули, активувати ріст організму, активувати фізіологічні функції людини. Пох.: активатор, активація, активований (активоване вугілля).

АКТИНО... Перша частина складних слів, що означає відношення до променистої енергії, випромінювання; пишеться разом: актинобацильоз, актинометрія.

актор див. артист.

АКУМУЛЯЦІЯ, АКУМУЛЮВАННЯ - КУМУЛЯЦІЯ

Акумуляція, -ї, ор. -єю, акумулювання. Збирання, нагромадження, зосередження чогось: акумуляція алювію, акумуляція енергії [вітру], акумуляція речовини.

Кумуляція. Нагромадження в організмі людини і тварини різних речовин (ліків, отрут тощо) внаслідок тривалого вживання їх; зосередження застрахованих об’єктів на обмеженій території – в одному будинку, порту, складі тощо; концентрація енергії спрямованого вибуху: кумуляція дії снодійних, кумуляція сонячного проміння.

акцент див. вимова.

АКЦЕНТОЛОГІЧНИЙ - АКЦЕНТУАЦІЙНИЙ

Акцентологічний. Який стосується акцентології – розділу мовознавства про наголошування: акцентологічна характеристика, акцентологічне дослідження, акцентологічний словник.

Акцентуаційний. Який стосується акцентування – наголошування: акцентуаційна модель.

АКЦЕПТАНТ, -а. Особа, яка зобов’язалася сплатити за пред’явленим рахунком.

АКЦЕСІЙНИЙ - АКЦЕСОРНИЙ - АКЦЕСОРНИЙ

Акцесійний: акцесійний договір – договір, яким держава приєднується до раніше укладеного договору між іншими державами.

Акцесорний: акцесорний договір – додатковий договір, який існує лише у зв’язку з іншим (головним) договором (також акцесорне зобов’язання).

Акцесорний: акцесорні мінерали – мінерали, що становлять кількісно незначну, але якісно дуже характерну складову частину гірських порід (апатит, монацит, циркон тощо).

АКЦИДЕНЦІЯ, -ї, ор. -єю. Випадкова, минуща, неістотна властивість. Пох. акцидентний: акцидентні роботи.

АКЦИЗ, -у. Основний вид непрямих податків, здебільшого на предмети широкого вжитку, комунальні й транспортні послуги. Пох. акцизний.

АКЦІОНЕРНИЙ - АКЦІОНЕРСЬКИЙ

Акціонерний. Який стосується акцій, заснований на акціях: акціонерний банк, акціонерна компанія, акціонерне товариство, акціонерна власність.

Акціонерський. Який належить акціонерові, властивий акціонерам: акціонерські внески.

АЛАБАСТР, -а. Старогрецька посудина для олії.

АЛГОЛ, -у. Назва кількох алгоритмічних мов і створених на їхній основі мов програмування для числових обчислювальних машин.

АЛЕВРИТ - АЛЕВРОЛІТ

Алеврит, -у, мн. -и, -ів. Дрібнозерниста осадова гірська порода (проміжна між глинами та піском). Пох. алевритовий.

Алевроліт, -у, мн. -и, -ів. Уламкова гірська порода, зцементований алеврит. Пох. алевролітовий.

АЛЕГРЕТО - АЛЕГРО

Алегрето. 1. присл. Помірно швидко (про темп виконання музичного твору).

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.



Алегро. 1. присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору): виконати алегро.

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі: сонатне алегро.

АЛЕЙКІЯ - АЛЕЙКЕМІЯ

Алейкія, -ї, ор. -єю. Захворювання, що характеризується порушенням функції кровотворення (зменшення кількості лейкоцитів, тромбоцитів, еритроцитів).

Алейкемія. Пухлинне захворювання кровотвірної системи; лейкоз.

Александрія див. Олександрія.

алігатор див. крокодил.

АЛІТЕРАЦІЯ - АЛЬТЕРАЦІЯ

Алітерація, -ї, ор. -єю. Поетичний прийом, який полягає в доборі слів з повторюваними однаковими приголосними звуками. Вітер в гаї не гуляє – Вночі спочиває, Прокинеться – тихесенько В осоки питає: "Хто се, хто се по сім боці Чеше косу? Хто се?.. Хто се, хто се по тім боці Рве на собі коси?.. Хто се, хто се?"– тихесенько Спитає-повіє Та й задріма, поки неба Край зачервоніє (Т.Шевченко).

Альтерація. У музиці – підвищення або зниження тону на півтон або тон.

АЛКОГОЛІЗМ - АЛКОГОЛІЗ

Алкоголізм, -у. Захворювання, що спричиняється систематичним уживанням алкогольних напоїв.

Алкоголіз, -у. Обмінний розклад речовин при взаємодії зі спиртом.

АЛМАЗ - ДІАМАНТ, БРИЛЬЯНТ

Алмаз. 1. р. -у. Мінерал, що блиском і твердістю перевищує всі інші мінерали: кристали алмазу, вуглець існує в природі у вигляді алмазу та графіту.

2. р. -а. Окремий коштовний камінь; осколок цього каменя, що вживається для різання скла чи інших технічних потреб.



Діамант, -а, також брильянт, -а. Відшліфований і гранований алмаз. [Францишка (бере персня й милується з блиску діаманта):] Яка чудова гра! (І. Кочерга); Переливалась веселка, блищало дорогоцінне каміння, грали брильянти (М.Коцюбинський).

АЛО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "інший", "сторонній", "чужорідний"; пишеться разом: аломорфоз, алопластика.

алфавіт див. азбука.

алфавітний див. азбучний.

АЛЬПАКА - АЛЬПАК

Альпака, -й, д. ім. -ці. Парнокопитна тварина родини верблюдових з цінним хутром.

Альпак, -у. Легка тканина з шерсті цієї тварини. Пох. альпаковий.

альтерація див. алітерація.

АЛЬФА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з альфа-частинками; пишеться через дефіс: альфа-залізо, альфа-розпад (але альфаметр).

алювій див. елювій.

алюзія див. ілюзія.

АЛЮМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову алюмінієвий; пишеться разом: алюмокалієвий, алюмосилікат.

АМІЛАЗА - АМІЛОЗА

Амілаза. Фермент, що міститься в організмі тварин і рослин.

Амілоза. Легкорозчинна у воді складова частина крохмалю.

АМІЛАН - АМІЛЕН

Амілан, -у. Синтетичне волокно з поліамідів. Пох. амілановий.

Амілен, -у, мн. -и, -ів. Ненасичені вуглеводні, полімери яких використовують як мастила, компоненти поліграфічних фарб тощо. Пох. аміленовий.

амілоза див. амілаза.

АМІНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову аміни; пишеться разом: амінокислота, амінофенол.

АМОНІТ - АМОНІЙ

Амоніт , -а, мн. -и, -ів. Викопний молюск.

Амоніт , -у. Вибухова суміш.

Амоній, -ю, ор. -єм. Сполука атомів азоту й водню, яка входить до складу багатьох солей, широко застосовуваних у техніці та сільському господарстві: вуглекислий амоній, сірчанокислий амоній.

ампір див. вампір.

АМУР, (з малої літери). Назва білого й чорного видів риб родини коропових, які водяться в ріках Китаю й басейні Амуру.

АМФІБОЛ - АМФІБОЛІТ

Амфібол, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів, що становить кременекисневу сполуку (магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію та лугів).

Амфіболіт, -у. Гірська порода, що складається переважно з амфіболів, плагіоклазів та мінералів-домішок.

АНА... Префікс, що означає рух угору, підсилення, зміну, повторну або зворотну дію: анаграма, анаплазія.

АНАЛОГІЧНИЙ - АНАЛОГІЙНИЙ

Аналогічний, (кому, чому, з ким, чим). Який становить аналогію до чогось, подібний, схожий: аналогічний випадок, аналогічні висновки, аналогічне дослідження, аналогічні слова, аналогічні факти.

Аналогійний. Який грунтується на аналогії, утворений за аналогією: аналогійний метод.

АНАЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Подібність, схожість у чомусь між предметами, явищами, поняттями тощо: аналогія чому (до чого), аналогія між ким-чим, за аналогією з ким-чим (кому, чому).

АНАРХІЧНИЙ - АНАРХІСТСЬКИЙ

Анархічний. Властивий анархізму й анархії; схильний до анархії: анархічний ухил, анархічний вчинок.

Анархістський. Належний анархістові, анархістам, властивий їм: анархістський гурток, анархістська організація, анархістський настрій, анархістський погляд.

АНГІДРИД - АНГІДРИТ

Ангідрид, -у. Хімічна сполука, що містить кисень і утворює з водою кислоту.

Ангідрит, -у. Мінерал – безводний сірчанокислий кальцій білого, сіруватого або блакитного кольору.

АНГІО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до судинної системи; пишеться разом: ангіокардіографія, ангіоневроз.

англійсько-... див. англо-...

АНГЛІКАНСЬКИЙ. Який стосується англіканства – протестантської релігії в Англії: англіканська церква, англіканський священик.

АНГЛІЯ - БРИТАНІЯ - ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

Англія, -ї, ор. -єю. Адміністративно-політична частина Великої Британії, ядро якої займає південь і центр острова Великобританії.

Британія. Одна з давніх назв сучасної території Англії, Шотландії та Уельсу.

Велика Британія. Держава в Західній Європі на Британських островах.

АНГЛО-... (АНГЛО...) - АНГЛІЙСЬКО-...

Англо-... (англо...). Перша частина складних слів, що означає "який стосується Англії, англійців". Коли ця частина сурядна з другою частиною складного слова, вона пишеться через дефіс: англо-бурський, англо-норманський, англо-французький словник. Якщо перша частина є означенням до другої частини слова, вона пишеться разом: англоканадець, англомовний, англосаксонський.

Англійсько-... Те саме, що англо-..., але коло вживання вужче; пишеться через дефіс: англійсько-шотландське узбережжя.

АНДАНТЕ - АНДАНТИНО

Анданте. 1. присл. Помірно повільно, плавно (про темп виконання музичного твору).

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.



Андантино. 1. присл. Трохи жвавіше від анданте.

2. ім., невідм., с. Музичний твір або його частина, виконувані в такому темпі.



АНДЕЗИН - АНДЕЗИТ

Андезин, -у. Мінерал класу силікатів білого або сіруватого кольору зі скляним блиском; використовують для виготовлення кислототривких керамічних виробів.

Андезит, -у. Гірська порода темно-сірого, бурого або майже чорного кольору, яка складається переважно з плагіоклазу з домішкою амфіболу, авгіту тощо.

...АНДРІЯ. Кінцева частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі: поліандрія, протерандрія.

АНДРО... Перша частина складних слів, що вказує на відношення до чоловіка або чоловічої статі; пишеться разом: андроген, андрокефалізм.

АНЕМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "вітер"; пишеться разом: анемоклінограф, анемометр.

АНІ - А НІ

Ані, спол., наст. Варіант ні, вживаний для підсилення. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Т.Шевченко); Ані явилась, Ані приснилась Ти, зоре (А.Кримський); І виходить... вона ані риба, ані рак, ані хрущ – а так собі організм (О.Кобилянська); Ніде ані однісінького вогника (Г. Хоткевич); Вони не сміли ані слова сказати, ані кивнути, ані рукою махнути, лише дивилися широко витріщеними очима або з-під насуплених брів (І.Багряний). Пор. ні.

А ні, спол. з наст. Уродися – вдайся, а ні, то скапарайся (М. Номис); "Зима ось-ось потисне, – подумала вона, – а ні я, ні Остап не маємо ним загорнутись, треба заробляти" (М.Коцюбинський).

АНІЗОМЕРІЯ - АНІЗОМЕТРІЯ

Анізомерія, -ї, ор. -єю. Неоднаковість властивостей або кількості повторюваних частин організму, клітини.

Анізометрія. Неоднаковий зір обох очей.

АНОКСІЯ - АНОКСЕМІЯ

Аноксія, -ї, ор. -єю. Відсутність кисню в окремих тканинах, органах і в усьому організмі.

Аноксемія. Відсутність кисню в крові.

АНОНС, -у. Попереднє оголошення про спектакль, концерт тощо без детальних відомостей: анонс про бенефіс артистки.

АНОРТИТ - АНОРТОЗИТ

Анортит, -у. Мінерал групи польових шпатів.

Анортозит, -у. Магматична гірська порода, що складається в основному з плагіоклазу.

АНОРХІЗМ, -у. Вада розвитку – відсутність яєчок у людини й тварин.

АНОТАЦІЯ - НОТАЦІЯ

Анотація, -ї, ор. -єю (на що, чого, рідше про що). Коротка бібліографічна довідка, характеристика змісту книжки, статті тощо: анотація на твір, анотація про (на) видані твори (виданих творів), анотація про (на) опубліковані книжки.

Нотація. 1. спец. Система умовних позначень (у музиці, лінгвістиці, шахах тощо): графічна нотація, лінійна нотація, префіксна нотація.

2. перен. розм. Настанова, повчання із засудженням чиєїсь поведінки, вчинків, промахів і т. ін. Михайликові довелося вислухати довгу й нудну нотацію за задерикуватість та пиху (З.Тулуб); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями (М. Слабошпицький).

АНТАРКТИКА - АНТАРКТИДА

Антарктика, -и, д. ім. -ці. Південна полярна область земної кулі, що включає Антарктиду і прилеглі частини Тихого, Атлантичного та Індійського океанів з островами.

Антарктида. Материк, який займає центральну частину Антарктики.

АНТИ... - ПРОТИ...

Анти... преф. Означає протилежність, протидію, заміну тощо; надає словам книжного відтінку, а деяким суспільно-політичним словам – відтінку несхвалення, зневажливості: антиалкогольний, антибіотики, антивоєнний, антиінфекційний, антиісторичний, антиколоніальний, антинауковий, антисептичний, антихудожній.

Проти... преф. Те саме, що анти...; вживається переважно для означення засобу боротьби з якимись захворюваннями, захисту від якоїсь небезпеки, загрози; стилістично нейтральний: протигангренозний, протигрипозний, протизаконний, протимінний, протиотрута, протиприродний, протиударний, протишоковий.

Іноді (найчастіше в суспільно-політичній літературі) ці префікси вживаються паралельно: антибактеріальний протибактеріальний, антигромадський – протигромадський, антидержавний – протидержавний, антиерозійнии – протиерозійний, антинародний протинародний, антитіла – протитіла, антиурядовий протиурядовий.



АНТИМОНІД - АНТИМОНІТ

Антимонід, -у. Сполуки сурми з металом.

Антимоніт, -у. Мінерал – сіль сурм’янистої кислоти.

АНТИПІРЕН - АНТИПІРИН

Антипірен, -у, мн. -и, -ів. Речовина, суміш, що надає деревині, тканинам та іншим органічним матеріалам вогнетривкості.

Антипірин, -у. Протигарячковий та болезаспокійливий засіб.

АНТИЦИПАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. Передбачення, здогад, прогноз.

2. Передчасне настання якогось явища.



3. Заздалегідь складене уявлення про щось.

АНТРАКОЗ - АНТРАКНОЗ

Антракоз, -у. Захворювання легень, що розвивається внаслідок систематичного вдихання кам’яновугільного пилу.

Антракноз, -у. Хвороба рослин, спричинювана паразитичними грибами.

...АНТРОП. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна людина": пітекантроп, синантроп.

АНТРОПО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "людина", "людство"; пишеться разом: антропоморфний, антропоструктурний.

АНФАС, присл. Обличчям до того, хто дивиться: сфотографуватися анфас (не в анфас).

апартеїд див. расизм.

АПЕЛЯЦІЯ - ЕПІЛЯЦІЯ

Апеляція, -ї, ор. -єю. Оскарження ухвали суду у вищу судову інстанцію з метою перегляду справи.

Епіляція. Видалення волосся з лікувальною або косметичною метою.

АПЕНДИКС - АПЕНДИЦИТ

Апендикс, -а. Червоподібний відросток сліпої кишки.

Апендицит, -у. Запалення апендикса.

АПО... Перша частина складних слів, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, перетворення; пишеться разом: апогамія, апоселеній, апофермент.

АПОГЕЙ - ПЕРИГЕЙ

Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту. Апогею загальне збудження досягло по обідній перерві, коли повернулась обрана дівчатами комісія (Ю.Шовкопляс).

Перигей, -ю. Найближча до центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо).

апозиція див. опозиція.

АПОЛІТИЗМ - АПОЛІТИЧНІСТЬ

Аполітизм, -у. Пасивне, байдуже ставлення до питань політики, уникнення участі в громадсько-політичному житті: тенденції аполітизму, теорії аполітизму.

Аполітичність, -ності, ор. -ністю. Властивість аполітичного: гасло аполітичності, прояви аполітичності.

АПОЛОГ - АПОЛОГЕТ

Аполог, -у. Невелике алегоричне оповідання в античній і стародавній літературі, в якому персоніфікуються тварини й рослини, що поклало початок розвиткові байки.

Апологет, -а. Захисник тих або інших учень, теорій або течій.

АПОСТРОФ - АПОСТРОФА

Апостроф, -а. Надрядковий знак, яким позначається роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного. Пишеться перед я, ю, є, ї: а) після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’є, п’ять, в’язати (підв’язати), в’ялити (зів’ялити), у здоров’ї, м’ясо, тім’я, В’ячеслав (не пишеться, коли перед губним приголосним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, духмяний, мавпячий, свято, тьмяний, цвях (але верб’я, торф’яний, черв’як)); б) після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї (не пишеться, коли ря, рю, ре означають сполучення м’якого р з наступними а, у, є: буря, буряк, крякати, крюкати, рябий, ряд); в) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’явитися, об’єм, дит’ясла, мін’юст (перед наступними і, є, а, о, у не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти).

У словах іншомовного походження апостроф пишеться після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р, а також після кінцевого приголосного префікса: б’єф, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю, прем’єр, кар’єра, П’ємонт, Рів’єра, Женев’єва, Фур’є, ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура (не пишеться перед йо, а також коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: курйоз, бюджет, бюро, фюзеляж, кювет, Вюртемберг, Мюллер, Гюго).

Цим знаком також позначають усічену розмовну форму слова: ба’ (бабо), ма’ (мамо), мо’ (може).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка