З українського літературного слововживання



Сторінка31/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   57

НАВМАННЯ, присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде; будь-куди, будь-де тощо. – Ми не хочемо жити навмання, йти навпомацки (І.Нечуй-Левицький); Вона одна-однісінька йшла густим лісом, ішла без стежки, навмання (Б.Грінченко); Максим навмання розгорнув один із блоківських томів і прочитав (Н.Рибак).

...НАВТ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "той, хто плаває": гідронавт.

...НАВТИКА. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "плавання": аеронавтика, космонавтика.

НАВШПИНЬКАХ - НАВШПИНЬКИ, НАВШПИНЯЧКИ

Навшпиньках, присл. На кінчиках пальців ніг (переважно щоб не порушувати тиші). Вж. зі сл.: стояти, ходити, бігти. Я тільки грюкнув хвірткою в садок, а сам швиденько навшпиньках прокрався назад (В.Винниченко); Василько пробрався навшпиньках до стовпа, приставив драбину, виліз тихенько по ній (А.Турчинська); Шагай увійшов навшпиньках (Б.Лепкий).

Навшпиньки, розм. навшпинячки, присл. 1. На кінчики пальців ніг. Вж. зі сл.: підвестися, звестися. Віктор став навшпиньки (С.Добровольський); Антося зупинилася, наче вкопана. Умить зіп’ялася навшпиньки (А. Тудима); Анна, зіпнувшись навшпиньки, дістала яблуко з гілляки, плавним рухом поклала до коша (Є.Гуцало); Старіші на лавках, а молоді позаду Стають навшпинячки (М.Рильський).

2. Те саме, що навшпиньках. Стара їмость гасила пальцями свічку і тихо, навшпиньки виходила пріч (Г.Хоткевич); [Феофанський (вбігає, але, побачивши пару, навшпинячки виходить за двері й кричить):] Можна? (Є.Кротевич).



НАГЛИЙ, розм. Який наступає, відбувається раптово, несподівано, непередбачено; невідкладний, терміновий. Спогадами захопились обоє... Та перепинив розмову наглий і сильний стук (О.Ільченко); Нагла смерть Лебеденка зробила на Миколу тяжке враження (В.Гжицький); На валах стояли гармати і гаківниці, щоб відбивати наглі напади ворогів (З.Тулуб); [Мартіан:] Я не вечеряю. А ще до того роботу наглу маю (Леся Українка). Пох. нагло. Скажи, коню, до кого це Ви так нагло гнались? (Т.Шевченко); Щоранку, як займеться сонце І кине пасмо золоте, Розчиниться нагло віконце, І личко чиєсь розцвіте (О.Олесь); І треба ж так статися, щоб перед появою татуся нагло вмер пасічний (А.Дімаров).

наглядати див. доглядати.

нагода див. пригода.

НАГОЛОВУ, присл. У вислові розгромити (розбити) наголову.

НАГОРІ - НА ГОРІ

Нагорі, присл. У верхній або на верхній частині чогось; розм. – в організації, що стоїть вище в адміністративному відношенні. Черниш стояв нагорі у палаті сенаторів (О.Гончар); Вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота (Григорій Тютюнник).

На горі, ім. з прийм. Коза на горі вища корови в полі (прислів’я); На горі раз у раз палили з гармат (І.Нечуй-Левицький); Позаду – на горі бовваніють дніпропетровські будинки (Б.Антоненко-Давидович); Щербатий мур чорніє на горі (Л.Костенко).

НАГОРУ - НА ГОРУ

Нагору, присл. На верхню частину чогось. Я пройшов з адміністратором нагору до зали (Ю.Яновський); Руфа повернулась і побігла по східцях нагору (І.Копиленко).

На гору, ім. з прийм. Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка); Увесь натовп заворушився і поповз широким шляхом із села на гору (С.Васильченко).

НАД...; НАДІ... (перед двома приголосними), префікси. 1. Вживаються при творенні дієслів на означення дії, застосовуваної до предмета згори: надбудувати, надписати, надставити.

2. Вживаються при утворенні дієслів на означення дії, спрямованої на відокремлення порівняно невеликої частини від цілого: надламати, надрубати, надтесати, надірвати.

3. Вживаються при творенні дієслів на означення спрямування руху в напрямі до предмета, наближення до нього: надбігти, над’їхати, надійти, надіслати.

НАДВІР - НА ДВІР Надвір, присл. За межі чогось (переважно приміщення); на подвір’я, на вулицю. Вона пішла темним довгим коридором, одчинила двері надвір і спинилась (І.Нечуй-Левицький); Оксен гримнув дверима, вискочив надвір (Григорій Тютюнник).

На двір, ім. з прийм. Не так слава, не так слава, Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір (Т.Шевченко); Молодий Джеря перейшов невеличкий садок і поза хатою повернув на двір (І.Нечуй-Левицький); Волоські горіхи, акації та жерделі кидали на двір і на хату довгі чорні тіні (М.Коцюбинський).

надвір’я див. двір.

НАДВОЄ - НАДВОЄ

Надвоє, присл. 1. На дві частини; двозначно. Розкушу я горішок надвоє (пісня); Та запона враз захиталася і розійшлася надвоє (А.Кащенко); Пасок так стягнув йому живіт, наче надвоє переділив дядька (А.М’ястківський); Ріка під містком розділяється надвоє (Я.Баш); Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива (приказка); Стеха б то надвоє думала (Г.Квітка-Основ’яненко).

2. зрідка. Вдвоє. Стежка від озерця до хати наче надвоє покоротшала (Марко Вовчок).



На двоє, числ. з прийм.: хата на двоє дверей.

НАДВОРІ - НА ДВОРІ

Надворі, присл. Поза приміщенням, на повітрі. Надворі стемніло (Панас Мирний); Надворі дощ шумить і плеще... (В.Сосюра).

На дворі, ім. з прийм. Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось? і в коморі, і на дворі, На току й на ниві (Т.Шевченко); Що того люду на дворі перед присутствієм! А що крику, заводу, сліз! Ціла громада жінок на дворі, та ще й на вулиці чимало (Леся Українка); – Гей, люди добрі! Та через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть де що є (Лесь Мартович).

надзвичайний див. незвичайний.

НАДЗЕМНИЙ - НАЗЕМНИЙ

Надземний. Який міститься над поверхнею землі, відбувається на землі; який міститься поза землею, в небесному просторі; переносно – потойбічний, загробний. Пейзаж став фантастичний, ніби не надземний, а підземний (І.Нечуй-Левицький); В надземних галереях вокзалу денна спека стояла густою задухою (Ю.Смолич); Летять пташки шляхом надземним (В.Сосюра); Хтось надземний, хтось крилатий Манить дух твій з високості (Г.Чупринка).

Наземний. Який міститься на земній поверхні; який існує, живе, росте на землі; який діє, відбувається, здійснюється на земній поверхні; земний. Вж. зі сл.: рослини, тварини, війська, транспорт, станція метро, споруди, роботи, спосіб життя.

НАДІ, рідше НАДО, прийм. Над. Вживаються перед займенником я в орудному відмінку (наді мною, надо мною) та перед словами, що починаються групою приголосних (наді Пслом).

наді... див. над...

НАДІВАТИ, НАДІТИ. Порівняно з широковідомими одягати, одягнути (одягти), надягати, надягнути (надягти) вживаються переважно у значенні "приладжувати, прикріплювати щось на кому-, чому-небудь, до когось, чогось": надівати окуляри, надівати намисто, надівати наручники, надівати збрую на коня, надівати рятівний пояс.

надій див. удій.

надіслати див. надсилати.

надіти див. надівати.

НАДЛЮДСЬКИЙ - НЕЛЮДСЬКИЙ

Надлюдський. Який перевищує звичайні людські якості, властивості, можливості; дуже сильний тощо: надлюдський розум, надлюдська працьовитість. Ти носиш страдника вінець, Вінець надлюдського страждання, Бо ти співець (М.Вороний).

Нелюдський. 1. Не властивий людині, не такий, як у людей; незвичайний: нелюдський біль, нелюдська втома, нелюдські умови, нелюдські муки. Ти, Боже, дав мені нелюдське діло, Якщо не справлюсь, не клади вини (М.Руденко).

2. Дуже жорстокий, деспотичний: нелюдська жорстокість, нелюдська лють, нелюдське знущання.



НАДСИЛАТИ, НАДІСЛАТИ, -ішлю, -ішлеш. 1. Доставляти, посилати щось поштою або через когось: надсилати (надіслати) листа, надсилати (надіслати) гроші, надсилати (надіслати) відповідь.

2. Направляти когось кудись з певною метою: надсилати (надіслати) послів, надсилати (надіслати) війська.

надумати див. задумати.

НАДХОДИТИ, -джу, -диш, НАДІЙТИ, -ійду, -ійдеш. 1. Ідучи, їдучи, пливучи, прибувати кудись, наближатися: надходили люди, надходив пароплав.

2. Наставати, наближатися в часі: надходив вечір, надходила осінь, надходили свята.

3. Приходити на місце призначення (про щось надіслане, відправлене); поширюватися тощо: надходили листи, надходили (надійшли) пропозиції, надходили чутки.



НАДЯГАТИ, НАДЯГТИ, -ягну, -ягнеш. На відміну від дієслова одягати вживається переважно в прямому значенні "натягувати, насувати, накладати і т. ін. одяг чи щось інше на кого-, що-небудь".

НАЗАВТРА - НА ЗАВТРА

Назавтра, присл. На другий день, наступного дня. Вони косили коло топила вже третій день, назавтра мали переїздити на нове поле (П.Загребельний).

На завтра, ім. з прийм. – Так от: щоб на завтра на вранішній поїзд всі речі були влагоджені і рахунки оплачені (Леся Українка); Чути тільки, як Олена шарудить хмизом, накидаючи його в піч, щоб підсох на завтра на ранок (Григорій Тютюнник); їм теж хотілося б переговорити про невідкладні свої справи, домовитись про діла на завтра (О.Гончар).

наземний див. надземний.

НАЗУСТРІЧ - НА ЗУСТРІЧ

Назустріч, присл. У напрямку, протилежному до того, в якому хтось, щось рухається, наближається тощо; у знач, прийм. Назустріч їм біг якийсь чоловік (В.Винниченко); Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада (О.Олесь); Сніжок падав і загладжував сліди за молодятами, що їхали назустріч невідомому (Б.Лепкий); Назустріч мені мчало з гори кілька санчат з дітьми (Л.Смілянський).

На зустріч, ім. з прийм. Нас запросили на зустріч до прем’єр-міністра республіки (П.Козланюк); І він стоїть... Стоїть один! Не йде на зустріч люба панна (Г.Чупринка); У шістдесятих роках випало мені поїхати на зустріч з учнями до однієї сільської школи на Коломийщині (Р.Іваничук).

НАЇДОК, -дку. 1. переважно у мн. наїдки, -ів. їжа. Сам [пан] підносив для неї дорогі наїдки та напої (І.Нечуй-Левицький); – Немає на світі кращого наїдку, як вареники! (Панас Мирний); Столи вгинаються від наїдків, напоїв і фарфорового посуду (Р.Іваничук).

2. розм. Ситість, насищення. [Зінько:] Становий звелів дати мені аж два стакани [чаю]; таке солодке та гаряче, тільки що наїдку ніякого (М.Кропивницький).



НАЙМИТ - НАЙМАНЕЦЬ - НАЙМАЧ

Наймит, -а. 1. Найманий робітник; батрак. Ізнову Семен наймит, орючи панську ниву, погукує на чужі воли (М. Коцюбинський).

2. Зневажливо – той, хто захищає чужі інтереси з корисливих мотивів. Ваші господарі – Наймити татарам, Турецьким султанам (Т.Шевченко).

3. зрідка. Те саме, що найманець 1. Багато, багато полягло тут чужосторонніх наймитів, що за гроші прийшли знищувати чужу волю (А.Кащенко).

Найманець, -нця, ор. -нцем. 1. Солдат або офіцер найманої армії. Не тільки чоловіки, а й жінки і підлітки брали активну участь у боротьбі проти німецько-фашистських окупантів та їх найманців (О.Гончар).

2. розм. Те саме, що наймит Найманцем я служу в хазяїна (С.Добровольський).



Наймач, -а, ор. -ем. Той, хто наймає когось, щось. Раз на подвір’я прийшов наймач з батіжком, з хитрими очима і з цигаркою, приліпленою до нижньої губи. Його обступили, почали кричати, торгуватися (В.Винниченко); З приморських степів, з Криму і навіть з далекої Кубані заїжджалися сюди наймачі (О.Гончар).

НАЙСТАРШИЙ - НАЙСТАРІШИЙ

Найстарший. 1. Найвищ. ст. від старий; який прожив найбільше років серед інших. Він був найстарший у сім’ї (М.Коцюбинський); Найстарший син його не повернувся з Волконських гір (М.Стельмах).

2. Який має найбільший чин, найвищу посаду серед інших. Дивлюсь, цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. (Т.Шевченко); – Ти тепер найстарший у громаді, гримів Степан. – Що ти скажеш, так має бути (Лесь Мартович).



Найстаріший. Те саме, що найстарший 1: найстаріша жителька села, найстаріша людина, найстаріший дуб, найстаріший заклад, найстаріше місто.

НАКАЗОВИЙ - НАКАЗНИЙ

Наказовий. Який стосується наказу: наказова команда, наказовий тон, наказовий спосіб (у граматиці).

Наказний, іст. Який містить у собі наказ, розпорядження: наказна пам’ятка, наказний гетьман (особа, що тимчасово обіймає посаду гетьмана).

НАКАЧАНИЙ - НАКОЧЕНИЙ

Накачаний. Дієприкм. від накачати – наповнити щось рідиною, повітрям тощо: накачані камери.

Накочений. Дієприкм. від накотити; у знач, прикм. – наїжджений, утрамбований тривалою їздою (про шлях тощо): накочена дорога.

НАКОПИЧУВАНИЙ - НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ

Накопичуваний. Дієприкм. від накопичувати – якого накопичували, накопичили; також у значенні прикметника: накопичувані запаси зерна, накопичувані фонди, накопичуваний металобрухт, накопичуваний досвід.

Накопичувальний, прикм. Який накопичує, пов’язаний з накопиченням: накопичувальний ставок, накопичувальна відомість.

накочений див. накачаний.

НАЛЕЖАТИ. 1. (кому, чому). Бути чиєюсь власністю, перебувати в чиємусь розпорядженні тощо: належати народові, належати лікарні.

2. (до кого-чого). Відноситися до якогось ряду, виду, входити до складу чогось, бути членом чогось; відноситися до якоїсь галузі, часу, періоду тощо. [Орест:] Я ніяк не належу до її фаворитів (Леся Українка); Старшина Буряченко належав до людей стриманих (П.Загребельний).

НАЛИВАНИЙ - НАЛИВНИЙ

Наливаний. Налитий. Ой візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив’яні, Горілкою наливані (Я.Щоголів); Хоч на виставку – наливані жита! (І.Муратов).

Наливний. 1. Спілий, соковитий (про плоди, зерно тощо). В садах рясніють пізні яблука і груші, жовтіє наливний виноград (В.Кучер); З зерна одного наливного Вже на столі у мене хліб (А.Малишко).

2. Пристосований для перевезення рідких вантажів; налите в що-небудь для цього: наливне судно, наливний флот, наливні вантажі.



НАЛЯГАТИ – НАПОЛЯГАТИ

Налягати, налягти, -яжу, -яжеш. 1. Навалюючись, лягаючи, давити когось, щось; розташовуватися шаром на чому-небудь. Я підходжу до дверей і налягаю на них плечем (І.Микитенко); Мряка почала налягати на луки (І.Франко).

2. перен. Охоплювати когось (про почуття, думки, сон тощо). На Чіпку налягла ще гірша журба, ще міцніше оповив його смуток (Панас Мирний).



3. перен. Завзято, наполегливо братися за що-небудь, вимагати виконати, зробити щось. Дівка засоромлено тільки ложку пригублювала, а Короп налягав на їжу (Г.Косинка); Будьте ж ласкаві, звістіть мене про результати Карпенкової критики, бо автор налягає на мене (М.Коцюбинський).

Наполягати, наполягти. Настійливо вимагати, добиватися від кого-не-будь виконати щось; енергійно діяти; охоплювати когось (про почуття, настрій тощо). Вона все варується мені сказати, тільки гляне та червоніє. А я все наполягаю: скажи та скажи! (Марко Вовчок); Сашко не ворухнувся, ще міцніше наполіг на роботу (Н.Рибак); Туга й сум наполіг на мою душу (І.Нечуй-Левицький).

НАМІШАНИЙ - НАМІШЕНИЙ

Намішаний. Дієприкм. від намішати – додати, підмішати чого-небудь.

Намішений. Дієприкм. від намісити – місінням наготувати чогось.

НАМУЛИТИ - НАМУЛЯТИ

Намулити. Нанести щось течією води, хвилями тощо: намулити землі. Пох. намулений.

Намуляти. Тертям пошкодити тіло: намуляти ноги, намуляти спину. Пох. намуляний: у вола намуляна шия.

НАНИЗ - НА НИЗ

Наниз, присл. У напрямку до нижньої частини чогось, униз; до гирла річки тощо. За садком ґрунт спадав з пригорка наниз (І.Нечуй-Левицький); Сонце крадькома наниз – тиць, як у скриню, та й сховалось. (С.Васильченко); Ми сходимо наниз (Ю.Яновський); Пароплав ішов наниз (Г.Епік).

На низ, ім. з прийм. – А ось і заборонене! сказала врешті товаришка, усміхаючись і показуючи на низ шафки, де лежала купка книжок (Леся Українка); Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ (Панас Мирний); Юрбами тікало на низ поспільство (О.Соколовський).

НАНИЗУ - НА НИЗУ

Нанизу, присл. Внизу. Сула вилася нанизу срібною стрічкою по зелених лугах (І.Нечуй-Левицький); Він чув там нанизу крик Мотрі... (Панас Мирний).

На низу, ім. з прийм. [Мар’яна:] А куди ж вони пішли? [Захар:] На гору поплентались. [Мар’яна:] Ну що ж... а ми будемо на низу! (Я.Мамонтов); На низу темним кущем стояли верби, а на гору п’явся густий терен (П.Панч); Невесело було ці дні на Низу (М.Лазорський).

НАПАМ’ЯТЬ - НА ПАМ’ЯТЬ

Напам’ять, присл. З пам’яті, не дивлячись у текст: напам’ять вивчити. Він знає напам’ять майже всі ті вірші, які вчила в гімназії його сестра (Ю.Смолич); Дмитро майже напам’ять знав, хто що має і як живе (А.Гудима); Він не пропустив жодної опери і знав напам’ять усі арії (Р.Іваничук).

На пам’ять, ім. з прийм. І долину, і криницю На пам’ять назвали Москалевою (Т.Шевченко); Часом давно забуте звідкись прилізе на пам’ять (М.Коцюбинський); – Прийми ж від робітників усього світу в подарунок на пам’ять ось цей золотий меч з написом (О.Довженко); [Палажка:] Мене батько-матір цим образом благословили. Я на пам’ять його заховала. (Я.Мамонтов); Якось Хома виявив бажання, щоб Ференц змалював його на пам’ять нащадкам подільської Вулиги (О. Гончар).

НАПЕРЕД, присл. У напрямку перед собою, вперед; за якийсь час до чогось, заздалегідь; у знач, прийм. Тихович біжить наперед (М.Коцюбинський); Васько з Васютою переказали через Сьомку, що треба наперед зустрітися і обговорити план нападу на ворогів (Ю.Смолич); Старшина вихопився своїм жеребчиком наперед підвід: Гони за мною! (О.Гончар).

НАПІВ... - ПІВ... - ПОЛУ...

Напів... Цей компонент складного слова означає "частково, не зовсім, не до кінця, не повністю, майже те, про що йдеться в другій половині слова"; утворені з ним слова означають "наполовину, пополам з чимось іншим, з домішкою, з ознаками, з елементами чогось"; пишеться разом: напівбезробітний, напіввідчинений, напівдержава, напівжирний, напівзруйнований, напівколонія, напіврідкий, напівфабрикат. Мене кололи й різали – терпів. Але нічого не робив напів. Ламав життя і заново творив, Та напівправди я не говорив. Напівкохання в серці не беріг, Не кликав напівдруга на поріг (М.Руденко). Однак слід мати на увазі, що надмір утворень з напів... надзвичайно уодноманітнює, примітивізує мову, і тому їх бажано варіювати з іншими синонімами: вечірні напівсутінки – надвечірні сутінки, у напівтемряві лісу у сутінках лісу, напіввіднинені двері прочинені двері, напівзаплющити очі приплющити очі, а речення Напівзбожеволів він, чи що? можна б передати Він що – збожеволів?

Пів... З цим компонентом утворюються слова, які означають половину того, що виражено другим компонентом; пишеться разом: півбіди, піввідерний, півгодинний, півдванадцятої, півдесятка, півжиття, півкуля, півлітра, півметровий, півмільйонний, півмісяць, півслово, півсотня, півціни, піваркуш, півострів (з власними назвами окремо: пів Європи, пів Києва). У значенні "напів..." пів... виступає у словах: півбак, півбаркас, піввірш, піввісь, півголосний, півзахисник, півзахист, півпальто, півфінал, пів’ют. Як окреме слово пів виступає в синтаксичних конструкціях типу о пів на шосту.

Полу... Цей компонент (зараз непродуктивний) уживається в значеннях "напів..." і "пів..." тільки в деяких утвореннях: полубак, полуботок, полувал, полудень, полудрабок, полукіпок, полумисок, полупанок, полустанок тощо.

НАПОГОТІВ - НАПОГОТОВІ

Напоготів, присл. У положенні готовності до стрільби. Підійшов, взяв рушницю напоготів (Остап Вишня).

Напоготові, присл. У стані готовності до чогось. [Явдоха:] Я одійду, а дубину держатиму напоготові (М.Кропивницький); Дівчина й собі скривилась і була напоготові заплакати (І.Нечуй-Левицький).

НАПОЛОВИНУ - НА ПОЛОВИНУ

Наполовину, присл. У розмірі або обсязі, що охоплює половину когось, чогось; пополам з чимсь. Від озера до парку прямував уже наполовину готовий вузенький канал (Ю.Смолич); Він був наполовину нижчий від Дениса (Григорій Тютюнник); У Степана сміх наполовину з кашлем (М.Рильський).

На половину, ім. з прийм. [Явдоха:] Он поки старий дяк був, то учеників скільки у школі було, а тепер і на половину не набереться (Панас Мирний); А Юхим Боринець уже не косар, відстав аж на половину покосу (С.Чорнобривець).

наполягати див. налягати.

НАПРИКЛАД - НА ПРИКЛАД

Наприклад, ест. сл. Вживається при переліку, уточненні, при поясненні слова в реченні тощо. Сьогодні, наприклад, я цілий день пробув в екскурсіях, а не втомився (М.Коцюбинський); [Любов:] Чи ж не риск бути другом такого непевного, химерного створіння, як, наприклад, я? (Леся Українка).

На приклад, ім. з прийм.

НАПРОВЕСНІ, присл. На початку весни, ранньою весною. Чули ви, як напровесні рано Жайворонкова пісня бриніла? (Леся Українка); Останній раз того сірого, напровесні, ранку він узяв смичка і заграв (Б.Антоненко-Давидович).

на протязі див. протягом.

НАПРИЧУД, присл. Надзвичайно, навдивовижу. Сон дивен, барзо дивен, напрочуд (дума); Погода була напрочуд гарна (І.Франко).

НАПРУЖЕННЯ - НАПРУГА - НАПРУЖЕНІСТЬ

Напруження і напруга. Переважно вживаються паралельно, але в значенні "фізичний стан електрики, яким визначають силу струму", в основному напруга.

Напруженість, -ності, ор. -ністю. Властивість, стан напруженого: ослаблення міжнародної напруженості, напруженість праці, напруженість уваги.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка