З українського літературного слововживання



Сторінка32/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   57

НАПРЯМ, НАПРЯМОК, -у. В усіх значеннях вживаються паралельно, але коли йдеться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, частіше вживається слово напрямок (вітер змінних напрямків), в інших значеннях переважає напрям.

НАРЕЧЕНИЙ, прикм. 1. Названий: наречена дочка, наречена мати, наречений син.

2. Хлопець стосовно дівчини, з якою має одружитися (нареченої). –Батько мій працював у депо, а наречений їздив машиністом (Ю.Яновський); Сюди зібралися і крамарі, сподіваючись корисно розпродати свої товари, і мазовецьке панство з дорослими доньками, полюючи на багатих наречених (З.Тулуб).



НАРЕШТІ - НА РЕШТІ

Нарешті, присл. Після чого-небудь, у кінці чогось; у знач. вст. сл., виг. Сіли нарешті, поїхали (Г.Хоткевич); Нарешті біла рівнина залишилася позаду (З.Тулуб); Військові частини переправлялися па плацдарм, і нарешті дійшла черга й до Чубенка (Ю.Яновський); Яшко довго нудився на самоті. Нарешті не витерпів – пішов (А.Головко); Нарешті! Всім стало легше. Виходили з хат, збивались в купи і поспішали (М.Коцюбинський).

На решті, ім. з прийм. Ми розглянемо лише два основних питання. На решті питань спинятися не будемо (з газети).

НАРІВНІ - НА РІВНІ

Нарівні, присл. На одному рівні, на одній лінії з кимсь, чимсь; на рівних правах тощо. Тінь Попенкова.. колишеться нарівні з тінню Петровою (Панас Мирний); Петро Ярош платив подать нарівні з чиншовою шляхтою (М.Стельмах); Знав я дітей, Порфире, що в твоєму віці нарівні з дорослими снаряди носили до фронту (О.Гончар).

На рівні, ім. з прийм. Плавно пропливає нарівні вікон кулеметна тачанка (О.Гончар); Я думаю, що вміти творити – це означає бути також мислителем своєї епохи, свого часу, бути на рівні передових ідей свого часу (О.Довженко).

наріччя див. діалект.

НАРОДНИК - НАРОДОВОЛЕЦЬ - НАРОДОВЕЦЬ

Народник, -а. Прихильник, послідовник народництва – дрібнобуржуазного напряму в російському революційному русі другої половини XIX ст.

Народоволець, -льця, ор. -льцем. Член таємної організації народників "Народна воля".

Народовець, -вця, ор. -вцем. Представник буржуазно-ліберальної націоналістичної течії проавстрійської орієнтації в політичному житті Галичини другої половини XIX ст.

НАСИЛУ - НА СИЛУ

Насилу, присл. З великими труднощами, ледве; нарешті. Я насилу пропхався туди (І.Нечуй-Левицький); Борис глибоко вдихував свіже повітря, немов насилу вирвався з якоїсь душної ями (І.Франко).

На силу, ім. з прийм. Василю, не бери на силу (приказка); Хоч тремтиться темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння?.. Чи то тільки заздрощі неситі на життя, на рух, на силу моря? (Леся Українка).



НАСІННЄВИЙ - НАСІННИЙ - НАСІННИЦЬКИЙ

Насіннєвий. 1. Властивий насінині: насіннєва оболонка, насіннєва шкірка.

2. Те саме, що насінний: насіннєва ділянка, насіннєва картопля, насіннєва пшениця.



Насінний. Призначений для сівби, садіння; в якому є насіння, який утворює його: насінний фонд, насінні рослини, насінні плоди, насінні якості.

Насінницький. Пов’язаний з вирощуванням рослин для одержання сортового насіння: насінницьке господарство, насінницька справа.

НАСКІЛЬКИ - НА СКІЛЬКИ

Наскільки, присл. Якою мірою, в якій мірі; як. Завтра вдосвіта, як вона вижене пасти отару, він уже поїде, поїде невідомо куди і наскільки (О.Гончар); Він., кусонув хліба наскільки рота хватило (А.Головко); Наскільки я хотіла, щоб Оксана їхала в Запруддя, настільки я тепер не рада, що вона їде на свята в Київ (Леся Українка); – Наскільки мені відомо, тут сидять найбідніші поселяни (М.Стельмах).

На скільки, числ. з прийм. От там-то і шинкарка з невістками своїми., говорять, щебечуть, розказують: хто вчора був у них у шинку, на скільки випив за гроші, на скільки хто набор узяв (Г.Квітка-Основ’яненко); – От яке наше діло, почина обіжений. – Отсей мене скривдив, от на скільки мені шкоди причинив (О.Стороженко).

наслідок див. результат.

НАСЛУХАТИ. Напружено прислухатися; слухати. Розкрив [Семен] широко заспані очі, наслухав: ..це парубки співають (Лесь Мартович); А дід запалить корінькову люльку і довго ще дивитиметься вслід. І довго-довго буде наслухати оту раптову тишу хуторів (Л.Костенко).

НАСМІХ - НА СМІХ

Насміх, -у. Глузливий жарт, висміювання когось, чогось; насмішка. Насміх і погорда заблискотіли на його тонких губах (І.Франко); Лісорубів, видно, прикро вразив насміх кондуктора над старим (Ірина Вільде); У словах батька почувався йому гіркий насміх (А.Крушельницький).

На сміх, ім. з прийм. І ви самі, і ваші витребеньки Розумному на сміх (Л.Глібов); [Оленка:] Я зроду не носила рукавичок. Далась я вам на сміх! (І.Нечуй-Левицький); Кімната темна і маленька, убогі стіни, мов на сміх (В.Сосюра).

НАСПІД - НА СПІД

Наспід, присл. В напрямі до низу, до чогось, що міститься в нижній частині; під щось. Викопали хлопці яму чумакові, Наспід положили дошки ясенові (Я.Щоголів); Наспід хлопець умостив інструмент, зошит із малюнками кількох своїх конструкцій та й усе (Ю.Яновський).

На спід, ім. з прийм. Мовчки все глибше й глибше вони копали перед собою землю і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (П.Панч).

НАСПОДІ - НА СПОДІ

Насподі, присл. У нижній частині, у глибині чогось, на дні; у знач, прийм. – Вугляний трюм я уявляю собі в пароплаві десь насподі, аж під машинами (Ю.Яновський); Гострий, колючий сміх креше з них [очей] іскри, а насподі сіро-жовтої гущі почина вже кипіти (М.Коцюбинський).

На споді, ім. з прийм. Є у неї скриня-сундучок, на споді кришки – фотографія Тимка (Григорій Тютюнник); На споді кар’єру була вода (О.Гуреїв).

НАСТИЛЬНИЙ - НАСТИЛЬНИЙ - НАСТІЛЬНИЙ

Настильний. Який рухається паралельно до поверхні землі на незначній висоті (про політ куль, снарядів тощо): настильний вогонь.

Настильний. Який стосується настилання: настильні роботи.

Настільний. Призначений для столу; переносно – такий, що постійно використовується: настільний годинник, настільна лампа, настільна книжка.

НАСТІЙ - НАСТОЯНКА, НАСТОЙКА

Настій, -тою, ор. -тоєм. 1. Витяжка з рослинних чи тваринних продуктів; стійкий запах чогось: трав’яний настій, настій ромашки, настій лісових трав і квітів.

2. зрідка. Те саме, що настоянка 1.



Настоянка, настойка. 1. Спиртовий напій, настояний на ягодах, плодах, травах: вишнева настоянка (настойка), пляшка настоянки (настойки).

2. Те саме, що настій 1.



НАСТІЛЬКИ - НА СТІЛЬКИ

Настільки, присл. У такій мірі, до такого ступеня. Уже настільки розвиднілось, що видно було постаті людей, що бігали вгорі (Григорій Тютюнник); Комірець в солдатському кожушку настільки вузенький, що має швидше символічне значення (І.Багмут).

На стільки, числ. з прийм. – Що ж, панове, – одказує обідчик, – хоч воно і правда, так нема ж на стільки шкоди, скільки він з мене править (О.Стороженко).

настільний див. настильний.

настойка, настоянка див. настій.

НАСТОРОЖІ - НА СТОРОЖІ

Насторожі, присл. У вислові [бути] насторожі – бути в настороженому стані. Одна пані (і заможна пані) хотіла сина оженити з дочкою Ганни Федорівни, аби тільки вивідати тайну. Та Ганна Федорівна усе з цими речами насторожі (Марко Вовчок); Клопітне там життя, і треба завжди бути насторожі (М.Лазорський).

На сторожі, ім. з прийм. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять (Т.Шевченко); Я повинна стоять на сторожі, Бо мені заповідано в спадок жалобу й красу (Леся Українка); У порога глухий Ларивон на сторожі стояв (М.Куліш).

НАТОМІСТЬ. 1. присл. Замість чого-небудь. З її лиця щез усміх, а натомість на ньому завис якийсь понурий, гнівний вираз (І.Франко); Чернишеві вже вдалося подавити кілька вогневих точок, але натомість оживають інші (О.Гончар); А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість (Л. Костенко).

2. прийм. розм. Зате. Він скупий, так жінка натомість щедра (Словник Б.Грінченка).



НАТОТЕЖ, присл. розм. Навмисне. Як натотеж Воздвиженському дуже не йшла карта (І.Нечуй-Левицький).

НАТР - НАТРІЙ

Натр, -у. Гідрат окису натрію.

Натрій, -ю, ор. -єм. Сріблясто-білий м’який метал, що швидко окислюється на повітрі.

натрій див. натр.

НАТРОЄ - НА ТРОЄ

Натроє, присл. На три частини. Гоп, мої невдатники. Чому мені не вдалися, Аж натроє розпалися (пісня); Розділили її [тараню] не надвоє, а натроє (Панас Мирний).

На троє, числ. з прийм. Ділили на троє важку мовчанку (Ю.Мушкетик).

НАТУРАЛІСТИЧНИЙ - НАТУРАЛІСТСЬКИЙ

Натуралістичний. Який стосується натуралізму; який фотографічно копіює дійсність: натуралістичний напрям, натуралістична школа, натуралістична описовість. Спосіб думання автора в основі своїй наскрізь натуралістичний (М. Вороний).

Натуралістський. Який стосується натуралістів: натуралістський гурток.

НАТХНЕНИЙ - НАТХНЕННИЙ

Натхнений. Дієприкм. від натхнути. Прийміть же ви і мій натхнений вами спів (В.Сосюра).

Натхненний, прикм. Сповнений натхнення; пристрасний. Вірш натхненного Джаміля вирізьбив на камені мудрий шейх (З.Тулуб); Вийшов старий професор з аудиторії, а курсистки все ще сиділи з натхненними стривоженими очима (Г.Хоткевич); Натхненні, стомлені обличчя Співців свободи бачив я (Д.Павличко); Десь бринять слова пророчі В натхненних звуках життьових (Г.Чупринка).

НАТЩЕ, НАТЩЕСЕРЦЕ, присл. розм. Не поївши; на голодний шлунок. [Водяник:] Бувало цілими тижнями ходив [Демидів] натще до школи (О.Маковей); Сухобрус. натщесерце в неділі і в празники пив почаївську священу воду (І.Нечуй-Левицький).

НАФТАЛАН, -у. Лікувальна нафта, а також ліки, виготовлені з неї.

нахвалятися див. вихвалятися.

НАХИЛ - НАХИЛЕННЯ

Нахил, -у. 1. Потяг до чого-небудь, бажання чогось; схильність, інтерес до чого-небудь; властивості характеру: нахил до споглядальності, нахил до музики.

2. Те саме, що нахилення: нахил стіни, нахил тулуба.

Нахилення. Зміна прямого положення на похиле; положення тіла під кутом між горизонтальною і вертикальною площинами: магнітне нахилення, нахилення голови.

НАЦ... - НАЦІОНАЛ-...

Нац... Перша частина складних слів, що відповідає слову національний; пишеться разом: нацменшість, нацменшини.

Націонал-... Перша частина складних слів, що відповідає слову націоналістичний; пишеться через дефіс: націонал-ліберал, націонал-реформізм.

НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ - НАЦІОНАЛІСТСЬКИЙ

Націоналістичний. 1. Який стосується націоналізму: націоналістична політика.

2. Який стосується націоналістів: націоналістична група.

Націоналістський. Те саме, що націоналістичний 2.

НАЧ... Перша частина складних слів, що відповідає слову начальник; пишеться разом: начдив, начштабу.

НАЧЕТВЕРО - НА ЧЕТВЕРО

Начетверо, присл. На чотири частини. Начетверо розкопана, розрита могила (Т.Шевченко); Я його розірву-розшматую начетверо (Панас Мирний).

На четверо, числ. з прийм. Вечір ясний задивився на четверо синіх очей (В.Сосюра).

НАЧИННЯ. 1. Знаряддя праці, хатні речі, необхідні для виконання якої-небудь роботи, здійснення чогось, приготування та зберігання їжі, посуду тощо. – Як ви думаєте, мамо, варт йому дати щось із начиння, щоб мав чим біля дерева поратись? (М.Стельмах); Дочка зрозуміла, що батько вже подбав про рибальське начиння (Ю.Збанацький); Пусткою повіяло і в районній лікарні, з подвір’я якої виїздила остання підвода з медичним інвентарем та господарським начинням (Б.Антоненко-Давидович).

2. Частина ткацького верстата. – То це, певно, вони й мене посадять за верстат, щоб я день і ніч торкала руками підніжки., та клацала лядою об начиння (І.Нечуй-Левицький).



НАЧУВАТИСЯ. Чекати розплати, помсти або чогось неприємного. [Водяник:] Поскаржуся я матері твоїй, Метелиці Гірській, то начувайся! (Леся Українка); Ех, Маковею, Маковею... Начувайся. Буде тобі від старшини (О.Гончар); – Уже не пустимо німця через село, хай начувається. Біля Кулішівки йому і капець буде (Є.Гуцало); Збирався [Григорій Сидорович] подзвонити з заводу, щоб не шукали їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю.Яновський).

НАШВИДКУ - НА ШВИДКУ

Нашвидку, присл. Квапливо, поспіхом, похапки. Я нашвидку витопила хату (Ганна Барвінок); Нашвидку одягнувшись, Михайлина вийшла на подвір’я (Юрій Збанацький).

На швидку, ім. з прийм. Уся картина (і ставок, і верби, і люде) здалеку нагадували перший неясний ескіз, накиданий моляром на швидку руку (І.Нечуй-Левицький); Я поспішав, обідав на швидку руч (А.Кримський).

НАШКОДИТИ - ЗАШКОДИТИ

Нашкодити, джу, -диш. Заподіяти великої шкоди комусь, чомусь; наробити кому-небудь чогось неприємного, важкого. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах, дуже поприбивав городи і збіжжя (Леся Українка); – Ой, лис ти, Григорію. Нашкодив тихцем, а тепер піддобрюєшся (М.Стельмах).

Зашкодити. Завдати шкоди комусь, чомусь (про якісь дії, предмети, ліки тощо). – Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров’ю! (І.Франко); Хай хмари по небові ходять І сонечко криють ясне: Ті хмари мені не зашкодять, Вони не злякають мене (Дніпрова Чайка); Перед наметом догоряла ватра І козаки сиділи на землі. Ніхто не знав, чи буде битва завтра, Та не зашкодить підгострить шаблі (Д.Павличко).



НАЩО - НА ЩО

Нащо, присл. Навіщо. Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі, дівочі? (Т.Шевченко); Нащо сама берешся? (Марко Вовчок); Заспівали звуки! Піснею знялись! Золото і лаври, Нащо ви здались? (О.Олесь).

На що, займ. з прийм. На що мали, на те й приймали (приказка); Не знаєш, на що й дивиться, чи на Дніпро, чи на Київ?.. (О.Стороженко); Незбагнуті Божі задуми, і ти не знаєш, на що та на яке тебе Господь призначив (А.Чайковський); Вулицями бродили цілі зграї собак, на що постійно жалівся поліцмейстер (М.Слабошпицький).

НАЩОСЬ - НА ЩОСЬ

Нащось, присл. Навіщось. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І.Нечуй-Левицький); Дід подав йому руку, потрусив Трохимову і, подивившись нащось в лице йому, зітхнув і випустив її (В.Винниченко); Микола якийсь час дивиться на дошку, потім нащось починає закреслювати цифри перед літерами (Ю.Мушкетик).

На щось, займ. з прийм. Пан неначе у тумані, боячись на щось напоротись, пройшов біля хліборобів, що вже розтікалися по двору (М.Стельмах); Знайшли гайку. А що? – питав Трохим, ховаючи її до кишені, – і це пригодиться. На щось буде – вона ж залізна (А.М’ястківський); – Недобре тільки, що така ти насторожена, така напружена! Ніби чекаєш на щось (Вал. Шевчук).

НАЯВУ, присл. Насправді, у дійсності, не вві сні, не в мріях. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В.Сосюра); О море радості безкрає, Чи я тебе перепливу? Якби того, що в мріях маю, Хоч каплю мати наяву (В.Симоненко).

НЕ - НІ

Не, част. запереч. 1. Вживається перед присудком, підметом, другорядним членом речення, при протиставленні, в поєднанні з повторюваним словом тощо для повного заперечення змісту висловленого, при вираженні неповного заперечення, неповноти дії тощо. Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь... (В.Сосюра); – Це не сніг і не лід. Це щось інше! (І.Нечуй-Левицький); Якби ви вчились так, як треба, То й мудрость би була своя. А то залізете на небо: "І ми не ми, і я не я " (Т.Шевченко); її усмішка була не весела, а болісна (Б.Антоненко-Давидович).

2. Вживається при вираженні стверджувального значення у сполученні з деякими прислівниками та займенниками, при вираженні припущення, передбачення чогось або при звертанні з відтінком нерішучості, ввічливості тощо. Як же тебе не проклинать, Лукавая доле? (Т.Шевченко); Знову ти?! О люба, чи не сон це?.. (В.Сосюра); Ішли, і як би не збрехати, Трохи не з пару добрих гін (І.Котляревський); Чи не написали б Ви словечка до мене у Відень? (М.Коцюбинський).

Частка не пишеться разом або окремо.

Частка не пишеться разом: а) в усіх випадках, коли слово без не не вживається: в іменниках: ненависть, негода, недуга, нежить, немовля, неук; у прикметниках: невпинний, невсипущий, негайний, негативний, ненастанний, непохитний, нестямний, незліченний; у дієсловах: неволити, незчутися, ненавидіти; у прислівниках: невдовзі, незабаром, непорушно, несамовито, несказанно; б) у префіксі недо...: в іменниках, прикметниках та дієприкметниках (переважно зі значенням неповної якості): недобиток, недоїдок, недокрів’я, недолік, недоліток, недорід, недостача, недоук, недосяжність, недоторканність, недорослий, недописаний, недооцінений; у дієсловах, що означають дію (або стан) у неповній мірі: недобачати, недовиконувати, недолюблювати, недооцінювати, недочувати; у прислівниках: недоладно, недоречно, недостатньо (але не до вподоби, не до ладу, не до речі, не до смаку); в) з іменниками, прикметниками, займенниками і прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття: невміння, неволя, неврожай, недоля, неправда, несподіванка, невеселий, недобрий, неписьменний, несміливий, неабихто, неабиякий, невже, недарма, незважаючи на... (частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник з часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоїть далеко, зовсім, аж ніяк: ні до ного не здатна людина, ні трохи не цікава лекція, далеко не досконалий твір, зовсім не важкі обов’язки, аж ніяк не приємні спогади; з власним ім’ям частка може писатися окремо або, якщо утворює з ним одне поняття, через дефіс: не-Європа); г) з дієприкметником, якщо він є означенням іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незакінчена праця, нез я-совані питання, неспростовані зауваження; ґ) у дієсловах: нездужати – хворіти (але не здужати – не змогти); непокоїтися – турбуватися, неславити – ганьбити.

Частка не пишеться окремо: а) якщо вона не становить одного поняття зі словом, при якому пишеться, а є тільки запереченням: Це не дійсний спосіб, а умовний (але Один бюлетень недійсний)’, Він ворог, а не вірний товариш (але Хома невірний); Пошліть це не звичайним листом, а рекомендованим (але / погляд, і голос – усе в ньому незвичайне)] б) при дієсловах, дієприкметниках у функції присудків, при дієслівних формах на -но, -то та дієприслівниках: працю не закінчено, праця не закінчена; підлогу не вимито, підлога не вимита; не гаючись, не покладаючи рук, не поспішаючи. У сумнівних випадках слід перевірити значення слова, ставлячи дієслово-зв’язку між часткою не і відповідним словом. Якщо з дієсловом-зв’язкою зміст висловлювання не змінюється, частку не слід писати окремо, наприклад, у реченні Праця не закінчена вказується на те, що праця не є закінченою, а в реченні Праця незакінчена – на те, що вона належить до незакінчених (незакінчена – прикметник); в) при прикметниках і прислівниках у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом: не близький світ, не велика цяця; Хіба ж це не варто вивчити ?\ Кому ж не цікаво слухати про це? Для розрізнення значень, від яких залежить написання частки не разом з прикметником чи окремо, теж варто застосовувати прийом з дієсловом-зв’язкою: Цей будинок не (є) старий і Цей будинок нестарий; г) при дієприкметниках, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Площа, не засаджена квітами; Давно не метена підлога; Човен, ще не спущений на воду, лежить догори дном; г) при підсилювальних прислівниках і присудкових словах: не дуже, не зовсім, не від того, не досить, не треба, не можна, не варт; д) при прийменниках і сполучниках: не при... (не при хаті кажучи); не на... (не на жарт); не по собі, не до речі, не за горами.

Ні, част. 1. запереч. Вживається на початку речення для вираження заперечення співрозмовникові, у значенні неповного речення при заперечній відповіді. – Ні, ні! Я не гніваюся, не гніваюся (Леся Українка); – Усте, ти нічого не чула? "Ні... – одкашлялась. Ні, а що?" (С.Васильченко); – Везеш? – "Ні"(О.Довженко).

2. запереч, -підсил. Вживається для підсилення заперечення, вираженого заперечним дієсловом-присудком або словом немає, на початку речення для підсилення його заперечного змісту тощо. На дорозі – ні пилинки (М.Коцюбинський); Я все стерплю, але ні слова не вирве ворог з вуст моїх (В.Сосюра); Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні (Леся Українка).

3. у знач, підсилювально-єднального спол. Вживається для поєднання однорідних членів речення в заперечному реченні. Не пускає мене мати Рано до криниці, Ні жита жать, ні льону брать, Ні на вечорниці (пісня); Дивиться Нечипір: нема отця Микити, ні пана дяка, ні старих, ні молодих, ні дівчат, ні парубків... (Г.Квітка-Основ’яненко); Та нехай же, Боже правий, Той Юрко лукавий Прихильного собі серця на всьому світі не знає, Ні неньки, ні батька, Ні сестри, ні брата, Ні щирого побратима, козака молодого, Ні вірного товариша, коня вороного (дума); І знову не буде у думах моїх Ні мук, ні страждань, ні плачу... (М.Рильський); В селі не видно ні хат, ні садів, ні городів, тільки море копоті і пилюги бушує (Б.Лепкий).



Ні використовується у сполуках типу ні пари з уст, ні риба ні м’ясо, ні в сих ні в тих тощо.

Слід розрізняти не і ні в сполуках: не один (багато) – ні один (жоден), не раз (часто) – ні разу (жодного разу).

Частка ні пишеться разом або окремо.

Частка ні пишеться разом: а) із займенниками, якщо вона не відокремлена від дальшого займенника прийменником: ніхто, ніщо, нікого, нічого, ніякий, нічий; б) у прислівниках: нізащо, нінащо, ніяк, ніколи, ніде, нікуди, нізвідки, ніскільки, нітрохи.



Частка ні пишеться окремо: а) у заперечних реченнях, якщо ні вживається як сполучник або підсилювальна частка: Я ні слова не скажу; Не хоче він ні їсти, ні пити; б) в окремих усталених словосполученнях: ні живий ні мертвий, ні кола ні двора, ні риба ні м’ясо, ні се ні те, ні пуху ні пера, ні слуху ні духу, ні сюди ні туди, ні кроку назад; в) у займенниках, якщо за часткою ні йде прийменник: ні за що, ні з ким, ні в кого, ні до кого, ні на кому; ні на що, ні від кого.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   28   29   30   31   32   33   34   35   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка