З українського літературного слововживання



Сторінка34/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   57

НЕОПИСАНИЙ - НЕ ОПИСАНИЙ - НЕОПИСАННИЙ

Неописаний, прикм. Якого не описали: неописане майно.

Не описаний, част. з дієприкм.: ще ніким не описана подія.

Неописанний. Якого не можна, важко описати; надзвичайної сили, краси тощо: неописанна тривога, неописанна врода.

НЕОЦІНЕННИЙ. Дуже цінний, надзвичайно важливий. Мар’ян усією душею любив своє поле, ще з дитинства, коли кожен клаптик землі здавався неоціненним багатством, а все, що росло на ньому, було ще дорожчим (О.Лупій); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівни, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю.Збанацький); Яке щастя! У мене на руках неоціненні скарби – "Кобзар" Тараса Шевченка і твори Миколи Васильовича Гоголя (О.Ковінька).

НЕПЕРЕЛИВКИ, незм. розм. Важко, скрутно доводиться комусь. Бачить Максим, що непереливки, скликає своїх товаришів докупи (І.Франко); Килина – добра душа. Коли в когось

непереливки останнім поділиться (М.Руденко).

НЕПЕРЕСІЧНИЙ. Видатний, гарний, який вирізняється з-поміж інших чи іншого подібного; неабиякий: непересічний художник, непересічний талант, непересічний твір, непересічна цінність мистецтва. – На мене він теж справляє враження натури своєрідної, непересічної (О.Гончар); Постать митрополита Андрея Шептицького в історії українського народу і його культури займає непересічне місце (з журналу).

НЕПІЗНАНИЙ - НЕ ПІЗНАНИЙ - НЕПІЗНАННИЙ, НЕПІЗНАВАНИЙ, НЕПІЗНАВАННИЙ

Непізнаний, прикм. Якого ще не пізнали, не вивчили. Те, що ще вчора здавалося непізнаним, сьогодні, завдяки досягненням науки і техніки, дедалі більше перестає бути таємницею (з журналу); Людське життя, а особливо політичне, – то самі випадковості, якими керує непізнана і незбагненна закономірність (Р.Іваничук).

Не пізнаний, част. з дієприкм. На світі стільки цікавих і ще не пізнаних речей, що аж дух захоплює (В.Собко).

Непізнанний, непізнаваннії, непізнаванний. Якого не можна пізнати, недоступний для пізнання. Нема речей непізнанних, а є лише досі ще не пізнані (М.Рильський).

НЕПОДОЛАНИЙ - НЕ ПОДОЛАНИЙ - НЕПОДОЛАННИЙ

Неподоланий, прикм. Якого не подолали. Він зрозумів, що людина, довго несучи в собі неподоланий біль, може звільнитись від нього раптово (Н.Рибак); Я, неподоланий, загляну смерті в очі, я не зійду з путі (М.Бажан).

Не подоланий, наст, з дієприкм. У мистецтвознавчій науці ще не подолана тенденція описувати явища художньої культури, так би мовити, в статиці, в констатуючій манері (з журналу).

Неподоланний. Якого не можна подолати, якому не можна протистояти; непереборний, непереможний. Стебла витикалися з землі назустріч сонцю, випростувались, множились, обіймалися в таємничому неподоланному русі (О.Довженко).

НЕПОЯСНЕННИЙ - НЕ ПОЯСНЕНИЙ

Непоясненний. Якого не можна пояснити, який не піддається поясненню; непояснимий. Й на новому місці з’явилися протоколи про розтрощені вітрини й непоясненне дитяче бродяжництво (О.Гончар); Вона лежала, розкинувши руки й ноги, й помирала від задухи і своєї непоясненної печалі (Вал. Шевчук).

Не пояснений, част. з дієприкм.

НЕПРИЙНЯТНИЙ - НЕ ПРИЙНЯТИЙ

Неприйнятний. Якого не можна прийняти, з яким не можна погодитися. Для командира полку такий варіант був неприйнятний (О.Гончар).

Не прийнятий, част. з дієприкм.

НЕПРИТОМНІТИ - ОПРИТОМНІТИ

Непритомніти, знепритомніти. Втрачати свідомість; зомлівати. Довго ще в касарні Леся мордували. Непритомнів, падав – то тягли назад... (Л.Забашта); – От двоє дітей у Мокрини, бачили вони ложку молока? Аж непритомніють, смокчучи кислу ганчірку з м’якушкою (М.Стельмах); Листоноша знепритомнів після двадцятого шомпола (Ю.Яновський); Валентинові Модестовичу здавалось, що Ганна знепритомніла (Ю.Шовкопляс).

Опритомніти. Повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття; набути знову здатності мислити, діяти і т. ін. (після сильного переживання, розгубленості, болю тощо). Зінько лежав на ліжкові. Він опритомнів уже, але був такий знеможений, що не здужав озиватися (Б.Грінченко); Опритомнів він тільки надвечір, але підвестися не міг (А.Шиян); Поранений Богун опритомнів і намагався звести голову (Я.Качура).

Чомусь часто забувають ці слова, заміняючи їх маловживаними втрачати, втратити свідомість, загубити тяму, прийти до тями тощо.



НЕПРОЩЕННИЙ - НЕ ПРОЩЕНИЙ

Непрощенний. Якому не можна простити; якому не простили гріхів тощо. Як на його думку, то це була непрощенна кривда, що Грицько забрав собі ту десятину землі (Б.Грінченко); – Тяжко спокутував він своє непрощенне злочинство (М.Зеров); Це був би непрощенний злочин перед усіма нами (О.Гуреїв); Пушкар сказав, що злочин – непрощенний. Карати треба – що там говорить (Л.Костенко).

Не прощений, част. з дієприкм. [Міріам:] Він їм простив. Він їм усім простив.. А тільки я не прощена зосталась (Леся Українка).

НЕРОЗВ’ЯЗАНИЙ - НЕ РОЗВ’ЯЗАНИЙ - НЕРОЗВ’ЯЗНИЙ

Нерозв’язаний, прикм. Якого не розв’язали: нерозв’язаний вузол, нерозв’язана задача, нерозв’язане завдання.

Не розв’язаний, част. з дієприкм.: ще не розв’язана нами проблема.

Нерозв’язний. Якого не можна розв’язати, вирішити, з’ясувати тощо; який не піддається розв’язанню: нерозв’язна проблема, нерозв’язна суперечність.

НЕРОЗРІЗНЕННИЙ, НЕРОЗРІЗНИМИЙ. Якого важко або неможливо розрізнити, відрізнити від іншого: нерозрізненні (нерозрізнимі) відтінки кольору.

НЕСЕННЯ - НЕСІННЯ

Несення. Виконання певних обов’язків, доручень тощо: несення військової служби.

Несіння. Кладка яєць (про птахів).

НЕСИЛА - НЕ СИЛА

Несила. Фізичне знесилення, слабість; у знач, присудк. сл. Руки їй з несили упали на коліна (М.Старицький); – Ні, я вже краще розкажу. Несила більше мовчати (І.Цюпа).

Не сила, част. з ім. Що кріпка ця Уляна, що здорова вдалася, кажуть дворові, а не знають, що не сила держить Уляну на ногах (Панас Мирний).

несіння див. несення.

НЕСКАЗАНИЙ - НЕ СКАЗАНИЙ - НЕСКАЗАННИЙ

Несказаний, прикм. Не виражений словами; невисловлений. Ви знов прийшли, скорботні тіні, і, мов прижовклая трава, поникли в тихому тремтінні... Мої загублені святині! Мої несказані слова! (Я.Мамонтов); Якесь слово висіло в неї на губах, проте зів’яло несказане (С.Тудор); В душі далекі гони і солодко цвітуть несказані слова (В.Сосюра).

Не сказаний, част. з дієприкм. Але поряд ішло й шукання нових поетичних

шляхів та засобів, шукання не сказаного досі слова для означення не бачених досі подій, явищ, речей (М.Рильський); Сама за довгі дні жалів Я сонце стріла, Хіба ж не сказана без слів Любов несміла? (Т.Масенко).

Несказанний. Якого не можна передати словами; надзвичайний. Несказанна, невимовна туга давить їй за душу (Панас Мирний); Галас знявся несказанний (М.Коцюбинський); Вечір ллє у їхню кімнату потоки несказанної сині (М.Стельмах); Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним (Л.Костенко).

НЕСКІНЧЕНИЙ - НЕ СКІНЧЕНИЙ - НЕСКІНЧЕННИЙ - БЕЗКОНЕЧНИЙ

Нескінчений, прикм. Не доведений до кінця; незакінчений. Порвалася нескінчена розмова (Леся Українка); Червоним одсвітом пожеж Горить нескінчений малюнок (В.Еллан); Нескінчена лишається робота, Яку поклав на нашу долю час (П.Карманський); Я мав тоді нескінчену вишу освіту (Р.Іваничук).

Не скінчений, част. з дієприкм. Посеред вулиці величезна будова, ще не скінчена (Леся Українка).

Нескінченний. Який дуже довго триває; дуже довгий, дуже великий (про кількість). Перейдені биті шляхи мріються в імлистій далині, як розгорнуті сторінки нескінченної повісті мого життя (Б.Антоненко-Давидович); Не знаю, чи довго ми йшли, але для мене ті хвилини видалися нескінченними (Н.Рибак); Вулицями вже йшли нескінченні колони піхоти (Я.Качура); На нескінченну нитку дороги нанизувалися села, хутірці, полустанки, заводи (Є.Гуцало).

Безконечний. Те саме, що нескінченний, але вживається рідше.

неслава див. слава.

неславити див. славити.

НЕСПАЛЕННИЙ. Якого не можна спалити, знищити вогнем.

НЕСТРИМАНИЙ - НЕ СТРИМАНИЙ - НЕСТРИМНИЙ

Нестриманий, прикм. Якого не стримали; якого важко або неможливо стримати, дуже сильний; невитриманий: нестримані ридання, нестриманий потік, нестриманий хлопець.

Не стриманий, наст, з дієприкм.: не стриманий у словах.

Нестримний. Нічим не стримуваний, який не знає меж у чомусь, дуже сильний; який не вміє стримуватись тощо: нестримний регіт, нестримний рух, нестримне бажання, нестримний характер.

нетто див. брутто.

НЕУЯВЛЕННИЙ. Якого важко або неможливо уявити. По всій торговиці скрізь гам та крик неуявленний (І.Нечуй-Левицький).

НЕ ХТО ІНШИЙ - НІХТО ІНШИЙ

Не хто інший, як... Саме цей, а не хтось інший. Військо бажає, щоб ви, ясновельможний князю, а не хто інший, вів його в битву (І.Нечуй-Левицький); – Микола Гармаш, кажеш, запорожець ? – "Не хто інший, як він" (М.Лазорський); Це не хто інший, як кайданник, що втік з Сибіру (М.Вороний).

Ніхто інший. Жодна інша людина. Логіка говорить, що то втяв хтось із його братів.. Бо ж було ясно, що це один з трьох і ніхто інший (І.Багряний); Він [Хмельницький], як ніхто інший з козацької старшини, тримав себе рівнею з простими козаками (О.Соколовський).

НЕЧИСЛЕННИЙ - НЕЗЧИСЛЕННИЙ

Нечисленний. Який складається з невеликої кількості когось, чогось. Нечисленні прохожі ліниво снували по тротуарах (І.Франко); Тоді зашумів на лункому пероні І рушив вперед нечисленний гурток Солдатських папах, робітничих шапок (М.Бажан).

Незчисленний. Який складається з великої кількості когось або має велику кількість: незліченний. Петрусь узяв гуркати палицею по барканах. Поназбігалась незчисленна сила собак (А.Кримський); Земля., стогнала від тупотіння десятків тисяч коней та галасу незчисленного війська (А.Кащенко); На всьому видноколі бігли незчисленні хвилі з білими гребенями (М.Лазорський); Вони [в’язні] ворушилися, здавалось, незчисленною масою в сизих хмарах тютюнового диму (І.Багряний).

НЕЩАСЛИВИЙ - НЕЩАСНИЙ

Нещасливий. 1. Позбавлений щастя, радості тощо: нещаслива людина, нещасливий в особистому житті. [Меланія Семенівна:] Я така нещаслива, така нещаслива була за своїм чоловіком!.. (Б.Грінченко).

2. Те саме, що нещасний 2: нещаслива доля, нещасливий випадок, нещасливе кохання.



Нещасний. 1. Який зазнав багато лиха, кривди, поневірянь тощо: нещасні пожильці, нещасна мати.

2. Який приносить лихо, неприємності, невдачі тощо: нещасний день, нещасна година, нещасний випадок, нещасне кохання.

3. Те саме, що нещасливий 1: нещасна людина, нещасний вигляд.

НЕ ЩО ІНШЕ - НІЩО ІНШЕ

Не що інше, як... Саме це, а не щось інше. Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (М.Коцюбинський); Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу (Панас Мирний); Це так звана нова поезія, цебто: декадентство, модернізм, символізм, імпресіонізм, футуризм і т.п. Всі ці дрібні течії не що інше, як крик наболілої спотвореної індивідуальності (М. Вороний).

Ніщо інше. Жодна інша річ, справа, жодне інше явище тощо. Він захоплювався полюванням, ніщо інше його не цікавило.

НИЖЧЕ... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "далі, пізніше в тексті"; пишеться разом: нижчезгаданий (також згаданий нижче).

НИЗЬ, -і, ор. -ззю. Спосіб вишивання, при якому візерунок прокладається чорною або червоною ниткою зі споду, а вишивка виконується рештою кольорів з лиця.

НИРЕЦЬ - НИРОК

Нирець, -рця, ор. -рцем. 1. Той, хто ниряє, займається пірнанням.

2. розм. Те саме, що нирок.

Нирок, -рка. Водоплавний птах родини качиних.

нирки див. нірка.

нирок див. нирець.

НИТЬ, -і, ор. -ттю. Вживається паралельно з нитка, але переважно в переносному значенні. Чекання безмірне і серця стискання незмінні. Прискорений клопіт, як нить невловимих думок (Л.Первомайський); Осінь., напина прозорі ниті на поорані лани (М.Рудь).

ні див. не.

НІБИТО - НІБИ ТО

Нібито, спол., част. Ніби. На Тимоша Стояна, одначе, наган враження нібито й не справив (О.Довженко).

Ніби то, част. із займ. у знач. спол. Пани кричали й галасували.. Здавалось, ніби то давні царі давньої Еллади з Пхались на Олімпійські ігрища (І.Нечуй-Левицький); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З.Тулуб).

НІВРОКУ, розм. 1. присл. Нічого собі; непогано; так, як треба; також у значенні вст. сл. – як побажання не наврочити кому-небудь своїми словами. То був уже старий, кремезний ще нівроку... (Панас Мирний); – Ну та й гарна ж, нівроку, удовина дочка!.. (І.Нечуй-Левицький); – Ви добре бачите? "Нівроку. На зір не нарікаю" (В.Земляк).

2. прикм. незм. Такий, як треба; непоганий. Нівроку зять, не зять, а дуб, тернові очі, чорний чуб, з обличчя видно – дружелюб (І.Гончаренко).



НІДЕ - НІДЕ - НІ ДЕ

Ніде, присл. Немає такого місця (де можна було б щось зробити, розташуватися тощо). Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л .Глібов); Ото ж людей на у лиці і коло хати – ніде й голки встромити (Марко Вовчок); Старші письменники – учителі наші (ніде правди діти) більш прислухалися до живої народної мови (М.Коцюбинський).

Ніде, присл. Ні в якому місці; нікуди. Та ніде той не дійде, Хто не має цілі (І.Франко); Ніде ні душі. Ліс та поле (О.Гончар).

Ні де, наст, з присл. Ля ж не знаю, ані хто, ні де, то час від часу дяк мені розказує (Л.Костенко).

НІДЕРЛАНДИ - ГОЛЛАНДІЯ

Нідерланди, -ів. Країна Королівство Нідерландів.

Голландія, -ї, ор. -єю. Неофіційна назва цієї країни.

НІЗАЩО - НІ ЗА ЩО - НІ ЗА ЩО

Нізащо, присл. Ні за яких обставин; без підстави, без причини. [Оксана:] Не піду, нізащо не піду!(М.Кропивницький); Додому вона цілий день нізащо не хотіла вертатись (Грицько Григоренко); [Віра Михайлівна:] Але одне для мене ясно до Дороша я не вернуся. Нізащо! (Я.Мамонтов); Робітники шептались по кутках, казали, що він грубий, різкий, підеш до нього, а він облає нізащо (А.Хижняк); Вони нізащо не хотіли пристати на ту умову (А.Кащенко).

Ні за що, словосп. Немає за що: ні за що дякувати. Старий наш пан, покійник, недобрий був! Не тим би згадувати, да луччим ні за що (Марко Вовчок).

Ні за що, словосп. 1. Даремно, марно. Пропаде він з нею ні за що (Б.Грінченко).

2. Ні за якусь рису, якість; ні за якусь річ тощо. За що не любила? – Якби за що, а то ні за що! (Марко Вовчок); Надвечір Настя перестала грати, ходила по хаті, по садку, ні за що не бралась, думала-гадала, ждала чогось (Леся Українка); Тітка бачила, що сама Тодозя не здатна ні за що думати, заходилась укладати Тодозину одежу в скриню та готувати харч на дорогу (І.Нечуй-Левицький); Либонь він з тієї команди, в якій працюють лише язиком і ні за що не відповідають (А.Гудима).



ШКОЛЬ, -я, ор. -ем. Призма з ісландського шпату, прозора для світла.

німці див. германці.

НІНАЩО - НІ НА ЩО

Нінащо, присл. Вживається переважно у словоспол. зводити (звести, сходити, зійти і т. ін.) нінащо. Не то чоловік, а й худобина в такій норі швидко на нінащо зведеться (І.Франко); Цим сміхом розбив Потурайчик Славків план нінащо (Лесь Мартович); Старий воркотів незадоволений: нінащо козацтво звелося, сплюхи та й годі (А.Чайковський).

Ні на що, словосп. 1. Ні для чого. Невже на всі великії події, На все у вас одна відповідь є Мовчання, сльози та дитячі мрії? Більш ні на що вам сили не стає?(Леся Українка); Він ніколи й ні на що не скаржився, хоч у його житті було всього: і світлого, й підлого (А.Дімаров).

2. Ні на якусь річ, подію, потребу тощо. Хлоп’я стояло похнюплено й ні на що не реагувало (О.Гончар); Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться (А.Хижняк); – Воно й непоказна пташина – сіреньке, невеличке, а, гляди, волі ні на що не проміня! (Б.Антоненко-Давидович); Остап такий був занятий недавньою минувшістю, що ні на що не звертав уваги (А.Чайковський).



НІРКА - НОРКА - НИРКИ

Нірка, -и, д. і м. -ці. Маленька нора.

Норка. Невелика хижа хутряна тварина родини куницевих.

Нирки, -нирок, мн. (одн. нирка). У хребетних тварин і людини парний орган, який утворює і виділяє сечу.

НІТРАТ - НІТРИТ - НІТРИД

Нітрат, -у. Сіль (і ефір) азотної кислоти, яку застосовують як добриво та у виробництві вибухових речовин.

Нітрит, -у. Сіль азотистої кислоти, яку застосовують у виробництві органічних барвників та в медицині.

Нітрид, -у. Хімічна сполука азоту з більш електропозитивними елементами (алюмінієм, бором, вольфрамом, титаном тощо).

НІТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "азот", "азотний"; пишеться разом: нітрогліцерин, нітроклітковина.

ніхто інший див. не хто інший.

ніщо інше диб. не що інше.

НОВИНА - НОВИЗНА

Новина. Щойно або недавно одержане повідомлення, звістка; щось нове; нововведення тощо. Прийшов той день, що по місті новина, як стріла, пролетіла: Кармелюк ранений, Кармелюка везуть! (Марко Вовчок); – Ця новина для мене не цікава (І.Нечуй-Левицький); Спасибі за новини, хоч деякі з них мені вже відомі раніше (Леся Українка).

Новизна. Властивість і якість нового; те, що недавно пізнали, усвідомили, відчули тощо. Коли ж вступили до гірської околиці – до почуття новизни приєдналося й очарування (Г.Хоткевич); Цей невтомний чоловік, що, здається, працював не лише днями, а й ночами, у всякій новизні ніде не помилиться! (Т.Масенко).

...НОМ1. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "член": біном.

...НОМ2, ...НОМІЯ. Кінцеві частини складних слів, що відповідають поняттям "положення", "закон": метроном, агрономія.

норка див. нірка.

НОРМАЛІЗУВАТИ - НОРМУВАТИ

НОРМАЛІЗУВАТИ, -ую, -уєш. Доводити до норми, підпорядковувати нормі: нормалізувати відносини, нормалізувати склад крові, нормалізувати функції печінки. Пох.: нормалізація (нормалізація дипломатичних відносин), нормалізований (нормалізоване харчування).

Нормувати, -ую, -уєш, недок. і док. Визначати, встановлювати норму в чому-небудь: нормувати витрати, нормувати працю. Пох.: нормування (нормування відпочинку), нормований (нормований робочий день).

...НОСНИЙ- ...ВМІСНИЙ

...Носний. Кінцева частина складних слів, що означає: а) який містить у собі те, що вказано в попередній частині: водоносний, золотоносний, кровоносний, медоносний, нафтогазоносний, нафтогазоносність, соленосний, хлорофілоносний, цукроносний; б) який спричиняє те, що вказано в попередній частині: смертоносний, смертоносність; в) який носить те, що вказано в попередній частині: вінценосний, ракетоносний, торпедоносний, яйценосний.

...Вмісний. Кінцева частина складних слів, що означає "який містить у собі те, що вказано в попередній частині": азотовмісний, алмазовмісний, залізовмісний, золотовмісний, нафтовмісний, платиновмісний.

НОСТАЛЬГІЯ, -ї, ор. -єю. Болісна туга за батьківщиною, а також узагалі за приємним, дорогим минулим. Пох. ностальгійний.

нотація див. анотація.

НОТИС , -у. Оповіщення про цілковиту готовність судна до завантаження або розвантаження.

ноумен див. феномен.

НОША - НОШІ

Ноша, -і, ор. -ею. Речі, які хтось несе або які призначені для перенесення, а також переносно. Олексій прив’язав Оксанин чемоданчик до свого речового мішка і перекинув ношу через плече (Д.Ткач).

Ноші, нош, мн. Носилки. Хлопці й дівчата невпинно підносили до Барки цеглу на ношах і розчин (О.Донченко); Помітила [Горпина] багато оздоблені ноші з китицями і наметом, а в ношах Настю в пишному татарському вбранні (З.Тулуб).

НЮШИТИ, -шу, -шиш, розм. Нюхати повітря; переносно – вистежувати, вишукувати когось, щось. Лисичка бігла повз хатку та нюшить носом, коли чує – пиріжки пахнуть (казка); Данько поважно спльовує, нюшить коло казана (О.Ільченко); Нурла виступає з рухами гончого пса, який нюшить вже дичину (М.Коцюбинський).

О1. Як назва літери вживається в с. р.: заголовне о; як назва звука вживається в ч. р.: відкритий о; ненаголошений о.

О2- ОБ

О (перед приголосним) і об1 (перед голосним), прийм. Вживається при означенні часу – переважно перед числівником: о другій годині, годині о дев’ятій, о пів на дванадцяту, об одинадцятій годині, о тій порі, об обідній порі.

Об2, прийм. Вживається для означення об’єктивних відносин тощо: спотикатися об каміння, опертися об стіл, подряпатися об колючки, ударити лихом об землю, як риба об лід.

ОБАБІЧ - ОБІЧ

Обабіч, присл. З обох боків, по обидва боки чогось; у знач, прийм. Обабіч стіною стояли молоденькі смерічки (А.Турчинська); Обабіч залізниці зеленіють розкішні сади і баштани (О.Десняк); Обабіч шляху рясно стояли села (А.Кащенко). (Неправильно: Обабіч горіло маленьке вогнище; або: Раптом лісничий спинився, хлопець з розгону наскочив на нього, перепросив і став обабіч, відсапуючись).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка