З українського літературного слововживання



Сторінка35/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   57

Обіч, присл. Поруч, поряд; коло чогось (з одного боку); у знач, прийм. Обіч, за кілька кроків, кузня (А.Головко); Назустріч їм раз у раз виникали обіч дороги маршові роти поповнення (О.Гончар); Вона знала, що йому приємно сидіти обіч неї (Вал. Шевчук).

обвинувачувати див. звинувачувати.

ОБВІТРЮВАТИСЯ - ЗВІТРЮВАТИСЯ

Обвітрюватися, -ююся, -юєшся, обвітритися. Від вітру ставати пересохлим, шерхлим, потрісканим (про шкіру): обвітрюється (обвітрилося) обличчя.

Звітрюватися, звітритися. Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру та інших атмосферних явищ; зникати, розсіюючись, випаровуючись; вивітрюватися: звітрюється гірська порода, звітрюється бензин.

ОБЕР-... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вищий", "старший" (за посадою), "головний"; пишеться через дефіс: обер-кондуктор, обер-лейтенант.

ОБЕРЕГА, -и, д. і м. -зі, ОБЕРІГ, -егу. Те, що оберігає від лихого, недоброго (талісмани, амулети, певні дії, обряди тощо). – Так ти питаєш про обереги? Вони онде, на кінцях рушників. Це такі, щоб ти знав, добрі охоронці нашого осідла, бережуть, аби до хати не заходили домовики (В.Скуратівський); Обидві іконки – це ікони-обереги, їх носили як нагрудний образок або ж підвішували до особливо шанованої храмової ікони (з журналу).

ОБЕРТ - ОБІГ

Оберт, -у (чого і без додатка). Повне коло руху чогось навколо власної осі; повний цикл тощо: оберт колеса, повний оберт Землі навколо Сонця.

Обіг, -у. 1. Використання, вжиток: пустити в обіг, вилучити з обігу.

2. Комерційна операція: торговельний обіг.

3. Характерна для товарного виробництва форма обміну продуктів праці та інших об’єктів власності шляхом купівлі-продажу; рух товарів та інших цінностей у суспільстві: товарний обіг, грошовий обіг.



ОБЕРТАЛЬНИЙ – ОБЕРТОВИЙ

Обертальний. 1. Який стосується обертання: обертальний рух.

2. Який здійснюється обертанням чогось: обертальне буріння.

Обертовий. 1. Те саме, що обертальний 1: обертовий рух.

2. Який діє за принципом обертання навколо власної осі тощо: обертовий різець, обертова машина.

3. Який обертається або може обертатися навколо власної осі: обертовий щит.



ОБ’ЄМ - ОБСЯГ

Об’єм, -у. Довжина чогось у довжину, висоту й ширину, вимірювана в кубічних одиницях. Вж. зі сл.: вагона, кімнати, колби, котловану, куба, мозку, печі, повітря, посудини, приміщення, рідини, серця, тіла, циліндра; великий, невеликий, значний, малий, повний, середній; визначити об’єм чого, циліндр об’ємом 300 кубічних сантиметрів, тіло в об’ємі має 5 кубічних дециметрів, об’єм повітря збільшується при нагріванні.

Обсяг, -у. Взагалі розмір, величина, кількість, значення, важливість, межі чогось. Вж. зі сл.: брошури, будівництва, бюджету, виробництва, заготівель, знань, інформації, капіталовкладень, книжки, поняття, послуг, програми, промислової продукції, роботи, рукопису, слова, тренувальних навантажень, величезний, невеликий, значний, середній; визначити обсяг, підрахувати обсяг, у повному обсязі, книжка обсягом 40 друкованих аркушів.

ОБИДВА, обох, числ. збірн., ч. і с. І той і цей, і те і се, і один і другий, і одне і друге: по обидва боки вулиці, в обидва кінці, обидва вуха.

ОБИДВІ, обох, числ. збірн., ж. І та і ця, і одна і друга: обидві руки, обидві половинки дверей.

обирати див. вибирати.

обіг див. оберт.

ОБІЙСТЯ. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (І.Франко); До щему захотілось бодай постояти коло свого обійстя, хоча здаля поглянути на хату, в якій виріс, в якій росте його син (А.М’ястківський).

обіч див. обабіч.

ОБКАЧУВАТИ – ОБКОЧУВАТИ

Обкачувати, -ую, -уєш (у чому, в що). Качаючи, перевертаючи щось з боку на бік у чомусь сипкому, липкому тощо, покривати ним усю поверхню: обкачувати в борошні (в борошно).

Обкочувати. Котити щось навколо чогось; котячи щось, робити його поверхню гладкою; утрамбовувати, вкочувати: обкочувати дорогу.

ОБКИДАТИ - ОКИДАТИ

Обкидати. 1. Закидати чимось з усіх боків: обкидати болотом, обкидати снігом.

2. Густо обшивати краї чогось: обкидати комір заполоччю.

Окидати. Вживається переважно зі сл.: зором, поглядом (оглядати, обдивлятися), думкою (думати, обдумувати).

обкочувати див. обкачувати.

ОБКРЕСЛЮВАТИ - ОКРЕСЛЮВАТИ

Обкреслювати, -юю, -юєш. Обводити щось лініями, рисками.

Окреслювати. 1. Те саме, що обкреслювати. А в небі швидкісний літак Окреслює коло (Л.Дмитерко).

2. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чогось. Тонкий светр окреслював ніжну талію (А.Хорунжий).

3. Зображати, описувати когось, щось. Письменник чітко окреслює образ, юні персонажі його оповідання живі, їх виразно бачиш перед собою (О.Донченко).

ОБЛ... Перша частина складних слів, що відповідає слову обласний; пишеться разом: облвно.

ОБЛАДНАННЯ - УСТАТКУВАННЯ - СПОРЯДЖЕННЯ

Обладнання. 1. Те саме, що устаткування 1. Вони обіцяли дати обладнання для похідної друкарні (С.Скляренко); Його [човна] конструкцію, обладнання, кожну деталь обмірковував Юра сам (Ю.Смолич); Петро Якимович привіз із лісу все обладнання лабораторії (В. Кучер).

2. Меблі, речі, що ними обставлено яке-небудь приміщення; внутрішнє убрання кімнати тощо. Обладнання звичайне: з правої сторони, у глибині сцени, стіл; у лівому кутку – столик з квітами (З.Мороз).



Устаткування. 1. Сукупність механізмів, пристроїв, приладів, необхідних для чогось. Одночасно з будуванням шхуни заготовляли харчі, одяг, все внутрішнє і зовнішнє устаткування корабля (З.Тулуб); Нарешті прилад, перебудований і доповнений магнітним устаткуванням, стояв на столі (Н.Рибак).

2. Те саме, що обладнання 2. Багатство устаткування цієї низенької порожньої хатинки ще збільшував чорний коминок у кутку (О.Досвітній).



Спорядження. 1. Сукупність предметів, пристроїв, необхідних для чого-небудь: дорожнє спорядження, рибальське спорядження, спорядження альпініста.

2. Предмети озброєння, одягу та побутового вжитку бійця, а також пристрої для їх перенесення: бойове спорядження, військове спорядження; спорядження авіаторів – комбінезони, шоломофони, окуляри, парашути.

обледеніти див. зледеніти.

ОБЛИЧЧЯ - ЛИЦЕ

Збігаються у значенні "передня частина голови людини" та в переносному "загальний вигляд, обриси чогось". Тільки лице вживається в значенні "верхній, зовнішній бік предмета" (протилежне спід): на лице, з лиця.



ОБЛИШИТИ. 1. Перестати чимсь займатися, щось робити; відмовлятися від попередніх намірів, бажань тощо. Хіба ж не зогрішив він, думаючи облишити все, покинути всю справу! (Б.Грінченко); Нагнибіда облишив допит (А.Головко); У кишені він намацав сірники, але палити облишив (С.Чорнобривець).

2. нак. Облиш, мн. облиште. Вживається для висловлення прохання, вимоги припинити якусь дію. [Терень:] Облиш! Не зачіпай барахла (І.Микитенко); – Облиште вигадки, мені вже набридли ваші підозріння (Ю.Яновський).



ОБЛІГО, невідм., с. 1. Сума загальної заборгованості за векселями.

2. Банківські книги особистих рахунків, у яких обліковують заборгованість банкові окремих осіб за векселями.



ОБЛОГА - ЗАЛОГА

Облога. Оточення військами укріпленого пункту; охорона, а також військо, яке здійснює таке оточення, тощо: облога фортеці, облога міста, брати (узяти) в облогу. – В першому-ліпшому місці обложені вийдуть і переб’ють облогу поодинці (І.Ле).

Залога. Військові частини, розташовані в якомусь місці; гарнізон; засада. – А скільки у Каффі залоги? – "Більш як треба. Півтисячі яничарів" (З.Тулуб); Човен князя стояв посередині ріки. Залога веслувала у протилежному напрямку, щоб удержати човен на місці проти течії (Ю.Опільський).

ОБМИВАТИ - ОМИВАТИ

Обмивати. 1. Мити кругом, з усіх боків, а також переносно.

2. розм. Тримати когось у чистоті, регулярно миючи: обмивати дітей.



Омивати. 1. Те саме, що обмивати 1. Відчиню хатні двері, і мене так і омиє мамусина ласкава посмішка (А.Дімаров).

2. Змочувати поверхню чогось: сльози омивають щоки.

3. Змочуючи своїми хвилями, текти навколо чогось, оточувати своїми водами (про океани, моря, річки тощо).

ОБМІРКОВУВАТИ - РОЗМІРКОВУВАТИ

Обмірковувати, -ую, -уєш, обміркувати, -ую, -уєш. Ретельно обдумувати; детально розглядати, розбирати щось, обмінюючись думками, враженнями тощо. Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, все виважить (Марко Вовчок); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того (А.Тесленко); Коло крамниці гурток людей – гаряче обмірковують справу (С.Васильченко); – Увечері повернуся, все тоді з тобою обміркуємо (О.Гончар).

Розмірковувати, розміркувати. 1. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки. Іванко не розмірковував, а відразу лісом почав сходити на гору (казка); Він десь аж за Десною видивився собі красуню. Не довго і розмірковував – привіз в хату мачуху. (Ю.Збанацький).

2. недок. Висловлювати свої думки про щось. Демид палив цигарку за цигаркою та сумовито розмірковував: Марнотратство яке на світі, ох, марнотратство... (О.Гончар); Почне говорити з нею, розмірковує все до ладу, по-господарському, а не зогріє слова усмішкою (М.Стельмах).



ОБНІЖОК, -жка. Вузька неорана смуга землі між ланами, городами тощо. Коли сонце підбилося вгору, жінки сіли снідати на обніжку (Григорій Тютюнник); Наче це косарі перед новою загінкою полягали на обніжку, дають відпочити рукам і ногам (Ю.Яновський).

ОБОЛОНЬ, -і, ор. -нню, ОБОЛОНЯ, -і, ор. -ею. Заплавні луки. Сонце ховалось за межигірський бір.., а далекі озерця на оболоні.. і річка Почата горіли, наче розтоплене золото (І.Нечуй-Левицький).

ОБОЄ, обох, числ. збірн. З певним родом не пов’язаний. Обоє – молодиця й дівчинка – всміхнулися (Марко Вовчок); Обоє вони, і чоловік і жінка, не були людьми лихими (М.Коцюбинський); Ярема в воду, Хома на дно; обоє уперті (приказка); Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє (Леся Українка). Пор. обидва, обидві.

ОБПИРАТИСЯ - ОПИРАТИСЯ

Обпиратися, обпертися, обіпруся, обіпрешся (чим на що, об що). Прихилятися до когось, чогось, використовувати що-небудь як опору: обпиратися на палицю, обпиратися об стіну, обпиратися руками об стіл.

Опиратися, опертися. 1. Те саме, що обпиратися. Він оперся ліктем облокітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (І.Нечуй-Левицький).

2. (на кого-що), перен. Грунтуватися на чомусь, мати основою що-небудь (про переконання, докази, дії тощо); мати підтримку в комусь, чомусь. "Гордий, пишний і розумом високий гетьман! подумав Петро. Да на кого ти опираєшся, коли б ти тілько відав!" (П.Куліш); Опираючись на свою філософію, Волос не переставав потихеньку скуповувати землю довкола свого хутора (П.Панч).

3. (кому, чому і без додатка). Чинити опір, протидіяти комусь, чомусь, боротися з ким-, чим-небудь. Петра хапають, в’яжуть, хоч він і не опирається (В.Собко); Остап опирався бистрині з усієї сили (М.Коцюбинський); Залізне здоров’я Сагайдачного опиралося смертельній хворобі (З.Тулуб).



ОБРИС - АБРИС

обрис, -у. Загальний вигляд предмета, окреслений лінією; контур, силует, риси чогось.

Абрис, -у, книжн. Те саме, що обрис, а також у геодезії, поліграфії.

ОБРОБЛЕННЯ, ОБРОБКА - ОБРОБІТОК - ОПРАЦЮВАННЯ

Оброблення, обробка. Надання чомусь потрібного вигляду, доведення до певного стану; упорядкування, удосконалення тощо: оброблення (обробка) перекладу, оброблення (обробка) риби, обробка пісні.

Обробіток, -тку. Вживається з тим же значенням, але переважно стосовно ґрунту та вирощування на ньому рослин: обробіток землі, обробіток цукрових буряків, міжрядний обробіток, поверхневий обробіток.

Опрацювання. Глибоке вивчення чогось, докладне ознайомлення з чимось; готування, створення чогось на підставі ретельного вивчення, добирання й систематизації матеріалів тощо: опрацювання телеграм, опрацювання теми, опрацювання проекту, опрацювання плану.

ОБРУБАНИЙ - ОБРУБЛЕНИЙ

Обрубаний. Дієприкм. від обрубати: акуратно обрубане гілля, обрубаний кінець.

Обрублений. Дієприкм. від обрубити: обрублена білими нитками сорочка.

обстоювати див. відстоювати.

ОБСТРУКЦІЙНИЙ - ОБСТРУКЦІОНІСТСЬКИЙ

Обструкційний. Який стосується обструкції: обструкційна боротьба.

Обструкціоністський. Який стосується обструкціонізму і обструкціоністів: обструкціоністська тактика, обструкціоністська політика.

ОБСУШУВАТИ - ОСУШУВАТИ

Обсушувати, -ую, -уєш, обсушити, -ушу, -ушиш. Робити сухим, висушувати зовні, зокола: обсушувати (обсушити) одяг, обсушувати (обсушити) стіни.

Осушувати, осушити. Відводити надмірну, зайву вологу; робити сухим, відводячи воду: осушувати (осушити) болото, осушувати заболочені землі, осушити ставок.

обсяг див. об’єм.

ОБТУРАТОР - ОБТЮРАТОР

Обтуратор, -а. Протез, який застосовується при дефектах піднебіння.

Обтюратор, -а. Пристрій у затворах гармат; затвор у кінознімальних апаратах.

обумовлювати див. зумовлювати.

ОБШУКУВАТИ - ОШУКУВАТИ

Обшукувати, -ую, -уєш, обшукати. Робити обшук; оглядаючи все, старанно шукати когось, щось: обшукувати кімнату, обшукувати затриманого, обшукувати ліс.

Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця.

оголошувати див. виголошувати.

огудина, огудиння див. бадилля.

од див. від.

Одер див. Одра.

одержувати див. діставати.

ОДИНАРНИЙ - ОРДИНАРНИЙ

Одинарний. Який складається з однієї частини; не подвійний: одинарна рама, одинарна штора.

Ординарний. 1. Звичайний, рядовий: ординарна професія.

2. заст. Штатний: ординарний професор.

ОДИНОКИЙ - ПООДИНОКИЙ – ОДИНИЧНИЙ - ОДИНОЧНИЙ

Одинокий. Який міститься окремо, відбувається, протікає і т. ін. відірвано, ізольовано; який не має сім’ї, рідних, друзів, самотній (тобто вживається, коли йдеться про щось одне, а не одне з багатьох): одинока хатина, одинока постать, одинокий вік, одинока людина, одинокий серед людей.

Поодинокий. 1. тільки мн. Які розміщені або зустрічаються рідко; рідкісні, ізольовані від інших, розрізнені, окремі: поодинокі сніжинки, поодинокі перехожі, поодинокі постріли. Від станції лунали крики, спів і поодинокі зойки (Б.Антоненко-Давидович); З поодиноких слів, що їх заносив вітер від тієї повітки, виходило, що про гетьмана мова (Б.Лепкий).

2. Який є тільки один, один з багатьох; не типовий, випадковий: стріляли поодинокі кулемети, поодинокі явища, точилися поодинокі розмови.



Одиничний. 1. Окремо взятий, відособлений: одиничні сортові екземпляри, одиничне виробництво, одиничне судження.

2. Який стосується одиниці.

Одиночний. Окремий; розрахований на одного: одиночні постріли, одиночна камера, одиночний номер (у готелі).

ОДНАКОВО. 1. присл. Нічим не відрізняючись у чомусь від іншого; так само. Ніхто не пише, дні сходять у мене дивно однаково, без особливих вражінь (М.Коцюбинський); Далі за Каневом і гори, й долини однаково вкриті густим лісом (І.Нечуй-Левицький).

2. у знач, присудка. Байдуже, дарма. І не пом’яне батько з сином, Не скаже синові: – Молись, Молися, сину, за Вкраїну Його замучили колись. – Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні... Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять... Ох, не однаково мені (Т.Шевченко).



3. присл. Все одно, все-таки. На землі була вже ніч, але однаково, виходячи з катакомб, першої хвилини треба було замружуватись (Ю.Смолич).

ОДНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову один; пишеться разом: одноактний, одностайний.

ОДНОГОЛОСИЙ - ОДНОГОЛОСНИЙ

Одноголосий. Який виконується в один голос, звучить одним голосом або виконує одну мелодію: одноголосий спів, одноголосий інструмент.

Одноголосний. 1. Те саме, що одноголосий: одноголосна пісня, одноголосна музика.

2. Одностайно схвалений, прийнятий усіма присутніми (про постанову, ухвалу тощо).

ОДНОКОРЕНЕВИЙ - СПІЛЬНОКОРЕНЕВИЙ

Однокореневий, лінгв. Який має один корінь: однокореневе слово.

Спільнокореневий, лінгв. Який має корінь, спільний з коренем інших слів: спільнокореневі слова.

ОДНООСІБНИЙ - ОДНООСОБОВИЙ - ОДНООСІБНИЦЬКИЙ

Одноосібний. Належний одній особі; індивідуальний: одноосібне господарство.

Одноособовий. Який приймається або здійснюється однією особою: одноособове рішення.

Одноосібницький. Який стосується одноосібника, належний йому: одноосібницьке господарство.

...ОДОНТ. Кінцева частина складних слів, яка в назвах викопних тварин указує на те, що вони класифікуються за будовою зубів: ігуанодонт, мастодонт.

ОДРА - ОДЕР

Одра, -и. Ріка в Західній Європі.

Одер, -у. Її німецька назва.

одчиняти див. очиняти.

ОЖЕЛЕДЬ - ОЖЕЛЕДИЦЯ

Ожеледь, -і, ор. -ддю. Тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах тощо: вкриватися ожеледдю, слабка ожеледь.

Ожеледиця, -і, ор. -ею. Те саме, що ожеледь. У синоптиків це слово вживається на позначення слизького шару криги, що утворилася внаслідок замерзання на охолодженій поверхні землі: братися ожеледицею, на дорогах ожеледиця.

озброєний див. збройний.

ОЗЕРО. Найменування озер, виражені відмінюваними іменниками, здебільшого не узгоджуються у відмінкові зі словом озеро: на озері Гурон, біля озера Баскунчак, в озері Вікторія (узгодження можливе коло озера Танганьїки). Найменування, виражене формою прикметника, узгоджується у відмінку: біля Великого Ведмежого озера, на Женевському озері.

ознайомитися див. познайомитися.

...ОЇД. Кінцева частина складних слів, що вказує на схожість з чимось або походження від чогось: астероїд, кристалоїд.

окидати див. обкидати.

ОКИС - ОКСИД, ОКИСЕЛ

Окис, -у. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису).

Оксид, -у, окисел, -слу. Сполука хімічного елемента з киснем.

ОКІСТ - ОКІСТЯ

Окіст, окосту. Частина туші тварини – лопатка або стегно; шинка.

Окістя. Сполучнотканинна оболонка, що покриває зовнішню поверхню кісток.

ОКРІП - КРІП, УКРІП

Окріп1, окропу. Кип’яток. Жінка окропу нагріла, стали пити чай (Ю.Яновський).

Окріп2, окропу, розм. Кріп. Настя розгинається, виринаючи гінкою постаттю з того бурштинового окропу, яким зараз кипить город (Є.Гуцало).

Кріп, кропу, розм. укріп. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв. Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями (З.Тулуб).

окреслювати див. обкреслювати.

ОКРУГ - ОКРУГА

Округ, -у. Адміністративно-політичний, господарський, військовий і т. ін. підрозділ державної території: автономний округ, виборчий округ, військовий округ.

Округа. Навколишня місцевість; околиця. Василя Марковича поважала вся округа (О.Довженко); Кращої жниці не було тоді в усій окрузі (М.Стельмах).

ОКРУЖНИЙ - ОКРУЖНИЙ - КРУЖНИЙ

Окружний. 1. Який стосується округи: окружні села.

2. Який має форму круга: окружне піддашшя.

Окружний. 1. Який стосується округу: окружний суд, окружна виборча дільниця.

2. Розташований навколо чогось; який діє по колу: окружна магістраль.

Кружний. Об’їзний, обхідний: кружний шлях, кружна стежка.

ОКСИ... Перша частина складних слів, що означає присутність кисню в сполуках, сумішах тощо; пишеться разом: оксигемоглобін, оксигеновий.

оксид див. окис.

ОКТА..., ОКТО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттю "вісім"; пишуться разом: октаедрит, октоген.

...ОЛ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "олія", "масло", "мастило": нігрол.

ОЛЕКСАНДРІЯ - АЛЕКСАНДРІЯ

Олександрія, -ї, ор. -єю. Місто в Україні. Пох. олександрійський.

Александрія. Місто в Єгипті. Пох. александрійський.

ОЛЕНЯЧИЙ - ОЛЕНЯРСЬКИЙ

Оленячий. Який стосується оленя, такий, як в оленя: оленячі ратиці, оленяче стадо, оленячий мох.

Оленярський. Який стосується оленярства та оленяра: оленярське господарство, оленярське спорядження.

ОЛЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "пов’язаний з олією або мінеральним маслом"; пишеться разом: олеографія, олеонафт.

ОЛІГАРХІЯ, -ї, ор. -єю. Політичне та економічне панування; влада, зосереджена в руках невеликої групи людей, а також сама така група. Пох.: олігарх, олігархічний.

ОЛІГО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "малий", "нечисленний", "зменшений"; пишеться разом: олігодинамічний, олігомери.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка