З українського літературного слововживання



Сторінка37/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   57

Палевий. Блідо-жовтий з рожевим відтінком. Троянд було сім – три білі, три палеві і одна – червона (Ю.Смолич).

ПАЛЬПАЦІЯ - ПАЛЬПІТАЦІЯ

Пальпація, -ї, ор. -єю. Метод дослідження хворого шляхом послідовного обмацування, промацування.

Пальпітація. Посилене биття серця.

пам’ятка див. пам’ятник.

ПАМ’ЯТЛИВИЙ - ПАМ’ЯТНИЙ

Пам’ятливий. Який має добру пам’ять, здатний легко запам’ятовувати: пам’ятлива людина.

Пам’ятний. 1. Який добре зберігся в пам’яті, довго пам’ятається тощо: пам’ятний вечір, пам’ятні вулиці.

2. Який служить для запам’ятовування: пам’ятний знак.

ПАМ’ЯТНИК - ПАМ’ЯТКА

Пам’ятник, -а (кому, чому, рідше кого, чого). 1. Архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять або на честь когось, чогось: пам’ятник Т.Шевченкові, до пам’ятника князеві Володимирові, пам’ятник Слави.

2. зрідка. Те саме, що пам’ятка.

Пам’ятка (чого). Предмет матеріальної культури минулого; твір стародавньої писемності тощо: архітектурна пам’ятка, пам’ятка архітектури, літературна пам’ятка, пам’ятка літератури.

ПАН... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "все", "всеохоплюючий"; пишеться разом: панарабізм, пан’європейський, панісламізм (з власними назвами – через дефіс: пан-Європа).

ПАНІМАТКА, ПАНЬМАТКА1. Мати; господиня; ввічливе звертання до літньої поважної жінки. Зоставалась у нас ще шкапка добра та коза ледача, і їх пан узяв за подушне, бо паніматка заробити нездужала (Д.Мордовець); – Здоровенькі були! – Паніматка йому з двору: – "Ви б до хати краще йшли (П.Грабовський); От молодиці і кричать Явдосі: Ану, паньматко, вибирай місце на щасливу продажу (Г.Квітка-Основ’яненко).

2. Дружина священика. – Бачите, як паньматка зраділа ? То-то! – задоволений, злазить з воза отець Миколай (М. Стельмах).



ПАНКРЕАТИН - ПАНКРЕАТИТ

Панкреатин, -у. Лікувальний препарат, що виготовляється з підшлункової залози великої рогатої худоби.

Панкреатит, -у. Запалення підшлункової залози.

ПАНОТЕЦЬ, -тця. 1. Батько; ввічлива форма звертання до старих поважних чоловіків. – Добридень вам! Чи живенькі, чи здоровенькі? А сам панотець? А паніматка? Чи живі, чи здорові? (І.Нечуй-Левицький); – Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині (П.Гулак-Артемовський); [Матрона (до старого патриція):] Подивись лишень, панотче, се що за знак? Плебеї всі стоять і ні один не йде прощаться (Леся Українка).

2. церк. Священик. Панотець глянув на її щире покаяння, звелів Мотрі одвести її у монастир (О.Стороженко).



пансіонер див. пенсіонер.

паньматка див. паніматка.

ПАР, -у. Рілля, залишена на одне літо без посіву: орати під пар, чорний пар.

ПАР..., ПАРА... Перші частини складних слів, що означають суміжність, переміщення, відступ, відхилення, зміну; пишуться разом: паргелій, парамагнетизм.

ПАРА1. Основні значення цього слова пов’язані з позначенням двох однорідних предметів, що вживаються чи діють разом, становлять одне ціле чи комплект, є двома однаковими частинами чогось цілого; подружжя тощо: пара чобіт, пара коней, колісна пара, пара ножиць, пара штанів, суконна пара, закохана пара, молода пара. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів (П.Гулак-Артемовський). Вживання слова пара в значенні "два" – розмовне. Ішли, і як би не збрехати – Трохи не з пару добрих гін (І.Котляревський).

ПАРА2. Газоподібний стан води. Легко пара од землі Лине, в’ється в небо хмарками (Г.Чупринка). У словоспол.: братися (взятися) парою, на всіх парах мчати, ні пари з вуст.

ПАРАФІНУВАТИ - ПАРАФУВАТИ

Парафінувати, -ую, -уєш. Покривати, просочувати парафіном.

Парафувати, недок. і док. Попередньо підписувати ініціалами до офіційного підписання (міжнародний договір, угоду).

ПАРАФРАЗА, ПАРАФРАЗ - ПЕРИФРАЗА - ПЕРИФРАЗ

Парафраза, парафраз, -у. 1. Переказування змісту твору або чужих думок своїми словами.

2. Інструментальна музична п’єса віртуозного характеру на оперні теми або народні мелодії.



Перифраза. 1. Стилістичний прийом, коли когось, щось називають не прямо, а описово.

2. Те саме, що парафраза 1.



Перифраз, -у. Те саме, що перифраза 1.

парафувати див. парафінувати.

ПАРЛАМЕНТАРІЙ, ПАРЛАМЕНТАР - ПАРЛАМЕНТЕР

Парламентарій, -я, ор. -єм, парламентар, -я, ор. -ем. Член парламенту.

Парламентер, -а. Особа, уповноважена однією з воюючих сторін вступити в переговори з іншою.

ПАРЛАМЕНТАРНИЙ - ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ - ПАРЛАМЕНТЕРСЬКИЙ

Парламентарний. Який стосується парламентаризму: парламентарна демократична республіка.

Парламентський. 1. Який стосується парламенту: парламентські вибори, парламентська трибуна, парламентська боротьба, парламентські дебати.

2. Те саме, що парламентарний: парламентський режим.

Парламентерський. Який стосується парламентера.

парламентер див. парламентарій.

парламентський парламентерський див. парламентарний.

ПАРОСТОК - ПАРОСТЬ

Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки.

2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись.

Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози.

2. перен. Окреме відгалуження, частина чогось; лінія спорідненості в родоводі когось, чогось: парості національної літератури, іранська парость стародавніх індоєвропейських племен.

ПАРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову партія; пишеться разом: партз’їзд.

ПАСТЕРИЗАЦІЙНИЙ - ПАСТЕРИЗАТОРНИЙ

Пастеризаційний. Прикм. від пастеризація – вид консервування: пастеризаційний процес.

Пастеризаторний. Прикм. від пастеризатор – апарат для пастеризації: пастеризаторне виробництво.

ПАСТИР - ПАСТОР - ПАТЕР

Пастир, -я, ор. -ем. Керівник пастви, заст. – пастух.

Пастор, -а. Протестантський священик.

Патер, -а. Католицький монах у сані диякона або ієрея; католицький священик. Патер похнюпився й довгий час їхав мовчки (О.Соколовський).

ПАТ..., ПАТО... Перші частини складних слів, що відповідають поняттям "біль", "страждання"; пишуться разом: патанатомія, патогенетичний.

патер див. пастир.

...ПАТІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "страждання", "хвороба": психопатія.

пато... див. пат...

ПАХ-ПАХВА

Пах1, -у, м. (у) -у. Місце між стегном і нижньою частиною живота: біль у паху, вдарити в пах, чоботи під пахи.

Пах2, -у, розм. Запах: гострий пах хвої, духмяний пах, пах згарища. Пах кипарисової живиці і курява – все те мішалося і робило повітря важким, немов напоєним хлороформом (Леся Українка); Дня неї малювалось тло з фарб, звуків і пахів (Ю.Яновський); Вітер грає, веселий, хвилюючись по роздоллю, Від зруйнованих міст розвіває горілий пах (Є.Маланюк).

Пахва. Внутрішня частина плечового згину: узяти під пахви, ухопити попід пахви, нести під пахвою, муляє під пахвами. Підхоплюю його [Андрійка] під пахви й високо підношу догори (В.Винниченко).

ПЕАН - ПЕОН

Пеан, -а. Віршова чотирискладова стопа.

Пеон1, -а. Те саме, що пеан.

Пеон2, -а. Переважно в країнах Латинської Америки – наймит, селянин, сільськогосподарський робітник.

ПЕД... Перша частина складних слів, що відповідає слову педагогічний; пишеться разом: педуніверситет, педпрактика.

ПЕДАГОГ - УЧИТЕЛЬ

Педагог, -а. Особа, яка веде викладацьку й виховну роботу або розробляє проблеми педагогіки.

Учитель (вчитель), -я, ор. -ем. Особа, яка навчає, викладає якийсь навчальний предмет; людина, яка є авторитетом у якійсь галузі, передає свій досвід, знання тощо.

ПЕДАНТИЧНИЙ - ПЕДАНТСЬКИЙ

Педантичний. Який має риси педанта або ознаки педантизму; властивий педантові: педантична людина, педантична суворість.

Педантський. Властивий педантові: педантська акуратність.

...ПЕДІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "розділ", "наука": гіпнопедія, ортопедія.

пезета – пезо див. песета.

ПЕКАРНИЙ - ПЕКАРСЬКИЙ

Пекарний. Призначений для випікання хлібних виробів.

Пекарський. Який стосується пекаря.

ПЕНАТ - ПЕНАТИ

Пенат, (з малої літери). У міфології Стародавнього Риму – покровитель родини, іноді батьківщини.

Пенати, -ів, мн. Рідна домівка: вернутися до своїх пенатів.

ПЕНСІОНЕР - ПАНСІОНЕР

Пенсіонер, -а. Людина, яка одержує пенсію.

Пансіонер, -а. Той, хто вчиться в пансіоні – навчальному закладі з гуртожитком; той, хто живе в пансіоні – невеликому готелі. Свої націоналістичні погляди черпати міг він потроху з розмов із товаришами, такими самими підлітками-пансіонерами, як він (А.Кримський).

ПЕНТА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "п’ять"; пишеться разом: пентаметр.

пеон див. пеан.

ПЕРВИННИЙ - ПЕРВІСНИЙ

Первинний. 1. Який становить собою перший, звичайно найпростіший етап чогось; початковий: первинна обробка льону, первинний документ, первинна продукція.

2. Який існує, з’являється раніше чогось: первинне коріння, первинна ознака.

3. Який є першою, початковою ланкою якоїсь структури, організації; низовий: первинна організація.

Первісний. 1. Який існував у найдавніші періоди історії людства: первісна людина, первісне суспільство, первісне мистецтво.

2. Те саме, що первинний 1–2: первісні білки, первісне нагромадження капіталу.



ПЕРГАМЕНТ, ПЕРГАМЕН - ПЕРГАМІН

Пергамент, -у, рідше пергамен, -у. Спеціально оброблена шкіра молодих тварин; стародавній рукопис; цупкий обгортковий жиро- і вологонепроникний папір.

Пергамін, -у. 1. Тонкий міцний папір, що йде на виготовлення кальки.

2. Картон, просочений особливою речовиною, який використовують як гідроізоляційний матеріал.



ПЕРЕВІСИТИ - ПЕРЕВІШАТИ

Перевісити, -ішу, -ісиш. Знявши щось з чого-небудь, повісити в іншому місці або інакше; повісити, перекидаючи на обидва боки тощо: перевісити на інший гачок, перевісити торби через плече. Пох. перевішений.

Перевішати. Повісити все або багато чого; вішаючи, позбавити життя всіх або багатьох. Зажерливих пройдисвітів таких Я перевішала б усіх (Л.Глібов). Пох. перевішаний.

ПЕРЕВ’ЯЗ - ПЕРЕВ’ЯЗЬ

Перев’яз, -у, ч. Перекинутий через плече ремінь, стрічка тощо; пов’язка для підтримування хворої або пораненої руки: перев’яз для шаблі, рука на перев’язі.

Перев’язь, -і, ор. -ззю, ж. 1. У будівництві – спосіб цегельної кладки.

2. зрідка. Те саме, що перев’яз.



ПЕРЕГИН - ПЕРЕГІН

Перегин, -у. Від перегинати.

Перегін, -гону. Від переганяти.

ПЕРЕДІ, рідше ПЕРЕДО, прийм. Перед. Вживаються тільки з особовим займенником я в орудному відмінку однини: переді (передо) мною.

передмова див. вступ.

передо див. переді.

ПЕРЕДПЛАТА - ПЕРЕДОПЛАТА

Передплата. Замовлення друкованого видання з попереднім внесенням оплати: передплата преси, передплата журналів.

Передоплата. Попередня оплата якої-небудь роботи.

ПЕРЕДПЛАЧУВАТИ, -ую, -єш, ПЕРЕДПЛАТИТИ, -ачу, -атиш. Замовляти друковане видання з попереднім внесенням часткової або повної його оплати. Пох.: передплата, передплатний, передплатник, передплачений.

передсуди див. забобони.

ПЕРЕДЧАСНИЙ - ЗАВЧАСНИЙ - ДОЧАСНИЙ

Передчасний. Який відбувається, настає, утворюється тощо раніше належного, визначеного часу: передчасна втома, передчасна розлука, передчасна сивина, передчасна кончина. Щось мене знову в тобі турбує, – сказала, хоч треба було тільки подумати, бо ці слова передчасні (Вал. Шевчук). Пох. передчасно.

Завчасний. 1. Те саме, що передчасний: завчасні зморшки, завчасна смерть. Пох. завчасно. Знають чи не знають? А якщо ні, то чому прибули на Січ завчасно, без його зову? (Р.Іваничук).

2. Який заготовляється, робиться наперед, заздалегідь: завчасна підготовка до школи. Пох. завчасно.



Дочасний. 1. Те саме, що передчасний: дочасна сивина, дочасна смерть.

2. Тимчасовий: дочасне лихо, дочасне непорозуміння. "Це лихо дочасне, не вічне!" – думаю (Марко Вовчок); Ніколи так, як тепер, не бажалося йому щастя, – не довічного, ні – він на те вже не мав надії, а хоч дочасного (Б.Грінченко); – Правду кажеш, сестро, кинув гетьман, – народ живе дочасним життям, тим живе, що є сьогодні (М.Лазорський).

ПЕРЕКАЧАНИЙ - ПЕРЕКОЧЕНИЙ

Перекачаний. Дієприкм. від перекачати; у знач, прикм.: перекачана рідина.

Перекочений. Дієприкм. від перекотити; у знач, прикм.: перекочений мотоцикл.

ПЕРЕКАЧУВАТИ - ПЕРЕКОЧУВАТИ

Перекачувати1, -ую, -уєш. Розрівнювати, розгладжувати качанням все або багато чогось, повторно або по-іншому: перекачувати білизну.

Перекачувати2. Рідину з одного місця в інше (переважно насосом).

Перекочувати. Котячи, переміщати з місця на місце: перекочувати бочки, перекочувати каміння.

ПЕРЕКОНАНИЙ - ПЕРЕКОНЛИВИЙ

Переконаний. Дієприкм. від переконати; у знач, прикм. -– який має тверді переконання. – Я був глибоко переконаний в перемозі й переміг його (О. Довженко); Коля був майже переконаний, що такого голосу, такого співу він не чув ніколи (М.Руденко). Пох.: переконаність, переконано.

Переконливий. Який переконує, змушує переконатися в чомусь; який уміє переконувати тощо: переконлива правда, переконливий агітатор, переконливе свідчення. Слово його було коротким, вагомим, переконливим (М.Стельмах); Переконливі міркування Мокеїча, зрештою, зробили своє (О.Гончар).

перекочений див. перекачаний.

перекочувати див. перекачувати.

ПЕРЕКУСАТИ - ПЕРЕКУСИТИ

Перекусати. Покусати всіх або багатьох: собаки перекусали людей.

Перекусити, -ушу, -усиш. 1. Кусаючи, розділити на дві частини: перекусити зубами соломинку.

2. розм. Трохи поїсти.

ПЕРЕМІШАНИЙ - ПЕРЕМІШЕНИЙ

Перемішаний. Дієприкм. від перемішати: перемішана земля з перегноєм.

Перемішений. Дієприкм. від перемісити: добре перемішене тісто.

ПЕРЕНАСИЧЕННЯ - ПЕРЕНАСИЧЕНІСТЬ

Перенасичення. Надмірне насичення чимсь: перенасичення грунту вологою.

Перенасиченість, -ності, ор. -ніс-тю. Властивість, якість чогось перенасиченого: перенасиченість розчину, перенасиченість інформацією.

ПЕРЕПЕЛ - ПЕРЕПІЛКА, ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Перепел, -а. Невеличка польова пташка родини фазанових.

Перепілка, -и, ор. -ою, перепелиця, -і, ор. -ею. 1. Самиця перепела.

2. Український дівочий танок, що супроводжується піснею про перепелицю.



ПЕРЕСАДЖУВАННЯ - ПЕРЕСАДКА. Тотожні майже в усіх значеннях; у значенні "перехід з одного виду транспорту на інший для подальшого пересування в дорозі" – тільки пересадка: їхати без пересадки.

ПЕРЕСІЧНИЙ - ПЕРЕСІЧНИЙ

Пересічний. 1. Який не перевищує середнього рівня; посередній; звичайний, рядовий: пересічний автор, пересічний інтелігент, пересічний слухач, пересічний читач, пересічний рівень. Пох.: пересічність, пересічно.

2. Середній, одержаний шляхом поділу загальної суми кількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для даної групи явищ: пересічна теплота згоряння, пересічний приріст продукції становив 10 відсотків. Пох. пересічно. [Хоменко:] Вилущіть обережно зерно. Як буде пересічно не менше 10 грамів з мітелки порядок (В.Мороз).



Пересічний. Який перетинається з чим-небудь: пересічна траса, пересічні координати.

ПЕРЕСОРТУВАННЯ - ПЕРЕСОРТИЦЯ

Пересортування. Дія за знач, пересортувати – посортувати заново, ще раз, інакше: пересортування товарів, пересортування фруктів, пересортування помідорів, пересортування вагонів.

Пересортиця, -і, ор. -ею. Невідповідність фактично одержаного товару, продуктів даним документа промислового підприємства, оптової бази тощо.

перешкодити див. завадити.

ПЕРЕЯРКА - ПЕРЕЯРОК

Переярка. Курка, гуска, качка після першого року несіння.

Переярок1, -рка. Поперечний ярок. Дорога була нерівна, камениста, йшла то стрімко вгору, то знов вниз, в потічки та переярки (Ї.Франко).

Переярок2, -рка. Вовк торішнього виводка. До виводка приєднуються вовки-переярки, що народились роком раніше (з журналу).

ПЕРИ..., ПЕРІ... Перші частини складних слів, що означають "навколо, понад, через"; пишуться разом: пери... – перед приголосними (перинефрит, перицентр), пері... – перед голосними (періаденіт, періелектрон).

перигей див. апогей.

ПЕРИСТИЙ - ПЕРІСТИЙ

Перистий. Такий, як перо, схожий на перо: перистий лист, перисті хмари.

Перістий. З плямами іншого кольору (переважно про масть тварин): періста корова, перістий кінь, перістий гарбуз.

ПЕРИФЕРІЙНИЙ - ПЕРИФЕРИЧНИЙ

Периферійний. Який міститься, перебуває в частині країни, міста, села тощо, віддаленій від центру: периферійний театр, периферійний кореспондент.

Периферичний. Який стосується зовнішньої, віддаленої від центру частини організму: периферична нервова система.

перифраза – перифраз див. парафраза.

пері... див. пери...

перістий див. перистий.

ПЕРЛ - ПЕРЛИ - ПЕРЛИНА

Перл, -у. Найдрібніший друкарський шрифт (5 пунктів).

Перли, -ів, мн. Перламутрові зерна, прикраси з них тощо.

Перлина. Одна зернина перлів, а також переносно: рідкісна чорна перлина, перлина української класичної драматургії.

ПЕРСОНА ҐРАТА - ПЕРСОНА НОН ҐРАТА

Персона ґрата, невідм., ж. Персона, що її кандидатура на дипломатичного представника не викликає заперечень уряду країни, в якій її мають акредитувати; переносно – особа, до якої ставляться прихильно.

Персона нон ґрата, невідм., ж. Особа, що її кандидатура як дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування; переносно – особа, яка не користується прихильністю.

ПЕРШО... Перша частина складних слів, що відповідає слову перший; пишеться разом: першоелемент, першокласний.

ПЕСЕТА, ПЕЗЕТА - ПЕСО, ПЕЗО

Песета, пезета. Грошова одиниця в Іспанії.

Песо, пезо, невідм., с. Грошова одиниця ряду держав Латинської Америки.

ПЕСТУН - ПУСТУН

Пестун, -а. Той, кого надмірно пестують, кому догоджають, потурають у всьому, а також переносно. Добриня.. не відходив від свого пестуна [Володимира], жив у Новому городі, біля княгині (С.Скляренко); Мати всім керувала, старші сини заробляли, а меншенький був пестуном долі й надією сім’ї (Л.Дмитерко); Далеко й лунко оддавався голос солов’я, і бриніла в йому пиха й погорда пестуна й улюбленця густого та буйного парку (С.Васильченко). Пох. пестунка.

Пустун, -а. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. Рибки ніби дражнили пустуна і спритно уникали його рук (З.Тулуб); Хоч Наталя Василівна й сміялась з ними, а все ж не спускала очей з пустунів (В.Кучер); Митрик був веселий пустун, зошит його завжди в кляксах (О.Донченко); Горобці пустували на ярмі. Дід Мусій розгнівався. – Киш, пустуни кляті! (Н.Рибак). Пох. пустунка.

ПЕТРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "камінь", "гірська порода"; пишеться разом: петрогенезис, петрографія.

ПЕЧЕННЯ, ПЕЧІННЯ - ПЕЧЕНЯ - ПЕЧИВО

Печення, печіння. Дія за знач, пекти.

Печеня, -і, ор. -ею. Запечене або смажене м’ясо.

Печиво. 1. Кондитерські вироби з борошна.

2. Запечене м’ясо.



П’ЄЗО... Перша частина складних слів, що означає "тисну"; пишеться разом: п’єзоелектрика, п’єзоелектричний.

ПИЛОВИЙ - ПИЛЬНИЙ

Пиловий. Пов’язаний з пилом, який складається з пилу тощо: пилові часточки, пилова буря.

Пильний. 1. Який відзначається увагою, спостережливістю тощо; уважний: пильна людина, пильний погляд. Ускочивши в кухню, Андрій кинув гострим, пильним оком на Килину (В.Винниченко).

2. Який потребує термінового, негайного виконання: пильна робота.



пирій див. порей.

писемний писаний див. письмовий.

ПИСЕМНІСТЬ - ПИСЬМЕННІСТЬ - ПИСЬМЕННИЦТВО, ПИСЬМЕНСТВО

Писемність, -ності, ор. -ністю. 1. Система графічних знаків, уживаних для писання в якійсь мові або групі мов: слов’янська писемність.

2. Сукупність давніх писемних, літературних пам’яток: пам’ятки давньої писемності.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка