З українського літературного слововживання



Сторінка38/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   57

Письменність. Уміння писати й читати: суцільна письменність, показник письменності.

Письменництво, письменство. Літературна діяльність, писання художніх творів: пристрасть до письменництва (письменства) (красне письменство – художня література).

письменний див. грамотний.

письменність – письменництво, письменство див. писемність.

ПИСЬМОВИЙ – ПИСЕМНИЙ – ПИСАНИЙ

Письмовий. 1. Виражений графічними знаками; написаний: письмовий дозвіл, письмове розпорядження, письмовий іспит.

2. Який служить для писання: письмовий стіл, письмове приладдя.



Писемний. 1. Те саме, що письмовий 1: писемні пам’ятки, писемне джерело.

2. Властивий пам’яткам книжності; книжний (переважно про мову): писемний стиль, писемний різновид літературної мови.

Писаний. 1. Дієприкм. від писати; у знач, прикм. – написаний тощо: писаний рідною мовою, писаний олійними фарбами.

2. Те саме, що письмовий 1: писані аркуші, писані пам’ятки, писаний дозвіл.

питання див. запитання.

піаніно див. фортепіано.

пів... див. напів...

ПІВДЕННО... Перша частина складних слів, що відповідає слову південний; у загальних назвах пишеться разом (крім слів південно-західний, південно-східний): південноамериканський, південноукраїнський; у власних найменуваннях – разом (Південноукраїнський канал, але Південно-Східна Азія).

ПІВДЕНЬ1, -дня. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півночі; напрям, протилежний північному; місцевість, край з теплим кліматом. Сонце стоїть на півдні (В.Винниченко); – Примічай – летить крук, гукаючи, на південь – бути добрій погоді. Кричить, летючи на північ негода (О.Бердник); Журавлі тяглися на південь довгими ключами (З.Тулуб).

2. (з великої літери). Країни, розташовані в смузі теплого, жаркого клімату. Південь і Північ розвивалися різними темпами. Південь у всі епохи значно випереджав Північ, зберігаючи першість навіть у періоди натиску кочівників (з журналу); На чорному Півдні гарматами б’ють, на чорному Півдні повстали (В.Сосюра).



ПІВДЕНЬ2, -дня. Час найвищого стояння сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня; середина дня. Сонечко з півдня звернуло, а милого немає (І.Нечуй-Левицький).

ПІВНІЧ1, -ночі. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півдню; напрям, протилежний південному; місцевість, край з холодним кліматом. Темно надворі, зоря не зоріє, Вітер холодний од півночі віє (П.Куліш); Гетьманський ридван котився на північ (Б.Лепкий); Ввесь ранок сонце світить справа. На північ їдемо глуху (В.Стус).

2. (з великої літери). Країни, розташовані в смузі холодного клімату; Полярна область Земної кулі, Арктика. Хтозна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитись рицарських тонкощів (О.Гончар).



ПІВНІЧ2, -ночі. Час на межі двох діб, який відповідає дванадцятій годині ночі; середина ночі. Ось і північ вже минає. І півні співають (Б.Грінченко); Розмова затяглася за північ (О.Іваненко).

ПІВНІЧНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову північний; у загальних назвах пишеться разом (крім слів північно-західний, північно-східний): північноамериканський, північноросійський; у власних найменуваннях – разом (Північносибірська низовина).

ПІВОСТРІВ, -рова. Найменування, які виступають у ролі граматичної прикладки до слова півострів і виражаються відмінюваним іменником, звичайно не узгоджуються у відмінку з означуваним словом: на півострові Індостан, біля півострова Лабрадор. Узгодження буває в широковідомих найменуваннях, які часто вживаються без родової назви (тобто без слова півострів): на півострові Алясці (на Алясці), з півострова Камчатки (з Камчатки). Невідмінювані найменування півостровів – чоловічого роду: екваторіальний Сомалі.

ПІВТОРА - ПІВТОРИ

Півтора, числ. кільк. Кількість із однієї з половиною одиниці; вживається з іменниками і числівниками ч. і с. р.: півтора метра, півтора десятка, півтора разу, півтора відра.

Півтори. Те саме, що півтора; вживається з іменниками й числівниками ж. р.: півтори доби, півтори сотні.

ПІД, прийм. Вж. у словосп.: під впливом, під головуванням, під захист брати, під знаком питання, під Києвом коло Києва, біля Києва), під кінець року на кінець року), під Новий рік проти Нового року), під приводом, йому під сорок років йому близько сорока років), під суд до суду) віддати, під супровід рояля, земля під городину.

підвода див. віз.

ПІД ГОРУ. Вверх на гору, на горб (не вниз). Багатому під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати (прислів’я); Він, так само, як і я, злазить під гору з воза та йде вперед (Г.Косинка); Стежка йшла під гору через піщаний бугор (Ю.Збанацький); А ще залежить від того, хто на санях і куди летиш на них з гори чи під гору (В.Земляк).

ПІДДОСЛІДНИЙ - ПІДСЛІДНИЙ - ПІДСЛІДНИЙ

Піддослідний. Який є об’єктом наукового дослідження, експерименту: піддослідні тварини, піддослідна пшениця.

Підслідний, прикм.} ім. У юриспруденції – який перебуває під слідством: підслідний заарештований, допитати підслідного.

Підслідний. Призначений для тих, хто перебуває під слідством: підслідча камера, підслідча тюрма.

ПІДІ, рідше ПІДО, прийм. Під. Вживається перед займенником я в орудному відмінку (піді мною, підо мною) та перед словом, що починається групою приголосних (піді Львовом).

ПІДЛІСОК - ПІДЛІССЯ

Підлісок, -ску. Кущі або дрібні молоді дерева в лісі.

Підлісся, р. мн. -ісь. 1. Ділянка, розташована біля лісу.

2. Те саме, що підлісок.



підо див. піді.

ПІДОЗРІЛИВИЙ - ПІДОЗРІЛИЙ

Підозріливий. Схильний до підозр, недовірливий; який виражає підозру: підозрілива людина, підозріливий погляд.

Підозрілий. 1. Який викликає підозру, недовіру: підозріла людина, підозрілий суб’єкт, підозріла пляма, підозрілий шелест.

2. зрідка. Те саме, що підозріливий: підозрілий погляд.

ПІДРІЗАННЯ - ПІДРІЗ

Підрізання. Різання, надрізання знизу або трохи, не повністю; обрізання кінців чогось.

Підріз, -у. 1. Те саме, що підрізання.

2. Місце, по якому підрізано щось.

3. Залізна смуга під полозами саней.

ПІДРЯДНИК - ПІДРЯДЧИК

Підрядник, -а. Підрядковий, зроблений слово в слово переклад.

Підрядчик, -а. Особа або установа, що виконує якусь роботу за підрядом.

ПІДСІВАННЯ - ПІДСІВ

Підсівання. 1. Додаткове сіяння: підсівання люпину.

2. Просівання крізь решето, сито: підсівання борошна.



Підсів, -у. 1. Те саме, що підсівання 1: підсів трав.

2. Додатково посіяне: трави підсіву.



підслідний підслідчий див. піддослідний.

підсоння див. осоння.

ПІДТВЕРДЖУВАТИ - ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Підтвердження, р. мн. -ень (чого): підтвердження мудрості, підтвердження правильності висновків.

Підтверджувати, -ую, -уєш (що): підтверджувати правильність висновків.

ПІЗНАВАНИЙ - ПІЗНАВАННИЙ

Пізнаваний. Дієприкм. від пізнавати: пізнаваний об’єкт.

Пізнаванний, прикм. Доступний для пізнання, пізнавання: світ за своєю природою пізнаванний, але не пізнаний.

ПІКНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "щільний"; пишеться разом: пікнозонд, пікноспори.

ПІКО... Перша частина складних слів – назв одиниць виміру, що означає зменшення в тисячу мільярдів раз; пишеться разом: пікоампер, піковат.

ПІКУЛІ - ПІКУЛЬ

Пікулі, -ів, мн. Дрібні овочі, мариновані в міцному оцті з прянощами.

Пікуль, -я, ор. -ем. Одиниця маси (приблизно 60 кг) в ряді країн Південно-Східної Азії.

ПІЛ, полу. Нари в селянській хаті, розміщені між піччю або грубою і протилежною до них стіною. Пріська зовсім вибилась з сили, лежала на полу та стогнала... (Панас Мирний); Дядько Панас підвівся, почухавсь і почав злазити з полу. – Виспались, дядьку? спиталась Софія (В.Винниченко); Піл для спання, що його склав батько з товстих струганих дощок, був не дуже великий (Л.Юхвід).

пілот див. льотчик.

ПІНО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "пористий"; пишеться разом: пінобетон, пінопласт, піноплен.

ПІРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "вогонь", "висока температура", "термічний процес"; пишеться разом: піроелектрика, пірометалургія.

ПІСКОВИЙ - ПІСОЧНИЙ - ПІЩАНИЙ

Пісковий. 1. Який стосується піску, складається з піску, містить у собі багато піску: піскові бархани, піскова пустеля, піскова земля, піскова поверхня.

2. Який діє за допомогою пересипання піску: пісковий годинник.

Пісочний. 1. Який стосується піску; для якого використовують пісок; кольору піску: пісочні ванни, пісочні оси, пісочне пальто.

2. Крихкий, сипкий (про печиво, тісто): пісочний торт.

3. Те саме, що піщаний 3. Піщаний. 1. Який складається з піску: піщаний берег, піщана коса, піщаний пляж, піщана пустеля.

2. Який містить у собі багато піску: піщані грунти, піщана дорога, піщана буря.

3. Який живе, росте на піску, в пісках: піщана мітлиця, піщаний цмин, піщана акація.

4. Те саме, що пісковий 2: піщаний годинник.



ПІСКОВИК - ПІЩАНИК - ПІСОЧНИК - ПІСОЧНИЦЯ

Пісковик, -у. Осадова гірська порода.

Піщаник1, -у. Те саме, що пісковик.

Піщаник2, -а. 1. Жовтий ховрах.

2. Птах роду куликів, що живе на берегах морів.



Пісочник1, -а. Риба – різновид бичка.

Пісочник2, -а. Те саме, що пісочниця.

Пісочниця, -і, ор. -ею. Загороджене місце з піском у вигляді ящика, в якому граються діти.

ПІСКОРИЙ - ПІСКОРИЙКА

Піскорий, -я, ор. -єм. Комаха, що живе в піщаних норах.

Піскорийка. Личинка міноги, яка має властивість зариватися в пісок.

пісочний див. пісковий.

пісочник – пісочниця див. пісковик.

ПІСТОЛЕТ - ПІСТОЛЬ - ПІСТОЛЯ

Пістолет, -а. Ручна вогнепальна зброя з коротким стволом.

Пістоль1, -я, ор. -ем, заст. Пістолет. – Є в нього кинджали, ятагани у золоті та два турецькі пістолі (З.Тулуб).

Пістоль2, -я. Старовинна іспанська золота монета; золота монета, що була в обігу у Франції, Італії, Німеччині тощо.

Пістоля, -і, ор. -ею, заст. Те саме, що пістолет.

...ПІТЕК. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "викопна мавпа": австралопітек, дріопітек.

ПІТНИЙ - ПОТОВИЙ

Пітний. Укритий, просякнутий потом, спітнілий; укритий краплями осілої пари; вологий тощо: пітні коні, пітна земля.

Потовий. Який стосується поту; який виділяє піт тощо: потове виділення, потові залози.

піщаний див. пісковий.

піщаник див. пісковик.

ПЛАГІАТ - ПЛАГІАТОР

Плагіат, -у. Привласнення авторства на чужий твір.

Плагіатор, -а. Той, хто займається плагіатством.

...ПЛАН. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "крило", "літальний апарат": дельтаплан, моноплан, ракетоплан.

планерувати див. планувати.

ПЛАНУВАТИ - ПЛАНЕРУВАТИ

Планувати, -ую, -уєш. Складати план.

Планерувати. Поступово, плавно знижуватися на планері або літаку з вимкнутим мотором.

ПЛАНШЕТ - ПЛАНШЕТКА

Планшет, -а. 1. Дошка з папером, на якій наносять план місцевості; план місцевості тощо.

2. Плоска сумка з прозорим боком для карти.



Планшетка. Те саме, що планшет 2.

...ПЛАСТ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "утворений з чогось": лейкопласт.

ПЛАТТЯ. 1. Жіночий одяг; сукня. Ляля була одягнена в плаття-костюм (Ірина Вільде).

2. Одяг узагалі. Хома та Ярема – То ріднії браття, Що на Хомі й на Яремі Однакові плаття: Що на Хомі жупанок, А на Яремі каптанок, Що на Хомі кобеняк, На Яремі чортма й так (пісня); – Легше мені, моя мати, Круту гору розкопати, Аніж мені, моя мати, Царське плаття надівати (пісня).

3. Білизна. Над берегом лежав камінь, де молодиці прали плаття (І.Нечуй-Левицький).

ПЛАЦ, -у, м. (на) -у. Площа для військових парадів і стройових занять.

ПЛЕМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову племінний; пишеться разом: племзавод, племферма.

ПЛЕНЕР, -у. У живопису – відтворення повітряного середовища, зумовленого змінами природного освітлення; передавання реальних відтінків кольору, які можна безпосередньо спостерігати в природі. У словосп. на пленері – на природі. Він писав просто на полотні натуру на пленері (з журналу); – Ви скоро одужаєте. Ми ще не раз поїдемо на пленер (М.Слабошпицький). Пох.: пленеризм, пленерист, пленерний.

ПЛІЧКА - ПЛІЧКО

Плічка, -чок, мн. Вішалка для одягу у вигляді вигнутої палички.

Плічко, -а, р. мн. -чок. 1. Маленьке плече.

2. Окіст.



3. Стрічка або смужка тканини через плече в одязі.

ПЛОДО... Перша частина складних слів, що відповідає слову плід; пишеться разом: плодоовочевий.

ПЛУТОН - ПЛУТОНІЙ

Плутон, -у. Загальна назва глибинних вивержених порід.

Плутоній, -ю, ор. -єм. Штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент.

ПЛЮС, -а. При позначенні температури, вищої від нуля – невідмінюване. Наявність слова плюс не впливає на відмінок числівника, що стоїть за ним: температура піднялась до плюс двадцяти градусів.

ПЛЮСКНУТИ - ПЛЮСНУТИ

Плюскнути. Сплющуватися: зерно плюскне.

Плюснути. Видати плюскіт (про рідину); налити з плюском; ударитися, впасти з плюскотом: хвиля плюснула в камінь, плюснути води в миску, плюснути в калюжу.

ПНЕВМО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "який діє за допомогою стисненого повітря", "який стосується легень"; пишеться разом: пневмогідроагрегат, пневмозавантажування (але пневмо-вакуумний).

ПО, прийм. Вж. у словосп.: по березень, по закону за законом), по заслузі, по змозі, по карбованцю за кілограм, по коліна до колін) у воді, по пошті поштою), по праву руку, по радіо передавати, по суботах, по телефону телефоном), іти по воду (і рідше за водою), іти по гриби за грибами), іти за компасом, кампанія по виборах, наказ по армії, товариш по зброї, черговий по школі.

ПО... Складні префікси, до яких входить префікс по..., – типу пови..., повід... (поод...), подо..., поза..., пона..., понад..., пооб..., попід..., попри... надають створюваним за їх допомогою дієсловам додаткового значення множинності дії (про багато, багатьох): повибирати, повідбивати, подоставати, позаховувати, понатрушувати, понадкушувати, пообсмалювати, попідставляти, поприносити.

ПОБАГАТО, присл. розм. Щоразу багато, у великій кількості. Щовечора приносить сусіда в чорній торбині – сало, м’ясо, ковбаси, печінку. І побагато приносить (Є.Кравченко).

побудова див. будування.

ПОБУТ - ПОБИТ

Побут, -у. Загальний уклад життя; сукупність звичаїв, властивостей якому-небудь народу, певній соціальній групі; повсякденне життя: народний побут, сучасний побут, домашній побут, служба побуту, у побуті.

Побит, -у, розм. Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь. Вживається переважно як прислівник у сполученні з прикметником або займенником: жодним побитом, оригінальним побитом. У словосп.: З якого побиту? (Чому?, з якої причини?); Яким побитом? Як потрапив сюди?, як тут опинився?

ПОВЕРХНЕВИЙ - ПОВЕРХОВИЙ

Поверхневий. Який перебуває, відбувається і т. ін. на поверхні чи недалеко від неї, на невеликій глибині від поверхні землі тощо: поверхневі джерела, поверхневий обробіток посівів, поверхневе дихання.

Поверховий1. 1. Те саме, що поверхневий: поверхові води.

2. перен. Який не торкається суті справи; неглибокий: поверховий проект, поверхове враження, поверхове тлумачення. Але настане час, і досвідом тяжким Розвіється украй твій запал поверховий (М.Вороний).



Поверховий2. Який стосується поверху будинку; який має поверхи. У скл. сл.: одноповерховий, багатоповерховий.

повинен див. маю.

ПОВІК - ПО ВІК

Повік, присл. Завжди, постійно, вічно. Ой тужу ж я, тужу. Ще й плакати буду; Тебе ж, моє серденятко, Повік не забуду (пісня); [Лісовик:] Та дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати (Леся Українка); – Повік, скільки житиму, не забуду! (Б.Антоненко-Давидович).

По вік, ім. з прийм. Згине срібло, згине злато, Занедбаються клейноти, Тільки правда на Вкраїні По вік вічний не загине (П.Куліш).

ПОВІСИТИ - ПОВІШАТИ

Повісити, -ішу, -ісиш. Зачепивши, надати чомусь висячого положення; скарати когось через повішення тощо. Дієприкм. повішений.

Повішати. Повісити, почепити все або багато чогось; скарати всіх або багатьох. Дієприкм. повітаний.

повноваження див. уповноваження.

ПОВОЛІ - ПО ВОЛІ

Поволі, присл. Не поспішаючи, повільно; поступово. Місяць з-за гаю випливав поволі (О.Афанасьєв-Чужбинський); Там, де грали бурі, хмари, Розлилися дзвони-чари І поволі щастя йде (Г.Чупринка); Вікно поволі гасло (М.Коцюбинський); Поволі гнів спадав (Н.Рибак).

По волі, ім. з прийм. Нема в мене про вас грошей! одказує брат. – "Давай-бо по волі, а то візьмемо силоміць", – грозять вони (Марко Вовчок); – Не загинув єси у неволі, Не загинеш і з нами, козаками, по волі (дума); Мене по волі і неволі носило всюди (Т.Шевченко); – Чи по волі, чи по неволі? Добрі молодці все по волі ходять! (А. Кащенко); Час, моя пісне, по волі буяти (Леся Українка); – Не підеш по волі – поведуть по неволі... Заберіть його!.. (О.Соколовський).

ПОВСТАВАТИ - ПОСТАВАТИ

Повставати1, -таю, -таєш, док. 1. Випростатися з сидячого чи лежачого положення (про всіх або багатьох): рибалки повставали з човнів. Священики встали з-за столів, а за ними разом повставали усі люди на всьому широкому дворі (І.Нечуй-Левицький).

2. Перестати спати (про всіх або багатьох): солдати повставали на світанку.

Повставати2, недок. 1. Піднімати повстання: повставати проти гнобителів.

2. Те саме, що поставати2 2. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки, – все так швидко повстає і зникає, немов у тій казці (Леся Українка).

Поставати1, док. 1. Стати на ноги (про всіх або багатьох): діти поставали серед хати.

2. Зробитися якимись (про всіх або багатьох): всі вони поставали серйозними.



Поставати2, недок. 1. Утворюватися з чогось; зароджуватися, брати початок тощо: гори поставали протягом багатьох геологічних періодів, на вулиці поставали нові будинки, перед нами поставали великі труднощі, поставало питання.

2. Ставати видним, виникати, з’являтися, вимальовуватися, а також переносно: перед ним поставали страшні руїни, поставали в очах картини бою.

ПОВТОРИ. Повторення одних і тих самих слів, їхніх складових частин чи однакових словосполучень у мові твору будь-якого жанру можуть бути вмотивовані, бажані або невмотивовані. Повтореннями слів письменники часто-густо користуються як одним із засобів художнього зображення – переважно для підсилення, увиразнення висловленого, наприклад: "Не нам на прю з тобою стати! Не нам діла твої судить! Нам тільки плакать, плакать, плакать.." (Т.Шевченко); або: "Виглянь у віконце, весну привітай. На току розрісся ароматний гай. Бачиш тінь старого, темного горіха? Там спитай про мене, тихо..., тихо..., тихо..." (А.Кримський); Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна Поміж козаками, Поміж друзями, Поміж рицарями, Поміж добрими молодцями! (дума); Де ж тії пестощі вітру летючого, Де ж тії квітоньки гаю пахучого, Де ж тії ночі сріблясто-блакитні, Де ж тії ранки рожеві, привітні, Де ж тії усміхи сонця блискучого? (О.Олесь).

Однак є повторення в реченні, абзаці чи й ширшому контексті слів та словосполучень, спільнокореневих утворень, слів, створених за якоюсь однією, улюбленою автором чи перекладачем, моделлю тощо, які з’являються внаслідок того, що цьому явищу не приділено належної уваги.

Щодо подібних повторів існують різні, іноді кардинально протилежні міркування: дехто вважає, що їх не слід уникати, бо вони не заважають викладу авторської думки, інші притримуються погляду, що повтори – річ небажана і краще, аби їх не було або було якомога менше.

Безперечно, будь-що, за всяку ціну, навіть на шкоду змісту, таких повторень уникати не слід, та цього іноді й неможливо зробити. Але там, де перенасиченість ними контексту не прикрашає мови твору, уодноманітнює, збіднює, знебарвлює її, краще заміняти їх відповідними синонімами.



До таких небажаних можна віднести повторення: а) слів у реченні, абзаці, творі: "Командир гармати або розстріляв усі снаряди, або помер біля своєї гармати", "Оскільки птах був з пітьми і сам раніше був частиною безмежної споконвічної пітьми – він був чорний"; "Раптом з-за куща вискочило кошеня і раптом стрибнуло на змія"; у ширшому контексті: аж"аж до самісінького дзвінка", "шугнула аж під самісіньку стелю", "аж тільки оце збагнув", "тільки аж іще страшніший", "аж тут знявся такий писк", "аж ось сталося несподіване", "аж поки не", "аж тільки підійшовши", "аж раптом запитав", "аж тут він став чхати", "аж тут втрутилася бабуся"; геть (подекуди й недоречне) – "геть білий од снігу", "геть лиса голова", "вибрались геть з юрби", "геть місця собі не знаходив", "їсти геть хочеться", "у мене геть нічого не болить", "у тебе геть старі погляди", "цього літа геть немає на деревах груш", "геть усе переплуталося", "земля знає геть усе", "притягує геть усе", "забувши геть про все", "дівчина геть уся зашарілася", "геть усе життя", "він робив геть усе на світі", "ми геть усе на світі переплутали"; ж бо – "вона ж бо на службі", "я ж бо все прощаю", "та це ж бо мій син", "справа ж бо в мене", "а й сказати ж бо треба"; зазвичай – "вона зазвичай розповідала", "зазвичай заходив", "зазвичай ішов", "я зазвичай читав на лавочці"; звомпити – "хотілося йому звомпити", "раптом звомпила вона", "звомпив собі й водій", "радісно звомпив"; осяяти – "зненацька її осяяло", "раптом осяяло Ліду", "його неначе осяяло", "хлопця знову осяяло". Звичайно, в усіх подібних випадках варто й можна б легко знайти відповідні синоніми; б) спільнокореневих та близькозвучних слів: "вершити грандіозні звершення", "– Ти з глузду з’їхав! – вигукнув він глузливо", "збирали з городів різну городину", "клишоного загрібаючи ногами", "та обережніше, бережи голову", "перегукувалися гучні голоси", "поєднувати воєдино", "помилуватися прозорими водами ріки і неозорими просторами", "він не помічав помітного поліпшення", "Пробачте, можна бачити Колю?", "всі колишні прорахунки враховано", "співуче співало ковадло", "З кожним це трапляється, просто ніяк у колію не втраплю", "тхнуло тут затхлістю", "уявити мільйони кубометрів нашій уяві не під силу"; в) однакових словотворчих і формотворчих елементів – особливо це неприйнятно, коли автор, усупереч мовній традиції, будь-що силкується таким чином індивідуалізувати мову твору. Ось, наприклад, у мові одного перекладу для творення прикметників і прислівників використовується, майже без винятків, суфікс -лив-: блимливий, блискітливий, брязкітливий, воркітливий, дзвінкотливий, жадливий, задумливий, лоскітливий, осліпливий, підозріливий, покірливий, скигливий, скрипливий, сліпливий, стомливий, тремтливий, вдячливо, знітливо, поважливо, поспішливо, сліпливо, співливо, стомливо, стрімливо, томливо, дієслова використані в основному на -увати, -ювати, хоч деякі з них уживаються зрідка або й зовсім не вживаються: виздоровлювати, викидувати, накидувати, закидувати, підкидувати, скидувати, складувати, закладувати, здригувати, оглядуватися; г) одних і тих же частин мови в різних ситуаціях, наприклад прислівників (до того ж іноді штучно створених): "загув добродушно і звільнено", "здичавіло заросли", "здушено промовив", "невидяще уставився", "якось підбито став ходити", "порожньооко витріщився", "приплющено вислизнув з окропу".


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка