З українського літературного слововживання



Сторінка41/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   57

ПРИМАС - ПРИМАТ

Примас, -а. Вища духовна особа в католицькій і англіканській церкві.

Примат, -у, книжн. Перевага, переважне значення; першість щодо чогось. Пам’ятаючи про примат змісту над формою, ми ніяк не можемо нехтувати формою (М.Рильський).

ПРИМЕТАНИЙ - ПРИМЕТЕНИЙ

Приметаний. Дієприкм. від приметати – тимчасово пришити.

Приметений. Дієприкм. від примести.

ПРИМИРЕНИЙ - ПРИМИРЕННИЙ

Примирений. Дієприкм. від примирити; у знач, прикм. – який примирився з кимсь, погодився з чимось. Так і розійшлися вони, незлостиві, але й не примирені (Григорій Тютюнник).

Примиренний, прикм. Якого можна примирити; умиротворений, лагідний. І примиренному присняться І люде добрі, і любов, І все добро (Т.Шевченко).

ПРИМІРНИК - ЕКЗЕМПЛЯР

Примірник, -а. Одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних (переважно про друкований чи рукописний текст): примірник книги, один примірник газети.

Екземпляр, -а. 1. Окремий представник якогось виду, розряду тваринного або рослинного світу, якоїсь породи тощо: рідкісний екземпляр комахи, екземпляр тополі. Композитор запропонував нам піти після обіду в зоологічний сад. Він запевняв, що ми не пошкодуємо: туди нещодавно привезено прекрасні екземпляри (М.Хвильовий).

2. перен. Про людину-унікум (переважно негативно). Екземпляр людини, що її викинуло море, був надивовижу живучий (Ю.Яновський); [Юрченко:] Я – що! Я бракований екземпляр. Контузія своє зробила (Л.Дмитерко).



ПРИМІТНИЙ - ПРИМІТЛИВИЙ

Примітний. Помітний, видний для ока; який виділяється з-поміж інших; характерний: ледве примітна щілина, примітна постать, примітне явище в літературі. Пох. примітно.

Примітливий, розм. Спостережливий. Примітлива дівчина усе в хазяйстві перейма (Словник Б.Грінченка).

ПРИМІЩЕННЯ - ПОМЕШКАННЯ

Приміщення. Будівля (квартира, кімната тощо), в якій поміщається щось, хтось, яка використовується для чого-небудь: житлове приміщення, шкільне приміщення, приміщення для зимівлі худоби, тепле приміщення.

Помешкання. Переважно приміщення для життя; житло. її помешкання складалося з просторого, ясного покою й ніші, де стояло її ліжко (І.Франко); Помешкання складається з трьох кімнат і великої кухні (В.Гжицький).

примушений див. вимушений.

примушувати див. змушувати.

ПРИНТЕР, -а. Пристрій для створення друкованої копії електронного документа.

ПРИПУСТИМО - ПРИПУСТІМО

Припустимо, припустим, присл. 1. Можливо, прийнятно. Чи ж припустимо це?

2. Те саме, що припустімо. Хоч би раз тобі сталося чудо! Подивився б собі, припустимо, чоловік на вулицю, а по ній, погойдуючись, пливуть його воли й на подвір’я поглядають, чи нема там господаря (М.Стельмах); Припустим, що ви одразу не думаєте про якусь відповідальну працю (Ірина Вільде).



Припустімо, припустім, ест. сл. Вживається для вираження ймовірності чогось: припустімо, що ви маєте рацію. Чого вам треба? – "Ну, припустімо, просто зайшов" (О.Довженко); – Та припустім навіть, що я піду, – що ж з того? (Г.Хоткевич).

ПРИРОДНИЧИЙ, ПРИРОДОЗНАВЧИЙ. Пов’язаний з вивченням природи: природничі (природознавчі) науки, природничий (природознавчий) факультет.

ПРИРОСТАННЯ - ПРИРОЩЕННЯ

Приростання. Поєднання чогось у процесі росту, зростання з чимось: приростання шкіри.

Прирощення. Створення можливостей, умов для приростання чого-небудь; кількісне зростання; збільшення когось, чогось: прирощення кісток, прирощення живої шкіри, прирощення капітальної вартості.

присвоювати див. привласнювати.

ПРИСЛІВ’Я - ПРИКАЗКА

Прислів’я, р. мн. -їв. Короткий народний вислів з повчальним змістом, наприклад: Не копай іншому ями, бо сам упадеш; Брехнею світ пройдеш, а назад не вернешся.

Приказка, р. мн. -зок. Влучний (часто римований) вислів, близький до прислів’я, але без притаманного прислів’ю повчального змісту, наприклад: Шукай вітра в полі; Часом з квасом, а порою з водою; Де не ступить, там золоті верби ростуть.

ПРИСМАК - ПРИСМАКА

Присмак, -у. Додатковий смак у чомусь, переносно – відтінок, забарвлення: гіркий присмак, присмак свіжих плодів, солоний присмак сліз, у виступах артистів помітно присмак трюкацтва.

Присмака. Те, що додають у страву для надання їй певного смаку; приправа: борщ без присмаки.

ПРИСТАНЬ - ПРИЧАЛ

Пристань, -і, ор. -нню. 1. Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання або стоянки суден: пароплав відходив від пристані, пристань для човнів.

2. перен. Місце, де можна укритися, відпочити, в якому можна знайти спокій, задоволення тощо. Анна... може б піти до Анни, до моєї тихої пристані, до моєї ще ніким не вкраденої радості (П.Колесник).

Причал, -у. 1. Спеціально обладнана частина порту або пристані, де пришвартовуються і стоять судна: портовий причал, причал для суден.

2. Канат або ланцюг, яким пришвартовують судна: відв’язати корабельні причали.

3. перен. Те саме, що пристань 2. Вішують сині береги Красу і щастя небувале, І серце рветься від жаги, Спокійні кинувши причали (М.Рильський).



пристарілий див. престарий.

ПРИСТРАСНІСТЬ - ПРИСТРАСТЬ

Пристрасність, -ності, ор. -ністю. Властивість пристрасного. Мужність, нерушима воля, пристрасність переконань і бойовий темперамент риси визначальні і для Лесі-лірика, і для Лесі-драматурга, і для Лесі-публіциста (М.Рильський).

Пристрасть, -і, ор. -тю. 1. Сильне, бурхливе, нестримне у своєму вияві почуття. Я надто добре знав його пристрасть до музики (О.Досвітній); Пристрасті розпалювалися. Пани нікого не слухали і перебивали один одного, як баби на ярмарку (З.Тулуб); – Ви танцювали, як єгиптянка наче жагуча пристрасть текла в вас (Ю.Яновський); Пристрасть мисливця спалахнула в Ігоря з незвичайною силою (О.Донченко).

2. Сильне почуття кохання. Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (А.Шиян); Він зовсім не пара їй. Просто вона легковажно пішла колись за голосом пристрасті й знизилась до нічим не примітного, звичайнісінького лікаря Постоловського (Б.Антоненко-Давидович).



пристрій див. прилад.

ПРИТОМУ, ПРИТІМ - ПРИ ТОМУ, ПРИ ТІМ

Притому, притім, спол. Вживається в приєднувальних конструкціях, реченнях, що доповнюють, уточнюють попереднє повідомлення, думку; до того ж. [Криницька:] За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої (І.Микитенко).

При тому, при тім, займ. з прийм. При тому бунті я мав згубити корону і голову, але не згубив ні тієї, ні другої (Леся Українка); Згодом, правда, запили [сварку] в корчмі, але при тім Йон такого наслухався про свою дочку, що в його забобонній голові разом повстали згадки про чудне, незрозуміле для нього поводження дочки та стурбували й налякали його (М.Коцюбинський).

ПРИХИЛЬНИК - ПРИБІЧНИК

Прихильник, -а. 1. Той, хто підтримує, захищає когось, щось, поділяє чиїсь погляди тощо. – Ваші гарячі прихильники, князю, оце прислали мене до вас за порадою (І.Нечуй-Левицький); Коли прихильники Нурли грали в кості, то юзбашеві з презирством дивились на них (М.Коцюбинський).

2. Пристрасний любитель, шанувальник чогось. [Штольц:] А от ваша лаборантка рекомендувала мені вас як прихильника авіації (І.Микитенко); Прихильниками столярського гуртка та побудови шкільного парника стали навіть ті, хто раніше про це й не думав (Ю.Збанацький).



Прибічник, -а. 1. Те саме, що прихильник 1, але часто зневажливо. І, хитаючи головою, спитав він одного з прибічників Ширинського бея: Невже ще є на Україні люди? (З.Тулуб); Ілля хотів розповісти, що за ним весь час стежать Остапові прибічники (І.Багмут); Лише Дерзкий та кілька його прибічників стояли між возами злі, незгодні (О.Гончар).

2. зрідка. Те саме, що прихильник 2. Прибічник моди намагається, вважає для себе законом бути подібним до інших (М.Рильський).



причал див. пристань.

ПРИЧИНА - ПРИЧИННІСТЬ

Причина. Явище, яке зумовлює або породжує інше явище; підстава, привід для якихось дій, вчинків: причина хвороби, причина поразки, поважна причина, бути причиною.

Причинність, -ності, ор. -ністю. У філософії – необхідний зв’язок явищ матеріального світу, з яких одні (причини) зумовлюють інші (наслідки).

ПРИЧОМУ, ПРИЧІМ - ПРИ ЧОМУ, ПРИ ЧІМ

Причому, причім. 1. присл. Вживається при запитанні (в якому зв’язку, в якій залежності) і як сполучне слово в підрядному додатковому реченні. [Острожин:] Ляж тут причому? (Леся Українка); Причім тут я? (М.Коцюбинський).

2. спол. приєднувальний. Вживається при зауваженні чи доповненні. Тьотя Сима виходить з своїх дверей, причому видно, як в ясно освітленій кімнаті Тоня сидить і шиє (І.Кочерга).

При чому, при чім, займ. з прийм. Валерій Іванович має розібратись, що вихователі тут ні при чому, бо нема сили на світі, яка могла б вдержати Кульбаку (О.Гончар); – Се ти правду сказала. Коні тут ні при чім (М.Коцюбинський).

ПРИЯЗНІСТЬ - ПРИЯЗНЬ

Приязність, -ності, ор. -ністю. Вияв приязні. – О, Надіє Михайлівно! – крикнув Шафорост. – Радий вас бачити... Надія не сподівалась на таку приязність (Я.Ваш).

Приязнь, -і, ор. -ю. Дружня прихильність до кого-небудь; привітне ставлення до когось. Не завидуй багатому; Багатий не знає Ні приязні, ні любові Він все те наймає (Т.Шевченко); [Андрій:] Спасибі вам, велике спасибі: і за вашу приязнь, і за щиру пораду (М.Кропивиицький); Катя серцем чула справжню приязнь (О.Ільченко).

ПРІЗВИЩЕ - ПРІЗВИСЬКО

Прізвище. Спадкове родинне найменування, яке додається до імені людини: на прізвище, під чужим прізвищем.

Прізвисько. Назва, дана людині за якоюсь характерною рисою, властивістю.

ПРО...1, преф. Вживається для творення дієслів зі значеннями: а) дії, спрямованої крізь, через щось: пробити, проколоти, прорізати; б) дії, що поширюється на весь предмет: прогріти, прооліїти, просолити; в) руху понад чимсь або вперед: пролетіти, пробігти, просунутися; г) цілковитої закінченості, вичерпності або ретельної дії: продекламувати, пронумерувати, прокрастися, прочитати (книжку); ґ) одноразової закінченої дії (переважно про звучання): прогудіти, пролопотіти, просурмити; д) дії протягом певного відтинку часу: провчитися, промучитися, просидіти, прохворіти; є) дії, що означає втрату, збитки, небажаність наслідків: програти, проґавити, прорахуватися.

ПРО...2, преф. Вживається для творення: а) іменників та прикметників зі значенням "прихильник когось, чогось; який діє в чиїхось інтересах": профашист, проанглійський, проросійський; б) іменників зі значенням місця між чим-небудь: прожилок, простінок, прошарок; в) іменників зі значенням "який заміняє, діє або існує замість когось, чогось": проконсул, проректор, прогімназія.

проба див. спроба.

ПРОБЛЕМА - ПРОБЛЕМАТИКА

Проблема. Складне питання, завдання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження: економічна проблема, методична проблема, проблема роззброєння, складність проблеми, аналізувати проблему.

Проблематика. Сукупність проблем; ідейно-тематичний зміст твору: природоохоронна проблематика, актуальність проблематики, проблематика роману.

ПРОВАНСАЛЬСЬКИЙ - ПРОВАНСЬКИЙ

Провансальський. Який стосується провансальців і Провансу: провансальська мова, провансальська народність.

Прованський. Який стосується Провансу: прованська земля, прованська маслинова олія.

ПРОВІЗОРНИЙ - ПРОВІЗОРСЬКИЙ

Провізорний, книжн. Який потребує додаткового уточнення; попередній: провізорна оцінка, провізорне рішення, провізорні органи (в біології).

Провізорський. Який стосується провізора – фармацевта вищої кваліфікації.

ПРОГИН - ПРОГІН

Прогин, -у. Прогинання; угнуте місце: прогин спини, прогин дна.

Прогін, -гону. Проганяння; дорога, якою гонять худобу; ділянка шляху між станціями; проміжок, проріз тощо.

ПРОДУКТОВИЙ - ПРОДУКТИВНИЙ

Продуктовий. Пов’язаний зі збутом, збереженням тощо продуктів харчування: продуктовий магазин, продуктовий склад.

Продуктивний. Спрямований на створення матеріальних благ; пов’язаний з нагромадженням продукції тощо: продуктивна праця, продуктивні сили, продуктивне тваринництво, продуктивні землі.

ПРОЕКЦІЙНИЙ - ПРОЕКТИВНИЙ - ПРОЕКТНИЙ

Проекційний. Пов’язаний із збільшеним зображенням нерухомих об’єктів на екрані: проекційний апарат, проекційний метод.

Проективний. У математиці – пов’язаний із зображенням просторової фігури на площині: проективний простір, проективна геометрія.

Проектний. Який стосується проекту, проектування: проектний інститут.

ПРОЖЕКТ, -у. На відміну від слова проект вживається з іронічним значенням "задум, намір, план, що не має точного обґрунтування". Пох.: прожектер, прожектерство, прожектерський.

ПРОЗОВИЙ - ПРОЗАЇЧНИЙ

Прозовий. Написаний прозою: прозовий твір, прозова творчість, прозова мова.

Прозаїчний. 1. Те саме, що прозовий: прозаїчний твір, прозаїчна мова.

2. перен. Позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний: прозаїчна зовнішність, прозаїчна людина, прозаїчне життя.

ПРОКАТУВАННЯ - ПРОКАТ

Прокатування. Оброблення металу обтискуванням валами прокатного стану.

Прокат, -у. 1. Те саме, що прокатування.

2. збірн. Металеві заготовки, одержані способом прокатування.



ПРОЛІСОК - ПРОЛІСКА

Пролісок1, -ска. Рід трав’янистих рослин родини лілійних з блакитними або синіми, рідше фіолетовими або майже білими квітками на безлистому стеблі, а також переносно. Серед пучечків торішньої трави де-не-де визирали вже блакитними оченятами проліски (Б.Грінченко); Там пролісок зацвів з-під листу-перегною (М.Руденко); Хай душа твоя закрита книга, Хай на серці в мене – люта крига, Тим ясніш в зимовім безгомінні В ній заквітнуть проліски весінні (Л.Забашта).

Пролісок2, -ску. Місце в лісі або на узліссі, вільне від дерев; галява. За озером, на проліску, поза старими яворами, росла чудова ліщина (Марко Вовчок).

Проліска. Те саме, що пролісок1.

ПРОМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову промисловий; пишеться разом: промкооперація, промтовари.

ПРОМОВЕЦЬ - ОРАТОР

Промовець, -вця, ор. -вцем. Той, хто виголошує промову; той, хто вміє або любить виголошувати промови. Присівши з хлопцями на піщаній кучугурі, Яресько уважно слухав промовця (О.Гончар); З нього був кепський промовець (Л.Смілянський); Два чи три виступи на студентських зборах., створили йому славу доброго промовця (Ірина Вільде).

Оратор, -а. Переважно той, хто володіє мистецтвом виголошування промов. Кращого оратора, ніж Кузь, в області немає (М.Руденко).

ПРОРІЗ - ПРОРІЗЬ

Проріз, -у. 1. Заглибина, отвір, діра, зроблені в чомусь гострим предметом; отвір у споруді, призначений для вікон, дверей; отвір у машині, механізмі тощо: проріз у головці шурупа, проріз на прицілі.

2. Розрізна частина одягу, передбачена фасоном: пальто з прорізом.

3. Форма, обрис очної або ротової щілини: проріз очей, проріз вуст.

Прорізь, -і, ор. -ззю. Те саме, що проріз 1.

ПРОРІСТ - ПРОРІСТЬ

Проріст, -росту, ч. Проростання; молоді пагони, пущені порослим насінням. Квітень – пера проросту й буйноцвіття (з журналу); Чую я проріст отав, що налиті медвянистим соком (А.Малишко).

Прорість, -рості, ор. -рістю. 1. Густі сходи злакових або взагалі молоді пагони рослин. На полях давно вже зеленіла буйна прорість (Я.Качура); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (З.Тулуб).

2. Прошарок у салі, м’ясі, плоді, дереві. Незабаром на ньому [столі] з’явилася рожева, з прорістю почеревина, брунатне кільце свіжої ковбаси (М. Стельмах).



ПРОСВІТНИК - ПРОСВІТЯНИН - ОСВІТЯНИН

Просвітник, -а, іст. Той, хто займається освітою – піднесенням рівня навчання; пропагандист прогресивних ідей, знань, культури тощо. – Я.. передніше од усіх вас вистараюсь на просвітника (І.Нечуй-Левицький); – Чув, чув, що ти тут зробився народним просвітником (Б.Грінченко).

Просвітянин, -а, іст. Представник або послідовник культурно-освітньої громадської організації, заснованої 1868 року у Львові народовцями з метою поширення освіти серед народу.

Освітянин, -а. Той, хто працює в галузі народної освіти.

ПРОСИТИ, прошу, просиш. У першій особі однини, залежно від змісту, наголошується по-різному: а) прошу – звертаюся з проханням до когось зробити, виконати що-небудь.

Розходьтесь, панове козаченьки, прошу я вас просьбою, не засмутіть гірше мене, молодої! (Марко Вовчок);

Я знаю, що буде, – казав я, збудеться мрія.. Тільки прошу тебе не забудь мене (Ю.Яновський); б) з відтінком ввічливого запрошення (запрошую, будь ласка) – прошу.

Прошу, частуйтесь! Сестро, кумо! Семене, Гнате! Сідайте, прошу вас, та пожийте, припрошувала Мотря (М.Коцюбинський); [Ліна:] Прошу дорогих гостей до господи. Вибачте, що затримали вас на порозі. Прошу! (Я.Мамонтов).



ПРОСІКА - ПРОСІК

Просіка. Очищена від дерев смуга в лісі, яка є межею ділянки, дорогою тощо.

Просік, -у. У гірничій справі – допоміжна горизонтальна виробка, призначена для провітрювання або з’єднання інших виробок: вентиляційний просік.

прослухати див. заслухати.

ПРОСТРЕЛЕНИЙ, ПРОСТРІЛЕНИЙ - ПРОСТРІЛЯНИЙ

Прострелений, прострілений. Дієприкм. від прострелити, прострілити – пробити наскрізь; у знач, прикм. Я ледве виліз на здоровенного коня. Прострілена ліва нога заважала (Є.Кравченко).

Простріляний. Дієприкм. від простріляти – перевірити зброю пострілами; обстріляти якусь місцевість. Снаряди летіли один за одним ритмічно і методично... з квадрата на квадрат, і тоді знову поверталися на квадрат, вже простріляний (Ю.Смолич).

ПРОТЕ - ПРО ТЕ

Проте. 1. спол. Однак, але. Майстер говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (О.Гончар); Хоча до нього ставляться трохи скептично, проте Доцента люблять, бо з ним можна побазікати й посміятись (Є.Гуцало); Він все більше і більше заплутувався у своїх почуваннях і своїх гадках. Та проте серйозного питання він ще не задавав собі (Г.Хоткевич).

2. ест. сл. Незважаючи на це, все ж. Була, проте, у нього пісня Своя, улюблена, одна (М.Рильський).

Про те, займ. з прийм. Він думав про те, чого йшов сюди (М.Коцюбинський); – Пане начальнику, почав Шагай, – я про те й не гадаю (Б.Лепкий); Осінній лист в каналі мерзне, І все нагадує про те, Як теплий день понад берези Пускав проміння золоте (Г.Чубач); На тому досить. І кінець розмові. Не треба й говорити нам про те (Л.Костенко).

ПРОТЕЇД - ПРОТЕЇН - ПРОТЕНОЇД

Протеїд, -у. Складний білок.

Протеїн, -у. Простий білок.

Протеноїд, -у. Білок, що входить до складу кісток, хрящів, волосся, шерсті.

ПРОТЕКЦІЙНИЙ - ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКИЙ

Протекційний. 1. Який стосується протекції: протекційний тон.

2. Те саме, що протекціоністський: протекційна політика.



Протекціоністський. Який стосується протекціонізму (економічної політики) та протекціоністів: протекціоністська політика, протекціоністські тарифи.

протеноїд див. протеїд.

проти... див. анти...

ПРОТО... Перша частина складних слів, що означає першість, первинність чогось; пишеться разом: протодерма, прототип.

ПРОТЯГОМ - НА ПРОТЯЗІ

Протягом, присл. 1. Вживається при позначенні часу існування когось, чогось, тривання якої-небудь дії, якогось процесу тощо: протягом зими, протягом двох днів, протягом століть, протягом усієї війни, протягом усього життя.

2. розм. Розтягаючи звуки, плавно, протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають (Словник Б.Грінченка); – Голова, – протягом хвалили [Проценка] старі батьки (Панас Мирний).

На протязі1, ім. з прийм. 1. Те саме, що протягом 1. Новаторство й традиціоналізм у формі йдуть на протязі віків поруч (М.Рильський); Бачимо ми, як у масі своїй ізменшаються речі, Мовив би, гинуть поволі на протязі довшого часу (М.Зеров); Здавалось, він на протязі всього життя не зазнавав такого напрочуд ясного спокою, як зараз (О. Гончар).

2. На якійсь відстані. Вздовж всієї стіни на протязі трьох кроків – вартові (С.Божко).



На протязі2, ім. з прийм. На різкому струмені повітря, що продуває приміщення крізь щілини, отвори, розташовані одне проти одного: стояти на протязі.

ПРОФ... Перша частина складних слів, що відповідає словам професійний, професіональний; пишеться разом: профзахворювання, профзбори.

ПРОФЕСІЙНИЙ - ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ

Професійний. 1. Який стосується певної професії, пов’язаний з нею; фаховий; який об’єднує людей однієї або близьких професій: професійна підготовленість, професійна лексика, професійна хвороба, професійна організація, професійна спілка.

2. Те саме, що професіональний: професійний актор, професійна творчість.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка