З українського літературного слововживання



Сторінка43/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   57

РЕФОРМАТ - РЕФОРМАТОР - РЕФОРМІСТ

Реформат, -а. Прихильник кальвінізму в континентальних країнах Європи.

Реформатор, -а. 1. Особа, що провадить реформу в суспільному житті, економіці, освіті тощо.

2. Те саме, що реформат.



Реформіст, -а. Прихильник перетворення, змін, нововведень шляхом реформ.

РЕФОРМАТОРСЬКИЙ - РЕФОРМАТСЬКИЙ - РЕФОРМАЦІЙНИЙ - РЕФОРМІСТСЬКИЙ

Реформаторський. Який стосується реформатора, реформи: реформаторська спроба, реформаторські плани.

Реформатський. 1. Протестантський: реформатська церква.

2. Який стосується реформації: реформатський рух.

Реформаційний. Те саме, що реформатський 2.

Реформістський. Який стосується реформіста й реформізму: реформістська ідеологія, реформістська організація, реформістський заклик.

РЕФОРМАЦІЯ, -ї, ор. -єю. 1. (з малої літери). Соціально-політичний рух проти феодалізму й католицизму в Західній Європі в XVI ст.

2. (з великої літери). У словосп.: епоха (доба) Реформації.



реформіст див. реформат.

реформістський див. реформаторський.

РЕЦЕПТНИЙ - РЕЦЕПТОРНИЙ - РЕЦЕПТУРНИЙ

Рецептний. Який стосується рецепта – офіційної вказівки лікаря про виготовлення й вживання ліків: рецептний бланк.

Рецепторний. Пов’язаний з рецептором – органом чуття: рецепторні клітини, рецепторний апарат шкіри.

Рецептурний. Який стосується рецептури – сукупності відомостей про ліки, а також про виготовлення сумішей, розчинів, страв тощо.

ржавити – ржавіти – ржавішати див. іржавіти.

рибалка див. риболовля.

РИБНИЙ - РИБ’ЯЧИЙ

Рибний. Прикм. від риба; виготовлений з риби; пов’язаний з добуванням, обробкою, зберіганням, продажем риби. Вж. зі сл.: багатства, запаси, косяк, озеро, річка, інспектор, борошно, клей, консерви, страва, ловля, промисел, господарство, база.

Риб’ячий. Прикм. від риба; властивий рибам, який одержують з риби, виготовлений з риби. Вж. зі сл.: кістка, луска, хвіст, дух, мальки, очі, жир, борошно, юшка.

РИБОЛОВЕЦЬКИЙ - РИБОЛОВНИЙ

Риболовецький. На відміну від слів рибальський, рибацький, має ще значення "який займається риболовлею як промислом": риболовецька артіль, риболовецька бригада.

Риболовний. Призначений для ловіння риби; який стосується риболовства: риболовне судно, риболовний сезон.

РИБОЛОВЛЯ - РИБАЛКА

Риболовля. Ловіння риби.

Рибалка, -и, д. і м. -ці, ч. і ж. Людина, яка ловить рибу, займається рибальством.

риб’ячий див. рибний.

РИГСДАГ - РИКСДАГ

Ригсдаг, -у. Датський парламент.

Риксдаг, -у. Шведський парламент.

РИГСДАЛЕР - РИКСДАЛЕР

Ригсдалер, -а. Датська монета.

Риксдалер, -а. Шведська монета.

РИЗА, РИЗИ - РІЗА

Риза, ризи. Верхнє вбрання священика під час богослужіння; парадний одяг царів; оздоблення на іконах. Січовий панотець Микита нашвидку, підтикавши ризи, з-під яких видно було добрячу козацьку шаблю, окропив святою водою козацькі лави (Я.Качура); Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Марко Вовчок).

Різа, заст. Мала, відрізана від великого масиву земельна ділянка, що дорівнювала кільком моргам. Сього року, мабуть, зовсім здуріла [Палажка]: захопила мою різу та й вижала аж півкопи (І.Нечуй-Левицький); Широке, розлоге поле, та не людське воно, а панське. Люди не мають ланів, у них все різи (М.Коцюбинський).

ризниця див. різниця.

риксдаг див. ригсдаг.

риксдалер див. ригсдалер.

РИМЕСА. Платіжний документ в іноземній валюті, що його боржник придбав за національну валюту у третьої особи і надіслав своєму іноземному кредиторові в погашення заборгованості перед ним.

ринок див. базар.

РИСКОВАНИЙ - РИСКОВИЙ

Рискований. Пов’язаний з риском; ризикований: рискований експеримент, рискований задум, рискована справа.

Рисковий. Який допускає риск, іде на риск: рисковий договір.

рисувати див. малювати.

РИСУНОК, -нка. Зображення чого-небудь рисками на площині; креслення.

РИТМО... Перша частина складних слів, що відповідає слову ритмічний; пишеться разом: ритмомелодійний, ритмопластика.

РІАЛ - РІЄЛЬ - РІЯЛ

Ріал, -а. Грошова одиниця Ірану, Єменської Арабської Республіки.

Рієль, -я, ор. -ем. Грошова одиниця Камбоджі.

Ріял, -а. Грошова одиниця Катару, Саудівської Аравії.

РІДКИЙ - РІДКІСНИЙ

Рідкий. 1. Негустий; який іде, розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо: рідке тісто, рідкий гребінець, рідке волосся, рідкий туман, рідкі вибухи.

2. Те саме, що рідкісний: рідкий гість, рідка квітка, рідкий випадок.



Рідкісний. Який трапляється, буває зрідка; який дуже мало зустрічається; незвичайний: рідкісна рослина, рідкісний випадок, рідкісна порода.

рієль див. ріал.

різа див. риза.

РІЗНИЦЯ - РИЗНИЦЯ

Різниця. 1. Несхожість, відмінність у чомусь, між чимсь, кимсь: різниця в поглядах, різниця між братами.

2. Результат математичної дії віднімання.

Ризниця. Приміщення при церкві для зберігання риз та іншого церковного майна. Балабуха оглядів церкву й ризницю й похвалив і., нові образи, й ризницю (І.Нечуй-Левицький); У монастирській ризниці пахне ладаном, воском, горять свічки (Р.Іваничук).

РІЗЬБЛЕННЯ - РІЗЬБА – РІЗЬ

Різьблення. 1. Нанесення малюнка, візерунка різцем на якийсь твердий предмет.

2. Мистецтво вирізування малюнків, візерунків.

3. Малюнок, візерунок, вирізаний на якомусь твердому матеріалі.

Різьба. 1. Гвинтова канавка на циліндричній або конічній поверхні чогось.

2. Те саме, що різьблення 2-3.



Різь, -і, ор. -ззю. 1. Гострий ріжучий біль.

2. Те саме, що різьба 1.



РІСКА, -и, д. ім. -ці. 1. Краплинка роси, росинка, а також переносно. –Отам у тому хлівці дрова, – у хату наносиш, а в тому дворі колодязь – води принеси, бо немає ні ріски в хаті (Панас Мирний).

2. розм. Дрібненька частинка, шматочок, грудочка якоїсь їжі, а також переносно. [Старшина:] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було... (М.Кропивницький); Все, що згублено донині, Я знижу в чудову низку – По перлині, по зернині, Ріска в ріску, бризка в бризку (Г.Чупринка); Ні ріски суму не заблисло в його широко поставлених очищах (О.Ільченко).



ріст див. зріст.

РІЧКОВИЙ - РІЧНИЙ

Річковий. Прикм. від річка.

Річний. Прикм. від рік.

рішучий див. вирішальний.

ріял див. ріал.

РОБІТНИК - ПРАЦІВНИК

Робітник, -а. 1. Той, хто створює матеріальні цінності, працюючи на промисловому підприємстві; людина, що належить до робітничого класу; в давні часи – також наймит: робітники фабрик і заводів, робітники й селяни, кваліфікований робітник, робітники сцени (особи, які встановлюють і міняють декорації тощо).

2. Трудівник. Всі мали його за чесного чоловіка та доброго робітника (М.Коцюбинський); Не жрець, не вождь, а робітник – Поета справжнього імення... (М.Рильський).



Працівник, -а. 1. Член якогось виробничого колективу, особа, яка бере участь у певному трудовому процесі, працює за певним фахом, у якійсь галузі народного господарства, науки, культури. Вж. зі сл.: здібний, кваліфікований, керівний, літературний, науковий, торговельний, газети (газетний), заповідника, кіно, преси, сцени (член творчого колективу театру).

2. Трудівник. Наш мужик то неук темний, Працівник, але бідар (П.Грабовський); Не голоси чаїні наш одностайний крик: Рівняйтеся пустині! Поборе працівник! (М.Рильський).



РОБІТНИЧИЙ - РОБОЧИЙ

Робітничий. Прикм. від робітник; який складається з робітників, належний робітникові, робітникам тощо: робітничий клас, робітничий клуб, робітнича честь.

Робочий. Прикм. від робота: робочий одяг, робочий час, робочий день, робочий стіл, робочий план, робоча гіпотеза.

родій див. радій.

РОДІОЛА. Рід багаторічних дводомних рослин родини товстолистих; лікарська, медоносна й декоративна рослина.

РОДО... Перша частина складних слів, що відповідає словам рід, родовий, роди; пишеться разом: родовід, родоначальний, родоплемінний, родопоміч.

РОЗБЕЩУВАТИ - РОЗПЕЩУВАТИ

Розбещувати, -ую, -уєш, розбестити, -ещу, -естиш. Привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпускати. – Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народ! (О.Довженко); – До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (А.Шиян). Пох. розбещений. Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками (Ірина Вільде).

Розпещувати, розпестити. Псувати когось надмірною увагою, ніжністю, пестощами. Він [батько]., розпещував одинака по широкій своїй вдачі (О.Кобилянська). Пох. розпещений. Що таке Реньова ? Це здеморалізована упень, розпещена хворобливим вихованням пустотлива пані (М.Вороний).

РОЗВІД... Перша частина складних слів, що відповідає слову розвідувальний; пишеться разом: розвіддані, розвідшкола.

РОЗВЩУВАНИЙ, РОЗВІДАНИЙ - РОЗВІДУВАЛЬНИЙ - РОЗВІДНИЦЬКИЙ

Розвідуваний, розвіданий. Дієприкм. від розвідувати, розвідати – якого розвідували або розвідали, розвідують; також у значенні прикметника: розвідувані (розвідані) корисні копалини, розвідувані (розвідані) ворожі позиції.

Розвідувальний. Який стосується розвідування, пов’язаний з ним; призначений для розвідування: розвідувальний бій, розвідувальні роботи, розвідувальна служба, розвідувальна свердловина, розвідувальний літак, розвідувальний загін.

Розвідницький. Який стосується розвідки, розвідника; властивий розвідникові: розвідницьке завдання, розвідницька школа, розвідницький хист.

РОЗГИН - РОЗГІН

Розгин, -у. Випрямлення, розправлення чогось: працювати без розгину.

Розгін, -гону. Розбіг: набрати розгону, проскочити з розгону.

РОЗГОЛОШУВАТИ, -ую, -уєш, РОЗГОЛОСИТИ, -ошу, -осиш. Розповідаючи, обнародуючи, зробити відомим усім (що-небудь таємне); поширювати щось. Тілько прошу вас, мої любі, не розголошуйте якийсь час нікому, що ми тут знайшли (І.Франко); Журнал широко розголосив скандальну історію з професором Іловайським (П.Колесник); Був у неї син. То вона й розголосила скрізь, що дівчина, яка ніби приїхала погостити до неї, це синова наречена (Я.Гримайло). Пор. виголошувати.

РОЗДРАТУВАННЯ, РОЗДРАТОВАННЯ - РОЗДРАТОВАНІСТЬ

Роздратування, роздратовання. Почуття гострого незадоволення, досади: відчувати роздратування (роздратовання), стримувати роздратування (роздратовання), з роздратуванням, з роздратованням.

Роздратованість, -ності, ор. -ністю. Стан когось роздратованого: легка роздратованість, почуття роздратованості.

РОЗ’ЄДНАННЯ - РОЗ’ЄДНАНІСТЬ

Роз’єднання. Відокремлення, відділення чогось з’єднаного тощо: роз’єднання контактів, роз’єднання народів.

Роз’єднаність, -ності, ор. -ністю. Відсутність зв’язку, спілкування між кимсь, чимсь. Наука не може розвиватися ізольовано, в умовах роз’єднаності вчених (з журналу).

РОЗКВАС - РОЗКВАСЬ

Розквас, -у. Речовина, що викликає кисле бродіння; закваска.

Розквась, -і, ор. -ссю, розм. Бездоріжжя від осінніх дощів, танення снігу тощо.

РОЗКРАЮВАТИ - РОЗКРОЮВАТИ

Розкраювати, -юю, -юєш, розкраяти. Розрізати на частини, шматки; ранити когось. Вона труснула головою, і марево розвіялося. Стало видно дорогу, що розкраювала навпіл прозорий осінній ліс (Ю.Бедзик); Удар був разючий. Таким ударом людину можна розкраяти навпіл (М.Руденко).

Розкроювати, розкроїти. 1. Розрізати за певним зразком тканину, шкіру і т. ін. для пошиття одягу, взуття тощо.

2. розм. Розсікати, розрізувати до крові. [Молодий хлопець:] Бігме, не втерплю, голову розкрою! (Леся Українка).



РОЗКРИВАТИ. Двері, вікно, ворота, шафу тощо – переважно розчиняти. Повіки очей – переважно розплющувати.

розкроювати див. розкраювати.

РОЗМАЄНИЙ - РОЗМАЯНИЙ

Розмаєний, прикм. З буйною, пишною рослинністю, квітами; уквітчаний: розмаєні луки, розмаєна весна.

Розмаяний. Дієприкм. від розмаяти – розвіяти в різні боки (волосся, одяг). Дівчина, задихана, з розмаяним од довгого й швидкого бігу волоссям, вискочила перед пожежу... (Б.Грінченко).

розмежовувати див. відмежовувати.

РОЗМЕТАНИЙ - РОЗМЕТЕНИЙ

Розметаний. Дієприкм. від розметати – розкидати; у знач, прикм. Хмари були високі, прозорі, розметані вітром по всьому піднебессі (Ю.Яновський); Снаряд ударив просто в палаючу скирту, полум’я, розметане вибухом, знялося, пахнуло на весь куток (О.Гончар).

Розметений. Дієприкм. від розмести; у знач, прикм.: розметене по подвір’ї сміття.

розмірковувати див. обмірковувати.

РОЗМІШАНИЙ - РОЗМІШЕНИЙ

Розмішаний. Дієприкм. від розмішати; у знач, прикм. Глибокий розмішаний сніг налипав на ноги (І.Ле).

Розмішений. Дієприкм. від розмісити; у знач, прикм.: добре розмішене тісто.

РОЗОРАНИЙ - РОЗОРЕНИЙ

Розораний. Дієприкм. від розорати; у знач, прикм.: розорані луки, розораний лан.

Розорений. Дієприкм. від розорити; у знач, прикм.: розорена війною країна, розорене господарство, розорене селянство.

розпещувати див. розбещувати.

РОЗПИЛЕНИЙ - РОЗПИЛЯНИЙ

Розпилений. Дієприкм. від розпилити; у знач. прикм.: розпилена рідина, розпилений ґрунт.

Розпиляний. Дієприкм. від розпиляти – розрізати пилкою; у знач, прикм.: розпиляний дуб, розпиляний стовбур дерева.

розповідь див. оповідання.

розповсюджуватися див. поширюватися.

розрізняти див. відрізняти.

РОЗСТРІЛЬНИЙ. Такий, що є підставою для винесення вироку про розстріл; те, що пов’язано з розстрілом, тощо. Саме таємні табірні інформатори повинні були постачати "компромат" – відомості про настрої, розмови, оцінки, що їх висловлюють заплановані до знищення інші в’язні. І таку інформацію видобули, поклавши саме її в основу багатьох роз-стрільних справ (з газети); Стікаючи кров’ю, [поранений водій] все ж зумів утекти від розстрільного місця (з газети).

РОЗУМІЮЧЕ - РОЗУМІЮЧИ

Розуміюче, присл. (як?). Денщики розуміюче переглянулись і побажали комендантові успіху (Григір Тютюнник); В ту неділю на гулянці Карно пильно-пильно подивився на нього сірими великими очима, розуміюче підморгнув., і пішов до музик (М.Стельмах).

Розуміючи, дієприсл. (що роблячи ?). [Публій (до Йоганни):] Я радий, що рідний край вернув тобі здоров я. (Йоганна дивиться на нього не розуміючи) (Леся Українка); Як не дивно, але армійські коні тягнули краще, ніж фермерські круторогі. Може тому, що коні, розуміючи мову бійців, напинались і відпочивали по єдиній команді (О.Гончар).

розцінювати див. оцінювати.

РОЗЧИН - РОЗЧИНА

Розчин, -у. Однорідна фізико-хімічна суміш, в якій одна речовина рівномірно розподілена в іншій: будівельний розчин, вапняний розчин, дезінфікуючий розчин, дубовий розчин, колоїдний розчин, насичений розчин, розчин формаліну.

Розчина. Закваска для тіста. Діжа біля мене стоїть розчинена; мабуть, світом збиралися пекти, розчина зійшла (Олена Пчілка); Тетерю варили з борошна пополам з пшоном і вчиняли розчиною, як і тісто на хліб (О.Стороженко).

РОЛ - РОЛЬ

Рол. 1. р. -а. Циліндр, вал у механізмі.

2. р. -у. Сувій циліндричної форми; рулон: рол паперу.

3. р. -а. Машина для розмелювання волокнистих матеріалів.



Роль, -лі, ор. -ллю. Художній образ, втілюваний актором; яка-небудь робота, заняття; чиясь участь у чому-небудь тощо.

РОМАНІЗУВАТИ - РОМАНТИЗУВАТИ

Романізувати, -ую, -уєш, недок. і док. Змушувати когось засвоювати мову, культуру, звичаї тощо Стародавнього Риму: провадити романізацію.

Романтизувати, недок. і док. Уявляти, зображати когось, щось романтично, ідеалізовано. Спроби романтизувати Енея наданням йому виняткових рис ведуть до наповнення поеми новими стильовими ознаками (з журналу).

РОМАНІСТИЧНИЙ - РОМАНІСТСЬКИЙ

Романістичний. Який стосується романської філології – романістики: романістичні дослідження.

Романістський. Який стосується фахівця з романської філології: романістські кола.

романічний див. романтичний.

РОМАНСЬКИЙ - РОМЕНСЬКИЙ

Романський. Який стосується культури й мови народів, історично пов’язаних зі Стародавнім Римом: романські мови, романська культура, романська група народів.

Роменський. Прикм. від назви міста Ромни: роменська порода гусей.

РОМАНТИЗМ - РОМАНТИКА - РОМАНТИЧНІСТЬ

Романтизм, -у. 1. Напрям у літературі та мистецтві початку XIX ст.: німецький романтизм, романтизм Байрона.

2. Художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини: Романтизм в українській літературі в час, коли Шевченко писав свою першу баладу, тільки народжувався (І.Кириленко).

3. Умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю; емоційно-піднесене ставлення до чогось. Для поривчастого й романтичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного. Романтизм згодом вивіявся би, і зостався б лише розум та його поезія (Г.Хоткевич).



Романтика. 1. Те, що створює емоційно-піднесене ставлення до чогось: романтика подорожей, революційна романтика. В цім чарівнім убранні, що нагадувало українську романтику жіночих убрань, стояла красуня (О.Досвітній); Скільки ласки, мовчання й спокою Розлили степові небеса! Ці воли із ходою м’якою – і романтика степу й краса (Т.Масенко).

2. Те саме, що романтизм 3. Я, підскакуючи, ходив по місту, дивувався на море й забивав голову різною романтикою (Ю.Яновський).



Романтичність, -ності, ор. -ністю. Властивість романтичного – сповненого романтики, пройнятого романтикою, романтизмом: піднесена романтичність, романтичність натури, романтичність повісті.

романтизувати див. романізувати.

романтика див. романтизм.

РОМАНТИЧНИЙ - РОМАНІЧНИЙ

Романтичний. 1. Який стосується романтизму – напряму, методів у літературі та мистецтві: романтичний характер літератури, романтична музика, романтичні твори, романтичний стиль, романтична течія в літературі, романтична школа.

2. Мрійний, емоційно-піднесений: романтичні нахили, романтична натура, романтична піднесеність, романтичні фантазії.

3. Незвичайний, таємничий; казковий тощо: романтична мандрівка, романтична професія.

4. Який має характер любовних стосунків: романтична історія.



Романічний. 1. Пов’язаний з художнім твором – романом: романічний жанр, романічна постать.

2. Те саме, що романтичний 4.



романтичність див. романтизм.

роменський див. романський.

РОСТР - РОСТРА - РОСТРИ

Ростр, -а. Таран у вигляді голови якоїсь тварини на носовій частині давньоримського військового корабля.

Ростра. 1. В архітектурі – прикраса у вигляді носової частини стародавнього судна.

2. Трибуна в Стародавньому Римі, прикрашена носами кораблів, захоплених у ворога.



Ростри, ростр, мн. Поміст на судні, призначений для розташування баркасів, катерів, шлюпок, а також для зберігання рангоуту на парусному судні.

РОЯЛТІ, невідм., с. 1. Періодичний ліцензійний платіж за використання винаходів, патентів, випуск книжок, прокат кінофільмів тощо.

2. Рентна плата за право розробки природних ресурсів, яку вносить підприємець власникові землі або надр.



рояль див. фортепіано.

РУКАВИЦЯ - РУКАВИЧКА

Рукавиця, -і, ор. -ею. Виріб з тканини, шкіри, ниток з відділенням для одного великого пальця, який надягають на кисть руки.

Рукавичка. 1. Такий виріб з відділенням для всіх пальців.

2. Зменшено-пестлива назва для рукавиці.

Як частина рицарського обладунку, а також у боксерів – рукавичка і рукавиця.

РУМБА. Афро-кубинський народний, а також бальний танець.

руна – руно – руни див. вруна.

РУСАЛКА - МАВКА

Русалка. Казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгим розпущеним волоссям і з риб’ячим хвостом; водяна німфа. Кругом неї заворушились у воді русалки, заспівали і почали її тягти на дно (І.Нечуй-Левицький); Чепурні берези маяли на вітрі, як русалки, зеленими косами (М.Коцюбинський).

Мавка. Казкова лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Мавки з зеленими косами гойдаються на березових гілках (І.Франко); [Марійка:] Мавки – відьми. Мавок ти бійсь! Мавкам не вірити: заморочуть, Заманять в нетрі, залоскочуть (О.Олесь); – І русалки, й мавки все з нехрещених дітей... (Б.Грінченко).

РУСИНИ - РУСИЧІ



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   39   40   41   42   43   44   45   46   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка