З українського літературного слововживання



Сторінка45/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   57

СЕРВІЗ - СЕРВІС

Сервіз, -у. Набір столового або чайного посуду: фаянсовий сервіз, китайський сервіз.

Сервіс, -у. Обслуговування побутових потреб населення: міський сервіс, налагодити сервіс.

СЕРВО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "який автоматично регулює", "який полегшує ручне керування"; пишеться разом: сервокомпенсатор, сервомотор.

сердечний – сердешний див. серцевий.

СЕРПАНТИН - СЕРПЕНТИН

Серпантин, -у. Звинена вузька й довга паперова стрічка, а також переносно – звивиста дорога в горах.

Серпентин, -у. Смугастий мінерал зеленого кольору; змійовик.

СЕРЦЕВИЙ - СЕРДЕЧНИЙ - СЕРДЕШНИЙ

Серцевий. Який стосується серця, пов’язаний з хворобою серця; призначений для його лікування: серцевий м’яз, серцева діяльність, серцевий напад, серцеві краплі.

Сердечний. 1. Те саме, що серцевий: сердечні тони, сердечний невроз, сердечні ліки. Кожний ніжний рух сердечний В пісню срібну переллю (О.Олесь).

2. Пов’язаний з почуттями, настроями, переживаннями людини: сердечна згода, сердечні муки, сердечна рана. Прийми од нас дари сердечні (Г.Чупринка); Коли бачив тітку Лукію, якесь сердечне тепло проймало його (А.М’ястківський); В її очах було стільки неприхованої радості, стільки сердечної подяки людям за своє щастя, що Лук’ян не витримав того погляду, одвернувся (В.Земляк).

3. Добрий, чулий (про людину та її вдачу); задушевний: сердечна дружина, сердечне слово, сердечна зустріч. Почалася розмова, і всі мої упередження відразу пропали. Я побачив перед собою сердечного, розумного і щирого друга (Р.Іваничук).

4. Пов’язаний з почуттям закоханості: сердечні таємниці, сердечні справи.



Сердешний, розм. Який викликає співчуття; бідолашний. А графиня без дитини, Сердешна, осталась (Т.Шевченко); Вернувся додому: жінка з дітьми вийшла назустріч і не пізнала сердешного (О.Стороженко); – Це ж у нього жінка хворіє, а він, сердешний, переживає (Є.Гуцало); Сердешна жінка аж до землі припадала з горя (А.Кащенко).

СЕСТРА. При підметі, вираженому зворотами сестра з братом, сестра з сестрою тощо, присудок уживається: а) у формі множини. Хоч сестра Секлета вкупі з сестрою Мартою збирали там ягоди, але вони вже півроку як не розмовляли з собою (М.Коцюбинський); б) у формі однини. Сестра з братом розмовляє, сльозами доливаючи горе... (Панас Мирний); Христина сиділа коло неї з братом сливе цілу ніч (І.Нечуй-Левицький); Сестра з сестрою ворогує (Панас Мирний). Пор. батько.

СИВІТИ - СИВІТИСЯ - СИВІШАТИ

Сивіти. Ставати сивим, сивішим; виділятися сивим кольором, виднітися (про щось сиве). І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї (Т.Шевченко); – Море починає сивіти (О.Донченко).

Сивітися. Те саме, що сивіти. Поле сивілося, стаючи з білого попелястим (О.Гончар).

Сивішати. Ставати сивішим. Він дивиться на своїх солдатів затуманеними очима, блідий, укритий білою щетиною, що кожного ранку сивішає (І.Микитенко).

СИГНАЛІЗАТОР - СИГНАЛЬНИК, СИГНАЛІСТ

Сигналізатор, -а. Прилад, призначений для сигналізації: радіометричний сигналізатор, пожежний сигналізатор.

Сигнальник, сигналіст, -а. Матрос або робітник, який передає й приймає сигнали. Життя і навчання моряків ідуть, як завжди, за чітким флотським розпорядком. Пильно несуть вахту сигнальники, радіометристи (з газети); – Може, там сигналіст стоїть, – пускався в догадки Кузьма, – та сигнали на берег передає азбукою Морзе (О.Гончар).

СИГНАЛІЗУВАТИ - СИГНАЛИТИ

Сигналізувати, -ую, -уєш, недок. і док. 1. Передавати сигнальні знаки; повідомляти сигналом про щось: сигналізувати ракетою, сигналізувати рукою, сигналізувати прапором.

2. перен. Повідомляти, попереджати про щось (переважно небажане), що сталося або має статися. – Треба буде сказати Галі, щоб вона сигналізувала нам про небезпеку (Ю.Мокрієв).

Сигналити, недок. Те саме, що сигналізувати 1: сигналити ліхтариком, сигналити прапорцями, шофер сигналить.

сигнальник, сигналіст див. сигналізатор.

СИЛОМІЦЬ, присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, примушуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Нечуй-Левицький); Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б.Грінченко); Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Ю.Збанацький).

СИЛЬЦЕ - СІЛЬЦЕ

Сильце, -я, р. мн. -лець. Пристрій для ловлі птахів і дрібних тварин.

Сільце1. Те саме, що сильце.

Сільце2. Маленьке село. Власне, це мале сільце було тільки на одну вулицю: з одного боку садиби з хатами, городами та подекуди садками, а з другого боку змішаний ліс (Є.Гуцало); Сільця, мабуть, такого нема, щоб я не побував (В.Дрозд).

СИН, -а. При підметі, вираженому зворотами син з батьком, син з матір’ю, присудок уживається: а) у формі множини. Другого дня зійшло сонце, а Микола з батьком та матір’ю вже й пообідали (І.Нечуй-Левицький); А Лук’янів син – Данило, коли хочете, разом з батьком працювали на голубівському руднику (П.Панч); б) у формі однини. Уся молодіж наче "подуріла".. Нерідко син ворогував з батьком (Панас Мирний); Яз батьком – ще малий – у вітряному лісі ішов стежиною (М.Рильський). Пор. батько.

СИНДИКАЛІСТСЬКИЙ - СИНДИКАЛЬНИЙ - СИНДИКАТНИЙ, СИНДИКАТСЬКИЙ

Синдикалістський. Який стосується синдикалізму, синдикаліста: синдикалістський ухил.

Синдикальний. Який стосується синдикату як професійної спілки: синдикальний конгрес.

Синдикатний, синдикатський. Який стосується синдикату як форми монополії: синдикатні (синдикатські) об’єднання.

СИНИТИ - СИНІТИ - СИНІТИСЯ - СИНІШАТИ

Синити, перех. Робити щось синім, фарбувати, забарвлювати в синій колір. Пливуть човни, блищать весельця... А в лузі – мов хтось кожну мить перестеляє перестельця – червонить, синить, зеленить... (П.Тичина)

Синіти, неперех. Ставати синім, синішим; виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Наді мною синіло небо (В.Винниченко); Його товсте, набрякле обличчя од натуги синіє (П.Колесник); Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М.Рильський).

Синітися. Виділятися синім кольором, виднітися (про щось синє). Синіється тут прозора вода (І.Франко); Вікна ледь-ледь синіються, як подивитися з печі (М.Ю.Тарновський).

Синішати. Ставати синішим. Холодна з дня на день синішає ріка (М.Рильський).

СИНІВ - СИНІВСЬКИЙ

Синів, синова, синове. Належний синові. Синові діти здавались дрібними (М.Коцюбинський); – Цить, сестро, бо й я голодна, обізвалась Балабушиха, – буду довго пам’ятати синове весілля (І.Нечуй-Левицький).

Синівський. Притаманний, властивий синові. Знаючи Гнатів твердий характер та синівську вірність, мати не раз користалася з його швидких ніг (Д.Бедзик); У високім зеленім шумі їй вчувався синівський голос (М.Олійник).

синіти – синітися – синішати див. синити.

СИНОНІМІКА - СИНОНІМІЯ - СИНОНІМІЧНІСТЬ

Синоніміка. 1. Сукупність синонімів якоїсь мови; розділ лексикології, який вивчає синоніми: українська синоніміка, проблеми синоніміки.

2. Те саме, що синонімія: лексична синоніміка.

Синонімія, -ї, ор. -єю. Подібність слів за значенням при відмінності їх звучання.

Синонімічність, -ності, ор. -ністю. Властивість синонімічного: синонімічність слів.

СИНХРО... Перша частина складних слів, що вказує на одночасність дії; пишеться разом: синхрофазотрон, синхроциклотрон.

синьйор див. сеньйор.

синьйора див. сеньйора.

синьйорина див. сеньйорита.

СИРТ - СИРТЬ

Сирт, -у. Високогірна рівна ділянка гірської системи, зайнята степом чи напівпустелею.

Сирть, -і, ор. -тю. Промислова риба родини коропових, що водиться в басейнах Північного й Балтійського морів; рибець.

СИСТЕМАТИЧНИЙ – СИСТЕМАТИЗОВАНИЙ - СИСТЕМНИЙ

Систематичний. Побудований, упорядкований за певною системою; який спирається на певну систему; постійний. Вж. зі сл.: заняття, тренування, прогулянки, рейси, контроль, недоїдання, боротьба; набирати систематичного характеру.

Систематизований. Приведений до системи. Вж. зі сл.: виклад, думка, збірник, матеріал, інструкція.

Системний. Який стосується системи; входить до неї; який ґрунтується на системі. Вж. зі сл.: аналіз, виклад, зв’язок, опис, підхід, характер, цикл, одиниця, дослідження, планування.

СИТИЙ - СИТНИЙ

Ситий. 1. Який не відчуває голоду; добре вгодований; багатий, заможний; родючий (про землю): ситі й голодні, ситий кінь, ситі люди, сита земля. Пох.: ситість, сито. – Хоч і добрі в мене діти, але не сито мені, бо нема в них зайвого шматка (З.Тулуб).

2. Те саме, що ситний: сита страва, сите сало.



Ситний. Який добре насичує; тривний (про їжу): ситний корм, ситний обід. Розітре в макітерці й усе те, пахуче та ситне, змочене кип’яченою водою, зав’язувала в чистеньку шмату й совала в писочок дитині (А.Гудима).

СИТУАТИВНИЙ - СИТУАЦІЙНИЙ

Ситуативний. Викликаний певними умовами; який виникає за певних умов: ситуативне значення слова, ситуативний характер емоцій. Пох. ситуативність.

Ситуаційний. У геодезії – який стосується ситуації – зображення на карті або плані рельєфу місцевості: ситуаційний план.

СИФ, -у. Вид договору купівлі-продажу щодо товарів, які транспортуються морськими шляхами.

сівба див. сіяння.

СІЄСТА - ФІЄСТА

Сієста. В Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки – післяобідній відпочинок.

Фієста. Релігійне свято в Іспанії.

СІЛЬ... Перша частина складних слів, що відповідає слову сільський; пишеться разом: сільвиконком, сільмаг.

СІЛЬСЬКИЙ - СЕЛЯНСЬКИЙ

Сільський. Прикм. від село.

Селянський. Прикм. від селянин.

сільце див. сильце.

сільчанин див. селянин.

СІРІТИ - СІРІТИСЯ - СІРІШАТИ

Сіріти. Ставати сірим, сірішим; виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Небо почало сіріти (О.Маковей); Надворі дедалі дужче сіріло (І.Багряний); Як почало сіріти, вони вже вийшли з хати (Вас. Шевчук); Під парканами ще сіріють шматки талого льоду (П.Колесник); За вікнами все темнішало й темнішало, і в парку великою купою сіріли старі дуби (М.Лазорський).

Сірітися. Виділятися сірим кольором, виднітися (про щось сіре). Зорані сугроби сірілися перепаленими, сухими скибами (І.Франко).

Сірішати. Ставати сірішим. Сірішає ковиль (З.Тулуб).

СІРЧАНА КИСЛОТА - СІРЧИСТА КИСЛОТА

Сірчана кислота. Двоосновна сильна неорганічна кислота, що утворюється від взаємодії сірчаного ангідриду з водою.

Сірчиста кислота. Слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота.

СІЯННЯ - СІВБА - ПОСІВ

Сіяння. Дія за знач, сіяти.

Сівба. 1. Сіяння зерна, насіння в ґрунт: весняна сівба, сівба озимини, закінчити сівбу.

2. Час, коли сіють: працювати в полі всю сівбу.

Посів, -у. 1. Те саме, що сівба 1: посів урожайних культур, провадити посів, насіння для посіву.

2. Посіяне зерно, насіння; засіяна ділянка: обробляти посіви, підживлення посівів.

3. Вміщення мікроорганізмів у поживне середовище для розмноження: посів на дизентерійні палички.

скаутизм див. бойскаутизм.

...СКАФ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних досліджень": батискаф, піроскаф.

СКАЧУВАТИ - СКОЧУВАТИ

Скачувати, -ую, -уєш, скачати. Надавати чомусь округлої, кулястої форми, згортати в трубку, валик тощо: скачувати тісто, скачувати сир, скачати килим.

Скочувати, скотити. 1. Спускати вниз по похилій поверхні; зрушувати з місця щось: скочувати воза, скотити камінь з гори.

2. Те саме, що скачувати: скочувати сніг.



СКЕПТИЦИЗМ - СКЕПСИС

Скептицизм, -у. 1. Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності.

2. Недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось: дух скептицизму.



Скепсис, -у. Те саме, що скептицизм 2: старечий скепсис.

СКЕТЧ - СКОТЧ

Скетч, -у, ор. -ем. Невелика п’єса жартівливого характеру для двох, рідше трьох виконавців.

Скотч, -а. Спеціальна клейка стрічка, яку використовують для склеювання чого-небудь.

СКЛАДАЛЬНИЙ - ЗБИРАЛЬНИЙ

Складальний. Призначений для складання машин, устаткування тощо: складальний цех.

Збиральний. Який стосується збирання сільськогосподарських культур, призначений для цього: збиральні роботи, збиральний інвентар.

СКЛАДАНИЙ. Який можна складати і розкладати завдяки рухомому поєднанню частин. Вж. зі сл.: будиночок, метр, ніж, стіл, стілець, гумовий човен, драбина, ложка, крісло, ліжко; меблі. Цілими годинами вона просиджує на складаному стільчику перед мольбертом (Б.Антоненко-Давидович).

СКЛАДУВАТИ, -ую, -уєш. Поміщати в склад для зберігання.

СКЛЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "затвердіння", "ущільнення"; пишеться разом: склерометр, склеропротеїни.

СКОЛІОЗ, -у. Викривлення хребта у людини. Пох. сколіозний.

...СКОП, ...СКОПІЧНИЙ, ...СКОПІЯ. Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв’язок з поняттям "спостереження": фоноскоп, стереоскопічний, бронхоскопія.

скоро див. швидко.

СКОРОМНИЙ - СКРОМНИЙ

Скоромний. 1. Виготовлений з м’яса або молока та заборонений церковними правилами для вживання в пісні дні. Дашкович, Каломері й інші слов’яни їли в пости скоромне ковбаси, сало, масло (І.Нечуй-Левицький); Терентій відразу насупився, але нічого не казав, уминаючи скоромні товченики (М. Стельмах).

2. перен. розм. Непристойний, цинічний; масний. І регіт, і вигуки, і скоромні вигадки, і дзенькіт склянок, і цокіт ножів – все змішалось у галас безладний та дикий (М.Старицький).



Скромний. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства тощо; стриманий у поводженні; вихований; простий, звичайний; незначний: скромна людина, скромні діти, скромне вбрання, скромна страва, скромний подарунок, скромні бажання.

скотч див. скетч.

скочувати див. скачувати.

СКРАЮ - З КРАЮ

Скраю, присл. На межі, на кінці чогось, на початку ряду; в знач, прийм. А на хуторі я знаю Хату бідну, Хату скраю (Т.Шевченко); Стаю я скраю в перший ряд в струнких і рівних лавах (Н.Забіла); Іван скинув весла у перший скраю човен (М.Коцюбинський); Я живу не скраю, А з якогось боку. Як мала крижина, Мій балкон високий (Г.Чубач).

З краю, ім. з прийм. Треба укладатись, треба хапатись, щоб вихопитись з краю, бо я тут не встою із військом (І.Нечуй-Левицький); [Русалка Польова:] Глянь, моя сестро, ще хвиля гуляє з краю до краю (Леся Українка); – Не з кінця починати будеш, а з краю (А. Головко).

СКРИЖАЛЬ, -і, ор. -ллю, книжн. 1. Плита, дошка, переважно з культовим, священним написом. – Скрижалі знайшов Мойсей кам’яні трьома мовами (П.Загребельний).

2. переважно в мн. перен. Те, що зберігає пам’ятні події, імена тощо. Лишу я пісню про красу, Забуду власні жалі І з гір високих понесу Народові скрижалі (О.Олесь).

скринька див. ящик.

скромний див. скоромний.

СКРУЧЕНИЙ - СКРЮЧЕНИЙ

Скручений. Звитий, сплетений; відокремлений тощо: скручений мотузок, скручене перевесло, скручене листя на дереві, скручена гайка.

Скрючений. Зігнутий, скорчений: скрючені пальці, скрючене тіло, скрючені руки.

СКУЛЬПТУРА - СТАТУЯ

Скульптура. 1. Вид образотворчого мистецтва: антична скульптура, твори скульптури.

2. Твір цього виду мистецтва – статуя, бюст, барельєф тощо.

Статуя, -ї, ор. -єю. Скульптурне зображення людини або тварини (переважно на повен зріст).

СЛАВА - НЕСЛАВА

Слава. 1. Широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, таланту, доблесті; репутація; чутка тощо. Не для слави, – для вас, мої браття, Я свій скарб найдорожчий ховав (Леся Українка); Кімната вийшла на славу (О.Гончар); По цей час живе в народі добра слава про Василя Трубенка (О.Довженко); Одійде в морок підле і лукаве, Холуйство у минувшину спливе, І той ніколи не доскочить слави, Хто задля неї на землі живе (В.Симоненко).

2. розм. Поговір; пересуди; неслава. Ріс парубок – росла й нехороша слава про нього. Люди звали його злодієм (М.Коцюбинський); Не минула слава тая, Не марне пішла. Удовиця у м’ясниці Сина привела (Т.Шевченко); – Ой не ходи, Козаче, до мене: Буде слава На тебе й на мене (пісня).



Неслава. Погана думка, недобра слава про чиїсь дії, вчинки тощо. На вовка неслава, а їсть овець Сава (приказка); Дивуюсь: і чого про їх така ходить неслава, що це непевні люди? (С.Васильченко).

СЛАВИТИ - НЕСЛАВИТИ

Славити, -влю, -виш. 1. Звеличувати, прославляти, оспівувати когось, щось тощо. Вони всі скачуть, радіють, всі славлять Бога (М.Коцюбинський); Поети славили в піснях віддавна Україну (Леся Українка); Пташиний хор співає і славить у піснях тих сонце золоте (М.Рильський).

2. розм. Те саме, що неславити. А що найпуще, так-от тії зовиці! ті вже по усім-усюдам підуть славити, що невістка не зуміла хороше паски вичинити і не приглядала, як вона пеклась (Г.Квітка-Основ’яненко); Хівря славить Пріську на всю Мар’янівку: і сяка, і така, і нетіпанка, і нечепуруха! (Панас Мирний).



Неславити. Поширювати погані думки про когось, щось; ганьбити. В сусіда жінка язиката Мене неславить! (І.Франко); [Тоня:] Ага! Так вам і треба. Чесних людей неславите, а самі чужі речі берете (І.Кочерга); – Ой, що це ви, люди добрі, забідкалася Уляна. Хіба так можна нашу хату неславити? (В. Кучер).

слідкувати див. стежити.

СЛОВЕНЦІ - СЛОВІНЦІ - СЛОВЕНИ

Словенці, -ів, мн. (одн. словенець, -нця). Південнослов’янський народ, що становить основне населення Словенії.

Словінці, -ів, мн. (одн. словінець, -нця). Західнослов’янська етнічна група, що живе в Польщі.

Словени, -ів, мн. (одн. словен, -а). 1. Застаріла назва слов’ян.

2. Назва деяких східнослов’янських племен (ільменські слов’яни).



СЛОВОТВІР - СЛОВОТВОРЕННЯ - СЛОВОТВОРЧІСТЬ

Словотвір, -твору. 1. Творення нових слів у мові, а також способи їх творення: словотвір іменників, морфологічний словотвір.

2. Новоутворене слово.

3. Галузь мовознавства, що вивчає будову слів і способи їх творення.



Словотворення. Те саме, що словотвір 1.

Словотворчість, -чості, ор. -чістю. Творення нових слів: народна словотворчість.

СЛЮСАРНИЙ - СЛЮСАРСЬКИЙ

Слюсарний. Який стосується ручної або механічної обробки металів, складання машин і устаткування, ремонту металевих виробів: слюсарний інструмент, слюсарні роботи, слюсарна справа, слюсарна майстерня.

Слюсарський. Прикм. від слюсар; належний слюсареві: слюсарська робота, слюсарське ремесло, слюсарська кваліфікація, слюсарський розряд.

СМАЖЕННЯ, СМАЖІННЯ - СМАЖЕНЯ

Смаження, смажіння. Дія за знач. смажити. Щоб м’ясо було ніжним, потрібно його перед смаженням, приблизно за годину, густо змазати гірчицею (з журналу); – Я ненавиджу те смажіння та печіння (І.Нечуй-Левицький).

Смаженя, -і, ор. -ею. Страва із смажених яєць; яєчня. Гнат зразу ж дістав гроші і дав матері, щоб купила яєчка й зробила смаженю (С.Чорнобривець).

СМАКОВИЙ - СМАЧНИЙ

Смаковий. Який стосується смаку, пов’язаний з ним. Вж. зі сл.: аналізатор, букет, нерв, подразник, подразнення, продукт, рецептори, речовина, відчуття, властивості, якості.

Смачний. Приємний на смак (також про запах їжі тощо); переносно – який свідчить про задоволення, насолоду від чогось. Вж. зі сл.: борщ, виноград, мед, сік, торт, хліб, вечеря, їжа, страва, каша, олія, підлива, масло, м’ясо, сон, сміх.

СМАЛЕЦЬ, -льцю, ор. -льцем. Жир, витоплений переважно із свинячого здору, а також з птиці: свинячий смалець, гусячий смалець.

смачний див. смаковий.

смерека див. ялина.

СМЕРТЕЛЬНИЙ - СМЕРТНИЙ

Смертельний. 1. Який призводить до смерті (про рану, хворобу тощо); який загрожує смертю; який супроводить смерть. Вж. зі сл.: вогонь, удар, укус, доза, зброя, отрута, рана, хвороба, захворювання, загроза, небезпека, муки, страждання, хропіння, випадок. Бій може звалитись на Теслю гарячий, смертельний (В.Земляк).

2. Те саме, що смертний 1: смертельне ложе.

3. перен. Невимовний, тяжкий; сильний. Вж. зі сл.: біль, голод, страх, холод, втома, образа, тривога, туга (також смертельний ворог). В ті дні я мав смертельну рану і сам від себе я тікав (О.Олесь); І ще б не приїхав додому, коли б не смертельна нудьга і бажання за всяку ціну побачити своїх стареньких і свій дім (І.Багряний).

Смертний. 1. Який не живе вічно; призначений для вмираючого або мертвого: смертна людина, смертна постеля, смертний медальйон.

2. Те саме, що смертельний 1: смертні рани, смертна година, смертний крик, смертні муки.

3. Який позбавляє життя: смертний вирок, смертна кара, смертний гріх (найтяжчий гріх; найбільша провина). Криві турецькі ятагани Ще свідчать тут про смертні рани, Що діставалися боями (Г.Чупринка).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка