З українського літературного слововживання



Сторінка46/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   57

СНІГОВИЙ - СНІЖНИЙ

Сніговий. 1. Прикм. (переважно як відносний) від сніг; який утворився зі снігу, зроблений зі снігу; який несе сніг; вкритий снігами; схожий на сніг тощо. Вж. зі сл.: межа, гора, гірка, вода, намет, стіна, баба, зима, пороша, буря, буран, колір, людина, плуг.

2. Як складова частина ботанічних і зоологічних назв. Вж. зі сл.: кальвіль, подорожник, плісень, барс, чайка.

Сніжний. Прикм. (переважно як якісний) від сніг; який несе сніг, укритий снігами, схожий на сніг тощо. Вж. зі сл.: зима, вітер, курява, рівнина, поле, полотно.

солений див. солоний.

СОЛЕЦИЗМ - СОЛІПСИЗМ

Солецизм, -у. Граматично неправильний зворот, синтаксична помилка в художньому творі.

Соліпсизм, -у. Крайній суб’єктивізм.

СОЛОНИЙ - СОЛЕНИЙ

Солоний. 1. Який містить у собі сіль, насичений сіллю, який має смак солі тощо: солона вода, солоне озеро, солоні бризки, солоний огірок.

2. перен. розм. Виразний, дотепний, але грубий, непристойний: солоні дотепи, солоні жарти, солона лайка.

Солений. 1. Дієприкм. від солити: круто солене сало.

2. прикм. Виготовлений солінням: солена риба, солені огірки.



сольдо див. сальдо.

СОНЯЧНИЙ - СОНЦЕВИЙ

Сонячний. 1. Який стосується сонця, пов’язаний із сонцем: сонячне проміння, сонячний диск, сонячна спека, сонячна електростанція, сонячний годинник, сонячний удар.

2. З сонцем; світлий, яскраво-жовтий тощо; переносно – привітний, радісний: сонячний цвіт, сонячна усмішка. Дівчина., все дивилась услід жіночій постаті, яка віддалялась і меншала в повені сонячного дня (Є.Гуцало).

Сонцевий, зрідка. Те саме, що сонячний 1: сонцевий вогонь.

сортамент – сортимент див. асортимент.

СОСИСКА - САРДЕЛЬКА

Сосиска, р. мн. -сок. Невелика ковбаска, яку перед уживанням відварюють.

Сарделька1, р. мн. -льок. Товста коротка сосиска.

Сарделька2. Невелика морська риба; тюлька.

СОТЕ, невідм., с. Страва під соусом.

СОФІЗМ - СУФІЗМ

Софізм, -у. Навмисне хибно зроблений умовивід, який має видимість істинного; словесне плетиво, що вводить в оману.

Суфізм, -у. Містична течія в ісламі, яка проповідує злиття людини з богом через аскетизм і внутрішнє самовдосконалення.

...СОФІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "вчення", "мудрість": філософія, теософія.

СОЦ...1. Перша частина складних слів, що відповідає слову соціалістичний; пишеться разом: соцкраїна.

СОЦ...2. Перша частина складних слів, що відповідає слову соціальний; пишеться разом: соцзабезпечення, соцстрах.

СПАДКОВІСТЬ - СПАДЩИНА, СПАДОК - СПАДКУВАННЯ

Спадковість, -вості, ор. -вістю. Сукупність природних властивостей організму, одержаних від батьків, попередників: закони спадковості, добра спадковість.

Спадщина, рідше спадок, -дку. 1. Майно, що переходить після смерті власника до іншої особи: одержати (дістати) в спадщину, батьківська спадщина.

2. Явища культури, науки, побуту тощо, що залишилися від попередніх діячів: культурна спадщина, літературна спадщина, одержати (дістати) в спадщину.

Спадкування. Одержання спадщини від когось; перехід майна померлого до спадкоємців тощо: право спадкування.

СПАЛЕНИЙ - СПАЛЕННИЙ

Спалений. 1. Дієприкм. від спалити. Де-не-де на схилах яру жовтіли прогалини спаленої сонцем трави (О.Донченко); І знов доми, дощенту стерті і двічі спалені в огні, наперекір пітьмі і смерті, зійшли, як трави навесні (М.Упеник).

2. прикм. Який зазнав дії вогню, сонця тощо; згорілий. По дорозі до землянки, викопаної неподалік спаленої хати, він угледів ще одну групу полонених (О.Довженко); Засмерділо спаленим бензином (Є.Гуцало).



Спаленний. Здатний згоріти, згоряти; горючий.

СПЕКТРО... Перша частина складних слів, що відповідає словам спектр, спектральний; пишеться разом: спектрогеліограф, спектрофотометр.

СПЕКУЛЯТИВНИЙ - СПЕКУЛЯНТСЬКИЙ

Спекулятивний. Який стосується спекуляції, ґрунтується на ній; умоглядний; схильний до спекуляції: спекулятивні операції, спекулятивні розрахунки, спекулятивна теорія, спекулятивна філософія, спекулятивний розум.

Спекулянтський. Який стосується спекулянта: спекулянтські ціни, спекулянтські здібності, спекулянтська торгівля.

СПЕЛЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "печера"; пишеться разом: спелеотуризм, спелеофауна.

СПЕЦ... Перша частина складних слів, що відповідає слову спеціальний; пишеться разом: спецавтоклуб, спецлітература.

СПИНАТИСЯ - СПИНЯТИСЯ

Спинатися, сп’ястися і зіпнутися, зіпнуся, зіпнешся. Тягнучись угору, намагатися щось дістати, поставити, побачити тощо; підніматися на пальцях ніг, спиратися на щось і т. ін. Сину мій, дрібна моя пташино, Ти зіп’явся в шибку заглядати (М.Рильський); Жук бряжчав ланцюгом, спинався на задні лапи і голосно гавкав (В.Кучер); – Мамо, а, мамо, чи ви спите? – гукає тихенько Оксана, спинаючись на лікоть (Грицько Григоренко); Гарбузи в’ються поміж картоплею, спинаючись на вишні (Є.Гуцало).

Спинятися, спинитися, -нюся, -нишся. Зупинятися, ставати; переставати працювати, функціонувати; зосереджувати увагу на комусь, чомусь тощо. У неділю коло Колісникової квартири знай спинялися карети, коляски (Панас Мирний); Карпо добіг до води та й спинивсь (І.Нечуй-Левицький); На годиннику, на стінці знов спинились стрілки ті! (Н. Забіла); Кулемети спинилися, коли завдання було виконано (Ю.Яновський).

СПІВ... Перша частина складних слів, що вказує на спільність (іноді одночасність) у чомусь (в існуванні, володінні, звучанні тощо) кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; пишеться разом: співавтор, співавторство, співавторський, співвітчизник, співжиття, співзвучний, співіснування, співмножник, співпереживання, співпрацівник, співпрацювати, співпраця, співпричетність, співредактор, співробітник, співробітництво, співробітниця, співрозмовник, співучасть. Інших значень ця частина слова не має, отже: замість співпадати, співпасти українською мовою треба збігатися, збігтися; замість співставляти, співставити, співставлений, співставнийзіставляти, зіставити, зіставлення, зіставний (або порівнювати, порівняти тощо).

СПІВАК - СПІВЕЦЬ

Співак, -а. Той, хто вміє і любить співати; вокаліст; виконавець пісень. Вж. зі сл.: естрадний, оперний, обдарований, професіональний, самобутній, самодіяльний, талановитий.

Співець, -вця, ор. -вцем. 1. Народний виконавець вокальної імпровізації: безіменний співець, народний співець.

2. (кого, чого) перен. Поет в урочистому, піднесеному мовленні; митець, який прославляє когось, щось у літературі, музиці, живопису. Вж. зі сл.: братерства, весни, дружби народів, краси, миру, природи, свободи. Я не співець свого народу – Він сам поет своїх страждань, Я славлю небо, славлю вроду І пал душевних поривань (Г.Чупринка).



СПІВУЧИЙ – СПІВОЧИЙ

Співучий. 1. Який уміє і любить співати, багато співає (про людину); сповнений співу, а також переносно: співуна дівчина, співучий край, співучий настрій.

2. Схожий на спів, мелодійно-протяжний; який видає мелодійні звуки, сповнений таких звуків: співучий голос, співучий речитатив, співучі дроти, співучий ранок.

3. Те саме, що співочий 2: співуча пташка, співучий жайворонок.

Співочий. 1. Який стосується співу, співів; який складається із співаків тощо: співоча культура, співоча капела, співочий гурток, співоча школа.

2. Який уміє співати, мелодійно свистіти тощо (про птахів): співочий дрізд.

3. зрідка. Те саме, що співучий 1: співоча вдача, співочий струмок.

СПІЗНЯТИСЯ – СПІЗНАТИСЯ

Спізнятися, спізнитися, -нюся, -нишся. Запізнюватися (до кого, -чого, куди). Ніхто з братів.. На північні відправи не спізнявся (І.Франко); – Пора, запрягайте, чути було голоси, – щоб не спізнитись нам на станцію! (С.Васильченко).

Спізнатися, док. 1. (з чим). Зустрітися з чим, зазнати на власному досвіді; пережити щось. Хто раз спізнається з почуттям страху, не скоро зможе відкараскатися від нього... (М.Коцюбинський); З сирітським лихом добре я спізнався (В.Мисик).

2. (з ким). Зустрітися з кимсь, вперше побачити кого-небудь; познайомитися, зійтися з кимось. Розкажу вам, як ще у двадцятих годах спізнався я з тим дідуганом (О.Стороженко); З оцими-то злодійкуватими ледацюгами, гультіпаками спізнався Чіпка (Панас Мирний).



СПІЛКА. 1. Тісне єднання; зв’язок: братерська спілка, творча спілка, спілка однодумців.

2. Об’єднання людей, пов’язане спільними умовами життя, спільною метою, товариство; громадське об’єднання: видавнича спілка, спілка молоді, гончарська спілка, торговельна спілка, спілка письменників, професійна спілка, спілка композиторів.

спільний див. загальний.

спільнокореневий див. однокореневий.

СПІЛЬНОТА. Об’єднання людей зі спільними умовами життя, інтересами, єдиною метою тощо; співтовариство: європейська спільнота, історична спільнота людей.

СПІРАНТ, -а. У мовознавстві – приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного повітря в щілині між зближеними органами мовлення; фрикативний приголосний.

СПІРИТИЧНИЙ - СПІРИТСЬКИЙ

Спіритичний. Який стосується спіритизму: спіритичний сеанс.

Спіритський. Який стосується спірита, спіритів: спіритський гурток.

сплата див. оплата.

СПЛАЧУВАТИ, -ую, -уєш. На відміну від багатозначного платити, вживається в значенні "вносити плату за щось, на відшкодування чогось, платити установлений збір": сплачувати за хату, сплачувати податок, спланувати борги.

сподвижник див. подвижник.

СПОЖИВАТИ, СПОЖИТИ, -иву, -ивеш. 1. Уживати як їжу або питво; їсти: споживати смажену картоплю, споживати мед, споживати рибу, споживати воду.

2. Використовувати, витрачати щось для яких-небудь потреб: споживати електроенергію, рослини споживають воду.

СПОЖИВНИЙ - СПОЖИВЧИЙ - СПОЖИВАЦЬКИЙ

Споживний. Який стосується споживання, придатний для нього; їстівний: споживні властивості, споживні гриби, споживний фонд.

Споживчий. Який служить для задоволення потреб споживання: споживчі товари, споживча кооперація, споживче товариство.

Споживацький. Властивий тому, хто прагне тільки до задоволення власних потреб: споживацькі настрої, споживацькі інтереси, споживацьке ставлення, споживацька психологія.

СПОЛОВИНИ - З ПОЛОВИНИ

Споловини, присл. На половинних засадах, навпіл з кимось. Другого ж року стали в людей споловини орати (Ганна Барвінок); Землю вона одразу оддала споловини (Панас Мирний).

З половини, ім. з прийм. З половини двадцятих по шістдесяті роки був у нас золотий вік панського панування (Панас Мирний); Непокоїть мене тільки ось що: я можу бути вільний тільки з половини моя до кінця червня ст. ст. (М.Коцюбинський).

СПОЛУЧЕННЯ - СПОЛУКА

Сполучення. 1. Дія за знач, сполучати, сполучити, сполучатися, сполучитися: сполучення кольорів.

2. Зв’язок між віддаленими пунктами за допомогою яких-небудь засобів: сухопутне сполучення, тролейбусне сполучення, повітряне сполучення, ходи сполучення.

У словосп. фразеологічне сполучення (стійке поєднання слів). У скл. сл.: словосполучення.



Сполука. Переважно речовина, в якій атоми з’єднані між собою за допомогою певного типу хімічного зв’язку: органічні сполуки, хімічна сполука.

СПОЛУЧНІСТЬ. В українській мові, як і в інших мовах, одні й ті самі слова можуть утворювати притаманні мові словосполучення, а можуть являти собою сполучення слів сумнівні й безперечно неприйнятні. Це пов’язано з тим, що багато слів і значень слів обмежені в своїх зв’язках семантичними відношеннями самої мовної системи, тобто властивими даній мові законами зв’язку лексичних значень, які можуть виявлятися тільки разом з чітко визначеним колом понять та їх словесних позначень. З цього погляду невдалими є: а) словосполучення, утворені без належної уваги до значень їх складових частин (поєднуються слова з несумісними, кардинально протилежними або тавтологічними значеннями): беззвучний регіт, винятково здивувати, відбулася новина, відбулася угода, відбуваються помилки, жестикулювати мімікою, висока кількість, здійснення змісту, відбувся процес, відбулася несподіванка, дати велику оцінку, у лавах мистецтв, наполеглива перешкода, непоправно чудовий, зустрітися лицем до лиця, опинитися під хмелем, отримати насолоду, охопила думка, переробка справи, погано пахло тютюном, попит занепав, поставити опір, робити рішення, пройшла розмова, розбивати точку зору, спрожогу не второпав, тим більше зменшуватися, трапилась невдача, утворювати враження, відчути почуття, складні ускладнення, схвалити ухвалу, громадське суспільство, до бісового дідька, дуже жахливо, дуже прекрасно, дуже чудове видовище, запаси природних ресурсів, надзвичайно чудовий, обставини змін; б) не вживані або рідко вживані словосполучення (переважно створені за іншомовними моделями): взагалі кажучи, виграти змагання, стало жахливо, завдати втіху, задавати (задати) запитання, здавати (здати) іспит, зійти на думку, іноземні слова, круглий рік, крутиться голова, надавати уваги, наносити (нанести) удар, не показує й виду, ні в якому випадку, приймати (прийняти) до уваги, приймати міри, приймати участь.

...СПОРИДІЇ. Кінцева складова частина в назвах паразитичних безхребетних тварин класу споровиків: гемоспоридії.

СПОРІДНЕНИЙ - ПОРІДНЕНИЙ

Споріднений. Пов’язаний спільністю походження; схожий з кимсь, чимсь за якимись ознаками тощо: споріднені захворювання, споріднені підприємства.

Поріднений. Який став рідним комусь або зблизився, здружився з ким-небудь: поріднені діти, поріднені міста.

СПОРОЖНИТИ - СПОРОЖНІТИ

Спорожнити, -ожню, -ожниш, перех. Робити щось порожнім: спорожнити діжку, спорожнити торбу.

Спорожніти, неперех. Стати порожнім: спорожніла скриня, спорожніла кімната, спорожніла вулиця.

СПОРТ... Перша частина складних слів, що відповідає слову спортивний; пишеться разом: спортінвентар, спорттовари.

СПОРУДЖЕННЯ - СПОРУДА

Спорудження, р. мн. -ень. 1. Будування чогось: спорудження греблі, спорудження житлових будинків, спорудження метрополітену, спорудження пам’ятника, спорудження траулера.

2. зрідка. Те саме, що споруда.

Споруда. Щось збудоване; будівля: споруда з бетону, кам’яна споруда, водозбірна споруда, силосна споруда.

спорядження див. обладнання.

СПОСТЕРЕЖЛИВИЙ - СПОСТЕРЕЖНИЙ - СПОСТЕРЕЖНИЦЬКИЙ

Спостережливий. Здатний все добре помічати; уважний: спостережлива людина, спостережливий птах, спостережливе око.

Спостережний. Який служить для спостереження за кимсь, чимсь: спостережна вежа, спостережний пункт, спостережний метод.

Спостережницький. Який стосується спостережника; який ґрунтується на спостереженні: спостережницький талант, спостережницьке дослідження.

спостерігати див. стежити.

СПОЧАТКУ - З ПОЧАТКУ

Спочатку, присл. Перед чимсь іншим, спершу, раніше; з самого початку, знову. Спочатку все було спокійно (М.Коцюбинський); Думалося спочатку добуватися в Каховку водою (О.Гончар); – Ти б спочатку розпалив огонь під казаном, а потім воду носив (Григорій Тютюнник).

З початку, ім. з прийм. Вже з початку зими дознав Олексій не раз турботи (П.Куліш); Се така робота, що її можна писати і з початку, і з кінця, і з середини (М.Коцюбинський); На превеликий жаль, мало не з початку боїв під Хотином Сагайдачного, що сам водив козаків у бій, було поранено кулею в руку (А.Кащенко); В цю ніч він згадав все до найменших дрібниць, згадав про все з початку свого дитинства.. (О.Олесь).

СПРАВА – ДІЛО. Ці слова здебільшого використовуються паралельно, але діло належить до розмовної лексики, справа – стилістично нейтральне, яке широко вживається в літературі різних жанрів.

СПРОБА - ПРОБА

Спроба. 1. Намагання зробити щось при відсутності впевненості в досягненні успіху: спроба заволодіти плацдармом.

2. Дослід.

3. Те саме, що проба 1.

Проба. 1. Випробування властивостей, якостей чогось і результат такого випробування: робити пробу, брати на пробу.

2. Частина чогось, узята для дослідження: брати пробу, знімати пробу.

3. Кількість благородного металу в сплаві: найвища проба, низька проба, чиста проба.



СПРОСТОВАННЯ - СПРОСТУВАННЯ

Спростовання, р. мн. -ань. Повідомлення, в якому спростовується щось: офіційне спростовання, спростовання на статтю, надрукувати спростовання.

Спростування, р. мн. -ань. 1. Дія за знач, спростувати – довести неправильність, помилковість, хибність чого-небудь: домагатися спростування.

2. Те саме, що спростовання: надіслати спростування до газети.

СПРЯМОВУВАТИ, -ую, -уєш, СПРЯМУВАТИ, -ую, -уєш. Крім свого прямого значення ("скеровувати рух літака, машини тощо"), широко використовується переносно – надавати подібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові і т. ін.; зосереджувати зусилля, енергію, здібності тощо на чомусь: спрямовувати творчі сили. – А наші кущі це живі людські душі! Юні ще та не заскорузлі, куди його спрямуєш, так воно й ростиме... (О.Гончар).

СРІБЛЯНИК - СРІБЛЯР

Срібляник, -а, іст. 1. Срібна монета, срібник; срібний карбованець, срібняк.

2. У фольклорі – вживається як постійна прикладка до слова дука. – Отак-то, братці, отак-то, діти.., тії дуки-срібляники з голоти розплодились! (П. Куліш).



Срібляр, -а. Ювелір, який виготовляє вироби з срібла або сріблить їх.

СТАБІЛІТРОН - СТАБІЛОТРОН

Стабілітрон, -а. Газорозрядний або напівпровідниковий прилад для стабілізації напруги.

Стабілотрон, -а. Стабілізований за частотою надвисокочастотний генератор, який перестроюється механічно.

СТАВИТИСЯ, -влюся, -вишся, ПОСТАВИТИСЯ (до кого-чого). Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь, мати своє уявлення про когось, щось, оцінювати, виявляти своє почуття щодо когось, чогось, симпатію чи антипатію: ставитися добре, ставитися з розумінням, ставитися з підозрою, ставитися як до друга, ставитися як до ворога, ставитися привітно до всіх, ставитися скептично до слави, ставитися доброзичливо, ставитися поблажливо.

Вживання дієслів відноситися, віднестися в цьому значенні (Як ти до нього відносишся?) для української літературної мови мало властиве.



СТАВЛЕННЯ (до кого-чого). Той або інший характер поводження з ким-, чим-небудь: душевне ставлення до людей, ставлення до життя, ставлення до хворих, ставлення до праці.

Вживання іменника відношення в цьому значенні (дбайливе відношення, відношення до людей) для української літературної мови мало властиве.



СТАДІЙ, -я, ор. -єм. Старовинна одиниця виміру віддалі, що дорівнює приблизно 180–200 метрів – відстань, яку проходить людина за дві хвилини.

СТАДО - ЧЕРЕДА - ТАБУН - ОТАРА

Стадо. Група тварин (переважно одного виду, віку тощо), які пасуться разом; узагалі велика група якихось тварин, рідше птахів, риб, які тримаються разом, а також переносно: оленяче стадо, стадо кіз, гусяче стадо, стадо слонів. Я хотів запитати, тобто хотів би знати, хто дав право нещасному доповідачеві., називати його [народ] стадом баранів (Ірина Вільде).

Череда. Гурт свійських тварин (переважно великої рогатої худоби), які утримуються, пасуться разом, а також переносно. Невсипуща господиня Гаїнка давно вже встала вдвох із матір’ю, відігнала корову до череди (Б.Грінченко); – Це ж наша Палазя розгубила свою череду десь по Києві. Водила, водила, поки доводилась (І.Нечуй-Левицький).

Табун, -а. Гурт копитних тварин (коней, оленів, верблюдів тощо), рідше диких або свійських птахів, риб та морських тварин, а також переносно. Там по лугу ходить табун коней (П.Куліш); Раз він натрапив на цілий табун вепрів (С.Скляренко); Вона миттю стрибнула з печі додолу й побачила табун посипальників, що товпились біля порога (Панас Мирний).

Отара. Великий гурт овець, кіз, а також переносно. Через базар пройшла отара (М.Хвильовий); Розірвались чорні хмари, Зникли тіні степові, Десь прокинулись отари І спокійні вартові (Г.Чупринка); В сяйві місячнім блукають Голубі отари хмар... (О.Олесь); Кущі шелюги росли у воді, й тепер човен плив через їхню зелену отару (Є.Гуцало).

СТАЛАГМІТ - СТАЛАКТИТ - СТАЛАГНАТ

Сталагміт, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на дні печери, галереї (конусом угору).

Сталактит, -а. Конічний мінеральний (переважно вапняковий) наріст на стелі печери, галереї (конусом униз).

Сталагнат, -а. Утвір, що виникає при з’єднанні сталагміта із сталактитом.

СТАН - СТАНОВИЩЕ - ПОЛОЖЕННЯ

Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для зіставлення.

1. Те саме, що становище, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому, що ці слова часто сполучаються з різними словами): акти громадського стану, внутрішній стан країни, воєнний стан, економічний стан, міжнародний стан, надзвичайний (винятковий) стан, неосудний (або осудний) стан, родинний стан, санітарний стан, суспільний стан, станом на 1 січня, стан облоги, стан речей, стан справ, стан фінансів, безпорадний стан, небезпечний стан, у занедбаному стані, моральний стан, стан душевної тривоги, стан здоров’я, стан невагомості, у нетверезому стані. Я ввесь час чекала чогось і тому завжди була в стані якогось неясного передчуття (М.Хвильовий).

2. У фізиці: газоподібний стан, критичний стан речовини, рідкий стан, твердий стан, стан плазми.

3. Соціальна група людей: духовний стан, купецький стан, розшарування суспільства на стани.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   42   43   44   45   46   47   48   49   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка