З українського літературного слововживання



Сторінка47/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   57

Становище. 1. Обставини, умови, в яких хтось, щось перебуває, існує, діє тощо: внутрішнє становище, матеріальне становище, становище на фронті, міжнародне становище, безвихідне становище, критичне становище, смішне становище, скрутне становище, виправити становище, шукати виходу із становища, опинитися в становищі безробітного.

2. Місце, роль у суспільстві, професійному середовищі, родині тощо: нелегальне становище, соціальне становище, рівноправне становище, зловживання своїм службовим становищем.



Положення, р. мн. -ень. 1. Місце перебування, розташування, розміщення: географічне положення, положення тіла, сидяче положення.

2. Зведення правил, законів тощо: положення про вибори, теоретичні положення.

У значенні "становище" невживане.



СТАНІН - СТАНІТ

Станін, -у. Мінерал сталево-сірого кольору; руда олова.

Станіт, -у. Сіль олов’яної кислоти.

СТАНОВИТИ, -овлю, -овиш. Крім свого основного, прямого значення "ставити", вживається також у значенні "являти собою якусь кількість (у підсумку, сумі, сукупності)": відстань до села становила 10 кілометрів, заробіток його становить 1000 доларів на місяць (не складає).

становище див. стан.

СТАРИТИ - СТАРІТИ - СТАРІТИСЯ, СТАРИТИСЯ - СТАРІШАТИ

Старити, перех. Робити когось, щось старим, старішим. Рання сивина в чорних пасмах його чуба не старила його (О.Бойченко).

Старіти, неперех. 1. Ставати старим, старішим. Хати старіли, кривилися (Панас Мирний); Полковник старів на наших очах (І.Драч).

2. Ставати застарілим. Обчислювальна машина морально старіє за два-три роки (з газети); Тільки пісня не старіє, така все вона, як колись (В.Сосюра); Так, вони вже живуть, Книги ті, що віки не старіють!.. (Л.Забашта).

3. Змінювати свої властивості під впливом фізико-хімічних умов або від часу: фотоматеріали з часом старіють.

Старітися, старитися. Те саме, що старіти 1. Одинокою я Старіюся в чужій хаті (Т.Шевченко); У саму глуху північ стане [Явдоха] молоденькою дівчинкою, а там і стане старитися (Г.Квітка-Основ’яненко).

Старішати. Ставати старішим. Не одну сотню разів заводились годинники, старішали люди, час ішов (Ю.Яновський).

СТАРШИЙ - СТАРІШИЙ

Старший. 1. Вищ. ст. від старий; більший за віком, який має більше років у порівнянні з кимсь, чимсь. Чоловік її давно помер; старшого сина в Туреччині вбито (Марко Вовчок); Він лише років на шість старший від мене (Є.Гуцало); Його хлоп’яче обличчя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О.Гончар).

2. Вищий званням, посадою тощо. Семен знав тільки третього, це був старший ватаги, що перестріла його на дорозі (П.Панч).



Старіший. Те саме, що старший 1. Як я старіших колись, так мене привітали молодші (М.Зеров); Він був не багато старіший за юного Івася (О.Досвітній); Старішому з тих полковників Лемкові Ганжі було років з тридцять п’ять (А.Кащенко); Ця боротьба робить старішим його обличчя (М.Стельмах).

...СТАТ, ...СТАТИКА. Кінцеві частини складних слів, що вказують на незмінність положення, стану: аеростат, гідростатика.

СТАТЕР - СТАТОР

Статер, -а. Вагова, а згодом грошова одиниця в монетних системах Стародавньої Греції.

Статор, -а. Нерухома частина електричних машин.

СТАТЕЧНИЙ - СТАТИЧНИЙ

Статечний. Розсудливо-серйозний, розважливий; показний, заможний тощо: статечні батьки, статечний козак, статечний господар, статечний майстер, статечний гість, статечний дім, статечний вигляд, статечна мова.

Статичний. Пов’язаний зі станом рівноваги; нерухомий: статичне навантаження, статична рівновага, статичний регулятор, статична електрика, статична сцена.

СТАТИКА - СТАТИЧНІСТЬ

Статика. 1. Розділ механіки, що вивчає умови рівноваги тіл: теорія статики.

2. Нерухомість, незмінність, рівновага тіл: умови статики тіл.

Статичність, -ності, ор. -ністю. Властивість статичного (такого, в якому немає руху, дії, розвитку): статичність зображення, статичність пози.

...статика див. ...стат.

СТАТИСТ - СТАТИСТИК

Статист, -а. 1. Актор, який виконує ролі без слів, учасник масових сцен.

2. Те саме, що статистик.



Статистик, -а. Фахівець із статистики, людина, яка займається статистикою.

СТАТИСЯ, станеться. Відбутися, мати місце, трапитися: сталася важлива подія, що з тобою сталося?, сталася зустріч, сталася трагедія, сталася затримка, сталася біда, з ним сталося щось дивне, стався голод, стався переполох, що б не сталося.

Дієслово відбутися часто в цьому значенні невживане або вживається зрідка; отже, невдало: відбулася трагедія, відбулися глибокі зрушення, нічого не відбулося, раптом відбулося несподіване, що з вами відбулося?



Дещо рідше в цьому плані вживане й трапитися.

статичність див. статика.

статор див. статер.

СТАТУС - СТАТУТ

Статус, -у. Правове становище: майновий статус, статус дипломата, дипломатичний статус, статус незалежної держави.

Статус-кво, невідм., ч. Становище, яке існує в якийсь певний момент: підтримувати статус-кво.

Статут, -у. Зведення правил, положень, що визначають завдання, устрій, функції, порядок діяльності організації, установи тощо: військовий статут, юридичний статут.

статуя див. скульптура.

СТАЦІОНАР - СТАЦІОНЕР

Стаціонар, -у. Заклад постійного типу.

Стаціонер, -а, заст. Судно, яке в портах колоній та напівколоній несло поліцейську службу.

СТЕЖИТИ - СЛІДКУВАТИ - СПОСТЕРІГАТИ

Стежити. Багатозначне слово: стежити за грою, стежити за успіхом учнів, стежити за розвитком подій, стежити за повідомленнями, стежити за собою, стежити за злодіями, стежити за зайцями, стежити, щоб ніхто не відстав. Пох.: стеження, обстежувати, обстежити, обстеження, простежити, простежувати тощо.

Слідкувати, -ую, -уєш. 1. У значенні стежити вживається рідше.

2. Іти, ходити слідом за кимсь, чимсь. Діти невідступно слідкували за мамою. Ми слідком за нею слідкували (Словник Б.Грінченка).



Спостерігати. Дивлячись, помічати когось, щось, стежити за ким-небудь. Панкратов мовчки стояв у кутку і, посміхаючись, спостерігав веселе товариство (О.Донченко); Ремо залюбки спостерігав, як зникали зі столу ласощі (О.Досвітній); Трохи оддалік сиділи під парасольками жінки і пильно спостерігали за дітьми, які бавились у воді при березі (А.Хижняк).

СТЕК - СТЕКА

Стек, -а. Гнучка палиця з ремінною петлею, яка застосовується під час верхової їзди.

Стека. Паличка, якою скульптор користується при ліпленні з глини, пластиліну, воску.

степінь див. ступінь.

СТЕРЕО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "твердий", "просторовий", "об’ємний"; пишеться разом: стереозвучання, стереокінозал, стереохімія.

стероїди див. астероїди.

СТИЛІСТИЧНИЙ - СТИЛЬОВИЙ - СТИЛІЗОВАНИЙ

Стилістичний. 1. Пов’язаний з прийомами й нормами використання мовних засобів. Вж. зі сл.: відтінок, діапазон, засіб, неологізм, план, потенціал, прийом, диференціація, манера, норма, система, структура мови, навантаження, функціонування, варіювання, виправлення, неправильність, особливості, риси, тенденції.

2. Те саме, що стильовий 2. Вж. зі сл.: відбір, витонченість, забарвлення, збагачення, спостереження, шукання.

3. Який стосується стилістики як науки про стилі мови: стилістичні категорії.

Стильовий. 1. Те саме, що стилістичний 1: стильові особливості, стильові тенденції.

2. Який стосується стилю. Вж. зі сл.: активність, виправлення, єдність, різноманітність, специфіка, строкатість, тональність, багатство, властивості, течії.



Стилізований. Який передає ознаки якогось стилю (зразка), наслідує його тощо: стилізований орнамент, стилізовані квіти, стилізована мова, стилізована пісня.

СТИРОЛ - СТИРОЛЬ

Стирол, -у. Рідка ароматична речовина деяких тропічних дерев, що її видобувають зі смоли і використовують у парфумерії, миловарінні тощо.

Стироль, -ю, ор. -ем. Пральний порошок.

...СТІЙКИЙ - ...ТРИВКИЙ

...Стійкий. Кінцева частина складних слів, яка означає "який не піддається впливу чогось, що вказано в першій частині" (вживається в техніці, рослинництві): вогнестійкі матеріали, вогнестійкий шар ґрунту, жаростійка цегла, зимостійкий сорт, морозостійкі рослини.

...Тривкий. Те саме, що ...стійкий, але тільки в техніці: вогнетривка цегла, вогнетривкі матеріали.

СТІННИЙ - СТІНОВИЙ

Стінний. Який стосується стіни; призначений для вивішування на стіні; настінний тощо: стінна кладка, стінний виступ, стінний годинник, стінний календар, стінна газета, стінна шафа, стінний розпис.

Стіновий. Який придатний або використовується для спорудження стін: стіновий камінь, стінові матеріали, стінові панелі.

СТОН, -а. Міра ваги в англійській системі мір, яка дорівнює 6,35 кг.

сторона див. бік.

стосилий - стосильний

Стосилий, розм. Який має нездоланну силу. Шуми, лісе, шуми... Я вслухаюсь у шум твій стосилий... (Л.Забашта).

Стосильний. Потужністю сто кінських сил: стосильний двигун.

СТОСУВАТИСЯ, -ується (кого, чого, рідше до кого-чого). Бути пов’язаним, мати зв’язки з кимсь, чимсь. Вона вдала, що розмова її не стосується (О.Копиленко); Це стосується всіх (О.Гончар); Це до мене не стосується (Лесь Мартович). Уживати в цьому значенні мати відношення не варто.

стосунки див. відносини.

страва див. їжа.

СТРАТИГ, -а, іст. У Візантії VII– XI ст. голова військово-адміністративного округу – феми.

СТРАТИСФЕРА - СТРАТОСФЕРА

Стратисфера. Верхній шар земної кори, що складається з осадових гірських порід.

Стратосфера. Шар атмосфери, розміщений на висоті від 8 до 55 км.

СТРАХ... Перша частина складних слів, що відповідає слову страховий; пишеться разом: страхделегат, страхфонд.

СТРАХУВАТИ - ШТРАФУВАТИ

Страхувати, -ую, -уєш. 1. Укладати договір про відшкодування збитків за рахунок страхового фонду окремим особам чи установам, майно яких зазнало пошкодження від стихійного лиха або нещасного випадку тощо: страхувати життя, страхувати майно від пожежі.

2. Запобігати можливому нещасному випадку під час виконання чогось (висотних робіт, гімнастичних вправ, циркових номерів тощо): страхувати гімнаста, страхувати монтажника.

Пох.: страхуватися, страхування (страхування життя, соціальне страхування).



Штрафувати. Накладати штраф на когось, щось. – Правда, наш добрий хазяїн, бува, Трохи загострі говорить слова, Трохи штрафує застрого (М. Рильський). Пох. штрафування.

СТРЕС, -у. Загальна реакція організму на дію внутрішніх або зовнішніх подразників: емоційний стрес, інформаційний стрес, психічний стрес, психологічний стрес. Навіщо мені зайві переживання, стресів у сучасному світі вистачає і без романів (В.Дрозд).

СТРЕТА – СТРЕТО

Стрета, -и. Тісне проведення теми кількома голосами у фузі (тема виступає в наступному голосі до того, як вона закінчилась в попередньому голосі); заключний епізод музичного твору або його частини в прискореному темпі.

Стрето, незм. Прискорення музичного темпу.

стривати див. тривати.

СТРИМУВАТИ - УТРИМУВАТИ - ВТРИМУВАТИ

Стримувати, -ую, -уєш. Уповільнювати рух кого-, чого-небудь; протистояти натискові когось, чогось; не давати чомусь виявлятися повною мірою тощо: стримувати коня, стримувати натовп, стримувати ридання.

Утримувати. 1. Тримати когось, щось, не даючи впасти; уповільнювати просування когось, чогось; просити когось залишитися; не віддавати ворогові позиції тощо: утримувати

воза, утримувати дітей в хаті, утримувати плацдарм.

2. Забезпечувати кого-небудь засобами до існування; бути власником якогось закладу, підприємства тощо: утримувати родину, утримувати худобу, утримувати пансіонат. Неписаним правилом для козацької старшини було будувати храми, шпиталі, школи й утримувати їх (М.Слабошпицький).

Втримувати. Те саме, що утримувати 1.

стрівати див. тривати.

СТРОК, -у. 1. Установлений, визначений, призначений для чогось час; термін: строк військової служби, добути строку, пустити заводу строк.

2. іст. Служба, робота по найму протягом певного установленого часу. Ой матінко-зірко, Як у строку гірко, Куди хилять, то й хилюся, Бо я всіх боюся (пісня); Христя за дванадцять рублів у строку жила і харчувалася там (К.Гордієнко).

СТРУКТУРА - СТРУКТУРНІСТЬ

Структура. Будова, організація чогось: структура ґрунту, структура сталі, структура організації, економічна структура.

Структурність, -ності, ор. -ністю. Наявність певної структури в чомусь: структурність ґрунту, структурність мінералів.

СТРУКТУРНИЙ - СТРУКТУРАЛЬНИЙ - СТРУКТУРАЛІСТСЬКИЙ

Структурний. 1. Який стосується структури: структурний аналіз сплавів, структурний розвиток, структурні зміни, структурні компоненти, структурна лінгвістика.

2. Який має певну структуру: структурні ґрунти.

Структуральний, лінгв. Який ґрунтується на принципах структуралізму: структуральний метод дослідження, структуральна лінгвістика.

Структуралістський. Прикм. від структуралізм, структураліст: структуралістська теорія, структуралістський напрям у мовознавстві.

структурність див. структура.

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ. Ступені порівняння якісних прикметників (і похідних від них прислівників) мають дві форми: синтетичну (просту) й аналітичну (складену).

Синтетична форма вищого (першого) ступеня порівняння утворюється додаванням до кореня або основи прикметника суфіксів -іш-, -ш-, -ч-: веселий веселіший, багатий – багатший, далекий – дальший, близький – ближчий.

Аналітична форма вищого ступеня порівняння утворюється додаванням до звичайної (так званої нульової) прикметникової форми слів більш або менш: більш пізній, більш рішучий, менш уживаний.

Синтетична форма найвищого (другого) ступеня порівняння прикметників із значенням найбільшої або найменшої міри якості утворюється додаванням префікса най... до форми вищого ступеня: дорожчий найдорожчий, швидший – найшвидший. Тодозя стояла найближче до дверей (І.Нечуй-Левицький); Батькові Юрко привіз найліпше – жилет і шкарпетки (С.Чорнобривець). Форми найвищого ступеня можуть також уживатися з підсилювальними частками щонай... (що + най), якнай... (як + най), які надають їм значення найбільшої або найменшої міри якості з більшою категоричністю: щонайдорожчий, щонайтісніший, якнайкращий, якнайменший. Онук щонаймолодший сів близенько край діда (Леся Українка); Кабінет був маленький, у ньому могло заразом вміститися щонайбільше шість чоловік (М.Трублаїні); – Ти сердишся на мене, Наталю? – якнайласкавіше питається Яків (С.Васильченко); – Дочка в мене одна-одиначка: все я робила задля неї якнайкраще, всьому навчала якнайліпше (Л.Яновська).

Аналітична форма найвищого ступеня порівняння утворюється додаванням слів найбільш або найменш до звичайної прикметникової форми: найбільш прогресивний, найбільш зручно, найменш рентабельний, найменш переконливо.

Синтетичні й аналітичні форми ступенів порівняння прикметників здебільшого вживаються в мові паралельно, з однаковим значенням і призначенням, проте між ними є й певна відмінність. Так, аналітичні (складені) форми у граматичній системі української мови мають свої особливості, не властиві синтетичним (простим) формам: а) аналітичні форми дають можливість виражати якість з обома протилежними напрямами інтенсивності, що не завжди можливо при використанні синтетичної форми: більш або менш гостра критика; більш ефективний і менш затратний; не менш, а ще більше важливий. Рими, що більш чи менш строго чергуються; розташовані за схемами абаб або аабб (М.Рильський); б) аналітичні форми легко утворюються від тих якісних прикметників, від яких неможливі синтетичні форми ("від гожий, обтічний, одинокий, роботящий, свійський, скороспілий тощо,), від прикметників (переважно книжного характеру), для яких синтетичні форми менш природні ("від авантюристичний, анархічний), а також від дієприкметників, вживаних як якісні прикметники (від вишколений, наляканий, обшарпаний). Ця пітьма, більш знайома, більш свійська, не так мучила її (М.Коцюбинський); Він був у засмальцьованім кашкеті і ще більш засаленому сурдуті (О.Досвітній); Усе більш обшарпані й похмурі (А. Головко); в) аналітичним способом можна утворювати також ступені порівняння й від деяких прикметників відносних, що вживаються в значенні якісних: від оксамитовий – більш оксамитовий голос, від педагогічний більш педагогічний.

Однак тоді, коли таких відмінностей між цими формами ступенів порівняння прикметників немає, вони варіюються залежно від стилістичних потреб (зокрема, щоб уникнути небажаних повторень, надати мові милозвучності тощо). З цією метою можуть добре прислужитися чимало сполучень простої форми вищого ступеня зі словами багато, набагато, значно, трохи, далеко, ще, якомога та ін.: багато кращий, не набагато сильніший, значно густіший, трохи активніший, далеко більший, ще рівніший. Якомога швидше утікай (І.Котляревський); – Слухай, – кажу йому якомога лагідніше (Є.Гуцало).

Останнім часом багато хто з усіх форм ступенів порівняння прикметників (і прислівників) явної переваги чомусь надає тільки аналітичним формам з більш і найбільш, рясно насичуючи ними тексти, хоч мало б бути навпаки. Ось кілька прикладів такого невиправданого надуживання цією формою, взятих з одного видання: більш вольовий, більш глибокий, більш істотний, більш надійний, більш ощадливий, більш серйозний; найбільш відсталий, найбільш дорогий, найбільш доцільний, найбільш ефективний, найбільш небезпечний, найбільш перспективний, найбільш повний, найбільш поширений, найбільш придатний, найбільш розвинений, найбільш сприятливий, найбільш суворий, найбільш успішний, найбільш цінний, найбільш яскравий тощо.

Дехто творить синтетичну форму вищого й найвищого ступенів, порушуючи всякі словотвірні норми української мови: найвеличезніший, найверхній, найзахоплюючий, наймислячий, найнайпростіше, найнепередбаченіше, найтерпляче, найулюблена дитина, найсвяте місце, найпотрясаюча історія. Невживаними в українській мові є й утворення з префіксом по...: поближче, повище, повлучніше, погарячіше, поглибше, поласкавіше, пошвидше. Не можна також поєднувати дві форми в одну: більш гостріший, більш дружелюбніший, більш жорстокіший, більш масштабніший, більш тепліший, менш могутніший.

СТУПІНЬ - СТЕПІНЬ - СТУПНЯ

Ступінь1, -пеня, ор. -пенем, ч. 1. Порівняльна величина, що характеризує розмір, інтенсивність чогось: ступінь нагрітості, ступені порівняння.

2. Посада, ранг, звання, чин: воєначальники всіх ступенів, вчений ступінь.

Ступінь2, -пеня і -пня, ч. Крок.

Степінь, -пеня, ч. У математиці – добуток кількох однакових співмножників.

Ступня, -і, ор. -ею, ж. Нижня опорна частина ноги; стопа.

СУБ... Перша частина складних слів, що означає "розташований під чимсь чи коло чогось; підпорядкований; не основний або менший"; пишеться разом: субтропіки, субарктичний, субінспектор, субрегент, суборенда, субмікрон.

СУБ’ЄКТИВІЗМ - СУБ’ЄКТИВНІСТЬ

Суб’єктивізм, -у. 1. У філософії – світосприйняття, в основі якого лежить заперечення об’єктивних законів розвитку й утвердження чільної ролі окремого суб’єкта в процесі пізнання і в суспільній діяльності.

2. Особисте, надто суб’єктивне ставлення до чогось; брак об’єктивності: вияв суб’єктивізму, суб’єктивізм в оцінці подій, суб’єктивізм у зображенні дійсності.



Суб’єктивність, -ності, ор. -ністю. 1. Властивість суб’єктивного: суб’єктивність сприйняття.

2. Те саме, що суб’єктивізм 2: суб’єктивність розповіді.

СУБ’ЄКТИВНИЙ - СУБ’ЄКТНИЙ - СУБ’ЄКТИВІСТСЬКИЙ

Суб’єктивний. 1. Який стосується суб’єктивізму: суб’єктивний ідеалізм.

2. Який стосується суб’єкта, особи: суб’єктивний фактор в історії, суб’єктивне відображення об’єктивної дійсності.

3. Який відображає думки, переживання тощо тільки даного суб’єкта; особистий, індивідуальний: суб’єктивне відчуття, суб’єктивні смаки, суб’єктивна оцінка, суб’єктивне ставлення.



Суб’єктний. Який стосується суб’єкта як предмета судження чи підмета речення: суб’єктні відношення в логіці.

Суб’єктивістський. Який спирається не на об’єктивні закономірності, а на суб’єктивні чинники (бажання, прагнення, волю певних осіб), на ідеалістичні оцінки: суб’єктивістський підхід, суб’єктивістські смаки.

суб’єктивність див. суб’єктивізм.

суб’єктний див. суб’єктивний.

СУДНОВИЙ - СУДОВИЙ

Судновий. Прикм. від судно: суднове устаткування, судновий лікар, суднова команда.

Судовий. Прикм. від суд: судовий орган, судова колегія, судова справа, судові видатки.

СУДОМА. 1. Мимовільне скорочення м’язів (від болю, холоду, захворювання тощо); корчі. Маруся відчувала, що все її обличчя пересмикує нервова судома (С.Добровольський); Горлянка ще судомою здавлена (А. Головко).

2. перен. розм. Горе, біда. Ой судома, пане-брате, Судома, судома! Нема в мене снопа жита Ні в полі, ні дома (пісня).



СУКЕНКА - СУКОНКА

Сукенка. Маленька сукня; платтячко. Мама обіцяла доні.. рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Ганна оглянула сестру з голови до ніг, наче вперше побачивши: і маленькі ніжки в гарних черевичках, і шовкову сукенку на принадних плечах (Ю.Яновський).

Суконка. Клапоть сукна; сукнина. Обклавшись щітками та суконками, завзято чистив свої потріскані чоботи сержант Лошаков (О.Гончар).

СУЛЬФАТ - СУЛЬФІД - СУЛЬФІТ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка