З українського літературного слововживання



Сторінка48/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   57

Сульфат, -у. Сіль і ефір сірчаної кислоти: сульфат амонію, сульфат натрію.

Сульфід, -у. Сполука сірки з металом, а також з деякими неметалами: сульфід кальцію.

Сульфіт, -у. Сіль сірчистої кислоти.

СУМИРНИЙ - СУМІРНИЙ

Сумирний. Покірний, лагідний, смирний тощо: сумирна людина, сумирний кінь, сумирні очі, сумирна вдача.

Сумірний. Якого можна виміряти однаковою з чимсь міркою; спільномірний: сумірні відрізки, сумірні структурні форми.

суниці, суниця див. полуниці.

СУПЕР... Префікс, що означає зверхність, найвищу якість, посилену дію: суперарбітр, супермаркет, супертурнір; суперважкий (у спорті).

СУПЕРЕЧКА - СУПЕРЕЧНІСТЬ, СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ

Суперечка. Словесне змагання при обговоренні чого-небудь, в якому кожна сторона обстоює свою думку, свою правоту: гостра суперечка, безпредметна суперечка, родинна суперечка, вести суперечку, вступати в суперечку.

Суперечність, -ності, ор. -ністю, рідше суперечливість, -вості, ор. -вістю. Невідповідність чого-небудь чомусь; протилежність інтересів (звичайно суспільних, класових) тощо: непримиренні суперечності, економічні суперечності, політичні суперечності, поглиблення суперечностей, усувати суперечності.

СУРМОВИЙ - СУРМ’ЯНИЙ

Сурмовий. Пов’язаний з музичним інструментом сурмою; який видає сурма тощо: сурмовий звук, сурмовий голос.

Сурм’яний. Пов’язаний із сріблясто-білим металом сурмою; сурм’яний блиск.

СУРОВИЙ. На відміну від загальновідомого суворий (вимогливий, непохитний, непривітний тощо), вживається в значенні "грубий, небілений, сировий" (про тканину, нитки): сурове полотно.

СУСІДНІЙ - СУСІДСЬКИЙ - СУСІДІВ

Сусідній, -я, -є. Розташований поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поруч: сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній полк.

Сусідський. 1. Який стосується сусіда, належний сусідові, складається з сусідів тощо: сусідський хлопець, сусідський півень, сусідська родина, сусідський город.

2. Те саме, що сусідній: сусідське подвір’я, сусідська держава.



Сусідів, -дова, -дове. Належний сусідові: сусідів син, сусідів тин, сусідова хата.

СУСПІЛЬНИЙ - ГРОМАДСЬКИЙ

Суспільний. 1. Який стосується всього суспільства як сукупності відносин, що зв’язують людей у процесі виробництва й відтворення їхнього матеріального життя. Вж. зі сл.: поділ праці, прогрес, розвиток, чинник, характер виробництва, небезпека, праця, свідомість, науки.

2. Який виражає відносини, становище людей у суспільстві. Вж. зі сл.: договір, клас, мораль, система, форма господарювання, буття, самоврядування.

3. Створений, нагромаджений суспільством у процесі виробництва; який являє собою спільне надбання. Вж. зі сл.: продукт, фонди споживання, надбання.

4. Який має, відчуває потребу жити в суспільстві: суспільна людина; який живе в групі (про тварин): суспільні комахи (бджоли, оси, мурахи, терміти тощо).

Громадський. 1. Який стосується громади – групи людей, об’єднаних спільністю інтересів, становища тощо. Вж. зі сл.: осуд, суд, відвага, гігієна, догана, оранка, поведінка, подяка, рада, визнання, доручення, завдання, заохочення, звучання, акти, збори, кола.

2. Належний усій громаді, колективу, суспільству; призначений для загального користування. Вж. зі сл.: вигін, обід, обробіток землі, хліб, центр, бібліотека, будівля, будова, земля, канцелярія, каса, користь, установа, худоба, господарство, лихо, майно, тваринництво, харчування, гроші.

3. Який добровільно обслуговує різні сторони життя колективу. Вж. зі сл.: діяч, доглядач, інспектор, контроль, обвинувач, комісія, опікун, організація, доручення.

4. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов’язаний з ним. Вж. зі сл.: порядок, інтереси, права, справи.

Іноді допускається паралельне вживання слів суспільний і громадський зі словами: обов’язок, прибуток, рух, активність, власність, думка, багатство, виховання, життя, становище, інтереси тощо.

Пор. громадянський.



СУТИЧКА - ЗІТКНЕННЯ - СУТОЧКИ

Сутичка. 1. Гостра суперечка, сварка. Завадка здає собі справу з того, що своєю сутичкою з Рудим він передчасно розжене хмари над їхнім цехом (Ірина Вільде); Русевич намагається показати, що вчорашні сутички між ними на технараді не мають для нього значення (Ю.Шовкопляс).

2. Невеликий, короткочасний бій, а також переносно. Бій шумів, мов ураган, дим обгортав місця сутичок (О.Десняк); Кілька разів на добу спалахували короткі, блискавичні сутички з ворожими заслонами (О.Гончар); Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і призабулось в життєвих дорогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (О.Довженко).



Зіткнення, р. мн. -ень. Дія за знач. зіткнутися – наткнутися одне на одного, на когось, щось, ударитися об когось, щось; несподівано зустрітися з ким-небудь тощо. Ніколає чомусь згадав, як колись читав про зіткнення двох поїздів у тунелі (М.Чабанівський); Розбиті при першому зіткненні з руськими кінними дружинами, угри почали відходити (А.Хижняк).

Суточки, -чок, мн. Вузький прохід між двома будівлями, тинами тощо. Розбіглися [собаки] врозтіч, щоб сховатися десь під ґанком або у вузеньких суточках, де їх не могла дістати зловісна гицелева петля (Б.Антоненко-Давидович); Одразу ж за хатою був невисокий паркан, що відгороджував сусіднє подвір’я; між ним і хатою були вузенькі суточки (Л.Первомайський).

суфізм див. софізм.

СУШАРКА - СУШАРНЯ, СУШИЛЬНЯ

Сушарка. Пристрій, прилад (рідше – приміщення) для сушіння.

Сушарня, р. мн. -рень, сушильня, р. мн. -лень. Приміщення для сушіння.

СХІД1, сходу. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна заходу; напрям, протилежний західному; місцевість, частина країни, материка, розташована в цьому напрямі. Світало. Місяць поблід і став хилитися до виднокола. На сході зір поменшало (Вас. Шевчук); З далекого сходу Йшло троє царів. їм промінь від зірки Із неба світив (Я.Щоголів).

2. (з великої літери). Частина материка, протилежна Західній Європі; країни, розташовані на цій частині: Далекий Схід, Близький Схід. Нова релігія, зароджена на Сході, запанувала на нашій землі (І.Франко); У шаті жалібній, дитя покірне Сходу, Я полюбила дух убогого житла (М.Зеров); Легенди Сходу уявляють Всесвіт як велетенське зоряне Дерево, на якому розквітають світила й планети – вогняні квіти (О.Бердник).

3. Поява над обрієм небесного світила. Схід сонця зустріти я вийшов у поле і став на коліна до сходу (О.Олесь); Він проспав схід сонця (Ю.Мушкетик).

СХІД2, сходу. Проростання із землі (про рослини); у множині сходи, сходів – перші паростки посіяних рослин. Нема дощу нема сходу (Словник Б.Грінченка); Виорав [Микула] пізно, кинув у ріллю все своє жито, але скільки туди не ходив, не діждався буйного сходу (С.Скляренко); Дощ на сходи рясні випаде – зеленіє усе, цвіте (М.Рудь).

СХІДНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову східний; пишеться разом: східнослов’янський, Східноєвропейська рівнина, Східнокитайське море.

СХОЛАСТ - СХОЛІАСТ

Схоласт, -а. Послідовник схоластики.

Схоліаст, -а, книжн. Коментатор, упорядник схолій – приміток, пояснень до тексту.

СЦЕНОГРАФІЯ, -і, ор. -єю. Мистецтво художнього оформлення театральної сцени, а також саме це оформлення.

сяк-так див. так-сяк.

Т (те). Як назва літери вживається в с. р.: початкове т; як назва звука вживається в ч. р.: твердий т.

ТА. 1. спол. єднальний, приєднувальний. Відповідаючи за значеннями сполучнику і, вживається для поєднання однорідних членів речення, приєднання речень тощо. Настав вечір, тихий, теплий та погожий (І.Нечуй-Левицький); Мов дві криниці, сині та глибокі, в моїх очах відбилися твої (В.Сосюра); Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Т.Шевченко); Та болять ручки, та болять ніжки, Та пшениченьку жнучи, Та вже ж мені надокучило, Та миленького ждучи. Та нема ж мого миленького, Та нема ж мого пана, Та вже ж моя постіль біла Пилочком припала (пісня). Дбаючи про милозвучність мови, не варто (без стилістичної потреби) часто повторювати його в тексті, а також уживати після або перед т (особливо та): гармати та танки, співи та танці, турки та татари, хата та подвір’я, молот та ковадло.

2. спол. протиставний. Але. Сонце світило не ярко, та тепло (Марко Вовчок); Рака рано лягла в ліжко. Та спати не могла (М.Коцюбинський).

3. част. підсил. Вживається на початку речення для посилення висловлюваної думки, в середині речення перед присудком для підсилення його значення тощо. Хто має право рубати їх виноградники ? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем (М.Коцюбинський); – Ой нащо ж я свою долю Та й занапастила (Леся Українка).

табун1 див. стадо.

ТАБУН2, -у. Отруйна речовина з нервово-паралітичною дією.

ТАВРИ - ТАВРИЧАНИ

Таври, -ів, мн. Племена, які в І тисячолітті до н. є. населяли Крим.

Тавричани, -ан, мн. (одн. тавричанин, -а). Мешканці колишньої Таврійської губернії – тепер Кримського півострова й прилеглих до нього районів.

ТАВРО, -а. 1. Клеймо на шкірі, рогах чи копитах тварин; мітка на тілі людини (невільника, в’язня), рідше – на товарі; знаряддя, яким його роблять. – Звісне діло баришник... Звик на крадених конях тавра випікати і до людей лізе (Григорій Тютюнник); Біля мосту ще одна партія колодників зі спотвореними тавром обличчями лагодила дорогу (З.Тулуб); Горами лежать уже біля дверей наглухо позашивані лантухи, позначені чорними таврами (О.Гончар).

2. перен. розм. Ознака, свідчення чогось (переважно ганебного, принизливого). Обличчя Хоми його вразило ядучим виглядом. Тавро заздрості і розгубленості спотворювало його (Н.Рибак); Жінка шпигуна, дитина шпигуна! Хіба може бути ще гірше тавро для її молодості і дитинства Петрика? (М. Стельмах).



ТАЙМНИЙ - ТАЄМНИЧИЙ - СЕКРЕТНИЙ

Таємний. 1. Якого навмисне приховують від інших; відомий небагатьом або комусь одному. Вж. зі сл.: ворог, зв’язок, мотив, намір, ритуал, забава, згода, крадіжка, любов, обіцянка, сповідь, чутка.

2. Який не підлягає розголошенню. Вж. зі сл.: агент, нагляд, наказ, пакет, папір, радник, спільник, прохід, нарада, поліція, порада, робота, розмова, справа, угода, голосування, переслідування, переговори.

3. Не висловлений, не виявлений зовні; затаєний (про думки, почуття, переживання). Вж. зі сл.: біль, жар, дума, журба, радість, бажання, горе, задоволення, сльози, страх.

4. Те саме, що таємничий. Вж. зі сл.: вечір, зміст, ліс, світ, сон, шепіт, безодня, жінка, казка, краса, ніч, темрява, тиша, тінь, море, зорі, сили, чари, шерехи, знаки.

5. Не дозволений законом; конспіративний. Вж. зі сл.: від’їзд, гурток, організація, товариство, збори, сходка.



Таємничий. 1. Сповнений таємниць, загадковий; якого не можна зрозуміти, осягнути. Вж. зі сл.: вигляд, острів, простір, птах, світ, четвер, шепіт, шум, глибінь, доля, історія, казка, краса, ніч, особа, постать, прірва, сила, смерть, темрява, тиша, безлюддя, море, страхіття, води, глибини океану, тіні.

2. Який свідчить про наявність таємниці: таємничий голос, таємничий погляд, таємничі знаки. Вона., прислухалась до таємничих розмов, що шелестіли по закутках колись спокійного містечка (М.Хвильовий).



Секретний. 1. Те саме, що таємний 2. Вж. зі сл.: архів, відділ, документ, прохід, шифр, зброя, нарада, справа, відомості, завдання.

2. Який має в собі потайні пристрої – секрети: секретний замок.

ТАЖ - ТА Ж

Таж, част. підсип., спол. [Мати:] Давай серпа, як кажуть! Таж не твій (Леся Українка); – "Підеш, га?" – Таж іду вже, йду (Є.Гуцало); – З ним і їхати страшно. Таж це звір, не чоловік! (Б.Лепкий).

Та ж, займ. з част. Почуття покинутості змінюється надіями, полонить хлопця все та ж невідчепна думка про втечу (О.Гончар).

ТАКИ, част. ствердж., підсил. У постпозиції пишеться з іншими словами через дефіс. – А що, – кажу-таки, – як він тебе та покине ? (Марко Вовчок); Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в Гнатовій хаті (М.Коцюбинський). Але при наявності частки ж (же) – окремо. – За свої ж таки ґрунти й левади ми будемо платить графові чинш (І.Нечуй-Левицький). У препозиції пишеться з іншими словами окремо. Сама в найми піду, Діток в школу оддам, А червоним черевичкам Таки дам, таки дам! (Т.Шевченко); Ранішній холод не хоче ніяк дати поспати, пройма і таки хоче побудити й таки побудить (Марко Вовчок); Господиня таки вболівала, що я бив ноги у неблизький світ, почувалась винуватою (Є.Гуцало).

також див. теж.

ТАКСАЦІЯ, -ї, ор. -єю. Визначення такси, кількості та якості чогось; оцінка лісу тощо: таксація товарів, таксація врожаю, лісова таксація.

ТАК-СЯК, СЯК-ТАК - І ТАК І СЯК, І СЯК І ТАК

Так-сяк, сяк-так, присл. розм. 1. З великими труднощами; насилу. Гнат думав так-сяк перебитись через літо, щоб побачити, який вийде ячмінь, що він таки успів посіяти (Грицько Григоренко); Сяк-так бідуючи, прожили Гнибіди, що й синок-єдинак підріс (Дніпрова Чайка); Сяк-так до ранку дотягли. Як розвиднілося, вийшли ми з того спасенного куреня (Г.Хоткевич).

2. Як-небудь, погано; абияк. Розглядаю папір. В кінці – незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: "Дувид Волинський" (С.Васильченко); Всередині свинарні по обидва боки ліпилися сяк-так змайстровані станки з поламаними дошками, звідкись визирали чотириногі мешканці (С.Добровольський).

3. присудк. сл. Допустимо, можна. Килина ще так-сяк там, а менша Явдоха – що сьогодні вивче, то завтра й забуде (Панас Мирний).

І так і сяк, і сяк і так. По-різному, різними способами; по-всякому, і краще, і гірше. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк (казка); [Загуба] Ну, от бачиш... Треба поспішати... Я думав і так і сяк тяжко. Мало людей наших лишилося в селі (Я.Мамонтов); Щодня в подвір’я наше заліта Упертий дятел. Мурко вже закрадався до хвоста. І сяк і так, неначе справжній злодій (М.Рильський); Ще поки бабуся жила, і сяк і так жилося (Панас Мирний).

ТАКТИЧНИЙ – ТАКТОВНИЙ

Тактичний. Який стосується тактики як сукупності прийомів або способів, використовуваних для досягнення мети або здійснення певної бойової операції. Вж. зі сл.: маневр, план, схема, прорахунок, удар, успіх, боротьба, перевага, варіанти, заняття, заходи, ідеї, міркування, мислення, питання, принципи, ракети.

Тактовний. Який володіє почуттям міри, такту в чомусь. Вж. зі сл.: вихователька, людина, допомога, співчуття, використання, керівництво, бути тактовним.

ТАЛАНТ - ТАЛАН

Талант1. 1. р. -у. Обдаровання людини; хист.

2. р. -а. Людина з видатними здібностями.

Талант2, -а. У Стародавній Греції – вагова й грошово-вагова одиниця; в сучасній Греції – міра ваги.

Талан, -у. Чийсь життєвий шлях, доля; щастя. – Пожила я з ним два роки та й овдовіла. Отакий мій талан (І.Нечуй-Левицький); Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану? (Т.Шевченко); Виросла і Галя.. – То талан Парасці Господь послав, казали люди, – та тілько не вміє вона того талану шанувати (Панас Мирний); Планета стогне, ніби хвора, Що в дітях не зазнала талану (М.Руденко); Чи знайдеш ти талан зі мною? (П.Карманський).

тамувати див. гамувати.

ТАНКА. Жанр японської поезії.

ТАНОК, -нку. 1. Хоровод. Сопілки й сурми грають, І скрипочка заводить; Ох то ж моя кохана Танок весільний водить! (Леся Українка); На луці палає ватра, На луці ідуть танки. Тут в вінках цвітуть дівчата, Там співають парубки (О.Олесь); Хлопці змагалися на перегонах та влаштовували борню,

а дівчата водили танки та співали веселих веснянок (С.Добровольський).

2. Те саме, що танець. Заграв патефон, і почалися танки (М.Трублаїні); Коли заграли музики – все загуло в танку (П.Кочура); Та тут можна вмерти з нудьги! Ані полювань, ані бенкетів, ані танків! (З.Тулуб).



ТАПЕР - ТАПІР

Тапер, -а, заст. Музикант (піаніст, баяніст тощо), який грав за плату на танцювальних вечорах; піаніст, який грою на піаніно супроводив демонстрацію німого кінофільму.

Тапір, -а. Рід великих ссавців ряду непарнокопитних.

ТАР, ТАРІ - ТАРА

Тар, -а, тарі, невідм., ж. Струнний щипковий інструмент на Кавказі та в Середній Азії.

Тара. Товарна упаковка, вага її.

ТАФТА - ТАХТА

Тафта. Цупка блискуча бавовняна або шовкова тканина: турецька тафта.

Тахта. Широкий низький диван без спинки: м’яка тахта.

ТАХОМЕТР - ТАХІМЕТР -ТАХЕОМЕТР

Тахометр, -а. Прилад, яким вимірюють кутову швидкість обертового тіла.

Тахіметр, -а. 1. Прилад для вимірювання швидкості течії води.

2. заст. Те саме, що тахометр.



Тахеометр, -а. Геодезичний прилад для вимірювання на місцевості горизонтальних кутів, віддалі та перевищення.

тахта див. тафта.

ТВАРИНА - ЗВІР

Тварина. Будь-яка істота на відміну від рослини чи людини, а також переносно – про люту, жорстоку людину.

Звір, -а. Дика (звичайно хижа) тварина, а також переносно – про люту, жорстоку людину.

ТВЕРДИТИ - ТВЕРДИТИ -ТВЕРДІТИ - ТВЕРДІШАТИ

Твердити, -джу, -диш, перех. Запевняти. Побитий змагався з селянами, твердячи, що виплатив їм усе, а вони твердили, що не дістали нічого (І.Франко).

Твердити, -джу, -диш, перех. Повторювати. – Твердив, сину, вивчене, щоб не забути? – стрічала Параска Василя у хаті (Панас Мирний); Ніхто не питав, чи розуміють вони те, що твердять (З.Тулуб).

Твердіти, неперех. Ставати твердим, твердішим: алебастр твердіє протягом кількох хвилин.

Твердішати. Ставати твердішим. Ґрунт під ногами загону твердішав (О.Бойченко); Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Ю.Збанацький).

ТЕВТОН - ТЕВТОНЕЦЬ

Тевтон, -а, одн. (мн. тевтони, -ів). Представник стародавнього германського племені.

Тевтонець, -нця, ор. -нцем. Рицар Тевтонського ордену.

ТЕЖ - ТЕ Ж - ТАКОЖ

Теж. 1. присл. Те саме, що також 1-2. – Бачиш мої мозолі? – "Бачу..." Теж історичні? – "Теж!" (О.Гончар); Наступний день теж не приніс затишшя (В.Малик).

2. част. розм. Вживається для вираження несхвального, іронічного

або негативного ставлення до когось, чогось. Роман обвів поглядом невеличкий гурток парубків: братів Щербин, Гайового і Дзвонаря. – Оце але! Теж: помічників знайшов! – недовірливо промовив Левко (М.Стельмах).

Те ж, займ. з част. Хтось невідомий, хтось могутній Нас водить в колі тайних меж: Колишній я, а ти майбутній Одно і те ж, одно і те ж (Г.Чупринка); Все те ж. І хата убога, напіврозвалена, і тіні в кутках (А. Головко); Ось хворостянка, й те ж віконце, і в хату двері без сіней (В.Сосюра).

Також. 1. присл. Так само, таким же чином. Біля мосту Тимка наздогнав Гаврило, що також ішов з обіду на жнива (Григорій Тютюнник); Учора також, як усіма цими днями, ми вирядилися в мандрівку (Ю.Яновський).

2. присл. Разом з тим, одночасно. – Так вона в кожнім листі і мені привіт передавала. Також називала... сином (О.Гончар).

3. спол. (переважно в сполученні з а). Вживається для приєднання однорідних членів речення або цілих речень у значенні "крім того, разом з тим". Спілка дуже прохає Вас, коли Ви згодитесь з її проектом, прислати їй свою фотографію, а також питає, чи не схотіли б Ви одкрити свій псевдонім? (М.Коцюбинський).

ТЕЗАВРАЦІЯ, -ї, ор. -єю, ТЕЗАВРУВАННЯ. Приватне накопичення золота як скарбу.

ТЕЗАУРУС, -а. Словник, що подає лексичний склад мови в повному обсязі; в інформатиці – повний систематизований набір даних у будь-якій сфері знання, який дозволяє людині або обчислювальній машині орієнтуватися в ній.

...ТЕКА. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттю "сховище": фільмотека.

ТЕКСТОВИЙ - ТЕКСТУАЛЬНИЙ

Текстовий. Який стосується тексту: текстове оточення, текстові варіанти.

Текстуальний. 1. Те саме, що текстовий: текстуальна точність, текстуальні варіанти, текстуальні синоніми.

2. Який точно відтворює певний текст; дослівний: текстуальний переклад.

ТЕЛЕ... Перша частина складних слів, що відповідає слову телевізійний, а також означає "який діє на далеку відстань або здійснюється на відстані"; пишеться разом: телефільм, телемайстерня, телеоб’єктив, телерепортаж:.

ТЕКСТУРА. Особливості будови твердої речовини, зумовлені розташуванням її складових частин (кристалів тощо).

ТЕКТОНІЧНИЙ. Пов’язаний з рухами й деформаціями земної кори, є їхнім результатом: тектонічні явища, тектонічні процеси, тектонічна карта.

ТЕЛЕВІЗІЙНИЙ - ТЕЛЕВІЗОРНИЙ

Телевізійний. Який стосується телебачення, призначений для нього або здійснюється за його допомогою. Вж. зі сл.: журнал, клуб, коментар, оператор, репортаж:, спектакль, турнір, фестиваль, фільм, центр, апаратура, вежа, компанія, передача, програма, станція, студія, щогла, ательє, зображення.

Телевізорний. Який стосується телевізора як предмета, приладу; який виготовляє телевізори: телевізорний екран, телевізорна упаковка, телевізорний завод.

ТЕЛЕКС. 1. р. -у. Міжнародна мережа абонентського телеграфування: передати по телексу (телексом).

2. р. -а. Апарат для такого телеграфування: ввімкнути телекс.

3. р. -у. Текст повідомлення, одержаний по такому апарату: одержати телекс.

4. р. -а. Номер абонента такої мережі.

Пох. телексний.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка