З українського літературного слововживання



Сторінка5/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

БАЗАР - РИНОК - ЯРМАРОК

Базар, -у. 1. Місце роздрібного продажу продуктів харчування та інших товарів.

2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них: книжковий базар, шкільний базар, новорічний базар.



Ринок, -нку. 1. Те саме, що базар 1.

2. Сфера товарного обміну; пропозиція і платоспроможний попит на товари світового господарства, країни тощо: ринок збуту, світовий ринок, товарний ринок. Пох. ринковий.



Ярмарок, -рку. Торг, який влаштовується регулярно в певну пору року і в певному місці.

БАЗУВАТИСЯ, -ується 1. (на чому). Мати щось за основу, ґрунтуватися на чому-небудь. Рослинний орнамент у своїй основі глибоко реалістичний, базується на відтворенні об’єктивного світу (з журналу).

2. (на чому, на що, де). Мати базу. Чорноморський флот по-давньому базувався на Севастополь (В.Кучер); Госпіталь базувався в угорському курортному містечку (О.Гончар).



БАЙ - БЕЙ

Бай, бая, ор. баєм. У колишній Середній Азії – багач, великий землевласник або скотар. Всі уже догадувалися, що цього року аул відкочує набагато далі, ніж завжди, тільки ніхто не наважувався розпитувати про це грізного бая (З.Тулуб).

Бей, бея. 1. У країнах Близького й Середнього Сходу – титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників; бек. – Слухай-но, озвалась Сальтане до перекупки, – йди-но ти собі звідси, бо як прийде бей, то будеш ти знати, він таких, як ти, не любить (Леся Українка); Ти повинен сказати, що тебе прислав перекопський бей, який іде на допомогу ханові (В.Малик).

2. Додаток до імені в значенні "пан": Арслан-бей.



БАЙДУЖИЙ. 1. (до кого-чого, рідше на що і без додатка). Який не звертає уваги на когось, щось, не виявляє зацікавлення. Все здасться йому чужим, незвичайним, байдужим до його горя, до його долі (М.Коцюбинський); Дівчина далекими байдужими очима зиркнула на парубка (М.Стельмах).

2. (кому). Який не викликає до себе інтересу, не цікавий для когось. І цей вечірній холодок Байдужий нам. Йдемо веселі (М.Шпак).



БАЙРАК, -у. Ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником. Ой не шуми, луже, зелений байраче (пісня); Через гору стежечка геть простяглась, Пішла по байраках, ярами, степами (О.Афанасьєв-Чужбинський); З поля Чорний яр здавався просто лісом, а як увійдеш у той ліс, то це байрак глибокий. Дуби, клени, осики, берести та всякий чагарник густо поросли й позчіплювалися гіллям (Б.Грінченко); Людність ховається в околишніх байраках (О.Соколовський).

БАЛ1, -у. Веселий вечір з танцями: костюмований бал, бал-маскарад. Пох. бальний.

БАЛ , -а. 1. Одиниця виміру сили якогось природного явища (вітру, землетрусу тощо): землетрус у сім балів.

2. Виражена цифрою оцінка успіхів (у навчанні, спорті): сума балів. Пох. баловий: балова система успішності.

БАЛАНСИР - БАЛАНСЕР - БАЛАНСЕР

Балансир, -а. Переважно двоплечий важіль; регулятор у годинниковому механізмі, який заміняє маятник; жердина для балансування.

Балансер, -а. Акробат, що танцює на канаті; еквілібрист.

Балансер, -а. Опорна нитка у хвостатих земноводних.

БАЛІСТА - БАЛІСТИКА

Баліста. Старовинна метальна машина.

Балістика, -и, д. і м. -ці. Наука про рух артилерійських снарядів, ракет, авіабомб, куль тощо.

БАЛЬНЕО... Перша частина складних слів, що відповідає слову бальнеологічний; пишеться разом: бальнеопроцедура, бальнеотерапія.

БАНКА - БАНЬКА

Банка1, -и, д. і м. -ці. 1. Скляна, металева, пластикова посудина переважно циліндричної форми: консервна банка.

2. мед. Невелика грушоподібна склянка.



Банка2. Мілина в морі.

Банька. 1. Переважно глиняна звужена вгорі посудина для води. Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (А.Свидницький); І тільки й спочиву, що у старої Гальки Води напитися з полив’яної баньки (М.Рильський).

2. Кулястий або опуклий предмет, кулька; бульбашка. Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний); Розлетілося все, щезло, мов мильне банька (А.Крушельницький).



банкет див. бенкет.

БАНКОВИЙ - БАНКІВСЬКИЙ

Збігаються в значенні, але почасти розходяться в сполучності. Обидва слова вж. зі сл.: внесок, документ, капітал, книжка, операція, переказ, політика, справа. Тільки з банківський вж. слова: актив, контроль, крах, кредит, кредитування, працівник, робота, система, службовець.



банька див. банка.

БАНЯ, -і, ор. -ею. Опуклий дах, що має форму півкулі; сферична поверхня або предмет такої форми, а також переносно. На високому шпилі, на чолопочку, проти самої греблі біліла церква з п’ятьма банями (І.Нечуй-Левицький); Осінній дощ на церкві баню миє (Б.Лепкий); Майже коло самої землі., виникла баня парашута (Ю.Яновський); Низенькі хати осіли під синьою банею неба (М.Коцюбинський).

БАР1, -а. Одиниця виміру атмосферного тиску.

БАР2, -а. Деталь машини.

БАР3, -у. Маленький ресторан.

БАР4, -у. Мілина на морі чи в гирлі річки.

БАРВА - ФАРБА

Барва. 1. Колір, забарвлення. При землі вже ніби вечір, холодна вогкість, а там, угорі, яка симфонія світла і барв! (Ірина Вільде); Багато голосів на світі, Як барв на поверхні земній (М.Рильський); Квітки стулювалися, тратили барву і форму (Б.Лепкий); Борис відчув, що червона барва заливає йому обличчя (Вал. Шевчук).

2. перен. Характер, тон, колорит, манера виконання тощо. Та пісня, як море – і стогне, й рида, І барвами грає, і скелі зриває, Як чиста прозора вода (Леся Українка).

3. зрідка. Фарба. Пох. барвистий (різноколірний: барвисті квіти, барвиста веселка, перен. барвиста мова); барвистість (барвистість лісів).



Фарба. Речовина для забарвлювання: олійна фарба, перен. малювати рожевою фарбою. У значенні "барва" рідковживане. Але ж де рушники гаптовані, що застилали стіни, де ліжники домашнього виробу жовтогарячої та червоної фарби? (С.Божко). Пох. фарбовий.

БАРЕЛЬ - БАРИЛЬ

Барель, -і, ор. -ллю. Одиниця об’єму рідин і сипких тіл в Англії (163,65 л) і США (119,24 л, а для нафти – 158,76 л).

Бариль, -і. Одиниця об’єму рідин у Латинській Америці (76 чи 96 л).

БАРИ... - БАРО...

Бари... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "важкий"; пишеться разом: барицентр, барицентричний.

Баро... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "тиск"; пишеться разом: барокамера, барометричний.

БАРИЛО. Переважно невелика (рідше – великого розміру) дерев’яна посудина для рідини з двома днищами й опуклими стінками. Сало й пшоно в казаночки складали, Воду в барила з криниць наливали (Я. Щоголів); У нього був кращий у Києві льох, де у величезних, кутих залізом барилах набирали аромату угорські й рейнські вина (З.Тулуб).

бариль див. барель.

БАРИТОНОВИЙ, БАРИТОННИЙ - БАРИТОНАЛЬНИЙ

Баритоновий, баритонний. Прикм. від баритон: баритоновий (баритонний) голос, баритонова (баритонна) партія, баритонові (баритонні) тони.

Баритональний. Близький до баритона тембром і діапазоном: баритональний бас, баритональний тенор.

баро... див. бари...

БАРТЕР, -у. Безпосередній (натуральний) товарний обмін без використання грошей. Пох. бартерний: бартерний обмін, бартерна торгівля.

БАСИТИ - БАСУВАТИ

Басити, башу, басиш, розм. Говорити, співати, сміятися басом. – Яне винуватий, Костянтин Іванович, басив Жук, – я нічого не чув (Панас Мирний); – Ей ти, носатий, купи у мене зайця! – басив з середини молодий голос (М.Коцюбинський).

Басувати, -ую, -уєш. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (переважно про коней). От ніби перед його очима басували гетьманські коні (І.Нечуй-Левицький); – Попустіть поводи... Дайте волю, нехай басує! (О.Стороженко); Козаки на конях жваво басували (П.Грабовський).

БАСТЕР, -а. Місто на Малих Антильських островах.

БАСТЕР, -а. Місто на Гваделупі.

басувати див. басити.

БАТАЛЕР - БАТАЛІСТ

Баталер, -а. Особа на судні, що відає продовольчим і речовим постачанням особового складу.

Баталіст, -а. Художник, творчість якого присвячена воєнній тематиці.

БАТИ... - БАТО...

Бати... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глибинний"; пишеться разом: батисфера, батиплан.

Бато... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "глибина"; пишеться разом: батометричний, батоспорт.

БАТУТ, БАТУД - БАТУТА

Батут, -а, батуд, -а. Гімнастичний прилад для стрибків – горизонтальна підкидна сітка.

Батута. Диригентська паличка.

БАТЬКИ, -ів, мн. 1. Батько й мати стосовно до своїх дітей. Батьки приводили дітей записувати до школи (М.Коцюбинський); – Я не знав ваших батьків, Іване й Уляно (О.Довженко); Дико й сумно здалося мені попервах без батьків у місті (Б.Антоненко-Давидович); [Шофер:] Та я скоро повернусь. Одвідаю батьків та й додому (І.Кочерга).

2. Предки. Отож вона мені, маленькій, було розказує про наших батьків вільних, та й сама волі забажала! (Марко Вовчок); Батьки і діди мої ганяли дуби по Дніпру (О.Гончар).

3. Чоловіки стосовно до своїх дітей. Голосили обезталанені матері, плакали батьки (І.Нечуй-Левицький); О далекі моря, Де брати, чоловіки й батьки Плинуть.. І згадують сестер, жінок і дітей (М.Рильський).

4. Шанобливе звертання до старших. У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"– "Невесело, сину!"(Т.Шевченко).



БАТЬКІВ – БАТЬКІВСЬКИЙ

Батьків, -кова, -кове. Належний батькові; який стосується батька: батьків голос, батьків лист, батькові знайомі.

Батьківський. Переважно властивий батькові, батькам, пройнятий любов’ю, ніжністю, а також належний батькові, батькам: батьківський наказ, батьківський обов’язок, батьківська гордість, батьківська хата, батьківська теплота, батьківські турботи.

БАТЬКІВЩИНА – ВІТЧИЗНА

Батьківщина1. Рідний край; місце народження когось; переносно – місце виникнення чогось; в

урочистому вживанні пишеться з великої літери. – Сьогодні великий день. Наші війська очистили Батьківщину й б’ють ворога на його території (О.Довженко); Сотні тисяч воїнів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко).



Батьківщина2. Спадщина від батьків, спадковий маєток. – Чи не схотілося тобі, Даниле, під старість літ позбутись батьківщини, як позбувся Микита, та піти з торбою? (А.Кащенко).

Вітчизна. Те саме, що батьківщина1; в урочистому вживанні пишеться з великої літери. / Вітчизна лежала перед ним величезна, велична (В.Собко); В цю годину грізну всю по каплі кров за свою Вітчизну я віддать готов (В.Сосюра).

БАТЬКО. При підметі, вираженому зворотами батько з сином, батько з матір’ю тощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб’єктам. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.Нечуй-Левицький); І стали батько з сином цілуватися (О.Довженко); Весільний батько з матір’ю частіш стали горілочкою поштувати (Г.Квітка-Основ’яненко); б) у формі однини, якщо підметом є тільки слово батько, а слово в орудному відмінку (з сином, з матір’ю тощо) означає особу, яка супроводить того, хто діє (особливо коли інші однорідні присудки стосуються тільки слова батько). Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (І.Нечуй-Левицький); Старий батько З усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає; Та прохожих, проїжджачих У двір закликає, Та вареною частує, На весілля просить, Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Т.Шевченко).

БАТЬКО-МАТИ, батька-матері. Батько й мати; батьки. Іван зітхнув з глибини душі... Чогось йому стало жалко батька-матері (А.Крушельницький); – Іване! Це ти, наш Іваночку! – бігли до нього батько-мати, дід, баба, сестри (О.Довженко); – Синові сім років, глядіти не стала, а спровадила до батька-матері (Є.Гуцало).

башта див. вежа.

БДЖОЛИНИЙ - БДЖОЛЯНИЙ -БДЖІЛЬНИЦЬКИЙ

Бджолиний. 1. Який стосується бджіл: бджолиний рій, бджолині крила, бджолина отрута.

2. Вироблений бджолами: бджолиний мед.

Бджоляний. 1. Те саме, що бджолиний: бджоляна сім’я, бджоляна матка.

2. Призначений для бджіл: бджоляний вулик.

Бджільницький. Який стосується бджільництва – розведення бджіл: бджільницька наука, бджільницька справа.

БЕГЕМОТ - ГІПОПОТАМ

Вживаються паралельно, але гіпопотам переважно в спеціальній літературі.



БЕЗБАРВНИЙ - БЕЗКОЛІРНИЙ, БЕЗКОЛЬОРОВИЙ

Безбарвний. 1. Який не має кольору, забарвлення, позбавлений барв. Вж. зі сл.: апатит, газ, кристал, рідина, небо, туман, хмара.

2. перен. Який не має яскраво виражених рис, нічим не примітний. Вж. зі сл.: голос, день, життя, існування, місто, мова, обличчя, поезія, слово, усмішка.

Безколірний, безкольоровий. Який не має кольору. Вж. зі сл.: нафта, газ, рідина, скло.

БЕЗГОСПОДАРНИЙ. Який не має господаря, власника, нікому не належить: безгосподарні землі, безгосподарна квартира, безгосподарне майно.

БЕЗЛІЧ, присл. Дуже велика кількість когось, чогось. На нього працювало безліч людей (Ю.Яновський); Далеко на рейді мерехтіло безліч вогнів (Ю.Смолич); Безліч довгих ожередів та стіжків нового, тільки що завезеного хліба запалали разом (І.Нечуй-Левицький); Безліч очей потайки крізь тини, з-під стріх пильно стежили за всім, що діялось за ставом на тім боці (А.Головко). Пор. багато.

безперечний див. незаперечний.

БЕЗПЛІДДЯ - БЕЗПЛІДНІСТЬ

Безпліддя. Нездатність давати потомство або плоди: безпліддя сільськогосподарських тварин.

Безплідність, -ності, ор. -ністю. 1. Те саме, що безпліддя: безплідність тварин.

2. Безрезультатність: безплідність пошуків, безплідність схоластики.

бей див. бай.

БЕНЗО... Перша частина складних слів, що відповідає слову бензиновий; пишеться разом: бензобак, бензоколонка.

БЕНКЕТ - БАНКЕТ

Бенкет, -у. Урочистий обід, сніданок чи вечеря на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події. Бенкет розвернувся на всі боки. На здоровенних столах напитків та наїдків (Панас Мирний); [Панна Рома:] Панове, завтра впоряджаєм бенкет. З музиками, з танками до самого ранку (С.Васильченко).

Банкет1, -у. Земляний або кам’яний вал; у множині також ящики, в яких зберігається одяг матросів. – Загляньте в банкети, боцмане, що там робиться! (Д.Ткач).

Банкет2, -у. Те саме, що бенкет. В селі банкети загули (Т.Шевченко); Я вже носом чую банкет на палубі і музику на трапі (В.Кучер).

БЕРЕГИНЯ1, -і, ор. -ею. Та або те, що оберігає родину, її домівку, майно тощо. Коли вірити міфології, сім’ю створила жінка, яка виконує одну з головних ролей – берегині домашнього вогнища (з журналу); Наша Берегиня невтомна, вона весь час дбала про те, щоб ми були ситі. "А ти поїж, поїж!" – казала завжди, коли захворієш (А. Дімаров); – Берегиня, любий мій синочку, – це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли від своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися (В.Скуратівський).

БЕРЕГИНЯ2, -і, ор. -ею. Русалка. На злуці рік святилище богині. Такі сади, що важко проминать. Гойдаються на вербах Берегині, протослов’янські родичі наяд (Л.Костенко); Сам [Вадим] не купався ніколи, певно, лякаючись, щоб берегині і водяний не відібрали в нього силу й хист (П.Загребельний).

БЕРЕЖЛИВИЙ - БЕРЕЖНИЙ

Бережливий. Ощадливий, економний: бережливий господар, бережливий керівник, бережливе використання матеріальних і трудових ресурсів.

Бережний. Який уміє берегти що-небудь, дбайливо поводиться з чим-небудь; дбайливий: бережне ставлення, бережне використання. Пох. бережно.

БЕРЕСТ1, -а. Дерево з коричнево-сірою корою та овальними, загостреними на кінці листочками. Пох. берестовий.

БЕРЕСТ2, -у. Кора, луб берези. Пох.: берестяний, берестовий.

БЕРИЛ - БЕРИЛІЙ - БЕРИЛІД

Берил, -у. Мінерал класу силікатів; руда берилію; коштовний камінь.

Берилій, -ю, ор. -єм. Хімічний елемент – метал світло-сірого кольору, який застосовують в атомних реакторах.

Берилід, -у. Сполука берилію з іншими металами, яку застосовують в авіа- й ракетобудуванні, в електротехніці тощо.

БЕРІЗКА. 1. зменш.-пестл. Береза.

2. Багаторічна витка рослина, повійка.



БЕСТСЕЛЕР, -а. Книжка, яка в даний момент має найбільший комерційний і читацький успіх і видається у зв’язку з цим великим тиражем. Роман мій став своєрідним бестселером, ним зачитувалися молоді й старі (А.Дімаров).

БЕТА-... Перша частина складних слів, що означає стан речовини або зв’язок з бета-частинками; пишеться через дефіс: бета-випромінювання, бета-радіоактивність (але бетатрон).

БИ-Б

Би, част. Пишеться окремо після приголосних: нехай би, позичав би, як би (хоч: мовби, немовби, ніби, якби).

Б, част. Пишеться окремо після голосних: позичила б, яка б.

бивень див. ікло.

БИК - ВІЛ

Бик, -а. 1. Велика свійська рогата тварина – самець, бугай, а також самець деяких порід диких рогатих тварин. Якось забрела череда, бик став бутіти й рити рогами кучугуру (О.Гончар); [Анна:] Завтра хочу піти на бій биків (Леся Українка); Невдовзі на сході з явилася хмара куряви, і за якісь півгодини я вже розгледів у ній плескуваті голови горбатих биків зебу (І.Муратов).

2. Те саме, що віл. На зеленій галявині розпрягли биків, пустили пастися (Григорій Тютюнник).



Віл, вола. Кастрований бик, якого використовують як тяглову силу. На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно (М.Коцюбинський); Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І.Нечуй-Левицький).

БІ... Перша частина складних слів, що означає подвоєння; пишеться разом: бівалентний, біполярний.

БІБ... Перша частина складних слів, що означає "бібліотечний"; пишеться разом: бібколектор.

БІБЛІО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "книга"; пишеться разом: бібліографознавство, бібліоманія.

БІГАМІЯ - МОНОГАМІЯ - ПОЛІГАМІЯ

Бігамія, -ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний.

Моногамія. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі.

2. У тварин – спарування самця з однією й тією ж самицею.

Пох. моногамний.

Полігамія. 1. Груповий шлюб у деяких племен і народів; багатошлюбність.

2. У тварин – спарування самця з кількома самицями або самиці з кількома самцями. Пох. полігамний.



БІДНІТИ - БІДНІШАТИ

Бідніти. Ставати бідним, біднішим. Скит почав швидко бідніти (О.Донченко).

Біднішати. Ставати біднішим. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (І.Нечуй-Левицький).

бійня див. бойня.

БІК - СТОРОНА

Бік, боку. Широко вживається в багатьох значеннях: братися в боки, з боку на бік перевертати, під’їхати з лівого боку, на всі боки, по цей бік річки, сонячний бік вулиці, зворотний бік медалі, лицьовий бік тканини, бік квадрата, відпустити на всі чотири боки, з матеріального боку, це один бік справи, бути на боці товариша, родич з боку матері.

Сторона. 1. Те саме, що бік, але вживається значно рідше: сторони світу, дві сторони медалі, сторона трикутника, на всі чотири сторони, об’їхати стороною, слабка сторона твору, моє діло сторона (але невдало: притулитися до лівої сторони грудей, повернути в сторону, прихилити на свою сторону, є й інша сторона питання і т. ін.).

2. Місцевість, область, район; край, країна: рідна сторона, далека сторона, в придеснянській стороні.



3. Людина, група людей, протиставлені іншим: вислухати обидві сторони, дебати сторін, договірні сторони, зацікавлена сторона, супротивні сторони.

БІЛИЗНА1. Вироби з тканини для одягання на тіло або призначені для побутових потреб (на постіль тощо). Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну (М.Чабанівський); Молодиця намочила в ночвах білизну бійців, заходилася прати (Григорій Тютюнник).

БІЛИЗНА2. Хижа прісноводна промислова риба.

БІЛИЗНА. Білість. – Приходь, гарбузи вродили добрі, – мов крізь цідилку, пропускала слова, тамуючи за білизною зубів і образу, і біль, і надію (В.Симоненко); Простирадла та наволочки аж сяють білизною (А.Дімаров).

БІЛИТИ - БІЛІТИ - БІЛІТИСЯ - БІЛІШАТИ

Білити, -лю, -лиш, перех. Робити щось білим, фарбувати, забарвлювати в білий колір тощо. Настя стала на лежанці і почала білити грубу (І.Нечуй-Левицький); Ой напряла полотна Од порога до вікна, Постелила на воді, Щоб білили лебеді (пісня); Нехай старість передчасно не білить морозом-сивиною твою голову (А.Головко); Дівка Катерина личенько білила (пісня).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка