З українського літературного слововживання



Сторінка55/57
Дата конвертації17.04.2017
Розмір7.03 Mb.
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57

Ч (че). Як назва літери вживається в с. р.: мале ч; як назва звука вживається в ч. р.: твердий ч, шиплячий ч.

ЧАБАНКА, розм. 1. Пастушка, яка пасе овець; дружина вівчаря. Лузаючи насіння, вона спокійно гомоніла з чабанками, що жили при таборі (О.Гончар).

2. Собака вівчарка. Стережуть їх [отари] чабани з собаками.. Одна така чабанка вільно загризає вовка (З.Тулуб).



ЧАВУНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову чавун; пишеться разом: чавуновоз, чавуноливарня.

ЧАДИТИ, ЧАДІТИ - ЧАДІТИ

Чадити, чадіти, -джу, -диш. Виділяти чад, напускати чаду. На комині блищала лампа без скла й більше чадила, ніж світила (І.Нечуй-Левицький); Мотор., чадив перегаром бензину й масла (П.Загребельний); На столі чадів каганчик (А.Хижняк); Євген мовчав, чадів махоркою... (В.Земляк).

Чадіти, -ію, -ієш. Отруюватися чадом. Саму б її засадити, рижу відьму, в оце смердюче, перегріте пекло, де чадієш від сірки (О.Гончар).

ЧАЄ... Перша частина складних слів, що відповідає слову чай; пишеться разом: чаєпресувальний, чаєсушарка.

ЧАЙКА1. Морський водоплавний птах; птах, що селиться на узбережжі річок, озер, зрідка живе також у лісах та чагарниках. А на морі... Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка); Десь над болотцем чайка озвалась (Л.Глібов); Степові чайки., кружляли та й кружляли над могилою (О.Ільченко).

ЧАЙКА . Бойовий довбаний човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами. – Благослови, отамане, Чайки поспускати Та за Тендер погуляти, Турка пошукати (Т.Шевченко); Нашу чайку розбили бескети (О.Олесь); Гей, як посідало На чайки козацтво, В море випливало, З Дніпрового гирла до Босфору Миттю долітало (Л.Забашта).

чартист див. хартист.

ЧАРУЮЧЕ - ЧАРУЮЧИ

Чаруюче, присл. Повітря знищечку лоскоче; Легкий вітрець звіва, Напрочуд пестить, щось шепоче, Чаруюче співа (переклад П.Грабовського).

Чаруючи. Дієприсл. від чарувати. Сяючі погляди, якими Шура осипала Черниша на вогневій, так досі й сяяли на ньому, чаруючи Маковея (О.Гончар).

ЧАСОПИС, -у. Періодичне друковане видання (газета, журнал). Я став газетярем, видавав і редагував (неофіціально) щоденний часопис (М.Коцюбинський); Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет та часописів на всяких мовах (М.Коцюбинський); Юхим по складах читав якусь статтю з українського часопису (С.Васильченко).

ЧАСТИНА. При цьому слові, якщо воно входить до складу підмета, присудок має форму однини. З нею йде частина підпасків (Леся Українка); Частина солдатів стоїть в обороні (І.Нехода); Частина слів вислизає з пам’яті (М.Стельмах). Не буде помилкою, коли (за змістом) присудок матиме форму множини. Пор. більшість.

ЧАСТОТА - ЧАСТОТНІСТЬ

Частота. 1. Властивість і стан частого: частота поливів, частота землетрусів.

2. Число рухів, коливань, повторень за одиницю часу: частота коливань маятника, частота пульсу, струм високої частоти.



Частотність, -ності, ор. -ністю. Показник частоти: частотність уживання слів.

ЧЕРВЕНЬ - ЧЕРВІНЬ

Червень, -вня, ч. Шостий місяць календарного року; перший місяць літа. Пох. червневий.

Червінь1, -вені, ж. 1. Густа червоно-коричнева фарба для розписування череп’яного посуду.

2. Яскраво-червоні барви на чомусь. За мною Київ тягнеться у снах. Зелена глиця і темнава червінь достиглих черешень (В.Стус).



Червінь2, -веню, ч. Рум’янець на обличчі. Я бачу неміч, блідий вид і щоки, червінем покриті (Я.Щоголів); Щовечора палав він у пропасниці, блищали очі, на щоках горів хворий червінь (З.Тулуб).

ЧЕРВЛЕНИЙ. Темно-червоний (у поезії). А він собі, узявшись в боки, По кровлі кедрових палат В червленій ризі похожає (Т.Шевченко); Йде вояк, закутий в зброю, Щит червлений у руці (О.Олесь).

ЧЕРВОНИТИ - ЧЕРВОНІТИ -ЧЕРВОНЇТИСЯ - ЧЕРВОНІШАТИ

Червонити, -ню, -ниш, перех. Робити щось червоним, фарбувати, забарвлювати в червоний колір. Кров темними плямами виступає на штанях, червонить йому чорні великі руки (М.Стельмах); Сонце сніги червонило (О.Довженко); Обличчя червонить огонь (М.Шеремет).

Червоніти, неперех. Ставати червоним, червонішим; виділятися червоним кольором, виднітися (про щось червоне); ставати рум’яним (про людину). Але буває пора в році, коли се поле, п’ять років не оране, червоніє і стає гарне. Інші поля зеленіють, синіють, жовкнуть і чорніють, а воно іменно червоніє (О.Маковей); Лице червоніє, наливається кров’ю (Панас Мирний); Подивилась на дитину: Умите сльозою, Червоніє, як квіточка Вранці під росою (Т.Шевченко); Куди не кинь оком, – скрізь синіли та червоніли верхи козацьких шапок (М. Лазорський); Сонце тільки що сховалося за лісом, і на заході ще червоніла зоря (А.Кащенко).

Червонітеся. Виділятися червоним кольором, виднітися (про щось червоне); ставати рум’яним (про людину). У склянці червонівся чай (О.Маковей); О. Василь червонівся, блимав очима від ніяковості і згоджувався на все (Г.Хоткевич).

Червонішати. Ставати червонішим. У них червонішали знову щоки, блиском бралися очі (Остап Вишня).

ЧЕРВОНЯСТО-..., ЧЕРВОНУВАТО-... Перші частини складних слів, що відповідають словам червонястий, червонуватий; пишуться через дефіс: червонясто-коричневий, червонувато-коричневий.

череда див. стадо.

ЧЕРЕПАХОВИЙ - ЧЕРЕПАШАЧИЙ

Черепаховий. Приготовлений з м’яса черепахи або зроблений з її панцира: черепаховий суп, черепахові окуляри, черепаховий гребінь.

Черепашачий. Належний, властивий черепасі; переносно – дуже повільний: черепашачий панцир, черепашачі яйця, черепашача швидкість.

ЧЕРКЕСИ - ЧЕРКАСИ

Черкеси, -ів, мн. (одн. черкес, -а). Народність, яка проживає в Карачаєво-Черкесії; заст. – народності, які заселяли Північний Кавказ. Пох.: черкеска, черкеський.

Черкаси, -ів, мн. (одн. черкас, -а). Назва українських козаків в офіційних документах і актах Російської держави XVI–XVII ст. Дяка з криласу витягнули і сильно дуже побили, без причини і без жалості ніякої, а все, мовляв, по приказу царському, нібито за те, що черкаси не дуже слухаються людей його височества (Б.Лепкий). Пох.: черкаска, черкаський.

ЧЕРНЕЧИЙ - ЧЕРНИЧИЙ

Чернечий. Прикм. від чернець.

Черничий. Прикм. від черниця.

ЧЕРНИЦЯ - ЧОРНИЦЯ

Черниця, -і, ор. -ею. Монахиня. Задзвонили до вечерні; Оксана осталась, А черниця, помолившись, В храм пошкандибала (Т.Шевченко).

Чорниця. Чагарник родини брусничних з чорними їстівними ягодами. Ми рвемо над дорогою стиглі чорниці, а іноді й суниці (А.Шиян).

черничий див. чернечий.

ЧЕТВЕРО, чотирьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: братів, велетнів, вершників, командирів, коней, півників, робітників, синів, вікон, гнізд, коліс, яєчок, дітей, очей, саней, штанів; на возі сиділо четверо; нас було четверо. Пор. двоє.

ЧИЙ-НЕБУДЬ - ЧИЙСЬ

Чий-небудь, чийого-небудь, займ. Належний тому або іншому, який стосується того або іншого; безвідносно до когось, чогось конкретного. Ще далі – хори, сидячі й стоячі. Тут уже тісно. Безперестанку чий-небудь лікоть одпихає тебе назад, або хтось ззаду кладе на плечі руки (М.Коцюбинський).

Чийсь, чийогось, займ. Невідомо кому належний, невідомо чий. Чиясь дурна куля смальнула діда по жижках (І.Нечуй-Левицький); Чийсь катерок вихопився із-за очерету (О.Гончар).

ЧИМАЛО - ЧИ МАЛО

Чимало, присл. Досить багато. Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т.Шевченко); Чимало гостей уже й порозходилось (Є.Гуцало); Чимало очей німо потягнулися до Леся Якубенка (М.Стельмах). Пор. багато.

Чи мало, част. з присл. Чи мало ж по світу тих молодих і чорнявих! Як же його між ними впізнати? (Марко Вовчок); [Кембль:] Чого він саме з неї подобизну зліпив? Чи мало тут у нас дівчат? (Леся Українка); –До весілля ще далеко. Чи мало козаків женихається, але ж не всі й на рушники стають з тими, до кого залицяються (М. Лазорський).

ЧИНИТИ1, -ню, -ниш. Робити що-небудь, здійснювати щось; поводитися якимось чином; спричиняти щось своєю поведінкою, завдавати комусь чого-небудь (переважно неприємного); виконувати якийсь обряд тощо. Балабуха замовк. Він тепер мовчав і чинив усе, що загадувала йому жінка (І.Нечуй-Левицький); – Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства (Григорій Тютюнник); Карач-мурза опустився навколішки, затулив обличчя руками і став чинити намаз (Н.Рибак).

ЧИНИТИ2, -ню, -ниш. Обробляти шкури тварин, вимочуючи їх у спеціальному хімічному розчині. – Отак він і зачастив у родину чинбаря, з часом привик до поганого духу та навчився чинити волові, кінські і козячі шкури (М.Стельмах).

ЧИСЕЛЬНИЙ - ЧИСЛЕННИЙ - ЧИСЛОВИЙ

Чисельний. 1. Який стосується числа; числовий: чисельний аналіз.

2. Кількісний: чисельна перевага, чисельне зростання населення.



Численний (не багаточисленний). 1. Який складається з великої кількості когось, чогось: численний загін, численна група, численна організація, численне товариство (невдало численна кількість книжок). Іноді замість справжнього диспуту, перед численною аудиторією відбувалося скритно підготовлене і розігране інсценування й комедія диспуту (З.Тулуб).

2. Наявний у великій кількості. Вж. зі сл.: війська, гості, делегації, досліди, жертви, зразки, кадри, мешканці, озера, підприємства, ухвали. Небо заступали хмари. Вони насувалися з заходу, закриваючи собою численні зорі (А.Шиян).



Числовий. Прикм. від число: числова величина, числові дані, числова послідовність, числові назви, числове розв’язання рівнянь, числове програмне керування.

ЧИТАЧ - ЧИТЕЦЬ

Читач, -а, ор. -ем. Той, хто читає, зайнятий читанням якихось творів; відвідувач бібліотеки тощо.

Читець, -тця, ор. -тцем. Той, хто читає комусь уголос: читець-декламатор.

ЧІЛЬНИЙ. 1. Який вважається центральним, найвиднішим. Юлія Андріївна сиділа боком до чільного стола (Л.Дмитерко); Ще зранку на чільних вулицях Глухова вишикувались полки (М.Лазорський).

2. перен. Важливий за своїм значенням; який виділяється серед інших тощо. В житті сучасної людини чільне місце займають мистецтво й література (з журналу); Щодо бойківського діалекту, то він також ще від 1848 року досить виразно проблискує у творах тодішніх чільних галицьких письменників (І.Франко).

3. Який становить передню частину будівлі. Вздовж чільної і причілкової стін стояли лави (з журналу).



ЧОЛО. 1. У прямому значенні – те саме, що лоб, однак у мові спеціальної літератури невживане. Високе його чоло перерізалося поміж бровами глибокими зморшками (А.Кащенко); Син стояв над могилою білою. Сніг летів на відкрите чоло (Г.Чубач). Тільки зі словом чоло вживаються фразеологізми: бити чолом, віддати чолом, схиляти чоло, в поті чола, чолом вам тощо.

2. Фасад споруди.



ЧОЛОВІК - ЛЮДИНА

Чоловік, -а. 1. Особа чоловічої статі. За столом сидів смуглявий, довгобразий та сухорлявий чоловік (І.Нечуй-Левицький).

2. Одружена особа стосовно до своєї дружини. Чоловік її давно помер (Марко Вовчок).

3. розм. Те саме, що людина. – Ех, каже приказка: кожен чоловік кує своє щастя. Чорти його кують, а чоловік тільки у міх дме (А.Головко).

4. Уживається при лічбі, вказуванні на певну кількість людей. Було їх [утікачів] там чоловіка з тридцять (М.Коцюбинський); На низькому помості з дощок, прикрившись звірячими шкурами, лежало кілька чоловік (С.Скляренко).



Пох. чоловічий.

Людина. Одна із суспільних істот, що являють собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, мають свідомість, володіють членороздільною мовою, виробляють і використовують знаряддя праці тощо.

ЧОРНИТИ - ЧОРНІТИ - ЧОРНІТИСЯ - ЧОРНІШАТИ

Чорнити, перех. Робити щось чорним, фарбувати, забарвлювати в чорний колір; переносно – ганьбити. Пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (М.Стельмах); Благали куми, кланялись в ноги йому [попові], не чорнити так дівчину – не вблагали (Є.Кротевич).

Чорніти, неперех. Ставати чорним, чорнішим; виділятися чорним кольором, виднітися (про щось чорне). Весна іде, сніги чорніють (М.Старицький); Шлях дедалі все чорнів, брався водою (Панас Мирний); В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т.Шевченко).

Чорнітися. Виділятися чорним кольором, виднітися (про щось чорне). При вході внизу чорнілася вже друга купа монголів (І.Франко); Ціла метка невеличких халабуд.. чорнілася своїми входами (Панас Мирний).

Чорнішати. Ставати чорнішим. Ніч густішала й чорнішала (І.Нечуй-Левицький).

чорниця див. черниця.

чорніти – чорнітися – чорнішати див. чорнити.

ЧОРНОБИЛЬ, -лю, ор. -лем. Різновид полину. Високий, як ліс, чорнобиль та лопух бив її по лиці (І.Нечуй-Левицький).

ЧОТИРЬОХ... - ЧОТИРИ... Вживаються так, як двох... - дво... (див.)

Чотирьох: чотирьохмільйонний, чотирьохсоттисячний, чотирьохтисячний чотиритисячний), сімдесятичотирьохгодинний, чотирьохсотлітній.

Чотири...: чотирилітній, чотиримісячний, чотириструнний, чотирицифровий.

ЧОХЛА - ЧОХОЛ

Чохла, розм. Манжета.

Чохол, чохла. Футляр з тканини та іншого матеріалу за формою предмета, що його він покриває.

ЧУДЕСНИЙ, ЧУДОВИЙ - ЧУДНИЙ

Чудесний, чудовий. Чарівний, прекрасний, дуже гарний, принадний; який відзначається високими якостями. Вж. зі сл.: людина, діти, сім’я, народ, композитор, природа, краєвид, місто, гори, ліс, палац, картина, погода, голос, відкриття.

Чудний. Який викликає подив, сміх; дивний, смішний. Вж. зі сл.: жінка, дівчина, хлопець, автомобіль, почуття, враження, річ.

чуття див. почуття.

Ш (та). Як назва літери вживається в с. р.: велике ш; як назва звука вживається в ч. р.: довгий ш, приголосний ш.

ШАЛЕ, невідм., с. Невеликий селянський будинок у горах Швейцарії; у деяких інших країнах – невеликий заміський будинок; дача.

ШАМПАНЬ - ШАМПУНЬ

Шампань, -я, ор. -ем. Порода кролів м’ясо-хутрової продуктивності, виведена в Індії, але вдосконалювалася у французькій провінції Шампань.

Шампунь, -ю, ор. -ем. Духмяна рідина для миття голови.

ШАРВАРОК, -рку. 1. Додаткова феодальна повинність по будівництву та ремонту мостів, шляхів, гребель тощо. Од неділі до неділі Гонять на роботу, Увесь тиждень на панщині, Шарварок в суботу (пісня); Пан почав знов одлічувать згінні дні та шарварки саме в жнива, а не восени (І.Нечуй-Левицький).

2. перен. розм. Напружена робота, здійснювана спільними зусиллями, гуртом. Звичайно, зима – то відпочинок для хлібороба. Взимку ми трохи віддихаємо від щорічного шарварку (О.Мокрієв).

3. перен. розм. Безладна метушня; розгардіяш; галас, гамір. В домі панував шарварок. Збирали речі Софіїні, вкладали (Леся Українка); По всьому селу ще чути розтривожений шарварок (О.Гончар); – Що воно таке, не доберу? зашепотів він до мене, – хлопці, як хлопці, а тут такий шарварок ізняли (Ю.Смолич).



ШАРІАТ, -у. Сукупність правничих і релігійних норм, які ґрунтуються на Корані; мусульманське право.

ШАСІ - ШАСЕ

Шасі, невідм., с. Рама чи основа машини, механізму, пристрою: самохідне шасі.

Шасе, невідм., с. Один з елементів класичного балету, а також фігура деяких бальних танців.

ШАТКУВАТИ, -ую, -уєш. Різати овочі на тонкі довгі смужки (переважно капусту). Я., колов дрова, носив воду, допомагав Маланці, чистив буряки на зиму, шаткував капусту (І.Микитенко).

ШАХ - ШАХИНШАХ

Шах1, -а, ім. У східних країнах – титул монарха; особа, яка має цей титул.

Шах2, -у. У шахах – безпосередній напад якоїсь фігури або пішака на короля супротивника.

Шахиншах, -а. Титул іранського монарха; особа, яка мала цей титул.

ШАХТО... Перша частина складних слів, що відповідає слову шахта; пишеться разом: шахтовласник, шахтоуправління.

ШВАРТОВ, -а. Трос або ланцюг, яким судно прив’язують до пристані чи іншого судна під час стоянки.

швець див. кравець.

ШВИДКІСНИЙ. Який рухається, здійснюється, виконується з великою швидкістю, в прискореному темпі. Вж. зі сл.: верстат, трамвай, судно, будівництво, зварювання, різання металу, спуск, сталеваріння, стрільба, метод.

ШВИДКО - СКОРО, прися. Вживаються паралельно, однак останнім часом у мовній практиці швидко здебільшого виступає як прислівник, що виражає інтенсивність руху (швидко побіг), а скоро як прислівник з часовим значенням (через деякий час, незабаром, невдовзі). – Спи. Я скоро прийду (Григорій Тютюнник); – Іди ж, стара, юшки дітям навари, бо вже й вечір скоро (М.Стельмах); Скоро поміж втікачами почалася сварка та колотнеча (А.Кащенко).

ШЕРИФ1, -а. 1. У США - виборна службова особа, яка здійснює адміністративні, службові та деякі судові функції.

2. В Англії, Уельсі – призначувана королем службова особа в графстві, яка здійснює, як правило, церемоніальні обов’язки.



ШЕРИФ2, -а. У мусульманських країнах – почесний титул, що веде свій родовід од пророка Мухаммеда.

ШЕРСТЬ - ВОВНА

Шерсть, -і, ор. -тю. Волосяний покрив тварин; волокно, пряжа, тканина з такого покриву. Пох. шерстяний.

Вовна. Волосяний покрив переважно овець, кіз, верблюдів, а також волокно й пряжа, рідше тканина з такого покриву. Пох. вовняний.

ШЕСТЕРО, шістьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: гравців, делегатів, козаків, коней, кухликів, синів, котенят, курчат, яєчок, дітей. Пор. двоє.

ШЕСТИ... Перша частина складних слів, що означає "який має шість одиниць"; пишеться разом: шестигодинний, шестикрилий, шестирічний.

ШИРИНА - ШИРОТА

Ширина. Протяжність чогось у поперечнику: ширина річки, ширина дороги.

Широта. 1. Властивість широкого: широта інтересів, широта кругозору.

2. Відстань від екватора по меридіану, виражена в градусах: рослини різних широт.

ШИФРУВАННЯ - ШИФРОВКА

Шифрування. Дія за знач, шифрувати: шифрування інформації, шифрування даних розвідки.

Шифровка, розм. Якийсь зашифрований текст (повідомлення, лист, телеграма тощо): передати шифровку, написати шифровку. – Сьогодні вночі ми одержали шифровку (Ю.Яновський); Леся брала з рук партизанів шифровки, зведення і відносила все це в землянку (С.Голованівський).

ШКІЛКА. 1. Невелика школа.

2. Невелика ділянка з родючим пухким ґрунтом, призначена переважно для висівання дрібного насіння деревних та кущових рослин. Жменяк і Пелехатий зупинилися біля потічка, де була закладена невеличка шкілка. Юрко щороку висівав дички і вирощував новий матеріал (М.Томчаній).



ШКІР... Перша частина складних слів, що відповідає слову шкіряний; пишеться разом: шкіргалантерея, шкірзавод.

ШКІРА - ШКУРА

Шкіра. 1. Зовнішній покрив тіла людини і тварин.

2. Матеріал зі шкури тварин.

3. розм. Кора.

Шкура. 1. Зовнішній покрив тіла тварин: вовк в овечій шкурі.

2. Матеріал зі шкіри деяких тварин, переважно позбавлений шерсті.

3. розм. Шкіряний покрив тіла людини.



ШКІРНИЙ - ШКІРЯНИЙ

Шкірний. Який стосується шкіри (шкури) – зовнішнього покриву людини і тварин; пов’язаний з хворобами шкіри. Вж. зі сл.: покрив, чутливість, подразнення, судини, захворювання, диспансер.

Шкіряний. Зроблений зі шкіри, оздоблений шкірою; призначений для виготовлення зі шкіри. Вж. зі сл.: вироби, взуття, пальто, пояс, рукавиці, футляр, крісло, промисловість, завод, об’єднання, сировина.

школяр див. учень.

шкура див. шкіра.

ШЛАКО... Перша частина складних слів, що відповідає слову шлак; пишеться разом: шлакоблоковий, шлакозалізобетонний.

ШЛІФ - ШЛІХ

Шліф, -а. Тонка пластинка мінералу або гірської породи, відшліфована для мікроскопічного дослідження.

Шліх, -у. Зернятка важких мінералів, одержані після промивання гірської породи.

ШЛЮП - ШЛЮПКА

Шлюп, -а. 1. Трищогловий корабель з прямими вітрилами.

2. Морське однощоглове судно з двома вітрилами.

3. Тихохідний сторожовий корабель.

Шлюпка. Невелике безпалубне судно, яке використовується переважно на морі.

ШЛЯГЕР, -у. Модна популярна пісня, мелодія.

ШЛЯХЕТНИЙ - ШЛЯХЕТСЬКИЙ

Шляхетний. 1. Який стосується шляхти – дрібного дворянства колишньої Польщі: шляхетний рід, шляхетне військо, шляхетна панна. Пишна й тендітна, в шовках і коралях, пані Тереза в який раз оповідає гостям про своє шляхетне походження (С.Чорнобривець).

2. Який відзначається високими моральними якостями, благородний; вишуканий: шляхетна людина, шляхетне поводження, шляхетне виховання, шляхетний колір. Тим часом Владек приходив кожен день. Гарний, шляхетний, брав її за руку, говорив про свої почуття (Р.Іваничук); "Звідки тут взялася ця струнка панянка у шляхетнім убранні?" – вихором майнуло в моїй голові (О.Досвітній).



Шляхетський. Який стосується шляхетства, шляхти: шляхетська земля, шляхетське панування, шляхетський гонор. Його жінка буля шляхетського роду (І.Нечуй-Левицький); На шляхетських будинках вирізьблені з каменю герби (З.Тулуб).

ШНЕК - ШНЕКА


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57

Схожі:

З українського літературного слововживання iconСловник-довідник
Озглядаються складні випадки українського літературного слововживання. Подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення...
З українського літературного слововживання iconКонтрольні питання з дисципліни «Естетичні засади українського літературного шістдесятництва» доц. Біляцька В. П
Виникнення, початок вивчення шістдесятництва як літературного явища. Естетичні засади шістдесятників
З українського літературного слововживання icon«радянська школа»
У посібнику подано в алфавітному порядку зразки слововживання, підкріплені ілю­стра­тив­ним матеріалом з творів класиків української...
З українського літературного слововживання iconДо підручника з літературного читання за редакцією В. О. Науменко 2014 рік Хрестоматія з літературного читання
Уклала вчитель початкових класів Містковицької сзш I-III ступенів, Самбірського району
З українського літературного слововживання iconХрестоматія з літературного читання для 3 класу
Пропонована хрестоматія укладена у відповідності до вимог чинної Програми (1-4 кл., 2011 р.). Учитель початкових класів зекономить...
З українського літературного слововживання iconОпис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання
Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні...
З українського літературного слововживання iconУправління культури облдержадміністрації обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка
Василя Симоненка – українського поета, Уласа Самчука українського письменника І театрального діяча, Максима Рильського – українського...
З українського літературного слововживання iconНаказ №165 Про підсумки ІІ (міського) етапу VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студенської молоді імені Тараса Шевченка у 2017-2018 навчальному році
Тараса Шевченка. 28 жовтня 2017 року в м. Новогродівка відбувся ІІ (міський) етап VІІІ міжнародного мовно-літературного конкурсу...
З українського літературного слововживання iconУ процесі літературного діалогу

З українського літературного слововживання iconПро підсумки проведення І-ІІ етапів VII міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед учнів птнз області
Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (далі Конкурс) серед учнів професійно-технічних...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка