Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною



Сторінка10/11
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.4 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема: Життєвий і творчий шлях письменника. Зв'язки письменника з Україною.

Мета: ознайомити учнів з головними віхами життєвого і творчого шляху Р.М.Рільке,розкрити його зв'язки з Україною;розвивати в учнів уміння та навички аналізу творчого шляху письменника;

Обладнання: Портрети Р.М.Рільке,Ф.Тютчева,Л.Костенко;уривки з листів поета,підручник"Зарубіжна література".11 клас,фото Києво-Печерської Лаври,бюст Т.Г.Шевченка,макет Ейфелевої вежі і фото скульптурих композицій Огюста Родена.

Тип заняття: Заняття-подорож.

Ті люди,що живим поета знали,

Не відали,яким єдиним він

За світом був:його лицем ставали

Ці води,гори,ниви цих долин...

Райнер Марія Рільке

Хід заняття

І.Поетична хвилинка.

Р.М. Рільке "Осінній день"

Ліна Костенко "Шипшина важко віддає плоди."

Тютчев Ф. "Есть в осени первоначальной".



ІІ.Оголошення теми і мети заняття.

Робота з епіграфом.



ІІІ.План заняття:

1.Життєвий і творчий шлях Рільке(1875-1926р.р.)

2.Рільке і Україна(1899-1900р.р.)

3.Географія подорожей австрійського поета Україною.

Слово вчителя

Творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке пройнята великою духовною силою,поетичними відкриттями та філософською заглибленністю.Його поезія сповнена любові до людей і світу.Він прагнув єдності та одухотвореності в навколишній дійсності.На його думку,поет--божий посланець,який наповнює моральним сенсом все навкруги і ,як янгол, позначає двері тих,хто буде врятований,легким дотиком торкається душі людини, допомагаючи їй усвідомити вічність.Наше заняття-подорож пройде у формі заочних мандрів.



І Мандрівник-біограф

Райнер Марія Рільке(повне ім'я,дане при хрещенні,-Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке)народився 4 грудня 1875 р. у Празі.Його батько,службовець залізничої компанії,мав за плечима досвід невдалої кар'єри військового.Мати походила із родини купця й імператорського радника.Вихована у розкоші,вона з молодих років марила аристократичним життям.Партія зі скромним чиновником не могла задовольнити її великосвітських амбіцій. Шлюб,що сприймався нею як принизливий мезальянс,розпався 1884р.Від цього часу вона жила окремо від чоловіка,переважно у Відні,де мала можливість брати участь у житті імператорського двору.Дев'ятирічний хлопчик залишився з батьком.Втеча матері глибоко травмувала його душу.Вже дорослою людиною,зустрічаючись із матір'ю,Рільке щоразу відчував рецидиви колишнього болю.

Сподіваючись на те,що синові більше пощастить з офіцерською кар'єрою,батько віддав його до військової школи.Перебування у стінах закритого казармeного закладу сприймалося Рільке як заслання на каторгу.У кадетському вихованні з його щоденною муштрою вразливий підліток бачив лише одні жахи.

II Мандрівник-біограф

У 1891р. за станом здоров*я був звільнений з військової школи.Згодом став студентом торговельної академії у Лінці ,але,вважаючи,що марно тратить час,уже з 1895р. слухав лекції з юриспруденції,філософії,літератури й мистецтва у кращих університетах Праги,Берліна,Мюнхена.Проте дуже скоро юнак переконався у тому,що єдиним продуктивним шляхом є самоосвіта.

Писати вірші почав рано,а перші друковані твори з'явились у дев'ятнадцятирічному віці.

В 1894 р.вийшла друком його перша збірка "Житя і пісні".Слідом одна по одній з'явилися "Офіри ларам"(1896),"Коранований снами"(1897) ,"Подорожник","Свят-вечір"(1898),"Мені на свято"(1900).Ранній Рільке--преважно неоромантик і імпресіоніст.У його віршах відтворюються основні мотиви романтичної поезії першої половини XIX ст.-самотності,природи й кохання.Ранні вірші--затьмарені сумом короткі імпресіоністичні замальовки з раптовою зміною образів,грою світла і тіні.

Для Рільке сучасне місто з його засиллям "мертвих речей",різними контрастами багатства й бідності--незрозуміла аномалія,нагромадження абсурду й страждань,злочин проти гармонії й краси.Свободу дихання Рільке знаходив поза міською метушнею,в тихому спокої передмістя з його садками,струмками,луками,лісами й перелісками.

III Мандрівник-біограф

Рільке дуже любив подорожувати.Побував в Африці,Німеччині,на Близькому Сході,в Іспанії та у Росії.

У 1899-1900р.р. поет побував не тільки в Росії,але й подорожував Україною.Причиною мандрівки стало знайомство із знаменитою жінкою його часу Лу Андреас Саломе.З нею пов'язане не лише перше серйозне любовне переживання поета,а й ціла епоха інтенсивного духовного саморозкриття.

Хто ця жінка?Що саме пов'язувало її з молодим Рільке?

Лу Андреас Сaломе

Я народилась у Санкт-Петербурзі,в родині генерала.З дитячих літ була закохана в Росію та російську культуру і це почуття передала молодому Рільке.Довго вмовляти мого друга не довелося.Мої розповіді захопили його,і ми разом із моїм чоловіком та Рільке у 1899-1900 р.р. побували на моїй батьківщині.

Тут, у Росії,під час цієї подорожі Рільке познайомився із російським класиком Львом Толстим,побував у його домі в Хамовниках,а потім у Ясній Поляні,потоваришував із М. Цвєтаєвою та Б. Пастернаком.

Також хочу розповісти про дружбу Рільке з Мариною Цвєтаєвою та Борисом Пастернаком.У двадцяті роки Рільке став кумиром у Західній Європі, а в 1926 році у нього зав'язалось листування з вищезгаданими російськими поетами.Мій друг назвав ці стосунки з ними"блуканням трьох душ,трьох зірок на небосхилі Всесвіту"

Для Пастернака Рільке -джерело натхнення,рятівний промінь уночі,а Цвєтаєва освідчувалась у "коханні до його велетенського генія"

IV Мандрівник-біограф

З Ясної Поляни Рільке їде в Україну,до Києва,де живе близько 2-х тижнів.У своєму листі до матері пише про свої враження:"Мамо!Я вже два тижні у Києві.Безперечно,Київ-то є найсильніші враження.Це місто близьке до Бога.Я б хотів тут оселитися назавжди.Тут мені відкрилася "одвічна руська сутність",насамперед пам'ятки культури, давнини.А які тут церкви і собори,в них багато старих картин і дорогоцінних реліквій.А велична Лавра,її келії,печери...Це не передати словами..."

А ще поету сподобалося українське малярство.Він був вражений іконами київських монастирів.Бачив твори Дмитра Левицького,Володимира Боровиковського.Знав картини Миколи Ярошенка та Іллі Рєпіна.А ще привіз з України сувеніри:шовкову хустину та срібний візантійський хрест.

Подорожуючи Дніпром в "край чудової України", він пливе до Кременчука,а потім поїздом їде до Полтави.звідти до навколишніх сіл,щоб "природу і людей" зблизька побачити.Ці враження відбились у віршах "В оцім селі стоїть останній дім...","Карл XII, король шведський, мчить по Україні",де бачимо характерні для Рільке сприйняття українського пейзажу " під законом вічності",на тлі безмежного часу та простору.Останнім етапом українських мандрів поета був Харків.



1900р. на запрошення художника Фоглера Рільке приїхав до Воржведе,де оселився в колонії художників.Тут він зблизився з митцями,які надихали його на творення поетичних збірок:"Мені до свята", "Книга годин", збірки художньої прози "Про Господа Бога"," Пісні про любов і смерть корнета Кристофа Рільке" та інші.

V Мандрівник-біограф

Наступним значущим етапом життя Рільке було перебування в Парижі,де спілкування з Роденом,служба його особистим секретарем створили світоглядні підвалини нового етапу творчості поета.

Паризький період був часом великих творчих звершень і здобуття ним європейської слави.Головними досягненнями цих років є двотомна збірка "Нові вірші"(1907-1908) та роман "Нотатки Мальте Лаурідса Брігге"(1910)

Після довгочасної кризи поет зумів надрукувати лише одну поетичну збірку "Життя Марії"(1913)

Під час першої світової війни Рільке довелося служити у віденському військовому архіві і відчути жахіття війни,які ще більше підсилили його депресійний стан.

Останні роки життя поет провів у замку Мюзо у Швейцарії,де завершив цикл"Дуїнянських елегій",цикл "Cонети до Орфея" ,пробував писати вірші французькою мовою,де і був похоронений після смерті 29 грудня 1926 року. IV Підсумок уроку



Слово вчителя.

Ну що ж,шановні,наша подорож дійшла до завершення.Ми багато дізналися про життєвий шлях Р.М.Рільке і сподіваюсь,нам тепер легше буде зрозуміти його творчість.

Я вам покажу предмети,а ви скажіть,з якими подіями біографії Рільке вони у вас асоціюються?

(Вчитель показує прапор України,бюст Шевченка,фото Києво-Печерської Лаври,макет Ейфелевої вежі,фото скульптурних композицій Огюста Родена).



V Домашнє завдання.

Зібрати матеріал про перебування Рільке на Україні.



Заняття 27

Тема: Українська тематика в творчості письменника."Про паломництво"("Книга годин" ІІч.).

Мета: Простежити географічні шляхи подорожей Рільке,пов'язаних з Україною;звернути увагу учнів на відображення образу України у світлі філософських та естетичних пошуків ідеалу молодим поетом.

Тип заняття: заняття-подорож з коментаріями літературознавців.

Обладнання: карта України,уривки з листів поета,тексти поезій Рільке,ілюстрації до творів поета.

Згадую полтавські степи,

надвечірні зорі,хатки,і охоплює

душу сум,що мене там немає Р.М.Рільке


Хід заняття.

І.Актуалізація опорних знань


-Назвіть прізвища відомих людей, які зіграли значну роль в житті австрійського поета.
-Які твори, на ваш погляд,зробили Рільке популярним європейським поетом?

ІІ. Виклад нового навчального матеріалу.



Вступне слово вчителя

Росію(тобто Україну, бо тоді вона була в складі Російської імперії) Рільке називав своєю другою Вітчизною, і саме тут,здавалося йому, відпочиває Бог. Рільке ходив вулицями Києва,разом із прочанами стояв у довгих чергах до святинь Києво-Печерської Лаври. Поетові здавалося,що землі України мають бути такими незайманими,патріархальними, такими,якими їх створив Господь.Бог від самого народження землі.Природа наша на Рільке справляє незабутнє враження: він дивиться на води Дніпра і ніби бачить, як по цих хвилях рушає до людей Христос.Он він простягає руку і дарує бідним рибу й вино, бездомних зігріває вогнем свого серця, нужденним допомагає він позбутись страждань. Божественне й земне поет сприймав як єдине ціле.Смерть-це тільки один із способів існування живої матерії,а людина- частинка Всесвіту,частинка матерії.



І. Мандрівник-біограф

Перша подорож до України 1899 році розбудила в поета інтерес до історії Київської Русі,а також до козацької доби, в яких він вбачав витоки історії великого народу. Поет був глибоко вражений Софіївським Собором і Києво-Печерською Лаврою. Їй він присвятив кілька поезій і найбільш захоплено розповідав про свої враження від неї. В Лаврських печерах Києва поет побував декілька разів: "Сьогодні кілька годин мандрував підземними ходами. Це найсвятіший монастир... В моїх руках палаюча свіча. Я пройшов усі ці підземелля раз на самоті,раз із людьми".

Пошук духовного поводиря, виразника народного духу приводить Рільке до Канева, на могилу Т. Шевченка. Ось стоїть він біля могили Кобзаря в Каневі. Заснути вночі він не може.Таких зорепадів не бачив він у себе в країні. На кручі, поряд з Шевченком,здається,він веде бесіду про вічне. Шевченко,як завжди, говорить про свою неньку Україну, про минулі подвиги свого народу, про славних запорожців і про таку безталанну долю Батьківщини.

Збереглися відомості про інтереси Рільке і до М.Гоголя,особливо імпонували австрійському поетові зв'язки творчості Гоголя з ураїнськими національними традиціями та історією України.



ІІ. Мандрівник-біограф

Другу подорож в Україну здійснив у 1900 році. Його маршрут пролягав від Києва до Кременчука, Полтави, Харкова. Той шлях українськими степами глибоко запав у поетову душу. Великим переживанням Рільке стала краса української природи:безмежжя рівнини і степу. На цій землі поет знайшов жаданий принцип гармонійного єднання людей і природи,Бога і землі.Рільке навіть планує назавжди переселитись до Києва, у це "близьке до Бога" місто.

Де б не подорожував австрійський поет у Парижі,Венеції,Римі,Флоренції--перед його очима часто постає образ тієї церкви,що бачив тут,у Києві.Поетичні збірки "Книги чернечого життя", "Книга годин"--це збірки, написані на українській землі та під впливом вражень духовної культури. Повернувшись додому,поет записав до щоденника: "згадую полтавські степи,надвечірні зорі,хатки,і охоплює душу сум,що мене там немає".

Перший літературознавець .

Дух України, її сутність виявились у творчому спадку Рільке : це і переклади, і мистецтвознавчі статті, вірші і прозові твори, навіяні перебуванням на українській землі. Серед перекладів вирізняється "Слово про Ігорів похід", над яким Рільке працював кілька років. Робота була завершена у 1904 році, і на сьогоднішній день цей переклад вважається найкращим з німецькомовних.

Під враженнями поїздки до Полтави та навколишніх сіл, ("щоб природу і людей зблизька побачити"), Рільке пише вірші "В оцім селі стоїть останній дім...","Карл ХІІ, король шведський, мчить по Україні", де бачимо характерне для Рільке сприйняття українського пейзажу під знаком вічності на тлі безмежного часу та простору.

"Це було закличне звучання далини й самотності", яке залунало в мені під Полтавою, увечері, коли хати не були такі сумні й самотні перед ніччю, що насувалася, --"згдом напише поет".



Другий літературознавець.

Нове світовідчування Рільке, яке він вважав "дарунком Русі", знайшло своє поетичне вираженя у "Книзі годин"( 1901-1905рр), яка складається з 3-х циклів : "Книги чернечого життя", "Книги прощ"("Про поломництво ") та "Книги убозтва та смерті". Вона написана від імені київського ченця як його молитовне звернення до Бога. І Бог у цих віршах - це Бог православного селянина, а Бог для поета є присутнім скрізь: у кожній речі, у кожній живій істоті, що є на землі. Поет прагне віднайти символ єднання двох світів, знайти цілісність Всесвіту . Ця збірка - зрілий етап у творчості поета. "Книга годин" сповнена витонченої музикальності, що нагадує наймелодійніші вірші.



З віком хочу йти,

Вчувати вітер вашого листа,
Якого склали Бог, і я, і ти,


Чужа рука вгорі його горта.

Це уривок із вірша Р.М.Рільке

Його ліричний герой - прочанин, тихий,мовчазний,смиренний. І просто душа проймається гордістю, що наша країна, наша Батьківщина стала натхненням великого поета.

Поет уже не тікає від суспільства, від міста в природу - він іде туди свідомо, він природу "обожнює,у ній відкриває істину". Власне "Я" відчувається поетом як органічна частка живого космосу, що перебуває у вічному становленні,

Третій літературознавець.

Відвідини поетом Києво-Печерської Лаври спричинили появу "Книги годин". І саме Україні були присвяченні рядки:



Земля без меж,вітри, рівнини,
Лісів там тінні старовинні


Й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають в далині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

У цьому циклі Р.М.Рільке поставив Києво-Печерську Лавру в один ряд з найвеличнішими пам'ятками культури людства, зобразив сліпого співця- кобзаря,перд яким схиляє голову,як перед незрівнянно духовно вищою особою.


ІІІ.Закріплення знань.

-По яких країнах мандрував Рільке?

-Коли Рільке відвідав Україну?

-Простежте географічні шляхи подорожей Рільке,пов'язані з Україною.


-Під враженнями мандрів по Україні Рільке створив цикл поетичних творів. Назвіть його?

IV.Підсумок уроку.

Слово вчителя.

Україна і Росія у сприйнятті Рільке поєднуються в єдиний світ "Русі" з її одвічними традиціями. Про вплив подорожей 1899-1900рр. поет писав: "...вирішальна роль належить Русі,саме вона в 1899-1900рр не тільки відкрила мені світ, ні з чим не зрівняний світ безмежних масштабів,але й завдяки своїй людській сутності наділила мене почуттям братерського зв'язку з людьми".
V. Домашнє завдання. Прочитати "Пісню про Правду" Р.М.Рільке, підготувати індивідуальні завдання за твором.

Заняття 28

Тема: Райнер Марія Рільке. «Пісня про Правду». Уславлення боротьби українського народу за незалежність в оповіданні.

Мета: Підготувати учнів до філософського сприйняття твору Р.М.Рільке «Пісня про Правду», продовжувати розкривати зв’язки письменника з Україною; пояснити поняття «національний колорит»; розвивати уміння інтерпретувати літературний твір; народний інтерес до творчості письменника,спонукати до читання творів, виховувати патріотичні почуття.

Тип заняття: засвоєння нових знань.

Обладнання:комп’ютер,електронна презентація (портрет письменника, зображення Києво-Печерської Лаври, Софіївського Собору, пам’ятника Шевченку на Чернечій горі у Каневі).Зображення українського кобзаря Остапа Вересая, зображення ікон Покрови Божої Матері,Знамення та інкони Миколая Чудотворця, текст «Пісні про Правду»

Правдо,мати рідна,

орлице крилата,

Де ж той син, що прийде тебе відшукати

Р.М.Рільке «Пісня про Правду»

Хід заняття

I.Робота з літературознавчим терміном.

Національне в літературі-відображення історії життя, природи побуту,культури,звичаїв, рис національного характеру і мови певного народу.

Національний колорит літературного твору – це передача письменником не лише зовнішніх ознак народу (житло, звичаї,одяг,та інше),а й особливостей його духу, свідомості, особливостей народної душі.

II. Робота з текстом

Про які часи йдеться творі? Які деталі,імена допомогли вам визначити час?

Чому автор називає, «верстовим каменем Бога?», опорою.

III. Мистецтвознавчий коментар.

За давнім повірям першу ікону намалював євангеліст Лука,який зобразив Богородицю Марію. Саме ця ікона шанувалася українськими козаками як заступниця й покровителька.

Ікони з’явилися на Русі приблизно в Х ст. Їх передавали з покоління в покоління , це були духовні обереги ,що відміряли духовне життя людини. Іконою благословляли народження дитини і народження в сім’ї , ікона супроводжувала далеку дорогу й загробне життя . Ніяку справо чи день не розпочинали не помолившись .Це був найдорожчий скарб- духовна спадщина. А свято Покрови святої Богородиці вважається козацьким святом.

За легендою я у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр Православ’я – Константинополь,намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулися до Богородиці з

проханням про порятунок . І Богородиця за оповіданнями з’явилася перед людьми і вкрила їх своїм покровом (омофором ).

Після цього вороги не могли побачити цих людей .

Прославлення стародавньої чудотворної ікони Божої Матері, після якого вона отримала найменування , знамення , відбулося в 1170р. під час чудового заступництва Богоматері міста Новгорода і його жителів . Не менш шанобливим для українців був Микола Чудотворець.

Хто у творі має відношення до мистецтва?

IV. Формування нових знань,умінь і навичок.

1)Вступне слово вчителя .

Зацікавившись українським фольклором , Рільке написав два оповідання , вміщені до казок «Про любов Бога» . Ця «Пісня про Правду»,та «Як старий Тимофій умирав, співаючи». Рільке добре вивчив українські народні пісні. Особливо захопився піснями про козаччину , і вони послужили йому матеріалом для його «Пісні про Правду».

2) Виступи учнів дослідницької групи , які працювали над індивідуальними завданнями .

Дослідник перший .

Передає зміст оповідання «Пісня про Правду» Р.М.Рільке.

3) Бесіда за змістом твору

«Я думаю , ніколи неможна знати чи є в оповіданні Бог , поки воно не зовсім закінчене». Що має на увазі говорячи про Бога , автор?

Яких саме співців мав на увазі оповідач?

Як ви вважаєте ,чому розмова про Бога поступово перейшла до оповіді про руських співців?

Яким було життя народів і який настрій опанував ним ?

З чим порівнює автор ікони?.

Якою людиною постає перед нами Петро ?

Що дивного у вдачі сина Олекси ?

З чого починаються зміни у звичному житі родини Петра?

Який момент у творі є кульмінаційним на вашу думку?



Дослідник другий

У центрі твору – проблема мистецтва і Бога. Справжнє мистецтво, виразником якого є сліпий кобзар Остап, наділене такою силою, що здатне підняти народ на боротьбу з польськими панами, а творець такої пісні, в уявленні Рільке є рівним Богові. Близькими до Бога письменник вважає й інших персонажів, які відгукнулися на заклик Кобзаря повстати проти гнобителів. В образі Остапа можна відзначити риси співця Орфея, бо Кобзар своїм співом зворушує душі людей, спонукає їх боротися за правду.

Згадує автор і славних героїв України: Т.Бульбу, Остряницю, Наливайка, стверджує своїм твором, що навіки вічні прославилась козача вірність.

Дослідник третій.

Вважають, що прототипом кобзаря для Рільке слугував образ Остапа Микитовича Вересая, з ким він познайомився, перебуваючи в Україні. Батьки Вересая були селянами. Батько любив грати на скрипці, заробляючи цим на хліб. Хлопчик осліп у 4 роки, а з 15 років пішов у науку до кобзарів. Вересай був кріпаком, тяжко бідував, неодноразово його арештовували за виконання «Пісні про правду й неправду». Саме цю пісню використав Рільке у творі. Він яскраво умів надати простому сюжетові глибину і силу. Майстерно передавав красу народної пісні, поєднуючи її грою на кобзі, надаючи незабутні враження. Така виразна манера виконання і зробила Остапа Вересая відомим серед учасників. Завдяки своєму талантові Вересай будив у слухачів відчуття пошани до історії та культури України.



Слово вчителя.

Можливо і текст народної пісні «Нема в світі Правди», 1850 роки, опублікований Пантелеймоном Кулішем і став основою пісні, яку виконував сліпий бандурист Остап у « Пісні про Правду» Р.М.Рільке.

виразне читання народної пісні «Нема в світі правди» (текст пісні)

V. Закріплення знань.

- Чому, прослухавши пісню кобзаря, чоловіки взялися до зброї?Чи знайде серед них своє місце Олекса?.

- Яка провідна думка твору? Чого вчить нас «Пісня про Правду»?.

- Пригадайте назви творів, в яких звучить тема Правди?

- Розкрити зміст назви твору.

- Побудуйте асоціативні рядки до понять Правда і Кривда.



VI. Підсумок заняття.

Австрієць Рільке зміг поріднитись душею з українським народом. Його не влаштовував прагматизм Європи, він тяжів до духовного єства українців і говорив, що прийде час, і з України почнеться відродження духовності.



VII. Домашнє завдання.

Напишіть твір – роздум: «Чи є актуальною тема Правди на сьогоднішній день.»

Вивчити напам’ять уривок з «Пісні про Правду» Р.М.Рільке.

Додаток до заняття 3

Нема в світі правди (слова народні)

Текст 1850-х рр.,опублікований П.Кулішем.

Нема в світі Правди, Правди не з’іскати,

Що тепер Неправда стала правдувати.

Уже тепер Правда стоїть у порога,

А тая Неправда сидить кінець стола.

Уже тепер Правду ногами топають,

А тую Неправду медом напувають.

Уже тепер Правда сидить у темниці,

А тая Неправда з панами в світлиці.

А вже тая Правда сльозами ридає.

А тая Неправда все п’є та гуляє.

Десь ти Правда вмерла, чи ти заключна

Що тепер Неправда увесь світ зажерла.

Тілько в світі Правди – що рідная мати –

Де б ми її могли в світі од’іскати?

Ой, орлице мати, де ж тебе нам взяти,

Тебе ні купити, ані заслужити!

Коли б тебе, Правдо, в світі увидіти,

Орловими крильми раді ми летіти.

Ой як же тим діткам без матері бути?

Де щодня заплачуть, не можуть забути.

Вже ж бо конець віку оце приближався.

Хоть рідного брата тепер стережися!

Із ним на суд стати – Правди не з’іскати

Тільки сріблом – злотом панів насищати,

Хто по правді судить, то того карають,

А хто по неправді, того поважають.

Ой, хто буде в світі правду ісполняти.

Тому зогледь Господь щодня благодати.

Бо сам Господь Правда і смирить гординю

Сокрушить Неправду, вознесе Cвятиню.

Заняття 29



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconНа навчальний рік 5 год. На тиждень год
Вступ. Загальна характеристика розвитку французької літератури та культури ХІХ століття, їх стильове розмаїття. Внесок Франції у...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗагальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст., Стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст
Лізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст.; Зв’язок...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconРозвиток літератури на харківщині в умовах складних та неоднозначних історичних процесів ХІХ століття
Познайомити учнів з умовами та особливістю розвитку культури на Слобожанщині, зокрема в місті Харкові, в період ХІХ – початок ХХ...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconУрок № Дата проведення
Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Академічний рівень
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка