Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною



Сторінка6/11
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.4 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема: Проспер Меріме «Микола Гоголь» .

Мета: продовжити знайомство учнів зі слов`янськими мотивами у творчості Проспера Меріме; учити складати схему твору; формувати вміння працювати з художнім твором, добирати ключові фрази; виховувати поважне ставлення до культурних процесів різних народів.

Обладнання: портрет Гоголя та близьких йому людей, ілюстрація до творів Гоголя. Виставка «Твори Гоголя» Меріме «Микола Гоголь».

Хід заняття

I. Мотивація навчальної діяльності.

II. Актуалізація опорних знань

1.Заповнення першої графи таблиці порівняння первинних і вторинних знань на тему «Проспер Меріме», «Микола Гоголь», коментування учнями записів



Це мені було відомо

Це для мене є нове







III. Повідомлення теми, мети, завдань, заняття.

Лекція з елементами бесіди.

Свою літ. творчість тісно поєднував із студіями минувщини Франції, Іспанії, Риму Стародавнього, України, Росії та ін. країн. За працю в галузі історичної науки був обраний 1843 членом паризької Академії написів, 1844 — Франц. академії за літ. твори. Виявляв великий інтерес до визвол. війни укр. народу, займаючись гол. чин. історією запороз. козацтва, а також її популяризацією в провідних франц. періодиках — «Revue des Deux Mondes» («Огляд двох світів»), «Moniteur universel» («Всесвітній порадник») тощо. Називав укр. козаків «історичним народом», а Запорозьку Січ — «республікою запорожців». Аби підкреслити пріоритет своїх українознавчих уподобань, іменував себе «козаком». Публікації М. стали підсумковими у франц. історіографії України за два попередні століття. Перший його нарис, де порушувалася тема Запороз. Січі, — «Микола Гоголь» (1851) — був написаний з нагоди франц. перекладу повісті М.Гоголя «Тарас Бульба» Звичаї, побут, військ. діяльність укр. козаків відтворив у п’єсі «Перші кроки авантюрника» (1852). Важливу віху в наук. розробках М. позначила праця «Козаки України та їхні останні гетьмани» (1854), в якій висвітлено сусп. устрій запорожців, їх роль в історії України, Росії й Польщі, діяльність Б.Хмельницького та І.Мазепи. 1863 опублікував у ж. «Journal des Savants» («Журнал учених») розвідку «Богдан Хмельницький», написану переважно на матеріалах однойменної монографії М.Костомарова.

Високо оцінюючи в ній політ. і військ. талант гетьмана, М. поставив у заслугу «цьому великому мужу» те, що він «зумів затримати Україну вільною від іноземного ярма впродовж десяти років». Ця праця перевидавалася в книзі «Козаки минулих часів», спричинивши 1869 розгляд у Сенаті Франції петиції про запровадження вивчення укр. історії у франц. школах. М. також належать переклади з худож. творів Марка Вовчка («Козачка»), М.Гоголя («Ревізор»), з якими підтримував творчі зв’язки. П. у м. Канн (Франція). 

 2. Повідомлення учнів за випереджувальними завданнями.

3. Робота в малих групах. Учні складають запитання для взаємної перевірки знань з теми: «Проспер Меріме». Найцікавіші запитання зачитуються.

IV. Рефлексія

Вільне письмо на тему: "Історія України та національний український колорит у творчій спадщині Меріме".



Заняття 15

Тема: А.Фет(Шеншин).Життєвий і творчий шлях. ”Ранні роки мого життя”Фет і Україна.

Мета: поглибити знання учнів про творчість російських поетів 19ст.; ознайомити з життєвим і творчим шляхом поета А.Фета; розкрити особливості його перебування на Україні; розкрити особливості його поезії.

Хід заняття

1.Повідомлення теми і мети заняття.

2.Вступне слово вчителя.

У російській літературі цього періодуяк і в українській, поезія розвивається у двох напрямках: реалістичному та модерністькому.

В цей час розкітає творчість російських поетів ”чистого мистуцтва”-

Ф.Тютчева, А.Фета, А.Майкова, Я.Полонського.Кожен письменник,

кожен поет належить не тільеи вічності, а й своєму часові.Для того,

щоб почути, зрозуміти поета,повірити в його правду, треба наблизитись до нього, відкрити свою душу, побачити “свою правду”.



Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях А. Фета

Дитячі та юнацькі роки Фета

Афанасій Фет народився в листопаді або в грудні 1820 року в селі Новосілки Орловської губернії і був записаний у церковній книзі як син місцевого поміщика Афанасія Шеншина. На порозі юності 14-ти літньому Фету довелося пержити суворе випробування: його відлучили від роду Шеншених, позбавили прізвища, громадянства підданства. Виявилось, що поміщик Шеншин привіз в Росію матір майбутньго поета, коли вона була вагітною, а справжнім його батьком є дрібний німецький поміщик Й.Фет. Так із російського дворянина юнак став німецьким підданцем і отримав прізвище справжнього

Батька. На той час А.Фету вже йшов пятнадцятий рік і він навчався у приватному пансіонаті. Можете собі уявити веселощі однокласників.

З приводу того, що іхньому тавиришу раптом змінили прізвище, та ще й таке дивне-Фет!..

З тої миті майбутній поет не все життя зненавидів це коротке прізвище. І з тої миті народилася мете його життя. А.Фет не мріяв про славу поета. Його мрія була сувора, завз’ята зла: повернути собі дворянство, з ненависного Фета знову стати Шеншиним. А це у феодально-бюрократичній Росії було набагато складніше, ніж стати знаменитим поетом…

Що співатиму- не знаю…

Проте наприкінці 30-х та напочатку 40-х років 19-го ст. поетично обдарованому юнакові немає де дітись від поезії. Та ще коли цей юнак- студент Московського університету. Та щей коли його однокурсник та найближчий друг студенської юності- Аполлон

Григор’єв, майбутній поет та видатний критик, теоретик”чистого мистецтва”.

Саме цей останній ретельно зібрав, переписав та відредагував миттєві плоди натхнення свого ледащого друга, який сам не хотів серйозно займатися поетичною творчістю. Так склалась перша поетична збірка Фета, що вийшла друком 1840 року.

Могутній, чистий, здоровий, словом, нормальний поетичний геній- ось чим з самого початку і до самого кінця, був ліричний дар Фета.

Він не прагнув бути поетом- пісня сама лилася з його грудей. Ще менше він ставив свою поезію на службу тій чи іншій ідеї – і в цьому він, сам про це не підозрюючи, таки відкривав своєю творчістю абсолютно нову ідею: самоцільну значущість поетичного слова.

Солов’їні ночі українські”

Фет поступає на військову службу, сподіваючись разом з офіцерським чином здобути омріяний дворянський титул. Однак доля ніби сміялася з Фета. Щойно він став офіцером, як цар видав наказ, згідно з яким молодші офіцерські чини не давали прав дворянства: отримати ці права можна було лише дослужившись до звання майора.

Ця звістка застала Фета в степах України, у Херсонській губернії, ду він вісім років(1845-1853) прослужив у драгунському полку. Закохуючись у прекрасних мешканок Херсонщини, час від часу писав вірші, які потім увійшли до скарбниці світової лірики, і 1850 видав свою другу поетичну збірку. Вона знов отримала позитивні вігуки в Москві та Петербурзі.

Про те, що сталося у ту добу в житті Фета, навіть найближчі йому люди могли здогадуватися з його віршів.З того часу і яж до самої смерті поета у віці 72-х років у його поезії неодмінно присутній трагічний образ жінки, яка кохала і яку кохали. Вона передчасно померла, залишивши у серці коханого на все життя почуття втрати і провини…Навіть у спогадах, написаних в останній рік життя, Фет не відкриває справжнього імені “високої стрункої брюнетки з надзвичайно розкішним чорним, з сизим прилиском , волоссям ”.

ЇЇ звали Марія Лазич. Знайомство поета з Марією відбулося влітку 1848 року. Вона належала до сербського дворянства, якому російський цар роздав землі на півдні України. Марії було 24 роки, вона захоплювалась поезією, вірші Фета знала мало не з дитинства і линула до нього, як метелик на вогонь. Кохання тривало 2 роки, а згоріло - буквально:Марія загинула у власному домі від пожежі( казали що раптом загорілася її сукня).

Поет без натхнення, наречений без кохання.

Поміщик без дворянства…

1853 року Фета переводять в інший полк, який узимку квартирує в Новгородській губернії, зате влітку – під Петербургом!

Тут у столиці, Фет швидко зав’язує літературні знайомства. Тургенєв узявся зробити з новими віршами “ледащого поєта” те, що колись Григор’єв. У літні місяці Фет з Тургенєвим багато спілкуються, говорячи виключно про поезію. У зимові місяці – інтенсивно листуються, обговорюючи новинки не лише російської, а й німецької та французької поезії, яку обидва читають в оригіналі.

Ставши популярним , Фет починає писати задля грошей, нещадно експлуатувати свій головний талант пейзажиста, тиражувати красиві замальовки.



. У 1850 і 1856 роках вийшли друком дві поетичні збірки Фета, які зробили його відомим і навіть знаменитим. «У вмінні вловлювати та передавати повсякденні, але для інших невловимі відтінки почуття та пристрастей полягає вся сила обдарування нашого молодого поета», — писав про творчість Фета у 1850 році Аполлон Григор'єв. Сучасники вбачали особливість його поетичної манери у вмінні художньо закріпити результати спостережень над життям.природи та людського серця в момент руху, розвитку. «Він увесь живе моментом, ним схопленим... і відтворює картину, що вразила його, не опускаючи з неї найменшої подробиці». Ліричний герой Фета в будь-якому життєвому чи природному явищі бачить досконалу гармонію і поспішає розділити своє захопленя з читачем, тому природа в його віршах стає одухотвореним символом краси.

Один із найкращих творів поета цього періоду — знаменитий вірш «Шепіт... Ніжий звук зітхання...» (1850), який разом із поезією «Діана» спричинився до літературної полеміки 60-х років. М. Салтиков-Щедрін писав у рецензії на поетичну збірку Фета: «Безперечно, в будь-якій літературі нечасто можна знайти вірш, який своєю запашною свіжістб зваблював би читача настільки, як вірш п. Фета «Шепіт... Ніжий звук зітхання...». Лев Толстой зауважував: «Це майстерний вірш; в ньому жодного дієслова (присудка). Кожний вислів — картина». Водночас, сприйнятий як маніфест «чистого мистецтва», вірш став об'єктом десятків пародійних відгуків різних авторів, докорів і захоплень. Вийшовши у відставку, Фет одружився з сестрою критика Боткіна — М. Боткіній, яка належала до багатої московської купецької сім'ї. Це був шлюб із розрахунку, і поет щиро зізнавя нареченій у таємниці свого народження. На гроші дружини Фет у 1860 році купляє маєток Степанівку і стає поміщиком. Розбагатівши і переїхавши у 1877 році в куплений ним маєток Воробйовку, він майже безвиїзно живе там до 1881 року, а згодом, купивши дім у Москві, проводить там весну і літо. Реалізувалася і найзаповітніша мрія Фета: він став дворянином.
Надзвичайно щасливими та плідними стали 80-і роки і для Фета-поета. Починаючи з 1883 року, він видає ряд збірок ліричних віршів, об'єднаних спільною назвою,— «Вечірні вогні» (випуск перший — 1883 рік;випуск другий — 1885 рік; випуск третій — 1888 рік; випуск четвертий — 1891 рік). У своїх віршах поет цурається будь-якої абстрактності, оскільки душевні стани важко піддаються аналізові, а ще важче передати словами деякі ледве вловимі порухи душі:


Убога мова в нас! Хотіти й не могти,

—Ні з друзями, ні з чужими не перекажеш ти Того,що в грудях б'є, немов прозорі хвилі. І марна всі жага невтолених сердець, І перед вічною оманою мудрець

Схиляє сивину в несилі.

Але це не заважає Фетові бути дивовижно точним і конкретним у пейзажній ліриці, він тонко деталізує картини природи, яку він любить і знає. Як поет-пейзажист, Фет посідає одне з найпочесніших місць у російській поезії. Попри свою художню емоційність, сам поет вважав, що без думки «немає поетичного змісту», і в баагтьох його віршах ми бачимо прагнення осмислити «вічні» питання життя людини та природи.

Занурюючись у світ природи, спостерігаючи за нею в усьому розмаїтті її плинних форм, Фет шукав і знаходив у ній відповідності своєму душевному світу, джеремо морального заспокоєння. Поет відчуває, за його власними зізнанням, «зв'язок зі світом природи». Характерним і переконливим у цьому плані є відомий вірш Фета «Я прийшов до тебе, мила...», який наче пронизаний сонячним промінням і який пахне ранковою свіжістю. Заключні рядки вірша: «Що співатиму, не знаю, Але співів повні груди!» наче підтверджують те, що Фета недаремно називають «поетом невизначених, недомовлених, невиразних почуттів».

В останнє десятиліття свого життя, окрім оригінальних поетичних збірок, фет публікує багато перекладів, зокрема повний переклад Горація та інших давньоримських поетів, «Фауста» Гете і твори Шопергауера. Він пише досить об'ємні мемуари — «Мої спогади» (2 томи) і «Ранні роки мого життя», однією із цілей яких було довести, що його «шляхи людські та поетичні не мають між собою нічого спільного і що «краса» взагалі не має жодного відношення до життя» (П. Громов). Помер поет у 1892 році від приступу астми. Перед цим він намагався покінчити своє життя самогубством. Творчість Фета справила значний вплив на поетів-символістів початку ХХ століття — В. Брюносова, О. Блока, А. Блока,

А. Бєлого, а згодом С.Єсеніна, Б. Пастернака та ін.

Слово вчителя

"Ранні роки мого життя" є єдиним художньо-документальним твором про студентські роки Г., тим більш цінним, що Фет прожив у будинку Г. майже весь студентський період, з початку 1839 до 1842 р., до всі наступні московські роки життя Г., аж до втечі останнього до Петербурга наприкінці лютого 1844 (Фет в цей час все ще був студентом; він повторно залишався на другому і третьому курсах, тому закінчив університет не разом з Г., а двома роками пізніше, влітку 1844 р.).



3.Віртуальна екскурсія «Роки мого життя»

4.Бесіда за запитаннями.

-Які враження викликали у вас картини художньо-документального твору?

-Які теми у центрі їхньої уваги?

-Що характерно для їхньої творчої манери?

Висновок.

Творчість Фета залишалась далекою від суспільногот життя ,цуралася громадянських тем,тільки події духовного життя людини і красота природи хвилювали поета.В своїй творчості він довів,що для нього головне джерело прекрасного-це сама земля,рідна природа у всіх її найдрібніших проявах.Природа допомагала митцю точно і адекватно і передавати також і процес людського переживання.Разом з тим поезіями Фета властиве і трагічне відчуття минучості життя,незбагненості,невідворотності смерті.

Підсумок уроку

Домашнє завдання.

Опрацювати матеріали про життєвий і творчий шлях А.Фета.Підготувати виразне читання та аналіз художньо-документального твору «Ранні роки мого життя».

Заняття 16

Тема: Афанасій Фет. Краса впливає навіть на тих, хто її не усвідомлює ”Шумела полночная вьюга”, “Прости! Во мгле воспоминания”.

Мета: розвивати в учнів навички та уміння ідейно- художньго аналізу ліричних творів; прищеплювати їм інтерес до поезії;

Обладнання: портрет А. Фета, диски із записами романсів, 2 плакати з віршами.

Хід заняття:

І. Повідомлення теми і мети заняття.

ІІ.Актуалізація опорних знань:

у яких напрямках розвивалася поезія ХІХ ст.?(реалістичному та

модерністському)

що ми знаємо про модернізм як напрям у французької поезії?

- чому творчість А.Фета, А.Майкова перегукуються з творчістю французьких символістів?(Вони виявляли посилений інтерес до художньої форми, намагались уникати питань політики та соціальності).

ІІІ.Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя. Вірші Фета є справжніми гімнами красі, природі й любові.Перш за все Фета можна називати співцем природи. Саме у пейзажній ліриці поет досяг художніх висот.

Фет - неперевершений знавець життя природи. В його віршах воно наповнене красою, гармонією і поетичними подіями. Поет постає перед нами відкритим, незахищеним, сповідуючись у самих відвертих думках, але за мить ховається, і, здається, що починає сповідуватись сама природа, відкриваючи завісу над своїми таємницями та красою. Світ в ліриці Фета сповнений руху, шелесту, голосів.

Практично неможливо виділити чисто пейзажну лірику Фета, не розірвав при цьому зв’язків з її життєво важливим органом – людською особистістю, підпорядкованому законам природного буття. Ще юний Фет казав: “К чему искать сюжета для стихов;

Сюжеты эти на каждом шагу,- брось на стул женское платье или погляди на двух ворон, которие уселись на заборе, вот тебе сюжеты”.



2.Творча пауза:

Уявіть собі картину природи (заплющіть очі або подивіться у вікно), яка вас зачарує. Спробуйте почути, що вам говорить природа. Розкажіть про це? Чи не виникає у вас бажання скласти вірш чи заспівати пісню?



3.Виразне читання віршів

А. Фета учителем та учнями.

Шумела полночная вьюга
В лесной и глухой стороне.
Мы сели с ней друг подле друга.
Валежник свистал на огне.

И наших двух теней громады


Лежали на красном полу,
А в сердце ни искры отрады,
И нечем прогнать эту мглу!

Берёзы скрипят за стеною,


Сук ели трещит смоляной…
О друг мой, скажи, что́ с тобою?
Я знаю давно, что́ со мной!

1842

1) Бесіда за запитаннями:

- Як автор описує природу у вірші “Шумела полночная вьюга”

- Як сам, занурюючись у світ природи, Фет шукав і знаходив у ній відповідності своєму душевному світу, джерело морального засвоєння?

- Як на фоні природи змальовується тема кохання?

Висновок.

У вірші “Шумела полночная вьюга” автор розповідає про досить красиву обстановку “вьюжного вечера”коли двоє - він і вона сидять біля каміна. Їм сумно і печально, але вони кохають один одного. Їх серця переживають солодкі випробування кохання.



2) Аналіз віршаПрости! Во мгле воспоминания

Прости! во мгле воспоминанья


Всё вечер помню я один, —
Тебя одну среди молчанья
И твой пылающий камин.

Глядя в огонь, я забывался,


Волшебный круг меня томил,
И чем-то горьким отзывался
Избыток счастия и сил.

Что за раздумие у цели?


 Куда безумство завлекло?
В какие дебри и метели
Я уносил твоё тепло?

Где ты? Ужель, ошеломлённый,


Кругом не видя ничего,
 Застывший, вьюгой убелённый,
Стучусь у сердца твоего?..

22 января 1888
Москва

В чому невизначеність цього вірша?

Яка тема?

Як ви сприймаєте кінцівку цього вірша?

Як форма цього вірша пов’язана з його ідеєю?

(імпересіоністичність поезії, слова ц нього підібрані так, що кожні є натяком, справляють особливе значення)



5.Слово вчителя. Фет писав: «Поэзия и музыка, не только родственны,но нераздельны…Нет музыкального настроения – нет художественного произведения».Для поета особливу цінність становило все ,що близьке засобам музики:ритм,добір звуків,мелодії вірша,прийоми музичної композиції.Зв’язок «мелодії» Фета з романсом відчули композитори.Його

Вірші покладені на музику О.Варламовим і А.Гурлевим,одразу здобули популярність і не втратили її в наші дні



6.Музична пауза.Прослуховування фонозаписів романсів на вірші А.Фета.

IV.Підбиття підсумків уроку.

Чи можемо ми вважати А. Фета:

Модерністом

Декадентом

Символістом

Імперіоністом

Чому?

V.Домашнє завдання: Підготувати усне висловлювання “Любов - радість чи страждання”.

Заняття 17

Тема: Вплив історії і культури України на творчість і світогляд В.Короленка

Мета: Познайомитися з життєвим і творчим шляхом В.Короленка, який пов'язаний з Україною. Побачити ставлення письменника до України.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Все своє життя і творчість В. Г. Короленко, за словами О. М. Горького, були віданні боротьбі за втілення в життя «правди – справедливості, боротьбі за визволення народу від ярма «стоголовою чудовиська»». Цій меті присвячено і найбільший його твір – « Історія мого сучасника», в якому з найбільшою повнотою виражені найхарактерніші риси його життя і творчості. Над цим твором В. Г. Короленко працював більше п’ятнадцяти років свого життя. Повість ця гідно завершує творчий шлях Короленка.



ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Бібліограф. Тема, в якій би особисте спліталося з минулим російського суспільства, з історією революційної боротьби і пошуків шляхів цієї боротьби, хвилювала Короленка здавна, ще з середини 80-х років. Вона раз у раз ставала у свідомості автора протягом наступних двадцяти років і остаточно дозріла тільки в 1905 році. Селянську «ворожнечу», різні форми і ступені селянського протесту Короленко змів воєдино. Злиття цих двох начал – це та нова тема, яка здавна хвилювала його і призвела до «Історії мого сучасника».

2. Бібліограф. Перший том друкувався в 1906 – 1908 роках в журналах «Сучасність», і в «Російському багатстві». Він отримав високу оцінку

О. М. Горького. У 1910 році в листі до М.М. Коцюбинського О. М. Горький писав: «в кожній сторінці відчуваєш розумну, людську усмішку… Взяв я чудову цю книжку в руки і – перечитав її ще раз. І буду читати часто – подобається вона мені все більше і серйозним своїм тоном. Нічого кричущого, а все стосується серця ».

Другий том був опублікований в 1910 році (перший розділ в журналі «Російське блаженство ») і в 1919 році (цілком, у виданні «За друга»).

Третій том – в 1921 році.

Четвертий том наспіх закінчений смертельно хворим письменником, з’явився у пресі вже після його смерті в «Голосі минулого».

3. Зображуючи життєвий шлях свого сучасника, у поетичній канві якого легко дізнатися біографію самого письменника. Короленко знайомить читача з розвитком громадського руху 60-80-х років, з видатними історичними подіями того часу.

Письменник дає широке узагальнення, оживляючи у своїй пам’яті найважливіші епізоди власного життя, блискуче аналізуючи духовні пошуки Короленка – гімназистка, студентка, «інтелігентного пролетарія» і , нарешті «державного злочинця».



4. Велике і різноманітне коло тем відображених в «Історії мого сучасника». У ній широким планом зображені сім’ї і гімназія, студентська аудиторія і нелегальні сходки сім десятників, горищні нетрі і в’язниці, канцелярії чиновників і життя селянської хати. Епопея охоплює майже тридцятирічний період: від 50-х до середини80-х років. Географічні масштаби грандіозні. Тут і глухе українське село Гарний Луг, і губернське місто Житомир, Москва і Петербург, Кронштадт і Вятка, Перм, Іркутськ, закинуті на край світу Березовські Пчинки і нарешті віддалена слобода Амга, Якутської області.

«Історія мого сучасника» починається з зображення життя дитини в губернському місті Житомирі та повітовому містечку Рівне, що цілком відповідає біографії В. Г. Короленка. Дитиною герой зірочок вночі просить у бога, щоб той послав йому гарну пару справжніх крил для польоту.

Герой «Історії» - юний «сучасник» Короленка – несеться в уяві «в невідомі краї і невідомий час, його вже тягнуть битви, погоні. Січі. А десь там, за межами садиби, йде своє трудове життя, невідоме і чуже.

Художні мемуари Короленка становлять великий інтерес для радянського читача, який знаходить в них яскраве зображення значного періоду російської історії.



Слово вчителя

Особливе місце в творчості В. Г. Короленка займають словесні етюди «На Лук’янівці», «Ще про Лук’янівку», які з’явилися в пресі після гучного розгляду судової справи Бейліса.

Що передувало цій справі?

На околиці київського передмісця Лук’янівка, неподалік цегельні Зайцева, де батько служив прикажчиком Мендель Бейліс 20 березня 1911 року виявили труп 13-річного хлопчика Андрія Ющинського зі слідами уколів на тілі. Місцеві чорносотенні організації оголосили загадкове вбивство «ритуальним». З серпня був заарештований М. Бейліс. Слідчі влади проігнорували всі докази проти справжніх винуватців злочину – учасників злочинської зграї, присутніх навколо відомї у Києві віри Чеберяк. Членів цієї зграї було залучено лише як свідків, а справі надано ритуального характеру. До Короленка звернулися захисники Бейліса з жаданням допомогти.

Без можливості виступити захисником В. Г. Короленко працював постійно як кореспондент, написавши велику статтю «До питань ритуальних убивств». І навіть брав участь у нарадах захисників, уважно стежачи за перебігом подій. В результаті дій Бейліса оправдали.

Після суду натовп випряг бричку, у якій Короленко повертався до готелю, і доніс його на руках.

Відразу після процесу Бейліса та його сім’ю європейські організації спішно спровадили до зарубіжних країн – інакше чорносотенці не змирилися б із поразкою, просто вбили б його з – за рогу.

Заняття 18



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconНа навчальний рік 5 год. На тиждень год
Вступ. Загальна характеристика розвитку французької літератури та культури ХІХ століття, їх стильове розмаїття. Внесок Франції у...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗагальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст., Стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст
Лізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст.; Зв’язок...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconРозвиток літератури на харківщині в умовах складних та неоднозначних історичних процесів ХІХ століття
Познайомити учнів з умовами та особливістю розвитку культури на Слобожанщині, зокрема в місті Харкові, в період ХІХ – початок ХХ...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconУрок № Дата проведення
Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Академічний рівень
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка