Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною



Сторінка7/11
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.4 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема: Життєвий та творчий шлях В. Г. Короленка

Мета: Ознайомити учнів з життєвим та творчим шляхом В. Г. Короленка, створити образ геніального, цілеспрямованого письменника – трудівника, зацікавити учнів його особистістю та творами; розкрити його зв'язок з Україною; розвивати вміння аналізувати біографічні відомості; виховувати в учнів цілеспрямованість. Наполегливість, життєву активність, небайдужість, прагнення реалізувати свої можливості.

Обладнання: Портрет В. Г. Короленка, виставка текстів творів.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

Вид уроку: Урок – портрет.

Козацький онук і правнук

вільного козацького роду

Буткевич

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Талановита людина – талановита у всіх своїх проявах. Цей вислів особливо справедливий щодо Короленка, адже ще його сучасники, зокрема літературознавець А. Г. Гонфельд, влучно зауважили, що найкращий твір письменника – це він сам, його життя та сутність.

Про Короленка – громадянина, публіциста, людину – написано багато.

ІІ. Інтерактивна форма роботи – «Акваріум».

Завдання: знайомство з біографією В. Г. Короленка. Розігрування ситуації «Інтерв’ю з В. Г. Короленком» (Учні класу – журналісти, діти в «акваріумі» відтворюють відповіді поета).

Діти учні – В. Г. Короленко.

Чи правда, що ви козацький онук і правнук вільного козацького роду?

(Так. Родовід Короленків бере свій початок від миргородського козачого полковника Івана Короля, який отримав у свій час гербове дворянств).

Де і коли ви народилися?

(Народився я у Житомирі в сім’ї повітового судді. Мій батько Галактіон Ганасович Короленко, вирізнявся в середовищі провінційного чиновництва різнобічністю культурних запитів та непідкупністю, чесністю, що робило його для навколишніх чудакуватою та навіть небезпечною людиною коли батько помер, мені було 15 років. Він залишив сім’ю у скрутному фінансовому становищі. Моїй мамі довелося застосовувати героїчні зусилля, щоб я мав можливість закінчити освіту).

Де пройшли ваші дитячі та юнацькі роки?

(Мої дитячі та юнацькі роки минули на Житомирщині. Разом із мудрістю народних пісень, казок я вбирав в себе і суворі враження довколишньої дійсності. Моє дитинство було багатобарвним. Воно і визначило подальшу долю мою. Мене дуже приваблювали музика і мистецтво, історія, філософія, але ніщо не захоплювало мене так, як література. Я був вражений, відкривши для себе твори Олександра Островського, Миколи Некрасова, Івана Тургенєва).

Де ви навчалися?

(Вчився я в Житомирській гімназії, після переведення батька в Рівне – в Рівненській гімназії. Після закінчення Рівненської гімназії я вступив до Петербурзького технологічного інституту (1871), але через матеріальні нестатки мусив залишити навчання. Працюю коректором та намагаюся знайти собі роботу у видавництві географічних карт. 174 року я перейшов до Петровської хліборобської та лісової академії у Москві).

Коли появилися Ваші перші твори?

(Перший мій твір появився у 1879рю на сторінках петербурзького журналу «Слово» - «Епізоди з життя шукача». Наступні твори вийшли друком лише через шість років. Це оповідання «Яшко», «Убивець», «Сон Макара», «Соколинець»).

Коли появилася повість «Сліпий музикант» і про що вона?

(Повість «Сліпий музикант» появилася у 1886 році. Це був справжній тріумф. В цій повісті я розкриваю вічну проблему людини і суспільства. Простежуючи долю сліпонародженого хлопчика, я привожу читача до думки про те, щ природним покликанням людини є не тільки боротьба за власне щастя. Повноту і гармонію життя можна відчути лише усвідомивши себе кровною часткою народу, подолавши почуття егоїзму).

Ми знаємо, що довгий час Ви жили в Росії, багато подорожували. А яке місце у Вашому житті і творчості займала Україна?

(Де б я не жив, я завжди хотів повернутися в Україну. Я любив Україну за дивовижну красу її природи, любив український народ за його працьовитість, співучість,нездоланну жагу до волі. Я завжди палко захищав від переслідувань царських властей українську культуруй мову, всіляко підтримував прогресивних українських письменників. Я підтримував дружбу з Панасом Мирним, п, Грабовським, М. Коцюбинським. Тема України посідає значне місце в оповіданнях «Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика», повість «Сліпий музикант»).

Коли ви повернулися в Україну і де прожили останні роки свого життя?

(У 1900р. я повернувся в Україну. Побачив її обкраденою, пригнобленою, безправною, але нескореною. Понад двадцять років я мешкав у Полтаві. Захищав селян Харківщини і Полтавщини під час судових процесів).

Помер В. Г. Короленко 25 грудня 1921 року і похований у Полтаві.

ІІІ. Бліц – опитування.

Чому В. Г. Короленка вважають російським письменником?

Що пов’язувало його з Україною?

З ким з українських письменників підтримував дружбу В. Г. Короленко?

Які твори В. Г. Короленка ви знаєте? Які читали?

ІV. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжіть речення:



Популярність творчості В. Г. Короленка полягає в тому, що ……

V. Домашнє завдання.

Прочитати повість В. Г. Короленка «Сліпий музикант».



Заняття 19

Тема: Українські мотиви у повісті В. Г. Короленка «Сліпий музикант».

Мета: Познайомити учнів з повістю «Сліпий музикант», її художніми

джерелами, широтою проблематики твору; проаналізувати українські мотиви повісті; визначити особливості відображення в повісті національно – культурних компонентів, що розкривають український колорит; розвивати вміння та навички вести дискусію; виховувати любов до рідної землі, до мистецтва.



Обладнання: Портрет В. Г. Короленка, книги письменника та ілюстрації до твору.

Тип: Урок поглибленої роботи над твором.

Людина створена для щастя,

Як птах для польоту

Хід уроку

І. Робота з епіграфом.

Звеличення творця і творчості.

Українські мотиви в повісті В. Г. Короленка «Сліпий музикант».

Слово вчителя: Волелюбність і талановитість українського нарду , його героїчна історія і національна культура, краса навколишньої природи знайшли багатообразний відбиток у численних художніх та публіцистичних творах

В. Г. Короленка («Історія мого сучасника», «Судний день», «Парадокс», «Без язика», «Марусина заїмка», «Сорочинська трагедія»).

Повість «Сліпий музикант» Короленко пише у 1886 році і ставить в ній головне питання: що ж таке людське щастя?

Давайте ж, ми з вами і познайомимося з головним героєм Петрусем, хлопчиком, сліпим від народження.

Сьогодні ми будемо іти «вслід за автором», щоб зрозуміти всю глибину твору.

Народження дитини в багатій сім’ї південно – західного краю.

Знайомство хлопчика з навколишнім середовищем.

Роль дяді Максима у житті Петруся.

Зачарування грою Йохима на дудці, дружба Петруся і конюха; народні пісні, якими Йохим зачаровував навколишніх:

Ой там на горі та й женці жнуть…

«Захоплення музикою стало центром його розумового зростання».

Дружба Петруся і Евеліни.

Петрусь у товаристві студентів.

Пісні в житті юнака.

Поїздка до N-ського монастиря.

На могилі славетного колись «рицаря» старого ватажка Гната Карого. Історія сліпого бандуриста Юрка «Які були часи на нашій Україні».

Поведінка Петра після зустрічі зі сліпим дзвонарем.

Федір Кандиба – сліпий співець, кобзар.

Дебют сліпого музиканта.



ІІ. Робота з класом.

Яке враження справив на вас Петрусь?

Хто прийняв особливу участь у долі дитини?

Яку роль зіграло мистецтво у житті хлопчика?

Чим так полонила музика сліпого музиканта в Києві?

Словникова робота

Національний колоритнаявність у художньому творі описів побуту, звичаїв, одягу, своєрідних пейзажних картин, специфічних слів і мовних виразів, що допомагають читачам «побачити» місце подій і характерні прикмети конкретного історичного моменту із життя якогось народу.

Виконання завдань пошуково – дослідницького характеру:



Учитель: Знайдіть у повісті приклади національного колориту.

Яку роль відіграє пісня в повісті?

(Пісня допомогла відтворити живу історію українського народу. Письменник поставив собі за мету так зобразити минуле, щоб і народ, і події здавалися «неодмінно живими», немов «були перед очима», щоб «подвиги поставали яскраво, у тому самому вигляді, що й за тих часів»).

Як розкривається історія України у сцені біля могили козацького отамана Гната Карого і сліпого бандуриста Юрка, яких «сила поганская посекла начисто»?

(Один з героїв цитує сторінки літопису, присвячені цим подіям, і захоплено вигукує: «Какие были времена на нашей Украине») .

Як характерезує героїв В. Г. Короленка мова?

(Мова насичена українізмами, народними прислів'ями. афоризмами. Цей прийом сприяє відтворенню національної атмосфери та простонардного мовного середовища).

Слово вчителя: Як бачим, Короленко любив Україну. Тема України – провідна тема творів письменника. Його образ України реалістичний. З етнографічною точністю описує особливості місцевого говору, віросповідання. Письменник також приділяє увагу деталям національного одягу. В. Г. Короленко знайомить читачів із найбільш яскравими сторінками української історії – змальовує трагічні події, коли тереторію України роздирали безперервні війни, згадує часи козацтва і гайдамачини.

ІІІ. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:



Твори В. Г. Короленка близькі сьогоденню тим, що ……

V. Домашнє завдання.

Підготувати матеріал про вшанування В. Г. Короленка в Україні.



Заняття 20

Тема: М.С.Лєсков – російський письменник.Життєвий та творчий шлях.

Мета: зацікавити учнів особистістю М.С.Лєскова. Ознайомити їх із творчістю письменника, глибиною його світосприйняття, гуманістичним пафосом творів, тісним зв’язком з Україною,епохою, в яку він творив; формувати в учнів навички аналітичного мислення; виховувати в них прагнення розуміти і удосконалювати світ навколо себе, збагачувати свої знання.

Обладнання: текст оповідання, фотогалерея, фільм «Лівша»

Хід заняття

І. Організація роботи учнів.

ІІ. Ознайомлення з темою та метою заняття.

ІІ. Основний зміст заняття.



Інформаційний блок 1. «Дитячі роки»

Вступне слово вчителя.

Розповідь про письменника.

Микола Семенович Лєсков народився 4 лютого 1831 року у селі Горохове Орловського повіту.

Батько Лєскова, Семен Дмитрович Лєсков (1789–1848), виходець з духовного середовища, за словами Миколи Семеновича, був «…великий, чудовий розумник і дрімучий семінарист». Порвавши з духовним середовищем, він поступив на службу в Орловську кримінальну палату, де дослужився до чинів, що давали право на спадкове дворянство, і, за свідченням сучасників, мав репутацію проникливого слідчого, здатного розплутувати складні справи. Мати Марія Петрівна Лєскова (дівоче прізвище Алфер’єва) була дочкою збіднілого московського дворянина. Одна з її сестер була заміжня за заможним орловським поміщиком, інша — за англійцем, який управляв кількома маєтками в різних губерніях.

Раннє дитинство М. С. Лєскова пройшло в Орлі. Після 1839 року, коли батько покинув службу (через сварку з начальством, чим, за словами Лєскова, накликав на себе гнів губернатора), сім'я — подружжя, троє синів і дві дочки — переїхала в село Панін неподалік від міста Кром.Тут, як згадував майбутній письменник, і відбулося його знайомство з народною мовою. У серпні 1841 року в десятирічному віці М. С. Лесков поступив в перший клас Орловської губернської гімназії, де вчився погано: через п'ять років він отримав свідоцтво про закінчення лише двох класів. Проводячи аналогію з М. А. Некрасовим, Б. Бухштаб передбачає: «В обох випадках, очевидно, діяли — з одного боку, бездоглядність, з іншого — відраза до зубріння, до рутини і мертвечини тодішніх казенних навчальних закладів при жадібному інтересі до життя і яскравому темпераменті»У червні 1847 року Лєсков вступив на службу в ту ж палату кримінального суду, де працював його батько, на посаду канцелярського служителя 2-го розряду. Після смерті батька від холери (в 1848 році), Микола Семенович отримав чергове підвищення по службі, ставши помічником столоначальника Орловської палати кримінального суду, а в грудні 1849 року за власним проханням — переміщення в штат Київської казенної палати. Він переїхав до Києва, де жив у свого дядька С. П. Алфер’єва 

Запитання до учнів.

У якому році народився М.Лєсков?

Ким були його батьки?

У якій гімназії та як навчався М.Лєсков?

За яких обставин переїхав у Київ?

Інформаційний блок 2. «Микола Лєсков і Київ»

1.Слово вчителя

У 1849–1857 роках Микола Лєсков жив у Києві на вулиці Маложитомирській, 20 (на будинку встановлено меморіальну дошку письменнику), у свого дядька С. П. Алфер'єва, професора Київського університету, декана медичного факультету. Лєсков був вільним слухачем Київського університету. Служив канцеляристом у присутніх місцях.

Відвідуючи лекції на різних факультетах, він слухав також анатомію, яка вразила його уяву. Написати перший фейлетон Миколу Лєскова умовив Олександр Петрович Вальтер, відомий київський анатом, завідувач кафедри фізіологічної анатомії та мікроскопії. Так почалося творче життя письменника. Вальтер видавав власним коштом журнал «Современная медицина», у якому Лєсков опублікував декілька своїх перших статей («Заметка о зданиях» ; «О рабочем классе» ; «Несколько слов о врачах рекрутских присутствий» , та ін.)

1860, 1864, 1865, 1874, 1875, 1880 і 1881 року письменник відвідував місто, відобразив київське життя в повістях «Дитячі роки», «Закарбований ангел», оповіданні «Фігура», нарисах «Печерські антики» та ін.

1940 року у Києві на честь Миколи Лєскова названо вулицю.

У Києві працював лікарем молодший брат Лєскова — Олексій Семенович Лєсков.

У Києві (в 1850–1857 роки) Лєсков відвідував вільним слухачем лекції в університеті, вивчав польську мову, захопився іконописом, брав участь в релігійно-філософському студентському гуртку, спілкувався з паломниками, старообрядцями, сектантами. Зазначалося, що значний вплив на світогляд майбутнього письменника мав економіст Д. П. Журавський, поборник скасування кріпосного права. 

У 1857 році Лєсков звільнився зі служби і почав працювати в компанії чоловіка своєї тітки А. Я. Шкотт (Скотта) «Шкотт і Вількенс». У підприємстві, яке (за його словами) намагалося «експлуатувати все, до чого край представляв будь-які зручності», Лєсков придбав величезний практичний досвід і знання в численних галузях промисловості і сільського господарства. При цьому у справах фірми Лєсков постійно відправлявся в «мандри по Росії», що також сприяло його знайомству з мовою і побутом різних областей країни. «… Це найкращі роки мого життя, коли я багато бачив і жив легко», — пізніше згадував Н. С. Лесков

«Я… думаю, що я знаю російську людину в самій її глиб, і не ставлю собі цього ні в яку заслугу. Я не вивчав народ з розмов з петербурзькими візниками, а я виріс в народі, на гостомельському вигоні, з казанком в руці, я спав з ним на росяній траві нічного неба, під теплом овечого кожуха…» - писав Стебницкий (М. С. Лєсков). «Русское общество в Париже»

У цей період (до 1860 року) він жив з родиною в селі Райському Городищенського повіту Пензенської губернії. Деякий час потому, однак, торговий дім припинив своє існування і Лєсков влітку 1860 року повернувся до Києва, де зайнявся журналістською та літературною діяльністю. Через півроку він переїхав до Петербурга, зупинившись у І. В. Вернадського.

Запитання до учнів

Ким був дядько Лєскова?

Які лекції відвідував письменник?

Який вплив на Лєскова мав О.П.Вальтер?

Що ви дізналися про молодшого брата?

Чим цікавився М.Лєсков?

У якій компанії працював М.Лєсков, після звільнення зі служби?

Як склалася подальша доля Лєскова?



Інформаційний блок 3. «Літературна кар'єра»

Слово вчителя

Лєсков почав друкуватися порівняно пізно, на двадцять дев'ятому році життя, помістивши декілька заміток у газеті «Санкт-Петербургские ведомости» (1859–1860), кілька статей в київських виданнях «Сучасна медицина», який видавав А. П. Вальтер (стаття "Про робітничий клас ", кілька заміток про лікарів) і «Покажчик економічний». Статті Лєскова, що викривали корупцію поліцейських лікарів, призвели до конфлікту з товаришами по службі: в результаті організованої ними провокації і Лєсков, який проводив службове розслідування, був звинувачений у хабарництві і змушений був залишити службу.

На початку своєї літературної кар'єри М. С. Лєсков співпрацював з багатьма петербурзькими газетами і журналами, найбільше друкуючи в «Вітчизняних записках» (де йому протегував знайомий орловський публіцист С. С. Громеко), в «Русской речи» і «Північній бджолі». У «Вітчизняних записках» були надруковані «Нариси винокурної промисловості»,які сам Лєсков називав своєю першою роботою вважаються його першою великою публікацією.

 Влітку того ж року він ненадовго переїхав до Москви, повернувшись до Петербурга в грудні.

Запитання до учнів

1.У якому віці почав друкуватися М.Лєсков?

2.У яких газетах та журналах друкувався письменник?

3.У яке місто на короткий час переїхав письменник?



Інформаційний блок 4. «Псевдоніми М. С. Лєскова»

Слово вчителя

На початку творчої діяльності Лєсков писав під псевдонімом М. Стебницький. Псевдонім - підпис «Стебницький» вперше з'явився 25 березня 1862 під першою белетристичною роботою — «Засуха». Трималася вона до 14 серпня 1869 року. Часом з’являлися підписи "М. С ", «С», і, нарешті, в 1872 році. "Л. С ", " П. Лєсков-Стебницький «і» М. Лєсков-Стебницький ". Серед інших умовних підписів і псевдонімів, що використовувалися Лєсковим, відомі: «Фрейшіц», "В. Пересвіту ", " Микола Понукалов ", " Микола Горохов ", «Хтось», " Дм. М-їв ", «Н.», " Член суспільства ", «Псаломщик», " Свящ. П. Касторський ", «Дівьянк», " М. П. ", " Б. Протозанов ", " Микола — ов ", " Н. Л. ", " Н. Л. — в ", " Любитель старовини ", «Проїжджий», " Любитель годин ", " N. L. ", «Л.».

2.Запитання до учнів.

1) Під якими псевдонімами писав Лєсков?



Інформаційний блок 5. «Стаття про пожежі»

Слово вчителя

У статті з приводу пожеж в журналі «Північна бджола» від 30 травня 1862 року, про які поширювалися чутки як про підпали, здійснювані революційно налаштованими студентами і поляками, письменник згадав про ці чутки і зажадав від властей їх підтвердити або спростувати, що було сприйнято демократичною публікою як донос. Крім того, критика дій адміністративної влади, виражена побажанням, «щоб надсилані команди були на пожежі для дійсної допомоги, а не для присутності» — викликала гнів самого царя. Прочитавши ці рядки, Олександр II написав: «Не слід пропускати, тим більше, що це брехня». Внаслідок цього Лєсков був відправлений редакцією «Північної бджоли» в тривале відрядження. Він об'їхав західні провінції імперії, побував в Дінабурзі, Вільні, Гродно, Пінську, Львові, Празі, Кракові, а в кінці відрядження — і в Парижі. У 1863 році він повернувся в Росію і опублікував серію публіцистичних нарисів і листів, зокрема, «З одного дорожнього щоденника», «Російське товариство в Парижі».

Запитання до учнів.

1.У наслідок чого Лєсков був відправлений у тривале відрядження?

2. Які провінції він об’їхав і в яких містах побував?

3. У якому році Лєсков повернувся в Росію?



«Нікуди»

З початку 1862 року М. С. Лєсков став постійним співробітником газети «Північна бджола», де почав писати як передові статті, так і нариси, нерідко на побутові, етнографічні теми, але також — критичні статті, спрямовані, зокрема, проти "вульгарного матеріалізму "і нігілізму. Високу оцінку його діяльність, отримала на сторінках тодішнього «Современника». Письменницька кар'єра м. С. Лєскова почалася в 1863 році, вийшли його перші повісті «Житіє однієї баби» і «Вівцебик» (1863–1864). Тоді ж в журналі «Бібліотека для читання» почав друкуватися роман «Нікуди» (1864). Роман «Нікуди» сатирично зображав побут нігілістичної комуни, якому протиставлялися працьовитість російського народу і християнські сімейні цінності, викликав незадоволення радикалів. Саме цей перший, в політичному відношенні, радикальний дебют на багато років визначив особливе місце Лєскова в літературному співтоваристві, яке, в більшості своїй, схильне було приписувати йому «реакційні», антидемократичні погляди. Ліва преса активно поширювала чутки, згідно з якими роман був написаний «на замовлення» Третього відділення. Це «мерзенний наклеп», за словами письменника, зіпсував все його творче життя, на багато років позбавивши можливості друкуватися в популярних журналах. Це і визначило його зближення з М. Н. Катковим, видавцем «Російського вісника».

Питання до учнів.

У якому році розпочалася письменницька кар’єра Лєскова?

Який твір визначив особливе місце Лєскова в літературному співтоваристві?

Які обставини зблизили письменника з М.Н.Катковим?



Інформаційний блок 6. Перші повісті

Слово вчителя

У 1863 році в журналі «Бібліотека для читання» була надрукована повість «Житіє однієї баби» (1863). За життя письменника твір не перевидавався і вийшов потім лише в 1924 році в зміненому вигляді під заголовком "Амур в платочке "(видавництво"Время", під редакцією П. В. Бикова). Останній стверджував, що Лєсков сам подарував йому нову версію власного твору — в подяку за складену ним в 1889 році бібліографію творів. Щодо цієї версії існували сумніви: відомо, що М. С. Лєсков вже в передмові до першого тому збірки "Повісті, нариси й оповідання М. Стебницького «обіцяв у другому томі надрукувати» досвід селянського роману « Амур в платочке», але тоді обіцяної публікації не було. У ті ж роки вийшли твори Лєскова «Леді Макбет Мценського повіту» (1864), «Войовниця» (1866) — повісті, в основному, трагічного звучання, в яких автор вивів яскраві жіночі образи різних станів. Сучасною критикою практично залишені без уваги, згодом вони отримали найвищі оцінки фахівців. Саме в перших повістях проявився індивідуальний гумор Лєскова, вперше став складатися його унікальний стиль, різновид «оповіді», родоначальником якого — поряд з Гоголем — він згодом став рахуватися. Приблизно в цей час М. С. Лєсков дебютував і як драматург. У 1867 році Александринский театр поставив його п'єсу „Марнотрат“, драму з купецького життя, після якої Лєсков в черговий раз був звинувачений критикою в „песимізмі і антигромадських тенденції“. З інших великих творів Лєскова 1860-х років критики відзначали повість „Обійдені“(1865), яка полемізє з романом Н. Г. Чернишевського» Що робити? ", і"Остров'яни"(1866).

Питання до учнів.

1.Розкажіть історію написання твору «Амур в платочке».

2.Як творчість Гоголя вплинула на Лєскова – драматурга?

«На ножах»

У 1870 році М. С. Лєсков опублікував роман «На ножах», в якому продовжив зло висміювати нігілістів, представників Росії революційного руху, які в уявленні письменника повязуються з криміналом. Сам Лєсков був незадоволений романом, згодом називаючи його своїм найгіршим твором. Крім того, неприємний осад у письменника залишили і постійні суперечки з М. Н. Катковим, який раз за разом вимагав переробляти і редагувати закінчений варіант.

Питання до учнів.

1.У якому році опубліковано роман «На ножах»?

2.Кого висміює автор у романі?

3. Чому сам Лєсков був незадоволений романом?



«Соборяне»

Роман «На ножах» став поворотним пунктом у творчості письменника. Як зазначав М. Горький, «… після злого роману „На ножах“ літературна творчість Лєскова відразу стає яскравим живописом чи, радше, іконописом, — він починає створювати для Росії іконостас її святих і праведників». Основними героями творів Лєскова стали представники російського духовенства, почасти — помісного дворянства. Розрізнені уривки і нариси стали поступово складатися в великий роман, в кінцевому підсумку який отримав назву «Соборяне» і був надрукований в 1872 році в «Русском вестнике».Твір, темою якого стала протидія "істинного" християнства казенному, згодом привів письменника до конфлікту з церковними і світськими властями. Він став першим, який мав значний суспільний резонанс.

Одночасно з романом писалися дві «хроніки», співзвучні з тематикою і настроєм твору: «Старі роки в селі Плодомасове» (1869) і «Зубожілий рід» (повна назва: "Зубожілий рід. Сімейна хроніка князів Протазанова. Обидва ці твори залишали відчуття незавершеності. «Катков … під час друкування» «Зубожілого роду» «сказав співробітнику» Русского вісника " Воскобойникову: «Ми помиляємося: ця людина не наша! "- пізніше стверджував письменник.

Питання до учнів

Який роман став поворотним пунктом у творчості письменника?

Чому хронічки «Старі роки в селі Плодомасове» викликали невдоволення М.Каткова?



«Лівша»

Одним з найяскравіших образів у галереї лесковских «праведників» став Лівша («Сказ про тульського косого шульгу і про сталеву блоху», 1881). Згодом критики відзначали тут, з одного боку, віртуозність втілення лєсковської «оповіді», насиченої грою слів і оригінальними неологізмами (нерідко з глузливим, сатиричним підтекстом), з іншого — багатогранністю розповіді, присутністю двох точок зору: відкритої (належить простодушному персонажу) і прихованої, авторської, нерідко протилежної. Про цю «підступність» власного стилю сам М. С. Лєсков писав: Ще кілька осіб підтримали, що в моїх оповіданнях дійсно важко розрізняти добро і зло, і що навіть часом ніби зовсім не розбереш, хто шкодить справі і хто їй допомагає. «Лівша» зазнав нищівної критики з обох сторін. Ліберали і «ліві» звинуватили Лєскова в націоналізмі, «праві» визнали надмірно похмурим зображення життя російського народу. Н. С. Лесков відповів, що «принизити російський народ або полестити йому» ніяк не входило в його наміри. У всякому разі оповідь про сталеву блоху є легендою, і вона виражає собою гордість російських майстрів . «У ній зображується боротьба наших майстрів з англійськими майстрами, з якої наші вийшли переможно і англійців зовсім присоромили і принизили. Тут же з'ясовується деяка секретна причина військових невдач в Криму. Я записав цю легенду в Сестрорецьку по тамтешньому сказу від старого зброяра, тульського вихідця, який переселився на Сестру-річку ще за царювання імператора Олександра Першого.»

Згодом воно було виключено автором, так як критика сприйняла його буквально і визнала «Лівшу» просто записом старовинної легенди.

Питання до учнів

Що вас найбільше вразило у творі?

Яким у вашій уяві постає Лівша як майстер?

Як критика сприйняла твір «Лівша»?

Перегляд фрагментів фільму «Лівша»



1872–1874 роки

У 1872 році був написано, а рік потому опубліковано оповідання М. С. Лєскова «Запечатаний ангел».  У творі, де є відгомін давньоруських «Хождений» і сказань про чудотворні ікони , згодом, лесковский «Сказ» отримав найбільш сильне і виразне втілення. У тому ж році вийшла повість «Зачарований мандрівник», твір вільної форми, що не має закінченого сюжету, побудованого на сплетенні розрізнених сюжетних ліній. Лєсков вважав, що такий жанр має замінити собою те, що прийнято було вважати традиційним сучасним романом.

Що нового вніс письменник у будову сюжету повісті «Зачарований мандрівник»?

Вегетаріанство

Вегетаріанство дуже сильно вплинуло на життя і творчість письменника, особливо з моменту його знайомства із Львом Миколайовичем Толстим у квітні 1887 року у Москві.

В листі до видавця газети «Новий час» А. С. Суворіну Лєсков писав: «К вегетарианству я перешёл по совету Бертенсона; но, конечно, при собственном моём к этому влечению. Я всегда возмущался думал, что это не должно быть так».

Історія вегетаріанської кухарської книги в Росії починається із заклику М. С. Лєскова створити таку книгу російською мовою. Цей заклик письменника був опублікований в червні 1892 року в газеті «Новий час» під назвою «О необходимости издания на русском языке хорошо составленной обстоятельной кухонной книги для вегетарианцев». Необхідність видання подібної книги Лєсков аргументував «значним» і «постійно збільшуваним» числом вегетаріанців у Росії, котрі, на жаль, до цих пір не мають книг з вегетаріанськими рецептами рідною мовою.

Через рік така книга була видана.

Микола Семенович Лєсков - творець першого в російській літературі персонажа-вегетаріанця.

Питання до учнів

Як знайомство з Л.Толстим вплинуло на життя та творчість письменника?

Який заклик письменника був опублікований у 1892 році?

ІV. Домашнє завдання.

1.Прочитати оповідання «Печерські антики»

2.Підготувати повідомлення про взаємозв’язок творчості Лєскова з творчістю українських митців.

V. Узагальнення та підсумок заняття

Заключне слово вчителя



Заняття 21



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconНа навчальний рік 5 год. На тиждень год
Вступ. Загальна характеристика розвитку французької літератури та культури ХІХ століття, їх стильове розмаїття. Внесок Франції у...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗагальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст., Стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст
Лізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст.; Зв’язок...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconРозвиток літератури на харківщині в умовах складних та неоднозначних історичних процесів ХІХ століття
Познайомити учнів з умовами та особливістю розвитку культури на Слобожанщині, зокрема в місті Харкові, в період ХІХ – початок ХХ...
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconУрок № Дата проведення
Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Академічний рівень
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconСвітова література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та лі­тератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі
Загальна характеристика розвитку світової культури та літератури ХІХ століття у тісному зв’язку з Україною iconЗарубіжна література 10-11 класи Рівень стандарту
Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка