Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9



Сторінка1/7
Дата конвертації16.01.2018
Розмір0,9 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3   4   5   6   7

Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека.

Заснований у 2011 році. Видається раз на два тижні.

Головний редактор В. Горовий.

Редакційна колегія: Н. Іванова (відповідальна за випуск), Ю. Половинчак, Т. Дубас, В. Гребенюк.

Адреса редакції: НБУВ, Голосіївський просп., 3, Київ, 03039, Україна.






Громадська думка

про правотворення
/Інформаційно-аналітичний бюлетень на базі оперативних матеріалів/
16 (141) вересень 2017
ЗМІСТ


АКТУАЛЬНА ПОДІЯ 2

Президент підписав Закон України «Про освіту» 2

АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС 2

С. Закірова, канд. іст. наук, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ 2

«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 2

О. Кривецький, голов. ред. НЮБ НБУВ 9

Фінансування медичних послуг: проблемні аспекти 9

ПРАВО: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА 12

О. Бусол, старш. наук. співроб. НЮБ НБУВ 12

Політика США в сфері інтелектуальної власності 12

ЕКОНОМІЧНІ РИЗИКИ ТА ПРОГНОЗИ 18

Огляд валютного ринку 18

Моніторинг законодавства 22

ЩОДЕННИК БЛОГЕРА 28




КИЇВ 2017

АКТУАЛЬНА ПОДІЯ

Президент підписав Закон України «Про освіту»

Президент України підписав Закон України № 2145-VІІІ «Про освіту», прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року.

Ухвалення цього Закону дозволить провести глибоку всеосяжну освітню реформу, яка підвищить якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління на ринку праці. Він забезпечить реальні кроки до включення України до європейського освітнього простору. «Це – одна із найголовніших реформ, бо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить так, як від освітньої», – зазначив Петро Порошенко.

Президент особливо наголосив, що закон підвищує роль державної української мови в освітньому процесі. Закон забезпечує рівні можливості для всіх, бо гарантує кожному випускнику високий рівень володіння мовою, необхідний для успішної кар’єри в Україні.

В той же час Глава Держави підкреслив важливість неухильного дотримання при здобутті освіти гуманітарних прав національних меншин, які проживають на території України.

«Україна демонструвала й надалі демонструватиме таке ставлення до прав національних меншин, яке відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, перебуває в гармонії з європейськими стандартами і є взірцем для сусідніх країн», – наголосив Петро Порошенко.

Президент також звернувся до Міністерства закордонних справ та Міністерства освіти – провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи (Офіційне інтернет-представництво Президента України (http://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-zakon-ukrayini-pro-osvitu-43606). – 2017. – 25.09).

АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС

С. Закірова, канд. іст. наук, ст. наук. співроб. НЮБ НБУВ

«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі

Однією з важливих проблем останніх місяців для нашої західної сусідки Польщі стала гостра ситуація навколо впровадження реформи судочинства. До внутрішніх масових демонстрацій протесту додалася і зовнішня суперечка з представниками європейських інституцій та навіть лідерами європейських держав, які висловилися проти запропонованих змін до судової системи Польщі. В Україні навіть заговорили про розкол в політичній еліті Польщі та визрівання умов для польського «Майдану». Що ж реально запропоновано змінити в системі польського судочинства, і які корисні уроки для України можливо винести з ситуації, що склалася?

Польська правляча партія «Право і справедливість» вперше оголосили про наміри кардинально змінити судову систему держави одразу після перемоги на парламентських виборах ще у 2015 року. У 2016 році було реформовано Конституційний суд, і з початку поточного року парламентарі і представники правлячої партії взялися за решту судової системи.

Міністр юстиції Польщі З. Зьобро обґрунтував необхідність кардинальних змін великим рівнем корумпованості нинішньої судової системи у Польщі, яка потребує очищення. На його думку, призначення суддів досі відбувалось недемократично, що і призвело до корупції. А представник «Права і справедливості», колишній прокурор С. Пйотрович, який нині очолює парламентський комітет із судової влади, вважає, що завдяки реформі судова влада повертається людям за посередництва правлячої політичної сили.



Голова польського уряду Б. Шидло зазначила, що в основу реформування польського судочинства урядом і правлячою партією «Право і справедливість» покладено три постулати: по-перше, з системи судочинства повинні зникнути усі, хто скомпрометував себе, погоджуючись на зло; по-друге, слід покарати всіх, хто допустився зловживань; по-третє, віддати суди під громадський контроль.

Натомість і в польському суспільстві, і в європейських інституціях висловили сумніви щодо методів проведення судової реформи. Вже минулорічна реформа конституційного судочинства, викликала непорозуміння з європейськими партнерами і стала підставою для організації спеціальної перевірки, коли вперше в історії об’єднання Брюссель запустив процес встановлення відповідності діяльності країни-члена Європейського Союзу принципу верховенства права. Ще більше ситуація загострилася влітку 2017 р., коли у липні Сейм і Сенат, незважаючи на масові протестні акції поляків, проголосували за підтримку основних законів щодо реформування судової системи держави. Проголосовані депутами закони передбачають реформування практично усіх судових установ країни – Верховного суду, Державної ради судочинства і судів загальної юрисдикції.

Наступним кроком мав стати підпис під новими законами голови держави, проте президентом Польщі був підписаний лише закон про устрій судів загальної юрисдикції, який надає міністру юстиції право призначати і звільняти голів судів загальної юрисдикції в країні. Законом вводиться принцип, за яким справи до розгляду приділятимуться суддям випадково. Заступник очільника Канцелярії президента Польщі П. Муха зазначив, що документ включає у себе питання, пов’язані з жеребкуванням суддівських складів, рівномірним розподілом справ між суддями та з посиленим адміністративного нагляду міністра юстиції.

Враховуючи суспільний розголос і масштаби протестів у країні проти запровадження судової реформи, президент Польщі А. Дуда виступив з пропозиціями щодо певних змін до прийнятих парламентарями законів. Попри те, що президент А. Дуда – представник правлячої партії «Право і справедливість», яка є ініціатором реформ, він наклав вето на два з трьох ухвалених парламентом закони. Як наголосив А. Дуда, «судова система, безумовно, вимагає поліпшення на процедурному, формальному, а також, на жаль, на етичному рівнях у багатьох ситуаціях». Однак, за словами президента Польщі, зміни повинні відбутися таким чином, аби не дійшло до поділу суспільства та держави.

Один із ветованих законів регламентує діяльність Верховного суду, встановлює процедуру обрання та звільнення суддів. Першого голову Верховного суду та голів інших палат призначає президент Польщі за поданням Загальних зборів суддів Верховного суду. Суддів Верховного суду також призначає голова держави, але робить це за поданням Державної ради судочинства. Проголосований закон передбачає, що першого голову Верховного суду, як це є нині, призначав би президент за поданням Загальних зборів, але він мав би пропонувати трьох кандидатів на цю посаду, а не двох, що передбачено чинним законом. Закон надає депутатам парламенту роль у виборі членів Державної ради судочинства – органу, що призначає суддів Польщі.

За новаціями законодавства головний судовий орган країни – Верховний суд – має бути перепідпорядкованоий Міністерству юстиції, а очільник міністерства, який за наслідками реформ фактично є і генеральним прокурором, отримає право призначати голів апеляційних та окружних судів самостійно, не радячись із представниками органів правосуддя. Претензії противників законодавчих новацій провязані з тим, що практично скасовується застосування професійних критеріїв до суддів, які претендуватимуть на високі посади, і встановлюється принцип одноосібного рішення урядовця. На посаду судді Верховного суду, за новим законом, зможуть претендувати нотаріуси, юрисконсульти, адвокати, окружні прокурори з досвідом не меншим за 10 років. Тож кандидатів, з яких міністр зможе призначати суддів, навряд чи можна назвати далекими від системи судочинства.

Проти таких змін категорично виступила опозиція, яка вважає нове законодавство загрозою для демократії і незалежності судів. Зокрема, чинна голова Верховного суду М. Герсдорф заявила, що під приводом реорганізації суду, який начебто потребує нових підрозділів, після набуття чинності новим законом керівництво і усіх суддів можуть просто звільнити.

Застосувавши право вето, А. Дуда наголосив, що реформа судової системи Польщі не повинні призвести до посилення влади генерального прокурора над Верховним судом. Зміни, що містяться у законопроекті, давали би генеральному прокурору виняткові у польській системі права повноваження, пояснив президент Польщі. «Погоджуюся з усіма тими, хто стверджує, що так не повинно бути і що цього не можна допустити», – наголосив президент.

Другий ветований президентом Польщі закон регламентує новий порядок призначення Державної ради судочинства. Державна рада судочинства – це конституційний орган Польщі. Рада приймає рішення про те, хто стане суддею, а також рішення про можливість притягнення до відповідальності судді, який незадовільно виконує свої обов’язки. До завдань Державної ради судочинства входять, зокрема, розгляд та оцінка кандидатів на посаду судді, представлення президенту Польщі висновків про призначення суддів у Верховному суді, Вищому адміністративному суді, судах загальної юрисдикції, воєводських адміністративних та військових судах. Іншим важливим обов’язком Державної ради судочинства є звернення до дисциплінарного речника з вимогою відкриття дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Державна рада судочинства складається з 25 членів. Згідно з чинним законодавством ними є: перший голова Верховного суду; голова Вищого адміністративного суду; міністр юстиції; особи, призначені президентом Польщі; 4 членів, вибрані депутатами Сейму; 2 члени, обрані сенаторами, а також 15 членів, вибрані суддями (2 з Верховного суду, 2 з апеляційних судів, 2 з адміністративних судів, 8 з окружних судів, 1 з військових судів). Згідно із парламентською реформою законодавства змінюється принцип обрання останньої зі згаданих груп. Зміни до закону про Державну раду судочинства передбачають, що членів-суддів буде вибирати Сейм. За проектом правлячої партії «Право і справедливість», це мало б відбуватися звичайною більшістю голосів. Реформа передбачає також закінчення поточного терміну повноважень усіх членів Державної ради судочинства і звільнення 15 членів ради з числа суддів.

Натомість президент А. Дуда запропонував поправку, яка передбачає, що вибір членів-суддів має здійснюватися більшістю трьох п’ятих голосів, що дозволило б обирали членів ради судочинства не лише депутатам правлячої більшості, а й представникам опозиції. Потребу підвищення необхідної кількості голосів у парламенті для затвердження членів Державної ради судочинства А. Дуда пояснив тим, що право на призначення суддів мусить бути не в руках «однієї єдиної партії, однієї єдиної групи».

Оскільки Державна рада судочинства призначає судів усіх рівнів, грунтовні зміни, на думку польської опозиції, торкнуться усієї системи судочинства. Якщо сьогодні за польською Конституцією ця рада була незалежним органом, і судді самі вирішували, кого зараховувати до складу ради, то із проведенням реформи призначати членів ради, на думку опозиції, фактично буде парламент.

Саме це викликало сувору критику і з боку європейських чиновників та експертів. Так, професор юридичного факультету Боннського університету у Німеччині А. Зандерс підкреслила: «Це означає, що у Державній раді судочинства буде повно суддів, лояльних до «Права і справедливості». На її думку, правляча партія зможе вирішувати, хто ставатиме суддею в Польщі. І не лише це: закон дає право «Праву і справедливості» звільняти чинних членів Національної судової ради». Таким чином, на думку професора А. Зандерс, новими законами польські депутати фактично руйнують незалежну судову систему країни, гарантовану конституцією.

А Віце-президент Європейської комісії Ф. Тіммерманс наголосив, що Єврокомісія використає всі наявні інструменти впливу, якщо у Польщі принцип розподілу державної влади між законодавчою, виконавчою та судовою гілками через реформу судочинства опиниться під загрозою. За словами європейського високопосадовця, Варшаві можуть загрожувати санкції аж до втрати права голосу на рівні Європейського Союзу.

26 липня Єврокомісія заявила, що відкриває справу проти Польщі та дає Варшаві місяць, щоб відповісти на сумніви ЄК, що судова реформа підриває незалежність суддів та порушує правила ЄС. У виступах деяких експертів і представників ЄС судову реформу Польщі називають ледь не найбільшою проблемою для об’єднаної Європи, навіть більшою, ніж проблеми біженців чи ісламського радикалізму.

Натомість міністр закордонних справ Польщі В. Ващиковський вважає, що справжньою метою діяльності Європейської комісії та її звинувачень у справі реформування польської судової системи і послідовної позиції уряду в питанні мігрантів є намагання послаблити позицій Польщі в Євросоюзі. За словами міністра, уряд партії «Право і справедливість» постійно листується з Європейською комісією та її першим віце-головою Ф. Тіммермансом, зокрема, у зв’язку з прийнятим законом про судоустрій в питанні відповідності законодавству ЄС. Він підкреслив, що Єврокомісія немає ніяких підстав втручатися в реформу польського правосуддя.



28 серпня міністерство закордонних справ Польщі оприлюднило заяву з поясненнями щодо зауважень ЄК. У повідомленні зазначено, що законодавчий процес у Польщі, який має головною метою реформування системи правосуддя, відповідає європейським стандартам та соціальним очікуванням, які зростали протягом багатьох років, тому сумніви Комісії є безпідставними. Польська сторона висловила сподівання, що Єврокомісія проаналізує вичерпні роз’яснення, які вона надала, і допоможе зняти будь-які сумніви щодо судової реформи.

Певне занепокоєння ситуацією з проведенням реформи судочинства у Польщі висловила і канцлер Німеччини А. Меркель. Вона зазначила, що питання про верховенство права в Польщі – це серйозна проблема, оскільки вимоги до співробітництва в рамках Європейського Союзу є принципами верховенства права.

Однак польська сторона вважає безпідставними закиди членів європарламенту про те, що можливі зміни в судоустрої Польщі загрожують незалежності судів, які, в оцінці віце-голови Єврокомісії Ф. Тіммерманса, опиняться під політичним контролем. Таку точку зору підтримує і польська опозиція. Зокрема, представник партії «Громадянська платформа» К. Брейз заявив, що рішення, запропоновані партією «Право і справедливість» у сфері судової системи, суперечать європейським стандартам. «В Іспанії, Голландії, Німеччині, Швеції, Австрії кандидатів на посади суддів висувають представники судової системи. Їх обирають по-різному, проте, модель суто партійного призначення суддів і підходу до цього як до політичного трофею, це модель Північної Кореї. Цього варто побоюватися, тому що це загроза для наших громадян», – зазначив депутат Громадянської платформи.

Утім у польському суспільстві представлена й інша точка зору, яка підтримує урядову стратегію. Цікаво, що наведені приклади процедури призначення суддів стосуються практично тих же самих країн ЄС. Але, з точки зору авторів, це навпаки підтверджує подвійні стандарти з боку ЄС в оцінці судової реформи у Польщі, оскільки у державах ЄС також відбувається політичний вплив на призначення суддів. Польська інформагенція «Польське радіо», зокрема, аналізує стан речей з призначенням суддівського корпусу у Німеччині, Іспанії, Франції та Нідерландах. Так, у ФРН вищими органами судової системи вважаються Федеральний верховний суд, Федеральний суд з трудових спорів, Федеральний соціальний суд, Федеральний фінансовий суд та Федеральний адміністративний суд. За німецьким законодавством кандидатів на посади суддів цих органів пропонує федеральний міністр юстиції і члени комітету з відбору, який складається з 32 осіб, половину з яких обирає німецький парламент, а решту – міністри юстиції федеральних земель. Цей комітет вибирає суддів 5 вищих судів, яких затвердує федеральний уряд і остаточно призначає на посаду президент Німеччини.

В Іспанії суддів вибирає Головна рада судової влади, яку можна вважати відповідником польської Державної ради судочинства. Голову Верховного суду і решту 20 членів більшістю трьох п’ятих голосів обирає парламент серед кандидатів, рекомендованих Виборчою комісією, що діє у Верховному суді.

Рішення про призначення суддів у Франції приймає Вища судова рада, яка складається з 12 членів, але чинний президент має у ній найбільший вплив. Президент входить до складу цієї ради та призначає трьох власних членів. Решту вісім вибирають голови Національних зборів та Сенату, міністр юстиції (які найчастіше є представниками президентського політичного табору), прокурор, представник французького відповідника Конституційного суду і п’яти суддів.

У Нідерландах, на батьківщині віце-голови Єврокомісії Ф. Тіммерманса, суддів призначають королівським декретом. Це відбувається за поданням міністра юстиції. Кандидатів пропонує Судова рада, в якій половину членів становлять екс-судді, яких призначають суддівські кола. Але якщо кандидатів є двоє, то остаточний вибір здійснює саме міністр юстиції.

Тобто, як зазначає «Польське радіо», майже у кожному випадку політики, обрані під час демократичних виборів, мають важливий голос у справі вибору і призначення суддів, хоча в залежності від держави ЄС розмір політичного впливу дещо розрізняється.

В українському експертному середовищі також відсутній єдиний погляд на проблему. Так, Т. Ющенко, експерт програми реформування судових та правоохоронних органiв Українського інституту майбутнього, вважає, що запровадженням судової реформи Польща ризикує зробити величезний крок назад.

Натомість частина політологів та експертів схильні розглядати масові протести у самій Польщі проти проведення судової реформи не як виступи проти політики правлячої партії «Право і справедливість» загалом, а як реакцію громадянського суспільства на недосконалість саме реформи судочинства. І навіть загальноєвропейський резонанс щодо польської судової реформи експерти оцінюють скоріше як певні політичні кроки і спроби для одних посилити власні позиції, для інших – послабити опонентів. Відтак справа виглядає не стільки у суті законодавчих змін, скільки у можливостях використання суспільних настроїв для певних електроральних процесів як у Польщі, так і в цілому в Європейському Союзі. Однак варто розуміти, що загальнонаціональний рейтинг правлячої партії Польщі і на сьогодні залишається доволі високим, а електорат «Права і справедливості» консолідованим. Це дозволяє уряду і Президенту Польщі шукати компромісів задля досягнення поставленої мети у сфері реформування судочинства.

Як вважає кандидат політичних наук, директор Центру суспільних відносин Є. Магда, помилкою буде вважати липневі виступи у Польщі чимось на кшталт Революції Гідності в Україні. «Ті, хто так вважає, не зауважує високий рівень задоволення пересічного поляка економічною ситуацією в країні, відсутністю олігархічного впливу на економіку та роль у польській суспільній свідомості Юзефа Пілсудського, на якого прагнуть бути схожими багато польських політиків», – наголосив експерт. Такі виступи не перші, і, скоріше за все, не останні в сучасній демократичній Польщі. Проте, на його думку, правляча партія «Право і справедливість» не відчуває справжньої конкуренції з боку опозиції і може досягати консолідованого голосування з іншими парламентськими силами під час обговорення необхідних законів. За словами Є. Магди, рейтинг опозиційної партії «Громадянська платформа» удвічі нижчий за показники популярності правлячої партії «Право і справедливість», а ще одна перспективна партія– «Новочесна» – не виправдала суспільних надій громадян.

Таку точку зору поділяє і директор Центру балтійсько-чорноморських досліджень І. Верещук. На її думку, за рахунок порушення історичного питання та внутрішніх соціально-політичних успіхів електоральна база партії «Право і справедливість» взагалі не зменшується , а навіть потрохи зростає. «Правляча партія набирає ваги. Говорити про її розкол ми точно не можемо. Не варто себе вводити в оману, що «Право і справедливість» завтра хтось скине чи відбудеться майдан. Якщо б завтра в Польщі відбулись вибори, то очільником країни став би знову А. Дуда, а правляча партія набрала більшість», – вважає експерт. Тобто, політичні кроки правлячої сили, скоріше за все, будуть спрямовані на продовження реформування системи судочинства, але з урахуванням необхідності внесення деяких змін до нового законодавства.

Відтак вето польського президента на судові закони може бути подолано вже в осінній політичний парламентський сезон завдяки спільному пошуку компромісних рішень, оскільки і президент, і уряд, і депутатська фракція правлячої партії є представниками однієї політичної сили, яка керується загальними принципами і намагається виконувати власні передвиборчі обіцянки, навіть якщо суспільство їх сприймає неоднозначно. І можливо у цій спільній об’єднаній роботі різних груп однієї політичної сили Польщі і є важливий урок для України: політичній еліті навчитися йти разом, не сваритися і не розхитувати загальне електоральне поле, а вибудовувати спільну стратегію дій, пояснюючи свою позицію і долаючи суттєвий тиск і зсередини країни, і ззовні, шукати точки порозуміння і компроміси, якщо вони бажають досягнення поставленої мети – розбудови сильної справедливої демократичної держави для своїх громадян (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/320068, http://p.dw.com/p/2j92Y, http://www.polradio.pl/5/39/Artykul/317737, http://p.dw.com/p/2izMr, http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/316126, http://p.dw.com/p/2gnFv, http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/317635, https://antikor.com.ua/articles/180984, http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/317805, https://tsn.ua/blogi/themes/politics/, http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/317780, http://zik.ua/news/, http://www.eurointegration.com.ua/news/2017/08/29/7070263/, https://www.eurointegration.com.ua/news/2017/08/29/7070261/)





Каталог: 2017
2017 -> Куп’янська гімназія №1 Куп’янської міської ради Харківської області мій рідний край – моя земля
2017 -> Українська музична література
2017 -> Українська музична література
2017 -> Імені тараса шевченка
2017 -> Цікаві факти про книги
2017 -> Програма вступних випробувань з англійської мови для навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою
2017 -> Конспект лекцій з дисципліни „Історія театру України для студентів 3 курсу спеціальності 02020101 «Театральне мистецтво» спеціальності «Актор драматичного театру»
2017 -> Математичні цікавинки


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconКонституційний процес в україні
«Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх і зовнішніх політичних викликів у Польщі 6
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconБойко Ю. О. наук співроб. Нбув, канд. іст наук
Формування, систематизація, реконструкція, наукове використання та популяризація архівних матеріалів вченого дають змогу здійснити...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconНаукові записки
Филипчук С. В., канд. іст наук, ст викл.; Цолін Д. В., канд філол наук, доц.; Шанюк В. І., канд філол наук, доц.; Шаправський С....
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconУправління юстиції в миколаївській області
Терентьєв В.І. канд юр наук (голова); Ємельянова Л. В. канд юр наук; Козляковський П. А. канд пед наук; Козаченко О. В. канд юр наук...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconПравовий вісник української академії банківської справи
А. О. Ткаченко, канд юрид наук, канд. іст наук, доц., зав кафедри державно-правових дисциплін двнз “Українська академія банківської...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconГоловний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01. 01. 1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconРектори Харківського університету (1805—2014)
Редакційна колегія: В. С. Бакіров (голов ред.), І. К. Журавльова, І. І. Залюбовський, С. М. Куделко (наук ред.), С. І. Посохов
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconУкраїною та єс: економічні виклики та нові можливості Наукова доповідь За редакцією акад. Нан україни В. М. Гейця та чл кор. Наан україни Т. О. Осташко Київ 2016
Січкаренко К. О. (пп. 2); наук співр: Білоцерківець О. Г. (пп. 1, 4), Чмирьова Л. Ю. (пп. 2, 4), Юхимець Р. С. (пп. 2); мол наук...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconВерига Юстина Андріївна, канд екон наук, проф.; Деньга Світлана Миколаївна, канд екон наук, доц
Науку найчастіше розглядають як [4, с. 4 ] форму суспільної свідомості або як систему достовірних І безперервно вдосконалюваних знань...
Закон України «Про освіту» аналітичний ракурс с. Закірова, канд. іст наук, ст наук співроб. Нюб нбув «Reforma sądownictwa» як віддзеркалення внутрішніх І зовнішніх політичних викликів у Польщі 2 О. Кривецький, голов ред. Нюб нбув 9 iconВчене звання – канд філол наук науковий ступінь – канд філол наук посада



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка