Закон України "Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б



Сторінка1/4
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.55 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3   4


ЗАСІДАННЯ ТРИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 жовтня 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”. Проводиться поіменна реєстрація.

16:02:24


Система фіксує наявність 430 карток народних депутатів. Вечірнє засідання оголошую відкритим.

Пропонується до розгляду Закон України "Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента.

Прошу.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, Президент України повернув до Верховної Ради України вказаний закон з пропозицією його скасувати. У чому справа? Йде мова про заходи, які би сприяли збереженню закладів культури, які перебувають в комунальній власності, сіл, селищ і міст.

Цей закон, який був прийнятий ще Радою попереднього скликання, пропонує, щоб рішення про ліквідацію таких закладів обов’язково приймалося місцевим референдумом з подальшим затвердженням відповідним центральним органом виконавчої влади.

Абсолютно поділяючи саму проблему збереження мережі закладів культури, Президент України не може погодитися з тим способом розв’язання цієї проблеми, який запропонувала Верховна Рада у прийнятому Законі.

Ну, зверніть увагу, стаття 143 Конституції України передбачає, що управління комунальним майном здійснюється органами місцевого самоврядування, або територіальною громадою безпосередньо на рівних засадах, відповідно до рішення самих цих органів, чи самої цієї громади.

Тут нав’язується єдиний спосіб: місцевий референдум. Більше того, комунальне майно перебуває у власності відповідної громади і інших власників немає. А тут передбачається, щоб рішення референдуму, які повинні мати прямий наслідок, ще після того затверджувалися, або не затверджувалися органом державної виконавчої влади. Таким чином, ми тут має втручання передбачене органів виконавчої влади у конституційні повноваження органів місцевого самоврядування.

Таким чином, ще раз хочу підкреслити, що не тому що хтось проти того, щоб зберігати заклади культури, а тому, що це неадекватний спосіб вибраний для розв’язання цієї проблеми. Президент пропонує скасувати цей Закон, а замість того, розв’язувати ці проблеми в інший спосіб. Зокрема, це можна робити, передбачивши належне фінансування галузі культури у Законі про державний бюджет України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Юрія Богдановича?

Є запитання, запишіться, будь ласка. 3 хвилини, так пропонується в Регламенті в нас. Прошу Комар, а потім – Сухий.


16:05:48

КОМАР М.С.

Я прошу передати слово Сухому Ярославу Михайловичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
16:05:52

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Юрій Богданович, справа в тому, що якщо пригадуєте, ми цей законопроект приймали, мені здається, на початку цього року, 2006 року і він був обумовлений такою обставиною: на початку опалювального сезону 2005 року багато закладів комунальних, закладів культури опинилися у, так званій, заставі.

Коли брали позички для того, щоб закупити газ. І після того, цих закладів культури просто не стало, вони перестали існувати.

Я розумію, з точки зору юридичної, юриспруденції, законотворчої, конституційної, можливо, цей законопроект виписаний недосконало. Але, будь ласка, скажіть, одним тільки фінансуванням, ви прекрасно розумієте його зараз немає, закладів, зараз поки немає, але потім ці може гроші будуть, як можна зберегти все-таки заклади, залишки закладів культури, особливо в селищах міського типу, районних центрах чи в тих селах тих районних центрів, які...


КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Насамперед, хочу звернути увагу на те, що багато цих проблем породжені і нашими рішеннями, у тому числі і тими законами про Державний бюджет, які приймалися чуть не з першого року незалежності України. Я хочу нагадати, що досі працівники галузі культури в основному на місцях, я маю на увазі, перебувають на оплаті на 0,75 ставки, і це вже багато, бо ще недавно вони фінансувалися на 0,4-0,5 ставки.

Більше того, ми приймали рішення про передачу у комунальну власність тих установ соціально-культурної сфери, які перебували раніше на балансі підприємств, у тому числі і будинків культури. Однак ми не подбали про те, щоб забезпечити належне фінансування цих закладів з боку органів місцевого самоврядування. Місцеві бюджети досі перебувають у достатньо жалюгідному стані. І ви знаєте прекрасно, що на цей рік іде фактично зниження частки місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті України, якщо не брати до уваги фінансування місцевої міліції.

Тому я ще раз хочу підкреслити, від фінансування залежить дуже багато. І застава з’являється тому, що немає грошей у місцевих бюджетах. Тому у нашій волі це змінити, даймо можливість місцевому самоврядуванню утримувати ці заклади культури, ніхто їх ліквідовувати не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко Юрій.
16:08:26

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановний Юрію Богданович, скажіть, будь ласка, дійсно, проблема існує, і проблема велика. Я підтримую ваш виступ у тій частині, де ви говорите, що ми не можемо собі дозволити популістських законів, тих законів, які фактично не дозволяють нам розв’язати проблему, але створити певні недоречності, незручності. І власне закликаю своїх колег підтримати пропозиції Президента. Разом з тим ми розуміємо, що проблема існує і лише фінансуванням її не вирішити. Яке ваше бачення вирішення цієї саме проблеми? Дякую.


КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я глибоко переконаний, що 98% проблеми полягає у недостатньому фінансуванні. Саме в цьому основний корінь занепаду установ культури на місцях. Сьогодні в бібліотеці сільській існує пів бібліотекаря, в клубі немає ні одного керівника гуртка художньої самодіяльності, опалення в клубах не проводиться вже десяток років. І це не тому, що там погані господарі, а тому, що в них реально немає коштів.

Тому 98% - це фінансування, а 2% можна списати на деяку, ну, небажання деяких керівників місцевих чи відповідних рад утримувати відповідні органи. Але я ще раз кажу: „Якщо буде достатнє фінансування, ніхто не буде ліквідовувати цих закладів культури”.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.

Слово має Володимир Яворівський від комітету.


16:10:11

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні виробники законів, шановні наші виборці! Кілька таких зауважень до біографії цього закону. Відбулися слухання про стан української культури і тоді в один голос всі говорили, о речі дуже справедливо, про те, що нам потрібно справді захистити ці беззахисні, нещасні рештки культури, ознак культури, навіть так буде точніше сказати, розсипаних по всій Україні. Бо, ну, чесно кажучи, сьогодні по селах відрізнити ферму з вибитими вікнами від колишнього будинку культури, де там все-таки щось відбувалося, дуже і дуже важко. Взагалі таке враження, що тільки вчора німці відступили, скажімо, з цієї території і ще там десь щось трошки ще куриться.

Це абсолютний факт, це реалії. Саме це тоді покликало попередній склад парламенту зобов’язати Комітет з питань культури підготувати такий законопроект про те, щоби якось, ну, унеможливити, скажімо, остаточне добивання і розтягування сільських клубів, маленьких бригадних, там, клубів, райцентрівських і тому подібне.

І на цьому ґрунті, на цій емоційній хвилі виник цей законопроект, за який тоді дуже дружньо проголосувала Верховна Рада. Але ж надалі, коли вже цей закон треба було підписувати Президентом, з’ясувалося ряд, справді, недоречностей, про які тут говорив колега представник Президента Юрій Ключковський.

Тому що, справді, Конституцію і Закон „Про місцеве самоврядування” надає органам місцевого самоврядування повні права, в тому числі проводити і місцеві референдуми з того чи іншого приводу, зокрема з приводу, скажімо, чи продажі, чи передавання іншому користувачеві цих заходів культури.

Через те, ми вважаємо про те, що цей законопроект якоюсь мірою порушує святая святих, ми весь час тільки говоримо про місцеве самоврядування, в усьому світі воно має свою дуже певну нішу, дуже чітку і таке інше. Через те нам сьогодні замахуватися на нього, справді, не випадає.

Через те, ще раз кажу, тут за цим законопроектом нічого особливого не має. Наш комітет дуже педантично це все розглянув і вважає за необхідне, справді, такий законопроект – це наша з вами законодавча помилка, попереднього парламенту, бо тут хтось сказав, що в цьому році (Сухий, здається, сказав). Це приймалося весною 2005 року, тоді під настрій.

Через те я думаю, що ми дуже вірно зробимо, якщо цей закон, фактично вилучимо із всього законодавчого поля України і буде діяти все те, що діяло до цього.

Я, оскільки у мене ще є трішки часу, справді тут задавали Ключковському це запитання, може одне із найболючіших запитань, здається ви ставили: а що ж далі робити? Бо ви ж самі розумієте, у мене в селі є хата за 60 кілометрів від Києва, будинку культури взагалі немає. Там колись була церква, потім зробили будинок культури, потім віддали церкві, а зараз взагалі нічого. Молодь збирається біля цього нещасного ганделика, там вип’ють по сто грам, там потерлуються, потруться, потелесуються і розходяться. Як бути далі? Як підняти все це?

Тому що нам сьогодні уявити Україну без якихось цих точкових все-таки цих вогнищ культури. Я вже не кажу про кіно, хоч комітет намагається сьогодні і звертається до Кабінету Міністрів, щоб ми все-таки ці капіляри, кіноустановки ці, бодай, повернули, бодай, до районного центру. Бо сьогодні фактично кіно – це тільки в телевізорі, і більше нічого. Завтра ми проводимо великий, до речі, дуже масовий захід – слухання якраз про стан українського кінематографу на рівні комітету. І будемо це питання дуже детально і дуже жорстко, навіть так би я сказав, обговорювати. Що справді зробити? От давайте шукати. Ми ж тут голови на плечах, шукати версію.

Я переконаний, що порятунок в одному-єдиному, це те, про що ми дуже давно говорили і жоден уряд, і жоден склад парламенту не одважується на це йти, - це все-таки будувати бюджет так, як він будується у всьому світі: знизу до гори. А не гроші йдуть до Києва. Тут їх, значить, роздерибанять кому що і як, а то, що лишиться – на рівень області, а що лишиться – на рівень району. До будинку культури не дійде, ні до чого.

Через те потрібно, щоби місцеві громади мали свій бюджет. Щоб вони знали, в що ці копійки вкладати. Чи, скажімо, у ФАБ той самий, який потрібний в селі, чи в будинок культури, чи в дорогу, чи в газифікацію. Я тільки в цьому бачу вихід. Дякую і прошу справді не накладати, не долати вето Президента, бо воно справедливе, з точки зору комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? Ярослав Михайлович задає запитання. І ви хочете запитати? Будь ласка.
16:15:13

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Володимир Олександрович, давайте згадайте. Був час, на Україні дитячі садочки внаслідок падіння народжуваності і недостатнього бюджетного фінансування закривалися, перепрофільовувалися, роздерибанилися, розорялися.

Сьогодні у великих обласних центрах, не тільки в районних, проблема дитячого садочка. Бо змінилися джерела фінансування. Чи не станеться так, ми знайдемо джерела фінансування, якщо буде недостатньо бюджетних, але вже не буде матеріально-технічної бази оцих осередків культури.

Тому у мене до вас питання як до голови профільного комітету. Скажіть будь ласка, яка з цього приводу позиція профільного міністерства культури. Бо у нас, ви знаєте, недостатньо і освіта фінансується, і охорона здоров’я. Це надзвичайно, що ми маємо руйнувати і школи, і фельдшерсько-акушерські пункти. Тобто яка позиція профільного міністерства висловлена у вас на засіданні комітету? Дякую.


ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Дякую, пане Ярославе, за цікаве дуже запитання. Ну, відразу тільки-но спростую, що ні я, ні ви не маємо ніякого відношення до падіння народжуваності в Україні. Я правий? Дякую.

Друге питання. Ви маєте рацію в тому, що дійсно ми говоримо тільки про голі стіни із вибитими вікнами. Фактично, там уже абсолютно нічого немає.

Ставлення до культури, як це не гірко, всі ті уряди, які були, я не виділяю однісінького, навіть і Ющенка уряду не виділяю, ставилися до культури, як до чогось такого, що залишиться, ото туди потім згорнемо.

На превеликий жаль, у цьому бюджеті залишилася та сама сумна, якщо хочете, навіть трагічна цифра. 820 мільйонів, це в той час, я з цієї трибуни говорив, коли на лісове господарство і на мисливські угіддя Секретаріату Президента іде десь там, здається, 12 мільйонів. І ми пропонуємо зняти звідти і віддати на культуру. Те саме в Кабінеті Міністрів таке саме господарство.

Через те сьогодні ми в цій шагреневій шкірі, ми можемо тільки та цифра, яка є, трошки перерозподілити. І мушу вам сказати, мені здається, ми нормально зробили, Ярославе.

Уявіть собі ситуацію. На навчальні заклади культури, а їх 5 в Україні, з Державного бюджету виділяється, ну разом із спецфондом, 200 мільйонів. 100 мільйонів іде на інститут нашого вчорашнього колеги Поплавського, а 100 іде на решту чотирьох. Ми справедливо зробили, що ми обрізали йому трохи для того, щоб поділитися з іншими.

Але я ще раз кажу. Це не збільшення фінансування, це лише розумніший перерозподіл. Іншого немає. Позиція міністерства нормальна. Ми з ними співпрацюємо, але що вони можуть зробити? Єдине що? Це я вам скажу, бодай чесно, нормально використовувати ті копійки, які є. На превеликий жаль, там сьогодні не все нормально. Я вам скажу, є певні гнізда, де ці гроші промолочуються. Будемо контролювати, це наша функція зараз посилена. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Олександровичу, поки ніхто не просить слова.

Як ви думаєте, якщо би ми прийняли можливо такий нормативний акт, без перепрофілювання відповідних закладів на місцевому рівні їх не можна використовувати, як предмет застави і так далі. Бо це є механізм, яким чином деякі достойники намагаються перебрати у власність собі. Може давайте такий закон підготуємо і тоді Президент його підтримає. Я думаю, все-таки це якийсь півкроку наперед.

І ще, ви дуже красиве порівняння використали про те, що ніби німці тільки що пішли. Ви знаєте, був такий чудовий літературний критик Віталій Коваль, ви його добре знали.

Так він відносно тої ситуації, про котру ви говорили, писав так: „Німці вже на вокзалі і нікого немає”, звертаючись до своїх друзів.

Будь ласка, як ви думаєте з цього приводу?
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Олександре Олександровичу, ви маєте рацію, я в даному моменті абсолютно з вами зголошуюся, бо коли і ми готували, і тодішній комітет готував цей законопроект, закладалася саме така ідея. Але, на превеликий жаль, вона просто була неграмотно виконана. Через те ви маєте рацію. Давайте, комітет попрацює, і ми зробимо такий законопроект, на який би вже ніхто не накладав вето. Але давайте, бодай, збережемо ці рештки, бодай їх якось законсервувати. Я думаю, що ми зробимо дуже добру справу. Обіцяю, що комітет до кінця року такий законопроект підготує обов’язково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Будь ласка, сідайте. Беремо до уваги пропозицію Володимира Олександровича, і я ставлю на голосування пропозицію Президента про скасування цього закону у зв’язку з тим, що немає правових механізмів чи конституційних механізмів для реалізації.

Будь ласка, йде голосування.


16:20:08

За-377


Рішення приймається.

Розглядається питання – Закон України „Про антарктичну діяльність" з пропозиціями Президента України, доповідає з цього приводу заступник міністра закордонних справ Огризко Володимир Станіславович. Будь ласка.


ОГРИЗКО В.С.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!

Президент пропонує відхилити зазначений закон, виходячи з низки зауважень. Я хотів би доповісти вам, про які зауваження йдеться. Чинними міжнародно-правовими актами визначено особливий правовий і політичний статус Антарктиди. Відповідно до договору про Антарктиду ніякі дії або діяльність не створюють ніяких прав суверенітету в Антарктиці.

Разом з тим, в низці статей цього закону, а саме: статті два, дев'ять, 10 містяться положення, які можуть розглядатися, як поширення суверенітету України на Антарктику. Це є неприпустимим.

Другий пункт зауважень. Закон, що розглядається, не передбачає ефективних механізмів забезпечення координації в діяльності різних державних органів та наукових установ. Натомість в статтях шостій і сьомій є лише визначення одного, але, на жаль, не названого з центральних органів виконавчої влади, який міг би займатися такою координацією. Така нечіткість може призвести до негативних наслідків під реалізації цього закону.

Третє зауваження стосується статей 16 і 17 закону. В них міститься посилання на додаток номер шість „Матеріальна відповідальність”, що виникає в результаті надзвичайних екологічних ситуацій до протоколу про охорону навколишнього середовища до договору по Антарктику. Але справа в тому, що зазначений додаток до протоколу не ратифікований Україною і не набув для України чинності.

В статті 18-й (це – четвертий пункт зауважень Президента) йдеться про загальні засади охорони навколишнього середовища Антарктики. При цьому. Однак, лише повторюються загальні міжнародні вимоги, але не визначаються конкретні шляхи реалізації цих вимог.

П'ятий пункт зауважень Президента стосується статті 22 цього закону, яка передбачає всупереч конституційним приписам призначення представників України в міжнародних організаціях з антарктичної діяльності Кабінету Міністрів України. Це суперечить статті 106 Конституції.

Закон також ( і це шостий пункт зауважень) не забезпечує врегулювання низки важливих питань відповідно до зазначених міжнародних договорів стосовно антарктичної діяльності, стороною яких є Україна. Зокрема, йдеться про питання забезпечення доступу до відповідної інформації про антарктичні дослідження, визначення порядку реєстрації дозволів на проведення антарктичної діяльності, проведення оцінки впливу на навколишнє середовище і низка інших питань.

На жаль, в законі є численні повтори, суперечності, а всі обмеження, передбачені ним, мають бути обгрунтованими та відповідати практиці діяльності операторів в зоні дії договору про Антарктику та випливати з міжнародних зобов’язань України.

За цих обставин Президент пропонує Закон „Про антарктичну діяльність” відхилити. Натомість пропонується забезпечення розробки такого законопроекту, який би відповідав нашим міжнародним зобов’язанням та національним інтересам.

Прошу підтримати пропозицію Президента.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача?

Є, я бачу. Будь ласка, запишіться. Три хвилини на запитання.

Беспалий.
16:25:15

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Я прошу передати слово Лілії Григорович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лілія Степанівна
16:25:19

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний Володимире Станіславовичу, поділяючи абсолютно пропозиції Президента стосовно відхилення цього закону, і всі сім пунктів зауважень Президента України, я все ж таки просила б вас проанонсувати ще раз для нас пункт номер один: чи дійсно там йдеться про питання суверенітету на території антарктичних земель.
ОГРИЗКО В.С. Дякую, шановна Лілія Степанівна, за запитання.

Справді, це питання тлумачення. І теперішня редакція закону може передбачати претензії до української сторони в тому, що вона, посилаючись на наше внутрішнє законодавство, начебто претендує на юрисдикцію над Антарктикою, що є неприйнятним. Тому ідеться про те, щоб зробити цей Закон юридично точним, який би виключав такі ситуації, коли можна трактувати положення Закону і так, і так.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба.
16:26:30

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Олександр Олександрович.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Володимире Станіславовичу, все-таки людей, які від імені України, від України їдуть і займаються діяльністю науковою, іншою діяльністю на території цього континенту, існує. Як ви вбачаєте вирішення цієї проблеми? Стосується вона, очевидно, і того, що вони, їх статус не визначений – це і соціальний захист, і пенсія, очевидно. Це і просто, очевидно, і винагорода грошова і так далі.
ОГРИЗКО В.С. Дякую за запитання.

Я хотів би нагадати, що є низка законів, які вже регулюють нашу діяльність в Антарктиці. Це йдеться про охорону навколишнього природного середовища, про охорону атмосферного повітря, про топографо ….дичну діяльність, про наукову і науково-технічну діяльність, про гідрометеорологічну діяльність і інші. Тобто є вже певна правова база для регулювання цих речей.

На превеликий жаль, закон не дає чіткої відповіді от саме на ті питання, про які ви говорите. Тому власне, і пропозиція Президента і полягає втому, щоб закон прийняти, але той закон, який би відповів на всі питання, які сьогодні задаєте, в тому числі і ви.

На превеликий жаль, даний закон на ці питання відповіді чіткої не дає.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Курило.
16:28:06

КУРИЛО В.С.

Володимир Станіславович, це, ну, ви знаєте, що комітет з науки і освіти не підтримав вас, і на скільки ви володієте ситуацією про те, що Антарктика на неї можуть розповсюджуватися дії тих країн, які там займаються науковою діяльністю, а це величезний Клондайк для майбутнього, в тому числі і для України.

Якщо ми сьогодні не приймаємо цей Закон і завтра, то ми просто обмежуємо свої майбутні покоління.

Чому просто ви не вважаєте, що можна відправити цей закон на доопрацювання?
ОГРИЗКО В.С. Дякую за запитання.

Я хотів би сказати, що дію лише у межах повноважень, які мені визначені. Я пропоную ті речі, які визначив Президент. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Спасибі за доповідь і відповіді на запитання.

Слово з цього приводу має голова комітету Катерина Семенівна Самойлик. Зубець? А, Михайло Васильович Зубець. Пробачте. Що думає з цього приводу наука?


16:29:26

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановні колеги, Комітет науки і освіти розглянув пропозиції Президента України до Закону про антарктичну діяльність і погоджується з частиною конкретних пропозицій і зауважень Президента.

Але комітет не може погодитися з висновком Президента щодо відхилення взагалі закону. По-перше, діяльність України в Антарктиці є важливою для держави, сприяє підвищенню міжнародного авторитету України, зміцненню її науково-технічного потенціалу.

По-друге, присутність України в Антарктиці надає можливість України здійснювати нові наукові дослідження, які мають важливе значення для економіки держави та науки, мати квоти на користування морськими живими ресурсами та відкриває доступ у майбутнє до багатих природних копалин Антарктиди.

Діяльність в Антарктиці уже сьогодні дає можливість заробляти кошти: вилов криля, туризм , і може бути прибутковий. Тому політика України щодо Антарктики має визначатися саме законом.

У запропонованому законі визначені повноваження центральних органів виконавчої влади, обов’язки юридичних і фізичних осіб щодо здійснення антарктичної діяльності, унормовано питання фінансового забезпечення антарктичної діяльності та соціального статусу полярників.

У пропозиціях Президента, ще раз повторюю, є конкретні зауваження до цих положень закону. З частиною цих зауважень комітет погоджується. І хочемо опрацювати їх, врахувати при доопрацюванні. З такою ж пропозицією виступило і Головне контрольно… Науково-експертне управління. Тому комітет пропонує Верховній Раді не погоджуватися з пропозиціями Президента України щодо відхилення закону „Про антарктичну діяльність” і просить депутатів підтримати, відправивши закон на доопрацювання.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміла позиція комітету. Сідайте, будь ласка. Є потреба обговорити це питання? Немає. Давайте ми зійдемось на тому, що є пропозиція комітету і нашого експертного управління відносно того, що зауваження Президента слушні. Він стурбований тим, що певні є некоректності в нормах закону, але його треба просто доопрацювати і направити повторно з урахуванням зауважень Президента і міркувань, які висловлювалися тут, направити на повторний підпис Президенту вже з урахуванням його позиції.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Проект постанови у вас на руках. На доопрацювання.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconРішення вищого керівного органу політичної партії про висування кандидата на пост Президента України (пункт частини другої статті 51 Закону ) Заява про згоду балотуватися кандидатом на пост Президента України
Центральною виборчою комісією для використання під час проведення позачергових виборів Президента України 25 травня 2014 року
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconЗакон України "Про закони І законодавчу діяльність"
...
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconПовідомлення про проведення з’їзду (зборів, конференції) політичної партії з метою висунення кандидата на пост Президента України
Заява про реєстрацію уповноваженого представника кандидата на пост Президента України
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconПовідомлення про проведення публічного громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від листопада 2008 р. №976 І від листопада 2010 р
Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від листопада 2008 р. №976 І від листопада 2010...
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconІнформація про виконання пунктів , статті та статті 3 Указу Президента України від 12 квітня 2007 року №297 "Про заходи з відзначення подій Української революції 1917 1921 років та вшанування пам'яті її учасників"
Указу Президента України від 12 квітня 2007 року №297 "Про заходи з відзначення подій Української революції 1917 – 1921 років та...
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconПро затвердження Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України
Про військовий обов'язок І військову службу", Указу Президента України від 10 грудня 2008 року n 1153 "Про Положення про проходження...
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconПро зміни в законодавстві України
України, виданих актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства внутрішніх справ України, зареєстрованих...
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconНа виконання Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді», відповідно до рішень Колегії мон україни від 26. 03. 15 р

Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconРозпорядженням Президента України №572/2015-рп
Розпорядженням Президента України №572/2015-рп від 26. 05. 2015 р головою Носівської райдержадміністрації призначено Коршок О. Г
Закон України \"Про внесення змін до статті 21 Основ законодавства України про культуру\" з пропозиціями Президента. І доповідає з цього приводу Юрій Богданович Ключковський від Президента. Прошу. Ключковський ю. Б iconЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні»
Керуючись рішенням міської ради від 21. 10. 2016 року №7/12/12 «Про внесення змін до рішення міської ради від 22. 12. 2015 року №7/3/23...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка