Закону України «Про загальну середню освiту»



Сторінка1/9
Дата конвертації06.06.2017
Розмір1.37 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 31 жовтня 2011 року № 1243

Про Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів

загальноосвітніх навчальних закладів України

Вiдповiдно до Закону України «Про загальну середню освiту», на виконання пiдпункту «i» пункту 2 статтi 3 Указу Президента України вiд 30 вересня 2010 року № 926 «Про заходи щодо забезпечення прiоритетного розвитку освiти в Українi» та пункту 9 доручення Прем’єр-мiнiстра України М. Азарова вiд 20 липня 2011 року № 34184/2/1-11 до пiдпункту 10 пункту 2 частини першої Протокольного рiшення за результатами засiдання Громадської гуманiтарної ради пiд головуванням Президента України В. Ф. Януковича вiд 30 червня 2011 року щодо полiпшення рiвня виховного процесу у навчальних закладах

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Основнi орiєнтири виховання учнiв 1–11 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв України (далi — Основнi орiєнтири виховання), що додаються.

2. Мiнiстру освiти i науки, молодi та спорту Автономної Республiки Крим, начальникам управлiнь освiти i науки обласних, Київської та Севастопольської мiських державних адмiнiстрацiй:

2.1. Розробити заходи щодо практичного впровадження Основних орiєнтирiв виховання;

2.2. Здiйснити iншi дiї, передбаченi законодавством України, необхiднi для полiпшення виховного процесу у навчальних закладах, пiдвищення вiдповiдальностi педагогiчних працiвникiв у справi виховання молодого поколiння.

3. Інституту iнновацiйних технологiй i змiсту освiти (Удод О. А.) спiльно з Нацiональною академiєю педагогiчних наук України забезпечити науково-методичний супровiд впровадження Основних орiєнтирiв виховання.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Мiнiстра Жебровського Б. М.

Мiнiстр
Д. В. Табачник

ДОДАТКИ

_____________________________________________________________________________________________________________


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
31.10.2011 № 1243


ОСНОВНІ ОРІЄНТИРИ ВИХОВАННЯ УЧНІВ 1–11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спiльноти передбачає всебiчне утвердження в суспiльному та iндивiдуальному буттi цивiлiзованого життя на основi загальнолюдських цiнностей та духовних, моральних i культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освiтнього процесу — не тiльки сформувати необхiднi компетенцiї, надати ґрунтовнi знання з рiзних предметiв, а й формувати громадянина, патрiота; iнтелектуально розвинену, духовно i морально зрiлу особистiсть, готову протистояти асоцiальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе i оточуючий свiт.

Виховання учнiв у сучаснiй школi здiйснюється в контекстi громадянської i загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободi вибору мети життєдiяльностi та поєднує iнтереси особистостi, суспiльства i держави.

Орiєнтири передбачають залучення учнiв до рiзних форм творчої та суспiльно корисної дiяльностi, зокрема: пiзнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, пропагандистської, iгрової, культурної, рекреацiйної, екологiчної, що органiзовуються у години дозвiлля, тобто у позакласний час.

Метою основних орiєнтирiв виховання є створення цiлiсної моделi виховної системи на основi громадянських та загальнолюдських цiнностей як орiєнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвiтнiх навчальних закладах України.

Для досягнення означеної мети передбачено реалiзацiю таких завдань:

- органiзацiя виховного процесу в класному колективi та в роботi з батьками на засадах проектної педагогiки;

- створення програми виховання для окремого класу з урахуванням iндивiдуально-педагогiчних можливостей класних керiвникiв, батькiв, а також — результатiв вивчення рiвнiв фiзичного, соцiального, психiчного та духовного розвитку учнiв;

- змiстове наповнення програми виховання з урахуванням вiкових особливостей учнiв;

- задоволення базових потреб особистостi вихованця (фiзiологiчних потреб, потреби в безпецi, любовi та прихильностi, визнаннi та оцiнцi, в самоактуалiзацiї) в умовах окремого загальноосвiтнього навчального закладу;

- реалiзацiя у процесi роботи особистiсно орiєнтованого, дiяльнiсного, системного, творчого та компетентнiсного пiдходiв до органiзацiї виховного процесу в шкiльному та класному колективах;

- оптимальне поєднання форм органiзацiї виховної роботи: iндивiдуальної, групової, масової;

- створення належних умов для особистiсного зростання кожного вихованця (створення ситуацiй успiху та пiдтримки), його психолого-педагогiчний супровiд;

- спiвпраця з органами учнiвського самоврядування, дитячими громадськими органiзацiями;

- iнтеграцiя зусиль батькiвської громади позашкiльних закладiв, представникiв державної влади, громадських та благодiйних органiзацiй, правоохоронних органiв та установ системи охорони здоров’я.

Основнi орiєнтири виховання розрахованi на весь перiод виховної дiяльностi з учнями окремого класу з урахуванням їх вiкових, iндивiдуальних та психолого-педагогiчних особливостей (для роботи з учнями 1–4, 5–9 та 10–11 класiв).

Змiстове наповнення основних орiєнтирiв виховання передбачає формування цiнностей i ставлень особистостi до себе i людей, суспiльства i держави, природи i здоров’я, працi та мистецтва. Пiсля кожної змiстової лiнiї подаються характеристики вiкових особливостей учнiв, змiст та форми виховної дiяльностi, критерiї i вимоги до виховних досягнень учнiв. У змiстi виховної дiяльностi запропоновано орiєнтовнi форми проведення виховних справ та їх тематика для рiзних вiкових категорiй з урахуванням iнтересiв, потреб, запитiв класних керiвникiв, батькiв та дiтей.

В основних орiєнтирах виховання пропонуються форми роботи для роботи з окремими класними колективами. У проектнiй дiяльностi увага класного керiвника (вихователя) акцентується на:

- розвитку творчої особистостi дитини;

- виявленнi та становленнi iндивiдуальних особливостей школярiв;

- рiвнi особистiсно-виховних досягнень учнiв;

- створеннi вiдповiдних умов у школi для всебiчного розвитку учнiв;

- функцiонуваннi системи медично-психологiчного та соцiально-педагогiчного забезпечення процесу розвитку школярiв.

У процесi виховання класний керiвник (вихователь) керується особистiсно орiєнтованим пiдходом до здiбностей, нахилiв кожної дитини учня, тим самим створюючи умови для саморозвитку, самовдосконалення, самореалiзацiї на основi нацiональних та загальнолюдських цiнностей.

Виховання учнiв реалiзується у процесi органiзацiї:

- навчально-виховної дiяльностi;

- позаурочної та позакласної дiяльностi;

- позашкiльної освiти;

- роботи органiв учнiвського самоврядування;

- взаємодiї з батьками, громадськими органiзацiями, державними установами.

З цiєю метою створюються вiдповiднi психолого-педагогiчнi умови у навчальному закладi, а саме:

- вiдповiднiсть виховної практики засадам особистiсно орiєнтованої та гуманiстичної парадигми освiти;

- ставлення до особистостi дитини як до суб’єкта виховання;

- перцептивна, комунiкативна, iнтерактивна взаємодiя всiх суб’єктiв виховного процесу;

- творення необхiдних умов для розвитку творчого потенцiалу особистостi, перспектив її саморозвитку в колективi;

- захист i пiдтримка iнтересiв особистостi дитини;

- самоiдентифiкацiя та суспiльно-значиме особистiсне самовизначення дитини;

- стимулювання iнiцiативностi та життєвої активностi дитини;

- створення i набуття практичних навичок, необхiдних для особистiсної гармонiзацiї;

- iнтеграцiя виховних впливiв освiтнього середовища;

- практичне спрямування виховного процесу навчального закладу;

- культивування цiнностей особистостi.

Для кожної вiкової категорiї дiтей прийнятними є використання iндивiдуальних (консультацiї), групових (тренiнги, дискусiї, дебати, дiловi та рольовi iгри), колективних (проекти) форм дiяльностi.

II. ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ

Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цiннiсть. Провiдною тенденцiєю виховання стає формування системи цiннiсного ставлення особистостi до соцiального i природного довкiлля та самої себе. Набирає сили тенденцiя гармонiйного поєднання iнтересiв учасникiв виховного процесу: вихованця, котрий прагне до вiльного саморозвитку i збереження своєї iндивiдуальностi; суспiльства, зусилля якого спрямовуються на всебiчний розвиток особистостi; держави, зацiкавленої у тому, щоб дiти зростали громадянами-патрiотами, здатними забезпечити країнi гiдне мiсце у цивiлiзованому свiтi.

Сучасному вихованню має бути повною мiрою властива випереджувальна роль у демократичному процесi державотворення, воно має стати засобом розвитку духовної культури, зупинення соцiальної деградацiї, стимулом пробудження високих моральних якостей — совiстi, патрiотизму, людяностi, почуття громадянської i власної гiдностi, творчої iнiцiативи тощо; засобом самоорганiзацiї, особистiсної вiдповiдальностi дiтей та молодi; запорукою громадянського миру i злагоди в суспiльствi.

Нинi значно розвинулись громадянськi цiнностi виховання, освiтнi заклади стали вiдкритими для батькiв, громадських органiзацiй. Розширюється кiлькiсть суб’єктiв виховного впливу, узгоджуються їхнi дiї. Поряд з ознаками позитивних змiн у вихованнi особистостi загострилися i певнi протирiччя, що спричинило виникнення нових суттєвих проблем.

Стан духовної культури i моралi суспiльства, як у свiтi, так i в Українi, викликає занепокоєння. Корозiя усталених духовних цiнностей є наслiдком прагматизацiї життя, пропаганди насилля, нехтування правових, моральних, соцiальних норм i за своїми масштабами становить глобальну соцiальну проблему.

Вiдсутнiсть у частини молодi навичок конструктивного спiлкування, загальних принципiв розумiння сутностi найпростiших соцiальних процесiв i явищ призводить до конфлiктiв, стресових ситуацiй, неадекватної соцiальної поведiнки. Як наслiдок — «втеча молодi вiд реальної дiйсностi» в алкоголiзм, наркоманiю, вiртуальне комп’ютерне середовище.

Результати опитування учнiвської молодi та керiвникiв навчальних закладiв в Українi, що проведено у 2010 роцi в межах мiжнародного проекту — «Здоров’я та поведiнковi орiєнтацiї учнiвської молодi України» свiдчать, що:

- досвiд курити цигарки мають вiд 20% до майже 78% опитаних (залежно вiд їхнього вiку i мiсця навчання), пробували хоча б коли-небудь курити 55% опитаних хлопцiв i 41% дiвчат, першi спроби курити серед хлопцiв найчастiше вiдбувалися в 11-рiчному вiцi, рiдше — в молодшому вiцi, серед 7–8% опитаних першi спроби курити зробили в 13–15 рокiв, 11% учнiвської молодi курять щодня, а 4% — хоча б раз на тиждень;

- 46% респондентiв вживали алкоголь протягом останнього перед опитуванням мiсяця (48% — серед хлопцiв, 45% — серед дiвчат);

- досвiд вживання марихуани або гашишу у своєму життi мали 16% учнiвської молодi вiком 15–17 рокiв (24% — серед хлопцiв, 9% — серед дiвчат), за останнi 12 мiсяцiв вживали наркотичнi речовини 8% опитаних (14% — серед хлопцiв, 4% — серед дiвчат);

- 38% учнiвської молодi щонайменше раз на рiк брали участь у бiйках, 32% — зверталися до медикiв iз травмами, майже 42% не рiдше одного разу на 2 мiсяцi потерпали вiд образ i 47% ображали iнших учнiв/студентiв свого навчального закладу;

- 42% опитаної учнiвської молодi вiком 15–17 рокiв мають досвiд статевого життя (55% серед хлопцiв, 31% серед дiвчат), вiд 7 до 15% пiдлiткiв (залежно вiд мiсця навчання) вступали в статевi стосунки до 15 рокiв.

Отриманi результати поширеностi тютюнокурiння та вживання алкоголю, зростання кiлькостi долучених до цього дiвчат, рiвень вживання наркотикiв, збiльшення кiлькостi випадкiв насильства, зменшення вiку початку статевого життя i збiльшення чисельностi учнiвської молодi, яка практикує статевi контакти свiдчать про нагальну потребу посилити ефективнiсть профiлактичної роботи за цими складовими.

Соцiальнi умови, що продукують меркантильнiсть i цинiзм, призводять до деформацiї системи цiнностей у доволi значної кiлькостi громадян України. Знецiнюється одвiчне: любов, сiм’я, культурнi цiнностi; гiпертрофується матерiальне та культивуються особистi потреби i задоволення. Зниження рiвня суспiльної та особистої моралi, раннє статеве життя ведуть до формування особистостi, котра не здатна створити мiцну сiм’ю, народити i виховати дiтей. Як наслiдок — поглиблюється демографiчна криза.

Складнi проблеми постали перед iнститутом сучасної сiм’ї. Дiти, якi виростають у неблагополучних сiм’ях, недостатньо соцiально зрiлi, агресивнi, а тому адекватно не сприймаються однолiтками, що утруднює їхнiй особистiсний розвиток.

III. МЕТА, ЧИННИКИ, ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД, СТРУКТУРА МОДЕЛІ, ПРИНЦИПИ, ТА ЗМІСТ ВИХОВАННЯ



Мета виховання

Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистостi, яка успiшно самореалiзується в соцiумi як громадянин, сiм’янин, професiонал. Виховна мета є спiльною для всiх ланок системи виховання та є критерiєм ефективностi виховного процесу.

У процесi привласнення особистiстю вироблених людством морально-духовних цiнностей коригується її потребнiсна, когнiтивна та дiяльнiсна сфери. Сучасна психолого-педагогiчна наука вважає джерелом мотивацiї вчинкiв людини, її поведiнки систему та iєрархiю внутрiшнiх цiнностей. У психiчно здорової людини ця система має три рiвнi: на нижчому рiвнi — особистi та матерiальнi цiнностi (власнi потреби, задоволення); на середньому — культурнi цiнностi (мистецтво, наука, загальнонароднi надбання, правопорядок); на вищому — духовнi цiнностi (iдеали, цiннiснi настанови, обов’язок перед суспiльством). Загальнiй метi виховання пiдпорядковується спецiально спроектована система супiдрядних, поетапно конкретизованих цiлей за напрямами виховання, сконцентрованих на вихованнi цiнностей природи, культури, соцiальних цiнностей та особистiсних цiнностей.

Чинники сучасного виховання

Першим i найважливiшим чинником виховання є сiм’я, яка стоїть у центрi глобальних економiчних, полiтичних та культурних змiн, якi вiдбуваються у державi i являється тiєю найменшою клiтиною у життi суспiльства, його основою, яка через власну культуру, мову, цiнностi виявляє значний вплив на виховання пiдростаючого поколiння.

Другим важливим чинником є школа, яка сьогоднi покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числi, самовизначення i самореалiзацiї кожної особистостi. У навчально-виховному процесi головний акцент має переноситись iз засвоєння певної кiлькостi знань на виховання особистостi з урахуванням її унiкальної природи, i вже на цiй основi формувати у неї моральнi цiнностi, творчу i самотворчу дiяльнiсть.

Успiшнiсть виховання школярiв великою мiрою залежить вiд особистостi вчителя, який повинен володiти високими моральними якостями, ґрунтовними знаннями, педагогiчними технологiями, здатнiстю отримувати додатковi знання, необхiднi для практичної дiяльностi.

Критерiями педагогiчної культури є визнання особистiсних прiоритетiв та iнтересiв дитини; усвiдомлення гуманiстичних цiнностей педагогiчної професiї, емпатiя, готовнiсть до морального вибору, тактовнiсть, вольова регуляцiя, дотримання норм учительської етики, умiння рiшуче дiяти у конфлiктних ситуацiях.

Водночас несприятливими чинниками, якi гальмують процес виховання пiдростаючого поколiння є брак знань, педагогiчного досвiду, низький рiвень життя, егоїзм, невизначенiсть сфери етичних взаємин вчителiв, розбiжностi у декларованих цiнностях та цiнностях життя, прiоритет особистiсного перед професiйним, порушення етичних норм тощо.

Виховання дiтей як в сiм’ї, так i в школi повинно враховувати iндивiдуальнi здiбностi i нахили, здiйснюватись рiдною мовою, в атмосферi доброзичливостi i взаєморозумiння, з опорою на народнi i сучаснi педагогiчнi надбання, нацiональну i свiтову культуру, вселюдськi i нацiональнi моральнi цiнностi.

Важливим чинником у вихованнi дiтей виступають i соцiальнi iнститути (позашкiльнi заклади, психологiчнi служби, iнститути пiдвищення квалiфiкацiї педагогiчних працiвникiв тощо), якi виступають суб’єктами виховання дiтей i дають змогу покращувати та корегувати виховання школярiв.

Взаємодiя всiх учасникiв виховного процесу забезпечує педагогiчнi умови ефективного виховання школярiв. Можна видiлити суспiльнi, культурнi, педагогiчнi та родиннi умови виховання у молодших пiдлiткiв.

Так, до суспiльних умов можна вiднести вплив державної полiтики, Конституцiї i основних законiв, суспiльних прiоритетiв, соцiального становища родини, iнформативного оточення.

Культурнi умови включають: врахування особливостей нацiонального менталiтету, iсторiї народу, його свiтогляду, ставлення до духовної спадщини зокрема мистецтва, релiгiї, рiзноманiтної творчої i доброчинної дiяльностi.

Педагогiчнi умови повиннi враховувати особливостi впливу школи, сiм’ї i соцiальних iнститутiв. Створення необхiдних умов на рiвнi школи передбачає визначення мети виховання, створення навчальних i виховних програм, спецiальну пiдготовку вчителiв, органiзацiю педагогiчної i психологiчної допомоги сучаснiй родинi у вихованнi пiдростаючого поколiння.

На рiвнi родини — рiвень вихованостi самих батькiв, ступiнь їх готовностi до виховання власних дiтей, вибiр доцiльного педагогiчного впливу, спосiб родинного життя, традицiї, проектування життє- i самотворення кожного члена родини, а також особистi якостi, свiтогляднi позицiї, життєвий досвiд i можливостi самореалiзацiї.

Проектно-технологiчний пiдхiд у вихованнi

Змiст та органiзацiя виховного процесу визначаються його метою як очiкуваним iдеальним результатом. Кiнцева мета виховання поетапно конкретизується з урахуванням: iндивiдуально-психологiчних особливостей вихованцiв; особливостей їх сiмейного виховання; вiку; статi; нацiональної та релiгiйної приналежностi; соцiально-економiчних та географiчних умов; особливостей найближчого соцiального оточення; специфiки навчального закладу та наявних ресурсiв для здiйснення виховної роботи.

Особистiсне долучення вихованцiв до спiльної з вихователем дiяльностi у процесi застосування сучасних виховних технологiй здiйснюється через розв’язання соцiально-моральних завдань, що ставлять вихованцiв з умови свiдомого вибору i практичної реалiзацiї особистiсної позицiї, стилю поведiнки.

Процес виховання окрiм власне наукового пiдходу складається з творчих актiв, засадами яких є вiдчуття вихователем конкретної життєвої ситуацiї, його такт.

Складовими виховних технологiй є форми органiзацiї та способи виховання. Процес виховання здiйснюється у певних органiзацiйних формах (iндивiдуальнi, груповi, колективнi, масовI).

Реалiзацiя сучасних технологiй виховної роботи у практицi можлива на основi проектування розвитку особистостi вихованця. Застосування проектно-технологiчного пiдходу до здiйснення процесу виховання у навчальному закладi дозволяє: а) практично реалiзувати iндивiдуальний пiдхiд; б) планувати i прогнозувати результати виховних впливiв; в) обирати найбiльш ефективнi для даного учня або класного колективу форми i методи виховної роботи; г) об’єктивно оцiнювати ефективнiсть i результативнiсть виховної роботи. Таким чином вiдбувається перехiд вiд «педагогiки заходiв» до педагогiки цiлеспрямованого i свiдомого формування особистiсних рис i якостей молодої людини. Основними елементами виховної технологiї (див. табл. 1) виступають: конкретизована (конкретна) мета виховної дiяльностi (1); завдання, що конкретизують дану мету (2); цiльова група виховної дiяльностi (конкретний учень, група, клас, школа) (3); очiкуваний кiнцевий результат (4); критерiї, за якими будуть оцiнюватись результативнiсть та ефективнiсть виховних впливiв (5); власне змiст виховної дiяльностi як спiльної дiяльностi вихователя i вихованця (6); форми виховання (7); методи здiйснення виховної роботи (8); часовий промiжок, протягом якого буде здiйснюватись виховна робота за даним проектом (9).

Кiнцевим результатом реалiзацiї усякого виховного проекту мають бути життєвi компетентностi учнiв, тобто сформована можливiсть дiяти у конкретнiй життєвiй ситуацiї вiдповiдно до власних цiнностей, ставлень та переконань.

Таблиця 1. Орiєнтовна структура виховної технологiї.


Мета виховання

Завдання

Цiльова група

Кiнцевий результат

Критерiї

Змiст дiяльностi

Форми

Методи

Час

1

2

3

4

5

6

7

8

9













К




























6










Такий пiдхiд дає можливiсть оцiнити ефективнiсть проведеної виховної роботи на кожному вiковому етапi розвитку вихованця. Оцiнка здiйснюється через порiвняння очiкуваних результатiв виховної роботи з її реальними результатами. При цьому стає можливою оцiнка ефективностi виховання як окремої особистостi, так i класу та школи в цiлому.

Прiоритет унiкальностi кожної особистостi вихованця вимагає вiдповiдального ставлення до технологiзацiї виховного процесу, високого професiоналiзму i вiдповiдальностi педагога.



Структура виховної моделi нацiонального виховання

Виховна система — це цiлiсний органiзм, який виникає у процесi iнтеграцiї основних компонентiв виховання (мета, суб’єкти виховання, їх дiяльнiсть, спiлкування, вiдносини, кадровий потенцiал, матерiальна база), що сприяє духовному розвитку i саморозвитку особистостi, створенню своєрiдного, за визначенням К. Ушинського, «духу школи».



http://sop.com.ua/upload/regulations/attachment_18719.png

Рис. 1. Структура виховної моделi нацiонального виховання

Серцевиною виховного процесу є особистiсть — її нахили, здiбностi, потреби, iнтереси, соцiальний досвiд, самовiдданiсть, характер.

Одним iз визначальних принципiв виховної системи є взаємозв’язок впливiв: родини; вчителя; соцiальних об’єктiв; довкiлля (освiтнього простору).

Родина, її цiнностi є складниками суспiльства, яке будується на родинних принципах спiвжиття, дбайливого ставлення до дитини на тих чинниках, що допомагають розкрити творчий потенцiал дитини.

Залучення до спiвпрацi управлiнської, духовної, культурно-мистецької елiти та громадських iнституцiй створює унiкальне середовище координацiї та iнтеграцiї всiх ланок виховної системи.

Розумiючи українську нацiональну систему виховання як самобутнє i водночас спорiднене з вселюдським культурно-iсторичне явище, спрямоване на виховання свiдомого громадянина, патрiота.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Закону України «Про загальну середню освiту» iconЗакону України «Про загальну середню освіту»
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», наказу відділу освіти Гадяцької райдержадміністрації від 29. 08. 2014...
Закону України «Про загальну середню освiту» iconЗакону України «Про загальну середню освіту»
О. В. Мельник, Л. А. Гуцан, С. М. Дятленко, О. Л. Морін, І.І. Ткачук, О. В. Скалько, М. Л. Шабдінов
Закону України «Про загальну середню освiту» iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти I
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Закону України «Про загальну середню освiту» iconЗакону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
Затвердити звіт про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами району за 2013-2014 навчальний рік (додається)
Закону України «Про загальну середню освiту» iconПлан роботи тернопільської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов на 2016-2017 навчальний рік
Розділ І. Організаційні заходи щодо реалізації Закону України "Про загальну середню освіту"
Закону України «Про загальну середню освiту» iconЗакону України «Про освіту», ст. 41, 42 «Про загальну середню освіту»
Освітня політика в гімназії спрямовується на пізнавальну, наукову, аналітико–управлінську та аналітико – корекційну діяльність, психодіагностичну...
Закону України «Про загальну середню освiту» iconПрограма виховної роботи з учнями 5-9-х класів
Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про молодіжні та дитячі громадські організації»,...
Закону України «Про загальну середню освiту» iconЗаконів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
України на 5-й Всеєвропейській конференції міністрів навколишнього середовища «Довкілля для Європи» «Про гармонізацію життєдіяльності...
Закону України «Про загальну середню освiту» iconЗаконів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»
Програми розвитку освіти Краснокутського району на 2014-2018 рр., Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Статуту закладу...
Закону України «Про загальну середню освiту» iconЗаконів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка