Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік



Сторінка1/4
Дата конвертації19.09.2017
Розмір0,65 Mb.
  1   2   3   4

ЗАРІЧНЕНСЬКА ЦС ПШБ

Зарічненська центральна районна бібліотека

Методично – бібліографічний відділ


Календар

знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини

на 2015 рік


Рекомендаційний

бібліографічний покажчик
Зарічне

2014

ББК 91


К 17
Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік : рекомендаційний бібліографічний покажчик / Зарічненська ЦРБ, методично-бібліографічний відділ. – Зарічне, 2014. – 60 c.
«Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік» містить матеріали про визначні події історичного, громадського та культурного життя нашого краю, ювілеї письменників, видатних діячів науки, історії, культури, життя і творчість яких пов’язані з Зарічненщиною.

«Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік» адресований викладачам, бібліотечним та музейним працівникам, краєзнавцям, працівникам засобів масової інформації, студентам, учням, а також всім, кого цікавить багате історичне минуле та сучасність виколисаного віковічною красою зелених лісів Зарічненського краю, з метою використання його в роботі, освіті та самоосвіті.


Укладачі:

Кидун Т.Д., провідний бібліограф Зарічненської ЦРБ

Гричина Л. В., провідний методист Зарічненської ЦРБ

Комп’ютерний набір: Прохорович А.М.

Зарічненська центральна районна бібліотека 2014
Черговий випуск «Календаря знаменних і пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік» містить матеріали про визначні події історичного, громадського та культурного життя нашого краю, ювілеї письменників, видатних діячів науки, історії, культури, життя і творчість яких пов’язані з Зарічненщиною.

Видання відкривається хронологічним переліком основних дат 2015 року. На дати, які відзначені «зірочкою» (*), подаються текстові довідки і списки рекомендованої літератури, розташовані в алфавітному порядку і доповнені електронними ресурсами.

Подано також найважливіші дати району на 2016 рік.

В кінці посібника вміщено «Покажчик використаних джерел», «Іменний покажчик» та «Географічний покажчик».

В «Покажчику використаних джерел» вміщено назви періодичних видань та бібліографічні записи книг, які використані для наповнення інформацією «Календаря знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік».

В «Іменному покажчику» рубрики розміщені в алфавіті прізвищ персоналій із зазначенням сторінки, де вміщено інформацію про певну особу.

В «Географічному покажчику» за алфавітом розміщені географічні назви, включені в посібник, із зазначенням сторінки, де представлено відомості про певний населений пункт.

«Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік» адресований викладачам, бібліотечним та музейним працівникам, краєзнавцям, працівникам засобів масової інформації, студентам, учням, а також всім, кого цікавить багате історичне минуле та сучасність виколисаного віковічною красою зелених лісів Зарічненського краю, з метою використання його в роботі, освіті та самоосвіті.



ЗНАМЕННІ ТА ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ЗАРІЧНЕНЩИНИ

НА 2015 РІК

470 років тому Погост Зарічний належав литовській королеві Боні(1545р.)

495 років з часу написання Нобельського Євангелія1520 року- найдавнішої письмової пам'ятки нашого краю*

525 років – перша згадка про с. Храпин (1490р.)

430 років – перша згадка про с.Сенчиці (1585р.)

425 років – перша згадка про с.Заозіря (1590р.)

415років – перша згадка про с.Борове (1600р.)

255 років тому збудована Церква Різдва Божої матері в с. Муравин (1760р.)*

235 років – перша згадка про с. Острівськ (1780р.)

220 років тому Погост Зарічний входив до складу Пінського повіту Мінської губернії (1795 р.)

215 років з часу першої згадки про с. Новорічиця (1800р.)

200 років тому збудована Параскевська церква (1815р.) в с. Морочне*

160 років з часу першої згадки про села Бір, Гориничі, Дібрівськ, Дубчиці, Коник, Любинь, Ніговищі, Новосілля, Олександрове, Привітівка, Соломир (1855р.)

120 років тому побудована вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне (1895р.)*

110 років тому почала функціонувати перша церковно-приходська школа в с. Серники (1905р.)

75 років тому Погост Зарічний стає центром сільради в Морочнівському районі Ровенської області (1940р.)

75 років тому відкрито Острівську ЗОШ І-ІІст (1940р.)

70 років тому відкрито початкову школу в с. Нобель(осінь, 1945р.)

70 років тому відкрито Вичівську початкову школу (1945р.)

70 років тому відкрито Нобельську початкову школу(1945р.)

70 років тому відкрита Привітівську початкову школу(1945р.). З 1960р. школа стає восьмирічною.

50 років тому збудовано нову Бутівську школу (1965р.)

35 років тому збудовано нову двоповерхову школу в селі Річиця (1980р.)

35 років тому створено Острівський гідрологічний заказник республіканського значення. (1980р.)*

35 років тому в Морочно-ІІ створено два заказники: в північній частині «Сварицевицький», у південно - східній частині –«Хиноцький» (1980р.)

30 років тому засновано волейбольний турнір (нині Міжнародний) серед чоловічих команд, присвячений пам’яті земляків воїнів – афганців (1985р.)

30 років тому збудовано нове приміщення Дібрівської ЗОШ І-ІІІст. (1985р.)

25 років тому створена Державна податкова інспекція в Зарічненському районі (1990р.)

20 років тому створено регіональний ландшафтний парк - «Прип’ять – Стохід» Площа 21600 га. В його межах знаходиться 10 населених пунктів - Дідівка, Котира, Нобель, Ніговищі, Омит, Гориничі, Сенчиці, Прикладники, Дубчиці, Комори. (1995р.)

20 років тому створено «Дібрівський» гідрологічний заказник місцевого значення. Площа 106га. (1995р.)

20 років тому створено «Мутвицький» загальнозоологічний заказник місцевого значення Площа 3985га. Знаходиться на території Зарічненської селищної ради, Неньковицької, Омитської, Локницької, Морочненської сільських рад. (1995р.)

15 років тому створено вокальний ансамбль «Батьківська хата» Зарічненського районного Будинку культури (2000р.)*

15 років з часу заснування газети «Полісся» (2000р.)*

15 років тому в с. Борове засновано недільну школу при Храмі Святителя Миколая (2000р.)

10 років тому в Зарічному відкрито Маркет «Рікос» (2005р.)

10 років тому засновано щорічну районну премію за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини ім. Євдокії Хоружої (2005р.)*

10 років тому в районі відроджено баскетбольний турнір, присвячений пам’яті Петра Ходневича, який був започаткований у вісімдесяті роки і проходив у с. Нобель (2005р.)

10 років тому в Зарічненській дитячій музичній школі відкрито хореографічне відділення (2005р.)

5 років тому зареєстровано будівельну організацію – «Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся будсервіс – ПОО» (2010р.)

Січень

110 років від дня народження Ванди Василевської видатної польської та української письменниці (21 січня 1905р.)*

Лютий

60 років від дня народження Віднійчук-Вірван Любові Антонівни (28 лютого1955р. в с. Морочне )

Березень

75 років тому вийшов перший номер районної газети «Червона зірка» (5 березня - 1940р.)*

Травень

5 років тому в селі Бутове освячено новозбудований Храм в честь Апостола Іоанна Богослова (28травня 2010р.)

Червень

5 років тому розпочався регіональний відкритий етнотурфест «Бурштиновий шлях» ( 26 -28 червня 2010р.)

Серпень

10 років тому в Зарічному створено заклад нового типу – загальноосвітній ліцей (8 серпня 2000 р.)

5 років тому в с. Нобель відкрито пам’ятний знак про водну перлину нашого краю – озеро Нобель (19 серпня 2010р.)

5 років тому відкрито повнофункціональний дитячий садок в с. Дібрівськ (30 серпня2010р.)

Вересень

55років – від дня народження Дороніна Валерія Васильовича - учасника бойових дій (7 вересня 1960р.)*

5 років тому було відкрито реконструйоване приміщення школи мистецтв (29 вересень 2010р.)

Листопад

15 років тому відкрито пам’ятник Т.Г.Шевченку на центральній площі смт. Зарічне (28 листопада 2000р.)*
5 років тому створено краєзнавчий музей в Морочнівській ЗОШ І-ІІІст. (листопад 2010р.)

Грудень

25 років тому відкрито стелу, на якій викарбовано імена наших земляків, які загинули в Афганістані, виконуючи свій військовий обов’язок (грудень 1990 р.)*
5 років тому відкрито дитячий навчальний заклад «Малятко» в с.Кухче (грудень 2010р.)
495 РОКІВ

З ЧАСУ НАПИСАННЯ НОБЕЛЬСЬКОГО ЄВАНГЕЛІЯ 1520 РОКУ – НАЙДАВНІШОЇ ПИСЬМОВОЇ ПАМ’ЯТКИ НАШОГО КРАЮ

НОБЕЛЬСЬКЕ ЧЕТВЕРОЄВАНГЕЛІЄ 1520 РОКУ - найдавніша, збережена часом для нас, письмова пам'ятка, котра відноситься безпосередньо до нашого краю, віднайдена завдяки членам Національної Спілки краєзнавців України – Валентини Тумаш та Павла Дубінця.f:\нобель\нобельское евангилие 1520 года самая давняя рукописная книга сохранившаяся до селе....jpg

Зокрема, Валентина Тумаш, опрацьовуючи історичні джерела, відшукуючи цікавинки про життя поліського краю в різні часи історії, віднайшла інформацію, яку прочитала на одному із сайтів Інтернету, яка приголомшила своєю значимістю... Зокрема, це стосується роботи Петра Андрійовича Гільтебрандта, російського православного літератора, історика та археографа, який жив у 1840 - 1905 роках. У свій час він займався розбором рукописів Віленської публічної бібліотеки, склав у 1871 році їх опис в окремій книжці під заголовком «Рукописное отделение Виленской публичной библиотеки. Церковнославянские рукописи и Русские пергаменты». У цій книжці він подає, зокрема, гарний опис Туровського Євангелія, чи не найдавнішої писемної книги нашого Полісся, датованої XI століттям, яку в 1866 році було віднайдено в Спасо-Преображенській церкві древнього Турова. Гільтебрандт був запрошений для розбору рукописів у 1865 році. Вчений на початку своєї роботи знайшов невеличку шафу з 3-4 десятками рукописів, які відносилися до часів латинства, та дві великі вітрини, заповнені рукописами латинською та польською мовами. У ящиках, шафах, сірих та сирих нішах, знаходив він все нові й нові пергаментні грамоти. Зустрічав і дуже цінні речі. Серед них було й Нобельське Четвероєвангеліє 1520 року. Як це Євангеліє із Нобля потрапило до Вільно, можна лише здогадуватися. Утім, маємо і свої припущення.

У 1856 році граф Тишкевич заснував у Вільному Музей давнини, а при ньому утворив Археологічну комісію. Із справ цієї Комісії видно, що в числі пожертвувань тут приймалися й рукописи. У 1865 році було зібрано 538 рукописів та 2077 давніх грамот, актів, автографів. Колишній попечитель Віленського навчального округу Корнілов ревно займався пошуками давнини. Він добре розумів, що із впровадженням на колишніх землях Речі Посполитої православної віри російського зразку, вони масово зникають, і хотів зберегти те, що вціліло. У 1865-1867 роках відряджено у Західний край, і зокрема на Полісся, досвідчених осіб, котрі повинні були зібрати і привезти до Вільно рукописні книги, які мали історичну та писемну цінність. Для цього звернулись до духовенства, учителів, із проханням допомогти віднайти давні рукописи, грамоти тощо. Напевне, таким чином і потрапило до Віленської бібліотеки Нобельське Євангеліє.

Опис Нобельского Євангелія Гільтенбранд подає у своїй праці під №15: - «Нобельское (Нобель-местечко и в старину, и тепер Пинскаго уезда) Четвероевангелие 1520 года, в четвертку (длины43/4верш., шир.31/4), 347 листовъ или 694 стр., по 16 строкъ на странице, в малиновому бархатномъ (выцветшемъ) переплете, украшенномъ позолоченнымъ Распятіемь по средине, а по углам четырьмя евангелистами».

Крім цього, автор дає невелику характеристику давній книзі: «Передмова до Євангелія від Матвія неповна. Із 96 сторінки розпочинається Євангеліє від Марка, із 159 - від Луки, із 257 - від Іоанна. Із 325 сторінки й до кінця - соборник. Написання суцільне, де немає розділових знаків».

Післямову до нобельського рукопису, яка була написана на останній сторінці фоліанту, Гільтенбранд подає без перекладу. У ній читаємо наступне: «В лето1520, індикт восьмий написана би книга сия, нарицаємая Євангелие тетро. При велико корол Жикгмонте, и при єпископе Ионе владице Туровском и Пинском, и при князе Федоре Ярославичи, повелениемь христолюбивого мужа раба Божия Симеона Батиевича старца (старости) Хоенского, и дано в Нобли в храм Святого Велика и Чудотворца архиерея Николи. А хто сию книгу возьме от церкви святого отца Николижи в Нобли Пинского повета, тот да будет проклят в сия век и в будущий. А писал дьяк многогрешний раб Божий Севастиань Аврамович же в Нобли. Доскончана би книга сия месяца июня первий день на память святого мученика Иустина философа и на мученика Иустина».

Здавалось, цей текст дає вичерпну відповідь на історію походження Євангелія, але зустрічаємо одну заперечувальну особливість - де ж писалось це Євангеліє? Спочатку читаємо: «...дано в Нобли в храм...». Це можна зрозуміти, що вже написане Євангеліє було дароване до церкви святого Миколи. Але далі читаємо: «...писал дьяк многогрешний раб Божий Севастиан Аврамович же в Нобли...» Отже, цілком ймовірно, що це Євангеліє було переписано, із більш старішого, безпосередньо в самому містечку, при церкві. Що характерно для тих часів, коли монастирі і церкви позичали одні одному для перепису церковні книжки.

Російський історик, педагог та археолог Флавіан Добрянський, котрий після Гільтенбранда також досліджував рукописний відділ Віленської публічної бібліотеки, у своєму описі Нобельского Євангелія робить доволі серйозну відмітку: «...полуустав довільно небрежний.» По іншому, текст малограмотний із помилками та ще й без розділових знаків. А таке письмо властиве для людини без належної освіти, котрим і був напевно дячок-переписувач Севастиан Аврамович, який служив при Микільскій церкві. Бо, як правило, чорновою рукописною працею займалися нижчі церковні чини: диякони, псаломщики, послушники, під наглядом священиків чи ігумень монастирів.

Іншою особливістю післямови є накладання прокляття на вилучення Євангелія із церкви. До того ж, прокляття серйозне і страшне, накладене на усі віки і навіть для загробного світу. Щоправда, той же Добрянский, у передмові до своєї праці. «Описание рукописей Виленской Публичной библеотеки церковно-словянских и руских 1882 года» відмічає, що на багатьох книгах тих часів зустрічаються заборони із прокляттям, і пояснює це тим, «... что рукописи по тогдашним кременам составляли значительную ценность, приобрести которую было сильное желание, не отступавшие даже перед угрозами». Тепер дивно читати на церковній книзі прокляття, але, щоб зберегти просвітницьку цінність, переписувачі навіть вдавалися до таких не зовсім Божих дій.

Цікаво, що закінчується ця книга побажанням, розміщеним на звороті останнього листка: «Буде и буде Микольскому добра два і три до п'яти попов, а писав Левко дьячишко Гловми». Принаймні так ми змогли розібрати це послання. Як стверджує Добрянський, ця замітка була писана тим же почерком, що й саме Євангеліє. З цього слідує, щоб визначити точне ім'я переписувача, варто провести детальне вивчення, як самої Євангелії, так й історичної джерельної бази тих далеких часів.

Написане Євангеліє по шістнадцять рядків на сторінці і письмо суцільне там, де немає розділових знаків. Таким чином, можна стверджувати, що це є найдавніша, збережена часом для нас, письмова пам'ятка, котра відноситься безпосередньо до нашого краю.

Про унікальність та значимість Нобельского четвероєвангелія згадує у свої багатотомній історії «Руськой церкви», написаній у XIX столітті, і митрополит Московський і Коломенский Макарій (Булгаков). У нього читаємо наступне: «Несколько богослужебних рукописних книг того времени, употреблявшихся в Литовской митрополии, сохранилося до сели. Таковы– п’ять ЄвангелийХ\Лв. Из котрих одно, Нобельское, писано 1520 г. при єпископе Туровском и Пинском/Ионе и князе Федоре Ярославиче для Никольской церкви местечка Нобли Пинского повета...». Уже сам факт, що укладач історії російської церкви відмітив це Євангеліє у своїй праці, промовляє про значущість і винятковість книги. Між іншим, в соборнику наприкінці Євангелія, де, зазвичай, розміщується перелік всіх святих на кожен день року, відсутні імена святих руської церкви, прославлених на той час.

Зробивши історичний ракурс у минуле Нобельского Євангелія, ми не могли не зацікавитись теперішньою його долею, тому, через всесвітню павутину, розпочали пошук залишків колишньої Віленської публічної бібліотеки і дізналися, що рукописи із неї тепер зберігаються в бібліотеці академії наук Литви імені Врублевських. На наш лист із проханням підтвердити місцезнаходження Євангелія і можливість зробити сканування для подальшого репринтного перевидання, дуже швидко отримали вичерпну відповідь від завідувачки рукописним відділом Ерики Кулешене. Отже, як пише пані Ерика, Євангеліє зберігається в бібліотеці, з ним можна ознайомитися у будь- який час, поїхавши до Вільнюса, а ось на рахунок сканування - то потрібні кошти, у розмірі двох з половиною тисяч євро, і ще - офіційне звернення на ім'я директора бібліотеки.

В Україні, чи не кожен житель знає про Пересопницьке Четвероєвангеліє, яке писалося в 1556-1561 роках. У 2001 році Інститутом української мови НАН України було здійснено його транслітероване видання із науковою обробкою - впорядкуванням, дослідженнями, словопокажчиками. Загальний наклад книги склав 500 примірників. Можливо, подібна доля чекатиме й на Нобельське Четвероєвангеліє, якщо цим переймуться ті, кому не байдужа історія Зарічненщини, Полісся та всієї України. І ця справа варта уваги як громадського, так і церковного суспільства, адже ми маємо виняткову історичну пам'ятку нашого Полісся, котра доносить нам далекі відголоси літературної писемності наших предків і має не тільки сакральну, але й культурологічну цінність для українського та білоруського народів. А для древнього Нобля, зваживши на його багату історичну минувшину, є можливість стати вагомим історико - культурологічним центром на погранниччі двох слов'янських народів, такою собі північною Пересопницею.А ще варто зазначити, що в недалекому 2020р. наступить п'ятсотріччя від дня написання Нобельського Євангелія. Тож слід зацікавитися і поспішати у вивченні, пропагуванні та перевиданні для наступних поколінь цієї книги.

Література:

Тумаш В. Нобельське Четвероєвангеліє - найдавніша письмова пам'ятка нашого краю [Текст] / В. Тумаш, П. Дубінець // Полісся. - 2014. –N 28/17 лип./. - С. 13

* * *

Нобельське Четвероєвангеліє[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zarichne.libr.rv.ua . – Назва з екрана



255 РОКІВ

НАЙСТАРІШІЙ САКРАЛЬНІЙ СПОРУДІ РЕГІОНУ -

ЦЕРКВІ РІЗДВА БОЖОЇ МАТЕРІ

В с. МУРАВИН (1760р.)

Село Муравин розташоване в південній частині селища Зарічне. До середини ХХ-го століття це було окреме поселення, але з перенесенням із Морочного в Погост Зарічний районного центру, весною 1946 року, останній був перейменований в Зарічне. Місцевість між ним і Муравином стала швидко забудовуватись, та так, що невдовзі в адміністративно – господарському плані села Муравин не стало, а все поселення, де розкинувся райцентр, стало називатись селищем Зарічне. Проте в людській історії і побутовому вжитку ця частина Зарічного називається по-колишньому – Муравином. Докладних історичних даних про нього нажаль немає. Втім, люди заселили цю мальовничу місцевість понад річкою Стир ще в період раннього середньовіччя. Найдавніша писемна згадка відноситься до 1495 року. Записана вона в книзі «Ревизия пущ и переходов звериных в бывшем Великом Княжестве Литовском, с присовокуплением грамот и привелегий на входы в пущи и на земли. Составлена старостой Мемботовським Григорием Богдановичем Воловичем в 1599 году». Свою назву село отримало від слова «Мурава» - лугова трава. Такої трави дуже багато в заплавах ріки Стир, що цілком відповідає історичному найменуванню поселення, яке й розкинулось на березі цієї річки. d:\бібліограф(10)\бп-бібліографічні покажчики\календар знаменних дат-2015\муравин_церква\муравин.jpg

В середині ХVІІІ століття село належало Пінським римо – католицьким ченцям Домініканського ордену. Вони збудували в 1760 році нинішню Різдво – Богородичну церкву. Спочатку як костел, але із поширенням впливу російської церкви на Поліссі, для християн західного віросповідання в Російській імперії було століттям випробувань і зменшення свого впливу під тиском православної церкви. Зменшення цього мало вагоме значення в літописному житті будь-якої парафії. Те ж ми бачимо із храму в Муравині, який в 1877 році зазнав капітального ремонту і можна тільки здогадуватись, в чому цей ремонт заключався.

За кліровими відомостями 1932 року, Церква у Погост-Зарічному Поліської єпархії, третього (у Хойно) благочинного округу, Морочнівської гміни була збудована в 1760 році на пожертви прихожан. Окремо збудована дерев’яна дзвіниця. Приписними до неї були церкви Святого Миколая у с. Старі Коні і Покровська – у Іванчицях.

Первинну цілісність архітектурно – композиційного стилю і типологію, храм зберіг й до цього часу. У своєму плані храм відноситься до хатніх храмів Поприп’ятського Полісся. І належить він до групи будівель північно – поліського типу з дзвіницею на західному фасаді. Група таких храмів сформувалась саме в цьому куточку Полісся. Це явище є локальним для Пінського Полісся, адже в прилеглих районах Білорусі, також помічено наявність таких храмів. На думку дослідника культових будівель Полісся В. Завади – «навіть першого погляду на згадану групу хатніх храмів буде достатньо, щоб кваліфікувати їх як своєрідне заломлення в архітектурі будівель північно – поліського типу дерев’яних будівельних храмів з дзвіницею над бабинцем, що можна пов’язати з готизмами у традиційному культовому будівництві Українського Полісся».

За поданням П. Дубінця, композиційну основу храму складають два послідовно розташовані із заходу на схід зруби нави та апсиди відповідно прямокутної видовженої та пластично гранчастої форми. Наявність вздовж периметру храму парних стовпів – опор «лисиць», для зміцнення стін будівлі, дозволяє підтверджувати давність зведення цього храму.

У нинішній час будівля Різдво – Богородичної церкви села Муравин є найстарішою сакральною спорудою Півдня Пінщини, і напевно найстарішою із усіх споруд регіону, докладні відомості про рік будівництва якої збереглися в різних історичних та церковних документах. Попри церковно ідеологічну та конфесійну залежність, наявність цього храму та подібних до нього в інших селах Полісся, свідчать про стильовий різновид та архітектурну різноманітність поліських майстрів, котрі із побудовою перших подібних храмів удосконалювали довершеність цієї стилістики в спорудженні наступних. А компактну локалізацію подібних храмів, можна сміливо віднести до своєрідного комплексу церковних будівель, що можуть служити відображенням, або ж такою собі візитною карткою унікальності храмового будівництва цього куточка Полісся.

Література :



Каталог: files
files -> Тема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Тл: сонет Мета
files -> Наталія звольська
files -> Стиль романтизм. Архітектура романтизму. Скульптура романтизму. Неоготика. Невізантійський історизм. Наполеонівський ампір
files -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
files -> Для вчителів зарубіжної літератури
files -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
files -> Только мертвый, спокойствию рад. Только мертвый, спокойствию рад
files -> Талант людини це божий дар


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2015 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2015. – 74...
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconНаукова бібліотека календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2010. – 54...
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік
«Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку 60-х років ХХ століття
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconКалендар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2009. – 46...
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconКалендар знаменних та пам’ятних дат
Календар знаменних І пам’ятних дат Виноградівщини на 2017 р. [Текст] / црб; Уклад.: Вовканич Л. С; Відпов за вип. К. Г. Вашкеба –...
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconНа науково-педагогічна бібліотека україни імені в. О. Сухомлинського календар знаменних І пам’ятних дат у галузі освіти І педагогічної науки на 2015 рік Київ 2014

Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconКалендар знаменних І пам'ятних дат по Чернігівському району на 2014 рік
Знаменні І пам’ятні дати по Чернігівському району на 2014 рік : календар / Центральна бібліотека цбс чернігівського району; уклад....
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconНіжинська вища школа викладачі І випускники календар знаменних І пам'ятних дат на 2009 рік шановний користувачу !
У 2007 році бібліотекою започатковано випуск щорічника “Ніжинська вища школа. Викладачі І випускники. Календар знаменних І пам'ятних...
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2016. – 61...
Зарічне 2014 ббк 91 к 17 Календар знаменних та пам’ятних дат Зарічненщини на 2015 рік iconНаукова бібліотека календар знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік дніпропетровськ  2009
Україні як державні чи професійні свята, перелік ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, перелік...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка