Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України



Сторінка6/7
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

13:19:17

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановні виборці! Я хотів би, оскільки мені ..... надано слово від фракції Партії регіонів, засвідчити, що Партія регіонів так само послідовно обстоює виконання, чітке виконання міжнародних зобов’язань України, особливо, якщо йдеться про зобов’язання, пов’язані з Організацією Об’єднаних Націй, яка є спільною організацією багатьох, якщо не більшості країн світу.

Разом з тим, ми звертаємо увагу нашого профільного міністерства на той факт, що фінансування цієї діяльності, яка передбачається в постанові, все ж таки передбачена з бюджету України з наступним поверненням до бюджету з Організації Об’єднаних Націй.

У зв'язку з тим, я думаю, ми підтримаємо, звичайно, підтримаємо цей проект постанови, але звертаю увагу міністерства, я думаю, ми будемо здійснювати контроль за саме цим аспектом, щоб було чітко розроблено графік погашення боргів Організацією Об’єднаних Націй і за тим, щоб цей графік чітко виконувався, оскільки дуже багато є прикладів, коли Україна, демонструючи на міжнародному рівні свою добру волю, демонструючи високу культуру дотримання актів міжнародних, все ж таки не має такого самого зворотного ставлення з боку наших партнерів, як по двостороннім, так і по відносинам з міжнародними організаціями.

Дякую. І закликаю колег підтримати цей проект постанови.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я зобов’язаний був дати слово Гнатенку Льву Миколайовичу. Будь ласка, від комітету профільного він висловиться з цього приводу. Прошу.


13:21:23

ГНАТЕНКО Л.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Комітет з питань національної безпеки і оборони 6 вересня розглянув поданий Президентом України проект Закону про схвалення рішення Президента України щодо участі миротворчого контингенту України в забезпеченні безпеки Спеціального суду по Республіці Сьєрра-Леоне.

Висновки комітету. Проект закону відповідає вимога закону, статті 85-й Конституції України, Закон України "Про участь України у міжнародних миротворчих операціях”, Закон України "Про порядок направлення підрозділу Збройних сил України до інших держав”.

Друге. Проект закону відповідає міжнародним зобов’язанням України як держави, члена ООН. Україна послідовно підтримує рішення Організації Об’єднаних Націй та Резолюції Ради Безпеки ООН.

Третє. Зміни до діючого з 2003 року Закон України "Про направлення миротворчого контингенту та миротворчого персоналу для участі України в місії ООН в Ліберії” відповідно до звернення секретаріату ООН щодо участі миротворчого контингенту, який діє у складі місії ООН в Ліберії в забезпеченні безпеки спеціального суду по Республіці Сьєрра-Леоне, це завдання носить гуманітарний характер і є складовою міжнародної діяльності України по підтриманню міжнародного миру і безпеки.

З урахуванням того, що Україна є єдиною країною контрибутором українських ресурсів у цьому регіоні, тільки 56-й окремий вертолітний загін Збройних сил України спроможний провести цю гуманітарну операцію по евакуації з території Сьєрра-Леоне посадових осіб суду та військовий персонал місії ООН у разі загострення безпекової ситуації в республіці.

Комітет з питань національної безпеки і оборони одноголосно прийняв рішення щодо підтримки законопроекту і звертається до всіх народних депутатів України з проханням підтримати цей закон України.

Законопроект підтриманий Комітетом з питань закордонних справ і Комітетом з питань бюджету. Висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради позитивні.

І ще хочу додати. 51 країна приймає участь у цій місії. І існує велика черга зайняти наше місце в Ліберії. Тому треба закон прийняти терміново. Прошу підтримати цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.

Князевич Руслан Петрович замість Герасим’юк виступає. Будь ласка.


13:24:14

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Олександр Олександрович.

Шановні колеги, напевно, миротворча діяльність – це така незначна або одна з небагатьох міжнародних діяльностей України, де справді Україна може відігравати роль світового лідера. І як країна, яка є засновником Організації Об’єднаних Націй, ми впродовж своєї діяльності намагаємося сумлінно виконувати свої принципи і обов’язки і, як на мене, тут треба розглядати велику систему міжнародної миротворчості як такий великий ринок. І будь які наші, знаєте, неправильні, неточні висловлювання, вони можуть абсолютно чітко спрацювати проти наших контингентів і, таким чином, б’ють безпосередньо по іміджу нашої держави.

Пригадаємо минулорічний випадок, коли наш миротворчий контингент в державі Ліван піддався серйозній міжнародній критиці. Ви знаєте, вибухнув серйозний міжнародний скандал, де наших миротворців було звинувачено в багатьох речах щодо недотримання принципу миротворчості, окремих непристойностях, що насправді після результатів розслідування виявилося абсолютною неправдою, але це призвело до того, що нам довелося вивести свій контингент з Лівану. Ну, як кажуть, знаєте, все, що не є, все робиться до кращого, бо, ви пам’ятаєте, що замість нас туди ввели китайський контингент і одразу після того, як він туди був введений, на території Лівану виникли військові дії і контингент змушений якимось чином був відігравати в них роль.

Але, я думаю, що за будь-яких умов нам треба боротися за цей ринок. І зараз ми зобов’язані просто підтримати таке рішення, тому що я знаю, що, якщо ми відмовимося від такого рішення, на наше місце претендують вже кілька держав: і Росія, і той же Китай, і багато інших, які дорожать таким правом, оскільки тут мова йде не тільки про кошти, якість невеличкі витрати з Державного бюджету, які в обов’язковому будуть порядку надалі відшкодовані, а йде мова про імідж держави.

Якщо Рада безпеки ООН вирішує довірити Україні такого роду місію, ми повинні пишатися і, знаєте, не чинити жодних перепон щодо цього. Більше того, я звертаю вашу увагу, що на цей контингент, який буде не займатися безпосередньо миротворчою діяльністю в, скажімо так, зоні військових дій, а він буде всього-на-всього здійснювати охоронні функції щодо суду, Спеціального суду ООН в Сьєрра-Леоне і персоналу міжнародної місії ООН щодо Сьєрра-Леоне і сусідніх країн, зокрема Ліберії. І цей контингент знаходиться постійно в Ліберії, а не в Сьєрра-Леоне. Тільки у випадку виникнення будь-якої нестандартної, нештатної ситуації, цей контингент змушений буде прореагувати, тобто ми, якби апріорі на випадок нештатної ситуації прийняти повинні таке рішення, а не на весь час, тобто одразу після цього рішення контингент не буде вводитися до території Сьєрра-Леоне. У зв’язку з цим прошу підтримати згаданий законопроект постанови і надалі, точніше проекту закону, і надалі дуже сумлінно і відповідально відноситись до такого роду пропозицій, оскільки, вони безпосередньо впливають на міжнародний імідж України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Степанович, я сподіваюсь ви не відмовляєтесь від виступу? Ні? Тоді, будь ласка говоріть, якщо можна вкладіться у дві хвилини, бо лишилося за Регламентом дві хвилини.
13:27:18

БУЛЬБА С.С.

Дякую Олександр Олександрович! Степан Бульба, фракція соціалістів, Полтавщина. Ми говоримо не про направлення в даному випадку наших військових навіть для участі у миротворчих функціях Організації Об’єднаних Націй, а про розширення функцій нашого військового представництва. Однак, коли говорять про те, що це необхідно обов’язково, це нам додає іміджу, авторитету і в Організації Об’єднаних Націй, на світовій арені. То я хотів би все-таки, щоб Міністерство оборони, коли готує такі законопроекти, такі пропозиції, парламент все-таки аналізував, а яку суму ми повинні заплатити за рахунок Державного бюджету, навіть з урахуванням відшкодування. Тому що ми завжди, коли йдеться про авторитет, імідж, як нас приймають у світі, ми знаходимо і негайно ці гроші, і вони завжди є в Держбюджеті, а потім виявляється, що вони відшкодовуються пізно, не враховані будуть в цьому бюджеті і так далі. І не знаходимо на підтримку військового на соціальний захист, водночас на такі речі є завжди рішення, при тому невідомо, яке рішення.

Я вважаю, що в даному випадку соціалісти проголосують за цей законопроект. Водночас нагадаю, що ми ніколи не підтримували участь наших військових у військових операціях за рубежем. Спасибі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я думаю, що і ООН прислухається до нашої позиції в даному випадку.

А зараз я ставлю проект закону на голосування. Тут немає потреби голосувати в двох читаннях, а відразу, як закон. Ставлю на голосування проект, реєстраційний номер 1273, будь ласка, в цілому.


Засідання веде МАРТИНЮК А.І.
13:29:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. За-389 голосів. Закон прийнято.

Переходимо до розгляду Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу це (друге читання) законопроекту розглядаємо. Законопроект за номером 1040, будь ласка, голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Петро Порошенко.
13:30:14

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! Ми не так давно розглядали цей законопроект в першому читанні. Я коротко нагадаю суть законопроекту, яким передбачається внести зміни до Господарського кодексу України та Закону України „Про банки і банківську діяльність ”. Принципово базова річ, що банки в Україні від прийняття цього законопроекту мають існувати лише в формі відкритих акціонерних товариств. І протягом 3-х років передбачається, щоб існуючі банки зробили перереєстрацію для того, щоб кожний вкладник банку мав можливість доступу до всієї інформації щодо засновників банків, щодо внутрішньої структури банку.

І я впевнений в тому, що це буде сприяти прозорості функціонування банківської системи України.

В першому читанні Національний банк подав в тілі законопроекту вимоги до мінімального статутного капіталу на час реєстрації не менше п’яти мільйонів євро.

Під час доопрацювання в комітеті і до другого читання до комітету надійшли пропозиції щодо збільшення вимог щодо статутного капіталу до десяти мільйонів євро і комітет одноголосно підтримав ці пропозиції за умови, що це буде стосуватися нових банків, документи яких надійдуть на реєстрацію в Національний банк і не буде стосуватися тих банків, які зараз працюють. Це дуже легко пояснювати, оскільки сьогодні ми зацікавлені в тому, щоб не повторювалися такі віпадки як з банком „Відродження”, банком „Інко”, „Градобанком”, банком „Гарант”, вкладники яких сьогодні пікетують і Верховну Раду, і уряд, і Національний банк. Треба збільшити відповідальність тих потенційних засновників банків перед клієнтами та вкладниками банку за діяльність банківської установи.

Була дуже довга і тривала дискусія щодо забезпечення гарантії вкладників банків існуючих для того, щоб ця норма не вплинула на них. За моїм розпорядженням була створена робота група, куди увійшли представники Національного банку, Асоціації українських банків, увійшла величезна кількість депутатів членів комітету і було знайдено абсолютно погоджене рішення, яке було підтримане одноголосно на комітеті, яке б гарантувало, з одного боку, підвищення прозорості функціонування банківської системи, підвищення вимог при реєстрації нових банків і забезпечувало б гарантії функціонування існуючих банків і недоторканість інтересів вкладників.

Ми впевнені в тому, що цей законопроект і потреба його прийняття сьогодні є негайною. Ми впевнені в тому, що функціонування економіки України, прийняття цього законопроекту дозволить підтримати ті тенденції, які сьогодні існують в банківській системі позитивні. Це є і зниження ставки кредитної при кредитуванні банків, суб’єктів господарювання та фізичних осіб, це підвищить захист вкладників, оскільки зробить більш інформованого клієнта, коли він буде обирати банк для розміщення свого вкладу. Які тенденції по зростанню коштів населення і юридичних осіб на рахунках банківських установ, ми зробимо свій внесок для того, щоб ці рахунки і ці вклади були більш захищені і економіка України функціонувала більш прозоро. Тому комітет просить вас своїм одноголосним рішенням підтримати цей законопроект в другому читанні і в цілому. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Олексійович.

Так, шановні колеги, візьміть будь ласка законопроект. Це друге читання. Ні, ні, тут запитань немає, нічого немає, це в другому читанні. Ви будьте на трибуні, Петро Олексійович, будьте на трибуні поки що, відвикли вже трошки.

Ви бачите, що тут внесено, тут внесено три поправки народних депутатів Порошенка, Аржевітіна, вони враховані. Чи немає у народних депутатів зауваження щодо врахування цих поправок? Є? Будь ласка, Семинога.

Ні, ні. Є. Бо це комітет рахував. А ми з вами повинні врахувати.


13:34:40

СЕМИНОГА А.І.

У мене запитання до Петра Олексійовича. Чи не вважає він, що поправка номер два, яка внесена Порошенко і Горбалем, створює нерівні умови для банків, роботи на ринку банківських послуг для тих банків, які зареєстровані до прийняття законопроекту і ті, які будуть зареєстровані після законопроекту? Після прийняття його там будуть різні статутні фонди.
ПОРОШЕНКО П. О. Ні, не вважаємо. Ми достатньо детально обговорювали це питання з Національним банком, з Асоціацією українських банків. Створюємо рівні умови для всіх потенційних, бажаючих зареєструвати нові банки. Разом з тим вимога штучно швидко підвищити вимоги щодо статутного фонду існуючих банків якраз створить загрозу вкладникам тих банків, в яких вони сьогодні тримають кошти.

Відповідально ставлячись до інтересів вкладників ми не можемо сьогодні підставляти цих осіб, оскільки це може спричинити ліквідацію банків штучну і відповідно до чого постраждають інтереси вкладників. Тому ми дуже ретельно прорахували. Ми створили рівні умови для всіх незалежно від того, це вітчизняний вкладник, іноземний, форма власності, приватна особа чи юридична особа. Рівні умови при реєстрації банків існують абсолютно для всіх. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ви наполягаєте, щоб ми цю правку, Анатолій?

Наполягаєте, щоб ми її голосували? Ні.

Так, ще які зауваження до врахованих правок є?

Мірошниченко, будь ласка.


13:36:20

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановний Петре Олексійовичу.

Я все ж таки, не можу погодитися з тим, що ми створюємо рівні умови, оскільки в банках будуть різні статутні фонди. Але абсолютно погоджуюсь з логікою, що нам треба не спричинити паніку в банківській сфері. Можливо ми би все ж таки вирівняли статутні фонди, але термін розтягнули 2, 3, 5 років, з тим, щоб ми розуміли, що сьогодні дійсно, виходячи з об’єктивних обставин, діючі банки повинні мати певний адаптаційний період. А ті, хто вже будуть створювати такі банки, дійсно, вже грають по нових правилах.

То можливо б цю правку трансформувати таким чином, що на певний період, я не знаю, чи ми можемо це відрегулювати зараз, чи можливо доручити Національному банку прийняти відповідні рішення і за там 3-5 років все ж таки всі статутні фонди повинні бути приведені до єдиних умов. Дякую щиро.
ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую за запитання.

Ситуація полягає в наступному. Дійсно, цим законопроектом в Прикінцевих положеннях відведено 3 роки, це достатньо нормальний час, коли банки можуть привести свої статутні документи у відповідність до вимог цього закону. Питань тут немає.

Питання до Національного банку. Це є лінія Національного банку. Вона підтримується комітетом, щоб поступово без зашкоджень інтересів вкладників збільшувати вимоги і сьогодні, коли Національний банк своїми постановами регулює статутні фонди при видачі ліцензій на окремі види діяльності, то існують вимоги – 3 мільйони, 5 мільйонів. І по окремих видах діяльності сьогодні вже існують вимоги до 20 мільйонів еквівалентно. Я вважаю, що це абсолютно вивірена позиція Національного банку і ми її в даному випадку підтримуємо, і ця позиція там врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Петре Олексійовичу, давайте все-таки ми уточнимо.

Національний банк, а точніше Президент, у пропозиціях свого закону пропонує поставити всіх у рівні умови і пропоную, щоб статутний фонд був приведений до тої цифри, яку ми зараз проголосуємо, - протягом 3 років.

Ви ще з Горбанем вносите пропозицію, що це стосуватиметься тільки тих банків, які потім будуть створені.
ПОРОШЕНКО П.О. Ні, ви неправильно зрозуміли.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прочитайте, будь ласка, прикінцеві положення, поясніть тоді мені ваші пропозиції до прикінцевих положень.
ПОРОШЕНКО П.О. Я поясню, щоби всі чітко зрозуміли.

Президент, дійсно, пропонував, щоби привести у відповідність статусні капітали всіх банків до 5 мільйонів еквіваленту.

Наша пропозиція, це фактично була пропозиція всього комітету, ми просто з Горбалем її підписали, наша пропозиція полягала у наступному, що для старих банків, які сьогодні функціонують на ринку, вимоги статутного капіталу, дійсно, розповсюджувалися на рівні 5 мільйонів. Для нових банків, які приходять на реєстрацію відразу же вимоги статутного капіталу з самого початку були 10 мільйонів, і це полягає у тому, що позиція Національного банку, позиція комітету є необхідність поступового збільшення вимог до статутних капіталів нових банків, що реєструються.

Таким чином вимоги до банків, які зараз працюють на ринку, які мають вкладників, вкладників фізичних осіб, для того, щоб їх не заганяти у прокрустове ложе вимог закону, створюючи тим самим небезпеку припинення функціонування банку і, як наслідок, загрози інтересів вкладників, ці вимоги на банки, що зараз працюють, не розповсюджуються в імперативній формі, і їх діяльність регулюється Національним банком. Я відповів це колезі Мірошниченко, що Національний банк поступово підвищує вимоги ліцензійні по статутному капіталу тих чи інших банків. Для банків же, які зараз приходять на реєстрацію, комітет вважає, асоціація українських банків підтримує, Національний банк підтримує, що перед тим, як ти прийняв рішення реєструвати банк, для того, щоби збільшити відповідальність перед вкладниками і клієнтами банку, ми підвищуємо вимоги до 10 мільйонів гривень. Ця позиція була підтримана представниками всіх фракцій на комітеті.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я просто ще раз. Для того, щоб мати відповідь, що ми змінюємо пропозицію Президента, значить, відповідно, буде вето на наш закон. Так, немає інших?
ПОРОШЕНКО П.О. Адаме Івановичу, я хотів би тоді уточнити, що ми погодили з Секретаріатом Президента ці вимоги і твердження щодо вето є, м'яко кажучи, необ'єктивним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я не стверджую, що буде, я просто загострюю вашу увагу, що пропонував Президент і що хоче комітет, це – зовсім різні речі.
ПОРОШЕНКО П.О. Ця позиція погоджена.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін, будь ласка.

Ваших правок там немає, вибачте. Запитань не можна, це – друге читання. Тільки ті, хто має право.


13:41:38

АРЖЕВІТІН С.М.

Дозвольте. Станислав Аржевитин, фракция «Наша Украина».

Дійсно, спочатку ми розглядали питання про п'ять мільйонів екю для статутного капіталу всіх банків, але в результаті дискусії з Національним банком, комерційними банками в нашому комітеті ми відпрацювали кращу норму – про те, щоб підняти до 10 млн. євро, але для новостворених банків. У Національного банку є безліч інструментів, з допомогою яких він може підняти загальний капітал комерційних банків до будь-якої межі, яка потрібна для того, щоб цей банк був ліквідний.

І моя пропозиція полягала в тому, щоб ми залишили норму 10 млн., але вона поширювалася виключно на новостворені банки, а всі інші норми залишити в тих позиціях, які були раніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершили.

Шановні колеги, ще раз нагадую, у нас є 173 банки. Значить, вони будуть працювати в одних умовах. Ті, хто хоче створитися, будуть в інших. От суть цього закону. Але якщо немає ваших інших запитань і зауважень, заперечень, всі пропозиції підтримані, тому з вашого дозволу я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу. Реєстраційний номер 1040. Прошу голосувати.


ПОРОШЕНКО П.О. Комітет просить підтримати.
13:43:18

За-390
ГОЛОВУЮЧИЙ. Закон прийнято.

Результати голосування свідчать, що ніхто нових банків вже не створюватиме. Не чіпайте старих.

Так, переходимо до розгляду розділу питань ратифікації. Розглядається проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Північним інвестиційним банком. Реєстраційний номер 007.

Будь ласка, поки йде доповідач я прошу записатися, якщо є бажаючі, від фракції. Від фракції у нас записався 1 народний депутат. Якщо є бажаючі записатися, незалежно від приналежності до фракції, прошу здійснити такий запис. Або у мене табло неправильно показує, або ви мудро поступили, що ніхто не записався.

Так, будь ласка, доповідає заступник міністра фінансів Макацарія Сергій Мегонович. Будь ласка.


МАКАЦАРІЯ С.М.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Президентом України внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Північним інвестиційним банком, який підготовлено у відповідності до діючого на сьогодні законодавства. Дозвольте коротко поінформувати вас про цей банк.

Північний інвестиційний банк створений у 1975 році Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією та Швецією як міжнародна фінансова організація. 1 січня 2005 року до банку приєдналися країни Балтії.

Центральний офіс банку в Хельсинки.

Акціонерний капітал банку складає 4,2 мільярди євро. Принципи функціонування банку є подібними до принципів діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку. В рейтингах ……………….…… світових рейтингових агентств банк займає найвищу із можливих рейтингів 3А.

Банк надає середньо- та довгострокові інвестиційні кредити строком до 20 років. До графіку погашення входять пільговий період 5 років. Тобто, за цей період, в цей період платяться тільки відсотки.

Кредити надаються за ставкою лібор плюс один, один – це за послуги банку. При цьому слід зазначити, що вищезазначені умови надання кредитів є подібними до умов, на яких надаються кредити Міжнародного банку реконструкції та розвитку та Європейського банку. Європейський банк надає також по ставці лібор плюс один. Міжнародний банк реконструкції та розвитку лібор плюс 0,5, у нього ресурсів більше, він потужніший.

Сьогодні ставка лібор по долару складає 5,4 відсотка, тобто якщо додати один відсоток – послуги банку, - кредит по долару получиться вартістю 6,4 відсотка.

Плаваюча ставка по євро сьогодні складає чотири відсотки. Якщо кредит буде йти в євро, плюс один відсоток за послуги банку, значить, кредит в євро буде надано під п’ять відсотків.

Банк виділяє кошти, які не перевищують 50 відсотків від загальної вартості проекту. Політика банку полягає в тому, що банк самостійно здійснює пошук додаткових фінансових ресурсів, і в цьому плані він тісно співпрацює з Європейським банком реконструкції та розвитку. Ми мали в Міністерстві фінансів учора зустріч з Європейським банком реконструкції та розвитку, він підтвердив це, що він співпрацює з Північним інвестиційним банком, і працюють вони на однакових умовах.

Шановні народні депутати, цілком справедливим є запитання відносно статті три цієї угоди, яка пропонується до ратифікації. У статті три сказано: „Відсотки та всі інші платежі, які належать банку і виникають внаслідок діяльності, передбаченої цією угодою, а також активи та доходи банку, пов’язані з такою діяльністю, звільняються від оподаткування.

Відповідаю на це запитання. Враховуючи пільгове фінансування банком проектів, країни, що співпрацюють з ним, дають такий режим оподаткування. Наприклад, такий режим передбачений в угоді, яку заключив банк з Російською Федерацією у квітні 1997 року. В Російській Федерації зараз реалізується кредитна програма на екологічні проекти у північно-західному регіоні Росії, державне підприємство „Водоканал” отримує кредитування на закупку установок по спаленню сміття та інші проекти.

Ще раз наголошую, що серед міжнародних фінансових організацій, банк визнається міжнародною фінансовою організацією, створеною на умовах подібних Міжнародному банку, Європейському банку і відповідно до статутних документів цих банків: Міжнародного та Європейського. А членом цих банків з 1992 є Україна.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок четверте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проходить поіменна реєстрація, будь ласка
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати І гості Верховної Ради України!
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Добрий ранок, шановні депутати, радіослухачі І телеглядачі, журналісти І гості Верховної Ради!
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання десяте сесійний зал Верховної Ради України
В залі зареєстровано 427 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради. Прошу підготуватись до реєстрації. Увімкніть, будь ласка,...
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сімнадцяте сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок третє сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання шістдесят третє сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги підготуватися до...
Засідання четверте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок перше сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради, представники засобів масової інформації!...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка