Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України



Сторінка4/7
Дата конвертації15.03.2018
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Реформа житлово-комунального господарства розпочалася у нашому місті з 1996 року. І ми маємо на сьогоднішній день стабільну ситуацію відносно цього.

Я отримав пропозицію прийняти активну участь у подальшому реформуванні житлово-комунального господарства на рівні міністерства і був запрошений на посаду заступника міністра. Працюю зараз всього тиждень і для мене несподіванка те, що я сьогодні на трибуні. Але обіцяю, якщо моя кандидатура буде підтримана, то я зроблю все, щоб при наявності, ну історична така ситуація, наявність політичної волі керівництва країни, уряду, Верховної Ради, напрацьованого великого досвіду у місцевому самоврядуванні у питанні реформування житлово-комунального господарства, крім того уже наявність законодавчої нормативної бази – це все те і це запорука того, що реформи і розвиток житлово-комунального господарства будуть у нашій державі активно проведені.

У мене вже на сьогоднішній день є бачення. Я підготував на віце-прем’єра як його заступник пропозиції. Я думаю, не час про них говорили, але все-таки декілька слів.

На мою думку, держава повинна як можна найскоріше визначитися із стратегією і часом проведення реформ. Для цього потрібно внести деякі поправки до вже раніше прийнятого Закону про реформування і розвиток житлово-комунального господарства нашої національної програми. Такі пропозиції зараз готуються, і прийняти декілька законів, які, на мою думку, є принциповими, ну наприклад, це – Житловий кодекс, який теж уже підготовлений для розгляду в Верховній Раді.

Крім того, я впевнений, що одним із основних напрямків стратегічно важливих напрямків як для держави, так і для житлово-комунального господарства, є питання впровадження енергозберігаючих технологій. Відверто кажучи, я не бачу на сьогоднішній день системного підходу до вирішення цього питання, ну так, як бачу на сьогоднішній день. Але думаю, що найближчим часом будуть внесені пропозиції для того, щоб зробити все можливе для мотивації цього процесу, особливо в житлово-комунальному господарстві і особливо в теплоенергетиці.

Хочу сказати, що, на жаль, на сьогоднішній день політика держави спрямована на те, щоб підтримувати підприємства та і, відверто кажучи, органи влади, в тому числі місцевого самоврядування, які не працюють ефективно. Ну наприклад, ми списуємо борги підприємствам, які мають збитки, чи фізичним особам, які мають борги. А ті підприємства і ті люди, які сьогодні є прикладом того, як треба себе вести в суспільстві і вирішують питання, вони, на жаль, не мають ніяких мотивацій.

Тому на мою думку стратегічно важливо розглянути декілька програм, які б надали можливість органам місцевого самоврядування і підприємствам дуже швидко за рахунок підтримки держави мотивацію держави до реформування і розвитку житлово-комунального господарства, в найближчий час зробити кроки для того, щоб вирішити ці проблеми.

Я, працюючи міським головою, впровадив разом зі своєю командою системний підхід до вирішення проблем в менеджменті. Ми разом з Бердянськом одні з перших реалізували проект міжнародної системи якості „ІСО-2001” – це дійсно системний підхід до вирішення будь-яких питань управління. Я думаю, що і нове міністерство зможе підходити системно до вирішення всіх проблем, які існують.

Я дякую вам за увагу і готовий відповісти на ваші запитання.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Павлович. Ви задовольнили своєю доповіддю народних депутатів, я не бачу у них бажання ставити вам запитання. Я правильно зрозумів? Правильно. Добре. Сідайте, будь ласка.

Ставлю на голосування Постанову за номером 3362 про призначення Попова Олександра Павловича на посаду міністра житлово-комунального господарства України. Прошу голосувати.


11:41:11

За-248


Постанова прийнята. Вітаємо, Олександр Павлович.

Шановні колеги, давайте ми будемо вважати і що ці постанови вступають в дію з моменту їх прийняття, щоб не було потім у нас надзвичайно відомих юристів без дипломів, які кажуть, що треба їх опублікувати і так далі, і тому подібне. Тому ми голосуєм.

Я прошу навіть проголосувати, що всі постанови, які б ми не прийняли, вступають в дію з моменту їх прийняття. Прошу проголосувати.
11:42:05

За-246


Шановні колеги, у нас сьогодні буде новела одна в зв`язку із Законом Про Кабінет Міністрів. Відповідно до 10 статті Закону про Кабінет Міністрів, члени уряду перед вступом на посаду складають свою… складають присягу перед новообраною Верховною Радою. Тому зараз я запрошую міністрів зробити це і після цього вони вступлять до посади.

Будь ласка, для складання присяги запрошується Яценюк Арсеній Петрович. Будь ласка.


ЯЦЕНЮК А.П. Присяга члена Кабінету Міністрів України.

Я, Яценюк Арсеній Петрович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові, зобов’язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсеній Петрович. Ви вже справжній міністр закордонних справ. Виконані усі юридичні умови.

Запрошується для складення присяги Анатолій Кирилович Кінах, міністр економіки України. Будь ласка, Анатолій Кирилович.


КІНАХ А.К. Я, Кінах Анатолій Кирилович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові. Зобов’язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.

Дякую. (О п л е с к и)


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітаємо, Анатолій Кирилович, із вступом на посаду міністра економіки.

Для складення присяги я запрошую Яцубу Володимира Григоровича, міністра регіонального розвитку та будівництва України. Будь ласка.


ЯЦУБА В.Г. Я, Яцуба Володимир Григорович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народу, зобов’язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.

Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Вітаємо, Володимир Григорович, із вступом на посаду міністра регіонального розвитку та будівництва України. До складання присяги запрошується Олександр Павлович Попов, міністр житлово-комунального господарства України.


ПОПОВ О.П. Я, Попов Олександр Павлович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові, зобов’язуюсь додержуватись Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, відстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо, Олександр Павлович, із вступом на посаду. Шановні колеги, ми це питання завершили. Я просто звертаюсь до Анатолія Кириловича ще.

Анатолій Кирилович, звертаюсь із проханням, Анатолій Кирилович, звертаюсь із проханням в зв’язку із тим, що існує закон, який передбачає протягом 20 днів вирішити питання з депутатством, щоб не було, ви розумієте. Тому просив би написати заяву, аби ми на цьому пленарному тижні, поскільки... або на наступному, щоб не було двадцяти днів.

Шановні колеги, давайте подякуємо Прем’єр-міністру Віктору Федоровичу. (О п л е с к и)

Побажаємо успішно провести сьогодні історичне засідання Кабінету Міністрів, де будуть підбиватися підсумки 2006 року і завдання на 2007 рік.

І я думаю, Віктор Федорови, що ми запрошуємо бажаючих, а саме - голів комітетів і керівників фракцій взяти участь у цьому засіданні. І привітаємо міністрів, яких ми так, майже, одностайно призначили, побажаємо успіхів і висловимо надію, що цей Кабінет Міністрів зробить все для того, щоб ми з ним почала балакати на предмет перезатвердження у травні 2011 року. (О п л е с к и)

Так, а ми йдемо далі. Слухається Доповідь Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу про стан виконання Програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Доповідає міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович.

Олександре Володимировичу, скільки вам? 10 хвилин, будь ласка.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України.

Вашій увазі пропонується доповідь Координаційної ради адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, яка утворена відповідно до закону, який був ухвалений Верховною Радою України 2004 року у цьому залі.

Згідно з програмою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу державна політика України щодо адаптації законодавства формулюється як складова частина правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов’язкового врахування вимог законодавства Європейського Союзу під час нормопроектування, підготовки кваліфікованих спеціалістів, створення належних умов для інституціонального, науково-освітнього, нормопроектного, технічного, фінансового забезпечення процесу адаптації законодавства України.

Адаптація законодавства України є планомірним процесом, що включає декілька послідовних етапів, на кожному з яких повинен досягатися певний ступінь відповідності законодавства України правовим актам Європейського Союзу.

Протягом 2004-2007 років Україна має забезпечити виконання першого етапу програми, головною метою якого є виконання зобов’язань нашої держави за статтею 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і європейськими співтовариствами та їх державами, членами від 14 червня 1994 року.

Якщо аналізувати дії держави відповідно до визначених програм і пріоритетів першого етапу адаптації законодавства, то можна зазначити, що програма передбачала створення централізованої системи перекладів актів європейського права, загальний обсяг здійснених перекладів українською мовою актів Акі Комюнітер складає близько 30 тисяч сторінок на сьогоднішній день. Зокрема протягом минулого року здійснено переклад 809 актів загальним обсягом більше 12 тисяч сторінок в сумі по всіх актах.

На виконання наступного пріоритету першого етапу законодавства України до законодавства Європейського Союзу були проведена порівняльні правові дослідження у відповідності із законодавством України до законодавства Європейського Союзу у таких сферах: це довкілля, банківське право, охорона здоров’я та життя людей. Крім того, були проведені комплексні порівняльно-правові дослідження в різних напрямках пріоритетних сфер. Зокрема, це стосується регулювання ринку цінних паперів та інвестиційних фондів, роздрібних фінансових послуг, включаючи страхування, безпечність і якість харчових продуктів, державна допомога, корпоративне управління, зокрема, це стосується злиття, поділу та поглинання товариств, енергозбереження, транспортних коридорів газових і нафтопостачальних напрямків.

Відповідно до п’ятого розділу програми в Україні мав бути створений на підставі вивчення та узагальнення відповідного досвіду держав Центральної та Східної Європи ефективний загальнодержавний механізм адаптації законодавства, у тому числі, щодо перевірки проектів законів України та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності актам Європейського Союзу.

Механізм перевірки проектів законів України та інших нормативних актів створений, але, на жаль, поки що він працює тільки на рівні Кабінету Міністрів України. Цей механізм дозволяє забезпечити і врахування Акі Комюнітер у процесі прийняття рішень урядом України.

Так, протягом 2006 року Міністерством юстиції було надано 35 експертних висновків щодо відповідності актам Європейського Союзу проектів законів України та інших нормативно-правових актів, що розроблялися урядом України.

Найбільш ілюстративними прикладами ефективності такої роботи, що проводиться урядом, є сфери бухгалтерського обліку та охорони праці.

Основним питанням адаптації законодавства України до Акі Комюнітер бухгалтерського обліку і далі залишається запровадження в Україні міжнародних стандартів в цій сфері.

Протягом минулого року тривала робота з ухвалення та розроблення відповідних нормативних актів. Зокрема ухвалена положення про бухгалтерський облік та розроблено ряд проектів. Однак, говорити про перехід до завершального етапу адаптації у цій сфері ще рано.

У 2006 році у сфері аудиту оновлені, як законодавство України, так і законодавство держав-членів Європейського Союзу.

Слід зауважити, що вже у вересні 2006 року в новій редакції Закону України „Про аудиторську діяльність” були враховані більшість положень нової директиви Європейського Союзу 2006 року, подальші зусилля планується зосередити на створенні методичного та організаційного забезпечення аудиторської діяльності з метою підвищення якості підготовки аудиторів і надання аудиторських послуг, що максимально наблизить українське законодавство до законодавства Європейського Союзу.

На відміну від досить значного прогресу, якого було досягнуто у сфері бухгалтерського обліку, сфера охорони праці ще залишається достатньо проблемною.

Це пов’язано, зокрема з тим, що правова та нормативно-технічна бази, врегулювання відносин з питань охорони праці матеріально застаріли, оскільки більшість актів нормативно-технічного характеру діють ще з часів попередньої держави.

Таким чином правова база, регулювання цієї сфери потребує істотного перегляду. Позитивним прикладом створення нової нормативної бази у сфері охорони праці є затвердження наказом Держгіпропромнагляду від 27 грудня 2006 року правил охорони праці під час виконання робіт на борту риболовецьких суден, що повністю сьогодні кореспондується з такими підходами в нормативах Європейського Союзу.

Однак для забезпечення реальної ефективності запланованих дій уряду в усіх сферах, в яких здійснюється адаптація законодавства, необхідно запровадити додаткову перевірку проектів законів на рівні парламенту України, оскільки, успіх реалізації і цілей першого етапу програми залежить від узгоджених дій уряду і парламенту.

Крім того, необхідно зауважити, що адаптація законодавства як така, передбачає не тільки перевірку проектів, актів законодавства України до актів Європейського Союзу, але й розробку нових адаптаційних проектів. Для цього потрібна чітка скоординована взаємодія Кабінету Міністрів і Верховної Ради. При цьому дозвольте звернути вашу увагу на дев’ятий розділ загальнодержавної програми адаптації, відповідно до якого, законопроекти, що належить за предметом правового регулювання до сфер правовідносин, в яких регулюється право Європейського Союзу, мають особливості розгляду. Так, зокрема, закон передбачає, що проекти законів та інші нормативно-правові акти, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини яких регулюються правом Європейського Союзу, в обов’язковому порядку проходять експертизу на відповідні „секю комюніте”.

Слід зауважити, що протягом минулого року можна було спостерігати за тим, як чітко дотримується це положення, так і коли воно не дотримується. При цьому варто зазначити, що вимогу закону щодо особливостей розгляду проектів, не знайшли своє відображення в регламенті Верховної Ради України, що створює на сьогодні певну проблему повного дотримання цієї вимоги. Не менш важливим аспектом державної політики у сфері адаптації є додержання основоположних принципів права, спільних для всіх європейських держав. Зокрема, спільних зусиль уряду та парламенту потребує удосконалення українського законодавства, від чого безпосередньо залежить реалізація одного з найважливіших європейських стандартів, принципу правової визначеності. Зрештою, якість законодавства – є одним з вирішальних чинників інвестиційної привабливості країни, забезпечення якої є одним з головних завдань нашої держави. Зокрема і в контексті створення зони вільної торгівлі з європейським співтовариством.

Варто зазначити, що ситуація України в сфері адаптації національного законодавства до законодавства Європейського союзу, різко відрізняється від ситуації, в якій були інші держави, які брали на себе обов’язок у сферах, визначених спільно з Європейським Союзом адаптувати своє законодавство. Перед нашою державою такий обов’язок не стоїть і є виключно розумінням доцільності такої адаптації, яка не є самоціллю.

Слід підкреслити, що основна мета адаптації законодавства, як її розуміє уряд, полягає в тому, щоб наблизити українську правову систему до сучасної європейської системи права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної і культурної активності громадян України, економічний розвиток держави і сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведе до рівня, що склався у державах…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість звершити. Говоріть.
ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я хочу ще раз підкреслити, що у нас мета адаптації не є самоціллю і вона у нас повинна сприяти поступовому зростанню добробуту громадян України, що має привести його до рівня, який склався сьогодні в державах-членах Європейського Союзу.

Я сподіваюся, що ті матеріали які ви маєте, повний текст доповіді Координаційної ради, яку очолює Прем’єр-міністр України і довідкові матеріали, є достатньо переконливим матеріалом, щодо тієї роботи, яка була пророблена у відповідності з програмою, що була затверджена Законом, прийнятим в цій залі. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Володимирович, сідайте, будь ласка.

Я запрошую до виступу Голову Комітету з питань європейської інтеграції Наталію Володимирівну Прокопович, будь ласка, п’ять хвилин.


11:59:31

ПРОКОПОВИЧ Н.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Інтеграція України до Європейського Союзу визнається всіма учасниками політичного процесу і результатом її повинно стати набуття членства та додаткова зірка на прапорі Європейського Союзу.

Процес цей є дуже складним і вирішення майже всіх основних питань має своє відображення у вдосконаленні правового поля тобто у адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

На сьогодні в Україні створено механізм адаптації українського законодавства, можливо не найдосконаліший, але він вже працює.

Хочу звернути вашу увагу також на те, що ми повинні посилити його, зробити більш ефективним, щоб він став справою державної ваги.

По-перше, необхідно створювати нове законодавство у відповідності у відповідності із європейськими принципами та стандартами, оскільки до цього часу у нашій правовій базі вони були просто відсутні. Існуюча законодавча база України є суперечливою і нестабільною. І нас необхідно почати спільно працювати над створенням цілісної системи законодавства України, оскільки розпорошеність ускладнює процес її адаптації.

Адже із 30 тисяч нормативно-правових актів, що діють на території України, закони складають лише 4,6 відсотка. При цьому у Євросоюзі особливе значення приділяється саме якості правових актів.

Відомо, що Рада ЄС прийняла спеціальне рішення з приводу правил їх підготовки, за якими правовий акт повинен бути: чітким, недвозначним, без надмірного застосування скорочень, не містити незрозумілих посилань на інші тексти, ускладнень, що роблять акт складним для читання.

По-друге. Всі ми уявляємо багатогранність європейського правового поля, його комплексний характер, що свідчить про труднощі, які чекають нас на шляху узгодження національного законодавства із загальноєвропейським. Зрозуміло, що штучно прискорити цей процес неможливо, але потрібно створити йому режим найбільшого сприяння.

На нашу думку, у кожному міністерстві має реально працювати окремий підрозділ, який би аналізував законопроекти на предмет їх відповідності праву ЄС ще на етапі їх підготовки та готував обґрунтування необхідності його прийняття, у тому числі, можливо, із пропозиціями відтермінування введення у дію окремих норм із визначенням умов або термінів набрання ними чинності.

Всім зрозуміло, що у нас є мінімум 5-7 років, які ми повинні використати для створення збалансованого українського законодавства, адаптованого до вимог законодавства ЄС, враховуючи економічні, правові, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних актів.

Тому ми вважаємо, що крім висновку Департаменту з питань адаптації законодавства, що працює при Міністерстві юстиції, необхідно додавати до законопроектів ще і висновок міністерства розробника, який має відображати основні параметри оцінки регуляторного впливу нормативно-правових актів, які застосовуються у державах-членах Європейського Союзу.

З цією метою пропонуємо доручити Кабінету Міністрів України розробити методику оцінки та прогнозування соціально-економічного впливу актів законодавства, яка має містити зокрема: обґрунтування необхідності прийняття нормативного правового акту, прогнозування його потенційного впливу на існуючу систему законодавства, висновок про відповідність законопроекту праву ЄС та міжнародним угодам, прогноз щодо впливу нормативно-правого акту на розвиток соціально-економічних відносин, зокрема на макроекономічну ситуацію, на розвиток підприємницьких відносин на рівень життя населення, на ринок праці тощо, і прогнозування потенційного впливу нормативно-правого акту на Державний та місцеві бюджети.

Така ж схема має стосуватися і всіх без виключення законопроектів, що вносяться народними депутатами України. До речі, ми будемо ставити питання про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України, які б унеможливлювали проходження через парламент законопроектів, що не відповідають стандартам розробки, які застосовуються в Європейському Союзі.

По-третє, необхідно також сприяти розширенню і поглибленню наукових досліджень щодо проблем адаптації та забезпеченню впровадження наукових рекомендацій з цих питань у практику. Абсолютно необхідно мати такі процедури, які б дозволили поєднувати роботу органів державної влади із зовнішніми центрами технічної чи науково-експертної роботи, зокрема Академію наук, науково-дослідними інститутами. Показовим в цьому плані є досвід найближчих сусідів України, наприклад Польщі.

Крім того, нам необхідно об'єднати зусилля для вирішення найважливіших завдань, а саме: укладення нової посиленої угоди з ЄС, внесення змін до Закону України про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Саме забезпечення цих…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, будь ласка.
ПРОКОПОВИЧ Н.В. Дякую.

Саме забезпечення цих процесів комітет визначив своєю метою у найближчій перспективі. І ще. Перед адаптацією правової системи до європейським норм необхідно, перш за все, адаптувати правову культуру, а також власну ментальність до нових реалій України до Європи. Велике значення у цьому процесі має належати питанню популяризації ідей європейської інтеграції серед населення.

Наш комітет ініціює створення європейського інформаційного центру при Верховній Раді України.

Ми вважаємо, що інформуванню українського суспільства щодо структури, цілей та цінностей Європейського Союзу, обізнаності щодо останніх подій, які відбуваються у співтоваристві та країнах-членах є надзвичайно актуальним.

Так центр може стати джерелом інформації для представників європейської спільноти щодо українських законотворчих процесів і планів. Подібні центри ефективно функціонують при парламентах країн, які нещодавно стали членами Європейського Союзу, зокрема Латвії та Литви. А нещодавно подібну інституцію створено в Грузії, між іншим після озвучення НАМИ аналогічних намірів.

Насамкінець від імені Комітет з питань європейської інтеграції хочу подякувати міністерствам і відомствам за плідну співпрацю, а в першу чергу Департаменту з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, що працює при Міністерстві юстиції України за великий обсяг роботи, здійсненій протягом 2006 року, і пропоную доповідь, виголошену міністром юстиції України, взяти до відома. Дякую за увагу.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання дев’яте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні колеги, гості та запрошені Верховної Ради! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації....
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання четверте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні депутаті, інші учасники нашого засідання, гості Верховної Ради!
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання дев’яте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Шановні народні депутати України, прошу займати свої місця, прошу реєструватися
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати І гості Верховної Ради України!
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Добрий ранок, шановні депутати, радіослухачі І телеглядачі, журналісти І гості Верховної Ради!
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання десяте сесійний зал Верховної Ради України
В залі зареєстровано 427 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості Верховної Ради. Прошу підготуватись до реєстрації. Увімкніть, будь ласка,...
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сімнадцяте сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання дев‘ятнадцяте сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання шістдесят третє сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги підготуватися до...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка