Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України



Сторінка4/8
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Богдан Лепкий, я до вас звертаюсь, написав унікальну пісню, яка і сьогодні є популярна, "Чуєш, брате мій" – це дивовижна, це візитна карточка сьогодні будь-якого українці на цій планеті Земля. Я вже не кажу про те, що це єдиний письменник, який написав тільки трішки менше, ніж Іван Франко. А Іван Франко – це десь 90 томів, якщо я не помиляюся, а цей написав тільки трішки менше – це і повісті, і оповідання, і романи, і вірші. Унікальна просто-на-просто людина, на який час, може, десь був так би мовити призабутий, був ніби у тіні, скажімо, і ми про нього менше знаємо.

Через те, я думаю, що настав той час, коли потрібно Богдана Лепкого, унікального українського поета, прозаїка, пісняра, це я назвав тільки одну пісню, у нього безліч пісень, які потім використовувалися нами, але "Чуєш брате мій", я ще раз кажу, – це та пісня, за яку, я не знаю, хто може проголосувати проти. Ну, перевіримо зараз, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто виступати не буде?

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту постанови про відзначення 140-річчя з дня народження Богдана Лепкого (реєстраційний номер 10044). Прошу голосувати.


11:34:09

За-357


Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проекту Постанови про відзначення 120-річчя з дня народження видатного польського письменника, художника Бруно Шульца (реєстраційний номер 10127), тобто з приводу включення до порядку денного. Володимир Олександрович Яворівський – голова комітету.


11:34:38

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Оскільки немає Курпіля, він – автор цієї постанови, але я готовий доповісти і за нього, і від імені комітету.

Ну, найперше, я скажу, що ініціювало це відзначення, бо навіть якось ми його прогледіли, Польське посольство в Україні. Це, справді, людина такого масштабу між Польщею і Україною, всеєвропейського масштабу, інакше я і не скажу. Опріч того, що це письменник, який фактично продовжував цей модернізм, може, не завжди всім зрозумілий і, може, не завжди близький і, скажімо там, українському читачеві, але кафківський напрям, напрям в літературі, напрямок Кафки із його всіма чудернацькими, так би мовити, переходами, зміщення часів, зміщення психологій, тобто це один після Кафки, це один із його учнів найталановитіших і на сьогоднішній день. І за його повістями потім знято багато кінофільмів.

Найголовніше те, що він народився і фактично все життя прожив, і загинув у Дрогобичі. Тобто Україна для нього… Сьогодні йде навіть боротьба за Бруно Шульца. Поляки хочуть взяти його собі і це дуже правильно, бо це був польський єврей і мав ухил, так би мовити, польський. Але ми, українці, повинні, теж не повинні його так легко взяти і віддати, тому що все життя він провів у Дрогобичі.

Дивовижно це те, що він у своєму будинку, в своїй квартирі на стіні намалював геніально, бо він ще й був художник дивовижний, який теж уніс абсолютно модернові такі, так би мовити, нотки у образотворче мистецтво. І на цій стіні намалював геніальну картину цього світу. І ми, не знаючи спершу хто, що, бо там жили інші люди, половину цієї стіни було зруйновано, але половина її збереглася. І сьогодні поляки наполягають і все роблять для того, щоб ми справді це все зберегли.

Найголовніше те, що цей чоловік під час окупації, німецької окупації, він був запроторений до гетто, до єврейського гетто у Дрогобичі і загинув від кулі есесівця.

Я думаю, що ніхто тут не буде висувати якихось…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. …до цього унікального чоловіка. Я думаю, ми повинні підтримати, і Україна має мати за честь відзначити ювілей цього прекрасного митця.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у мене велике прохання. Давайте включимо цей проект постанови до порядку денного, враховуючи значущість і значимість, і значення цієї людини для культури і України, і Польщі. Я сказав би, навіть світової культури. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування цю пропозицію, а саме про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 120-річчя від дня народження видатного польського письменника, художника Бруно Шульца (реєстраційний номер 10127). Прошу голосувати.


11:37:47

За-351


Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Постанови про відзначення 125-річчя з дня народження Олександра Архипенка. Володимир Яворівський, будь ласка, голова комітету.


11:38:07

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дуже коротко. Я думаю, що постать Олександра Архипенка, сьогодні це не Бруно Шульц, про якого може багато хто із тих, хто нас сьогодні слухає, може вперше почув. Архипенко все-таки легалізований так би мовити, хоча він був тривалий час і в еміграції, і в Парижі, і в Берліні, і засновував всюди українські школи, але він ввійшов в історію світової архітектури як кубіст, який, власне кажучи, заснував абсолютно новітній, модерний, так би мовити, стиль у скульптурі. Багато його скульптур сьогодні перебувають в найкращих, найдорожчих, найшановніших музеях світу.

Я думаю, що ми повинні гордитися цим іменем. Я переконаний, що Україна має відзначити його ювілей. Постать, справді, дивовижна, ми нею повинні гордитися, і я не сумніваюся в тому, що ви проголосуєте за те, щоби цю постанову прийняти.

Володимире Михайловичу, і звичайно з тими поправками… ні, тут поправок якраз нема, ми зробили грамотно. Але ще раз наголошую, що в кожну постанову внести ті поправки, які зробив комітет, тоді вони будуть грамотні і точні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, немає заперечень проти того, щоб поставити на голосування пропозицію про включення до порядку денного?

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення 125-річчя з дня народження Олександра Архипенка. Реєстраційний номер проекту 10165. Прошу голосувати.


11:39:44

За-348


Рішення прийнято.

Проект Постанови пропонується вашій увазі про відзначення 360-річчя з часу битви під Батогом. Реєстраційний номер 10166.

Володимир Яворівський, голова комітету, будь ласка.
11:40:05

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я – і голова комітету, і автор цього законопроекту. Чому я вношу цей законопроект, що мене спонукало до того, щоб відзначити 360 років цієї унікальної битви? Я просто трішки нагадаю вам і нашим виборцям, тим, хто нас дивиться або слухає.

1651 рік для повстання Богдана Хмельницького був дуже невдалий. Треба було підписувати угоди із поляками, причому кабальні. Це Білоцерківська угода, яка позбавляла дуже багатьох здобутків, які мали перед цим у багатьох битвах козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького. І у 1652 році ця битва під містом Батогом, це не місто навіть – Батіг, а гора Батіг, це Чечельницький район моєї рідної Вінниччини, буквально десь за 30-40 кілометрів від мого рідного села. Відбулася ця легендарна битва, якою керував Богдан Хмельницький разом із турецьким військом, які перемогли, вщент перемогли буквально польське військо, і після цього почався другий етап визвольної боротьби Богдана Хмельницького із іншими перемогами.

Через те я переконаний, що ця битва в нашій історії, її прирівнюють, до речі, до найбільших, найвидатніших битв відомих воєначальників, того ж самого і Ганнібала, і інших, що це, справді, була унікальна битва за своїм розмахом, за своїм талантом… талантом, військовим, так би мовити, талантом, коли було розгромлено вщент абсолютно польські війська. Я думаю, що українці повинні би відзначити цю битву, нагадати про неї. Я переконаний, що це не будуть такі якісь пишні там святкування і таке інше. Але принаймні, наше телебачення, наші засоби масової інформації, я думаю, що і вінничани, мої земляки, повинні все-таки відзначити про те, щоб люди запам'ятали, така битва була, це була видатна битва, яка утвердила розум українців…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. … утвердила українців, їхню здатність захищати свою Батьківщину. Я вірю, що ви за це проголосуєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі? Тоді ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Постанову про відзначення 360-річчя з часу битви під Батогом (реєстраційний номер 10166). Прошу голосувати.
11:42:54

За-377


Рішення прийнято.

Пропонується вашій увазі проект Постанови про відзначення ювілеїв закарпатських письменників Івана Чендея та Петра Скунця (реєстраційний номер 10167). Володимир Олександрович Яворівський, будь ласка.


11:43:13

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Що мене спонукало об'єднати ювілеї двох письменників різного віку, які працювали в різних жанрах? Що саме? Ну, через те, що вони обидва з Ужгороду, через те, що вони обидва закарпатці, але закарпатці, я б сказав, не локального закарпатського розливу, масштабу, а це люди, обидва письменники, Іван Чандей – прозаїк, Петро Скунць – видатний український поет, об’єднано тим, що вони народилися, фактично, в один день. І через те це можна, справді, було б зробити однією постановою.

Я просто хочу нагадати: Іван Чандей – дивовижний український прозаїк, класик української прози. Наголошую, всеукраїнський, а не закарпатський всього-на-всього. Так само як і Петро Скунць, який разом з шестидесятниками відкрив, разом із Борисом Олійником, Драчем, Миколою Вінграновським, іншими поетами, Валерієм Шевчуком, Євгеном Гуцалом, які відкрили абсолютно новітню сторінку в українській літературі, сторінку свіжу з подихом волі і тому подібне. Петро Скунць, недивлячись на те, що справді жив, нібито в закритому, я би сказав, певному ареалі закарпатському, поет всеукраїнського масштабу, особливо його поема "Розпинають Івана", де прямий був натяк на Івана Дзюбу, яка була і заборонена, але потім її все одно читали і знали.

Через те, я думаю, що ми зробимо дуже добрий жест в бік нашого Закарпаття, якщо проголосуємо і якщо і Закарпаття, і Україна відзначать ювілеї обох, вже покійних, на превеликий жаль, і Петра Скунця, і Івана Чендея в один день відзначити їх ювілей.

І я би попросив, хай все таки від закарпатців люди виступлять.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Станіслав Аржевітін. Два – "за", два – "проти". Потім – Михайло Чечетов.
11:45:17

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Не так часто Верховна Рада віддає належне Закарпатському краю її історичним постатям. Краю, як назвав письменник Іван Ольбрахт, "земля без імені – край забутий Богом".

Більше тисячі років Закарпаття перебувало в складі 10 різних країн. І кожна з цих країн нав’язувала свою мову, свою культуру, свою поезію, і лише, завдячуючи закарпатським письменника, вдавалось із покоління в покоління, з одного сторіччя в інше сторіччя нести українське слово, українську культуру і українську поезію. Завдячуючи саме цим закарпатським письменникам, до цього часу вдалося зберегти пам'ять про народних месників, останніх опришків Закарпатської Верховини Лепея, Пинту, Шугая, Рошенця та багато інших. Серед цих сподвижників української культури в цьому далекому краї, я б зараз наголосив і нагадав Михайла Лучкая і Василя Гринжу-Донського, Августина Волошина, Івана Ірлявського, Олександра Духновича, Федора Потушняка, Зореслава Сабо, Андрія Патруса-Карпатського та багато інших. Але, звичайно, особливе місце в цьому списку посідають наші ювіляри, про яких ми сьогодні говоримо, це Іван Михайлович Чендей, Петро Миколайович Скунць, які посіли окреме місце в цьому списку. Іменем їх для молодих закарпатських письменників створені премії і в такий спосіб продовжують вшановувати цих прекрасних письменників краю.

Я прошу підтримати цю постанову. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, будь ласка, фракція Партії регіонів.
11:47:07

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, мы рады, что наше предложение от Партии регионов, которое было обращено и "Батькивщине", и к "Нашей Украине", к разных фронтам и к рухам в части того, что мы должны выносить в зал те законопроекты, которые объединяют зал, которые консолидируют нацию, которые сшивают Украину, которые объединяют левый и правый берег Днепра, оно услышано. Вы смотрите, вчера проект Постановления Компартии посвященное 70-летию героической обороне Севастополя и Керчи. Он был поддержан не только большинство, он был поддержан и рух один, и два, и "Батькивщина", и "Наша Украина", причем голосовали, я видел, и за себя, и за того парня, почти 400 голосов.

Сегодня мы голосуем действительно и поддерживаем за юбилейные даты выдающихся украинцев, которые внесли огромный вклад в развитие нашей духовности, культуры, литературы. Поэтому Партия регионов и сегодня призывает меньшинство, оппозицию проголосовать за это последнее постановление и тем самым дальше двигаться по этому пути, по пути к консолидации, объединению, а не по пути политических распрей, в этом наша победа. Спасибо.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу уваги. Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення ювілеїв закарпатських письменників Івана Чендея та Петра Скунця ( реєстраційний номер 10167). Про включення до порядку денного.
11:49:13

За-377


Рішення прийнято.

Тепер, шановні колеги, пропонується вашій увазі проект Постанови про звернення до Президента України з пропозицією про звільнення з посади міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

Микола Томенко, будь ласка.
11:49:44

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, проект Постанови підготовлений мною, колегами Андрієм Кожем'якіним та Миколою Мартиненком, є документом, яким ми хочемо допомогти не лише Україні, а й допомогти Президенту. Оскільки два роки підряд Президент бореться з антиукраїнською корупційною і, як каже Ганна Герман, україножерською політикою Дмитра Табачника, і не вистачає можливо політичної волі, можливо достатніх аргументів, щоб прийняти остаточне аргументоване рішення.

Я повністю погоджуюся з Президентом, який у нас тут в сесійній залі, говорячи про роботу Дмитра Табачника, сказав: антиприкладом може бути реформа вищої освіти. Повторюю, антиприкладом.

І Президент абсолютно правий, тому що два роки батьки, школярі, студенти, учні – заручники політичної, ідеологічної діяльності. Недаремно експерти кажуть, що Дмитро Табачник – це російський націоналіст в українському уряді. Тому що важко найти таку людину, напевно, і в російському уряді, яка би так ненавиділа українське.

Я неодноразово звертав увагу Генеральної прокуратури на масу фактів корупційної діяльності чиновників міністерства на ……. з Табачником. Нагадаю вам лише кілька. В 2010-2011 році міністерство повністю провалило державне замовлення з видання підручників та навчальних посібників, і Генеральна прокуратура навела кричущі факти, що так в кінці кінців 11 клас, 2-й, я перепрошую, 10-й, 2-й, 5-й залишились без підручників.

Рахункова палата навела кричущі факти зловживання і корупційної діяльності в частині видруку підручників. Ціна підручників за часів Табачника так зросла, що Рахункова палата пише: "За 2010-2011 роки з порушенням при визначенні тендеру у виготовленні підручників використано 44 мільйони гривень". Це означає, що якби не було розкрадання бюджетних коштів, можна було б видати додатково, послухайте, 3 мільйони 400 підручників. Таких фактів є більше, чим достатньо.

І я думаю, що було би справедливо і правильно не лише очікувати на те, чи образиться російська сторона на рішення української сторони, чи буде незадоволений той чи інший політик, який приїжджає в Україну. Ми мусимо мати український уряд, який захищає українські національні інтереси, українську освіту, українську культуру. І тому пропонуємо звернутися до Президента прийняти рішення і залишити наш уряд, уряд не антиреформ, а реформ, і уряд не україножерів, а уряд тих людей, які шанують Україну.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від комітету буде виступ? Немає. Є потреба обговорювати це питання? Будь ласка, запишіться.

Прошу, прізвища народних депутатів. Уляна Мостіпан, фракція "БЮТ – "Батьківщина".
11:53:18

МОСТІПАН У.М.

Прошу передати слово моєму колезі Андрію Шкілю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, мікрофон. Потім – Андрій Парубій.
11:53:24

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, пані Уляно. Я хотів би розвинути думку автора постанови, тобто Миколи Томенка, і нагадати, що саме нинішнє міністерство, за нинішнього міністра закрило максимальну кількість саме українських шкіл і, власне, на Сході України, там, де вони потребують найбільшої, можливо, опіки держави. Ми пам'ятаємо, скільки вистраждали батьки дітей, які боролися, голодували, страждали за те, щоби зберегти там українські школи на Донеччині, Луганщині, в Запорізькій області. Все це знищувалося. Всі ці школи знищувалися рукою, а нинішнього міністерства.

Просто я думаю, тут два варіанти треба зробити: або забрати з міністерства освіти слово, що це українське міністерство освіти, а залишити вже все-таки міністерство туризму, або тоді ще молоді, що там ще, спорту, але зовсім не освіти української. Або тоді вже поміняти керівництво, врешті-решт.

Наступне. Останні новації, які були здійснені Міністерством освіти чи антиосвіти, так? Бо вилучено українську мову із школи української з 7-х, 8-х класів і просто ліквідовано предмет "українська історія". Ці новатори, ці, розумієте, пропагандисти усього антиукраїнського придумали, щоби вивчати українську історію в контексті світової. Ні, я розумію, що пан Табачник як палкий прихильник російської середньовічної літератури, я, до речі, завжди пропоную йому назвати хоча би одного автора середньовічного російського, якого він прочитав або, якого, можливо, він допоміг видати. Це дуже, бо я так розумію, це дуже відомі автори. То, власне, цей прихильник російського середньовіччя вводить середньовіччя в Україні, таке антиукраїнське. Тому що, ну, як ми можемо серйозно говорити про Міністерство освіти, якщо міністерство дбає про те, щоби ліквідувати в школі українську мову…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Парубій, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
11:55:30

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій. Шановні депутати українці, освіта в будь-якій державі – це надзвичайно чутлива сфера. Від того, як діє освіта залежить цілі покоління майбутніх громадян, які будуть визначати долю нашої держави. І от те, що відбувається сьогодні в українській освіті під керівництвом Табачника – це є просто катастрофа. Тут пан Микола говорив про корупцію. Справді, в освіту тотально повертається корупція. Знищення незалежного тестування – воно є прямим шляхом до повернення в освіту корупції.

Говорив пан Андрій про закриття україномовних шкіл українських. Я з цього приводу виступав з трибуни. Але окрім українських шкіл на Сході нашої держави відбувається масове закриття сільських шкіл по всій Україні, по всій державі. І ця позиція підсилюється ще тим, що напевне дуже важко в Україні знайти політика і чиновника, який би настільки ненавидів Україну так, як Дмитро Табачник. Створюється враження, що ця людина спеціально є в українському уряді, щоб вести планомірну системну роботу по знищенню української ідентичності, українського духу в українській освіті. Це стосується і випадків, коли ми бачимо обмеження вивчення і української історії, і української мови під надуманими приводами про поширення і необхідність інформатики. І ми маємо усвідомити, що чим довше ця людина буде перебувати при владі, тим більша буде загроза для українських дітей, для української держави.

Тому, я закликаю сьогодні усіх депутатів, які мають розуміння і відчуття, що вони живуть в українській державі і мають відстоювати український інтерес, підтримати Постанову пана Миколи Томенка, зробити відповідне звернення і закликаю Президента чим швидше вирішити цю кадрову проблему і зняти цю ганьбу з України. Бо перебування Табачника в уряді – це є величезна ганьба для всієї України, для нашої держави. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги!

Будь ласка, Михайло Чечетов.


11:57:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Ну, наверное, как то некрасиво и не по-мужски получается, когда мы не пригласили сюда міністра освіти, чтобы можно было сказать ему в лицо. Не просто так, где-то там, в кулуарах, за глаза. Он ответил бы, он аргументировал бы свою позицию, это было нормально бы. А потом я подумал, а почему так происходит. А что ж получается?

Сегодня выносился проект Постанови про відзначення 75 роковини політичних репресій. И получается, что мы сегодня этим документом, который мы рассматриваем, реанимируем политические репрессии, которые были 75 лет назад, – политическую расправу за инакомыслие.

Я хочу сказать, что пока Партия регионов при власти, никаких политических репрессий, политических расправ в Украине не будет. Никаких! Мы строим…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон.
ЧЕЧЕТОВ М.В. …репрессий не будет!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги! Ставиться на голосування пропозиція про включення до…

Зніміть голосування. Павло Мовчан, будь ласка.


11:59:15

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу і шановний Михайле Васильовичу, я адресуюсь до вас. Уявіть собі, що в уряді держави Ізраїль сидить араб у міністерському кріслі і каже про те, що, пише і рекомендує, у вас не було Біблії, у вас не було вашої мови, у вас не було вашої історії, вона вся починається від того, коли завоював Сулейман Прекрасний оце місто і цю територію вашу. Що б сказали ті, від імені яких він говорить, від імені єврейської нації, від імені ізраїльтян? Що, скажіть, як би реагували ми? Якщо пише людина послідовно у всіх працях капітальних, які видаються масовими накладами в Росії, про те, що нас не було, що ми ……….. люди. Як можна цю ідеологію терпіти і толерувати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проекту Постанови про звернення до Президента України з пропозицією про звільнення з посади Міністра освіти і науки, молоді та спорту України (реєстраційний номер 10082).


12:00:59

За-141


По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 98, "Наша Україна – Народна самооборона" – 36, комуністів – 0, Народна Партія – 0, "Реформи заради майбутнього" – 2, позафракційні – 5.

Будь ласка, Микола Томенко.


12:01:29

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що до цього питання Президент повернеться не сьогодні, так завтра. Але я хотів би, щоб ми повернулися до питання наших постанов, якими відзначали ми визначних українців.

Я погоджуюсь з колегами з Партії регіонів про те, що треба об'єднувати Україну, тільки, що правда, бажано об'єднувати їх навколо великих украЇнців, а не великих укрАїнців. Давайте будемо українців шанувати.

І ми стурбовані з колегами тим, що, можливо, якийсь технічний збій відбувся під час голосування за відзначення діяльності Івана Івановича Огієнка. Просто нагадаю вам, що у літературознавчій, мовознавчій, громадській роботі такого рівня діяча, напевне, ми не мали у XX столітті. Це чоловік, який заснував і очолював, був першим ректором Кам'янець-Подільського державного університету; це чоловік, який зробив перший фундаментальний переклад Біблії з оригінальних давно-єврейський і грецьких текстів на українську; це чоловік, який провадив фантастичну просвітницьку роботу.

Навіть, якщо хтось в Партії регіонів сумнівається, і їм не подобається його діяльність на збереження українського православ'я, хоча, наскільки я поінформований, і Українська Православна Церква Московського патріархату шанує його діяльність у релігійній діяльності, то за його наукову, літературну, сподвижницьку діяльність ми мусили би пошанувати цього чоловіка і відзначити на державному рівні. Тому прохання і від автора постанови, і від колег: Михайло Косіва, Бориса Тарасюка повернутися до розгляду цього питання.

І насамкінець хочу вам сказати, що наша історія, дійсно, переплетена. І фахівці, які вивчають історію життя Івана Івановича Огієнка, навели приклад, який підтверджений, що Сергій Бубка є братом прадіда Івана Івановича Огієнка. Таким чином і Донецький регіон разом з Житомирянином Іваном Огієнком переплівся у козацькій історії. Тому, думаю, було би несправедливо не пошанувати його на державному рівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу вас, одну хвилиночку, я прошу вас. Ми тут, очевидно, за емоціями упустили з поля зору значення цієї постаті. І якщо брати ті постанови, які ми проголосували, шановні колеги, і яку ми не проголосували по Огієнку, ми поступили з вами, повірте, я підтверджую те, що Микола сказав Томенко, ми поступили історично несправедливо. Тому в мене прохання, давайте ми повернемось до голосування, включимо цей проект постанови до розгляду, тим більше, що його шанують всі: шанує і церква, шанують науковці, бо зараз ми перейдемо до обговорення.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання тридцять сьоме сесійна зала Верховної Ради України
Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Є тут переживання особливо у Юрія Анатолійовича та інших: де Голова? Він виконує...
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання тридцять перше сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу підготуватись до реєстрації
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання друге (продовження) Сесійна зала Верховної Ради України
...
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання сорок четверте сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання восьме сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання п’ятдесят сьоме сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку! Шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання двадцять сьоме сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання четверте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні депутаті, інші учасники нашого засідання, гості Верховної Ради!
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України
Доброго дня, шановні колеги! Присутні членів комітету. Пропоную розпочати засідання з розгляду питання про проект порядку денного,...
Засідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України iconРішення стосувалося того, що перед голосуванням депутати здійснять письмову реєстрацію, за результатами письмової реєстрації буде виголошено щодо присутності І відсутності народних депутатів, І після того будуть вилучені картки
Верховної Ради України закрите, І я оголошую про те, що ранкове засідання Верховної Ради України закрите. А зараз прошу підготуватися...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка