Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України



Сторінка3/7
Дата конвертації27.01.2018
Розмір0.97 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Я взагалі вважаю, що по тому питанню слід було би створити тимчасову слідчу комісії, щоб дослідити ті умови, на яких обговорювались умови позики від Російської Федерації, від держави, яка висловлює щодо України територіальні претензії, яка хоче приватизувати українську газотранспортну систему, яка хоче залишити Чорноморський флот Росії на території нашої держави. Брати від неї кредит на сьогодні – це є для України загроза національної безпеки, але…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПАРУБІЙ А.В. Але ця ситуація, власне, була покликана тим, що непрофесійно і невідповідально уряд віднісся до формування бюджету. Ми повинні цей аналіз почути в залі, і ми повинні розглядати питання відставки міністра економіки тільки за якого присутності і тільки чуючи його аргументи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко.
11:11:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, дуже шкода, що навіть при розгляді такого питання ми знову розпочинаємо говорити про політику. Ви знаєте, дуже дивно, що коли міністр фінансів, будь-який міністр, подаючи заяву, після цього зала відмовляється за нього голосувати, ми не хочемо підтвердити і підтримати добровільну волю людини на те, що він ну не може або не хоче працювати на цій посаді.

Ви знаєте, сьогодні закривати глаза на те, що є фінансова криза в країні, це те ж саме, що сьогодні закривати глаза на те, що зима на дворі, коли ти сидиш в теплій оселі. А ми з вами чомусь граємося знову в політику і замість того, щоб працювати сьогодні над перетвореннями в економіці, замість того, щоб боротись з фінансовою кризою, ми з вами розмовляємо, а що б нам сказав пан Пинзеник зараз з цієї трибуни? Можливо, він щось би і розказав, але тільки що надав інформацію, що він знаходиться в лікарні і, можливо, нам на сьогоднішній день більш важливо перейти до розгляду законопроектів і забути про те, що міністр фінансів сьогодні не хоче звітувати або не може обговорювати свою заяву. І нам потрібно перейти до більш плодотворної роботи.

Сьогодні мені дивно чути окремих представників політичних сил, які говорять про їх велике бажання поспілкуватись з міністром. Чи не ви критикували цього міністра і чи не ви критикували весь склад Кабінету Міністрів в незалежності від прізвищ і посад? На сьогоднішній день займатись критиканством – це не найкраща справа в цьому залі, найкраща справа – це підтримувати законопроекти, які сьогодні стоять на порядку денному. Давайте дещо озирнемось назад: ще нещодавно місяцями ви тримали в облозі цю трибуну задля того, щоб зберегти крісло голови Фонду державного майна пані Семенюк-Самсоненко через одну підставу – вона не мала змоги прийти до сесійної зали. Можливо це не дуже добре порівняння, тому що пан Пинзеник йде за власною заявою, але в той час, який ми тримали, точніше ви тримали пані Семенюк на своїй посаді, скільки державного майна пішло за непрозорими процедурами. Скільки це коштувало Державному бюджету України? сьогодні ніхто не хоче цього рахувати. Дайте можливість уряду працювати і виконувати антикризову програму! Якщо ні, дайте альтернативу, які сьогодні чомусь всі замовчують, і всім дуже серйозно хочеться покритикувати, але запропонувати альтернативу сьогодні чомусь ні опозиційний уряд, ні опозиція не може. Тому на сьогоднішній день у нас є програма, Програма боротьби з фінансовою кризою, не треба нам ставити палки в колеса, треба, якщо хочете, допомагайте, якщо не хочете працювати, то напевне не потрібно нічого робити, але тільки не мішайте.

Я вважаю, що сьогодні потрібно проголосувати „за” і підтримати заяву пана Пинзеника і надати йому можливість працювати в інших….


ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.
11:14:36

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, дуже сумно, коли бувші однопартійці так походя здають свого голову партії і ради примарних майбутніх коалітичних переваг і майбутнього місця. Мабуть, коли писав… Не мабуть, а точно, коли Віктор Пинзеник як міністр фінансів писав заяву про відставку, він закликав суспільство і Верховну Раду до серйозної розмови, і фактично той лист, який писав він чи не писав, який точно оприлюднили не його доброзичливці, був якраз закликом до серйозної розмови. Скільки б зараз закликів не було з приводу того давайте голосувати, а що голосувати? На сьогоднішній день жодного серйозного документа, який безумовно був би налаштований на боротьбу з кризою, не представлено в парламенті. Якісь спорадичні рухи, биття по хвосту, вийшли якісь… якась частина суспільства на вулицю, заблокувала Кабмін – якийсь закон з цього приводу є. Знов хтось виступив з якимось… акцією протесту – знов закон є. Але якогось розуміння що ж робити сьогодні в економіці не представлено.

Вперше за роки не тільки незалежності, а в світовій практиці, міністр фінансів не підписав і не подав бюджет країни до Верховної Ради. І це мало б бути першим серйозним дзвінком для Верховної Ради. І не потрібно політиканствувати тут, не потрібно розказувати, як ми любимо свій українській народ, тому що від слів до справ, на жаль, достатньо велика різниця. Тому що насправді єдина країна, яка ставить захмарні прогнозні показники, які не виконуються і не будуть виконані, це вже зрозуміло всім, крім тих, хто хоче балотувати на президентську посаду.

Я хотів би сказати: друзі, акстітесь, не спішіть до тої президентської булави – до неї ще дуже далеко, ще потрібно пережити лютий, березень, квітень, коли бюджетники… буде достатньо серйозна криза наростати, коли по всій державі будуть серйозні проблеми. І сьогодні ті, хто вважаються фаворитами, як би вони не виявилися аутсайдерами.

І сьогодні, знаєте, часто кажуть, що краще бути міноритарним акціонером в мільярдному бізнесі, чим стовідсотковим в гривневому бізнесі. Давайте не робити те, щоб знову-таки вивищитися на руїнах своєї країни, де живуть твої діти і будуть жити і внуки.

Я хотів би все-таки, щоб ми сьогодні відклали розмову про відставку міністра фінансів Пинзеника, все-таки попросили б його бути присутнім - і провели фахову, серйозну розмову, що твориться з Державним бюджетом, що твориться з фінансами, що, в кінці кінців, твориться з економікою і який план виходу з цієї ситуації існує. Я вам дякую і закликаю не політиканствувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. …а робити ті кроки, які приведуть до виходу із кризового стану, в якому є наша держава. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович Лілія Степанівна, будь ласка, замість народного депутата Гуменюка Олега Іванович.
11:18:09

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну”.

Шановні громадяни України, шановні виборці, шановні народні депутати! Сьогоднішнє кадрове звільнення – це абсолютно непросте чергове звільнення - це тест, це рентгенограма, це, якщо хочете знати, символ не…нашої сьогоднішньої економічної і кадрової, і фінансової, і загальнополітичної ситуації.

Кілька слів про Віктора Пинзеника, ви знаєте, у нас буквально минулого тижня ми бачили таку трагікомедію, коли одні чіпляються за крісло, що їх не винесеш, а другі до того крісла деруться. Це я говорю про трагікомедію, яка називалася спробою відставки уряду.

Міністр фінансів Пинзеник завжди мав мужність, силу і громадянську позицію подати у відставку тоді, коли він був не згідний з політикою, яка проводилася всупереч професійним національним принципам. І такий приклад у його біографії був у попередній роботі з попереднім Президентом.

Я хочу наголосити на тому, що він виявився правим і сьогоднішня ситуація підтвердила, що минула доповідь минулого четверга з уст Прем’єр-міністра, яка казала, що в нас все прекрасно, як майже в тій пісеньці: згоріло і хата, і сарай, і конюшня, але в нас все прекрасно, боргів немає, бюджет перевиконано, а на другий день ходаки кинулися по всіх країнах просити в борг, бо немає за що людям прожити. Виявилося, що доповідна міністра фінансів абсолютно правдива, виявилося, що Міжнародний валютний фонд… А краще залежати від міжнародної інституції, а ніж від окремо взятої країни, яка сама потерпає від боргів, бо це, дійсно, вже політична кабала. Так ось, Міжнародний валютний фонд не дав Україні наступного траншу кредиту. Тому міністр фінансів Пинзеник окреслив реальну ситуацію.

Ми сьогодні вціпилися в крісла так, що боїмося говорити правду, коли говорить правду, кажуть, що це паніка. А коли блефують і брешуть до маніакального завзяття з трибуни, то це хіба мужність? Тому міністр фінансів Пинзеник сказав правду і очевидно, настав найвищий час нам у парламенті цю правду обговорити.

І кілька слів про команду. Я пригадую ясночолих хлопців з ПРП 5-10 років тому, це були ті, які були готові за національний інтерес, за правду віддати все. Сьогодні, потупивши голову, вони здають правду, національні інтереси, свого колегу. Дуже сумно, що за Україну лишилося якихось два десятки в парламенті, але велике щастя, що вони є, бо разом з ними 46 мільйонів українців.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до частини 3 статті 34 Регламенту Верховної Ради, фракція, яка не брала участь, має гарантоване право на виступ. Від фракції Блоку Литвина я запрошую Олега Зарубінського.
11:21:17

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, пане головуючий.

Шановні колеги! Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Є політика, є політизація, а є елементарний здоровий глузд. Зрозуміло, що кожен вибудовує цю ієрархію для себе по-своєму. Для мене особисто, для Блоку Литвина на перше місце ми ставимо просто здоровий глузд.

Про що мова? Міністр подав у відставку. Зробив це свідомо, і всі дії його показують і свідчать, що це рішення остаточне. Так чи ні? Так. Якщо він подав у відставку, а це є солідна людина, то як би хто як не обговорював, після цього він на цій посаді, принаймні, у цьому уряді, працювати не буде. Так чи ні? Так.

Він солідна людина? Безумовно, солідна людина, на відміну, можливо, від деяких наших колег, які подають у відставку, а потім все роблять для того, щоб відставку їх не прийняли. Я думаю, що Віктор Пинзеник не з цієї когорти.

Що ж виявляється? Виявляється, що є прагнення, з одного боку, тупцювати по цій людині, а з іншого, робити ореол святості і робити національного героя. Ну, немає в житті ні цього, ні іншого. Очевидно, ця людина не заслуговує ані тупцювання по ньому, але і відверто кажучи, не заслуговує цих дифирамбів, які і всі ми, до речі, які тут йому надавалися.

Який вихід, який конструктивний вихід? Міністр фінансів даний на цій посаді працювати не хоче і не буде. Ситуація кризова в країні, перш за все у фінансово-економічній сфері. Має працювати цей блок? Має. Має працювати на цій посаді інша людина, не зважаючи на прізвище, але очолювати це відомство? Так. То давайте на перше місце в ієрархії того, що я казав, ставити елементарний здоровий глузд. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.

Шановні колеги, я ставлю на голосування проект Постанови номер 4065 „Про відставку Міністра фінансів України Пинзеника Віктора Михайловича”. Прошу визначатися.


11:23:36

За – 238


Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка, покажіть. Партія регіонів – 1, "Блок Юлії Тимошенко" – 154, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 37, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 19.

Оголошується до розгляду проект Постанови „Про парламентські слухання на тему: „Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України”. Доповідає: заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Миколайович Терещук.
11:24:20

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати, необхідність проведення парламентських слухань „Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України” зумовлений особливим значенням сільського господарства і харчової промисловості для соціально-економічного розвитку нашої держави.

Шановні колеги, розвиток сільського господарства і харчової промисловості – це не політичне питання. Це те питання, яке стосується кожного з нас, народного депутата, кожного жителя нашої держави. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я рівень тривалості життя, здоров’я нації на 70 відсотків залежить від екологічної ситуації і від тих продуктів харчування, які ми з вами споживаємо.

Надзвичайно актуальне це питання і сьогодні, якщо врахувати те, що жителі України близько 70 відсотків своїх надходжень витрачають саме на купівлю продуктів харчування. Отже від того, що ми їмо, за якими цінами ми купуємо, від цього залежить і добробут, і здоров’я жителів нашої держави. Крім того, я хотів би відзначити, що харчова промисловість – це галузь, яка займає чільне місце в економіці нашої держави. Все-таки третє місце після металургії, після машинобудування займає харчова промисловість. А харчова промисловість – це олійно-жирова промисловість, це цукрова, це молочна, це спиртова галузь, це лікеро-горілчана.

Кругом у нас провал. Цукрові заводи. 60 цукрових заводів працювало із 196, за рік зупинили 40 цукрових заводів, а це робочі місця. Ринок заполонив цукор, який завезений із-за кордну. Спиртова галузь – проблеми. Олійно-жирова галузь – проблеми, ми втратили ринки в Європі. Кругом одні проблеми. І якщо сьогодні ми не зможемо порушити цю проблему, якщо не можемо привернути увагу всіх верств і населення, і спеціалістів, і спеціалістів інших галузей: охорони здоров’я, Держстандарту, ми не зрушимо з місця це важливе питання, яке ще, я підкреслюю, стосується кожного з нас. Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Є. Записуйтесь, будь ласка. Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.
11:26:48

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Безумовно, що потрібно підтримувати цей проект постанови і послідуючі проекти постанови, які стосуються проведення наших парламентських слухань. Але я хотів би зараз звернутись до шановних колег, які в цьому сесійному залі не перший рік і не перше скликання, чи не здається вам, що прийшла пора послухати нам тут же, на парламентських слуханнях, про нашу ефективність роботи? Дні уряду, парламентські слухання, ви подивіться, я можу просто сказати. По нашому Комітету з питань соціальної політики та праці, скільки приймалося рішень, скільки приймалося рекомендацій. Як йде контроль за виконанням цих рішень та рекомендацій? На рівні комітетському, він здійснюється. Чи не пора, шановні колеги, прийшла, тут в цьому сесійному залі провести парламентські слухання за участю всіх державних органів, де поставити питання про ефективність проведення парламентських слухань, про ефективність виконання рішень цих парламентських слухань. Це, до речі, та сама проблема, яка стосується і наших тимчасових слідчих комісій. Не може бути слідча комісія, во ім’я слідчої комісії. І після того ніяких рішень і ніякого ефекту, окрім піару і потрясіння повітрю.

У нас сьогодні: або після парламентських слухань, ми будемо приймати рішення рекомендацій, і розробляти, приймати необхідні законодавчі акти, або парламентські слухання перетворяться в звичайнісіньку говорильню.

Тому я закликаю підтримати цей проект постанови, підтримати інші проекти постанови, але разом з тим поставити на належному рівні завдання і питання про установлення належного дієвого контролю за рішеннями, рекомендаціями, які прийняті внаслідок парламентських слухань. Бо ми сюди, згадайте, запрошуємо і людей, які присутні в цьому залі може один раз в житті, вони слухають, вони приймають участь, вони сподіваються, що після їхнього виступу щось буде змінюватися, в нас залишається одна болтовня. Тому потрібно піднімати дієвість слухань. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович, будь ласка.
11:28:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний головуючий, шановні колеги, фракція однозначно підтримує прийняття рішення по цьому питанню. Дійсно питання вже перезріло для того, щоб на серйозному парламентському рівні за участю провідних фахівців, від науки, перш за все, практики, яка сьогодні склалася, заслухати це питання глибоко і змістовно. Уряд щодня сьогодні на рівні Прем’єр-міністра проводить відповідні наради, вже дійшли до питань кооперації в сільському господарстві. Тобто вже йде мова за інфраструктурні речі, до яких ще руки не доходили.

Тому є чітке уявлення України в світі, позиціонування її і сьогодні і в майбутньому як серйозного аграрного гравця на світових ринках аграрної продукції. Сільське господарство України дійсно локомотив української економіки і це не просто слова, бо подивіться на сальдо зовнішньоекономічних відносин, воно єдине позитивне по великому рахунку саме за рахунок галузі агропромислового комплексу. І цифри кожного року ростуть, і ростуть, присутність України збільшується, збільшується і збільшується, і незважаючи на багато негараздів, які в цій галузі звичайно є.

Ми принципово в цьому залі підтримали Уряд і вирішили питання назавжди, по особливому режиму справляння податку на додану вартість, а кожного року це були бої, буквально за кожний голос за кожний рік. Ми принципово вирішили питання спрощення податків від системи фіксований сільськогосподарський податок, ми вирішили ще багато деяких питань. І на черзі закон в четвер, який врегулює ще багато аграрних питань. Але дійсно треба розглянути питання комплексно, вдумливо, не за скороченою процедурою, звичайно, і навіть не в режимі нормального регламенту. Парламентські слухання, мабуть, єдина можливість по великому рахунку – і урядовці, і вчені, і фахівці – для того, щоб ми повністю розглянули питання в комплексі. Бо, дійсно, Україна все-таки і сьогодні, і майбутньому аграрна держава. Тим паче споглядаючи на те, що загроза голоду в світі – це не пусті слова. Плюс альтернативна енергія – теж за рахунок сільського господарства. Це...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Князевич, ви проти?

Фракція, яка не записалася, має право, якщо проти. Прошу депутат Князевич.


11:31:16

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я жодним чином не проти самої постанови і не претендую на те, щоб заперечувати конституційне право на ініціювання будь-яких відповідно парламентських слухань. Але звертаю вашу увагу про те, що в 2006 році 14 вересня Верховна Рада прийняла постанову номер 155, якою намагалася впорядкувати процес розгляду питання на парламентських слуханнях. Суть такого впорядкування полягає в наступному: для того, щоб питання було предметом розгляду парламентських слухань, воно попередньо мусить бути предметом комітетських слухань, як є в переважній більшості в парламенті світу.

Більше того, в цій постанові чітко визначено, що такого роду питання ми можемо вирішити тільки за наявності висновків комітетського відповідно слухання. Тому звертаю вашу увагу, шановні колеги, і шановний головуючий, що, не заперечуючи проти того, щоб ми зараз приймали таке рішення, на перспективу ми повинні мати на руках відповідні висновки комітетських слухань. А далі вже приймати зважене рішення, бо без профільного обговорення в комітеті такого роду парламентські слухання на загал перетвориться в профанацію, на жаль. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачу, представники комітету відразу хочуть відповісти, якщо ви згодні з тим, щоб ми зекономили час. Я розумію, що ви скажете, що питання готується, готувалось, обговорюється і потім виноситься до сесійної зали. Я ваші слова правильно передав? Правильно. Дякую.

Я ставлю на голосування Проект постанови (номер 3635) „Про сучасних стан та перспективу розвитку сільського господарства і харчової промисловості України. Прошу визначатися.


11:33:09

За-402


Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці".

Доповідає народний депутат України Тарасюк Борис Іванович.
11:33:35

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати!

Борис Тарасюк Народний Рух України, фракція „НУ-НС”.

Вашій увазі пропонується проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему „Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”. Закордонне українство завжди відігравало і продовжує відігравати важливу роль в історії нашої держави. Важко переоцінити його вагомий внесок в розвиток національної культури, формування позитивного іміджу нашої країни за кордон, визнання міжнародною спільнотою незалежності та суверенітету української держави на початку 90-х років минулого століття.

Саме українські громади поза межами України в радянські часи були осередками національної консолідації. Звідки правда про події на окупованій батьківщині і голодомор, і національно-визвольну боротьбу ОУН-УПА, і рух шестидесятників, ставали відомими для усього світового співтовариства. Вклад українських діаспорян у відновлення незалежності нашої країни та дбайливе збереження історичної пам’яті неоціненний і ми завжди маємо пам’ятати про це.

Варто також нагадати, що в перші роки відновленої державної незалежності України саме українські діаспоряни виділяли кошти і купували за ці кошти приміщення для дипломатичних і консульських установ нашої держави. Одним з важливих завдань нашої держави має бути підтримка українців, захист їх інтересів та задоволення не лише в Україні, а й за межами нашої держави. Нині число громадян українського походження, за різними даними і джерелами, нараховує від шістнадцяти до двадцяти мільйонів чоловік. Закордонні українці розселені майже в ста країнах світу і більш ніш в шістдесяти країнах світу діють їхні громадські об’єднання.

Обов’язок нашої держави піклуватися про задоволення національних, культурних і духовних потреб закордонних українців. Треба зазначити, що зазначити, що жодного разу у стінах нашого…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте Борис Іванович. Дві хвилин.
ТАРАСЮК Б.І. Тому ми разом з депутатом Білозір Ольгою Володимирівною внесли проект постанови. Ми погоджуємося з висновком профільного комітету про те, щоб датою цих слухань має бути жовтень цього року. Тому я прошу підтримати законопроект 3055Д. Даний законопроект і ідея підтримується Міністерством закордонних справ.

Дякую за увагу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олег Олександрович Зарубінський.

Звичайно, від комітету.
11:36:20

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Вже багато років ми говоримо про те, що активний розвиток зв'язків із закордонними українцями або українцями за кордоном, громадянами нашої країни, які постійно проживають за кордоном або виїхали на заробітки, що їх правовий захист, що залучення їх до участі у розбудові нашої держави, визнання ролі українців за кордоном як потужної сили у розвитку відносин з країнами світової спільноти мають стати важливими аспектами, важливими напрямками державної політики України. Проте, стан справ тут аж ніяк не можна назвати позитивним. І тому ми вважаємо абсолютно вчасною і слушною пропозицію і Бориса Івановича Тарасюка, і Оксани Володимирівни Білозір щодо проведення відповідних парламентських слухань. І на нашому засіданні, на засіданні профільного комітету, ми розглянули проект цієї постанови і визнали, підтримали пропозицію наших колег народних депутатів.

Хочу також привернути вашу увагу до того, що Комітет з питань і європейської інтеграції і у закордонних справах також підтримали ідею проведення такого заходу. Разом з тим ми виходимо з того, що необхідно все зробити, щоб слухання мали конкретний, здійснений і головне визнаний всіма результат. На нашу думку, це вимагатиме ретельної підготовки, конкретних пропозицій і рекомендацій, які слід було б надати на обговорення громадськості та уряду. Крім того, запрошення закордонним учасникам повинно відповідно до практики бути зроблено хоча б за декілька місяців , а краще за 6 місяців до проведення слухань.

За цих обставин ми... пропоную повністю погодитись з ідеєю шановних колег і внести зміну щодо дати проведення. Оптимальним варіантом вважаємо це п’яту сесію, а, зокрема,…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я закінчую. А, зокрема, жовтень місяць. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є необхідність обговорювати? Є необхідність. Записуйтесь будь ласка. Білозір Оксана Володимирівна, будь ласка.
11:39:09

БІЛОЗІР О.В.

Шановна президія, шановні народні депутати! Справа в тому, що даний проект закону щодо постанови по закордонних українцях був запропонований у 2008 році. Це було абсолютно логічно. І величезна потреба в тому, беззаперечно, є. Але у 2008 році бюджет складав на закордонне українство 15 мільйонів гривень. На сьогоднішній день у бюджеті України на закордонне українство є зазначено лише 100 тисяч гривень! І, ви знаєте, воно трошки цинічно звучить. І я пропоную, що коли будуть зміни до бюджету вноситися, все-таки подумати про те, щоби статтю видатків на закордонне українство було збільшено у тих рамах, у тих потребах, яке заслуговує наше українство, яке знаходиться за кордоном. Дякую.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання четверте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні депутаті, інші учасники нашого засідання, гості Верховної Ради!
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Шановні депутати, продовжується робота парламенту у пленарному режимі. Я прошу оголосити в коридорі, щоб зайшли депутати...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати І гості Верховної Ради України!
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Добрий ранок, шановні депутати, радіослухачі І телеглядачі, журналісти І гості Верховної Ради!
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання десяте сесійний зал Верховної Ради України
В залі зареєстровано 427 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сімнадцяте сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок третє сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання шістдесят третє сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги підготуватися до...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок перше сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради, представники засобів масової інформації!...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка