Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України



Сторінка4/7
Дата конвертації27.01.2018
Розмір0.97 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович, будь ласка.
11:39:46

МОВЧАН П.М.

Павло Мовчан, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Зрозуміла річ, що 20 мільйонів, які є за межами України українців, це є серйозна тема для того, щоб ми занедбуючи всередині, в культурній, інформаційній, мовній проблемі, не переймалися тим, що є за межами України. І такі парламентські слухання вкрай необхідні. Тому що навіть нещодавно розмова, яка відбулася в стінах Академії дипломатичної, Вищої дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ, показала, де ми разом із представниками різних ділянок обговорювали одну маленьку тему реституції наших культурних цінностей. Ми виявили море-море проблем.

Одна з них, яка, свідком якої я був, це, наприклад, існування бібліотеки або центру українознавства у Франції в місті Сарсель. Це куплене колись на кошти діаспорян приміщення, в якому зібрані просто неоціненні скарби. Це книгозбірня, де велика група науковців опрацьовувала енциклопедію українознавства, подарувавши нам все те, що було альтернативою дорадянського, так званого, українознавства чи української енциклопедії. Знаходиться в край критичному стані. Жодної копійки не передбачається, щоб утримати або хоча б у якийсь недалекій перспективі перетворити це в культурний центр. І таких культурних центрів за межі України може бути дуже багато.

І тому я вважаю, що нам необхідно прослухати ці, на цих парламентських слуханнях всі проблеми, пов’язані з українством. Як допомагати, як державі налагодити тісні контакти з українством, особливо з четвертою...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович, будь ласка.
11:42:00

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, початок розгляду цього питання показав, і це ні для кого не секрет, що в залі засідань Верховної Ради немало депутатів, яких доля закордонних українців турбує більше, ніж українців тутешніх.

Ви знаєте, кого і для чого пропонується запросити, кого і для чого пропонується підтримати. Я хотів би, щоб наші виборці розуміли, що мова йде зовсім не про тих українців, які у пошуках куска хліба поїхали на чужбину для того, щоб заробити собі хліб.

Мова йде про тих людей, які роками, десятиліттями проживають у своєму далекому зарубіжжі, благополучному зарубіжжі, які дуже здалеку люблять Україну. То якщо справді люблять Україну, то мають приїхати до України, знаючи про тяжке становище і підставити своє плече. Кого і для чого кличуть у такий спосіб Україну, адже зрозуміло абсолютно. Вся Україна була свідком, коли на одному із з’їздів зарубіжних українців ця трибуна була використана, при чому у прямому ефірі, задля того, щоб ганьбити українців, корінне населення України, ветеранів-фронтовиків, які здолали фашизм, і при цьому Президент публічно, прямо на сцені нагороджує тих людей, які займались цією справою.

Я думаю, що в Україні сьогодні маса інших проблем, на яких має зосередитись Верховна Рада України, і лише після вирішення цих невідкладних, нагальних проблем ми можемо розглянути і цю проблематику. Отже, фракція Компартії України голосувати за ці парламентські слухання вважає не на часі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.
11:44:02

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я попросив слова, тому що я, виступаючи перед тим, дещо погарячкував, не подивився до порядку денного. Якось ця співпраця була мною упущена, коли закликав голосувати за всі законопроекти щодо проведення парламентських слухань. Справа у тому, що такі слухання, з таким порядком денним, як закордонне українство, можуть бути легко і просто розглянуті у комітеті. Є у нас один комітет, є у нас інший комітет, будь ласка, нехай собі там у комітеті вони збираються, напрацьовують.

Але мене здивувала постановка питання. Виявляється для закордонного українця потрібно виділяти кошти для того, щоб з ними співпрацювати. Я знаю, що з бюджету України виділені мільйони гривень на різні організації, у тому числі на громадську організацію „Просвіта”, та „Просвіта” могла би поділитися із закордонним українством чи, наприклад, зробити такі слухання, чи роботу таку провести на базі „Просвіти”, це було б здорово.

Ну, а саме головне. Я тут у даному випадку хочу підтримати колеги Цибенка, я пам’ятаю ці з’їзди до того ж, нічого доброго, крім політичного загострення, політичного протистояння воно не дає. Одне політиканство і одні намагання повчати нас тут, яку нам історію сповідувати чи яку нам вчити. Ми якось тут вже розберемся у себе самі.

Тому я пропоную цю Постанову про проведення парламентських слухань з таким порядком денним, як закордонне українство, відхилити, за нього не голосувати. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Постанови номер 3055-д про проведення парламентських слухань на тему: "Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”.
11:46:01

За-232


Рішення прийнято.

ГОЛОС З ЗАЛУ. По фракціях.


ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 151, "Наша Україна" – 61, „Народна Самооборона”…, комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів". Доповідає Володимир Іванович Полохало, будь ласка.


11:46:40

ПОЛОХАЛО В.І.

Шановний Головуючий, шановні колеги, загальновідомо тут всім, що серед основних чинників конкурентоспроможності країни загалом та національної економіки зокрема визначальним є саме впровадження ефективних механізмів інноваційної політики, що забезпечує конкурентоспроможність економіки в стратегічній перспективі.

Я хочу сказати, що більшість держав, які майбутній економічний розвиток власної країни пов'язують із здобуткам и науки та активними інноваційними процесами, розробили документи, що визначають концептуальне та стратегічне бачення національної інноваційної системи. Такий документ уперше було розроблено в США, його мають Велика Британія, Франція, Німеччина, Китай, а також Росія, Білорусь, Казахстан. В минулому році, наприклад, Росія провела три парламентські слухання з проблем інноваційного розвитку економіки, а стратегія інноваційного розвитку затверджена ще в 2006 році.

Ми тут значно відстаємо. І хочу сказати, що розвиток нашої національної інноваційної системи як окремий об'єкт державної політики, стратегічні цілі розвитку, основні засади та функціонування національної інноваційної системи в нормативно-правовій базі практично відсутні.

І ще світовий досвід свідчить, особливо в умовах кризи, в тяжкий період, коли йдеться про досягнення визначених цілей при жорстких обмежених ресурсах або такі ресурси, коли ресурси скорочуються, це викликає, як не парадоксально, потужне зростання інноваційної активності країни, і прикладами є і Німеччина, і Франція, і Ізраїль, і Фінляндія, і Індія. Отже усвідомлення такого становища якраз і спричиняє консолідацію зусиль законодавців, урядових, наукових, бізнесових кіл суспільства на оптимальному комплексному вирішенні стратегічної, тактичної проблем формування національної інноваційної системи.

Я хочу сказати, що комітет розглядав три роки тому це питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
ПОЛОХАЛО В.І. І авторами постанови є всі члени комітету, представники всіх абсолютно фракцій. Це одноголосно приймалося нашим комітетом, і прошу всіх присутніх підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Не бачу рук.

Ставлю на голосування проект Постанови про проведення парламентських слухань "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів". Реєстраційний номер 3632. Прошу голосувати.

11:49:41

За-370


Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Фінансування охорони здоров'я та медичне страхування в Україні". Доповідає голова Комітету з питань охорони здоров`я Тетяна Дмитрівна Бахтеєва.


11:50:11

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемые народные депутаты! Проект этого постановления нами был уже зарегистрирован в прошлом году, и хорошо, что сегодня мы рассматриваем очень важный вопрос. Думаю, что никого из присутствующих не нужно убеждать в том, что здоровье нации является индивидуальным богатством каждого человека, и также богатством для нашего государства. А мы народные депутаты и члены правительства несем ответственность за уровень здоровья и сохранения генофонда Украины.

Я считаю сегодня недопустимым замалчивать проблемы отрасли и путать медицину и политику и откладывать решение этих проблем на определенный срок. Медицина уже 17 лет живет в крайне тяжелых условиях и работает только благодаря вдохновению и большому профессионализму медицинских работников. Но так продолжаться не может бесконечно. Ведь ситуация в здравоохранении, действительно, крайне критическая. По уровню смертности Украина занимает первое место среди стран Европы, мы не способны справиться с эпидемией туберкулеза, ВИЧ-СПИД-инфекцией на протяжение многих лет. 900 тысяч украинцев болеет раком, почти 300 тысяч человек ежегодно умирают от сердечно-сосудистых заболеваний, 40 процентов выпускников школ – заядлые курильщики. Профессия врача стала непрестижной и не привлекательной для талантливой молодежи.

За этими страшными цифрами стоят и факты: из 25 правительственных программ финансируется только 7 программ. Средняя зарплата медицинского работника составляет 1 100 гривен, а начинающего врача – 700 гривен, меньше, чем дворника или кондуктора. Оборудование, которое сегодня находится в наших лечебных учреждениях, морально и физически устарело: 80 процентов положено сдать уже давно в металлолом. И как украинским врачам сегодня лечить пациентов, если на лечение больного выделяется…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо. На лечение – 5 гривен, на питание – 4 гривны. Поэтому главный вопрос, который стоит перед нами, парламентариями, требует решение. Это вопрос выбора дальнейшего пути. Все страны СНГ – это Россия, Казахстан, Молдова, - страны Европы давно перешли на дополнительные источники финансирования отрасли, на бюджетно-страховую модель. Такая модель однозначно должна уже давно быть и в нашей стране.

Мы дважды проводили комитетские слушания по данному вопросу в присутствии огромного количества и практических врачей, и научных представителей медицины. И поэтому просим очень поддержать данное постановление о проведении парламентских слушаний в мае и пусть это будет 20 мая, среда, пленарная неделя с 15-ти до 18-ти. Я думаю, что очень многие народные депутаты примут также активное участие в данных парламентских слушаниях.

Спасибо за внимание, надеемся на поддержку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Є, записуємося, будь ласка. Дякуємо, Тетяна Дмитрівна, сідайте, будь ласка.

Сухий Ярослав Михайлович, будь ласка.


11:53:46

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, немає ніякого сумніву, що цей проект постанови потрібно підтримати. Обов’язково потрібно проголосувати і потрібно в кінці кінців почати серйозний, предметний, кваліфікований, професійний діалог стосовно того, що відбувається в системі охорони здоров’я.

Я, наприклад, не перший рік з цієї трибуни в цьому сесійному залі чую одну і ту саму голу констатацію фактів. Фактів я вам можу ще добавити згідно… В європейському регіоні ВОЗ встановив, що з 2000 року за природним зменшенням населення Україна займає перше місце в Європі. Зазначається в доповіді ЄБР, в умовах мирного часу претендентів у змінах такого масштабу просто не існує.

Ще один факт в цілому сьогодні, якщо взяти 100 процентів фінансування медицини, то 65 – це.., то на сьогоднішній день всього 80 процентів – це оплата, нарахування. І на їду, на харчування хворих, на медикаменти залишається дуже мало. Чому я прийшов на цю трибуну? Я не хочу займатися критиканством, але я хочу сказати: без розмову про причини низької ефективності системи охорони здоров’я ми нічого з місця не зрушимо.

У мене в руках можливий шлях реалізації системи охорони здоров’я в Україні. Ця книжечка після напрацювання не одного міністра охорони здоров’я давним давно в нас в державі, і давним давно стало зрозуміло, без пошуку додаткових, альтернатів засобів фінансування системи охорони здоров’я, справа з місця не зрушиться. Тому я питаю вас усіх, коли в кінці кінців у цьому сесійному залі буде внесено законопроект хоча б на розгляд, на обговорення, про запровадження загальнообов’язкового державного соціально-медичного страхування? Без цієї розмови ми ефективність системи охорони здоров’я не піднімемо. Рекомендації щодо цього законопроекту були в інших парламентських слуханнях з інших питань.

Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна.
11:56:05

САМОЙЛИК К.С.

Фракція Комуністичної партії України безумовно буде підтримувати дану постанову, бо дійсно сьогодні в охороні здоров’я кричущі проблеми. І звичайно їх треба розглянути. Мене тим більше дивує те, що саме якраз по квоті Президента України Міністр охорони здоров’я і на превеликий жаль за цей період абсолютно нічого путнього щодо зміцнення і матеріально-технічної бази в Україні закладів охорони, і для вирішення інших питань абсолютно нічого не зроблено. Отака відповідальність президента і звичайно така відповідальність міністра, який пройшов за квотою Президента України. Особливо турбує сьогодні сільська медицина. Ми знаємо, що в багатьох селах ФАПи практично закриті і зруйновані, або ледь-ледь жевріють, без достатньої матеріально-технічної бази. Знаємо також і всі, хто буває в округах, бо тут дуже багато розповідають про це, а чи буваємо, ми знаємо, що навіть людину тяжкохвору не можна доставити до райцентру, щоб надати їй допомогу. Під час зустрічі сільські голови нам задають питання, чи не можна вирішити питання хоч нашу техніку, там „Славуту”, чи „Ладу, чи якусь ще машину, дати на кожну сільську раду, щоб ми займалися тим, щоб відправляли людей самі за кермом для надання медичної допомоги. Це сором!

Ми говоримо про страхову медицину, це дуже добре, Тетяно Дмитрівно, але з кого будемо дерти? З того хто без роботи? Хто зараз залишився викинутий з заводів та фабрик? Це дійсно питання, але це тоді, коли працює економіка, це тоді, коли людина одержує пристойну ...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.
САМОЙЛИК К.С. Коли людина одержує заробітну платню. А перекладати не гоже нам парламентарям проблеми, які повинна вирішувати держава на плечі людей, які й так сьогодні ледь-ледь виживають.

Ми будемо підтримувати дану постанову, вона, парламентські слухання вкрай необхідні, але після цього повинні бути конкретні дії.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Гнаткевич.
11:58:55

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні депутати! Я записався на виступ, хоч не маю жодного відношення до медицини. Як пацієнт. Тому що якщо не було б пацієнтів, то не потрібні були лікарі і реформувати охорону здоров’я. Я записався не те, що я проти, а я проти акцентів, які збираються, очевидно, тут поставити.

В чому суть реформування? Якщо йдеться про страхову медицину, то можливо так, це є проблема, її треба розглянути. Якщо йдеться про реформування лише систему установ, підлеглості, закладів чи питання йдеться все-таки трохи і про лікувальний аспект проблеми.

У нас сьогодні в медицині панує фармакологія, пігулки, уколи, крапельниці, тобто хімія. Людей здорових, практично, хто попадає в цю систему, вже не буває. Наше Міністерство охорони здоров’я називається не правильно, його треба було б назвати міністерство лікування хронічно хворих і фармакології. Аптек сьогодні в Україні більше ніж банків, і більше ніж гастрономів! Якби 28 років тому я лікувався так, як мені рекомендували лікувати астму, на яку я був смертельно хворий, то наді мною вже 27 років росла б трава.

Шановні колеги! Я читав програму діяльності нашого уряду в аспекті медицини. Там передбачено гроші на профілактику СНІДу і туберкульозу, але цього ж мало. Хто у нас власне займається власне охороною здоров’я, хто попереджує захворювання, хто попереджує хронічні захворювання. Такого в нас немає і не передбачено.

Ми в нашій фракції, я сподіваюсь, ми не проти того, щоб обговорити шляхи охорони здоров’я саме в лікувальному аспекті. І поки не будуть переставлені акценти із хіміотерапії на фізіотерапії, на природні методи лікування, на роз’яснення людям, як треба харчуватися, як треба жити, то, очевидно, проблема…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
11:59:03

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. ... то сьогодні як би ми не реформували, якщо збережеться стара система лікування, хворих не буде меншити. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Право на виступ проти має представник фракції, яка не записалася. Будь ласка, Олег Олександрович Зарубінський.
12:01:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Дійсно дуже стисло, тому що наша фракція стовідсотково проголосує за цей проект, що стосується охорони здоров’я. Але я хотів би, чому взяв слово, два моменти.

Перше, так як сформульована тема парламентських слухань, якраз це і відповідає сутності парламентських слухань. Тому що є різні підходи, наприклад, до страхової медицини і ясно, що за участю фахівців, професіоналів, людей, які безпосередньо цим опікуються і займаються, можуть бути справжні слухання у форматі дискусії.

І друга позиція, дуже хотілося б, що оскільки так вдало сформульоване це питання, шляхи реформування охорони здоров’я та медичного страхування в Україні, щоб висновки і рекомендації, як ніде, як ніколи, були абсолютно конкретними і дієвими, щоб ми дійсно, я думаю професіоналізму вистачить Тетяні Дмитрівні, членам її комітету, щоб це не була констатація того, що є. Парламентські слухання мають виводити на те, що треба робити, я сподіваюсь, що це вдасться профільному комітету. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Постанови, реєстраційний № 1432, про проведення парламентських слухань на тему: „Фінансування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні”. Прошу голосувати.
12:03:14

За-411


Рішення прийнято.

Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.


ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Продовжуємо ранкове пленарне засідання.

Оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи".

Доповідає народний депутат України Микола Харитонович Шершун.
12:34:32

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун „Блок Литвина”.

Шановні колеги, шановний головуючий! У цьому році, як і в минулому, пропонується провести 15 квітня в сесійній залі чорнобильські слухання на тему „Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи”. Їх мета – проведення аналізу всього комплексу заходів, спрямованих на подальшу соціально-медичну і психологічну реабілітацію постраждалого населення, соціально-економічного відродження територій, зміцнення та підтримка бар’єрів радіаційної безпеки зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкту укриття на екологічно безпечну систему.

Ми повинні проаналізувати, як виконується постанова, яку ми проголосували на минулорічних парламентських слуханнях. Ця постанова не просто забаганка депутатів та чиновників, це реальні кроки, які мають бути виконані урядом для того, щоб покращити життя чорнобильців. Минув майже рік, а з дев’ятнадцяти пунктів покладених на Кабінет Міністрів України завдань виконано менше половини. Я переконаний, що настав час, як ніколи реалізувати повноваження Верховної Ради в частині її парламентського контролю, про що сьогодні в своїх виступах два рази говорив наш колега депутат Сухий.

На сьогоднішній день найбільше, що турбує людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – це питання соціального захисту та фінансування чорнобильських програм. З усіх регіонів надходять звернення постраждалих громадян щодо жахливого стану з безкоштовним забезпеченням ліками.

Підвищення прожиткового мінімуму, чорнобильських пенсій по інвалідності, збільшення фінансування на безкоштовне харчування дітей, медичне обслуговування та оздоровлення постраждалих, а також питання забезпечення житлом. Дуже багато питань та проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи залишаються остаточно не вирішеними. Тому і пропонується провести їх у широке обговорення парламентських слуханнях.

Я вам уже дякую і дуже прошу підтримати.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Є необхідність обговорювати? Будь ласка, записуємося. Запис завершено.

Перед обговоренням я прошу до слова голову Комітету з питань екологічної політики Семиногу Анатолія Івановича. Будь ласка.


12:37:18

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги! Актуальність розгляду даного питання не викликає ні в кого сумніву. Про ті проблеми, які сьогодні є у цій галузі, Микола Харитонович у своєму виступі вам доповів. Я хотів би лише добавити, що і актуальність полягає ще і в тому, що сьогодні у засобах масової інформації серйозно піднімається ця проблема. І вагомим внеском вирішення цієї проблеми стало підписання вчорашньої Угоди між Прем'єр-міністром нашої держави Юлією Володимирівною Тимошенко і Європейським банком розвитку і реконструкції на виділення 135 мільйонів євро на добудову чорнобильських об’єктів.

Комітет екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні розглянув проект даної постанови, внесений народними депутатами Семиногою, Шершуном і Олійником, і пропоную Верховній Раді провести слухання на тему: „Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи”. Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради на своєму засіданні розглянув дане питання і запропонував підтримати його Верховній Раді. Комітет екополітики, погоджуючись з висновками регламентного комітету, пропонує провести засідання 8 квітня 2009 року о 10-ій ранку.

Прошу народних депутатів підтримати даний проект рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна, будь ласка.
12:38:58

САМОЙЛИК К.С.

Так уже стало традиційно, що до кожної річниці великої трагедії, трагедії на Чорнобильській атомній станції ми проводимо парламентські слухання. І я думаю, Олександре Володимировичу, що нам прямо треба один раз і на все життя вже прийняти, що це буде постійно, як якась дата. Ну, це дійсно так. Не можна кожен рік приймати.

І мені здається, що нам треба не стільки просто говорити, що відбулася трагедія, що які наслідки трагедії. Про це вже говорено дуже багато років. А нам треба дати відповідь тим людей, яких ми запросимо сюда. А це дійсно люди, які працювали, бо зараз працюють або дійсно знають і знані з наслідками Чорнобильської аварії. Давайте дамо відповідь, чому скорочуються з кожним роком пільги для чорнобильців, чому це так відбувається? Чому не всі чорнобильці і досі вже, стільки років пройшло, але вони не забезпечені житлом? І це не тільки стосується міст, а це стосується навіть тих сел. Наприклад, на моїй рідних Херсонщині є чорнобильці, які і досі не забезпечені житлом. Чому діти чорнобильців оздоровлюються не в „Артеці”, ні в „Молодій гвардії”, ні в Євпаторії, ні в Скадовську, не на „……. стрільці”, а зачасту поруч з 30-кілометровою зоною чорнобильської, чорнобильською зоною. На це треба також дати відповідь. І чому, дійсно, ми іноді ні копійки на оздоровлення цих дітей не передбачаємо. Нам треба дати відповідь, як ми використовували всі ці роки і зараз використовуємо, дійсно, досвід і висококваліфікованих фахівців, які працювали в той страшний, трагічний момент, і які зараз працюють на Чорнобильській атомній станції. Як вони матеріально забезпечені? Чи держава віддала їм належне, те, що потрібно…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи". Реєстраційний номер 3601. Прошу голосувати.
12:41:36

За-334


Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас залишилося невирішеним питання щодо порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Ми прийняли за основу всі проекти, які надходили на розгляд, включені до порядку денного.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання четверте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні депутаті, інші учасники нашого засідання, гості Верховної Ради!
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Шановні депутати, продовжується робота парламенту у пленарному режимі. Я прошу оголосити в коридорі, щоб зайшли депутати...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати І гості Верховної Ради України!
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання тридцять третє сесійний зал Верховної Ради України
Добрий ранок, шановні депутати, радіослухачі І телеглядачі, журналісти І гості Верховної Ради!
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання десяте сесійний зал Верховної Ради України
В залі зареєстровано 427 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання оголошується відкритим
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сімнадцяте сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок третє сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання шістдесят третє сесійний зал Верховної Ради України
Голова. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України. Прошу, шановні колеги підготуватися до...
Засідання сьоме сесійний зал Верховної Ради України iconЗасідання сорок перше сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради, представники засобів масової інформації!...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка