Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України



Сторінка3/7
Дата конвертації23.01.2018
Розмір1 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Таким чином, закон у новій редакції забезпечить сприятливі умови ведення бізнесу, розвідку будівельної та суміжних галузей шляхом удосконалення дозвільних та погоджувальних процедур у будівництві, адаптації регуляторної політики України до європейських стандартів. Головне науково-експертне управління надіслало позитивний висновок до цінності врахування пропозицій Президента і прийняття Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» в новій редакції.

Враховуючи наведене, комітет пропонує прийняти Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності» (№7418) у новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України.

Дякую за увагу і прошу підтримати.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо голосувати поправки, які комітет врахував. Потрібно, щоб Верховна Рада України підтримала пропозиції комітету.

Поправка 1. Що, що? Питань немає до співдоповідача. (Шум у залі) Ну, перед голосуванням тоді. Ну, зараз ще не голосування, ми працюємо по поправках. Ну, я думаю, треба ж бути пока, да.

Шановні колеги, 1 поправка, комітет її підтримав. Прошу уваги, я ставлю на голосування про підтримку 1 поправки. Прошу… Я ставлю на голосування пропозицію щодо 1 поправки, прошу голосувати. Голосуємо.
11:04:24

За-260


Поправка прийнята.

Тепер ставлю на голосування 2 поправку, яка підтримана комітетом. Прошу голосувати.


11:04:45

За-262


Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 3 поправку, комітет її підтримав. Прошу голосувати.

11:05:05

За-268


Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 4 поправку. Комітет її підтримує. Прошу голосувати.


11:05:27

За-265


Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 5 поправку, яка тако підтримана комітетом. Прошу голосувати.


11:05:48

За-267


Рішення прийнято.

Ставлю на голосування 6 поправку, яка також підтримана комітетом. Прошу голосувати.


11:06:08

За-266


Поправка приймається.

Ставлю на голосування 7 поправку, яка врахована комітетом. Прошу голосувати.


11:06:28

За-268


Поправка прийнята.

Ставлю на голосування 8 поправку. Вона схвалена комітетом. Прошу голосувати.


11:06:50

За-268


Поправка приймається.

Ставлю на голосування 9 поправку, яка також врахована комітетом. Прошу голосувати.


11:07:11

За-273


Поправка приймається.

Вношу на голосування 10 поправку. Вона врахована комітетом. Прошу голосувати.


11:07:32

За-270


Поправка приймається.

Ставлю на голосування 11 поправку, яку врахував комітет. Прошу голосувати.


11:07:58

За-267


Рішення прийнято.

Отже, шановні колеги, всі поправки які запропонував Президент України, враховані.

Кирило Куликов, мікрофон, будь ласка.
11:08:13

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую. Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Дійсно, я казав, що закон має мету гарну. Тому що повинні зняти цей адміністративний тягар, вимагання з кожного будівельника коштів за будівництво. Але проглядаються, на жаль, не дуже гарні явища. Здається так, що повинен хтось щось будувати зараз, тому що… Приклад, поправка Президента щодо громадських слухань. Немає імперативу, яке значення мають громадські слухання?

Друге. Цей закон в "Прикінцевих положеннях" має, повинен мати правку, що до затвердження Генерального плану ніякі зміни до Генерального плану не вносяться. В мене таке враження, що це якраз цей закон має на меті внесення змін до Генерального плану.

І третє. Я хочу сказати, через три місяці буде внесено Закон щодо персоніфікованої відповідальності. А якщо вони вже наносять шкоду, якщо вони руйнують місто, якщо наносяться шкоди екології в мене…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть формулювання.
11:09:26

КУЛИКОВ К.Б. Головна мета – хтось щось хоче збудувати, як завжди біля Софії, біля Лаври і ще десь. Дякую.


РИБАК В.В. Уважаемый коллега, что касается ответственности, так 20 лет персонификацию мы не вводили. И три месяца давайте подождем и разработает Кабинет Министров. 20 лет разрушали.

Второе - громадські обговорення. Там записано, что Кабинет Министров еще разработает полностью положение. Но самое главное, самое главное, коллеги, что Президент действительно высказал и расписал все, что касается громадських обговорювань. И мы будем это делать. И вот эта Погоджувлаьна рада, яка буде розглядати ці питання. Тут тоже ці питання уже всі будуть вирішені. Внесення до Генплану не буде. Тут тоже розписано: хто приймає, коли, ніхто не може його міняти.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Володимир Васильович.

З мотивів голосування… Це вже порушення процедури, Іван Олександрович. Будь ласка.


11:10:49

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

Шановні народні депутати, як я оцінюю пропозиції Президента. Ті пропозиції, які є в значній частині – вони нормальні. Але в цілому Президента просто підставили. Президент справедливо каже: що цей закон погіршує регулювання містобудівної діяльності, обмежує права людини. Цей закон не відновлює жодної експертизи, яка присвячена на упередження. А натомість пропонується такий механізм, корупційний, що давайте по факту. Уявіть собі, побудували об’єкт, знищили археологічну спадщину чи погіршили екологічну ситуацію, і кажуть: тепер відповідай. І почнуть ганяти того будівельника прокуратура і інші речі.

Так само з громадськими слуханнями. Громадські слухання сьогодні виписані в законі, але це знищено і пропонується передати порядок обговорення, встановити Кабінетом Міністрів.

Тому цей закон на сьогоднішній день із поправками Президента не зменшив руйнівної його сили. Президента просто підставили. Я пропоную не голосувати за нього.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершили ми обговорення питання. Давайте будемо рухатися. Можливо, закон і недосконалий, але якщо нічого не робити, так тоді буде взагалі недосконале наше життя.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому закону з урахуванням пропозицій Президента України (реєстраційний номер 7418) – це Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». Прошу голосувати.


11:12:37

За-269


Закон прийнято. Дякую.
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК


ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядаємо законопроект за номером 6380, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо декларування наявності цукру" з пропозиціями Президента.

Будь ласка, Мірошниченко Юрій Романович, представник Президента у Верховній Раді.


МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Цукор. Точно, цукор. Солодке життя.

Шановні виборці, шановні колеги, Верховна Рада України 21 грудня 2010 року прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо декларування наявності цукру" (реєстраційний номер 6380). Цим законом запроваджується обов’язок усіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності декларувати наявні обсяги цукру в порядку, що визначатиметься Кабінетом Міністрів України. Крім того, передбачається і фінансова відповідальність за неподання або несвоєчасне подання суб’єктами підприємницької діяльності декларації про обсяг цукру, що перебуває у їх власності, чи зазначення у декларації неповних або недостовірних даних. Передбачено, до речі, штраф у розмірі від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За такої редакції закону обов’язок декларування залишків цукру буде стосуватися не лише господарюючих суб’єктів, що виробляють або ж здійснюють оптово-роздрібну торгівлю ним, а й кожної фізичної особи-підприємця чи малого підприємства, які закупили цукор, наприклад, для власного споживання.

Реалізація цієї норми на практиці може призвести до чисельних зловживань з боку контролюючих органів.

Наприклад, стосовно закладів громадського харчування чи малих підприємців. Разом з тим, значно ускладниться аналіз та облік наданих юридичними особами декларацій, що практично унеможливить складання реальної картини наявних ресурсів цукру в державі з тим, як це передбачалося Кабінетом Міністрів України. Щоб адекватно впливати на цінову політику на ринку цукру.

Для уникнення таких ризиків у забезпеченні прийняття ефективних управлінських рішень щодо державного регулювання ринку цукру та прогнозованого розвитку цінової ситуації на ньому доцільніше конкретизувати коло суб’єктів підприємницької діяльності, на яких поширюватиметься зазначений механізм декларування. І обмежити його лише тими, що виробляють цукор і зберігають його для наступної реалізації чи здійснюють оптово-роздрібну торгівлю ним.

Тому Президент України пропонує переглянути Закон України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» щодо декларування наявності цукру» з урахуванням наведених зауважень і пропозицій.

От, власне, мені здається, досить, досить просто і зрозуміло. Перелік суб’єктів, регулювати ринок цукру нам потрібно. Подавати декларації нам потрібно. Але лише з боку тих, хто або виробляє, або займається оптово-роздрібною торгівлею. З тим, щоб ми з одного боку не ускладнювали облік. Адже, якщо буде один і той самий облік виробленого цукру кілька разів декларуватися і тими, хто виробив, і тими, хто оптово-роздрібно продав його, і тими, хто вже фактично споживає його, то ми не будемо мати реальної картини.

Прошу підтримати пропозиції Президента. І ухвалити закон з урахуванням цих пропозицій. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться на запитання. Карпук.
11:17:21

КАРПУК В.Г.

Шановний Юрію Романовичу, це величезна кількість законопроектів, на яких накладено вето Президента і пропозиції Президента, свідчать про непрофесійну підготовку законопроектів і про те, що приймаємо їх за скороченою програмою без обговорення. Адже заперечення такі: щодо чіткої регламентації кола тих осіб, які подають декларації про залишки цукру, подавалося б і під час обговорення і подавалося Науково-експертною радою. Мені здається, що й ця пропозиція також не вирішує всього питання, тому що, скажімо, багато фермерських господарств, які виробляють цукор (там 50, 60, 70 мішків) вони все рівно ж потім продають його. Тобто це створює, не вирішує цього питання. Як на ваш погляд?
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую вам за увагу.

Ну, ви знаєте, я не є фахівцем в галузі обліку цукру. Тому, напевно, коментувати ефективність тих механізмів, які пропонуються, було би з мого боку некоректно. Але я є правником і можу сказати, що враховуючи, що цей закон передбачає примусове декларування і відповідальність, в тому числі і фінансову, за недекларування, я можу сказати, що якщо ми не окреслимо чітко коло суб’єктів, які займаються виробництвом і оптово-роздрібною торгівлею, то ми можемо спричинити фактично ще одну точку росту корупції. Адже будуть приходити до малих підприємців і скажуть: ви задекларували, не задекларували; більше у вас чи менше ніж ви задекларували. І це вже буде спричиняти, ну, додатковий корупційний тиск на кінцевих споживачів, які, ну, не мали би, навіть за задумами Кабінету Міністрів, бути суб’єктами обліку цього цукру. Тому, власне я переконаний, що, з одного боку…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Включений?

З одного боку, ті пропозиції, які вносились і депутатами в цій залі і враховані Президентом, вони однозначно покращать цей механізм, який запропонований законом. Чи вони будуть ідеальними? Я стверджувати не можу. Але те, що якість закону буде покращена, в результаті врахування пропозицій Президентом України, я абсолютно впевнений. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій.
11:19:59

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія «Собор», Блок „Наша Україна – Народна самооборона”.

Юрій Романович, я хочу звернути вашу увагу на те, мені видається, що, декларуючи дерегуляцію, уряд сьогодні, і Президент у тому числі, йде навпаки за зарегулювання абсурдне, яке у світі не існує, і яке ви хочете тільки встановити державну монополію. Ми боремся з наслідками. Зрозумійте, що причина полягає у тому, що в Україні немає інфраструктури. Ці речі регулюють оптові ринки, оптовий суб’єкт. У нас оптів немає. Ми нічого не робимо. 7 мільярдів виділили, профінансували тільки 20 відсотків і ті вкрали.

Таким чином, якщо ми не створимо інфраструктури, сьогодні немає вже борошна, у нас нічого у цій державі не буде, тому що держава не здатна бути регулятором в ринкових умовах.

І тому, Юрій Романович, не туди йдемо. Я передаю вітання Президенту. І якщо ми будемо далі так рухатись, то скоро прийдемо до кінця. Дякую.


МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Я хочу вам нагадати, що закони ухвалює Верховна Рада. І це ми з вами запропонували Президентові на підпис той закон, який, на нашу думку, зможе… Коли я кажу: ми з вами, я маю на увазі парламент України. І звісно, я абсолютно погоджуюсь, що в умовах існування розвинутого ринку товарного, з існуванням всієї інфраструктури, коли будуть діяти товарні біржі, коли буде вестися там облік, коли будуть квотування, коли буде прогнозовані і ф’ючерсні контракти, то, звісно, такої форми не буде необхідності запроваджувати.

Але, якщо ви говорите за зарегульованість через декларацію, декларація не є актом дозвільного порядку, вона актом є інформаційного порядку. Тому я погоджуюсь з вами в суті проблеми, все ж таки хочу сказати, що є конкретний закон, є конкретний механізм, і є загроза, що цей механізм спричинить …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матчук.
11:22:18

МАТЧУК В.Й.

Дякую. Матчук, «Наша Україна». Пане Юрію, скажіть, будь ласка. До цього часу завжди коли уряд втручався і займався регулюванням якихось позицій, особливо на продовольчому ринку, як правило, це закінчувалось бідою, чи це стосувалось олії, чи це стосувалось пшениці, борошна, чи це стосувалось м’яса. Про окорочки ще до цього часу пам’ятаємо. Зараз ми бачимо цю ситуацію з гречкою. Але ніколи до цього часу не приходило в голову, що попередньо зібрати всю інформацію про те, скільки цієї позиції є взагалі в Україні. Чи не думаєте ви, що це може закінчитись просто катастрофою, тому що після цього адміністративне втручання може нести, ну, просто руйнівний характер?

І ще друге питання. В якій з розвинених країн світу такий механізм взагалі використовується, чи можете ви назвати?


МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую. Дякую вам за запитання.

Ну, власне, ви самі і дали на нього відповідь. Якщо йдеться про додаткові механізми зарегульованості, то вони не є прийнятними. Але ви ж самі сказали, що нам треба збирати інформацію, прогнозувати обсяги, які споживаються на ринку, обсяги запасів, які у нас є, від того робити або товарні інтервенції, для того щоб тримати ринковими механізмами ціну на ринку. Але всього цього не можна, оскільки ринкової інфраструктури нема, біржі не працюють, і єдиний спосіб, це зібрати інформацію через декларування. Це не є обмеження в діяльності, це просто інформація статистична, яка буде подаватися у відповідне міністерство, щоб вони знали, скільки ж в країні цукру, щоб ми потім не бігали і не шукали кожен з нас, і не могли купити собі кілограм цукру для того, щоб приготувати щось дома. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, від комітету у нас Калетнік Григорій Миколайович. Прошу.


ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знає, знає, Обама все знає. (Шум у залі)


11:24:38

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

На ваш розгляд виносяться пропозиції Президента України до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" щодо декларування наявності цукру", яким передбачається запровадження механізму обов`язкового декларування наявності цукру.

На думку Президента України положення прийнятого закону щодо запровадження обов`язкового декларування наявності цукру стосуватиметься не тільки суб`єктів, що виробляють цукор або здійснюють оптово-роздрібну торгівлю ним, а і кожної фізичної особи-підприємця малого підприємства, які закуповують цукор, наприклад, для власного внутрішнього споживання, що може призвести до численних зловживань із боку контролюючих органів, зокрема стосовно закладів громадського харчування, малих підприємців і таке інше. Тому глава держави вважає, що для уникнення таких ризиків забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень щодо державного регулювання ринку цукру та прогнозованого розвитку цінової ситуації на ньому необхідно конкретизувати коло суб`єктів підприємницької діяльності, на яких поширюватиметься зазначений механізм декларування і обмежити його лише тими суб`єктами, що виробляють цукор, зберігають його та проводять оптову і роздрібну торгівлю.

Комітет підтримав висловлені Президентом України зауваження та пропозиції до прийнятого закону і пропонує Верховній Раді України його розглянути і схвалити як закон в остаточній редакції.

Прошу підтримати.

Окрім того, хотів би пояснити, що цукор не відноситься до тих товарів, які можна назвати «в ряду всіх інших». Ми всі з вами розуміємо, що цукор, борошно, зерно – це стратегічно у нас важлива харчова продукція, продукт, і тому він і квотується і тому ми з вами навіть взяли зобов`язання – 260 тисяч тонн дати можливість реалізовувати його з інших держав на українському ринку, тому знання наявності цукру є дуже і дуже важливим.

Я не буду забирати час у народних депутатів, але ми в цьому залі вже не один раз з вами опікувалися тим, що начебто цукру нема, прийняли якісь законодавчі акти, цукор появився. І ніхто не знає, де це він був і чого він знову появився. Тому це дуже важливий закон, це не регулювальний, як тут уже народні депутати давали зауваження. Тут не регулює держава, тут держава має знати, скільки є гречки, скільки є цукру і таким чином планувати відповідні дії. Тому ще раз хочу, з огляду на це, просити підтримки народних депутатів, прийняти з пропозиціями Президента цей закон в цілому. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запишіться на запитання. Бондаренко Володимир.


11:28:22

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, «Блок Юлії Тимошенко», Партія «Реформи і Порядок».

Безумовно, цей абсурдний закон дає можливість сьогодні контролюючим органам залізти в будь-який кіоск, в будь-який магазин, бо там написано, що контролювати всіх, хто займається оптовою, роздрібною торгівлею, його можна доповнити пунктом, забезпечити контроль рівня цукру в крові громадян, в мочі і так далі, це було би доповнення до цього закону абсолютно логічне.

Хочу звернути увагу, що тільки береться цей уряд за будь-яку проблему, гречки – так в країні дефіцит, її немає, взялись за борошно – його скоро не буде, візьметесь за цукор, який ви обов’язуєтесь привезти з Куби 270 тисяч тонн, нещодавно Копилов про це повідомив, його також не стане. Не трогайте нічого, все воно нормально, йде, поки що іде. Тільки ви беретесь, так і зразу виникає проблема. Цей контроль дасть можливість брати хабарі з кожного, хто тримає в кіоскові десять пакетів цукру. Цей закон дасть можливість лізти в кожну, я скажу, торгову точку і наживатися на цьому. Тому зніміть його з розгляду і все.
КАЛЕТНІК Г.М. Тут немає чого відповідати, сарказм тут недоречний, а по суті там більше політики, ніж будь-якого здорового глузду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позбавити його цукру.

Кармазін, будь ласка.


11:29:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я, шановний Григорій Миколайович, хотів задати вам таке питання. Назва закону, не зважаючи на зауваження Президента, вона не стосувалася, немає нічого в законі про державне регулювання виробництва. Нічого немає про те, що держава сприяє. Нічого немає. Тому, мабуть, треба викидати з назви закону те, що це регулює виробництво. І далі, якщо ми підемо цим шляхом, як ви вважаєте, нам треба йти цим шляхом розвитку законодавства про державне регулювання виробництва і реалізації там гречки чи там соняшника, чи м’яса? Чи меблі? Сьогодні вже про меблі повідомили зранку, що на третину меблі будуть дорожчати. І зараз вже меблі будуть дорожчати, і вже паніка, і вже люди дзвонять, що робити?

Тому, можливо, треба вносити зміни і в назву закону тут, бо декларування і виробництво – це різні трошки речі. Дякую.


КАЛЕТНІК Г.М. Юрій Анатолійович, дякую за запитання. Вам як людині, яка постійно відслідковує всі законопроекти і маєте завжди, що сказати, я у відповідь можу тільки попросити вас прочитати уважно назву закону – це Закон України про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізацію цукру». Тобто Закон України "Про регулювання виробництва і реалізацію цукру» є, діє і, Слава Богу, торжествує. В нього ми тільки вносимо зміну щодо декларування в наявності в мережі у названих суб’єктів… наявності цукру. А всі регулювальні питання є в базовому законі, який діє і прийнятий чуть раніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ви заслухали доповіді, співдоповідь. Пропозицію комітету, яку підтримує, з яким погоджується Головне науково-експертне управління, погодитися з пропозиціями Президента України.

Я ставлю на голосування першу пропозицію Президента України. Прошу голосувати.
11:32:16

За-255


Підтримано.

І ставиться на голосування друга пропозиція Президента.


11:32:35

За-254


Отже, у нас є всі підстави поставити на голосування про прийняття в цілому Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне… (ви поки ще не Президент) "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" (щодо декларування наявності цукру з пропозиціями Президента України) (реєстраційний номер 6380). Прошу голосувати.
11:33:13

За-260


Закон прийнято.

Розглядаємо Закон України "Про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 4530).

Будь ласка, Мірошниченко Юрій Романович.
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Право на невідкладний прийом у депутата є навіть під час засідання. Тому я перепрошую.

Шановні виборці! Шановні колеги! Верховною Радою України 4 листопада 2010 року прийнято Закону України "Про повернення в державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод" (реєстраційний номер 4530).

Законом фактично передбачається примусове відчуження об’єкта права приватної власності, яким є товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський машинобудівний завод", без визначення у цьому або іншому законі порядку такого відчуження.

Відтак закон суперечить конституційним засадам примусового відчуження об’єктів права приватної власності та гарантій захисту права власності. Так відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності, рівність усіх суб’єктів права власності перед законом. А стаття 41 гарантує непорушність права приватної власності. При цьому статтею 41 Основного Закону чітко визначено умови застосування примусового відчуження об’єктів права приватної власності. Таке відчуження можливе лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі і в порядку встановлених законом. Примусове відчуження з наступним повним відшкодування їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

На неприпустимості порушення зазначених конституційних гарантій неодноразово наголошував і Конституційний Суд України. Переді мною як мінімум два рішення – це від 12 лютого 2002 року №3-РП/2002, від 20 червня 2007 року №5-РП./2007. А також от, скажімо, рішення від 16 жовтня 2008 року №24-РП./2008.

Слід також зауважити, що Конституція України чітко визначила повноваження Верховної Ради в сфері відносин власності і встановила, що повноваження Верховної Ради обмежені тими, які віднесені до її відання Основним Законом держави, зокрема це визначати правовий режим власності, затверджувати перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначати правові засади вилучення об’єктів приватної власності. І водночас норми Конституції не наділяють Верховну Раду України повноваженням повернути об’єкт у державну власність.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання тридцять сьоме сесійна зала Верховної Ради України
Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Є тут переживання особливо у Юрія Анатолійовича та інших: де Голова? Він виконує...
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання тридцять перше сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу підготуватись до реєстрації
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання друге (продовження) Сесійна зала Верховної Ради України
...
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання сорок четверте сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання п’ятдесят сьоме сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку! Шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання двадцять сьоме сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися...
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання двадцяте сесійна зала Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні народні депутати,...
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання четверте сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Доброго ранку, шановні депутаті, інші учасники нашого засідання, гості Верховної Ради!
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconЗасідання Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України
Доброго дня, шановні колеги! Присутні членів комітету. Пропоную розпочати засідання з розгляду питання про проект порядку денного,...
Засідання восьме сесійна зала Верховної Ради України iconРішення стосувалося того, що перед голосуванням депутати здійснять письмову реєстрацію, за результатами письмової реєстрації буде виголошено щодо присутності І відсутності народних депутатів, І після того будуть вилучені картки
Верховної Ради України закрите, І я оголошую про те, що ранкове засідання Верховної Ради України закрите. А зараз прошу підготуватися...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка