Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека



Сторінка4/11
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.79 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТИНА МІСЯЦЯ

Рубрику підготували:

О. Саморукова, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ,

А. Берегельський, мол. наук. співроб. НЮБ НБУВ

Маніпулятивні технології в іноземних ЗМІ (січень)

Протягом оглядового періоду з 1 по 31 січня 2017 р. було проаналізовано 308 інформаційних повідомлень зарубіжних інтернет-ЗМІ, у яких висвітлювалися події, пов’язані із ситуацією в Україні. З них 112 – матеріали західних ЗМІ, 10 матеріалів – інших країн та 186 – російських ЗМІ.

Проведений аналіз показав, що з наявного загалу матеріалів негативне наповнення щодо України (загалом) містять 17 інформаційних повідомлень у західних ЗМІ, тобто приблизно 15 %. Негативний інформаційний фон у західних ЗМІ сформували головним чином статті, які характеризували політичне життя країни, вказуючи на недостатність проведення реформ та боротьбу з корупцією. Приводом для відповідних січневих публікацій стала представлена в ПАРЄ доповідь «Функціонування демократичних інститутів в Україні», у якій корупція названа головною проблемою країни. Також негатив стосувався конфлікту на Сході України, з огляду на звіти місії ОБСЄ, де мали місце звинувачення українських військових у намаганні змінити лінію фронту.

Негативне забарвлення мала значна частка повідомлень польських ЗМІ, що пов’язано з цілою серією різних провокацій. З одного боку, знищення пам’ятника в Гуті Пеняцькій, з іншого – заборона для в’їзду в Україну президента (мера) Перемишля, розцінена частиною польських політиків як недружню. Загалом, як стилістика публікацій, так і статистика моніторингу публікацій, присвячених українській темі, говорить про наростання ворожості до українців в інформаційному полі сусідньої країни. При цьому проаналізовані публікації, що мали доволі високий рівень негативного емоційного фону та висвітлювали неоднозначні рішення і оцінки, прямими маніпуляціями, у принципі, не характеризувались.

Що ж до російських ЗМІ, то, як рівень негативних публікацій, зокрема, з використанням маніпулятивних технологій були довлі високими. Так, із проаналізованих 186 січневих російських публікацій мали негативне забарвлення 81,5 % (151 публікації), та у 73,4 % (136 публікацій) інформаційних повідомлень було виявлено ознаки маніпулятивних технологій. За результатами січневого моніторингу найбільш поширеними наразі є такі види інформаційних маніпуляцій: створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет, коментарі, створення асоціацій, постановка риторичних запитань, констатація факту, ствердження (див. нижче методи маніпулятивних технологій). Активно використовуються класифікатори: «слова-приправи» для того, щоб у негативному ключі охарактеризувати події і явища: «націоналісти», «бандерівці», «незалежная» тощо.

Серед резонансних тем оглядового періоду можна виділити кілька: розгляд справи про тримільярдний борг України Росієї Високим судом Лондона та інші позови в міжнародні суди; коментарі щодо законопроекту № 5670 «Про мову», що передбачає обов’язкове використання у всіх сферах життя, включаючи побутову, виключно української мови; скандальна стаття українського олігарха В. Пінчука в американському виданні The Wall Street Journal; закриття фабрики Roshen у Липецьку; висвітлення ситуації на Сході України; прогнози щодо подій в Україні після перемоги Д. Трампа. Висвітлюючи ці та інші події, російські ЗМІ активно вдавалися маніпулятивних технологій, про що свідчить показник понад 80 % заангажованих публікацій.

Висвітлюючи обставини справи з російськими претензіями до України щодо боргу, газети частіше використовували такі маніпулятивні технології, як створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет. Так, Lenta.ru в статті «Дефолт воскресе» з підзаголовком «Решат ли судьбу украинского долга перед Россией к Пасхе» пише: «Эксперты полагают, что в лучшем случае Киев обратится за финансовой помощью к Западу, в худшем – объявит еще один дефолт» (URL: https://lenta.ru/articles/2017/01/26/easter4valcman/. 2017. 26.01). «Военное обозрение» в статті «Там, за туманами... О рассмотрении лондонским судом дела об украинском долге перед РФ» пише: «… “независимые” рейтинговые агентства прогнозируемо (ибо, мягко говоря, не всегда сами вольны принимать решение) остановили планку рейтинга “незалежной” на преддефолтном уровне, но дальше – до реальной отметки – понижать не стали (створення інформаційної хвилі, постановка риторичних запитань) (URL: https://topwar.ru/107538-tam-za-tumanami-o-rassmotrenii-londonskim-sudom-dela-ob-ukrainskom-dolge-pered-rf.html. 2017. 20.01). «Московский комсомолець» у матеріалі «В суде Лондона решают судьбу трехмиллиардного украинского долга России» з підзаголовком «У РФ есть хорошие шансы наказать Киев» вдається до прийому «анонімний авторитет»: «юристы считают, что процесс судебного разбирательства в Лондоне пока выглядит не в пользу Киева» (URL: http://www.mk.ru/economics/2017/01/17/v-sude-londona-reshayut-sudbu-trekhmilliardnogo-ukrainskogo-dolga-rossii.html. 2017. 17.01).

З приводу подачі Україною позову проти Росії, заснованого на Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, «Российская газета» друкує роз’яснення МЗС Росії у матеріалі «Украина не предоставила доказательств по искам против России», де позиціонує РФ як сторону, що «искренне пыталась разобраться в сути претензий украинской стороны, добросовестно проверяя ее заявления, однако столкнулась со стойким нежеланием украинских ведомств вести предметный диалог и в конечном счете односторонним разрывом консультаций украинской стороной» (URL: https://rg.ru/2017/01/17/mid-ukraina-ne-predostavila-dokazatelstv-po-iskam-protiv-rossii.html. 2017. 17.01). «Независимая газета» у публікації «Киев обвиняет Москву в финансировании терроризма» пише: «ДНР и ЛНР только в Киеве официально признаны «террористическими организациями». А поскольку Украина объявила борьбу с республиками «антитеррористической операцией», то может возникнуть вопрос о том, какое отношение к этому имеет Россия» (URL: http://www.ng.ru/cis/2017-01-25/1_6911_kiev.html. 2017. 25.01). Продовжує тему «Известия», матеріал якого має назву «Украинцев отвлекают антироссийским иском», подає думку експерта та посилається на анонімний авторитет: «Это уже второй иск в Международный суд Гааги с одним и тем же обвинением в адрес России – в нарушении международных соглашений. Никакого результата от него не будет» (URL: http://izvestia.ru/news/658194. 2017. 17.01). Загалом під час висвітлення цієї теми активно використовувались прийоми створення інформаційної хвилі та коментарів.

Достатньо резонансним для російських ЗМІ виявилося мовне питання в Україні. Так, наприклад, газета «КоммерсантЪ» у матеріалі «Украинские депутаты борются с инакоречием» звинувачує парламент у бажанні «ограничить использование русского даже в быту», підкреслюючи, що «законопроект неоправданно закручивает гайки, повторяя неудачный балтийский опыт с созданием языковых комиссий как репрессивного инструмента» (створення інформаційної хвилі) (URL: http://www.kommersant.ru/doc/3199522. 2017. 22.01).

«Аргументы и Факты» у статті «Объявление тотальной украинизации. Чем грозит Киеву принятие закона о языке» апелює до анонімного авторитету: «По мнению экспертов «АиФ», если официальный Киев примет новый закон об украинском языке, вслед за ДНР и ЛНР на территории Украины могут появиться новые народные республики, и страну ждёт развал» (створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет) (URL: http://www.aif.ru/politics/world/obyavlenie_totalnoy_ukrainizaciya_chem_grozit_kievu_prinyatie_zakona_o_yazyke. 2017. 23.01).

«Военное обозрение» у матеріалі «Украина: за русский язык – в тюрьму, за убийство правоохранителей – на свободу?» далі пише про внесений законопроект: «Звучит невинно? А суть его в том, что украинский язык объявляется исключительным. Все остальные языки фактически объявляются вне закона (понятно, что прежде всего имеется в виду русский язык)» (створення інформаційної хвилі, постановка риторичних запитань) (URL: https://topwar.ru/107875-ukraina-za-russkiy-yazyk-v-tyurmu-za-ubiystvo-pravoohraniteley-na-svobodu.html. 2017. 26.01).

У руслі російських (чи суголосних з ними) планів «розв’язання конфлікту» російські ЗМІ активно коментували статтю українського олігарха В. Пінчука в американському виданні The Wall Street Journal, де поміж інших «поступок» Росії пропонувалося де-факто визнати анексію Криму та відмовитись від свого бажання вступу в ЄС і НАТО задля залагодження конфлікту на Донбасі. Так, Lenta.ru в статті «Война за мир» коментує ситуацію: «…У депутатов и политических экспертов твердости в оценке публикации Пинчука не наблюдается. Конечно, “партия войны” громогласно поддержала Порошенко, объявив Пинчука новым врагом Украины, “путинским агентом” и так далее … . Но звучат и другие голоса. Так, международник О. Волошин заявил, что нет ни одного рационального аргумента против “плана Пинчука”, а нынешняя политика Киева привела лишь к тому, что “пролиты реки крови, ослаблена экономика, нечистыми на руку чиновниками на войне заработаны миллионы, двери ЕС и НАТО для Украины закрыты на засов”». Руководитель фонда «Украинская политика» К. Бондаренко отметил, что тезисы В. Пинчука на самом деле уже давно обсуждают во многих европейских столицах, и подчеркнул: в реалиях нынешней Украины все, что не входит в заданную систему координат, автоматически объявляется «замыслом Путина»» (благі слова, коментарі, створення інформаційної хвилі) (URL: https://lenta.ru/articles/2017/01/13/pinchuk/. 2017. 13.01).

У контексті інформаційної підтримки «плану Пінчука» «Независимая газета» в публікації «В Киеве взялись за зятя Кучмы» пише: «Некоторые украинские эксперты отмечают, что бизнесмен выражал вовсе не российскую позицию». Руководитель Центра прикладных политических исследований «Пента» В. Фесенко отметил, что мнение В. Пинчука может быть созвучно позиции представителей новой американской администрации: «Они будут договариваться с Россией. И как бизнесмен он понимает, что затягивание конфликта приводит к стагнации экономики, создает огромные проблемы…» (коментарі, створення інформаційної хвилі) (URL: http://www.ng.ru/cis/2017-01-26/1_6912_kiev.html. 2017. 26.01).

«Военное обозрение» у матеріалі «Путин идёт на Украину» пише: «Понятно, что Пинчук запустил так называемый “пробный шар”, запустил его из Америки в WSJ, намекая этим, что основывается на инсайдерской информации из своих источников, видимо, в Фонде Клинтон, предупреждая об объективной реальности, которая обрушится на Киев буквально после 20 января, после инаугурации президента Д. Трампа. По сути, в своей статье В. Пинчук сказал, какой будет новая политика США на Украине, и, предложил предусмотрительно сделать правильный выбор.

… Очевидно, что складывается новая олигархическая рать: Онищенко – Фирташ – Пинчук и др. Укро-олигархи полностью зависимы от США, и будут отрабатывать изменение политики Вашингтона, с приходом Трампа» (коментарі, створення інформаційної хвилі) (URL: https://topwar.ru/106613-putin-idet-na-ukrainu.html. 2017. 4.01).

Приводом для використання маніпулятивних технологій у російських ЗМІ залишалася тема нової адміністрації США та прогнози щодо України після приходу до влади Д. Трампа. Так «Известия» в статті «Демократы опасаются сделки Трампа с Россией по Украине» пише: «По словам эксперта, новый президент США намерен в скором времени встретиться с президентом России и почти наверняка предложит российскому лидеру “украинскую сделку”» (створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет) (http://izvestia.ru/news/658599. 2017. 20.01).

«Газета.ru» в статті «Что Трамп грядущий готовит Порошенко» змальовує такі перспективи: «Новый президент США может коренным образом изменить вектор политики в отношении Киева, а без поддержки из-за океана Порошенко будет все тяжелей сопротивляться давлению из Москвы»; «вероятность нового “майдана” останется высокой» (створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет) (URL: https://www.gazeta.ru/politics/2017/01/06_a_10464503.shtml. 2017. 6.01).

«Аргументы и факты» в матеріалі «Вокруг гетмана измена» з підзаголовком «Киев лишается международной поддержки, и это скажется на судьбе Порошенко, уверен политолог Вадим Самодуров» далі пише: «Однако Д. Трамп и В. Путин могут договориться насчёт Донбасса примерно в таком ключе: американцы не будут предоставлять Киеву оружие и специалистов, и на словах даже призовут Порошенко к соблюдению минских соглашений. … Очень велик риск для “шоколадного барона” просто-напросто не досидеть до ближайшего электорального цикла» (створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет) (URL: http://www.aif.ru/politics/opinion/vokrug_getmana_izmena. 2017. 27.01).

Результати моніторингу виявили також активне використання ЗМІ таких інформаційних маніпуляцій, як коментарі, створення інформаційної хвилі, створення асоціацій. Ці маніпуляції дуже часто зустрічаються у висвітленні загостреннь ситуації на Сході України. «Российская газета» у матеріалі «Москва возложила вину за обострение ситуации в Донбассе на Киев» пише: «…Реализация минских соглашений предполагает прекращение силовых действий в Донбассе, а Киев своими действиями разжигает войну в регионе»; «Выполнение аспектов минских договоренностей …предполагает фактическую отмену карательной операции – так называемой АТО. Без политической воли Киева это невозможно сделать мирным путем» (створення асоціацій) (URL: https://rg.ru/2017/01/27/moskva-vozlozhila-vinu-za-obostrenie-situacii-v-donbasse-na-kiev.html. 2017. 27.01). В іншій статті «Донецк под огнем» зазначається: «Армии ДНР не оставалось ничего иного, как адекватно отвечать. … Начав с провокаций, украинскому командованию уже тяжело резко от них отказаться. Я говорю и о главнокомандующем Порошенко. Без его приказа начало обострения было невозможно» (коментарі, створення інформаційної хвилі) (URL: https://rg.ru/2017/01/31/obostrenie-situacii-v-dnr-sovpalo-s-vizitom-poroshenko-v-germaniiu.html. 2017. 31.01).

«Независимая газета» в статті «Украина сохраняет курс на конфронтацию» пише: «…Выход из состава Украины неподконтрольных территорий. … связан с неготовностью Киева к диалогу с политиками и населением, проживающим в Донбассе …» (створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет) (URL: http://www.ng.ru/courier/2017-01-30/11_6915_ukraina.html. 2017. 30.01).

«Московский комсомолець» у статті «На Донбассе начался кошмар: бои у Авдеевки парализовали регион» подає думку Д. Денисова, політолога: «Мы видим вопиющую провокацию со стороны Украины. Всем понятно, что в нынешней ситуации в стабильности заинтересованы как раз ДНР и ЛНР…»; «Р. Ищенко: “Все происходящее выгодно Порошенко, так как в конце января он окончательно лишился коалиции в Верховной Раде”» (створення інформаційної хвилі, анонімний авторитет) (URL: http://www.mk.ru/politics/2017/01/31/na-donbasse-nachalsya-koshmar-boi-u-avdeevki-paralizovali-region.html. 2017. 31.01).

«Военное обозрение»: «Обострение на Донбассе: даже Хуг прозрел» пише: «Больная майданом Украина продолжает грезить о возвращении Донбасса под свой контроль, и отнюдь не мирными способами» (створення інформаційної хвилі, створення асоціацій) (URL: https://topwar.ru/107797-obostrenie-na-donbasse-dazhe-hug-prozrel.html. 2017. 24.01).

Значний пласт маніпулятивних повідомлень російських ЗМІ спрямовано на негативне зображення ситуації в Україні: економічної, соціальної, політичної; робляться прогнози щодо «майданів»; коментуються реформи. Видання Lenta.ru в матеріалі «Ай, болит!», підзаголовок якого «Кто сумеет окончательно разрушить систему здравоохранения Украины», далі пише: «В Украине вспыхнули “медицинские войны”: известный кардиохирург Б. Тодуров и ряд представителей отрасли открыто выступили против чиновников Минздрава»; «Впрочем, похоже, что Рада со своей позицией относительно Супрун определилась: депутаты уже требуют от правительства уволить ее за “преступную халатность, которая стоила жизни десяткам тысяч наших граждан”» (коментарі, постановка риторичних запитань) (URL: https://lenta.ru/articles/2017/01/23/vy_vse_bolny/. 2017. 23.01). Продовжує тему «Московский Комсомолец», стаття якого називається «Глава Минздрава Украины предложила лечить солдат АТО дронами из грибов», а підзаголовок «Депутаты требуют назначить адекватного министра здравоохранения», далі продовжує: «В медицинском сообществе заявили, что в результате деятельности У. Супрун в Украине погибло больше людей, чем от военных действий в зоне АТО. Начать с того, что в стране просто пропали все вакцины» (створення інформаційної хвилі) (URL: http://www.mk.ru/social/2017/01/17/glava-minzdrava-ukrainy-predlozhila-lechit-soldat-ato-dronami-iz-gribov.html. 2017. 17.01).

Видання Lenta.ru зі статтею «Больше жути» розповідає про загрози, які чекають на Україну в новому році: «В 2017 г. поводов для негодования у населения прибавится. Прежде всего, конечно, это запредельные тарифы на услуги ЖКХ» (створення інформаційної хвилі) (URL: https://lenta.ru/articles/2017/01/09/future_ua/. 2017. 9.01).

Робить прогноз і «Комсомольская правда» в матеріалі «Что ждет незалежную в 2017 году», вміщуючи думки аналітиків та експертів: «Основной проблемой для правительства Украины станет социальная сфера, – уверена А. Решмедилова. … Уже к апрелю, когда иммунитет правительства закончится, Кабмину придется либо предлагать новую стратегию экономического развития, либо уходить в отставку» (анонімний авторитет) (URL: http://www.kp.ru/daily/26627/3647119/. 2017. 10.01).

«Военное обозрение» в статті «Больные братья и мертворождённый нацизм» задається питанням «Что делать с украинским национализмом? Этим вопросом многие задаются уже не первый десяток лет, а за последние три года он действительно стал ребром, и не только для ближайших соседей, но и для самих кураторов недоделанного фашизма в Украине»; «Украина давно превратилась в фашистское государство и эту проблему сейчас нужно решать всем миром, пока она не превратилась в настоящего монстра и не выплеснулась за границы умирающего государства» (створення асоціацій, постановка риторичних запитань, створення інформаційної хвилі) (URL: https://topwar.ru/107789-bolnye-bratya-i-mertvorozhdennyy-nacizm.html. 2017. 26.01).

«Аргументы и факты» в статті «Третий Майдан на горизонте» звертає увагу на думку політолога В. Самодурова, який пише: «Надо всем этим цирком стоит один человек, на котором формально лежит ответственность за всё происходящее. Это президент Порошенко. В истории есть масса случаев, когда пришедшие на волне массовых движений лидеры потом их разгоняли. Германия Гитлера и штурмовики, Испания Франко и фалангисты, Румыния Антонеску и легионеры – везде заканчивалось одинаково: ультраправые поддерживали деятеля, который, придя к власти, затем с ними расправлялся» (маніпуляція заголовком, анонімний авторитет створення асоціацій) (URL: http://www.aif.ru/politics/opinion/tretiy_maydan_na_gorizonte. 2017. 17.01). Інша стаття цього ж видання «Как Майдан похоронил ведущие предприятия Украины» описує ситуацію в українській промисловості у безапеляційній маніпулятивній силістиці анонімного авторитету: «Деградация, подошедшая к точке невозврата, коснулась многих отраслей, как высокотехнологичных (авиация, ракетостроение, производство двигателей и пр.), так и объектов инфраструктуры (например, украинская газотранспортная система). Степень износа дорожного фонда и железнодорожной инфраструктуры достигает 90–95 %», працюючи при цьому на створення відповідної інформаційної хвилі (URL: http://www.aif.ru/money/opinion/kak_maydan_pohoronil_vedushchie_predpriyatiya_ukrainy. 2017. 11.01).

«Комсомольская правда» в статті «Дневник киевлянки: На Украине работники науки и прочие бюджетники – между огнем и прорубью», підзаголовок якої «Аванс не выдали, а зарплаты задержат», використовує технології створення інформаційної хвилі, коментарі: «Всех интересует “3200 и когда дадут”. Все только об этом между собой и говорят»; «Знаменитый институт им. Патона переживает колоссальное сокращение: увольняют научных сотрудников…» (URL: http://www.kp.ru/daily/26633.5/3651914/. 2017. 22.01). Інша група матеріалів стосується іноземної підтримки. Так, «Российская газета» в статті «Рекомендовали озаботиться» наголошує на «втомі» ПАРЄ від України та вказує, що організація прийняла рекомендацію, у якій «…за ритуальными словами о поддержке “амбициозных реформ” ясно читается недовольство трехлетним правлением новой украинской власти» (коментарі) (URL: https://rg.ru/2017/01/26/ukrainskij-vopros-vyzval-v-pase-ostrye-debaty-i-kritiku.html. 2017. 26.01).

Здійснений аналіз результатів моніторингу зарубіжних ЗМІ покликаний не лише визначити, які саме зарубіжні ЗМІ вдаються до інформаційних маніпуляцій і беруть, таким чином, участь в антиукраїнській пропаганді, а й виявити домінуючі маніпулятивні тренди з метою вироблення інструментів для мінімізації їх негативного впливу.

Варто також зазначити, що лідерами з використання маніпулятивних технологій залишаються такі видання: «Военное обозрение», «Лента.ру» «Российская газета», «Московский комсомолець», «Известия», «Аргументы и факты», «Комсомольская правда».




Методи маніпулятивних технологій
Апелювання до страху: намагання отримати підтримку своїм ідеям/поглядам, використовуючи наявні страхи та упередження аудиторії.

Створення погрози: прийом «стратегічного» характеру, що впливає на емоції масової аудиторії. Його головне завдання – змусити боятися.

Фактографічність: розгляд факту поза контекстом, описання факту без його аналізу, узагальнення, причинно-наслідкових зв’язків.

Отруйний сендвіч: специфічна структуризація тексту, спрямована на те, щоб приховати від аудиторії «непотрібну» правду: комунікатор дає позитивне повідомлення між негативною передмовою і негативним висновком. За наявності у комунікатора певних здібностей і досвіду позитивне повідомлення може залишатися непоміченим аудиторією.

Створення асоціацій: об’єкт в очах громадськості штучно прив’язується до чогось такого, що сприймається масовою свідомістю як дуже погане (чи навпаки – гарне). Для цієї мети широко використовуються метафори. Практикується зв’язування імені політичного опонента з тяжким становищем народу, негативний образ, з яким асоціативно вдається в масовій свідомості зв’язати супротивника (фашист, сталініст, хабарник, мафіозі тощо).

Принцип контрасту: детально описується інформація про політичних опонентів, яка має негативне забарвлення, а поряд з нею подається позитивна інформація про «своїх» політиків;

Підміна: один з варіантів використання дискурсивних одиниць маніпулятивного характеру для позначення несприятливих дій і навпаки. Так, погроми називаються «демонстраціями протесту», бандитські формування – «борцями за волю», найманці – добровольцями тощо.

«Очевидці»події: ефективний прийом, нерідко використовуваний для створення емоційного резонансу. Опитується багато випадкових людей, зі слів яких формується необхідний значеннєвий і емоційний ряд.

Помилкова аналогія чи наведення маніпулятивних аналогій: маніпуляція, спрямована на приховуваня справжньої причини в будь-якому питанні, заміну її помилковою аналогією. Наприклад, відбувається некоректне зіставлення різних, інколи навіть взаємовиключних наслідків, які в даному випадку видаються за одне. Ігнорується логічна складова у ряді питань мало не протилежного характеру, які представляються маніпуляторами як один причинно-наслідковий ланцюжок.

Констатація факту: бажаний стан речей подається ЗМІ як факт, що вже здійснився.

Коментарі: ціль – створення такого контексту, у якому думки людини формуватимуться у потрібному напрямі. Повідомлення про факт супроводжується інтерпретацією коментатора, який пропонує читачу чи глядачу кілька раціональних варіантів пояснення.

Класифікатори: слова-«приправи» для будь-якого інформаційного повідомлення. По-перше, це слова і сполучення, корисні для опису власної «позитивної і конструктивної позиції». По-друге, це «слова, що контрастують» для того, щоб у негативному ключі охарактеризувати супротивника. Типовий варіант повідомлення в новинах: «учасники акції»... (варіанти: «люди похилого віку, особи без певних занять, серед яких є злочинні елементи, алкоголіки і наркомани; радикально налаштовані молоді люди, що сповідують екстремістські погляди...»; «акція проводиться за гроші»... тощо).

Ефект ореолу: перенесення позитивних/негативних характеристик певної особи або сфери діяльності, процесу, держави на інші, наближені до них, але не пов’язані з уже проявленими. Наприклад, людину, яка домаглася вагомих успіхів у якійсь конкретній галузі, оточуючі вважають здатною на більше й в інших справах, а також приписують цілий ряд позитивних якостей.

Ефект бумеранга: перенасичення інформаційного простору негативною/позитивною інформацією, яка у підсумку починає викликати в аудиторії зворотний ефект – роздратування надмірною кількістю «позитиву» або симпатію через співчуття у випадку постійної критики.

Забовтування: використовується з метою зниження актуальності явища чи формування негативного ставлення до нього, створення т. зв. «інформаційного шуму», коли за потоком другорядних повідомлень потрібно сховати якусь важливу подію чи головну проблему.

Анонімний авторитет: апелювання до авторитетної думки з метою викликати довіру до повідомлення, наприклад: «учені на підставі багаторічних досліджень установили...», «експерти вважають...» тощо.

Рекомендація: використання репутації чи ролі індивіда, який рекомендує (експерт, поважна публічна особа тощо); рекомендації по суті є цитуваннями в контексті чи поза ним, особливо на підтримку чи проти здійснюваної політики, дій, програм чи осіб.

Блискучий фантик: слова, які позитивно описують обєкт, але нічого не говорять по суті. При цьому характеристики розпливчасті настільки, що можуть бути застосовані до будь-якого об’єкту, водночас спростувати їх та назвати помилковими не можна.

Нечітке припущення чи підміна факту думками: ця техніка використовується коли ідея, яку пропагандист хоче вкорінити, буде викликати менше довіри, якщо її задекларувати прямо. Концепція натомість багаторазово припускається або подається так, що вона випливає зі змісту.

Використання стереотипів: техніка призначена спровокувати упередження в аудиторії навішуванням на об’єкт пропаганди ярликів, які зображають об’єкт пропаганди в такому світлі, що цільова аудиторія його боїться, ненавидить або гидиться чи вважає небажаним.

Багатократне повторення: цей підхід для аргументації використовує невтомне повторення ідеї. Ідея, простий слоган, який повторюється достатню кількість разів, може сприйнятися як правда.
Ствердження: надання ЗМІ переваги бездоказовим аргументам замість об’єктивної дискусії, що обмежує плюралізм думок і просуває лише одну точку зору.

Постановка риторичних запитань: представник ЗМІ ставить аудиторії просте запитання, водночас наділяючи його відповідним підтекстом.

Ефект первинності: при надходженні суперечливої інформації, перевірити яку неможливо, людина вірить тій, яка надійшла першою. А змінити вже сформований погляд дуже важко.

Відволікання уваги: за допомогою відеоряду, розбавлення повідомлень непотрібною інформацією, яка відволікає увагу від важливої суспільної події.

Благі слова: слова у системі цінностей цільової аудиторії, які створюють позитивний образ, якщо застосовуються до особи чи речі. «Мир, щастя, безпека, мудре керівництво, свобода, правда тощо» – є благими словами. Багатьма релігійність розглядається як благість, асоціація з нею дає великі переваги.

Вибіркова правда: пропагандист говорить правду, або таку вибірку з правди, яка необхідна для його цілей, і говорить її в такий спосіб, що слухач і не думає, що отримує пропаганду… Мистецтво пропаганди – це не брехати, а скоріше вибирати правду, яка тобі необхідна, та подавати її в суміші з іншою правдою, яку хоче почути аудиторія

Блискучі узагальнення: це емоційно наповнені слова, які додаються до продукту чи ідей, але не передбачають ніяких конкретних аргументів чи аналізу.

Дезінформування: створення або видалення інформації з публічних документів з метою створення неправильного документування події або дій особи чи організації, включаючи повну фальсифікацію фотографій, кінокартин, трансляцій та звукозаписів, подібно до друкованих документів.

Емоційний резонанс чи нагнітання негативного емоційного фону: спосіб створення у широкої аудиторії певного настрою з одночасною передачею пропагандистської інформації. Емоційний резонанс дозволяє зняти психологічний захист, що на усвідомлюваному рівні створює людина, намагаючись відгородитися від пропагандистського чи рекламного «промивання мозків». Одне з основних правил пропаганди говорить: у першу чергу потрібно звертатися не до розуму, а до почуттів людини.

Буденна розповідь: представлення інформації, яка може викликати небажаний ефект, у звичайному, «буденному» тоні, начебто нічого дивного і тим більше страшного не відбувається.

Однобічність висвітлення подій: у цьому випадку маніпулятивність методики, яка застосовується, спрямована на однобічність висвітлення подій, коли надається можливість висловитися лише одній стороні процесу, у результаті чого досягається помилковий (прихований, маніпулятивний) ефект при можливій інтерпретації подій, що подаються в матеріалі, фактично подібну інтерпретацію виключаючи.

Створення інформаційної хвилі: пропагандистська акція спрямована на стимулювання активного коментування певної інформації значною кількістю ЗМК. Головна мета використання цього прийому полягає в створенні т. зв. «вторинної інформаційної хвилі» на рівні міжособистісного спілкування – для ініціювання відповідних обговорень, оцінок, появи відповідних чуток, – тривалому циркулюванні потрібної інформації в інформаційному просторі. Усе це дає змогу багаторазово підсилити потужність інформаційно-психологічного впливу на цільові аудиторії.

Зсув акцентів: перенесення автором маніпуляції уваги аудиторії з небажаних для нього на потрібні йому аспекти, надання небажаній інформації другорядного значення.

Розмахування прапором: намагання виправдати дію на підставі того, що це патріотично або певним чином діє на користь країні, групі або ідеї, яку підтримує цільова аудиторія.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconЗасновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека
Редакційна колегія: Н. Іванова (відповідальна за випуск), Ю. Половинчак, Т. Дубас, В. Гребенюк
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconВ. Горовий Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна академія наук україни національна бібліотека україни імені в. І. Вернадського яворська уляна Петрівна

Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconПідрозділ нбув: Відділ науково-бібліографічної інформації Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького
Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького подарувала нбув видання
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconГоловний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01. 01. 1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр бібліотечних електронних ресурсів І технологій
Представляємо Вашій увазі інформацію про книжкові видання з виставки нових надходжень нбув. З експозицією можна ознайомитися в читальному...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна бібліотека україни імені В. І. Вернадського
Представляємо Вашій увазі інформацію про книжкові видання з виставки нових надходжень нбув. З експозицією можна ознайомитися в читальному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка