Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека



Сторінка8/11
Дата конвертації16.03.2018
Розмір1.79 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Блог на сайті «Цензор.НЕТ»

Про автора: Олексій Кудрявцев, голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України

Закон 1817 – зброя проти будівельних афер

Через недосконалість будівельного контролю постраждали тисячі українців

Проблемні будівельні майданчики та протести громадськості, будівельні афери з тисячами ошуканих інвесторів, складнощі з оформленням прав власності на придбані квартири, а також з підключенням газу, світла та води.

Всі ці проблеми пов'язані з недосконалим механізмом контролю за початком будівництва, який давно не відповідає реаліям, і який «талановито» використовують недоброчесні забудовники у своїх схемах.

В Україні, як і в більшості країн Європи, об'єкти будівництва мають три класи наслідків: незначний, середній і значний. Об'єкти середнього класу – це основна частина забудови, вона потребує відповідного контролю. Однак у свій час цей клас штучно був розділений на III та IV категорії складності. При цьому об'єкти, віднесені до III категорії, було дозволено зводити за так званим декларативним принципом.

В результаті 99% об'єктів середнього класу були віднесені до III категорії. Іншими словами, понад 80% багатоповерхівок отримували дозвіл на будівництво за так званим декларативним принципом, просто вказуючи дані в декларації та надсилаючи її до інспекції. При цьому інспектор має право перевіряти лише повноту поданих забудовником даних, а не їх достовірність. Тобто органи держархбудконтролю фактично не мали законних способів перевірити законність документів на землю, проектну документацію, містобудівні умови та обмеження.

Звідси – то паркінг раптом зникає, і немає де поставити своє авто, то громадськість протестує, оскільки будинок зводиться незаконно, то роками не підключають газ і воду. Не кажучи вже про явні афери на кшталт сумнозвісних будинків Войцехівського.

В результаті інспекція отримує тисячі скарг від населення, звернення активістів, але з шахраями важко щось зробити. Бо, як правило, порушення виявляються вже тоді, коли вони втілені «в бетоні та склі». А штрафи, які ми маємо право накладати на забудовників, не дуже їх лякають та не вирішують проблему по суті.

Змінити ситуацію, що склалася, можна тільки врегулювавши законодавчий механізм видачі дозвільних документів на будівництво. І справа вже зрушила з місця – 8 лютого 2017 року Президент підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».

Головне нововведення – дозвіл на зведення житлових комплексів, багатоповерхівок, торговельно-розважальних комплексів та офісних будинків буде видаватися виключно при наявності повного пакету дозвільної документації, перевіреної відповідним органом держархбудконтролю. Цей крок, насамперед, повинен підвищити законність будівництва. Адже документація буде прийматися не «на віру», а тільки в оригіналах, з перевіркою реальних документів та контролем їх законності.

Що стосується безпеки. Раніше, ще на етапі проектування, щоб зекономити витрати на зведення будинку, замовник та проектувальник могли обійти вимоги нормативів, економлячи на марці бетону, кількості паль, пожежній безпеці і так далі. Зараз закон зобов'язує отримати висновок будівельної експертизи на проект будівництва. Як правило, експертиза дає серію зауважень до проекту, які необхідно врахувати, інакше позитивного висновку не буде, відповідно не буде і дозволу на будівництво.

Після запровадження нових нормативів кінцевий інвестор отримає чітке розуміння – що і де він купує і наскільки це законно. Адже тепер, якщо забудовник вносить зміни в проект, добудовує паркінг чи прибирає раніше заявлений дитячий майданчик, він повинен повідомити про це протягом трьох днів. Інакше – будівельні роботи зупиняються.

Нарешті новий закон підвищив штрафи для забудовників-порушників. За деякими позиціями штрафи збільшено в 4 рази, що повинно стимулювати забудовників працювати чесно.

Важливим кроком у створенні комфортного оточення стане жорсткий контроль питання забезпечення доступного простору для людей з обмеженими можливостями, зокрема, дотримання всіх нормативів при облаштуванні пандусів та проїздів. Час зупинити системне ухиляння забудовників від вимог не просто норм, а звичайної людяності. Тим більше, що будівництво з урахуванням таких вимог – це комфортне середовище не лише для осіб з інвалідністю, але й для мам з візочками, дітей, людей похилого віку. Відповідно до нового закону, будинок без організації відповідних заходів просто не приймуть в експлуатацію.

На адресу цього закону та його авторів часто лунали докори в зарегульованості та посиленні контролю. Однак Закон збільшує не повноваження контролюючих органів, а їх відповідальність за законність будівництва. Раніше посадові особи, реєструючи декларативні документи, перевіряли тільки повноту вказаних даних, а не їх зміст, відповідно і не несли відповідальність за проблемні будівництва. Тепер, видаючи дозвіл на будівництво, посадова особа обов'язково має перевірити наявність повного пакету документів, а це означає, що виникає відповідальність чиновника за прийняте рішення.

З першого погляду новий закон має нарешті навести порядок в будівництві. Але очікувані ефекти від його реалізації залежать від усіх сторін, які будуть застосовувати його в діяльності – і містобудівні органи, і проектанти, і забудовники. Адже важливо, щоб змінився не лише порядок оформлення документації, але й соціальна відповідальність за нову якість будівництва(http://censor.net.ua/blogs/5364/zakon_1817_zbroya_proty_budivelnyh_afer). – 2017. – 02.03).


***

Юридический блог компании Jurimex

Про автора: Иван-Руслан Пшик
Законодавчі зміни в оподаткуванні транспортним податком: інформує ДФС
Державна фіскальна служба (далі – ДФС) у листі від 20.01.2017 р. № 1296/7/99-99-13-03-02-17 наголосила на кількох ключових змінах до ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПК України), що набрали чинності з 01.01.2017 р., і стосуються механізму обчислення середньоринкової вартості легкових автомобілів з метою віднесення їх до об’єктів оподаткування транспортним податком.

Перш за все, за новою редакцією ст. 267 ПК України об’єктом оподаткування являються легкові автомобілі: 1) з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та 2) середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Двократне зменшення показника розмірів МЗП для віднесення легкового автомобіля до об’єкту оподаткування (у 2016 році відповідний показник дорівнював 750 розмірів МЗП) зумовлене підвищенням розміру цієї соціальної гарантії до 3200 гривень з початку поточного року. Таким чином грошове вираження порогу «розкішності» транспортного засобу було збалансовано і він істотно не змінився: з 1 033 500 грн в 2016 р. на 1 200 000 грн в 2017 р.

Наступним у ДФС вказали на суттєву зміну в методиці визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів. Наразі абз. 2 пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, передбачає, що середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. Тобто при обчисленні середньоринкової вартості більше не враховуються тип двигуна легкового автомобіля та коробки переключення передач, як це відбувалось до внесення аналізованих змін.

Проте, наразі залишається чинною Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою КМУ від 18.02.2016 № 66 (далі – Методика), яка враховує виключені показники при обрахуванні середньоринкової вартості автомобіля: «Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач».

Водночас, норми ПК України відповідно до ст. 5 мають пріоритетне значення перед нормами інших НПА у випадку наявності колізії. Тобто незважаючи на положення Методики, при визначенні середньоринкової вартості легкових автомобілів тип двигуна та тип коробки переключення передач враховуватись не повинні. Отже, і сама Методика у такому випадку застосуванню не підлягає.

Насамкінець контролюючий орган вказав на не менш важливе нововведення – з 1 січня 2017 року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального. Відповідний обов’язок повинен бути виконаним Мінекономрозвитку до 1 лютого податкового (звітного) року. Проте станом на сьогодні, як уже було зазначено, підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання визначення середньоринкової вартості, не приведені у відповідність до вимог чинного ПК України. Вказане передбачає неможливість вчасного виконання відповідних вимог та публікації списку об’єктів оподаткування транспортним податком до 1 лютого 2017 року.

Наслідки відсутності переліку об’єктів оподаткування транспортним податком на вказану у ПК України дату з тексту ст. 267 прямо не простежуються. Проте системний аналіз вказаної норми дає підстави зробити наступні висновки:

1) обов’язковими ознаками легкового автомобіля, який відноситься до об’єктів оподаткування транспортним податком, являються його вік та середньоринкова вартість. При цьому єдиним суб’єктом, який уповноважений визначати середньоринкову вартість транспортних засобів з метою оподаткування транспортним податком виступає Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

2) результатом визначення середньоринкової вартості та встановлення віку транспортних засобів є публікація відповідного переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального, тобто публікація об’єктів оподаткування транспортним податком.

Відсутність вказаного переліку унеможливлює ідентифікацію конкретного транспортного засобу об’єктом оподаткування транспортним податком, так як неможливо встановити наявність необхідних ознак об’єкту оподаткування, адже визначення середньоринкової вартості є виключним обов’язком Мінекономрозвитку та не може бути виконаним платником податку самостійно. Наявна на даний момент на офіційному веб-сайті міністерства формула визначення середньоринкової вартості застосуванню не підлягає, оскільки не враховує останніх змін до ст. 267 ПК України та обчислює відповідний показник на основі зайвих даних (пробіг, тип двигуна, тип переключення коробки передач).

Отже, реалізація положень ПК України щодо оподаткування транспортним податком стоїть під сумнівом (http://jurblog.com.ua/2017/02/zakonodavchi-zmini-v-opodatkuvanni-transportnim-podatkom-informue-dfs). – 2017. – 22.02).

***

Юридический блог компании Jurimex

Про автора: Мирослава Нечай
Нові правила відшкодування ПДВ

З 01 квітня 2017 року набере чинність Постанова Кабінету Міністрів України (надалі – Мінфін) від 25 січня 2017 року № 26, якою затверджується новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі – Реєстр).

Адміністратором вищезазначеного Реєстру буде Міністерство фінансів України, а сам Реєстр планується, що буде формуватися автоматично на підставі інформації з баз даних ДФС України та Держказначейства.

Заява про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (надалі – Заява), яка подається у формі додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ, протягом операційного дня її отримання із бази даних ДФС України буде автоматично вноситися до Реєстру у хронологічному порядку її надходження. Так, за поданою Заявою в Реєстрі буде відображатися інформація щодо найменування платника ПДВ; його індивідуального податкового номеру; дати подання такої Заяви у складі податкової декларації; номера податкової декларації; суми ПДВ, яка заявлена платником до бюджетного відшкодування; а також реквізитів банківського рахунка платника ПДВ для перерахування бюджетного відшкодування; реквізитів бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Якщо ж платником ПДВ в подальшому будуть внесені зміни до додатку 4 (Д4) податкової декларації з ПДВ, то такі зміни теж відповідно відображатимуться у Реєстрі протягом операційного дня отримання уточнюючого розрахунку.

Крім того, із бази даних ДФС у Реєстрі буде відображатися інформація щодо: дати надсилання платнику ПДВ повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку; суми ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; дати початку та закінчення проведення перевірки, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дати складення та вручення платнику ПДВ акта перевірки; дати та номера податкового повідомлення-рішення (надалі – ППР) та неузгодженої фіскальними органами суми бюджетного відшкодування; дати початку і закінчення оскарження ППР, а також оскаржуваної суми ПДВ; та реквізитів бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування.

Також у Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку відображатиметься узгоджена сума бюджетного відшкодування та дата її узгодження, що з 01 січня 2017 року, відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), є підставою для перераховування Держказначейством цієї суми на поточний банківський рахунок платника або у рахунок сплати грошових зобов’язань чи погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру, а інформація щодо дати і суми повернутого ПДВ відображатиметься Держказначейством України у Реєстрі. Якщо ж бюджетне відшкодування буде здійснюватися за рішенням суду, то у Реєстрі також вказуватимуться дата і номер такого судового рішення.

Дані, зазначені в Реєстрі (крім інформації щодо банківських рахунків платників ПДВ) підлягатимуть щоденному оприлюдненню на офіційному веб-сайті Мінфіну, за винятком вихідних, святкових та неробочих днів.

Отже, як бачимо, положення вищезазначеного Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повністю відповідають нормам статті 200 ПК України.

Одночасно, із вступом в силу нового Порядку, затвердженого Наказом Мінфіну від 25 січня 2017 року № 26, втратять чинність постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68 «Про затвердження Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» та від 17 січня 2011 року № 39 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість».

Крім того, пунктом 2 Наказу Мінфіну від 25 січня 2017 року № 26 установлено, що до 01 квітня 2017 року Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюватиметься у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Водночас, з 1 січня 2017 року вступили в силу зміни до статті 200 ПК України, що встановлюють нові правила здійснення бюджетного відшкодування. А тому застосування діючих до 01 квітня 2017 року підзаконних нормативних актів (тобто постанови КМУ від 22 лютого 2016 року № 68 та від 17 січня 2011 року № 39) можливе лише в тій частині, яка не суперечить статті 200 ПК України(http://jurblog.com.ua/2017/02/novi-pravila-vidshkoduvannya-pdv/). – 2017. – 22.02).
***

Блог на сайті «LB.ua»

Про автора: Олександр Ярчанка, експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ
Медична реформа: публічні консультації проти телевізійних істерик

Команда громадської організації «Центр UA» (засновники рухів Чесно, Новий громадянин, платформи Реанімаційний Пакет Реформ) змінила умови праці – з затишного офісу в центрі Києва аналітики, експерти та фахівці з комунікації переселилися в мікроавтобус, щоб півроку працювати в обласних та районних центрах по всій країні. В команди Центру UA дуже амбітна мета – зробити демократичні зміни в Україні незворотніми. Ключовим інструментом в досягненні цієї мети є публічні консультації з зацікавленими сторонами, які допомагають зібрати думки місцевих громад, щоб врахувати їхнє бачення щодо реформ на національному та місцевому рівнях.

В кожній області ми працюємо не лише в обласному центрі, але також і в районних центрах для того, щоб викристалізовувати зміни до державної політики в консультаціях на рівні тих, хто ці реформи потім буде втілювати – виборців, лікарів, пацієнтів, депутатів місцевих рад, голів об’єднаних територіальних громад. Теми, з якими ми їздимо наступні: доступ до прийняття рішень, контроль публічних фінансів, виборчі правила і охорона здоров’я. Власне медична реформа, а точніше дискусія щодо її реалізації на місцях і є моєю задачею у цьому турі. І підсумок кожної обласної дискусії я планую викладати в своєму блозі.

Ми приїжджаємо в місто, вже попередньо домовившись про участь в різних типах зустрічей з усіма представниками зацікавлених сторін: лікарями, пацієнтськими і громадським організаціями, керівниками мед закладів, медичних ВУЗів, депутатами місцевих рад, керівниками об’єднаних територіальних громад. Для кожної групи є свій ефективний формат роботи для отримання пропозицій та зворотного зв’язку щодо зміни політики. Тоді, як студентам зручніше прослухати лекцію та мати можливість поставити питання, журналістам зручніше зустрітися за кавою і не поспішаючи поставити всі питання щодо майбутньої реформи та її регіональної реалізації в цьому конкретному місті. Але головними подіями в кожному місті нашого туру є комплексні консультації щодо пропонованих змін державної політики в сфері фінансування системи охорони здоров’я та виборчого законодавства. Цей тандем тем може здаватися дивним на перший погляд. Водночас, саме Парламент та місцеві ради можуть вже цього року або дати повноцінний старт реформі на усіх рівнях, або заблокувати будь-які зміни. До компетенцій Верховної Ради належить законодавче забезпечення реформи, в свою чергу місцеві ради повинні будуть ухвалити ряд рішень щодо статусів місцевих закладів охорони здоров’я.

Протягом двох перших тижнів ми відвідали Житомирщину і Хмельниччину. Перше, що кидається в очі, це здивування з приводу приїзду керівництва МОЗу та готовність в. о. міністра і заступників обговорювати кожен пункт реформи, фіксуючи пропозиції лікарів, представників місцевого самоврядування та керівників закладів охорони здоров’я. Питання та пропозиції переважно доволі конкретні та стосуються, зазвичай, практичного впровадження реформи: хто і з ким укладатиме контракт щодо надання медичних послуг на первинній ланці; що входитиме у гарантований пакет медичних послуг; у який спосіб здійснюватиметься оплата за надані послуги; як бути з “вузькими спеціалістами”.

Найважливіші та найцікавіші консультації відбуваються в районних центрах. Презентацію щодо плану, графіку та змісту кроків реформи слухають уважно як лікарі, так і депутати місцевих рад та представники виконкому. Хоча на багатьох обличчях легко відчитати скепсис та недовіру. Дискусія, зазвичай, починається з повторення найпоширеніших інформаційних “страшилок”, якими щедро нафарширували інформаційний простір українців деякі телеканали:

• МОЗ позакриває лікарні, а ті, що не закриє – приватизують;

• у міністра немає диплому, і взагалі вона не повноцінний міністр,а лише в.о., отже ні про яку реформу не може йти мова;

• всіх лікарів первинної ланки змусять бути сімейними лікарями без їхньої згоди.

За 15-20 хвилин телевізор вивітрюється з голів і починається, власне, консультація щодо зміни та впровадження державної політики в сфері охорони здоров’я. Дуже часто дискусія відбувається між запрошеними лікарями та депутатами місцевих рад та представниками виконкомів і до кінця розмови учасники мало-помалу починають розуміти власні ролі у майбутній реформі. Так, для прикладу, головний лікар ЦПМСД з Коростеня Житомирської області, зрозумівши, що укладання декларацій – угод жителів громади з лікарями, принесе йому додаткові кошти, задався питанням, як ці кошти справедливіше розподіляти між лікарями Центру, які безпосередньо укладатимуть декларації з пацієнтами. Очевидне запитання, поза як, керівнику закладу потрібно розуміти, чим стимулювати працівників іти до пацієнтів. У теперішній ситуації головний лікар місцевої лікарні дуже обмежений у можливості фінансових стимулів для працівників, оскільки заробітна платня нараховується згідно тарифної сітки. А тарифи у медицині, приблизно однакові і для того терапевта, який приймає двох пацієнтів в день, і для того, хто надає послуги трьом десяткам за зміну. Саме тому, зараз лікарі масово обурюються, що їхня зарплатня не набагато різниться від зарплати санітарки. Відповідь керівник знайшов без підказки: потрібно міняти форму господарювання закладу з бюджетної установи на підприємство і виплачувати зарплатню лікарям в залежності від кількості укладених декларацій. Про це він заявив присутньому на обговоренні депутату місцевої ради. Представник місцевого самоврядування пообіцяв взяти це питання під особистий контроль на наступному засіданні місцевої ради.

Інший головний лікар, правда районного стаціонару, з Хмельниччини, сказав, що нічого реформувати не потрібно, просто “дайте більше грошей, а ми тут розберемось”. Я нагадав, що держава поступово відходитиме від принципу “давання грошей” на заклади з безкоштовною медициною для громадян до принципу “закупівлі послуги” у закладів для громадян. Головний лікар почав голосно обурюватися з приводу того, що розробники реформи нічого не розуміють в своєму Києві, хоч сам лікар хвилюється лише за те, що громадяни підуть у сусідню лікарню і бюджетні гроші пройдуть повз його заклад. Це звичайно прикро, але без конкуренції, наша медицина так і залишатиметься у системі Семашко, а цього явно не хочеться ні пацієнтам, ні лікарям, які працюють з пацієнтами.

Після перших двох тижнів та кількох десятків зустрічей з кількома сотнями фахівців різних сфер вже можна занотувати кілька цінних спостережень.

По-перше: реформа потребує посиленої комунікації. Як наслідок браку інформації від міністерства та агресивної кампанії проти реформи, на місцях панують чутки і міфи, що рясно множаться останнім часом не лише на сторінках «зливних бачків» в мережі інтернет, але і в головах. Вихід, як на мене один – побільше доступної інформації для усіх, хто її шукає.

По-друге: для впровадження змін потрібен зворотній зв’язок. Тому усю отриману інформацію ми систематизуємо, скеровуємо в МОЗ і публікуємо на сайті ГО «Центр UA». А надважливим завданням МОЗу буде не лише з нею ознайомитись, але і врахувати при остаточному формуванні проектів нормативно-правових документів (https://lb.ua/blog/oleksandr_yabchanka/359843_medichna_reforma_publichni.html). – 2017. – 27.02).


***


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconЗасновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека
Редакційна колегія: Н. Іванова (відповідальна за випуск), Ю. Половинчак, Т. Дубас, В. Гребенюк
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconВ. Горовий Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconВ. Горовий. Редакційна колегія
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека. Заснований у 2011 році. Видається...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна академія наук україни національна бібліотека україни імені в. І. Вернадського яворська уляна Петрівна

Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconПідрозділ нбув: Відділ науково-бібліографічної інформації Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького
Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького подарувала нбув видання
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconГоловний редактор В. Горовий, д-р іст наук, проф., заст гендиректора нбув. Редакційна колегія
Засновник: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Видається з 01. 01. 1998 р. Виходить двічі на місяць. Головний...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна бібліотека україни імені В. І. Вернадського центр бібліотечних електронних ресурсів І технологій
Представляємо Вашій увазі інформацію про книжкові видання з виставки нових надходжень нбув. З експозицією можна ознайомитися в читальному...
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека iconНаціональна бібліотека україни імені В. І. Вернадського
Представляємо Вашій увазі інформацію про книжкові видання з виставки нових надходжень нбув. З експозицією можна ознайомитися в читальному...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка