Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі



Скачати 463.98 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації21.03.2018
Розмір463.98 Kb.
  1   2   3

Робота з засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі

На основі безпосереднього сприйняття предметів чи за допомогою зображень (наочності) у процесі навчання в учнів формуються образні уявлення і поняття про історичне минуле.

Педагогічний словник визначає наочність як один із принципів навчання, заснований на показі конкретних предметів, процесів, явищ.

Під засобами наочності в широкому сенсі мається на увазі все те, що можна сприймати за допомогою зору (зображення на екрані, макети, картини і т. п.), слуху (звукозапису), інших органів чуття.

У класифікацію наочності за зовнішніми ознаками включають друковані, екранні, звукові засоби навчання.

Застосовуючи різні параметри, розрізняють:

 за характером використаного матеріалу - документальні і художні засоби навчання



за видами сприйняття зорові, зорово-слухові, слухові;

за способами подання матеріалу - технічні і нетехнічні, статичні і динамічні;

 за організаційними формамидемонстраційні і роздаткові; 



за технікою виконанняруковані, екранні, саморобні.

Частково можуть виступати сімейні реліквії учнів на уроках з історичної пропедевтики (предмети одягу і побуту, старі фотографії, листи; грошові банкноти і т. п.); археологічні знахідки, привезені з дослідницьких експедицій рідним краєм і т. д.

Робота з художніми наочними джерелами повинна обов'язково включати два аспекти:

1) Опис зображення. Що/хто зображений? У яких відносинах один з одним знаходяться зображені на картині люди і природа предмети, що їх оточують (у гармонії чи протидії). Простір картини. Форми і лінії. Кольори і кольорові ефекти. Чи є в картині рух, контрасти рухів? Композиція картини. На чому зосереджено зображення?

2) Інтерпретація зображення. Хто ці люди, які зображені на картині? Який факт на ній відбито? Що відбувається? Хто автор зображення і для кого/чого воно призначалося? Чи виконував художник (скульптор і т. д.) цей твір за власним бажанням, чи його було замовлено? Ким, з якою метою? Які засоби використовував автор, щоб створити чесний, неупереджений образ? Які духовні цінності чи авторські пристрасті знайшли відбиток у картині (портреті, карикатурі, плакаті і т. п.). Чи належить даний твір до числа ідеологізованих?

Залежно від того, наскільки самостійно проводять цей аналіз та інтерпретацію зображення чи твору живопису учні, визначається рівень їхньої пізнавальної діяльності: репродуктивний, перетворюючий чи творчий.

Робота з картинами на уроках історії

Навчальні картини підрозділяються на «подієві», типологічні, культурно-історичні і портрети. 

«Подійні артинистворюють уявлення про конкретні одиничні події. Найчастіше вони відтворюють вирішальні моменти в історії і вимагають сюжетної розповіді.

Типологічні картини відтворюють багаторазово повторювані історичні факти, події, типові для досліджуваної епохи.

Культурно-історичні картини знайомлять учнів із предметами побуту, пам'ятниками матеріальної культури. На них можуть бути зображені пам'ятники архітектури й архітектурні стилі, побутові деталі різних часів з їх особливостями, різні механізми і принципи їхньої роботи.

Картини-портрети допомагають відтворити образи історичних діячів.

Портрет твір образотворчого мистецтва, що містить зображення певної людини чи групи людей (у живописі, скульптурі, графіці чи фотографії). Портрети можна вивчати з різних позицій. У першу чергу при вивченні портрета увага звертається на риси обличчя, що характеризують зображену на ньому людину як особистість. Поряд з розглядом анатомічних рис обличчя та їхньою розшифровкою велика увага звертається на одяг, нагороди, знаки відмінності, інтер'єр приміщення, в якому знаходиться людина тощо. Усе це коментується і дає можливість для змістовної характеристики зображеної особистості та її місця в історії.

Портрети можна вивчати з різних позицій, але опис є базовою процедурою при організації роботи учнів над портретом. Опис може бути історико-психологічний, коли перед учнями постає завдання відтворити психологічний портрет зображеної людини й простежити, як індивідуальний характер історичної особи вплинув на її діяльність. При такому описі портрета у першу чергу увага звертається на риси обличчя, що характеризують людину як особистість.

Крім власне встановлення, якою була зовнішність історичної особи, робота з портретом може бути спрямована на вивчення деталей одягу, взуття, зачісок та інших культурно-побутових деталей певної історичної епохи.

При роботі з портретом однієї особи необхідно використовувати альтернативні зображення. До опису можна долучити спогади людей, які знали людину, зображену на портреті.

Отже, при роботі з альтернативними зображеннями завдання учнів можуть бути такими:

1) виявити подібні риси обличчя на портретах.

2) встановити, який з портретів найбільш відповідає історичній дійсності.

3) співвіднести зображення особи на різних портретах з описом зовнішності сучасниками.

Ще одним цікавим методичним прийомом при роботі з портретом стає порівняння зображення з художньо-літературним описом зовнішності особи, яку здійснив письменник у своєму творі.

Можна керувати діяльністю учнів за допомогою питань: «Чи змінилося ваше сприйняття образу історичного діяча після ознайомлення з описом його зовнішності в літературному творі? Чи відповідає портретне зображення літературно-художньому опису зовнішності героя? Як опис зовнішності, здійснений письменником, доповнює зображення особи на портреті тощо?»

Історичні портрети можна використати для організації та проведення розвивальних ігор та інших форм роботи, спрямованих на активне засвоєння навчального матеріалу, насичуючи навчальний процес візуальним матеріалом.

Одним з наочних засобів навчання історії є карикатура. Вона доступна, художньо виразна, для неї характерна гостро виражена ідея. Тому карикатура легко сприймається. Карикатура-ілюстрація часто використовується для наочного підтвердження слів учителя чи самостійного дослідження учнями спірного питання. Карикатура-характеристика вимагає роз'яснення сутності, коментаря вчителя.

Для образної характеристики особистості використовується портретна карикатура, а для цілої епохи чи великого історичного явища - символічна.

Послідовність роботи з картиною на уроці :

1) учитель відкриває чи вивішує картину в той момент, коли по ходу пояснення підходить до опису зображеного на ній

2) дає учням якийсь час для сприйняття образу в цілому;

3) починаючи розповідь, указує місце і час події;

4) давши загальний опис обстановки, тла, на якому розгорнулася подія, зупиняється на головному;

5)виявляє деталі і елементи;

6) по закінченні робить загальний висновок, вказує істотні ознаки явища.

Демонстрація портретів живописців супроводжується описом історичних постатей. В опис можуть бути включені спогади людей, які знали людину, зображену на портреті, документи, що стосуються її, листи, мемуари, уривки з художньої літератури.

Навчальні картини можна застосовувати з метою розвитку, закріплення й узагальнення знань і умінь учнів. Так, учням пропонується розмістити в хронологічній послідовності декілька картин чи пояснити послідовність розташування картин учителем. Можливе проведення за картинами підсумкового повторення, наприклад з теми «Боротьба з монголо-татарськими поневолювачами».

При роботі з картиною учні набувають умінь її аналізувати; «витягати» знання з-під образу; використовувати картину у своїй розповіді і самостійно будувати розповідь з її використанням.

Для відпрацьовування умінь можна застосовувати на уроці кілька картин, але не більше 2-3. Значна кількість ілюстративного матеріалу, особливо вперше використовуваного, послабить інтенсивність сприйняття дітей, а численні образи переплутаються в їхній свідомості й ускладнять сприйняття нового.

Зміст


1.Навала Гейзеріха на Рим………………………………………………..6

2. Гуни б’ються з аланами………………………………………………..7

3. Битва Хлодвіга з вестготами. Мініатюра XIV ст…………………….8

4. Битва під Пуатьє. Художник Ш. де Стюбен…………………………9

5. Карл Великий…………………………………………………………..10

6. Юстиніан I. Мозаїка…………………………………………………...11

7. Використання «грецького вогню»……………………………………12

8. Міські стіни Константинополя (нині Стамбул)……………………...13

9. Одяг давніх візантійців………………………………………………..14

10. Заняття у вищій школі.………………………………………………15

11. Собор Святої Софії…………………………………………………..16

12. Проповідь Магомета (Мухаммада). 1840—1850 рр………………17

13. Полювання із собаками в лісі біля замку…………………………..18

14. Збирання врожаю на королівських полях………………………….19

15. Замок у Мальборку…………………………………………………..20

16. Вулиця середньовічного міста……………………………………...21

17. Походи вікінгів………………………………………………………22

18. Щит тевтонів…………………………………………………………23

19. Вступ хрестоносців у Константинополь…………………………...24

20. Жанна д’Арк під час облоги Орлеана……………………………...25

21. Битва під Гастінгсом………………………………………………...26

22. Король Генріх ІV і папа Григорій VІІ в Каноссі………………….27

23. Імператор Священної Римської імперії Фрідріх ІІ у Палермо……28

24. Ганзейський порт. Гамбург…………………………………………29

25. Генуя. 1493 р…………………………………………………………30

26. Марко Поло прибуває до Бухари…………………………………...31

27. Двобій Беовульфа з драконом………………………………………32

28. Трубадури……………………………………………………………33

29. Ян Гус на соборі в Констанці………………………………………34

30. Віче…………………………………………………………………..35

31. Льодове побоїще…………………………………………………….36

32. Ікона «Трійця»………………………………………………………37

33. Битва на Косовому полі…………………………………………….38

34. Велика Китайська стіна…………………………………………….39



114. брюллов карл

Навала Гейзеріха на Рим. Художник К. Брюллов



2 червня 455 року війська короля вандалів Гейзеріха, який завірив папу Лева II не спалювати місто і не вбивати його жителів, безперешкодно увійшли в Рим і розграбували його протягом двох тижнів. Вандали спустошили імператорські палаци, зняли з Капітолію позолочений дах, вивезли трофеї імператора Тіта, захоплені ним при штурмі Єрусалима, і багато інших цінностей. Разом із награбованим в Карфаген була вивезена імператриця Ліцинія Євдоксія і її дочки Плацидія і Євдокія.

1. Який епізод битви зображено на картині? 2.Опишіть зовнішність завойовників? 3.Чому вандали порушили слово?4.Чому вандали змогли захопити місто? 5.Які наслідки мали пограбування міста ?



http://ceara.ru/kapova_2015/text/did/apprching/imgs/0604.jpg

Гуни б’ються з аланами. Художник П. Гайге



У 4 столітті гуни пішли на південь і, дійшовши до узбережжя Каспійського моря, до боліт, були змушені шукати нові території. За теорією Л.Н. Гумільова, саме природні зміни і призвели до того ходу подій, який мав місце бути: у 2 столітті алани покинули прикаспійські степи, усихаючі у них на очах, і прийшли сюди зі своїми невибагливими кіньми гуни змогли спокійно розселитися по цій території, вважаючи її цілком родючою . І, коли в 4 столітті різнотрав'я знову поповзло на схід, алани виявили на колишній своїй землі чужинців.

Починається війна, що тривала десять років, в якій алани, що мали на той період найсильнішу в Європі кінноту, зазнають поразки. Вся справа в різниці стратегії - кіннота аланів застосовувала сарматську тактику бою: це була тяжкоозброєних кіннота, призначена для ближнього бою. Кіннота легко громила і скіфів, і готів, і навіть переможні римські легіони. Слабкі античні луки були не в змозі пробити броню цих вершників.

Гуни ж, легкоозброєні, на своїх витривалих конях, використовуючи свої потужні багатоскладові луки, "аланів, рівних їм в бою перемогли ... знесиливши частими сутичками". У їх стратегії не було місця безнадійному рукопашного бою з тяжкоозброєних аланськими вершниками: вони кружляли, ідучи від прямих атак, і засипали ворога стрілами. До такого бою алани були не готові. І поступово, з боями, гуни почали відтісняти їх все далі і далі, заселяючи все нові території. До 370 року практично вся територія, перш займана аланами, була зайнята гунами, а залишки аланів відійшли або в межі готського королівства або на північ.

1.Скільки років тривала війна аланів і гунів? 2.Опишіть зовнішність завойовників? 3.Чому гуни перемагали?4.Яку територію зайняли алани ?


битва хлодвига с вестготами

Битва Хлодвіга з вестготами. Мініатюра XIV ст

Видатною політичною подією за правління Хлодвіга було захоплення в 507 - 508 здебільшого вестготської держави в Галлії союзними франками і бургундами. У цій війні Хлодвіга підтримували і франки. Король остготів Теодоріх Великий намагався в листах і через послів, яких він направляв королям вестготів, бургундів, а також самому Хлодвігу, зберегти мир і рівновагу німецьких королівств у Західній Європі, але Хлодвіг не йшов ні на які переговори. Ймовірно, його підбурювала до швидкого нападу на вестготів і візантійська дипломатія, бо успіх Хлодвіга означав одночасно ослаблення політичного становища Теодоріха Великого.

Хлодвіг розраховував на те, що галло-римське населення і церква держави вестготів одностайно перейдуть на бік своїх одновірців франків. Однак ця надія виправдалася не повністю. Аристократія підтримала вестготського короля Аларіха II. Сам Хлодвіг обгрунтовував свою війну з вестготами прагненням звільнити нікейську церкву в державі вестготів від утисків аріанських єретиків. Він використав це, як чудовий привід для початку завойовницької війни, яка прийняла характер «хрестового походу». Григорій Турський вкладає йому в уста такі мови:«Мені боляче бачити, що частина Галлії знаходиться в руках цих аріан; підемо на них війною, здолаємо їх з Божою допомогою і заберемо їх країною."



1.Який епізод битви зображений на картині? 2.Розкажіть про військо. 3.Опишіть засоби військового нападу і засоби захисту. 4.Які наслідки мало завоювання?

http://petroart.ru/art/sh/shteiben/img/3.jpg

Битва під Пуатьє. Художник Ш. де Стюбен



У 732 битва при Пуатьє Карла Мартелла з арабами починалася з досить тривалого протистояння. Обидва супротивники звикли до різних технік бою і, відповідно, кожен хотів битися з найбільшою перевагою. Основною силою арабів була важка кавалерія. Вони вважали за краще битися на відкритих територіях, де швидкі атаки грали головну роль. Основною ударною силою Карла були навчені піхотинці. Вони грамотно використовували нерівності місцевості і вважали за краще вести бій в лісах або горах. До того ж, франки звикли до погодних умов і були тепло одягнені. Араби не розраховували на тривалу війну, у них не було для цього ні запасів, ні тактики бою. Битва при Пуатьє почалася на сьомий день протистояння.

Арабська армія відступила через Піренеї. Карл продовжував відбивати атаки мусульман. Аквітанія прийняла його владу над своїми землями. Вторгнення Омейдів в Європу було зупинено. Битва при Пуатьє 732 року прискорила їх падіння і зупинила поширення ісламу. В Європі утвердилася консолідація франків і каролингских вождів як чільної європейської династії.
1. Кого розбили франки під Пуатьє? 2.Опишіть зовнішність воїнів? 3.Чому перемогу здобули франки? 4.Яку мету ставили перед собою араби? 5.Які наслідки мала ця битва?

карл і великий

Карл Великий



Карл І Вели́кий (король франків (768814), король Ломбардії (лангобардів) (з 774), імператор Заходу (800814), представник династії Каролінгів.На кайзерський престол його коронував 25 грудня 800 року Папа Лев III у Римі. Прізвище «Великий» здобув ще за життя. Карла Великого вшановують як національного героя і засновника двох держав — Німеччини та Франції.

Слов'янське слово «король» («kral» — чеською, «król»— польською) походить від його імені.



За свідченням біографа Карла Ейнхарда, Карл був дуже високим (майже семи футів на зріст), міцно складеним, схильним до повноти. Його обличчя відрізняв довгий ніс і великі, живі очі. У нього було довге світле волосся. Голос Карла був незвичайно високим для такого значного чоловіка.

1.Складіть історичний портрет короля імператора Карла Великого? 2.Опишіть його зовнішність? 3.Яке слово походить від його імені? 4.Чому після його смерті імперія проіснувала недовго? 5.Чому період правління Карла Великого називають «Каролінгським відродженням»?

http://www.epochtimes.ru/images/stories/06/advertising2011/163_yustian2-020313.jpg

Юстиніан I. Мозаїка

Юстиніан І -іллірієць, народився у сім'ї селян в Таурезіумі (Македонія), проте завдяки дядьку Юстину І отримав освіту в Константинополі. Бездітний Юстин І швидко прив'язався до розумного племінника, котрий, за сприяння впливового родича, зробив стрімку кар'єру до звання командувача столичного військового гарнізону.Згодом Юстин І усиновив хлопця та зробив його своїм правонаступником.

Як і Наполеон, Юстиніан І мало спав, був надзвичайно енергійним та уважним до дрібниць. Крім того, Юстиніан І був чудовим уособленням «візантійської політики». Нещирий, лицемірний, зверхній та підступний, він злегка нехтував укладеними договорами та обіцянками заради досягнення власних цілей. На нього справляла сильний вплив його дружина Феодора, колишня танцівниця та куртизанка. Після її смерті він став менш рішучим як правитель.



За правління Юстиніана І особливого розмаху набуває будівництво. За словами Прокопія будь-яке земельне володіння було укріплене фортецею або ж поблизу нього був військовий пост. Бажаючи перевершити самого Соломона і його легендарний Єрусалимський храм, Юстиніан наказує побудувати в Константинополі, на місці зруйнованого пожежею старого храму, найграндіозніший собор Візантії — собор Святої Софії. А мозаїки церкви Сан-Вітале в Равенні містять унікальні зображення Юстиніана І, Феодори та найвідоміших вельмож.

1. Яку освіту мав Юстиніан? 2.Які риси характеру мав василевс? 3.Якою була головна мета його життя? 4.Чому Юстиніан поширював християнство? 5.Які наслідки для Візантії мало його правління?



https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/greekfire-madridskylitzes1.jpg/300px-greekfire-madridskylitzes1.jpg

Використання «грецького вогню». Середньовічна мініатюра



Грецький вогонь (рідше — пекельний вогонь, візантійський бо рідкий вогонь) — горюча суміш, що застосовувалася у військових цілях в часи середньовіччя. Вперше була вжита візантійцями в морських битвах. Точний склад грецького вогню невідомий. Якщо на суші війська візантійців терпіли поразки від арабів, то на морі грецький вогонь давав їм перевагу над супротивником. Завдяки ньому 718 року було одержано велику морську перемогу над арабами. В 941 візантійці за допомогою грецького вогню розгромили поблизу Константинополя флот князя Ігоря Рюриковича. Грецький вогонь застосовувався проти венеціанців під час четвертого хрестового походу у 1204. Секрет приготування грецького вогню зберігався у великій таємниці, проте після завоювання Константинополя про секрет виготовлення грецького вогню дізналися в Західній Європі. У 1106 році грецький вогонь було застосовано проти норманів під час облоги Діррахія. Грецький вогонь також був відомий і англійцям.

Грецький вогонь також уживався під час облог фортець. Деякі дослідники на підставі аналізу руських літописів роблять висновки про те, що грецький вогонь був відомий русичам і половцям. Також, за деякими відомостями, грецький вогонь був на озброєнні армії Тамерлана. Остання згадка про використання грецького вогню відноситься до облоги Константинополя в 1453 році Мехмедом II: грецький вогонь тоді застосовували як візантійці, так і турки.

Після початку масового застосування вогнепальної зброї на основі пороху грецький вогонь втратив своє військове значення і був поступово забутий.

1. Який склад грецького вогню? 2.Коли його використовували? 3.Яку перевагу давав грецький вогонь у битві на морі? 4.Чи використовували грецький вогонь при облозі фортець? 5. Чому грецький вогонь втратив своє значення?

walls in topkapi1 wza.jpg

Міські стіни Константинополя (нині Стамбул).



Стамбульські або Феодосії стіни - великий зразок архітектури V століття. Стіни були побудовані навколо Константинополя, для його захисту від ворогів міста. Будівництво тривало з 408 по 413 роки за проектом Анфимов. У 447 році стався потужний землетрус, обрушилася частина стіни, яку згодом укріпили. Для додаткового захисту перед стіною вирили великий рів. Внутрішню стіну зміцнили шести або восьмикутними вежами, яких налічувалося близько сотні. Стіни витримали кілька штурмів. Наприкінці XIX початку XX століть місто поступово розширювало свої кордони, що спричинило руйнування стін. У 1980 роки ЮНЕСКО профінансувала відтворення різних відрізків стіни. Вони були реконструйовані практично в первозданному вигляді.

1. З якою метою були побудовані стіни навколо Константинополя? 2.Скільки років тривало будівництво? 3.Як укріпили стіни? 4.Що таке вежа? 5.Який вигляд стіни мають сьогодні ?



візантійські одежі

Одяг давніх візантійців



Іншим повітрям дихала Візантія. Новий могутній світ увірвався в життя греків. Пройнята іншим світоглядом, вона творить особливий одяг, цілком відмінний від античного. Візантійський двір піддається впливу могутнього та культурного в ті часи азійського сходу — персів та арабів, переймається темнотою та багатством їх двірського церемоніалу. Появляються східні, різнобарвні брокати, тяжкі, заткані та розшиті золотом шовки. Зі зміною матеріалу — легкого та податливого на тяжкий, змінюється і характер одягу. Одяг губить пластичність вигляду, зате передовсім підкреслює свою мальовничість. Гра світла й тіни їх заломлень не входять вже в рахунок, одіяння звужується і рівно спадає до ніг. Не жива істота з її рухами та гнучкістю тіла виступає на перший план, як це було в класичну добу, але око притягає сама багата одежа з дорогоцінного матеріалу, перетканого золотом в багатий орнамент.

1. Що можна було визначити за одягом візантійців? 2.Які тканини використовували для одягу? 3.Опишіть хітон? 4.Чи використовували жінки та чоловіки ювелірні прикраси?

http://psychologis.com.ua/sred_veka_obrazovanie_1413569873.jpg

Заняття у вищій школі. Середньовічна мініатюра

Середньовічна школа у V – VІІ століттях найважливіша царина людської культури – освіта – переживала складні часи: Папа Римський Григорій І одного разу сказав: …«неуцтво — мати дійсного благочестя», і цей вислів став гаслом на кілька століть, які називають в історії ―темними, адже більша частина населення Європи була неграмотною.

Це невелика кімната з низькою склепінчастою стелею. Крізь вузькі вікна ледь пробиваються тонкі промені сонячного світла. За довгим столом сидять хлопчики різного віку. Справний одяг видає дітей забезпечених батьків — бідняків тут точно немає. На чолі стола — священик. Перед ним велика рукописна книга, неподалік лежить купка різок. Священик бубонить молитви на латині. Діти механічно повторюють услід за ним незрозумілі слова. Триває заняття в середньовічній церковній школі...


1. У яких школах навчалися діти бідняків і діти знаті? 2. Які ступені мала школа 3.Які цикли наук вивчали у початковій школі? 4.Що передбачав середній ступінь? 5.Які науки вивчалися додатково?

aya sofya.jpg

Собор Святої Софії




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconПрограма «Історіографія всесвітньої історії»
Робоча навчальна програма «Історіографія всесвітньої історії» для студентів за спеціальністю 02030201 Історія
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconПлан-конспект уроку з Всесвітньої історії у 8 класі Дата 23. 10. 14 учитель Косарєва А. І
«буржуазія», «Реформація», «громадянська війна», «Варфоломіївська ніч», «сеньйор», «секуляризація», «Генеральні штати»; «гарант»,...
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconРобоча програма навчальної дисципліни історіографія всесвітньої історії окр «бакалавр» Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки
Робоча програма навчальної дисципліни «Історіографія всесвітньої історії» для студентів окр «бакалавр» за напрямом підготовки 020302...
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconМетодика роботи з художнім текстом на уроках географії у класі (з досвіду роботи) 201 зміст
Методи та прийоми використання творів світової літератури на уроках географії у 7 класі
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconКафедра всесвітньої історії та методики викладання історії

Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconУрок з всесвітньої історії у 7 класі на тему «хрестові походи» Хрестові походи Мета
Мета: з’ясувати причини, хід та результати хрестових походів, охарактеризувати діяльність католицьких чернецьких орденів, суть єретичних...
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconВеб портал органів виконавчої влади України
Табачник спростував інформацію про об'єднання Історії України та Всесвітньої історії
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі icon11 класі смт. Рокитне 2010 Вивчення теми «Постмодернізм» на уроках зарубіжної літератури в 11 класі
Вивчення теми «Постмодернізм» на уроках зарубіжної літератури в 11 класі: На допомогу вчителю зарубіжної літератури/ укладач Е. А....
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconНаказ №61 Про підсумки міських історичних читань «Шляхами українського державотворення» та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з історії України, історичного краєзнавства, всесвітньої історії, етнології та археології
Про підсумки міських історичних читань «Шляхами українського державотворення» та конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт з історії...
Засобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі iconАктивізація пізнавальної діяльності учнів – класів на уроках зарубіжної літератури засобами Інтернет ресурсів



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка