«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»



Скачати 236,22 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір236,22 Kb.




«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості»
Руденко В.І.

Однією з істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книги.

Школа – це насамперед книга. Книга – це могутня зброя. Розумна, натхненна книга часом вирішує долю людини.

В.О.Сухомлинський

Опис системи роботи

Вступ

Актуальність теми. Методична тема, над якою я працюю, обрана не випадково. Адже у Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі сказано, що «головною метою літературної освіти є виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості».

Стратегічним загальнодержавним завданням розбудови української освіти на початку нового тисячоліття є створення умов для особистісного зростання і творчого самовираження кожного громадянина нашої держави. Реалізація «Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті» спрямована на формування покоління, здатного «навчатися протягом життя, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти». Модернізація змісту освіти має відбуватися у контексті Болонського процесу, метою якого є створення єдиного європейського освітнього простору.

Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства. Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня – суб’єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості, навчити вихованців мистецтву творити себе і своє життя.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.



Теоретична база досвіду.

Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність представленого педагогічного досвіду, спираюся на праці таких видатних педагогів та науковців, як А. Шмельов, А. Бельцер (інтерактивні технології), В. Безпалько, Ф. Штейнбук, Н. Нев’ярович, В. Мухін, О. Гузь, І. Переденко.

Окремі аспекти досліджуваної проблеми уже перебували в колі наукових інтересів видатних українських та зарубіжних учених. Так, літературознавчою основою дослідження стали праці О. Потебні, І. Франка, О. Білецького, М. Бахтіна, Ю. Лотмана, Ю. Борєва, Р. Барта, Р. Гром’яка, В. Прозорова, В. Ізера, Г. Яусса, У. Еко, Р. Інгардена та інших.

Суттєво вплинули на розвиток читацької культури школярів дослідження відомих педагогів та психологів К. Ушинського, А. Макаренка, В. Сухомлинського, П. Каптєрєва, П. Блонського, Л. Виготського, Д. Ельконіна, С. Рубінштейна, О. Леонтьєва, О. Никифорової, Л. Жабицької, Р. Бамбергера, Л. Бєлєнької та інших.

Проблема розвитку читацької компетенції особистості в процесі вивчення літератури має глибокі традиції і в історії методики. Так, у ХІХ - на початку ХХ століття прогресивні педагоги Ф. Буслаєв, В. Водовозов, В. Острогорський, В. Стоюнін, І. Огієнко та інші запропонували своє бачення шляхів розвитку читацької діяльності школярів. На найкращих традиціях розвитку наукової думки розглядали зазначену проблему відомі методисти В. Голубков, Г. Гуковський, М. Рибникова. Вони вважали вдумливе читання тексту твору, єдність емоційного сприйняття та глибокого критичного аналізу запорукою успішної літературної освіти.

У ХХ столітті проблема формування читацьких інтересів і потреб як засобів пізнання світу та самопізнання особистості залишається в центрі уваги методичної науки та практики. У працях Т. Бугайко, Ф. Бугайка, Л. Айзермана, Г. Бєлєнького, Є. Пасічника, В. Маранцмана, С. Гуревича, Л. Мірошниченко, Є. Квятковського, Н. Волошиної, І. Збарського та інших пропонуються ефективні шляхи вирішення поставленої проблеми. Водночас узагальнений аналіз результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси останніх років дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу до літератури. Особливо гостро ця проблема постала при вивченні літератури у старших класах, коли процес читання школярів стає менш керованим з боку вчителя.

Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції, можна виділити такі чинники об’єктивного та суб’єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля мас-медійної культури; захоплення сучасної молоді комп’ютерними технологіями та Інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак у школярів вільного часу для читання; відсутність комплексної програми розвитку читацької культури особистості.

Незважаючи на актуальність означеної проблеми для української школи, теоретичне обґрунтування і практичне впровадження методичної системи формування широкої читацької активності школярів у процесі вивчення літератури ще не знайшли свого необхідного висвітлення в концептуальних методичних розробках. Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те, що в сучасній українській школі постала нагальна потреба створення науково обґрунтованої та практично випробуваної технології розвитку читацької діяльності учнів у процесі вивчення літератури, що й зумовило вибір теми дослідження.



Об'єкт дослідження – процес формування читацьких компетентностей у школярів.

Предмет дослідження – читацькі уміння і навички школярів.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати шляхи формування читацьких навичок і умінь учнів, прослідкувати проблему формувань читацьких компетентностей у школярів. Мета мого досвіду – формування читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості.

Завдання дослідження – накреслити шляхи формування інтересу до книги, любові до читання, прищеплювати уміння і навички, корисні для життя і подальшого навчання, залучити дітей до щоденного самостійного читання в школі і вдома.

Напрями досвіду, цілі і завдання читання вміщено у додатку. ( Додаток 1). З урахуванням зазначених цілей і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються 4 змісто­ві лінії (додаток 2). Згідно цих змістових ліній я намітила свої кроки щодо розв’язання проблеми, над якою працюю. (Додаток 2).

Можна навчитися читати трояко:


  • читати і нічого не розуміти; - читати і розуміти ;

  • читати і розуміти навіть те, про що не написано.

Читання розвиває особистість учнів засобами художнього слова. Як зробити так, щоб усі учні, які вміють і не вміють читати, прагнули до читацької діяльності та до самостійної літературної творчості? Як же активізувати особистісний потенціал учнів? Які інноваційні підходи здійснювати до творчої індивідуальної діяльності?

Представлені нижче матеріали мають на меті презентувати засоби залучення учнів до читання, шляхи створення умов для розвитку творчих здібностей та самореалізації особистості на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час для учнів сільської школи в умовах віддаленості від обласного центру.



Інноваційні ідеї покладені в основу досвіду.

Часто у роботі вчителі – словесники надмірно захоплюються використанням якоїсь однієї педагогічної технології, не помічаючи її "мінусів", не враховуючи індивідуальні особливості своїх учнів, їх готовність до роботи за певною технологією. Експеримент не приносить бажаних результатів, і вчитель розчаровується у всіх нововведеннях, продовжує працювати за "старою системою". Вважаю, що сучасному педагогові необхідно вибрати те "зерно", що дасть змогу створити свою міні-методику. А у творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості.

Головним об’єктом у навчально – виховному процесі повинна бути кожна конкретна дитина. На цьому й має будуватися вся система педагогічної діяльності вчителя, спрямована на всебічний, особистісний розвиток кожного вихованця. Тому за інноваційним потенціалом мій досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток читацьких інтересів. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології. У своїй педагогічній практиці апробовую спосіб інтеграції окремих елементів таких сучасних технологій навчання: технології колективно-групового навчання, технології ситуативного моделювання, інформаційно-комунікаційні технології. (Інтерактивні технології , які я використовую у своїй роботі, подано нижче у додатку 3) Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета. При аналізі етичних проблем і вирішенні ситуацій морального вибору я застосовую як традиційні, так і інноваційні методи і прийоми. Це, перш за все, окремі елементи (структури) технології кооперованого навчання: «Думай – Працюй у парі – Ділись», «круглий стіл», «кути», «галерея», «мозковий штурм», «групове дослідження», триступеневе інтерв’ю, «дерево рішень». Також залежно від віку учнів використовую наступні види і прийоми роботи: проблемні запитання, пошук ключових слів, розгадування кросвордів, вікторини, «обери позицію», зіставлення аргументів, зіставлення твору з іншими творами, з екранізацією, «дилема Хельги», «ланцюжок дискусії», метод «прес», створення сенкану, «даймонду».

Результативність досвіду та його аналіз.

Даний педагогічний досвід ще на початковій стадії був представлений на районному етапі Всеукраїнського конкурсу « Вчитель року - 2007». Потім презентувала його в електронному вигляді та в мультимедійних слайдах під час чергової атестації 2010 року. На курсах підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури при ДОІППО у 2010 році презентувала свої посібники «Особистість письменника та його літературних героїв як зразок для формування духовного світу особистості учня», 2008 р. 129 с., « Від особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня» (2009 р. - 140с) «Опитування на уроках зарубіжної літератури у 6 класі. Книга для вчителя». 2009 - 190 с « Випробування учнів. Використання різноманітних форм контролю на уроках літератури у 5 класі» (2009 р. – 125 с.). «Зарубіжна література у 7 класі. Опитувальник. Книга для вчителя». 2010 – 229с. Посібники - опитувальники містять запитання та відповіді до кожної статті та художнього твору підручника «Зарубіжна література» відповідного класу. Ці ж матеріали я презентувала і на районних семінарах 12 листопада 2010 р. (Виступ «Реалізація педагогічних ідей вчителя світової літератури в позашкільній роботі». Відеофрагменти уроку «Театр поезії» в 11 кл. та «Літературний брейн –ринг 5-6 клас») та у 2011 р. (Презентація досвіду та своїх наробок. .Широківська СЗШ № 2 ). Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи, ШМК, РМК вчителів світової літератури, дані методичні рекомендації з окремих питань ( матеріали опубліковано у фахових журналах, Інтернет-виданнях для педагогів):

- у 2011 році керівник районного методичного об’єднання Твердохлєбова Т.В. залучила мене до роботи у творчій філологічниій майстерні. 15 травня 2012 р. Презентація досягнень кафедри філологічної майстерності у 2011-2012 н.р. (Твердохлєбова Т.В. Руденко В.І. і Шевченко В.В.);

- 07 грудня 2012 н.р. підготувала семінар «Інноваційні технології навчання у розвитку творчих здібностей учнів на уроках світової літератури» і провела на базі районного відділу освіти методичний всеобуч «Майстерність вчителя – вимога сучасності» (доповідь «Інноваційні технології - ефективний засіб формування читацької компетенції на уроках світової літератури» та презентувала свій посібник «Читання – крок до пізнання.» Кожен учасник семінару отримав диск з посібником у електронному вигляді.

- 20.03.2013 на районному семінарі на базі Широківської СЗШ №1 «Калейдоскоп педагогічних ідей « (поділилася досвідом позакласної роботи та підготувала практичні поради «Учимося бути авторами журнальних публікацій» 27.08.2013 Конференція вчителів світової літератури. Виступ «Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури та російської мови у 2013-2014 н.р.»

- За період 2011 – 2013 р. окремі методичні знахідки - конспекти уроків з вивчення творчості О.Блока, Г.Маркеса, А.Ахматової, М.Цвєтаєвої надруковані на шпальтах фахових періодичних видань («Зарубіжна література в школі», « Все для вчителя») та на порталі «Учительський журнал он-лайн».

В позаурочний час основними напрямками роботи є тижні світової літератури, літературні вітальні.

Практична значущість та можливість поширення досвіду.

Досягаючи основної мети власного педагогічного пошуку як вчителя – словесника, а саме формування читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості, через практичну діяльність , використовуючи традиційні і новітні технології, шляхом власних висновків, оцінок колег, обґрунтовуючи практичну значущість досвіду, приходжу до думки, що моя робота має позитивні впливи на ровиток читацьких інтересів учнів. Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення проценту якості знань.



Результативність упровадження досвіду

Така система роботи допомагає залучати учнів до читання, виявляти неординарних і творчих особистостей. З ними відшліфовую навички аналізу літературних творів, написання власних віршів, прози. Результативність моєї роботи (досягнення учнів у предметних олімпіадах, моніторинг навчальних досягнень учнів ) представлена у додатку 4.



Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

Проблема читання – одна з найважливіших в навчально-виховному процесі в школі. Ця гостра проблема спільної діяльності учителя літератури, класного керівника, шкільного бібліотекаря, батьків. У зв’язку з вихованям у дітей ставлення до читання та розвивання учнівських навичок та здібностей, сьогодні є такі терміни як «читацька компетентність», «грамотне читання», читацька грамотність», «читацька культура».

Читацька культура це - сукупність знань, умінь та почуттів читача, які дозволяють повноцінно та самостійно засвоювати інформацію.

Читацькі уміння виховуються протягом усього життя, але фундаментом організації та розвитку читацької діяльності людини разом із родинним вихованням мають стати шкільні уроки читання в початковій школі, та літератури у середній та старшій школі. Проблема читання завжди була і лишається актуальною. Від перших вмінь складання слів в процесі читання, до складання власних творів, вчитель повинен допомогти учням підніматися такими сходами: засвоїти вміння читати, сприйняти прочитане, аналізувати та критично оцінювати, вміти читати між рядками, висловлювати власну думку, формулювати гіпотези та висновки, використовувати рочитане в життєвих ситуаціях, вміти написати твори, есе. І кому ще дано від Бога талант, розвивати його і стати автором книг.

У вирішенні проблеми читання обов’язково треба звертати увагу на психологічні властивості учня, важливу роль у цьому грає анкетування, тестування, тренінги.

У моїй педагогічній діяльності проблема стимулювання інтересу до книг була і лишається основною. Вирішити цю проблему означає дипломатично боротись з діяльністю сьогоднішніх учнів, які захоплені різними технічними формами сучасності, інтереси яких орієнтовані в інших напрямках, ніж інтереси до книг.

Вважаю, що мій обов’язок - переконати учнів, що книга впродовж віків була авторитетною, сягала апогею розвитку в різних напрямках людської діяльності. Всі інші технології повинні підкорятися книзі. Намагаюсь вирішити цю проблему як на уроках, так і на індивідуальних заняттях, під час позаурочних заходів, коли є можливість, наприклад, люблю дарувати моїм учням книжки, а особливо, під час конкурсів, вікторин та інших заходів. На уроках використовую, як традиційні (пасивні та активні методи навчання), так і інтерактивні, нестандартні методи. Звичайно, звертаю найбільше увагу на нові сучасні методи та технології, серед котрих чільне місце займає комп’ютер.

Різні типи завдань на уроці (додаток 1) розвивають читацьку компетентність та критичне мислення. Але діалог є домінуючою формою спілкування на моїх уроках, сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість висловити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку. Тому мої учні практикують різні види діалогу: з вчителем, з однокласниками, з самим собою, з автором, з літературними героями тощо. Проблема виховання читача є головною на уроках літератури. То ж потрібно шукати шляхи її успішного розв`язання. Якщо учні читають мало за власним бажанням, то як домогтися, щоб вони читали хоча б матеріали підручника, тобто програмові матеріали у скороченому вигляді. Як виробляти в учнів звичку проникати до всіх подробиць твору, бути уважним і вдумливим читачем? На допомогу вчителю і учням я підготувала методичні посібники «Випробування учнів. Різні види та форми контролю на уроці зарубіжної літератури у 5 класі», «Опитування на уроках зарубіжної літератури у 6 класі», «Зарубіжна література у 7 класі. Опитувальник», «Випробування учнів. Літературні диктанти. 8 клас», які є ще одним видом стимуляції активності учнів, так як містять тести, запитання до експрес-опитування. За їх допомогою можна швидко перевірити, чи знають учні біографію письменника, особливості літературної епохи, зміст художнього твору. Запитання до експрес-опитування складаються таким чином, щоб можна було дати якомога коротшу відповідь, часто навіть одним словом. Ці запитання та завдання полегшують усне опитування і здійснення постійного контролю знань учнів на уроці при перевірці домашнього завдання. Це привчає учнів систематично читати твір та інші матеріали підручника, бути уважним, вдумливим читачем. Запитання можна використовувати при проведенні різних літературних конкурсів, ігор, змагань. В кінці кожного розділу вміщено тести, кросворди, творчі завдання для підготовки до тематичного оцінювання. Посібник для 5 класу внесено у каталог «Педагогічні здобутки освітян Дніпропетровщини - 2010». Помітила, що опитувальники підштовхують до читання, так як учні знають, що на кожному уроці відбувається бесіда за змістом того матеріалу, який вони повинні були прочитати дома, чи читають в класі.

Згідно Проекту «Концепція літературної освіти в 11-річній школі» в структурі літературної освіти перший етап - 5-7 класи - прилучення до читання. Тому запитання для експрес – опитування розроблені мною до всіх тем згідно підручників Є.Волощук, 5 клас, Ж.Клименко, 6 клас, Н.Дорофеєва, 7 клас, Ю.Ковбасенко, 8 клас. Думаю, мої опитувальники допоможуть сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури, сприятимуть прилученню до читання.

.

Сформувати читацьку компетенцію вчитель літератури зможе тільки у процесі комплексного вирішення таких завдань:



- зацікавити учнів читанням; - розвивати цей інтерес;

- створити умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

- формувати навички аналізу художнього твору;

- розвивати усне та писемне мовлення учнів;

- постійно удосконалювати естетичний смак школярів.

Та основним у роботі вчителя-словесника є, безперечно, вміння організувати роботу з текстом художнього твору, його аналіз. Тому першим кроком є розуміння учнями тексту, не можна залишати поза увагою жодне незрозуміле слово.



  • Вчимося розуміти слово. Теорія літератури. Підготувала словничок «Азбука моралі»- 2007 р.- 83 стор., зібрала словнички літературознавчих термінів.

  • Вчимося аналізувати, порівнювати. Надрукувала довідник для учнів «Учись учитись» 2008 р,- 117 стор. (пам’ятки).

  • Вчимося бути уважним читачем. Створила опитувальники до підручників «Зарубіжна література» для 5-8 класів (дивись вище – с.16).

  • Вчимося пізнавати світ і себе. Методичний посібник «Читання – крок до пізнання. 2012. – 89 стор. Гурток «Швидкочитання – прогрес у навчанні», позакласне читання, робота за проектною методикою «Завдання на літо». Читацькі щоденники.

  • Творчості треба вчитися. «На шляху до країни Творчості». Робота з поетично та літературно обдарованими дітьми. Систематизація творчих робіт учнів (малюнки, кросворди, презентації, твори, тощо)

На етапі роботи з художнім твором, або як його ще називають, на етапі усвідомлення, можна використовувати читання у ролях, переказ ланцюжком, поєднання читання з аналізом прочитаного, читання з передбаченням , переказ від імені героя іт.д.. Щоб залучити учня до сприйняття морального досвіду людства через літературний твір, можна використати дослідницьку, пошукову, творчу діяльність школярів. Тому вчителю теж треба бути творчою людиною, розвивати себе постійно.

Таким чином, досвід моєї роботи над проблемою «Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» поступово склався в певну систему (додаток 5).

Отож, перш за все, ведення читацьких щоденників. Кожного дня учень самостійно читає обрану книгу. Автора, назву книги і кількість прочитаних сторінок записує в учнівський щоденник після розкладу уроків щодня (У 1-6 класах можуть допомагати батьки і ставити свій підпис). Наприкінці тижня підраховуємо загальну кількість сторінок і переводимо їх у бали 1 до 1 ( 50 сторінок = 50 балам) У щоденнику записую слова захоплення, вдячності, побажання успіхів. Щомісяця підбиваємо підсумки домашнього читання, в класний куточок поміщаємо подяку переможцям. І так щоденно і щомісячно. У пошуках стійких стимулів до творчості успішно прижилася методика формування мотивації залу­чення до щоденного самостійного читання вдома. Як ви вже зрозуміли, підвищенню інтересу до чи­тання сприяє системна робота з читацькими щоден­никами. З 6-го класу в їх веденні простежується дина­міка розумових ускладнень. Учні пишуть три-чотири речення короткого змісту тексту і невеликі відгуки в рубриці «Мої враження». У 7—9-х класах творчу сторінку займають ребуси, кросворди, плутанини, лабіринти, головоломки, листи автору, запрошення, вікторини, власні твори. Кожна сторінка щоденника має самостійно обраний екслібрис.

Робота над технікою читання — процес досить тривалий і не завжди привабливий для дітей. Однак без нормальної техніки читання навчатися в старших класах буде нелегко.Існують різні точки зору щодо належної швидкості читання на кінець навчання в початковій школі. У програмі початкових класів вона складає 90—100 слів за хвилину. Деякі педагоги вважають, що до кінця навчання в початковій школі бажано, щоб учні читали 120 слів за хвилину

В. Сухомлинський у своїй книзі «Розмова з молодим директором школи» писав, що нормальне читання — це читання зі швидкістю 150—300 слів за хвилину. Щоб з’ясувати обґрунтованість тих чи інших рекомендацій, В. Зайцев, який досліджує проблему техніки читання, порівняв успішність учнів 6—8 класів (відмінників, «хорошистів», трієчників), зі швидкістю читання цих-таки учнів у третьому класі. Що ж з’ясувалося? Учні, які стали відмінниками, до кінця третього класу читали в середньому 150 слів за хвилину, хорошисти — 120 слів за хвилину. трієчники — 80-90 слів за хвилину. Отже, якщо ми хочемо, аби наші діти навчалися переважно на відмінно, ми маємо виконувати рекомендації В. Сухомлинського. З народної мудрості: «Не той грамотний, хто читати вміє, а той, хто читає і розуміє». Як показує досвід, більшості учнів цілком доступна швидкість читання 120 слів за хвилину. Як цього добитися? В. Зайцев дає такі рекомендації: (дивись додаток 6 )

Важливою умовою є дотримання норм читання, вже починаючи з 5 класу : 120 - 180 слів за хвилину. І батькам, і учням слід пам’ятати: якщо в по­чатковій ланці навчання дитина не засвоїть техніку читання, то вона залишиться на все життя тільки читаючою людиною і багато чого в художній літера­турі пропустить лише з причини слабко розвиненої техніки. Зазвичай, погано читаючі учні надалі не оси­люють таких великих творів як «Війна і мир», «Анна Кареніна» Л. М. Толстого, «Катерина» Т. Г. Шевченка, інших класиків літератури, і залишаються духовно зу­божілими на все життя, «перебиваючись» на екранних замінниках справжнього мистецтва. З учнями 5-7 проводжу постійну роботу над удосконаленням техніки читання. Робота з техніки читання для учнів, які поки що не досягли успіху, має проводитись кожен день. За­собом контролю за самостійною роботою учня стає заповнення (кожного дня) такої форми звіту (див. таблицю 1 додаток 7). Ця робота зі звітами та умови успішного формування навички правильного, швидкого, свідомого, виразного читання докладно описано у додатку 7.

Другий рік працюю над проектною технологією «Завдання на літо», розробленою М.О.Єрошенко, вчителем Миколаївського ліцею для учнів 9-11 класів. Для учнів 6-8 склала таблицю сама за даним зразком. Учні 6-11 класів отримують листки самоконтролю. З цього навчального року вирішили вклеювати їх у робочі зошити із світової літератури, щоб учні не губили, не забували дома. Зразок листка самоконтролю дивись у додатку 8.

На уроках позакласного читання широко викори­стовується презентація книги з матеріалами творчої сторінки. Учень стає активним учасником навчального процесу. Таке спілкування створює сприятливе сере­довище для розвитку літературно-творчих здібностей дітей, формування толерантних відносин, уміння вести діалог..

Книга завжди відображала технічні можливості свого часу, рівень культури. Вже з 5-го класу застосовую рекламні паузи. Це перша спроба сформу­лювати власні думки» 3 кожною новою рекламою виступи дітей стають вдаліші, чіткіші, лаконічніші Вона спирається на природну допитливість, емоцій­ність, самооцінку і значимість у колективі, бажання представити різні джерела інформації. Такий прийом привертає учнів неординарною формою проведення, ігровими елементами, образними ілюстраціями. Діти емоційно реагують на них, що сприяє розвитку інтересу до читання і книги як до об'єкта пізнання. Реклама вчить послідовному висловлюванню, вмінню виділяти головне, розрізняти твори різних жанрів.



Як формувати в школярів уміння здійснювати самооцінні судження, які сприяють розвитку їх розумової рефлексії та оцінюванню своїх можливостей.

Великий інтерес серед учнів отримала власна методика « Оцінюй свої можливості», де, працюючи в парі, потрібно проаналізувати читання товариша та оцінити свої можливості порівняно з ним. Цей прийом сприяє зростанню активності дітей, розвитку їх мовних навичок. У результаті такої взаємодії відбувається самовираження, самовизначення і самооцінка учасників процесу.



А чи є такі прийоми, які сприяють формуванню повноцінного цілісного сприйняття тексту?

Формування вміння аналізувати текст, розглядати твір із різних боків, розуміти його й оцінювати свої можливості досягається за допомогою прийому «Маршрутний лист», У ньому зазначені основні етапи уроку у вигляді фраз, виставлення оцінок (балів) із кожного напряму і результати пошуку «Міжряддя» (додаток 8).

Головне завдання вчителя – розвинути потребу в систематичному читанні, інтерес до пізнання літературних творів, тим самим сформувати читацьку компетентність. Рівень її сформованості видно з результатів участі в конкурсах, олімпіадах. Наприклад, щорічний конкурс під час проведення тижня світової літератури «Хочу читати!» включає в себе :

- парад щоденників із домашнього читання «Від читача до художника слова»,(ведення читацьких щоденників),

- захист читацьких формулярів,

- написання продовження улюбленої книги;

- відгук на прочитаний твір;

- цікаві творчі сторінки;

- екслібрис.

Матеріали фотозвіту тижня світової літератури дивись у додатку «Позакласна робота з дитячою книгою — необхідна умова виховання читацьких інтересів»



Робота з батьками. Постійно виступаю на батьківських зборах як класних, так і загальношкільних з метою довести значення вміння читати для успішного навчання дитини з усіх предметів; дати рекомендації щодо вдосконалення техніки читання та розвитку читацького інтересу в дітей. Розробки батьківських зборів та рекомендації для батьків дивись у додатку.

Тісний зв’язок з бібліотекарем. Опрацювавши багато матеріалів колег та з власного досвіду можна стверджувати, що попри основні завдання: інформаційного забезпечення навчального процесу, роботи з вчителями – інформування про нову методичну і педагогічну літературу, підбір додаткової літератури до уроків і класних заходів, роботи з батьками, бібліотекар навчального закладу відіграє важливу роль у первинному залученні дітей до читання. Шкільна бібліотека більш ніж будь-яка інша наближена до дитини. У публічну дитячу бібліотеку дитина піде у тому випадку, якщо в неї уже сформована потреба у читанні. Шкільну не мине ніхто.

Бібліотекар перебуває в школі увесь час на очах дітей. Навіть тоді, коли дитина ходить в бібліотеку лише два-три рази на рік за підручниками (адже буває і так), вона все одно знає співробітників бібліотеки в обличчя, хочеш не хочеш знає, що відбувається в стінах бібліотеки і в школі. Раніше або пізніше щось її зацікавить. Крім цієї непрямої дії, яка безумовно є в кожній школі, де бібліотека – не лише пункт видачі підручників, бібліотекар може впливати на читання дітей через їх друзів, вчителів, через спільну підготовку заходів в класі.

Тому багато спільних позакласних заходів проводжу з бібліотекарем школи, яка у нас в школі є ще й вчителем музики. Допомагає на святі і щодо музичного оформлення, і виставку книг та наочних матеріалів підібрати й організувати. Разом проводимо під час тижня світової літератури конкурси «Захист читацьких формулярів» (дивись у додатку фотозвіт про тиждень світової літератури у школі).

Кабінет світової літератури в школі

Велике значення для пропаганди знань по світовій культурі, зокрема літератури, у загальноосвітній школі має кабінет. Саме тут відбувається залучення учнів до світу прекрасного, виховується любов до книги, формуються критерії сприйняття добутків світового мистецтва.

Оснащуюю кабінет програмними художніми текстами, підручниками-хрестоматіями. Наявність художнього тексту на уроці є гарантією його ефективного вивчення. Тому хрестоматії по кожному класі важливо придбати для кабінету заздалегідь. Це дає можливості забезпечити на уроці художнім текстом кожного учня, що буде сприяти ефективному навчанню школярів читати й аналізувати програмні добутки. Прилучити учнів до читання художньої літератури або проілюструвати наслідки такої роботи можуть стенди рекламно-агітаційного характеру: «Пам’ятні дати», «Нобелівська премія», «Прочитай» «Дивовижний світ лвтератури», «Книги-діти розуму»», «Що ти читаєш?», «Сьогодні на уроці», «Літературна газета», «Пізнай себе» та ін.. Ці стенди дієві, постійно змінюються, використовую під час уроку. Зібрано дуже багато папок, куди разом з учнями збираємо різний матеріал з газет, журналів. Щороку переглядаю фахові журнали й найкращі матеріали залишаю в папках.

Таким чином, використовуючи різні ситуації на уроках світової літератури та в позакласній роботі, я намагаюся сприяти вихованню інтересу до читання учнів, розвитку етичного мислення і особистості в цілому, формуванню літературно-творчого читача.



Список використаної літератури

  1. О.Я.Савченко. Методика читання у початкових класах. Київ «Освіта», 2007

  2. І.П.Гудзик. Розвиток навички читання. Київ. «Освіта», 1993

  3. С.Симак. Методика навчання техніки швидкого читання. «Зарубіжна література», №11, 2005, с. 21-22.

  4. І.Г.Пальченко. Методика швидкого читання. «Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР», № 4, «Журнал в журнале»(nota bene).

  5. І.Пальченко. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання. «Початкова школа», №4, 1991

  6. Інтернет ресурси.

  7. Бандура О. Читач і художня літературі: Українська літера­тура в загальноосвітній школі. - № 4. — 2001. — С. 28—29.

  8. Каєнко О.В. Формування активної читацької осо­бистості. — Всесвітня література в загальноосвітніх та середніх навчальних закладах України. — 2002. № 11. - С. 4-5.

  9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з української літератури. — К.: Шкільний світ. — 2001.

  10. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів із зарубіжної літератури. — К.: Шкільний світ. — 2001.

  11. Методичні засади формування читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №7. – С.10-14.

  12.  Півнюк Н. Проблема дитячого читання в національному вимірі / Н. Півнюк // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2008. - № 7/8. - С. 20-21.

  13.   Сафарян С. Проблеми формування читацької компетенції школярів у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти / С. Сафарян // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2008. - № 10. - С. 4-6.

  14.   Ситченко А. Формувати читацьку компетентність : про науково-педагогічні засади цієї роботи / А. Ситченко // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. - 2007. - № 10. - С. 49-53.

  15.   Формування читацької компетенції в контексті сучасної методичної парадигми// Науковий вісник Чернівецького національного університету “Серія педагогіка і психологія”. – 2006. – Вип. 300. – С.184-194.

  16. Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів// Наука і освіта. –2005. – №3-4. – С.66-68.

  17.   Читацька компетенція в загальній системі компетентностей// Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко. – 2006. – № 1. – С.62-72.

  18. Ковалева Г.С., Красновский Э.А. Быть готовым совершенствоваться на протяжении всей жизни. Что понимают в современном мире под грамотным чтением и как им владеют ученики //Русская словесность в школах Украины. – 2008. - № 1. – С.2-7 2.

  19. Хорошковська Т., Філінова О. Сучасні професії вимагають… Читацькі вміння учнів і проблема їх вимірювання // Управління освітою. – 2008. - № 29. – Вкладка»Моніторинг в освіті». – С.5-7.

У 2014 році подала матеріали для КАТАЛОГУ

Інноваційний досвід Дніпропетровщини” (досвід увійшов до каталогу)

Зразок заявки

«Світова література»

с.Водяне Широківського району

Руденко Валентина Іванівна, вчитель світової літератури.

«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості», посібник.

Ключові слова: читацька діяльність учнів, читацькі компетентності,читацькі уміння і навички школярів, робота з обдарованими дітьми.
Мета досвіду – формування читача як високодуховної, інтелектуальної, морально активної та творчої особистості.

Завдання дослідження – накреслити шляхи формування інтересу до книги, любові до читання, прищеплювати уміння і навички, корисні для життя і подальшого навчання, залучити дітей до щоденного самостійного читання в школі і вдома.

Читання розвиває особистість учнів засобами художнього слова. Як зробити так, щоб усі учні, які вміють і не вміють читати, прагнули до читацької діяльності та до самостійної літературної творчості? Як же активізувати особистісний потенціал учнів? Які інноваційні підходи здійснювати до творчої індивідуальної діяльності?



Представлені нижче матеріали мають на меті презентувати засоби залучення учнів до читання, шляхи створення умов для розвитку творчих здібностей та самореалізації особистості на уроках зарубіжної літератури та в позаурочний час для учнів сільської школи в умовах віддаленості від обласного центру.

Навчальний заклад: Водянська середня загальноосвітня школа

Адреса: вул.Степова, 15, с.Водяне, Широківський район, Дніпропетровська обл. e-mail: vodynskaszch@gmail.com Україна, 53734 Тел. (05657)23526
Каталог: download -> version
version -> Зміст Біографія
version -> Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році
version -> Методичні вказівки для роботи студентів розроблені відповідно до робочої програмою дисципліни "Історія української культури" для студентів денної форми
version -> Ведуча: Дивися, безкрайнєє, синєє небо, Стоїть над землею, неначе шатро. Воно посилає любов нескінченну І щиро дарує надію й любов ведуча
version -> Курс лекцій Кесоттеїкіесі Ьу Ле Міпізігу о Есіисаіїоп аз а Іехі-Ьоок ґог зішіепуз оґЬізіогісаі зресіііііез оґШе
version -> Розділ І. Лексичне значення іменника лексичні групи іменників ключові питання
version -> Від особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня
version -> Павленко Марина «Русалонька із 7 – В. В тенетах лабіринту»


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconАктуальність. Однією з важливих цілей навчання історії в школі є формування історичного мислення
Тема досвіду: Візуальні джерела як засоби формування інформаційної компетенції на уроках історії
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconМетодичний кабінет відділу освіти, молоді та спорту Долинської райдержадміністрації
Формування загальнокультурної компетентності шляхом розвитку творчих здібностей учнів
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconУрок з природознавства у 2 класу «Гриби: їстівні та отруйні»
Посібник знайомить із новітніми підходами до формування креативної інноваційної особистості. В першій частині наведено основні теоретичні...
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconКонкурсу «Шкільна бібліотека 2017» Номінація «Читання і діти: діапазон бібліотечних ідей і можливостей»
Тема досвіду: Використання традиційних та інноваційних форм роботи бібліотеки із залучення дітей до читання та користування бібліотекою;...
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconВпровадження мовного портфоліо для підвищення мотивації вивчення іноземної мови
Одним із засобів розвитку інноваційної особистості учня є метод мовного портфоліо як дієвого інструменту гуманістичного навчання...
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» icon«Моя Батьківщина Україна» І. Загальні положення
України, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної...
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconМоя Батьківщина Україна” І. Загальні положення
України, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної...
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconЗалучення учнів до читання художніх творів
...
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconПоложення про Всеукраїнську експедицію учнівської та студентської молоді
України, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної...
«Засоби залучення учнів до читання як шлях формування загальнокультурної компетенції інноваційної особистості» iconШкільний театр як засіб формування креативної особистості богасевич Євгенія Вікторівна, вчитель світової літератури, керівник шкільного театру
Проблема розвитку творчих здібностей особистості є однією з пріоритетних в педагогіці, оскільки прогрес суспільства – це шлях постійної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка