Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…”



Сторінка6/7
Дата конвертації13.03.2018
Розмір0.91 Mb.
1   2   3   4   5   6   7

Приклад 1. Завдання 2.4і




Варіант


Екваторіальні

координати зорі


Місто


Географічні

координати

міста


Годинний

пояс

h m

° '

Широта

довгота

13

18 21

-34 25

Новосибірськ

55° 02′

5h31m42s

VI


Розв’язання

  1. Епсилон Стрільця (Каус Аустраліс), m = 1,85.

  2. Висоту зорі у верхній кульмінації знаходимо за формулою: h = 90° - φ + δ;
    а) в Коханому: h = 90° - 47° 18´ - 34° 25´ = + 17´;
    б) на екваторі: φ = 0, h = 90° + δ = 90° - 34° 25´ = 55° 35´
    в) на північному полюсі: φ =90°, h = + δ = - 34° 25´
    г) у Новосибірську: φ = 55° 02′, h = 90° - 55° 02´ - 34° 25´ = 0° 33´.

  3. Якщо зоря кульмінує в зеніті, то h = 90°.
    90° = 90° - φ + δ, φ = δ, φ = - 34°25´

  4. h < 0 0 = 90° - φ + δ, φ = 90° + δ, φ = 90° - 34° 25´ = 55° 35´
    Починаючи з географічної паралелі φ = 55°35´ і північніше від неї, аж до північного полюса Землі, зоря буде такою, яка ніколи не сходить.
    З умови симетрії небесної сфери знаходимо, що в південній півкулі зоря не ховається за горизонт в місцевості з географічною широтою від φ = - 55°35´ до південного географічного полюса.

  5. У дні рівнодень схилення Сонця рівне .
    У день літнього сонцестояння воно рівне – +23° 26´, а зимового – - 23° 26´.
    Для Новосибірська:
    а) у дні рівнодень h = 90° - 55° 02´ + 0° = 34° 58´;
    б) у день літнього сонцестояння h = 90° - 55° 02´ + 23° 26´ = 58° 22´;
    в) у день зимового сонцестояння h = 90° - 55° 02´ - 23° 26´ = 12° 32´.
    Для інших географічних місць полуденна висота Сонця в зазначені дати визначається аналогічно.

  6. У Новосибірську телеграму отримають о 5 год 15 хв 1 січня 2007 року.

  7. Місцевий середній сонячний час у Новосибірську для моменту 15h15m15s за всесвітнім часом: Tλ = T0 + λ = 15 h 15 m 15 s + 5 h 31 m 42 s = 20 h 46 m 57 s.
    Поясний час у Новосибірську в той же момент всесвітнього часу:
    Tn = T0 + n h = 15 h 15 m15 s + 6 h = 21 h 15 m 15 s.

Приклад 2. Завдання 2.7і


Варіант

Рік

Число

Тривалість

затемнення

Де було видно

затемнення як повне

13

2001

21 червня

5 хв

Атлантичний океан, південна Африка


Розв’язання
Наступне затемнення Сонця в цьому саросі відбудеться 2 липня 2019 року. Тривалість саросу слід брати 18 років 11 діб, тому що в цьому проміжку буде 4 високосних роки.

Раніше це затемнення відбувалося 11 червня 1983 року. В цьому випадку тривалість саросу взято 18 років 10 діб (було 5 високосних років).



Приклад 3. Завдання 3.6і


Варіант

Телескоп

Діаметр об’єктива

D, мм

Фокусна відстань

об’єктива

F, мм

Фокусна відстань

окуляра

f, мм

13

Менісковий телескоп – ТМШ

70

700

10


Розв’язання


  1. Промені від об’єкта спостереження, пройшовши тонку опукло-угнуту лінзу-меніск М, відбиваються головним дзеркалом z та центральною ділянкою меніскової лінзи – малим дзеркалом s – і потрапляють в окуляр Ок.


  2. Відношення площі об’єктива телескопа до площі кришталика рівне відношенню квадратів їхніх діаметрів: . У стільки ж разів об’єктив збирає більше світла, ніж кришталик. А це і означає, що при спостереженні зорі через ТМШ вона виглядатиме в 196 разів яскравішою, ніж при спостереженні неозброєним оком.



  3. ″.

  4. В менісковий телескоп ТМШ можна розрізняти компоненти подвійних зір, кутова відстань між якими не менша за 2″, зокрема λ Ori.

  5. .

  6. Комета Темпля 2 спостерігалася в даний телескоп з 11 квітня по 27 грудня
    1999 року.


Приклад 4. Завдання 3.4і
На малюнку подано зображення спектрограми зорі Арктур (в центрі) та лабораторні спектри порівняння заліза (вгорі та внизу). Над ними написано довжини хвиль в ангстремах (1 А = 10-10 м). Спектрограму було одержано 1 липня.


Розв’язання


  1. Лінії зоряного спектра, які тотожні лініям у спектрі порівняння, зміщені в червоний бік. Отже, зоря Арктур 1 липня віддалялася від земного спостерігача.

  2. Виберемо в спектрограмі ототожнені лінії: λ1 = 4315А, λ2 = 4299А.
    Виміряємо міліметровою лінійкою відстань між ними: s = 47мм.
    Дисперсія спектрограми дорівнюватиме: .

  3. Виміряємо відстань між положеннями лінії з довжиною хвилі λ1 = 4330А у спектрі порівняння й зорі. Вона виявляється рівною: Δx = 1 мм. Обчислюємо допплерівське зміщення цієї лінії: .

  4. Знаходимо променеву швидкість зорі Арктур відносно Землі 1 липня:
    .


Приклад 5. Завдання 4.5і


Варіант

Номер

малої планети

Назва

Зоряна

величина

Велика піввісь

орбіти а, а.о.

Ексцентриситет

орбіти е

13

2100

Ра-Шалом

16,1m

0,832

0,436



Розв’язання


  1. Проникна сила (гранична зоряна величина) шкільних телескопів менша від зоряної величини Ра-Шалома, і тому він не може спостерігатись.

  2. Блиск Ра-Шалома від блиску Марса у протистоянні відрізняється на 19 зоряних величин (19 = 5 + 5 + 5 + 4). Це означає що він слабший 100 100 100 40 = 40 000 000 разів.

  3. Обчислимо за відповідними формулами період, перегілійну та афелійну відстані, середню орбітальну швидкість та відношення швидкостей в перигелії і афелії:


4. Орбіти Марса, Землі та Ра-Шалома

5. Як видно з малюнка, ймовірність зіткнення астероїда Ра-Шалом із Землею існує.


Приклад 6. Завдання 4.6і


Варіант

Назва

супутника

Зоряна

величина

Середня відстань

від планети, км

Сидеричний

період, доби

Діаметр, км

Супутник

Плутона

13

Харон

16,8

19 600

6,39

595



Розв’язання


  1. Скористаємось формулою третього узагальненого закону Кеплера:
    ,
    де Т і а – сидеричний період та велика піввісь Харона, Т1 і а1 – сидеричний період та велика піввісь Деймоса, М і m – відповідно маси Плутона і Харона, М1 і m1 – відповідно маси Марса і Деймоса. Масами супутників можна знехтувати.
    , .
    Отже, маса Плутона становить 0,024 від маси Марса.

  2. Порівняльні розміри





  3. Харон в шкільні телескопи не спостерігається, оскільки його зоряна величина більша, ніж їхня проникна здатність.

  4. Блиск Місяця в повні візьмемо рівним -14m. Харон слабший від Місяця на 31 зоряну величину (5 + 5 + 5+ 5 + 5 + 5 + 1), т.т. приблизно:
    100∙100∙100∙100∙100∙100∙2,5 = 25 000 000 000 000 разів.


Приклад 7. Завдання 4.7і


Варіант

Назва потоку

Радіант

Швидкість, км/с

Годинне число

Епоха активності

год хв

°

13

Урсиди

13 44

+80

35

< 50

17 – 26.12



Розв’язання


  1. Положення радіанта серед зір:








  1. Радіант потоку Урсиди в наших широтах завжди знаходиться над горизонтом.

  2. В епоху активності, т.т. в 20-х числах грудня, радіант перебуває у верхній кульмінації приблизно о 6 годині ранку. Отже, саме ця пора доби є найзручнішою для спостереження Урсид.

  3. Для оцінки ширини метеорного потоку слід визначити добуток швидкості руху Землі по орбіті на час активності потоку:
    L = 30 км/с 9 діб 86 400 с = 23 328 000 км.

  4. Годинне число потоку досягає 50, тому його можна вважати багатим.

  5. Обчислимо енергію метеорної частинки, маса якої m = 1 г = 0,001 кг, а швидкість 35 км/с = 35 000 м/с: .
    Тіло масою 50 кг, яке має таку ж кінетичну енергію, повинне рухатися зі швидкістю: .



Приклад 8. Завдання 5.3і
Користуючись спектрограмою Сонця та таблицею спектральних ліній, визначте елемент сонячної атмосфери, який створює умовно позначену лінію λ13.



Розв’язання


  1. Знаходимо дисперсію n даної спектрограми на проміжку, якому належить дана лінія, т.т. від 6600 до 6800 А. Для цього слід різницю довжин хвиль, що відповідають краям проміжку, поділити на безпосередньо виміряну відстань між цими лініями. Вона рівна s = 38 мм.
    n = (6800 – 6600)/38 = 5,26 A/мм.

  2. Лінія λ13 розташована від ототожненої лінії, що відповідає довжині хвилі 6800 А, в бік фіолетової частини спектра на відстані d = 6,5 мм. Обчислюємо її довжину:
    λ13 = 6800 – n s = 6800 – 5,26 6,5 = 6765,8 A.

  3. В таблиці спектральних ліній (Додаток 3) найближче до отриманого значення довжини хвилі належить нікелю: λNi = 6767,8 А. Враховуючи неточність наших вимірювань, можна зробити висновок, що лінію обчисленої довжини хвилі утворює нікель (Ni).



Приклад 9. Завдання 6.5і



Варіант


Зоря


Блиск, m

Річний паралакс, p″


Спектрограма зорі

13

α Per

1,79

0,028








Розв’язання

1. .

2.
3. Порівнюючи спектр зорі із спектрами стандартами,
визначаємо спектральний клас зорі: F5
4. T = 6600 K, колір зорі світло-жовтий.

5. .



6. , .
Приклад 10. Завдання 6.6і


Варіант

Назва

зорі

Екваторіальні

координати

Зоряна

величина

Період,

доби

h m

° ′

Max

Min

13

YZ Стрільця

18 47

-16 47

6,9

7,7

9,554


Розв’язання


  1. В максимумі блиску зоряна величина Цефеїди становить 6,9m. Це означає, що для спостереження неозброєним оком вона недоступна.

  2. Положення Цефеїди серед зір:


  3. Зміна блиску цефеїди з часом:







  4. Із залежності „період-світність” визначаємо абсолютну зоряну величину Цефеїди: М = - 2, 3 .
    Визначаємо середнє значення видимої зоряної величини:

    Обчислимо відстань до Цефеїди r:
    M = m + 5 – 5 lg r , 5 lg r = mM + 5,
    r = 1000 пк = 1 кпк.

Приклад 11. Завдання 6.7 На малюнку зображено видиму відносну орбіту подвійної зорі Діви, відстань до якої становить 10 пк. Вважаючи, що велика піввісь орбіти лежить у площині малюнка, оцініть:

  1. Період обертання супутника відносно головної зорі.

  2. Велику піввісь орбіти в а.о.

  3. Суму мас компонентів.


Розв’язання
З малюнка видно, що півперіод обертання становить близько 90 років. Отже, період обертання можна взяти рівним Т = 180 років.

Користуючись масштабом, знаходимо велику піввісь в секундах дуги.


Вона складає а = 7″.
Велику піввісь А в астрономічних одиницях обчислюємо за формулою:
А = а″ Dпк = 7″ 10 пк = 70 а.о.
Сума мас зір, які складають пару, у масах Сонця: m1 + m2 = A3 : T2 = 703 : 1802 = 10.


Приклад 12. Завдання 7.3 і



Варіант


Позначення

Екваторіальні

координати

Зоряна

величина

m

Кутовий

діаметр
'


Відстань,

кпк

h m

° ′

13

М 92

17 17

+43 09

6,1

8,3

7,4


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconХристенко Володимир Миколайович, викладач фізики та астрономії Опис педагогічного досвіду з проблеми: „Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики та астрономії”
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики та астрономії”
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconПрограма з української літератури для 5 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного
«Українська література» для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою та мовами навчання національних меншин...
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconПрезентація робочих зошитів з хімії для учнів , 8, класів з досвіду роботи Іванащенко Олена Афанасіївна – вчитель хімії
З зошитами зручно працювати, наприклад, зроблено допоміжні схеми для розв’язування задач, де з кожною вправою збільшується частка...
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconЮрій Васильович Крупа до урок
Предмет астрономії. Її роз­ВИ­ток І значення в житті сус­пільст­ВА. Короткий огляд об’єктів до­С­лід­ження в астрономії
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції
Програми з української літератури та англійської мови розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної...
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconПрограма з корекційно-розвиткової роботи
Для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальними порушеннями
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconКурсів за вибором І факультативів з фізики та астрономії

Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...
Завдання для самостійної роботи з астрономії у програмі з астрономії для 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів записано: „…астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії…” iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи
Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка