Збалансованого розвитку



Сторінка1/3
Дата конвертації01.08.2017
Розмір0,51 Mb.
  1   2   3



СТРАТЕГІЯ

ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ

КЛЕСІВСЬКОЇ

СЕЛИЩНОЇ РАДИ

САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ

на 2013-2017 роки




І. ВСТУП
Селищна рада – це живий організм, в якому зовнішня простота існування перетинається із складними соціально-економічними процесами. Задоволення повсякденних потреб мешканців населених пунктів, визначення необхідності у соціальній та технічній інфраструктурі, а також, власне, економічний розвиток залежить від багатьох факторів – зовнішніх та внутрішніх. Для прискорення поступу в перед та врахуванні при цьому максимальної кількості даних факторів й формуванні цілісного бачення розвитку формуються Стратегії сталого розвитку.

При формуванні документу Стратегії сталого розвитку Клесівської селищної ради на зборах ініціативної групи було визначено три основних напрямки діяльності громади: розвиток територіальної громади, стимулювання інвестиційної діяльності та розвиток туристичного потенціалу.

Відтак, Стратегії сталого розвитку побудовано таким чином, що у процесі реалізації вона впливатиме на поточне формування проектів місцевого розвитку, а також заходів у межах району та області на період до та після 2017 року.

У документі розглядаються фактори, котрі впливають на подальший розвиток та диктують зміни. Документ визначає цілі селищної ради й підказує, як їх досягти. Як сама рада, так і люди, які в ній живуть та працюють, забезпечують можливість вжиття заходів із реалізації стратегічних цілей, передбачених цією стратегією.

Ця стратегія визначає довгострокові перспективи з урахуванням потреб майбутніх поколінь. Таким чином, Стратегія сталого розвитку розглядається як плановий документ найвищого рівня, а отже, її реалізація вимагає зосередження фінансових, фізичних та людських ресурсів. Очікується, що всі зусилля адміністративних органів, громадянського суспільства, наукових кіл і громадян будуть націлені на успішну реалізацію пріоритетів та заходів, передбачених стратегією. Таким чином, зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів, залучених із надходжень регіонального рівня, державного бюджету, із коштів інвесторів та з приватних джерел, дасть змогу забезпечити досягнення цілей, визначених у цій Стратегії.


ІІ. МЕТА НАПИСАННЯ СТРАТЕГІЇ
Метою розробки Стратегії сталого розвитку Клесівської селищної ради є створення органами місцевого самоврядування такого документу, завдяки якому вони зможуть раціонально організувати свою майбутню діяльність. Цей документ враховує весь обсяг справ для майбутнього спільного функціонування громади та дає зрозуміти, а отже запланувати, що може зробити громада власними силами, на що має опосередкований вплив та які ресурси потрібні від органів державного управління вищого рівня. Для того аби розвиток громад усієї області йшов у одному векторі, що неодмінно дасть змогу раціонально розподілити наявні ресурси, а отже досягти більш швидшого поступу вперед.
У даній Стратегії провідне місце займають заходи, які громада зможе виконати власними силами і за збереження результатів яких буде нести відповідальність. В цілому реалізація Стратегії зорієнтована на спонукання певної поведінки підприємців, населення, громадських організацій. Відтак, дає відповідь на запитання: Які мають бути створені умови, заохочення, пільги чи преференції для досягнення цілей? Яким чином будуть лобіюватися інтереси громади на різних рівнях органів державної влади?


ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЕСІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ


  1. Історична довідка


Історія назви с. Клесів

Давно це діялось

Колись, у цих лісах

Ріс дикий ліс,

Дрімучий ліс.

І у лісах, щоб знали Ви

Було багато звірини.

Кругом незаймана краса,

озер світилася сльоза.

У довгі ночі над селом

Кричали сови.

Багато їх було кругом.

І недарма той дикий ліс,

В якому сови завелись,

Всі люди знали

І завжди, повідомляли,

Що жили

У лісі «коло сов».

Так назва виникла села

Село те – Клесів – недарма.

Як виникла назва села Клесів? Легенд і версій є багато, але найчастіше з уст народу можна почути такі: Давним-давно у місцях цих були дрімучі ліси. Ще й зараз навколо села є чимало їх.

У зеленому царстві було багато різноманітної звірини. Вдень птахи наповнювали своїм співом світлим повітрям ліс, а вночі, трохи сумно і лячно, ніби передбачаючи Чорнобильську біду цих лісів, пугиком сови. Багато їх тут було. І люди так і називали цю місцевість «Келесов».

Згодом під час швидкого вимовляння одне «е» випало і місцевість уже мала назву «Клесов». На ґрунті української мови ця назва почала вживатися, як Клесів.



Історія села Клесів

Територія Клесова здавна заселялася людьми, про це свідчить поселення доби бронзи, вивчене археологами поблизу села. Місцевість навколо Клесова багата на ліси, які служили захистом жителям трипільської культури, які прийшли сюди з Подніпров'я 2000 р. до н. ери. В період заселення слов'ян на території Клесова і виникло поселення племені древлян. Довгий час територія села входила до складу Київської Русі. Після занепаду Київської Русі територія села входить до Литви, а потім до Польщі.

В XVI ст. в документах вперше згадується село під назвою Клесів. Після підписання Андрусівського мирного договору, село Клесів і вся Правобережна Україна знову відійшли до Польщі. Тільки після трьох поділів Речі Посполитої територія села відійшла до Російської імперії.

В 1902 році за 4 км від села була збудована залізниця Київ-Сарни-Коваль. Згодом біля залізниці виросло невеличке селище, яке теж стало називатися Клесовом. В 1909 році біля села Клесова почалися розробки гранітів.

За Ризьким мирним договором 1921 року село відійшло до Польщі. Поляки почали активно добувати граніт біля села Клесів. Жителі села працювали в кар'єрах.

У вересні 1939 року Червона Армія визволила село Клесів. В селищі було створено власний комітет, очолив його М.Бабій.

3 1940 року село Клесів ввійшло в Клесівський район. 9 липня 1941 року село Клесів окупували німецькі війська. Багато жителів села пішло в Радянську Армію.

В 1942 році недалеко від села Клесів діяли партизанські загони С.А.Ковпака, О.М.Сабурова. 7 січня 1944 року село визволили воїни 143-ї стрілецької дивізії 13-ї армії під командуванням полковника М.М.Заїкіна.

Біля Клесова знову почалися розробки гранітів. В 60-х роках село Клесів відійшло до Сарненського району.

Село Клесів засновано на трьох пагорбах, які омивалися річкою, яка тепер називається Клесівкою. На одному з пагорбів височить Успенська церква, вона збудована так, що її видно з усіх сторін села.

За легендою церкву збудували два брати, які були хорошими майстрами. Родом брати були із Сихів, нині село Томашгород. Полюбили клесівських дівчат, яких батьки не хотіли віддавати заміж в Сехи. Тоді брати змушені були прийти в прийми до Клесова. В селі не було церкви відправити небіжчика, охрестити дитину було великою проблемою. Потрібно було лісовими дорогами добиратися до Сихів, щоб зробити обряд в церкві. Брати вирішили збудувати церкву в Клесові. Місце напрошувалось саме, на пагорбі біля кладовища.

Невдовзі було збудовано православну церкву. За даними архіву церква була збудована в кінці ХVІІIст., коли територія села після поділу Речі Посполитої відійшла до Російської Імперії.

В кінці ХХст., церкву було зареєстровано, як архітектурну пам'ятку і взято під охорону держави.

Поліське селище Клесів - селище добувників каменещебеневої продукції, торфу, бурштину, лісівників, наймолодший населений пункт на території Сарненського району, заснований на початку ХХ століття, коли була споруджена залізниця Київ-Сарни-Ковель. У 1902 році за кілька кілометрів від села Клесів було збудовано залізничну станцію. Отже, свою назву селище запозичило від однойменного села, відомого з 1654 року, розташованого при річечках Люблянка й Каменка. Згодом біля залізничної станції виросло невеличке селище, що теж стало називатись Клесов. У 1909 році в ньому налічувалось 15 будинків, 120 жителів. У цей період навколо селища розгорнулись розробки лісів і гранітів. Водночас управління Поліських залізниць збудувало лісопильний завод. З 1909 року було відкрито однокласне училище, яке відвідували 65 учнів.

За ризьким мирним договором 1921 року селище відійшло до Польщі. Клесів став центром гміни Сарненського повіту. Під час Польської окупації 1932 року в Клесові діяли 6 невеликих цегелень, кілька тартаків, кам'яні кар'єри фірми «Пугач», «Клесівський граніт», «Товариство будівельне Заверця», «Стрибок» й інші.

У вересні 1939 року в Клесові було встановлено Радянську владу і на підставі нового адміністративно-територіального поділу у січні 1940 року Клесів стає районним центром Рівненської області.

9 липня 1941 року селище окупували німецькі війська. Багато лиха було завдано народному господарству Клесова. Каменоломні були занедбані, устаткування знищене, майно пограбоване. Кар'єр Клесівського родовища, який в довоєнні роки був найбільш великим гірничодобувним підприємством області, було затоплено водою. Також німці активно розробляли родовища бурштину. Окупанти закатували 94 жителі, 62 вивезли в Німеччину. 298 жителів Клесова билися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни, з низ 190 загинуло.

Тут, у 1941 році знаходилась штаб-квартира «Поліської Січі» під командуванням Т.Д. Бульби-Боровця, де було сформовано її перший відділ.

7 січня 1944 року селище визволили воїни 143-ої стрілецької дивізії 13-ої армії під командуванням полковника М.М.Заїкіна.

В 50-60 роках ХХ століття у Клесові виросли нові потужні підприємства нерудних матеріалів, реконструйовано діючі.

Перші документи про бурштинові родовища Клесова можна знайти у польського природодослідники А. Ржонхінського, який у середині позаминулого століття повідомляє про бурштинові родовища біля Дубровиці.

З 1894 по 1910 рік академік Р. Тутковсткий проводив перші детальні дослідження північної частини України, описав первинні і вторинні поклади бурштину у Клесові, Бережному, Дубровиці, Бережниці й Бересті нинішньої Рівненщини.

У 60-х роках ХХ століття пройшло укрупнення районів і колишній Клесівський район ввійшов до Сарненського.


Як виникла назва села Пугач ?
Колись, давним-давно у цих місцях були дрімучі ліси і водилося багато різноманітної звірини. Вдень птахи наповнювали своїм співом світле повітря лісу, а вночі, сумно і лячно пугикали сови. Багато їх тут було і кричали вони весь час пугу-пугу. Люди так і назвали цю місцевість «Пугач».

Легенди розповідають, що не спить сова тому, що скарби стереже від різних шукачів. Тільки підійде шукач до місця, де скарб заховано, тільки блимне жадібно очима, тільки наміриться копати, як серед гілля лунає страхітливе «Пу-гуу, пу-гуу !» То пугач його відлякує.

Ці звуки насторожували, можливо і лякали тих, хто проходив, проїжджав тут.

Село Пугач розташоване у мальовничому куточку Західного Полісся. Вперше, в документах село під назвою Пугач згадується у XVI ст., хоча територія села здавна заселялась людьми. Про це свідчать поселення доби бронзи, вивчене археологами поблизу села. Місцевість навколо Пугача багата на ліси, які служили захистом жителям трипільської культури, які прийшли сюди з Придніпров’я (2000 р. до н.е.). В період заселення слов’ян на цій території виникло поселення племені древлян. Довгий час територія с. Пугач, а також села Клесів входила до складу Київської Русі. Після занепаду Київської Русі територія села входить до Литви, а потім до Польщі.

Після підписання Андрусівського мирного договору Україна знову увійшла до складу Польщі. Тільки після трьох поділів Речі Посполитої територія села відійшла до Російської імперії.

За Ризьким мирним договором 1921 року село Пугач відійшло до Польщі. Польські геологи почали вивчати родовище гранітів. Жителі села працювали в кар’єрах.

З 1926 року на каменещебеневому заводі працює дві дільниці, одна по видобутку граніту і переробці, друга по облицювальних виробах.



У вересні 1939 року в Пугачі встановлено Радянську владу і на підставі нового адміністративно-територіального поділу у січні 1940 року Клесів стає районним центром Рівненської області, а с. Пугач входить в Клесівський район.

9 липня 1941 р. – окупація німецькими загарбниками.

7 січня 1944 р. – визволення населеного пункту воїнами 143-ї стрілецької дивізії 13-ї армії під командуванням полковника М. Заїкіна. Село почало відбудовуватися. Знову розпочинаються розробки гранітів.

В 60-х роках с. Пугач входить до складу Сарненського району.
2.Географічне положення та природні ресурси

2.1 Географічне положення
На території Клесівської селищної ради розташовано три населених пункти : смт.Клесів, село Клесів та село Пугач, які відносять до третьої зони гарантованого добровільного відселення відповідно до ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».


смт.Клесів

Клесів – селище міського типу (з 1940 року), центр селищної ради. Розташоване на північному сході Рівненської області на 105 км від обласного центру м.Рівне та за 22 км. від районного центру м. Сарни.

Залізнична станція на лінії Сарни – Коростень - Київ

Площа населеного пункту - 630,96 га

Населення - 4599 осіб

Кількість дворів – 682

Геральдика смт. Клесів затверджена рішенням сесії Клесівської селищної ради від 23 квітня 2003 року № 121

Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали з одно та двосторонньою забудовою. Смт.Клесів забудовано компактно одноповерховими та багатоповерховими будинками. Функціональним призначенням територія смт.Клесів поділяється на виробничу та сельбищну.


В адміністративно-громадському центрі зосереджені: селищна рада, будинок культури, Клесівське СТ , магазини, кафе, ЗОШ І-ІІст.-ліцей, дитячі дошкільні заклади: №3 «Веселка», ДНЗ №4 «Дзвіночок», аптеки, ринок, філія ДЮСШ, КЗ «Клесівська районна лікарня» та поліклініка, бібліотеки, станція Клесів, відділення зв’язку, музична школа, відділення ощадбанку та Приватбанку, перукарні.

Через смт.Клесів проходить автошлях Рівне-Сарни-Рокитне.

Рельєф території населеного пункту рівнинний.

Ґрунтові води залягають на глибині 0-1 метрів.

Основу ґрунтового покриву складають дерново-підзолисті, глейові та сильно глейові зв’язнопіщані ґрунти.

Територія смт.Клесів небезпечна щодо затоплення повеневими водами. Небезпечні геологічні процеси відсутні.

По території населеного пункту прокладені інженерні мережі: водопроводи, газопроводи, каналізація , лінії зв’язку та електропередач.

Водопостачання та каналізація централізоване та індивідуальне.




Село Клесів

Клесів - село, входить до складу Клесівської селищної ради.

Розташоване за 25 км від районного центру м.Сарни.

Найближча залізнична станція Клесів за 2 км.

Площа населеного пункту - 290,69 га

Населення - 1493 осіб

Кількість дворів – 339

Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали з одно та двосторонньою забудовою. Село Клесів забудовано компактно одноповерховими та частково ( вул.Центральна) двоповерховими будинками. За функціональною ознакою територія села Клесів сельбищною.

В селі Клесів діє ЗОШ І-ІІст., клуб, бібліотека, фельдшерсько -акушерський пункт, 9 магазинів .

Забудова садибного типу.

Село електрифіковане, газифіковане, частково телефонізоване. Центральне водопостачання та каналізація відсутні.

Рельєф території рівнинний. Підґрунтові води залягають на глибині 0 -1 метрів.

Основу ґрунтового покриву складають дерново-підзолисті, глейові та сильно глейові зв’язнопіщані ґрунти.

Територія села небезпечна щодо затоплення повеневими водами.

Геологічні процеси призвели до відсутності підґрунтових вод в населеному пункті.
Село Пугач

Пугач - село, входить до складу Клесівської селищної ради.

Розташоване за 27 км від районного центру м.Сарни

Найближча залізнична станція Клесів за 2 км

Площа населеного пункту – 64,4 га

Населення - 662 осіб.

Кількість дворів - 111

Основною структурно-планувальною одиницею населеного пункту є квартали в основному з одно та двохсторонньою забудовою і окремі хутірські садиби. Село Пугач забудовано компактно одноповерховими та частково двоповерховими будинками.

За функціональною ознакою територія населеного пункту є сельбищною та виробничою.

В селі Пугач діє ЗОШ І ст., дитячий дошкільний заклад №6 «Малятко»., клуб, бібліотека, фельдшерсько -акушерський пункт, 3 магазини .

Село електрифіковане, частково газифіковане та телефонізоване. В 2011 році розпочато будівництво центрального водопостачання .

Рельєф території рівнинний.

Основу ґрунтового покриву складають дерново-підзолисті, глейові та сильно глейові зв’язнопіщані ґрунти.

Територія села безпечна щодо затоплення повеневими водами.

Небезпечні геологічні процеси відсутні.

Клімат території помірно континентальний з м’якою зимою та досить теплим літом , з достатньою кількістю опадів .

В цілому клімат території можна вважати комфортним для проживання.
Сусідні сільські та селищні ради:

-Вирівська сільська рада Сарненського району – села: Вири, Олексіївка, Федорівка, Гранітне;

-Карпилівська сільська рада Сарненського району – села: Карпилівка, Рудня Карпилівська, с.Страшеве,

-Кам’яно-Случанська сільська рада Сарненського району – село Кам’яне-Случанське,

-Карасинська сільська рада Сарненського району – село Карасин,

-Томашгородська селищна рада Рокитнівського району –смт.Томашгород.

Перспектива розширення та забудови можлива після зміни меж населених пунктів : смт.Клесів, с.Клесів та с.Пугач.
2.2.Природні ресурси
Клесів – промисловий пункт, де активно проводиться: видобуток та промислова переробка граніту, лісозаготівля ( землі Клесівського держлісгоспу становлять 8078,60га) , проходять важливі транспортні артерії.

Саме завдяки видобутку гранітів, Клесів став промисловим селищем. Граніти в основному використовують як цінний будівельний матеріал. Продукція місцевих каменярів, зокрема гранітні плити, знали в усіх республіках СРСР. Вони слугували для облаштування великого підземного переходу на площі Перемоги в Ленінграді, ними облицьовували мости й набережні, станції метрополітенів Москви, Риги, Горького, Києва, Харкова, Тбілісі, Баку...

В Клесові знаходяться найбільші поклади бурштину на Україні. Бурштин – це викопна скам’яніла смола давніх вимерлих хвойних дерев, що зберегли в прибережних піщаних, відкладах чистоту, прозорість, яскраве забарвлення. Щедро розсіяла його природа по поліській землі.

Клесівське родовище бурштину єдине на Україні, що представляє собою пластові розписи ближнього зносу. Бурштин розсіяний в піщано-алевритових глинистих породах. Тут не спостерігається помітного скупчення глауконіту. Запаси бурштину досить значні. В світі цінують корисну копалину, яку видобувають у Клесівському родовищі, не лише за її красу. Бурштин потрібний медицині, сільському господарству. Нині працює 4 заводи по видобутку граніту та дільниця по видобутку бурштину.

На території селищної ради розміщені 6 водойм-кар’єрів .

В околицях селищної ради є корисні копалини осадового походження: глина, пісок, а також поклади торфу, який в недалекому минулому використовувався як паливо.



2.3. Дорожньо-транспортне забезпечення
Транспортне сполучення із обласним центром м.Рівне здійснюється автосполученням та залізничним транспортом. Кількість оборотних рейсів по маршруту –Пугач - Рівне становить - 3.

Всього автобусних рейсів на день до м.Рівне - 23, до районного центру м.Сарни - 25

Існує автосполучення із населеними пунктами Рокитнівського району.

В смт.Клесів 40 вулиць та провулків загальною протяжністю 28,9 км. з частково твердим покриттям, в т.ч. 13,65 км. асфальтобетонне покриття.

13 вулиць с.Клесів протяжністю 14,45км. мають частково тверде покриття, в т.ч. 3 км асфальтобетонне покриття.

3 вулиці с.Пугач протяжністю 2,7 км. мають частково тверде покриття, в т.ч. 3 км. асфальтобетонне покриття.

Дорожнє покриття вулиць потребує часткового ремонту.

3 Людський потенціал
3.1 Демографія
Станом на 01.01.2012 року населення селищної ради складає 6754 чоловік.


Населення селищної ради /станом на 01.01.2008р.

Населення станом на 01.01.2009р.

Населення станом на 01.01.2010р.

Населення станом на 01.01.2011р.

Населення станом на 01.01.2012р.

6727 чол.

6731чол.

6749 чол.

6756 чол.

6754 чол.

Розподіл населення за статтю та віком станом на 01.01.2012р.





п/п

населені пункти

чоловіки

жінки

0-17

18-39

40-59

60 +

усього

0-17

18-39

40-59

60 +

усього

1

смт.Клесів

534

586

755

310

2185

544

571

943

370

2428

2

с.Клесів

219

134

330

67

750

220

147

278

90

735

3

с.Пугач

93

40

169

35

337

95

46

124

54

319




ВСЬОГО:

846

760

1254

412

3272

859

764

1345

514

3482

Зайнятість населення





п/п

населені пункти

Усього населення

Працездатне населення

Непрацездатне населення

Чол.

Жін.

Разом

Чол.

Жін.

Разом

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

1

смт.Клесів

4599

1390

30,20

1330

28,90

2720

59,20

867

18,89

1012

21,90

1879

40,79

2

с.Клесів

1493

461

30,79

421

28,20

882

58,91

261

17,73

351

23,44

611

41,08

3

с.Пугач

662

213

31,88

172

26,40

385

58,08

120

17,96

157

24,10

277

41,91




Всього

6754

2064

30,54

1923

28,48

3987

59,03

1248

18,52

1520

22,44

2767

40,96

Стан смертності – народжуваності



Роки

Загальна чисельність населення

Померло

народилося

Приріст,зменшення

/+,-/


2008

6727

93

117

+24

2009

6731

87

120

+33

2010

6749

90

107

+17

2011

6756

81

128

+47

2012 /станом на 01.12.2012р.

6754

66

106

+40

Міграційні рухи населення станом на 01.01.2012р.



Назва населеного пункту

К-ть осіб,що працюють в даному населеному пункті

К-ть осіб,що працюють в районному та обласному центрі

К-ть осіб,що працюють в інших областях України

К-ть осіб,що працюють в Росії

К-ть осіб,що працюють в інших країнах

смт.Клесів

1594

35

24

2

10

с.Клесів

53

6

9

-

-

с.Пугач

265

3

2

1

1

Всього:

1912

41

35

3

11


4. Задоволення соціальних потреб населення

4.1.Забезпечення житлом


Населений пункт

к-ть індивідуальних дворів

смт.Клесів

682




с.Клесів

339

с.Пугач

110

На території селищної ради наявні житлові будинки:

-комунальної власності - 65 будинків, 871 квартира,

- відомчі - 6 будинків, 54 квартири,

- ОСББ -5 будинків, 81 квартира.

На території селищної ради покинутих житловий будинків не зареєстровано.

Житлові будинки та господарські будівлі померлих громадян, прийняті

(або документи в стадії оформлення ) у спадок спадкоємцями.

Аварійні житлові приміщення відсутні.

На квартирній черзі в селищній раді станом на 01.12.2012 перебуває 94 громадян.



Станом на 01.12.2012 року землі запасу селищної ради ( нові масиви), які б відводилися під забудову відсутні.
4.2.Зайнятість населення
Динаміка рівня забезпечення роботою 2008-2012 роки в статевому віковому розрізі:

п/п

населені пункти

Усього населення

Зайняті

Безробітні

Чол.

Жін.

Разом

Чол.

Жін.

Разом

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

ч.

%

1

смт.Клесів

4599

666

14,36

437

9,35

1103

23,70

752

16,27

886

19,17

1638

35,44

2

с.Клесів

1493

302

20,16

220

15,48

522

35,64

148

9,87

204

13,61

352

23,49

3

с.Пугач

662

160

24,95

127

19,01

287

42,96

39

5,83

57

8,53

96

14,37







6754

1126

16,59

796

11,73

1912

28,32

939

13,83

1147

16,90

2086

30,73

4.3.Надання соціальної допомоги.
Жителі населених пунктів селищної ради отримують соціальну допомогу із районного бюджету. Із бюджету селищної ради виплачується допомога на поховання громадян, що не досягли пенсійного віку і ніде не працювали.

В 2012році 348 громадян отримали соціальну допомогу за різними видами допомог, 16 громадян - отримали субсидії.

На території селищної ради зареєстровано і проживають 162 багатодітні сім’ї, в яких виховується 540 малолітніх та неповнолітніх дітей.

323 громадян отримують пенсію по інвалідності :

-інваліди загального захворювання - 166,

-інваліди по зору -5,

-інваліди по ЧАЕС - 58

-інваліди дитинства -57

-інваліди (трудове каліцтво) -9

-діти-інваліди -28.

78 жінкам, які виховали 5 і більше дітей, присвоєно звання «Мати-героїня» та виплачено кошти.

На території селищної ради проживає 10 дітей-сиріт та 21 дитина, позбавлена батьківського піклування; 67 одиноких та одиноко проживаючих громадян похилого віку, яких обслуговують 7 соціальних працівників.



4.4.Турбота про дітей, людей похилого віку та інвалідів
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування

На території ради є 10 дітей-сиріт та 21 дітей позбавлених батьківського піклування. З них 4 дітей студенти. Всім дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування було надано допомогу через Київський міський благодійний фонд «Фудбенк» та громадську організацію «Пам’ять».

8 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, які є учнями ЗОШ отримують допомогу від ТОВ ККНК «Технобуд» та 12 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування та осіб з числа дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, які є студентами, отримують допомогу від ТОВ ККНК «Технобуд». За 2011 та початок 2012 року на території ради з»явилось 2 дітей-сиріт та 5 дітей, позбавлених батьківського піклування. Всі діти влаштовані в сім»ї. На території ради проживає прийомна сім»я Головачів, в якій виховується 3 прийомних дітей та 1 дитина під опікою.

2 дітей- сиріт поставлено на загальну квартирну чергу.

Всі діти-сироти, що проживають на підвідомчій території, оздоровлені.

На території ради є 10 сімей, які опинились в складних життєвих обставинах. В їхніх сім’ях виховується 25 дітей. 16 дітей, які проживають в сім’ях, що опинились в складних життєвих обставинах отримали в 2011 році гуманітарну допомогу через місію «Братерство без кордонів», та в 2012 році надано допомогу через Київський міський благодійний фонд «Фудбенк» та громадську організацію воїнів-інтернаціоналістів «Пам’ять».

На території ради проживає 30 дітей-інвалідів віком до 18 років. Всі діти були закріплені за підприємствами, установами, організаціями, підприємцями Клесівської селищної ради та до Дня інваліда отримували подарунки, допомогу від них. Проводилась акція, ставились скриньки по торгових установах. Всі зібрані кошти були надані 4 онкохворим дітям.

15 дітям-інвалідам було надано допомогу через Київський міський благодійний фонд «Фудбенк» та громадську організацію воїнів-інтернаціоналістів «Пам’ять».



4.5. Освіта

В комунальній власності Клесівської селищної ради знаходяться дошкільні навчальні заклади :

- ДНЗ №2 «Ясочка» в смт.Клесів, відвідує заклад – 62 дитини,

- ДНЗ №3 «Веселка» в смт.Клесів, відвідує заклад -141 дитина,

- ДНЗ №4 «Дзвіночок» в смт.Клесів, відвідує заклад -79 дітей,

- ДНЗ №6 «Малятко» в с.Пугач , відвідує заклад- 43

Працює в дошкільних закладах 116 чоловік.
На території Клесівської селищної ради функціонують навчальні заклади:

-Клесівська ЗОШ І-ІІ ст.-ліцей (смт.Клесів), де навчається 742 учні, працює 124 вчителів та обслуговуючого персоналу. Стан приміщення задовільний. Проте школа потребує додаткових навчальних приміщень, адже учні навчаються у дві зміни. Система обігріву приміщень-індивідуальне газове опалення.


- Клесівська ЗОШ І-ІІ ст. ( с.Клесів), де навчається 209 учнів, працює 33 вчителів та обслуговуючого персоналу. Стан приміщень задовільний,але школа потребує додаткових приміщень, учні навчаються у дві зміни. Система обігріву приміщень-індивідуальне газове опалення.
-Пугачська ЗОШ Іст. ( с.Пугач) , де навчається 34 учні, працює 5 вчителів та обслуговуючого персоналу. Стан приміщень задовільний. Система обігріву приміщень-індивідуальне пічне опалення.

-Музична школа, де навчається 72 дитини, 8 вчителів, стан приміщення задовільний.

Харчування з 1 кл. по 11 кл. 100% безкоштовно, пільга –діти, потерпілі від чорнобильської катастрофи.

4.6.Культура,відпочинок та спорт
Культурно-дозвіллєвий комплекс Клесівської селищної ради створений рішенням сесії селищної ради від 30.09. 2002 за №52.

До КДК входять 3 загальноосвітні школи, 4 дитячі дошкільні заклади , клуби, будинок культури, музична школа, бібліотеки, філія ДЮСШ, клуб «Біла тура»:

- Будинок культури смт.Клесів : з 2010 року проводиться огляд-конкурс «Коляда» . В 2010 році при будинку культури створено танцювальний гурток ( керівник Смицька О.А.), придбано сценічний одяг для 6 його учасників. В 2011 році танцювальний взяв участь в обласному фестивалі сільських танцювальних колективів.

-КДК Клесівської селищної ради (за 2011-2012 роки) провів 9 виїзних концертів в населені пункти Сарненського району.

-Клесівська ЗОШ І-ІІ-ст.-ліцей – в школі працює історико-краєзнавчий музей смт.Клесів, який був створений до 100-річчя смт.Клесів ( в 2002 році).

Гурток «Юний еколог» (керівник Абрамчук А.Й.) зайняв перше місце в обласних змаганнях польових геологічних досліджень (2012 рік).



- Народний аматорський хор смт.Клесів зайняв друге місце в обласному фестивалі хорових колективів пам’яті Євгена Кухарця в м.Дубровиця в 2012 році.

-При клубі с.Клесів в 2010 році створено вокальний ансамбль «Бурштинове намисто» в складі 10 жінок, для яких придбано сценічний одяг.

-ЗОШ І-ІІст. с.Клесів – з 2000 року працює шкільне лісництво «Сосновий бір» (керівник Круглик В.У.)

-Публічна бібліотека для дорослих в смт.Клесів виграла тендер «Бібліоміст» на безкоштовне користування інтернетом ( в 2010 році). Започаткована нова форма роботи – проведення екскурсій в дендропарк Клесівського лісництва.

-Публічна бібліотека для дітей в смт.Клесів –створено музей корисних копалин смт.Клесів та ляльковий театр.

-З 20.07.2000 року в смт.Клесів працює шахово-шашковий клуб «Біла тура». ШШК «Біла тура» має окреме приміщення, власні гімн, статут та емблему. На протязі 12 років в клубі проведено 1050 турнірів,виконали нормативи розрядів 56 жителів смт.Клесів.



- філія ДЮСШ смт.Клесів- в школі займається 120 дітей ( юнаки та дівчата), Юнаки- греко-римська боротьба, дівчата- вільна боротьба та дзюдо.

На території ради функціонує футбольна команда «Граніт» , яка посіла 2 місце в Кубку району та 5 командне місце в чемпіонаті Сарненського району з футболу.

-музичну школу відвідує 72 дитини.

Проводиться реконструкція стадіону в смт.Клесів.

В 2011 році зареєстровано дві громадські організації спортивного напрямку – це громадське об’єднання «Граніт» та спортивний клуб «Фаворит».

4.7.Безпека

На території селищної ради працює опорний пункт міліції та пожежна команда смт.Клесів в складі 15 чоловік , 4 караули, обслуговує три населені пункти Клесівської селищної ради та три населені пункти Вирівської сільської ради.



5.Економічний потенціал і структура економіки
5.1.Структура і потенціал економіки
На території селищної ради здійснюють господарську діяльність 174 суб”єктів підприємницької діяльності. Основні напрями діяльності – лісопильне виробництво, роздрібна торгівля, обробка деревини.
5.2 Туризм, сфера обслуговування
Клесівська селищна рада має значний туристичний потенціал. На основі досліджених природних об'єктів складений оздоровчий маршрут , який знаходиться біля Клесова . Цей маршрут розрахований як на дітей, так і на дорослих. Протяжність маршруту 27 км. Маршрут розпочинається на кордоні Сарненського і Рокитнівського районів в урочищі Любонька. Наступним об'єктом маршруту є Голубе озеро , або в народі його ще називають Каменаха . Рухаючись далі, ви неодмінно попадаєте в дендропарк Клесівського лісництва . Побачивши красу зеленої архітектури, ви можете рухатись до озера Сомино. Там ви зможете викупатись досхочу, надихатись сосновим повітрям.

Публічна бібліотека для дорослих в смт.Клесів започаткувала нову форми роботи – проведення екскурсій в дендропарк Клесівського лісництва.

На території селищної ради - в с.Пугач розпочав розвиватись «зелений туризм».

6. Матеріально-технічний та фінансовий потенціал.

6.1. Енергетика
На території селищної ради є розгалужена електрична і газова мережа.100% населення електрифіковано, частково забезпечено газопостачанням. Є необхідність у проведенні мереж електропостачання в с.Клесів (нововідведені вулиці Я.Мудрого, Грушевського). Проблемним залишається електропостачання жителів с.Пугач.

Житлові приміщення отоплюються індивідуально.


6.2. Вода – стічні води

В смт.Клесів є централізована система водопостачання і водовідведення, а також частина жителів користується водою із індивідуальних колодязів.

В с.Клесів - водозабезпечення індивідуальне із колодязів. До с.Пугач проведений водопровід, але ще не прийнятий в експлуатацію. Жителі с.Пугач користуються технічною водою з водопроводу та привозною водою.

Якість води перевіряється Сарненською СЕС.


6.3 Надходження до селищного бюджету

2008 рік:

Всього: 5206334,00

Власні надходження (без урахування трансфертів) – 4058644,00 в т.ч:

Офіційні трансферти: 1147690,00 в т.ч.:

субвенція – 202200,00

дотація – 945490,00



2009 рік:

Всього: 5588888,22

Власні надходження (без урахування трансфертів) –3787928,22;

Офіційні трансферти – 1800960,00 в т.ч.:

субвенція – 458018,00;

дотація – 1342942,00



2010 рік:

Всього: 6785960,91

Власні надходження (без урахування трансфертів) – 5079502,38

Офіційні трансферти – 1706458,53 в т.ч.:

субвенція – 276377,53

дотація – 1430081,00



2011 рік:

Всього: 8274337,01

Власні надходження (без урахування трансфертів) – 6551762,01 ;

Офіційні трансферти – 1722575,00 в т.ч.:

субвенція – 96000,00

дотація – 1626575,00



План на 2012 рік:

Всього: 8534454,00

Власні надходження (без урахування трансфертів) – 6951927,00

Офіційні трансферти – 1582527,00 в т.ч.:

субвенція – 96000,00

дотація – 1486527,00


6.4 Видатки селищного бюджету

2008 рік

Всього – 5842752,40

в т.ч. по загальному фонду - 5228276,06 грн.

спеціальний фонд – 614476,34



2009 рік

Всього – 5938250,60

в т.ч. по загальному фонду - 5455424,85 грн.

спеціальний фонд – 482825,81



2010 рік

Всього – 6747978,34

в т.ч. по загальному фонду - 6185521,80 грн.

спеціальний фонд – 562456,54



2011 рік

Всього – 8031961,56

в т.ч. по загальному фонду – 7623412,45 грн.

спеціальний фонд – 408549,11



План на 2012 рік

Всього – 9307838,00

в т.ч. по загальному фонду – 9307838,00 грн.

ІV. АНАЛІЗ СИЛЬНИХ СТОРІН, МОЖЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ, СЛАБКИХ СТОРІН ТА ЗАГРОЗ РОЗВИТКУ КЛЕСІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (SWOT-АНАЛІЗ)




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Збалансованого розвитку iconШелудченко Богдан Анатолійович
Державного агроекологічного університету Мінагрополітики України. З 2004 року працює на посаді професора, зав кафедри моніторингу...
Збалансованого розвитку iconУрок № Дата Тема уроку: Утвердження материнства та вічної жіночості у сонеті Івана Яковича Франка «Сікстинська мадонна» Мета уроку
Створення умов для формування розвитку уваги, уяви, розвитку логічних операцій (порівняння, узагальнення), розвитку фонематичного...
Збалансованого розвитку iconЗбірник корекційних вправ для розвитку психічних процесів у дітей із затримкою психічного розвитку Підготувала: Психолог школи Омельченко О. В
...
Збалансованого розвитку iconІнформація щодо стану соціально-економічного розвитку міста
Надаємо довідку про стан соціально економічного розвитку міста за січень – серпень 2016 року та перелік проблемних питань соціально-економічного...
Збалансованого розвитку iconРобота зі словником літературознавчих термінів
У його розвитку, як І в розвитку національних літератур, формуються певні закономірності, внутрішні й міжнаціональні зв’язки
Збалансованого розвитку iconРозпорядження Кабінету Міністрів України від лютого 2016 р. №119-р, де є пункт «Щодо бібліотечної справи та розвитку читання» Стратегія розвитку бібліотечної справи в Україні до 2025 року «Якісні зміни бібліотек задля сталого розвитку
...
Збалансованого розвитку iconІсторичні закономірності розвитку мистецтва
Логіка еволюції мистецтва пов 'я-зана з конкретно-історичними періодами розвитку цивілізації
Збалансованого розвитку iconЗаконів України «Про місцеве самоврядування», «Про місцеві державні адміністрації»
«Про місцеві державні адміністрації», «Про стимулювання розвитку регіонів» та Методології планування регіонального розвитку в Україні,...
Збалансованого розвитку iconФундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально економічного, суспільно-політичного
Людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України та сталого розвитку суспільства І держави


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка