Збірка тез доповідей



Сторінка22/38
Дата конвертації04.02.2018
Розмір6.98 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   38

ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВІДНОСИН ПІДПРИЄМСТВ АПК
Подальше удосконалення фінансово-економічного механізму функціонування підприємств різних сфер агропромислового комплексу України ми вбачаємо у наступному:

  • потребує активізації державна політика підтримки малого бізнесу у сфері АПК, передусім у напрямку розширення його фінансування, зменшення податкового тиску;

  • необхідним є опрацювання і подальша реалізація заходів щодо мікрокредитування, орієнтованого на широке коло саме малих підприємств з переробки сільськогосподарської продукції і сировини та реалізації продовольства;

  • з боку Національного банку України потрібне створення умов для значного зменшення відсотків за користування банківським кредитом шляхом проведення відповідної регуляторної політики;

  • формування підприємствами агропромислового комплексу ефективної дивідендної політики (політики розподілу прибутку), спрямованої на розширення питомої ваги рефінансування їх прибутку і прискореного нарощування власного капіталу за рахунок саме внутрішніх джерел;

  • прискореному формуванні підприємствами АПК власних оборотних активів, спрямування їх, у першу чергу, на фінансування дебіторської заборгованості та грошових активів, що забезпечують їх достатню платоспроможність;

  • активізації підприємствами усіх сфер агропромислового комплексу амортизаційної політики з використанням методів прискореної амортизації активів;

  • диверсифікації джерел залучення підприємствами агропромислового комплексу позичкового капіталу, підвищення у ньому частки фінансового лізингу.

Важливе значення для подальшого розвитку організаційно-економічних відносин підприємств АПК має формування ефективного фінансового механізму торгівлі сільськогосподарською продукцією, сировиною та продуктами харчування. Наголосимо, що фінансовою основою забезпечення прибутковості торговельної діяльності є торговельні націнки до ціни виробництва продукції [1]. Невирішеною проблемою у цьому аспекті залишається те, що господарські механізми підприємств торговельної ланки АПК не зорієнтовані на зменшення торговельних націнок. За таких обставин збільшення обсягів роздрібного товарообороту не зумовлює відповідне покращення фінансового стану суб’єктів торговельної сфери. Ми переконані, що ефективний фінансовий менеджмент у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією, сировиною та продуктами харчування має забезпечувати адекватне управління витратами обігу. Ускладнення організаційно-економічних відносин у сфері АПК ми тут вбачаємо у тому, що найкращі умови для формування ефективного фінансового менеджменту існують у великих за розмірами підприємств торгівлі, які можуть орієнтуватися на відносно невисоку торговельну націнку і отримувати власні економічні вигоди за рахунок збільшення обсягів продажу. Специфічною особливістю торгівлі сільськогосподарською продукцією, сировиною та продуктами харчування є наявність значної чисельності дрібних постачальників та торговців (ретейлорів), що зумовлює численні нераціональні витрати обігу. За нашим переконанням, розвиток відносин між ретейлорами та постачальниками продуктів харчування у сфері агропромислового комплексу є важливим елементом у механізмі організації сучасної роздрібної торгівлі, а це, у свою чергу, посилює необхідність оптимізації витрат та запровадження логістики за усім ланцюжком виробництва, транспортування, зберігання та реалізації продовольства. Результати проведеного нами дослідження основних тенденцій фінансового розвитку та фінансового стану підприємств усіх сфер агропромислового комплексу України дають підстави зробити висновок про те, що чинний фінансово-економічний механізм їх функціонування не формує умов ефективного нарощення ними власного капіталу, а, отже, і зростання їх ринкової вартості. Фінансова структура більшості підприємств агропромислового комплексу є деформованою. Виявлені нами гальмівні тенденції стримують формування ефективних організаційно-економічних відносин підприємств АПК.

Перспективи розвитку АПК передбачають збільшення бюджетного фінансування, що зумовлює необхідність застосування ефективних механізмів використання коштів [2]. У цьому зв’язку перспективним нам видається запровадження програмно-цільового підходу до управління бюджетним процесом. Основна ідея програмно-цільового фінансування полягає в узгодженні державних витрат з отриманням результатів. Так, у чинному Бюджетному кодексі України зазначено, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного обсягу ресурсів [3].



Література

  1. Про ціни і ціноутворення: Закон України № 507 – ХІІ від 3 грудня 1990 р. – www. zakon.rada.gov.ua.

  2. Сільське господарство України – від минулого до сьогодення / кол. авторів за заг. редак. М.В.Зубця. Том ІІІ. Аграрна політика і макроекономічні відносини в аграрному секторі економіки. – К.: Аграрна наука, 2005. – С. 143– 252.

  3. Бюджетний кодекс України: Закон України від 21.06.2001 р., № 2542 – ІІІ. – www. zakon.rada.gov.ua.

УДК 658.012.23



Блакита Г.В., к.е.н., доцент

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ



ПОБУДОВА СТРАТЕГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ
Економічне середовище, в системі якого підприємства здійснюють свою фінансову діяльність, на сучасному етапі розвитку України є настільки нестабільним, що ніяке передбачення не може забезпечити надійне і повне де термінування прогнозованих факторів їх фінансового розвитку (особливо факторів їх зовнішнього фінансового середовища). Ця нестабільність притаманна економічному розвитку не тільки України, а й практично всім країнам світу із ринковою економікою. Так, опитування менеджерів ведучих американських компаній показало, що 80% з них очікують в майбутньому зростання рівня економічної нестабільності, за яким припиняють ефективно діяти підходи до формування і реалізації їх стратегії, що зарекомендували себе як надійні на попередньому етапі [1, с. 19].

Зростання рівня нестабільності економічного середовища розвитку підприємств обумовлює необхідність активізації наукових досліджень з проблематики побудови їх стратегічного процесу в умовах дії цього чинника.

В системі економічного середовища при дослідженні нестабільності науковцями практично не виділяється як самостійний об’єкт фінансове середовище підприємства. Крім того, практично всі рекомендації науковців по врахуванню чинника нестабільності факторів економічного середовища у стратегічному процесі підприємств стосуються питань моделювання процесу розробки тільки їх корпоративної стратегії; питання врахування нестабільності цих факторів в процесі розробки функціональних стратегій підприємства (зокрема, його фінансової стратегії) залишаються поза увагою сучасних науковців.

Подальше поглиблення дослідження цієї проблеми обумовило більш детальний розгляд впливу нестабільності економічного середовища на моделювання процесу розробки фінансової стратегії підприємств. При цьому в загальній системі нестабільності економічного середовища основна увага сконцентрована на дослідженні нестабільності факторів зовнішнього фінансового середовища, яка здійснює найбільший вплив на процес формування та реалізації фінансової стратегії торговельних підприємств.

Детальне дослідження найважливіших характеристик цього явища дозволяє наступним чином сформулювати його поняття: «Нестабільність зовнішнього фінансового середовища підприємства являє собою один з елементів загальної нестабільності економічних умов його перспективного розвитку, що характеризує непередбачену зміну векторів та кількісних значень комплексу зовнішніх факторів впливу на результати його фінансової діяльності, яка не контролюється підприємством і не може бути заздалегідь ідентифікована із 100-відсотковою надійністю».

Нестабільність зовнішнього фінансового середовища підприємства має різні прояви, що формують різні її види. Класифікацію видів цієї нестабільності, що може бути використана в процесі розробки фінансової стратегії торговельних підприємств, пропонується будувати за наступними основними ознаками: 1) за діапазоном коливань значень окремих факторів зовнішнього фінансового середовища; 2) за періодом прояву [2, с. 476]; 3) за характером виникнення; 4) за рівнем можливого визначення перебігу; 5) за інтервалом часу прояву; 6) за ступенем локалізації прояву; 7) за вектором зміни; 8) за вектором впливу на кінцеву ефективність фінансової діяльності. Відповідно класифікація видів нестабільності зовнішнього фінансового середовища торговельних підприємств за цими ознаками запропонована в результаті дослідження.

Нестабільність зовнішнього фінансового середовища торговельного підприємства генерує багато чинників. Такі чинники пропонується групувати за наступними основними групами: 1) глобальні світові чинники; 2) макроекономічні чинники країни; 3) чинники динаміки фінансового ринку; 4) чинники зовнішнього фінансового середовища прямої дії (що генеруються фінансовими відносинами із прямими партнерами підприємства по здійсненню господарської діяльності).

Врахування нестабільності зовнішнього фінансового середовища в процесі розробки фінансової стратегії підприємства потребує відповідної оцінки рівня цієї нестабільності. Основним для здійснення такої оцінки пропонується визначити показник стандартного відхилення, який при необхідності може доповнюватись показниками коефіцієнту варіації, вартості під ризиком (VaR) [3, с. 285], коефіцієнтом нестабільності Ансоффа. Розрахунок кожного із цих показників пропонується здійснювати методом аналогій, економіко-статистичним методом (методом історичного підходу), методом сценарного аналізу, методом імітаційного моделювання (методом «Монте-Карло») та експертним методом.

Нестабільність зовнішнього фінансового середовища здійснює безпосередній вплив на наступні основні процеси розробки фінансової стратегії торговельних підприємств: діагностування зовнішнього фінансового середовища; визначення можливих ключових факторів успіху розвитку фінансової діяльності; вибір виду фінансової стратегії; розробка стратегічних цілей і цільових стратегічних показників фінансового розвитку; обґрунтування шляхів реалізації обраного виду фінансової стратегії, реалізація стратегічних цільових показників фінансового розвитку підприємства у режимі реального часу. За результатами дослідження ідентифіковано конкретний характер впливу нестабільності зовнішнього фінансового середовища на кожен з цих процесів і сформульовано основні форми реагування на цю нестабільність в процесі розробки фінансової стратегії торговельних підприємств.

Література


  1. Ансофф И. Стратегическое управление / Пер. с англ. – М.: Экономика, 1990. – 384 с.

  2. Веснин В.Р. Менеджмент: Учебник – 3-е изд. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 512 с.

  3. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / Под ред. Лобанова А.А. и Чугунова А.В. – 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 878 с.

УДК 338.432



Бобор Л.М., викладач

Чернігівський державний технологічний університет



bobor@gala.net

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ ЗВ'ЯЗКУ РЕГІОНУ
Галузь зв'язку має велике значення в розвитку і зміцненні фінансів країни. Засоби зв'язку не тільки забезпечують оперативне управління, а й перетворюються в необхідний елемент продуктивних сил та технології виробництва.

Зв'язок, як одна з матеріальних галузей, споживає незначні кошти з матеріального балансу країни, але в кожній гривні тарифних доходів значна питома вага тієї частки, за рахунок якої складається національний доход країни (порівняно з промисловістю).

Розвинені засоби зв'язку сприяють здійсненню прямих контактів між постачальниками і споживачами продукції, що призводить до прискорення оборотності обігових коштів, поліпшення матеріально-технічного забезпечення, оперативного управління виробництвом послуг зв'язку тощо. У підсумку організація і проведення всіх цих заходів призводить до зміцнення фінансової системи країни, а фінанси галузі є складовою її частиною.

Фінанси галузі зв'язку - сукупність економічних відносин у процесі створення й використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів на різних ієрархічних рівнях управління. Економічні відносини в галузі зв'язку проявляються між підприємствами (“Укртелеком”, “Укрпошта” тощо) і Держкомітетом зв'язку та інформатизації, а також з підприємствами й об'єднаннями інших галузей народного господарства, з різними комерційними структурами, з фінансово-кредитною системою, зі споживачами послуг зв'язку.

Фінанси підприємств зв'язку є складовою частиною фінансів галузі і являють собою систему грошових відносин, що виражають формування і використання грошових доходів суб'єктами господарювання у відтворювальному процесі послуг зв'язку.

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються та виражають свою сутність, свою внутрішню властивість через такі функції:



  • формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності підприємств зв'язку;

  • розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств галузі;

  • контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається за рахунок формування статутного фонду, а також у процесі розподілу грошових надходжень за рахунок відновлення авансованих коштів в основні та оборотні фонди і використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду накопичення. Основними джерелами формування фінансових ресурсів підприємств є власні та залучені кошти. До власних належать: статутний фонд, амортизаційні відрахування, валовий доход і прибуток. До залучених - пайові та інші внески, засоби, мобілізовані на фінансовому та кредитному ринках.

Перехід на ринкові умови господарювання, запровадження комерційних засад у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств вимагають нових підходів до формування фінансових ресурсів. Так, важливе місце в джерелах фінансових ресурсів належить пайовим та іншим внескам фізичних та юридичних осіб, членів трудового колективу. Водночас значно скорочуються обсяги фінансових ресурсів, які надходять від галузевих структур, бюджетних субсидій, від органів державної влади. Збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позикових коштів у формуванні фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушує підприємства виявляти ініціативу та винахідливість, нести повну матеріальну відповідальність.

Обсяг виробництва, його ефективність зумовлюють розмір, склад і структуру фінансових ресурсів підприємства. У свою чергу, від величини фінансових ресурсів залежить зростання виробництва та соціально-економічний розвиток підприємства. Наявність фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають фінансове благополуччя підприємства: платоспроможність, ліквідність, фінансову стійкість. Фінанси зв'язку мають свої особливості, які визначаються специфікою галузі і різноманітністю послуг.

Організації фінансів галузі зв'язку властиві загальні принципи, характерні для фінансів підприємств народногосподарського комплексу: плановість, госпрозрахунок, поділ обігових коштів на власні і позикові, наявність фінансових резервів. Проте, нарівні з загальними рисами, фінанси галузі зв'язку мають свої специфічні особливості, які випливають з умов виробничої і господарської діяльності підприємств зв'язку, а також з особливостей господарського розрахунку в галузі.

Таким чином, відбувається поглиблення фінансової самостійності підприємств. При цьому поєднання таких чинників як зростаюча конкуренція, технологічні вдосконалення, що вимагають значних капіталовкладень, зміни відсоткових ставок, податкового законодавства, економічної стійкості впливають на фінансову діяльність підприємств зв'язку в сучасних умовах.
УДК 338.515

Боднарюк В.А., аспірант

Львівська комерційна академія



ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ КРИЗИ
В умовах фінансової кризи для кожного торговельного підприємства особливого значення набуває питання комплексного та ефективного управління його прибутком.

Кожне підприємство незалежно від масштабів діяльності потребує максимально ефективної системи управління. Управління прибутком в умовах кризи розглядається як одна із функціональних стратегій, орієнтована на створення економічних умов для відшкодування постійних та змінних операційних витрат торговельного підприємства, повної і своєчасної сплати всіх видів податків та обов'язкових платежів і забезпечення отримання цільового чистого прибутку.

Проте, сьогодні не вироблено єдиної методологічної конструкції, що стала б науковою основою формування та функціонування механізму управління. Дослідження низки теоретичних підходів до трактування сутності механізму управління прибутком та його структуризації дозволяє виділити низку критеріальних властивостей такого механізму :


  • наявність широкого спектру функцій, форм, методів, важелів та інструментів впливу;

  • системний характер функціонування усіх складових механізму, який передбачає злагодженість і взаємоузгодженість їх дії;

  • послідовність реалізації управлінських функцій і заходів, що охоплюють увесь цикл управління, оскільки управління прибутком – це динамічний, систематичний, тривалий у часі процес;

  • детермінація цільової функції (з виділенням тактичних і стратегічних орієнтирів), на досягнення якої працюють усі складові механізму;

  • механізм формується під впливом ринкового та державного регулювання і потребує постійного обміну інформацією із зовнішнім середовищем.

На нашу думку, механізм управління прибутком торговельного підприємства можна трактувати як систему функцій, методів, інструментів, важелів, пов’язаних з формуванням, розподілом та використанням прибутку, що здійснюються з метою досягнення тактичних (забезпечення прийнятного рівня рентабельності діяльності) та стратегічних (зростання вартості підприємства) цілей торговельного підприємства.

Виходячи з цього, можна сказати, що сучасний механізм управління прибутком торговельного підприємства повинен поряд із застосуванням традиційних методів та інструментів управління враховувати новітні управлінські технології задля успішного досягнення поставлених цілей підприємства та підвищення рівня ефективності його господарської діяльності.



Література:

  1. Малицький А.А. Структуризація організаційно-економічного механізму управління підприємством торгівлі в умовах ринку/ А.А.Малицький //Торгівля і ринок України : збірник наукових праць. – 2009. – №27. – С.198-205.

  2. Ткаченко, Є. Ю. Система управління прибутком підприємства [Текст] / Є. Ю. Ткаченко // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2006. – № 3. – C. 214–220.

  3. Садеков А. А. Управление предприятием в условиях кризиса : моногр. / А. А. Садеков, В. В. Цурик. – Донецк : ДонГУЭТ, 2006. – 178 с.

УДК 332.8



Гізатулліна О.М., к.е.н., доцент

Верещагіна Т.М.

Макіївський економіко-гуманітарний інститут



ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА
Житлово-комунальне господарство – це важлива соціальна галузь, яка забезпечує населення, підприємства та організації необхідними житлово-комунальними послугами та суттєво впливає на розвиток економіки країни.

На сьогоднішній день житлово-комунальне господарство є найбільш критичною проблемою розвитку вітчизняної економіки.

Серед основних наслідків світової фінансово-економічної кризи, які безпосередньо впливають на діяльність підприємств ЖКК є: фінансові проблеми банківського сектору; зростання цін на енергоносії, а разом з цим і рівня інфляції; дефіцит Державного бюджету та скорочення бюджетного фінансування як результат зростання зовнішнього боргу.

Збитки підприємств галузі ЖКГ на 01. 09. 2010 р. склали 1274,0 млн грн., збільшившись на 10,4% відносно аналогічного періоду минулого року. Найбільші збитки отримали підприємства комунальної теплоенергетики – 555,2 млн. грн., це становить 43,6% загальних збитків ЖКХ.

Специфікою діяльності підприємств, які надають житлові та комунальні послуги, є те, що послуги надаються незалежно від стану платежів за них окремими споживачами. У зв'язку з цим підприємства галузі, в свою чергу, не мають змоги своєчасно розраховуватися за спожиті матеріальні ресурси і, як наслідок, виникає значна дебіторська та кредиторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість підприємств галузі на 01.09.2010 р. складає 11397,24 млн. грн.. а кредиторська – 14444,3 млн. грн. При цьому дебіторська заборгованість КТЕ складає 5216,4 млн. грн., а кредиторська – 8980,6 тис. грн. Підприємства галузі практично опинилися на межі банкрутства.

Болючою проблемою для організацій, що надають житлово-комунальні послуги, є борги населення, сума яких на 01.09. 2010 р. року згідно даних Міністерства з питань ЖКГ складає 8038,0 млн. грн., в тому числі 4268,1 млн. грн. – заборгованість населення КТЕ. Динаміка показників стану оплати населенням послуг з централізованого теплопостачання показана на рисунку 1.

Рисунок 1. - Динаміка показників стану оплати населенням послуг з централізованого теплопостачання
Слід зазначити, що не менше труднощів завдають також особи, які користуються пільгами. На 01.01.2010 р. пільги і субсидії в загальній сумі дебіторської заборгованості підприємств ЖКГ складають 361,1 млн. грн. При цьому 34,3% (123,8 млн.грн.) складають пільги та субсидії, надані за послуги теплопостачання. Держава, не маючи змоги компенсувати суми наданих пільг, компенсує їх за рахунок непільгових категорій громадян, які змушені платити за невиправдано високими тарифами.

Через несвоєчасні розрахунки населення за спожитий природний газ підприємства комунальної теплоенергетики опиняються у ще більш складній ситуації. В результаті можуть постраждали добросовісні платники, не отримавши якісного тепла. Відповідно, щоб вирішити проблеми підприємств ЖКГ, пов'язані із розрахунками споживачів за надані послуги, необхідно провести всебічний аналіз та удосконалити акти чинного законодавства, внести зміни в закони про ціни і ціноутворення, про місцеве самоврядування, про теплопостачання, про житлово-комунальні послуги та законодавчо закріпити застосування жорстких заходів до порушників платіжної дисципліни.

Стратегія фінансового оздоровлення галузі передбачає створення ефективної фінансово-економічної моделі функціонування, яка базується на прозорій економічно обґрунтованій системі визначення тарифів та адресному соціальному захисті населення, зниження нераціональних витрат шляхом економічної мотивації, забезпечення необхідного рівня оплати послуг споживачами, формування сприятливих умов для залучення приватного сектору та інвестицій.
УДК 351.863

Голяш І.Д., к.е.н., доцент

Тернопільський національний економічний університет



Галушка Н.Й., аспірант

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана comein88@yahoo.com, nhalushka@mail.ru



ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЙОГО СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У сучасних умовах надто важко гарантувати безпеку підприємницької діяльності в фінансово-господарському середовищі, яке стрімко змінюється, а тим більше забезпечити її надійність. Саме тому проблеми зміцнення економічної безпеки підприємства на даний час набули надзвичайно важливого значення.

Зазначені проблеми до недавнього часу були у центрі уваги переважно західних спеціалістів, вітчизняні ж вчені-економісти звернулись до них порівняно недавно. Чинником виникнення та постійного посилення уваги до цих проблем стала світова економічна криза, яка охопила всі сфери і виявилась суттєвою перешкодою на шляху забезпечення сталого розвитку не лише вітчизняного підприємництва, але й економіки України в цілому.

Про актуальність тематики економічної безпеки підприємства свідчить рівень її розгляду в наукових працях. Серед видатних вчених, які здійснили вагомий внесок у вирішення даних проблем слід виділити: В. Андрійчука, О. Ареф’єва, Л. Абалкіна, В. Геєца, О. Груніна, В. Губського, В. Забродского, Н. Капустіна, О. Кірієнко, Г.Козаченко, А. Колосова, Т. Кузенко, Г. Пастернака-Таранущенко, В.Пономарьова, В. Сенчагова, О. Судакову, Т. Сухорукову та інших.

Незважаючи на значний науковий доробок вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, залишається багато питань, які є дискусійними і вимагають подальших досліджень, глибокого вивчення та формування нових підходів і напрямів їх вдосконалення.

Зокрема, термін «економічна безпека» розглядається багатьма вченими-економістами, проте єдина точка зору щодо розуміння сутності даного поняття залишається поки-що не сформованою.

На основі критичного огляду наукової літератури ми пропонуємо власне визначення економічної безпеки підприємства. На наш погляд, під економічною безпекою підприємства слід розуміти забезпечення захисту суб’єкта господарювання від негативних внутрішніх та зовнішніх чинників, яке дає змогу досягти стану максимально ефективного використання ресурсів та стабільного функціонування підприємства як на сучасному етапі його фінансово-господарської діяльності, так і в майбутньому.

Необхідність зміцнення та підтримки високого рівня економічної безпеки підприємства обумовлена об’єктивно існуючим для кожного суб’єкта підприємницької діяльності завданням забезпечення збалансованого і безупинного розвитку на ринку відповідно до обраної ним місії та досягнення поставлених цілей своєї діяльності.

Створення ефективної системи економічної безпеки підприємства у сучасних умовах є надзвичайно важливим напрямком не тільки теорії, але й практичної діяльності вітчизняних підприємств, оскільки воно дасть змогу: по-перше – уникнути недобросовісної конкуренції, по-друге – оптимізувати діапазон цін та збільшити капіталовкладення у ресурсозбереження, по-третє – підвищити продуктивність праці та її оплату, а також підвищити матеріальну відповідальність робітників за результати своєї праці, по-четверте, сприяти розвиткові науково-дослідних та конструкторських робіт, створенні нових організаційно-виробничих структур тощо. Тому, на наш погляд, теоретичні дослідження обов’язково повинні підкріплюватися їх практичним використанням.

Від добре налагодженої системи економічної безпеки підприємства залежить ефективність його подальшого функціонування на ринку. У зв’язку з цим, ми вважаємо, що зміцнення економічної безпеки, особливо в умовах кризи, вимагає від суб’єкта господарювання формування нових підходів стосовно оновлення концепції управління підприємством, яка потребує уточнення цілей, головних задач, принципів, що стоять перед системою обліку та необхідності організаційної інтеграції обліку з іншими функціями управління.

Література


  1. Ареф’єва О.В Планування економічної безпеки підприємств / О.В.Ареф’єва, Т.Б. Кузенко. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – 170 с.

  2. Економіка підприємства: Підручник / [За заг. ред. С.Ф.Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп.]. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

  3. Капустин Н. Экономическая безопасность отрасли и фирмы / Н.Капустин // Бизнес-информ. – 1999. − № 11-12. – С. 45-47.

  4. Козаченко Г.В. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. / Г.В. Козаченко, В.П. Пономарьов, О.М. Ляшенко. − К.: Лібра, 2003.− 280 с.

  5. Кузенко Т.Б. Концептуальні підходи до планування економічної безпеки підприємства / Т.Б. Кузенко // Націоналізація і приватизація: минуле, теперішнє, майбутнє. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Карабіна.− 2003.− С. 51-60.

  6. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность) /[ Под ред. Е.А. Олейникова]. – М.: ЗАО Бизнес школа „Интел-Синтез”, 1997. – 288 с.

  7. Судакова О.І. Формування системи управління економічною безпекою підприємництва / О.І. Судакова // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Вип. 231: В 9 т. - Том VIII. – Дніпропетровськ: ДНУ.− 2007. – С. 1652-1661.

  8. Сухорукова Т.Г. Концептуальный взгляд на экономическую безопасность предприятия / Т.Г. Сухорукова // Залізничний транспорт України. – 1998. − №2-3. – С. 9-12.

УДК 338.124.4

Гончаренко В.В.

Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени М.Туган-Барановского



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   38

Схожі:

Збірка тез доповідей iconНаціональна металургійна академія україни
Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів І молодих учених
Збірка тез доповідей icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Збірка тез доповідей iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
Збірка тез доповідей iconБердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 19 травня 2006 року. –...
Збірка тез доповідей iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
Збірка тез доповідей iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка