Збірка тез доповідей



Сторінка24/38
Дата конвертації04.02.2018
Розмір6.98 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   38

ИННОВАЦИОННО-ИНФОРМАЦИОННОЕ ПОЛЕ С ПОЗИЦИИ КЛАСТЕРНО-СЕТЕВОГО ПОДХОДА
В современных условиях системного социально-экономического кризиса, негативно влияющего на развитие большинства национальных промышленных систем, интенсификации конкуренции на мировых и национальных рынках, стремления потребителей к приобретению наиболее совершенных с точки зрения технологий и качества товаров, особую роль приобретает реализация инновационно-инвестиционной деятельности в промышленном производстве. Реализация инновационных идей в промышленном производстве значительно повышает эффективность функционирования промышленных организаций благодаря получению ими серьезных конкурентных преимуществ, связанных с возрастающим спросом на инновационную продукцию на большинстве рынков сбыта продукции. С учетом факторов неопределенности и риска, высокой нестабильности промышленных систем, создание систем управления инновационно-инвестиционной деятельностью промышленными организациями не только повышает их шансы на превосходство над конкурентами, но и позволяет значительно усовершенствовать производственную, финансовую, научно - исследовательскую и другие подсистемы с использованием автоматизации информационных потоков происходящих процессов. В этом случае промышленные организации получают возможность формирования инновационно-инвестиционной стратегии в соответствии с национальным инновационным курсом развития страны. Прогрессивный подход к развитию промышленности на базе создания систем управления инновационно-инвестиционной деятельностью промышленными организациями с использованием таких наук как инноватика, кибернетика, синергетика, теория информации способен помочь найти выход из состояния кризиса национальной промышленной системы.

Существенно оживить проблематику изучения инновационных процессов способна теория инновационно-информационного поля, позволяющая до определенной степени интегрировать синергетику, кибернетику, теорию систем, теорию информации, инноватику и теорию поля. Она представляет собой весьма ясную и простую для изучения научную теорию, позволяющую определить для исследователя интеграционные процессы, возникающие при развитии информационных потоков, содержащих в себе инновационные идеи.



Инновационно-информационное поле – глобальная по масштабам самоорганизующаяся постоянно развивающаяся в русле диалектики развития человечества теоретико-методологическая и научно-практическая информационная система, представляющая собой равновесную пространственно-временную совокупность информационных потоков, содержащих в себе непрерывно увеличивающийся в соответствии с темпом развития научно-технического прогресса инновационный и научный потенциал человечества (рис. 1).

Рис. 1. - Схема инновационно-информационного поля в виде многослойной сети
Из приведенной на рис. 1 структуры инновационно-информационного поля видно, что в нем присутствует n слоев, число которых растет в зависимости от усложнения структуры поля в связи с ростом научно-технического и инновационного прогресса человечества. Как ясно из схемы, в случае представления поля в виде многослойной сети мы можем различить несколько составляющих данной сети: информационные процессы, отображенные в виде решеток показывают, что они непрерывно пересекаются внутри поля, образуя на точках пересечения и интеграции новые инновационные идеи; слои, вмещающие в себя информационные процессы. Для логического упорядочивания при классификации слоев является допустимым предположение, что отдельный слой – совокупность информационных процессов, идей, научных разработок, исследовательских данных отдельных наук, научных дисциплин, междисциплинарных направлений; связи между слоями поля, демонстрирующие высокую степень информационной и инновационной интеграции информационных процессов внутри поля, сочетающих ряд наук и научных дисциплин.

Понимание роли и сущности инновационно-информационного поля является ключевым качеством для развития инновационно-инвестиционной сферы, так как только в этом случае исследователи и представляемые ими организации, могут наблюдать за развитием отдельных информационных процессов и вмещающих их научных теорий и парадигм не как за некими разрозненными элементами, не имеющими точек пересечения в системе «пространство-время», но как за динамичными взаимосвязанными с диалектикой научного и информационного развития человечества элементами и подсистемами, формирующими в себе монолитные инновационно-инвестиционные кластеры.

По мнению [1, с. 88], инновационно-инвестиционные кластеры являются прогрессивной формой организации промышленных организаций в соответствии с целью реализации инновационно-инвестиционной деятельности. Инновационно-инвестиционный кластер – интегрированная информационно-технологическая производственная система, создаваемая для производства инновационных продуктов и технологий, взаимосвязанная с инвестиционными потоками и совмещаемыми ими материальными, финансовыми, социальными и иными ресурсами, формирующая в совокупности единую инновационно-инвестиционную систему в рамках существующей промышленной организации или группы организаций и научно-исследовательских институтов в границах фиксированных координат в системе «пространство-время».

Литература

1. Голов, Р.С. Формирование системы инновационно-инвестиционного проектного анализа [текст] / Р.С. Голов, К.В. Балдин. И.И. Передеряев. - М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2008. – 382 с.


УДК 658.012.23

Золотухин А.Н.

Макеевский экономико-гуманитарный институт



anri-z@meta.ua

МЕТОДИКА КООРДИНАЦИИ ПРОЕКТОВ СТРАТЕГИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ В УПРАВЛЕНИИ ОРГАНИЗАЦИЕЙ
Высокий уровень неопределенности внешних условий хозяйственной деятельности, протяженность во времени и значительная капиталоемкость стратегических процессов требуют принятия обоснованных решений о направлениях стратегического развития коммерческой организации, которые используются для обоснования стратегии управления. Традиционные системы управления, ориентированные на регламентацию стратегической деятельности хозяйствующих субъектов, недостаточно гибки в динамичной внешней среде.

В связи с практической значимостью данной проблемы повышается актуальность изучения имеющихся и разработки новых подходов к формированию стратегии управления организацией. Для решения данных вопросов в ряде исследований проведен анализ эволюции существующих подходов по разработке стратегии управления организацией (И. Ансофф, Г. Минцберг, Б.Г. Преображенский, Й. Уилсон, Й. Шумпетер), проработаны теоретические основы ее формирования (Д. Аакер, Р. Акоффа, О.С. Виханский, А.П. Градов, М.Х. Мескон, З.П. Румянцева), систематизированы методы управления деятельностью организации (В.С. Ефремов, Г.Б. Клейнер, Э.В. Попов, Е.Г. Ойхман).

При этом вопросы частично не решены вопросы разработки инструментария, позволяющего не только определять стратегические альтернативы и сформулировать стратегию управления организацией, но и оценить степень их реализуемости. Методика координации проектов развития, должна базироваться на представлении их в виде семантической цепи и позволять на основе логико-лингвистического моделирования оценивать качественные и количественные параметры и принимать управленческие решения по выбору проекта в рамках реализации стратегии управления организацией. Основанием для разработки методики служит то, что на начальном этапе реализации стратегии управления коммерческой организацией необходимо анализировать большое количество альтернативных вариантов проектов.

Для них наряду с количественными выделяется группа качественных характеристик, существенных с точки зрения выбора предпочтительного проекта, и перечисляются их возможные значения. Используя эти характеристики, формируются высказывания адекватно описывающие содержание проектов, среди которых могут оказаться как допустимые, так и недопустимые. К недопустимым относятся высказывания либо не имеющие смысла в данной проблемной области, либо очевидно нецелесообразные для данного класса проектов развития. Все остальные высказывания считаются допустимыми и составляют основу предметных знаний модели. Правила предпочтений образуют базу процедурных знаний, которая позволяет с использованием одной и той же семантической сети решать самые различные задачи выбора инвестиционных проектов в данной проблемной области, в том числе и взаимосвязанные. Иными словами, реализуется классическая двухэтапная схема принятия сложного решения, когда вначале определяются допустимые проекты, а затем (если это возможно) – наилучший проект в рамках реализации стратегии управления организацией.

При этом правила предпочтений устанавливаются экспертами, но не напрямую (отвергнуть или принять данный проект), а путем указания предпочтений по отдельным характеристикам рассматриваемых инвестиционных проектов. Тем самым снижается субъективизм в оценках экспертов и появляется возможность контролировать процесс выбора инвестиционного проекта при реализации стратегии управления организацией [1, c. 82-89].

Методика выявления взаимосвязей между отдельными направлениями стратегической карты, основанная на применении метода клеточных структурных матриц, конкретизируется по следующему алгоритму: определяются показатели контроля реализации стратегии управления коммерческой организацией, характеризующие ее по направлениям стратегической карты, и им соответственно присваиваются обозначения (x1x18); производится количественная оценка выбранных показателей стратегической карты; оцениваются предполагаемые результаты реализации стратегии, и составляется прогноз ожидаемых результатов внедрения стратегии управления коммерческой организации, исходя из которого, уточняются показатели стратегической карты; строится клеточная структурная матрица корреляционной зависимости системы показателей стратегической карты; выявляется взаимосвязь между параметрами стратегической карты с помощью коэффициентов парной корреляции, исходя из анализа показателей клеточной структурной матрицы; проводится анализ и оценка параметров стратегической карты без незначимых коэффициентов.

Методика основана на составлении клеточной структурной матрицы и систематизирует по отдельным блокам совокупность возможных матриц-операторов взаимосвязей между параметрическими группами. Квадраты главной диагонали клеточной структурной матрицы объединяют операторы функциональных связей ||ij||n внутри выделенных групп параметров.

Нахождение коэффициентов связей элементов в виде сопоставимых количественных характеристик осуществляется методами факторного анализа и экспертных оценок. Таким образом, клеточная структурная матрица представляет собой полное описание коэффициентов значимости связей между показателями, отраженными в стратегической карте [2, c. 99]. Преимущество предлагаемой методики на основе построения клеточной структурной матрицы заключается в том, что она позволяет определить значимость связей между параметрами, отраженными в стратегической карте, и обосновать выбор состава ее показателей без незначимых коэффициентов для оценки эффективности реализации стратегии управления организацией.

Литература

1. Голикова Г.В., Формирование инновационно-инвестиционной стратегии коммерческой организации в регионе [текст] / Ю.С. Сербулов, Г.В. Голикова, О.А. Смирнова. – Воронеж : «Научная книга», 2008. – 164 с.

2. Фунтов В.Н., Управление проектами развития фирмы. Теория и практика : монография (серия: Практика менеджмента) [текст] / В.Н. Фунтов. – СПб: изд-во «Питер», 2009. – 398 с.
УДК 658.589

Коверга С.В., к.е.н. доцент кафедри «менеджмент організацій»

Малецький А.В., аспірант кафедри «менеджмент організацій»

Немичева О.В.

Автомобільно-дорожній інститут

ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», м.Горлівка

ДЕЯКІ АСПЕКТИ НЕОБХІДНОСТІ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ПЕРСОНАЛУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
Аналізуються основні тенденції формування, використання та стимулювання наукових кадрів, тобто інноваційні чинники професійного та кар’єрного зростання молодих фахівців (інноваційного потенціалу підприємства), тобто якісних професійних кадрів. Тут ключовим фактором виступають кваліфіковані кадри, а саме потенційно новий персонал. В контексті вищенаведеного відновлення інноваційного персоналу, розвиток, використання, кар’єрне зростання, стимулювання наукового потенціалу є надзвичайно важливим у створенні інноваційного потенціалу, який є запорукою економічного розвитку та зростання підприємства. Саме ці питання і становлять інтерес більшості сучасних організацій, що сприймають працюючих в колективі людей як найбільш цінні ресурси, які на відміну від матеріально речових факторів виробництва з роками не втрачають свою цінність.

Аналізуючи останні дослідження та публікації: питання творчої активності персоналу на підприємстві, його стимулювання та підвищення ефективної діяльності працівників були і залишаються предметом постійних наукових досліджень. Проте дана проблема досліджена недостатньо комплексно та глибоко, оскільки перехід до інноваційної економіки України та її підприємств тривалий і специфічний, характеризується трансформаціями в усіх сферах суспільного життя і потребує вирішення проблеми якісного кадрового забезпечення інноваційного розвитку економіки.

Різні аспекти проблеми формування якісного забезпечення розвитку персоналу досліджували вчені: Амоша О., Безчасний Л., Бойко Е., Богиня Д., Борецька Н., Панков В., Семиченко В., Тупик І., Хрящева Е та ін.

Метою роботи є: розкрити зміст необхідності розвитку інноваційного персоналу на підприємствах.



Динамічна рухомість та змінність зовнішнього середовища, активізація процесу конкуренції знань, сучасна техніка та технології потребують не тільки високої кваліфікації і трудової дисципліни працівників, а в першу чергу їх творчої участі в реалізації стратегічних задач розвитку підприємства, визнанні кожного працівника як особи, яка має сукупність знань, вмінь та навичок [1]. Це ствердження Панкова В.А. можливо взяти за основу, яка розкриває зміст необхідності в інноваційному персоналі. Як свідчать дослідження вчених, інтерес до неосяжних активів, в тому числі до інноваційного персоналу, який є також інтелектуальним капіталом, зростає по мірі того, як стає все більш очевидною роль цих факторів в створенні реальної вартості та збільшення репутації на внутрішньому ринку продукції. В сучасних умовах виступає новий інноваційний персонал, робітники особового типу, які орієнтовані на максимальні досягнення в праці, ініціативні, підприємливі, які побуджаються до цілеспрямованої ініціативної діяльності. Саме такі робітники прагнуть до підвищення своєї кваліфікації, оскільки пов’язують з нею свої професійні можливості і перспективу кар’єрного росту.
Таблиця 1. - Процентний розподіл дослідників за віком [2]


Вік Роки

до 30 років

30 - 40

40 - 50

50 - 60

60-70

Старше 70

2007

13.7

14.7

22.7

17.2

15.7

2.7

2008

15.2

15.0

20.2

15.9

15.0

3.6

2009

17.1

17.6

19.4

12.8

14.5

3.9

Сума

45,8

47,3

62,3

45,9

45,2

10,2

Середнє

15,3

15,8

20,8

15,3

15,1

3,4

Відхилення

-1,2

-1,0

1,1

1,5

0,4

-0,4

Опираючись на данні Держкомстату України (табл. 1) можливо сказати що число науковців які займаються науковою діяльністю віком від 30 років має перспективу до збільшення.




Рис. 1 - Відхилення процентного розподілу дослідників за віком.
Таким чином, на нашу думку, та ґрунтуючись на наукові праці та твердження Комарова Е. однією з задач підприємств, їх керівництва є створення умов для більш повного використання творчих здібностей кожного працюючого на підприємстві, його службово-професійного переміщення. Тобто всебічно сприяти створенню концептуально нового інноваційного персоналу. Чим вище ініціативність і творча активність робітників, тим вище конкурентоздатність і ефективність підприємства [3].

Також багато спеціалістів, а зокрема Хрящева Е., підкреслює, що розвиток персоналу є ключовим фактором успіху сучасного бізнесу, науковці притримуються думки, що є два способи формування ефективної команди співробітників, а саме принципово нового інноваційного персоналу, який є зацікавлений в розвитку творчої ініціативи і досягненні високих результатів праці. На думку Хрящової Е., по-перше, найм «готових» професіоналів; по-друге, «вирощування» персоналу, а саме коли компанія створює умови для розвитку, навчання найбільш перспективних співробітників, а також пошук перспективної молоді та послідовний розвиток її в професійному та особовому плані [4].

Як висновок, керуючись вище приведеними дослідженнями на підприємствах має відбуватися процес формування нового інноваційного персоналу. Керівництво підприємств має мати за мету спонукати та допомагати постійному підвищенню кваліфікації своїх співробітників, мотивувати їх інтерес до кар’єрного зростання, тому що інноваційний персонал є фактором інноваційного розвитку та конкурентоспроможності підприємства серед фірм конкурентів в сучасних ринкових відносинах.

Література


  1. Панков В.А. Управление стоимостью наукоёмкого машиностроительного предприятия: теория и практика / В.А. Панков – К.:Наук. думка, 2003.-424 с.

  2. Офіційний сайт Держкомстату України [Електроний ресурс]: www.ukrstat.gov.ua

  3. Комаров Е. Управление карьерой / Е. Комаров // Управление персоналом. – 1999. - № 1. – С. 37-42.

  4. Хрящева Н. Развитие персонала – ключевой фактор успеха бизнеса / Н. Хрящева // Управление персоналом. – 2002. - № 10. – С. 42-44.

УДК 659.235



Колодяжна К.А. аспірант

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М.Туган-Барановського

ocean_mar_06@yahoo.com

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ ТА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ В ТОРГІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Підвищення ефективності використання оборотних коштів дозволяє вивільнити значні грошові ресурси та направити їх на здійснення заходів щодо нарощування виробничих потужностей, вирішення соціальних завдань колективу підприємства, результативну роботу на фінансовому ринку. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів існують показники їх оборотності.

У реальній економічній ситуації на процес реалізації і, відповідно, на кругообіг оборотних коштів істотний вплив роблять такі чинники, як інфляція та ризик неплатежів. Якщо підприємство авансувало на початку року в закупівлю продукції деяку суму коштів, а період кругообігу склав 6 місяців, то воно для реалізації тієї ж кількості продукції, що і на початку року, повинно авансувати в наступний кругообіг засобів більше на 11,2%. Тобто, українські підприємства постали перед необхідністю додаткового фінансування кожного подальшого торговельно-фінансового циклу.

Джерела засобів для подібного фінансування можна розділити на дві великі групи: внутрішні і зовнішні. Стосовно проблеми, що розглядається нами, про ці джерела можна сказати, що засоби з них не завжди можуть поступати в необхідному розмірі і в потрібний час, а найголовніше, що в основному вони платні. На нашу думку, прибуток саме в такому розумінні повинен служити джерелом для покриття дефіциту оборотних коштів, якій виникає за час виробничого кругообігу в результаті інфляційного дорожчання. Обчислюючи величину витрат на реалізацію, так само підприємство може відшкодувати витрати на реалізацію в сумі менш, ніж реально необхідно. А при сьогоднішній величині інфляції і ризиків, які закладають у ціну товару постачальники і підрядчики, величина авансу в новий кругообіг може перевищити всю суму чистого прибутку. Тим самим суб'єкт господарювання порушує податкову дисципліну. А при подальших кругообігах виникає мультиплікатор величини дефіциту оборотних коштів. Відповідно, зважаючи на відсутність джерела покриття витрат на їх виконання, притягуватимуться кредити, і в результаті - новий відтік оборотних коштів. Оборотні кошти підприємства відволікаються з обороту на сплату податку на прибуток. У зв'язку з цим було б принадне запропонувати зменшувати суму сплачуваного податку на суму втрат оборотних коштів підприємства в результаті інфляції за рік, тим самим збільшивши джерела власних оборотних коштів на 20,05 тис. грн. Разом з тим подібний підхід, як нам, здається, не зовсім вірний.

Разом з розрахунком загальних показників ефективності використання оборотних коштів по всій сумі оборотних коштів, можна обчислювати і приватні показники. Таким чином, подібний розрахунок, безумовно, може принести ефект, з погляду підвищення рентабельності торгівлі і використання оборотних коштів.

Першочерговим завданням підприємства у напрямку політики управління оборотними коштами є прискорення їх оборотності, внаслідок чого зменшиться потреба в них, відбудеться процес вивільнення цих коштів з обороту. На підвищення ефективності використання оборотних коштів та швидкість їх обороту впливають багато додаткових факторів, які мають суттєве значення для основної діяльності торгового підприємства.

У разі ефективного управління своїми оборотними активами підприємство може забезпечити раціональну економічну діяльність, збалансовану за витратами і доходністю.



Література

1. Фінанси підприємств [Текст]: Підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 460 с.

2. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа [Текст]: - М.: ИНФРА- М, 2006г. - 176с.
УДК 657.012.32

Корнєєва Т.І., аспірант кафедри бухгалтерського обліку

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені М.Туган-Барановського

tania529@yandex.ru

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОКУМЕНТООБОРОТУ З УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ВИТРАТ: ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Організація документообороту з обліку витрат на підприємствах вугільної промисловості і їх вугільних шахтах має вагоме значення та є головною складовою другого етапу організації обліку витрат, а саме регламентного забезпечення. Від раціональної організації регламентного забезпечення обліку витрат залежить ефективність організації управлінського обліку в цілому.

Удосконаленню та розробці управлінської звітності підприємства присвячено дослідження таких науковців, як: О.Є. Власова, Н.Р. Домбровська, О.Г. Замета, О.О. Ільченко, С.М. Кафка, О.М. Кондратюк, К.А. Ягмур. Їх дослідження направлені на удосконалення обліку витрат на підприємствах різних галузей: харчова промисловість, сільське господарство, тяжка промисловість, будівництво. Більшість вчених приділили увагу удосконаленню і розробці управлінської звітності за центрами відповідальності.

Обов’язково треба звернути увагу на те, що недостатньо уваги приділяється питанню удосконалення організації управлінського обліку витрат та його документообороту саме на підприємствах вугільної промисловості і їх вугільних шахтах. Згідно з особисто проведеним анкетним опитуванням на вугільних шахтах Донецької і Луганської областей, облік витрат за центрами відповідальності потребує подальшого удосконалення. Тому, варто приділити значну увагу управлінській звітності за центрами відповідальності на вугільних шахтах з метою контролю витрат на кожному рівні їх виникнення.

Метою дослідження є удосконалення організації документообороту з управлінського обліку витрат для підприємств вугільної промисловості і їх вугільних шахт.

Управлінська звітність містить інформацію, що розкриває різноманітні принципи управлінського обліку і представляє комерційну таємницю. Вона надається тільки внутрішнім користувачам (керівництву за різними рівнями управління: головному бухгалтеру, начальнику відділу управлінського обліку).

За видами управлінську звітність можна надавати у трьох варіантах [1, с.112]: табличний, текстовий і графічний. Ці варіанти можна змішувати. Наприклад, після застосування табличного варіанту складають пояснювальну записку. Це поєднання табличного та текстового варіантів.

В управлінському обліку широкого застосування заслуговує графічний метод, тому що завжди існує альтернатива при прийнятті управлінського рішення. Таким чином, для наочності цей варіант незамінний у прийнятті ефективного і якісного тактичного або стратегічного управлінського рішення.

Управлінська звітність складається для всіх рівнів управління. На базі проаналізованих джерел можна виділити послідовність її створення для підприємств вугільної промисловості.

По-перше, отримані знання про специфіку діяльності підприємств вугільної промисловості і їх вугільних шахт за допомогою проведеного особистого опитування на вугільних шахтах Донецької і Луганської областей. Далі встановлена мета і задачі щодо організації документообігу з управлінського обліку витрат на підприємствах вугільної промисловості.

Після встановлення мети і задач щодо організації документообороту з управлінського обліку витрат удосконалено внутрішні регламентні документи: положення про бухгалтерію; посадові інструкції облікового персоналу та наказ про облікову політику.

На вугільних шахтах досліджена первинна і зведена внутрішня документація, на базі якої розроблено управлінську звітність підприємства. Після затвердження Наказу про документооборот на основі управлінської документації розроблено графік документообороту з обліку витрат при повній і неповній автоматизації обліку. Перелік внутрішньої звітності вугільних шахт та графік документообороту з обліку витрат надано в виді додатку до наказу про облікову політику.

Таким чином, після проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:

1. Проаналізовано дослідження науковців щодо удосконалення і розробки внутрішньої звітності для різних галузей господарства.

2. Проведене особисте опитування на вугільних шахтах Донецької і Луганської областей з метою вивчення особливостей організації регламентного забезпечення обліку витрат.

3. Удосконалено внутрішня первинна і зведена документація, на основі якої розроблено управлінську звітність, що дозволить раціонально організувати документооборот з управлінського обліку витрат на підприємствах вугільної промисловості і їх вугільних шахтах.

Література

1. Мишин Ю.А. Организация внутрипроизводственного управленческого учёта на предприятии: учеб.пособие. Краснодар: КубГУ. - 2002. – 216с.


УДК 658.14/17.012.12

Коровіна З.П., д.е.н., професор

Богданова К.О.

Макіївський економіко-гуманітарний інститут




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   38

Схожі:

Збірка тез доповідей iconНаціональна металургійна академія україни
Збірка тез доповідей Всеукраїнської науково-технічної конференції студентів І молодих учених
Збірка тез доповідей icon72-та студентська науково-технічна конференція збірник тез доповідей секція права та психології 7-10 жовтня 2014 року
«Львівська політехніка». Секція права та психології: збірник тез доповідей. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014 р....
Збірка тез доповідей iconЗбірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов маріуполь – 2014
Дебют. Збірник тез доповідей студентів факультету іноземних мов за результатами участі у Декаді студентської науки – 2014 / За заг...
Збірка тез доповідей iconБердянського державного педагогічного університету
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 19 травня 2006 року. –...
Збірка тез доповідей iconАктуальні питання теоретичної та практичної медицини Topical Issues of Clinical
Актуальні питання теоретичної та практичної медицини : збірник тез А43 доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції студентів...
Збірка тез доповідей iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на днях науки 15 травня 2008 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Гуманітарні науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Природничі науки Бердянськ 2016 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 травня 2016 року. –...
Збірка тез доповідей iconТом Педагогічні науки Бердянськ 2014 (06) ббк 74я5
Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 15 травня 2014 року. –...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка