Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю



Сторінка1/6
Дата конвертації31.03.2018
Розмір1,48 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Зміст

Вступ…………………………………………………………………………….2

І. Уроки літератури рідного краю…………………………………………....3

1. Бойко Н.Р. Поетичне слово Наталії Гвозденко, 6-8кл……………………..3

2. Бойко Н.Р. Наталія Гвозденко. Громадянська лірика……………….….…9

3. Бойко Н.Р. Інтимна лірика Наталії Гвозденко, 9-10кл……………………16

4. Галицька Г.П. Літературні персоналії громади. Людмила Бурдейна. «Народилося слово – ластівка. Проросло на папері віршами.» Життєвий і творчий шлях…………………………………………………………………....20

5. Зонік Л.В. «Бажаю успіхів та усміхів». Життєствердний пафос лірики Анатолія Бортняка……………………………………………………………….34

6. Кучерук Н. Д. Урок - зустріч із поетом – земляком А. Хлопчиком. «Болить душа за нашУкраїну»… ………………....... …………………………..43

7.Лисогор Л.М. М. Луків – поет-пісняр із чарівного подільського краю…51

8.Маланчук Г.В. Євген Гуцало «Перебите крило»………………………….….62

9. Олійник Н.В. Поезія в живописі. Видатні митці Тростянеччини – художник Олекса Новаківський та поет Анатолій Бортняк .................................................70

10. Стаднійчук В.М. Пречистої молитви щире слово. Молитва як жанр літератури………………………………………………………………………….81

11.Тиндиринда Р.П. Кузьма Гриб ,,В зоряну ніч”………………………………91

12. Ціхоцька Л.О. Пісенна творчість Ганни Чубач «Хустка тернова» (вірш та пісня з одноіменною назвою)…………………………………………………….95

Список використаної літератури………………………………………………108




Бойко Наталія Романівна,

вчитель української мови та літератури Будянської СЗШ І - ІІІ ступенів
Тема уроку. Література рідного краю. Поетичне слово Наталії Гвозденко.

Мета уроку: презентувати учням постать подільської поетеси Наталії Гвозденко, ближче познайомитися з унікальною особистістю, її поетичними одкровеннями, визначити основні мотиви лірики, виховувати любов і повагу до батьків, до природи, до рідної землі.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: портрет Н. Гвозденко, фотографії рідних, друзів, збірки поезій «Джерела пружно б’ють», «Над сивим Батогом», «Як спів тростини на крилатім вітрі».
Хід уроку

Епіграф

Ця дивна жінка зіткана з любові,

Любов її живе в душі і крові,

Вустах, руках, у погляді і слові,

Ця дивна жінка зіткана з любові.
І. Організаційний момент уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда:


- назвіть відомих письменників та поетів Вінниччини?

- хто ж представляє поетичний світ Тростянецького краю?

- що вам відомо про Наталію Гвозденко?

- Про що говорить епіграф, дібраний до уроку?

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Шановні діти! Сьогоднішній урок літератури рідного краю ми присвячуємо життю і творчості поетеси Наталії Гвозденко. Її поезії знайшли дорогу до мого серця і я сподіваюся на те, що і ви зацікавитеся її творчим доробком та пересвідчитеся в тому, щоТростянецька земля, справді , багата талантами.

Отож, наша розмова – про багатство душі, поезії та пісні. Ми маємо ознайомитися з творчістю поетеси, з’ясувати основні мотиви лірики, висловити думки і почуття від почутого і побаченого.


ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. Для продуктивної роботи на уроці групи учнів отримали випереджальні завдання. Вони опрацювали різні джерела, досліджуючи життєвий і творчий шлях поетеси Наталії Гвозденко-Березюк. І зараз слово надаємо їм.
Виступ учнів від групи «Біографи» (Прийом «Навчаючи-вчуся»).

1.Короткі бiографiчнi дані

Народилась Наталія Пантелеймонівна 26 жовтня 1962 року у селі Буди Тростянецького району Вінницької області.

Батько, Гвозденко Пантелеймон Антонович, був робітником. Мати, Ганна Омелянівна, працювала коректором районної газети «Тростянецькі вісті».

У 1970 році Наталя пішла в перший клас Будянської восьмирічної школи, яку закінчила з відзнакою у 1978 році. У цьому ж році вступила до Немирівського педучилища на шкільний відділ. Вищу освіту здобула навчаючись в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова на історичному факультеті.

З 1983 року і по сьогоднішній день працює вчителем історії та правознавства у Будянській СЗШ І-ІІІ ступенів. Одружена, разом з чоловіком Миколою Станіславовичем виростили двох синів.

2. Огляд творчого шляху

З дитинства проявляла хист до українського слова, а нині є членом районного літературно-мистецького об’єднання «Джерело». У творчому доробку Наталі Пантелеймонівни близько 200 поезій. Деякі з них друкувались у місцевій пресі та літературно-мистецьких альманахах: «Джерела пружно б’ють», «Над сивим Батогом», «Як спів тростини на крилатім вітрі».

Учитель: Великим даром Божим володіє Наталя Пантелеймонівна. Ось уже понад 30 років життя віддала вчительській праці. Ідучи працювати в школу, була переконана, що саме тут принесе найбільшу користь, це – її життєва дорога. І сьогодні вона має повне право пишатися не лише творчими доробками, я й своїми професійними здобутками. Це спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, їй присвоєно звання «старший вчитель». Вона працює ще й методистом у комунальній установі «Тростянецький районний методкабінет», постійно бере участь  у роботі семінарів, які проводяться  на базі шкіл району, ділиться досвідом роботи, дає цінні  поради молодим педагогам . Це творча особистість, майстер своєї справи, прищеплює своїм вихованцям  низку загальнолюдських цінностей. Її учні неодноразово були переможцями ІІ і ІІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з історії  та правознавства .

Отже, уявлення про становлення особистості Наталі Пантелеймонівни ми вже маємо.

За короткими сухими рядками біографії сховане життя людини, життя багатогранне, сповнене радості і смутку, переживань сумних і щасливих. Як - от у вірші «В моє життя вже заглядає осінь».

В моє життя вже заглядає осінь,

А я іще немовби й не жила,

А я ще й досі в Бога щастя прошу,

Не вірю все, що молодість пройшла.
А я батькам ще боргу не віддала,

Не вишила синочкам рушники.

А осінь на поріг ногою стала,

У вирій гонить пройдені роки.


Вже заморозок перший ліг на скроню,

Лягла через обличчя борозна.

Осінні квіти у моїй долоні

Шепочуть, що не вернеться весна.


А щастя дім мій вперто обминало,

Не зупинилось в ньому ні на мить.

А я надіялась, я так його чекала,

Чекала, що воно ще прилетить.


В моє життя вже заглядає осінь,

Вже сад відцвів, не чути солов’я.

Я щастя своїм дітям в Бога прошу,

Нехай будуть щасливіші, ніж я.




  • Які думки і почуття виникли у вас, коли ви прослухали поезію?

Отже, вчитуючись у ці поетичні рядки, я відчуваю внутрішній світ людини, яка вже має певний життєвий досвід.

Виступ учнів від групи «Літератори»

Наша група досліджувала творчість поетеси . Із захопленням і гордістю ми прочитували та вивчали її натхненні поезії. Вкрай малослівна щодо себе самої, Наталя Пантелеймонівна залишає нам право побачити у віршах відблиск свого життя, переживань, почуттів.



Виразне читання та ідейно-художній аналіз поезій.

Тема матері й материнства

1-й учень:

Заступили хату кучеряві мальви

Заступили хату кучеряві мальви,

Рясно чорнобривці під вікном цвітуть,

Стежкою вузькою я іду до мами,

Я своє дитинство загубила тут.
Я його шукала в калиновім гіллі,

Я його шукала у кущах бузку.

А в душі глибоко скніє ностальгія

За отим минулим, що лишилось тут.


Тут мене плекала змалечку бабуся,

Що пекла найкращі в світі пироги.

Тут мене жаліла лагідна матуся,

Витирала кров із збитої ноги,


Тут згубились мрії в спориші густому,

І кохання перше загубилось тут.

Із світів далеких кличе щось додому,

І стежки вузенькі всі сюди ведуть.


Змалечку щоранку я біжу до школи,

Під ногами в’ється стежка у саду.

Те, що загубила, не знайду ніколи,

Та щодня в надії в рідну хату йду.


Бесіда за поезією

1.Про які квіти розповідається у вірші? Опишіть їх.

2.Про які кущі згадує поетеса? Чому?

3. Як ви розумієте слова «…а в душі скніє ностальгія»?

4.Про кого згадує авторка у вірші?(Маму, бабусю)

5.Які художні засоби використовує? З якою метою?

6. Навіщо у поезії використано образ стежки?

7.Яким настроєм пройнята поезія?

8.Яка головна думка вірша?
2-й учень:

Тема матері й материнства – одна з вічних тем. У творчому доробку поетеси є чимало віршів присвячених найдорожчій для кожного людині – матері. Вірш «Матусі» уже став піснею.



Повернуся знову я

В кольоровім сні

У дитинство зоряне

Рано по весні.

Там матуся радісно

Всіх за стіл гука,


Там голівку гладила

Мамина рука.

Матінко, матусю,

Звід усіх доріг



Завжди повернуся

Я на твій поріг.

Я до тебе пташкою

Лину уві сні,

Зіронькою ясною

Світиш ти мені.

Памороззю білою

В косах сивина,

А усмішка милая,

А в очах весна.

І немає кращої

Жінки на землі,

Я цілую, матінко,

Рученьки твої.

Вже летять до вирію

Гуси й журавлі,

Помолюся щиро я

За літа твої.

Їм не повернутися,

Швидко час іде,

Хай Господь, матусенько,

Береже тебе.


Бесіда за поезією

1.Які думки і почуття виникли у вас, коли ви прослухали поезію?

2.Який висновок можете зробити для себе?

Учитель: Так, висновок напрошується один: любити матір, пам’ятати кожен день і кожен час, прожитий із нею, не ображати її ні словом, ні вчинком, ні думкою. Бо вона- МАТИ.
Пейзажна лірика

Спогади дитинства завжди найяскравіші. Картини природи, що запам’ятались в дитячі роки, пізніше знайшли відображення в чарівних віршованих рядках, читаючи які ніби споглядаєш «картини несказанної краси з колекції чудової природи».


3-й учень:

Розсіялись волошки у житах

Розсіялись волошки у житах,

Неначе неба частка – сині - сині.

Сюди приніс з небес їх синій птах

І у хлібах розсипав по краплині
Вмивають роси вранішні поля,

Змиваючи земну печаль і смуток,

І молодіє матінка - земля,

Сміється цвітом мальв і незабудок.


А ген сідає сонце за ліси,

Стомившись після денної роботи -

Картини несказанної краси

З колекції чарівної природи.


Огорнуть сутінки і села, і лани,

Лиш місяць й зорі мерехтять казково.

І тільки невгамовні цвіркуни

Співатимуть до ранку колискову.



Бесіда за поезією

1.Які почуття викликав у вас цей вірш?

2.Які поетичні образи вірша виступають символами рідного краю?

3.Визначте тему та ідею вірша.

4.Виписати художні засоби.

4-й учень:

Осінь

Крокує по землі красуня - осінь,

Фарбує в золото ліси, гаї, луги.

І розпускає золотаві коси,

Багатство розсипає навкруги.
Достаток сипле щедрим урожаєм,

Хліб у комори з матінки-землі,

Щоб він тоді пахучим короваєм

Засяяв на святковому столі.


Щоб батько разом із напутнім словом

Родину частував смачним куском,

І щоби нарік лан іскрився знову

Налитим, гарним, щедрим колоском.



5-й учень:

Осінній дощ

Про що шепоче дощ осінній?

Про те, що відшуміло літо,

Що скоро вкриє білий іній

І землю, й запізнілі квіти.
Про те, що руки мозолясті

Зібрали урожай багатий.

Під дощ осінній, ніби в казці

Запахне короваєм в хаті.

Не поспішай, присядь на хвильку,

Прислухайся до нот осінніх.

Життя ж бо так проходить швидко,

І вже в повітрі срібний іній.



Бесіда за поезіями

1.Із чим у вас асоціюється прихід осені?

2.Як лірична героїня ставиться до осені? Посилаючись на текст твору, опишіть осінь.

3. За допомогою яких художніх засобів поетеса зобразила осінь як живу істоту?

V.Підсумок роботи на уроці

Завдання: Робота над таблицею «Наталія Гвозденко. Хто вона? Яка вона?»

За технологією «Карусель» учні заповнюють таблицю, записуючи до неї свої спостереження, висновки.




Наталія Гвозденко

Хто вона?

Яка вона?

Поетеса

Громадський діяч

Дочка малої батьківщини

Матір двох синів

Учитель


Талановита, самобутня

Активний


Віддана

Любляча


Досвідчений, відмінний спеціаліст


Рефлексія. Учитель: Отже, шановні друзі, ми сьогодні разом із вами пройшли життєвими та творчими стежками нашої землячки талановитої поетеси. Сподіваюся, що ви не залишилися байдужими до її творчості.

Пропоную висловити свої міркування.



Закінчити речення:

- Вона писала про…

- Сьогодні на уроці я зрозумів таку істину…

- Поезія Наталії Гвозденко стала для мене…



VІ. Оцінювання та самооцінювання.

VІІ. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Поезія для Наталії Гвозденко – це..»


Бойко Наталія Романівна,

вчитель української мови та літератури Будянської СЗШ І - ІІІ ступенів
Тема уроку. Література рідного краю. Наталія Гвозденко. Громадянська лірика

Мета уроку: продовжувати знайомити учнів із творчістю поетеси-землячки, викликати в учнів захоплення неповторним, чудовим, багатим поетичним словом поетеси; розвивати творчі здібності учнів; виховувати патріотичні почуття, любов до України, рідної землі.

Тип уроку: усний журнал.

Обладнання: портрет Н. Гвозденко, ноутбук, мультимедійна дошка, збірки поезій «Джерела пружно б’ють», «Над сивим Батогом», «Як спів тростини на крилатім вітрі».
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда:

- Назвіть відомих письменників та поетів Вінниччини?

- Що вам відомо про діяльність районного літературно-мистецького об’єднання «Джерело»?

- Хто є його учасниками?

- Що вам відомо про Наталію Гвозденко?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя:

Роль художнього слова Наталії Гвозденко важко перебільшити, коли помічаємо, що в основу того чи іншого твору лягли події з історії чи сучасного життя рідного краю. Усе починається з людини, а людина – з любові до землі, на якій вона народилася.

Про який би твір поетеси ми не говорили, бачимо, що перед нами справжній лірик, у якого так майстерно поєднується мудрість і пристрасть, чарівна легкість і філософська глибина, роздуми і узагальнення. І все це заради людини, заради її майбутнього. Основними мотивами лірики Наталії Березюк є патріотизм, становлення громадянина з активною життєвою позицією, збереження історичної пам’яті, щоб не загубити чогось важливого в процесі побудови власного життя.

Свій урок ми побудуємо у формі усного журналу,який має ІІІ розділи:



І розділ «Рідний край»

Історичне минуле рідного краю, села Буди одна з провідних тем творчості поетеси. Вона звучить у поезіях:



1-й учень:

Битва під Батогом

Де Буг Південний водами бринить,

І роси трави омивають зрання,

Над автошляхом сірий стовп стоїть,

В народі здавна прозваний «Богданом».

А поряд - широчезнії поля

Дають щороку врожаї високі.

Але до цього часу тут земля

Від ран кривавих стогне і глибоких.

Травнева ніч схилилась на лани,

Де вражі ляхи таборами стали,

Тихесенько сюрчали цвіркуни,

Вони ворожу пильність колисали.

А вранці, як розсіявся туман,

Й росою вмився прибережний камінь, —

Вжахнулись ляхи — їх ворожий стан

Оточений був всюди козаками.

І почалась кривавая січа,

Бо перекрито відступну дорогу,

А тут, неначе чорна саранча,

З'явилися татари на підмогу.

І засвітились шабля та стріла —

Лихая доля тут ляхів спіткала.

Покрили поле вражії тіла,

І яром кров у Буг струмком стікала.

Багато літ з тих пір уже пройшло,

Але земля нагадує минуле

Кістками чи заржавленим ядром,

Що ненароком котиться за плугом.

(Слайд пам’ятника у Четвертинівці)
2-й учень:

Козацьке

Поблизу Батога бринять жита,

Купається у небі диво-жайвір.

І ця земля стражденна і свята

Ще й досі чує дзвін козацьких шабель.

І чути з давнини, як шум копит

Здіймає пил і розриває спокій.

Серпанок вранішній над тишею бринить…

А десь в віках гуде вже бій жорстокий.

Тут кожна стежка, кожне деревце

Нагадує про подвиги і славу,

Тут кожен камінь пам'ять береже

Про те, чим гордимося ми по праву.

Живе донині в нас козацький дух,

Нащадки подвиг предків не забули.

Несе священні води синій Буг,

Єднаючи майбутнє і минуле.

Учитель: Історія рідного села Буди ще далеко не вивчена. Деякі події передаються односельчанами з уст в уста як легенди. Одна з них розповідає про те, що колись на місці одного з джерел стояла церква чи то монастир, що пішов під землю. А сьогодні на цьому місці на Великдень чути церковні дзвони. Ось як переповідає цю легенду наша місцева поетеса.

3-й учень:

Легенда про джерело


Б'є життєдайне джерело

З-під кореня старої вишні.

Колись його тут не було,

Тут монастир був на узвишші.

Споруда Божої краси,

Яку не можна описати.

І люди в храм оцей несли

Свою біду у будні й свята.

Відома істина проста:

До Бога ми в біді ідемо.

А храм приймав всіх дочиста,

І люди звідси йшли прощенні.

Молитва кожного ченця

Була завжди почута Богом,

І обминали ці місця

Усі нещастя і тривоги.

До храму вів широкий шлях

Бо люди йшли щодня до нього.

Тут лікувати вмів монах,

Зцілить старого і малого.

Тому для люду монастир

Був храмом мудрості і згоди.

Був спокій тут завжди і мир -

Куточок райський у природи.

Не віщував ніхто біди,

Та небо вкрили чорні хмари,

Судилось ворогу прийти

І шлях усипали татари.

Була їх тьма, і вмить вони

Храм Божий густо оточили.

Монахи-Господа сини

Ворота на засув закрили.

І миттю хмари чорних стріл

У стіни, мов у тіло впились.

Храм мовчки ворога зустрів,

Монахи Господу молились.

Минув так день, а може два.

Ченці невірних не пускали.

І, мабуть справді їх слова

На небо Богу долітали.

Несамовиті вороги

Хотіли штурмом храм узяти.

А тут і вечір наступив,

І треба нічку переждати.

Але коли зійшла зоря

Й зібралася ворожа сила,

Не було вже монастиря,

Лиш джерело з горбочка било.

Пішов під землю монастир,

А вороги блудили в лісі.

Не вийшли з нього. Спокій, мир

Знайшли також у цьому місці.

Де впав татарин, там ураз

З'явилась кропива жалкая.

І кожен рік в весняний час

Вона в цім місці проростає.

І струмувало джерело

Із року в рік в старезнім лісі,

Аж поки виросло село

Біля води у цьому місці.

Вода із чудо - джерела

Не просто спрагу тамувала,

Вона цілющою була,

Бо навіть хворих лікувала.

Мабуть, це лікар, той монах,

(Вода нагадує старого)

Він душу їй свою віддав,

Й вона лікує замість нього.

А на Великдень у селі

(Старенькі люди так говорять),

Приклавши вухо до землі,

Можна почуть церковні дзвони.

І озиваються до нас

Ті дзвони із святого храму,

Щоб кожен день і кожен час

Свою ми волю шанували.

Росте і розквіта село,

Тут люди щирі і завзяті,

Вони шанують джерело,

Яке дало селу почато




ІІ розділ «Пам’яті Чорнобиля »

Учитель: У віршах знайшли відображення і проблеми сьогодення: Чорнобильська катастрофа і жахіття афганської війни, і Революція Гідності, і

боротьба українських воїнів у зоні АТО... Читати ці вірші неможливо без особливого душевного трепету.

4-й учень:

Пам’яті Чорнобиля

Поплач, моя Вкраїнонько, поплач

Над селами, що мертвими лишились,

Над землями, що не оре орач,

Над мріями, що так і не здійснились,

Над свіжими могилами поплач,

Які Чорнобиль множить нам щороку,

Пробач нам, рідна матінко, пробач.

За наслідки жахливого уроку,

Моя Вкраїно мила, помолись.

За діток хворих, матерів невтішних,

За сім’ї, що по світу розбрелись,

За наш народ і праведний, і грішний.

Молись, Вкраїно, а з тобою й ми

В молитві щирій звернемось до Бога.

А дзвони дзонять...І поміж людьми

Гадюкою пливе в серця тривога.



Бесіда:

1.Про яку страшну подію, яка сталася в Україні, йде мова у вірші?

2. Що ви знаєте про аварію на Чорнобильській АЕС?

3.Скільки років минуло з тих пір?

Кожного року 26 квітня Україна відзначає річницю трагедії. Але це не свято.Це день,коли кожна людина повинна поставити перед собою запитання: «Хто я?Для чого живу?Де живу?Як живу?»Адже сама природа робить нам застереження:люди, не будьте байдужими. Пам'ятайте,що доля планети у ваших руках.


ІІІ розділ «Сини України у боротьбі за її долю»

Учитель: Нелегкою була і є доля України - неньки. Багато випробувань лягло на її плечі.Кожен із нас повинен пам’ятати про тих, хто загинув смертю хоробрих заради життя на землі. Про це вірші :

5-й учень:

Солдатським матерям

Лилися сльози , і була причина.

Світило сонце, та лягла пітьма.

Вона сьогодні проводжала сина

На ту війну, що нібито нема.

До неба руки зболені здіймала,

Земля здригалась стогоном гірким.

Молилася, у Господа прохала,

Щоб син її з війни прийшов живим.


Минали дні, тяглись безсонні ночі,

Згоріло літо, осінь догора.

А мати жде, а мати дуже хоче,

Своєму сину щастя і добра.

Ніч опустилась, з неба зірка впала.

Стоять понуро зжовклі ясени.

Одне бажання мати загадала:

Щоб син її живим прийшов з війни.



6-й учень:

Пам’яті Небесної Сотні

Як тобі там, мій синку?

Ні, я зовсім не плачу,

Я ж бо в кожній хмаринці

Тебе, мій синочку, бачу.

Ні, я зовсім не плачу,

Сльози повисихали

Коли під тужливу «Качу»

З Майдану тебе забирала.

Я ж одна, як билинка,

Серце каменем стало

З тих пір, як тебе, мій синку,

В останню путь проводжала.

Не плачу і плакать не буду,

Стиснувши зуби до болю.

Плачуть живі тільки люди,

А я померла з тобою.





Звучить «Кача». Вшануємо память героїв хвилиною мовчання.

7-й учень:

Презентація вірша «Весна»

А на дворі знову весна

Зачаровує ароматами,

Й ніби поряд війни нема

І земля не скалічена «Градами».

В синім небі хмаринки бринять,

Наповняючись криком лелечиним.

То пташки до домівок летять,

Повертають до гнізд понівечених.

А закохані в тіні верби

Заховались від світу усього.

В неї – очі повні журби

І рюкзак камуфляжний у нього.

Білим цвітом буяє сад,

До нестями п’янить шипшина.

А бікборди криком кричать:

«Сину, кличе тебе Батьківщина!»

І сини шикуються в ряд.

І на Схід, у самісіньке пекло,

Чийсь коханий, батько чи брат…

Боже милий, врятуй їх від смерті.

Бо ж на дворі знову весна,

А країна в журбі глибокій.

Хай закінчиться клята війна

І повернеться мир і спокій.



Учитель: Дійсно, Наталія Гвозденко - поетеса високої культури і громадянського обов'язку, зосереджує свою увагу на найважливіших проблемах часу, наполегливо утверджує високі гуманістичні ідеали, бореться зі злом.

ІV. Підсумок роботи на уроці

Бесіда за прослуханими поезіями:

- У чому, на вашу думку, бачить своє життєве призначення авторка?

- Які почуття викликають твори Наталії Гвозденко?

- Яку думку доносить до читача поетеса Наталія Гвозденко?

- Які образи зустрічаються в творах?

- Розкрити роль художніх засобів, використаних авторкою.

- Які основні мотиви її лірики?

Отже, основними мотивами її лірики є :



  • громадянськість;

  • патріотизм, людська гідність і чесність;

  • збереження історичної пам’яті;

оптимізм;

Рефлексія. Учитель: Ми перегорнули останню сторінку усного журналу, але я вірю, що ви будете читати поезію і шукатимете в ній відповіді на ті запитання, які ставитиме вам життя. Творчість кожної особистості – це неповторність, бо йде з глибини душі, від чистого серця. Сподіваюсь, що Наталія Пантелеймонівна і надалі буде радувати нас своєю творчістю.

V.Оцінювання та самооцінювання.

VІ. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Я - українець» або «У чому актуальність поезії Н.Гвозденк




Бойко Наталія Романівна,

вчителька української мови та літератури Будянської СЗШ І - ІІІ ст.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconУроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення Кіровоград 2015
У посібнику вміщено конспекти уроків та методичні рекомендації членів творчої групи вчителів української мови та літератури з проблеми...
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconУроки літератури рідного краю
«учитель-методист» Комунального навчального закладу «Лозуватська зш І-ІІІ ступенів №1 імені Т. Г. Шевченка»
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconКонкурс «Марафон-проект»
Обладнання: посібник В. В. Оліфіренка «Уроки правди І добро. Література рідного краю. Донецьк», 2007
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconУрок як вид нестандартної форми навчання
Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки...
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconПояснювальна записка Вивчення української літератури за новою програмою містить рубрику «Література рідного краю», на яку
«Література рідного краю», на яку відводиться чотири години, що їх вчитель упродовж року має розподілити самостійно. Дана програма...
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconЛітература рідного краю. Життя та творчість Ігоря Римарука
Римарука; розвивати вміння глибоко аналізувати ідейно-художній зміст творів, тренувати пам’ять, увагу; виховувати любов до рідного...
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconІсторія рідного краю 5 клас (вступ до історії Полтавщини)
Рецензенти: Міщенко І. О., методист відділу гуманітарних дисциплін поіпопп ім. М. В. Остроградського
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconПроекту «Література рідного краю. Яблуневий цвіт душі Володимира Затуливітра»
Мета: отримати творчий продукт досліджуваної теми, поділитися інформацією про виучуваний предмет; виховувати любов до рідного краю,...
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconЛітературний альманах «Переяслав – дитинство історії України. Відомі постаті нашого краю» Класний керівник
Мета: поглибити знання про Україну І переяславщину; прищеплювати любов до рідного краю; розширити зміст поняття громадян України;...
Зміст Вступ І. Уроки літератури рідного краю iconУрок літератури рідного краю у 8 клас І «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»
Тема уроку: Урок літератури рідного краю у 8 класі «Чи можна зрозуміти душу ? Поети Луганщини про Україну»


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка