Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року



Скачати 85.95 Kb.
Дата конвертації23.01.2018
Розмір85.95 Kb.

Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року


1,2 травня

День праці

3 травня

Всесвітній день свободи преси

День Сонця




5 травня

Міжнародний день боротьби за права інвалідів


8 травня

Дні пам’яті й примирення, присвяченні пам’яті жертв другої світової війни

Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця




9 травня

День Перемоги

День матері




15 травня

Міжнародний день родини

День Європи в Україні

День науки


17 травня

Всесвітній день інформаційного суспільства


18 травня

Міжнародний день музеїв

День скорботи і пам’яті жертв депортації з Криму




20 травня

Всесвітній день метролога

День банківських працівників




21 травня

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку


22 травня

Міжнародний день біологічного різноманіття


23 травня

Трійця

24 травня

День слов’янської писемності і культури

Європейський день парків




28 травня

День прикордонника


29 травня

Міжнародний день миротворців ООН

День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження





30 травня

День хіміка

31 травня

Всесвітній день без тютюну (проти тютюну та тютюнопалінння)


Пам’ятай про ГУЛАГ

ГУЛАГ — збірне поняття, яким позначають систему концентраційних таборів сталінського періоду історії СРСР; у вузькому сенсі слова — Головне управління виправно-трудових таборів і трудових поселень НКВД СРСР та УРСР.

Номінально абревіатура ГУЛАГ з’явилася 9 листопада 1930 року. На цю структуру було покладене керівництво вже існуючими таборами: Соловецьким, Вишерським, Північним, Казахстанським, Далекосхідним, Сибірським і Середньоазіатським. З літа 1931 року в компетенцію цієї структури переходять спецпоселенці, з осені того ж року — будинки ув’язнення, ізолятори, виправні колонії, будинки примусових робіт, які до цього були підпорядковані наркоматам юстиції союзних республік. З осені 1939 року до ГУЛАГу передані трудові колонії для неповнолітніх, дитячі прийомники-розподільники та пересильні в’язниці. Щорічні показники кількості в’язнів ГУЛАГу, за різними даними, у період з 1934 по 1954 рік становлять від 1 млн. 200 тис. осіб до 2 млн. 800 тис., а загальне число померлих та розстріляних — від 2 млн. 500 тис. до 4 млн. осіб. На ГУЛАГ були покладені обов’язки ізоляції ненадійних елементів (політичних і кримінальних), періодичної ліквідації одних в’язнів та “трудового перевиховання” інших. У ГУЛАГу існували відділи лісової промисловості, гірничо-металургійної, паперової, гідротехнічної, морського будівництва тощо. Серед будівель, здійснених переважно в’язнями ГУЛАГу — Дніпрогес, Біломорсько-Балтійський і Волго-Донський канали, місто Комсомольськ-на-Амурі, залізниці тощо.

З кінця 1930-х у ГУЛАГу була зосереджена переважна частина науково-дослідної роботи для військових потреб (так звані шарашки). Кількість табірних комплексів ГУЛАГу на середину 1940-х років сягнула кількох сотень. Українці становили близько 25% “населення” ГУЛАГу.

Різко зменшилася кількість в’язнів упродовж 1953—1954 років. Тоді ж було зупинено будівництво, на якому широко використовувалася праця ув’язнених (Байкало-Амурська магістраль, Заполярна залізниця, Великий Каракумський канал, тунель “материк — Сахалін” тощо). До 1956 року практично всі ув’язнені за політичними статтями (крім учасників національно-визвольного руху в Україні і державах Балтії) були звільнені, а 1960 року ГУЛАГ офіційно припинив існування, хоча частина політв’язнів залишилася у таборах, а у середині 1960-х до них додалися учасники дисидентського руху.

Ще до офіційного створення ГУЛАГу Соловецький табір особливого призначення був створений на території закритого монастиря святих Зосими і Саватія. Перші 4 роки у таборі був порівняно м’який режим, а політичні в’язні навіть мали свій орган самоуправління — старостат, театр, який згодом очолив Лесь Курбас, видавали щомісячний журнал “Соловецькі острови” та щоденну газету “Нові Соловки”, готували радіопередачі.

Наприкінці 1920-х років на Соловки прибули в’язні, засуджені за процесами “Українського національного центру”, “Української військової організації”, “Спілки визволення України”, “Контрреволюційної боротьбистської організації” та іншими. Майже всі ці організації були вигадані, але в’язні були реальними людьми.

20 лютого 1937 року концтабір був перетворений на Соловецьку в’язницю особливого призначення. Почалася “чистка”. За вироком окремої “трійки” управління НКВД по Ленінградській області 27 жовтня — 4 листопада влісному масиві Сандормох біля Медвеж’єгорська були розстріляні 1111 соловецьких в’язнів. З них 3 листопада страчені “134 особи українських буржуазних націоналістів”, які у таборі “створили організацію “Всеукраїнський центральний блок”. Серед них — академіки Рудницький та Яворський, професори Чехівський, Барбар і Сергій Грушевський, режисер Курбас, письменники Ірчан, Епік, Куліш, Поліщук, Підмогильний, Слісаренко, Филипович, Яловий, поети Зеров та Марко Вороний, політики Крушельницький і Мазуренко.

ГУЛАГ — це і згадані вище “шарашки”. Поглянемо на біографії грандів радянської космонавтики. Сергій Корольов — арешт 1938 року. Далі — табір. З 1940 року він під контролем НКВД працює в різних спеціальних КБ, займається ракетопланами та ракетними прискорювачами на бойових літаках. Інший українець, також гранд космонавтики — Валентин Глушко. 1938 року був засуджений “особливою нарадою” НКВД до 8 років таборів. У 1940—1944 роках під контролем НКВД розробляв рідинні ракетні двигуни. У “шарашках” створювалися бойові літаки і танки, засоби зв’язку і гармати. У ГУЛАГу працювали й вивезені з Німеччини літакобудівники та фізики-ядерники.

ГУЛАГ поглинув стільки життів українців, як не поглинула жодна інша репресивна установа за всю історію.

http://svoboda.com.ua/index.php?Lev=archive&Id=484

Биківнянські могили

У Биківні знаходиться найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об'єкт спеціального призначення НКВД, де у кінці 30-х - в 40-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих. Встановлено, що в районі села Биківня закопували приречених до розстрілу в позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконано у місті Києві. За даними науковців, у Биківнянському лісі покоїться близько 100 тис. репресованих. На сьогодні за виявленими і опрацьованими співробітниками СБУ документами встановлено прізвища 14191 особи.
Ці могили було розкрито на огляд громадськості під час окупації німецькою владою з метою викриття злочинів більшовицького режиму. Однак після закінчення війни радянською владою всю інформацію було знову засекречено і проведено «власні розслідування»: три державні комісії 1945, 1971, 1987 рр. оголосили про те, що у Биківні поховані жертви фашизму. При цьому в ході діяльності останньої з них було виявлено та знищено багато документів. Лише четверта комісія у липні 1989 року оголосила, що у Биківні поховані жертви сталінських репресій.

Биківня є лише одним з багатьох поховань жертв комуністичного террору: Бердичів - район єврейського цвинтаря; Вінниця - парк культури і відпочинку, колишній міський цвинтар, сад по вулиці Підлісній; Дніпропетровськ - 9-й кілометр Запорізького шосе; Донецьк - район шахти №11 Кіровського району; Івано-Франківськ - урочище «Дем'янів Лаз»; Кам'янець-Подільський - русько-фільварочний цвинтар та поблизу села Кам'янка; Луганськ - окраїна міста, урочище «Суча Балка»; Одеса - другий християнський цвинтар; Полтава - район піщаного кар'єру поблизу села Макухівка, урочище «Триби»; Суми - центральне міське кладовище; Умань - братська могила; Харків - лісопаркова зона; Хмельницький - один з об'єктів колишнього обласного управління НКВД, де наприкінці 1960-х років побудовано Центральний універмаг; Черкаси - старий єврейський цвинтар по вулиці Т. Шевченка; Чернігів - лісовий масив в районі села Холявіно.


Розстріли й масові безіменні поховання відбувалися в 30-40-х роках у Білій Церкві, Маріуполі Донецької області, Ніжині Чернігівської області, Золочеві та Стрию Львівської області, Чорткові, Бережанах, Кременці Тернопільської області, інших місцях.

http://www.cun.org.ua/ukr/content/view/2556/36/

ПАМ’ЯТІ СОЛОВЕЦЬКОГО ЕТАПУ

«Соловецький етап» – це 1111 в`язнів Соловецької тюрми особливого призначення (СТОН), серед яких було 290 українців: творець театру «Березіль» Лесь Курбас, поет-неокласик Микола Зеров, драматург Микола Куліш, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, історики академік Матвій Яворський, професор Володимир Чехівський, професор Сергій Грушевський, географ академік Степан Рудницький та інші. Більшість українців розстріляні 3 листопада в лісному масиві Сандармох біля Медвеж’єгорська на півдні Карелії.

Цей Сандармох знайшли за документами та ідентифікували на місцевості 1 липня 1997 року Карельський та Санкт-Петербурзький “Меморіали”. Там споруджено пам’ятник «Люди, не убивайте друг друга». Тут приблизно 150 ям, де покоїться біля 9 тисяч розстріляних. 2004 року там побудовано пам`ятник – гранітний Козацький хрест «Убієнним синам України.

Розстріл Соловецького етапу – це лише один епізод виконання постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 2 липня 1937 року П 51/94 “Про антирадянські елементи». Ця постанова почала діяти 5 серпня 1937 року за наказом НКВД СРСР. Тоді в СРСР розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від елементів, що не годилися для будівництва комунізму. Її теоретично обґрунтував новий нарком НКВД Ніколай Єжов і зредаґував сам Сталін. ЦК ВКП(б) запропонував подати в ЦК склади позасудових органів – «трійок», а також кількість осіб, що підлягають розстрілу та висланню.

У кожну республіку, область, район спускалися ліміти на репресування за І і ІІ категоріями (І – розстріл, ІІ – ув’язнення, співвідношення 3 до 1). “Знизу” полетіли звіти про перевиконання лімітів, розгорнулося соціалістичне змагання за їх перевиконання, прохання й вимоги збільшити їх, особливо за І категорією, висувалися “зустрічні плани”. Дія “трійок” поширилася на всі категорії населення. Під репресії потрапили “куркулі“, “кримінальники”, “контрреволюціонери” різних відтінків, “повстанці”, “церковники”, “шпигуни”, “троцькісти”, “диверсанти”, “шкідники”, “буржуазні націоналісти”, тобто й українська інтеліґенція, яка, за визначенням Сталіна, „не заслуговувала довір'я”. На виконання згаданої Постанови, «чистка» відбулася і в концтаборах. «Трійки” поєднували в собі слідство, обвинувачення, суд і виконавця вироків. На все слідство відводилося 10 діб. Участь захисника, прокурора, а часом і самого звинуваченого, оскарження вироку та клопотання про помилування не передбачалися, а вирок виконувався негайно після його винесення.

Тридцять сьомий рік — це гігантський масштаб репресій, що охопили всі реґіони й усі без винятку верстви суспільства, від вищого керівництва країни до далеких від політики селян і робітників. Це колосальні фальсифікації звинувачень. Це безпрецедентна плановість терористичних «спецоперацій»: «чистки» не міг уникнути ніхто. За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в СССР було заарештовано більше 1,7 млн. (одного мільйона семисот тисяч) осіб. А разом із жертвами депортацій і засудженими так званими «соціально шкідливими елементами» кількість репресованих перевищує два мільйони. «Чистка» тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча репресії тривали й далі. Загалом, у Сандармосі з 11 серпня 1937 по 24 грудня 1938-го чекісти вбили понад 7 тисяч соловецьких в'язнів. Імена понад 6 тисяч відомі завдяки праці пошуковців.



Віднаходити місця масових поховань нелегко. Розстріли здійснювали таємно, спеціальна команда відразу після здійснення вироку (а кожен "протокол" — це 150-200 людей, величезні рови), маскувала покопане місце, поспіхом висаджувала дерева або накидала каміння. До найближчого селища, за інструкцією НКВД, мало бути не ближче ніж 5 кілометрів, щоб не чулися постріли. У звітах не називали місце здійснення вироку. І навіть такі архівні документи ще закриті для дослідників, зокрема Центральний архів ФСБ у Москві. Матеріали про 1937—38 роки вважаються "секретними довічно".

http://sumno.com/article/pamyati-solovetskogo-etapu/

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconОсновні знаменні й пам'ятні дати полтавщини 2007 року бібліографічний посібник
Знаменні й пам’ятні дати Полтавщини” видаються Полтавською оунб імені І. П. Котляревського з 1966 року. Мета їх – надати всім бажаючим...
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconЗнаменні та пам’ятні дати Сарненщини на 2016 рік Рекомендаційно-бібліографічний довідник
Знаменні та пам’ятні дати Сарненщини на 2016 рік : реком бібліографічний довід. / Сарненська центральна районна бібліотека; методично-бібліографічний...
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconВідбір літератури закінчено в травні 2007 року
Рекомендаційний бібліографічний довідник «Знаменні І пам’ятні дати Сумщини на 2008 рік» призначений на допомогу бібліотекарям області...
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconЗнаменні І пам’ятні дати Сарненщини на 2014 рік Рекомендаційний бібліографічний довідник
Знаменні І пам’ятні дати Сарненщини на 2014 рік : рекомендаційний бібліографічний довідник / Сарненська центральна районна бібліотека;...
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconПам'ятні літературні дати 2015 року
Пам’ятні літературні дати 2015 року : інформ довідк матеріал на допомогу організації роботи з дітьми та підлітками / Нац б-ка України...
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconЗнаменні та пам’ятні дати в вересні 2007 року
З берегів Вісли він незабаром перекинувся в країни Північної й Західної Європи. Поступово війна втягнула у свою орбіту 1 державу
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconЗнаменні та пам’ятні дати вересня 2013 р 01. 09 – День знань 02. 09 – Закінчення Другої Світової війни
Дмитра Олександровича Граве (1863-1939), укр математика, творця першої великої математичної школи
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconЗнаменні та пам’ятні дати 016 року. Січень січня Новорічне свято
...
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconЦентральна бібліотека Козелецької централізованої бібліотечної
Бібліографічний покажчик «Знаменні І пам’ятні дати по Козелецькому району на 2017 рік» має рекомендаційний характер І не претендує...
Знаменні та пам’ятні дати в травні 2010 року iconОсновні знаменні та пам’ятні дати 2015 року І тематика книжково-журнальних виставок до них
Тавки: «Прийшов Січень-Новорічень», «Рік Новий – казковий час», «з новим роком, браття милі, // в новім щастю, в новій силі // Радісно...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка