Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010



Сторінка2/16
Дата конвертації17.04.2017
Розмір3.82 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Січень



Дотепне парадоксально, парадоксальне дотепно:те й інше являють собою якість істини, що не вмістилися в прийняті уявлення.

Олександр Круглов
Великие возможности приходят ко всем, но многие даже не подозревают,

что встречались с ними.

Уильям Даннинг
Січень — 85 років від початку діяльності літературного об’єднання «Вільна Академія Пролетарської Літератури» (ВАПЛІТЕ). Довідка: ВАПЛІТЕ виникла у Харкові. До об’єднання входили М. Хвильовий, П. Тичина, О. Слісаренко, М. Бажан, П. Панч, М. Йогансен, В. Сосюра, Г. Епік, О. Довженко, Ю. Яновський, М. Яловий, О. Досвітній, Ю. Смолич. Фактичним лідером ВАПЛІТЕ був Микола Хвильовий. Самоліквідувалося 28 січня 1928 року.

січень — 55 років від виходу у світ у Харкові першого числа літературно-художнього і суспільно-політичного журналу «Прапор», нині – журнал «Березіль«. Часопис виходить десять разів на рік.

січень — 50 років від початку судових процесів над учасниками українського правозахисного руху. Процеси тривали до квітня 1966 року. Довідка: Першою дисидентською організацією в Україні повоєнного періоду була підпільна організація партійного типу Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС, 1958 – 1961 рр., лідер Левко Лук’яненко). До 1961 р. група нараховувала всього близько десяти членів – жителів різних областей України, які в умовах суворої конспірації намагалися виробити програму дій. На початку 1961 р. УРСС була викрита органами КДБ, 21 січня були заарештовані Л. Лук’яненко, І. Кандиба, С. Вірун, В. Луцьків, О. Лібович, пізніше І. Кіпиш та Й. Боровницький.

1 січняНовий ріксвято, яке відзначається багатьма народами відповідно до прийнятого календаря і наступає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).

1 січня — Всесвітній день миру (Всесвітній день молитов про мир). Проголошено папою Павлом VI у 1967 р. Відзначається з 1968 року. З 1969 року за проголошенням Генеральної Асамблеї ООН відзначається офіційно.

1 січня – 65 років від проведення першої сесії Генеральної Асамблеї ООН. Довідка: Генеральна Асамблея – головний дорадчий, директивний та представницький орган. Генеральна Асамблея складається з 192 членів ООН і є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у Статуті. Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в подальший період в міру необхідності. Окрім регулярних сесій, Асамблея може проводити спеціальні і надзвичайні спеціальні сесії. Кожна держава може бути представлена в ній делегацією щонайбільше з п'яти осіб. Одна держава – член організації – має в Генеральній Асамблеї один голос.

1 січня — 310 років від дня народження Василя Григоровича Григоровича-Барського, українського письменника і мандрівника, автора книги «Пешеходная Василия Григоровича-Барского-Плаки-Албова, уроженца киевского, монаха антиохийского, путешествие к святым местам, в Европе, Азии и Африке находящимся, предпринятое в 1723 и оконченное в 1747 году…». Помер 7 жовтня 1747 року.

1 січня — 65 років від дня народження Валерія Петровича Маренича, українського естрадного співака, заслуженого артиста України, керівника вокального колективу «Тріо Мареничів».

1 січня — 50 років від початку проведення в СРСР грошової реформи. Довідка: Обмін грошових знаків здійснювався у співвідношенні 10:1. Гроші старого зразка приймалися по 31 березня 1961 року включно, без обмежень.

2 січня — 190 років від дня народження Платона Федоровича Симиренка, українського промисловця-цукрозаводчика, одного із засновників раціонального садівництва в Україні, мецената. Помер 26 січня 1863 року. Довідка: П. Симиренко фінансував два видання «Кобзаря» Т. Шевченка 1860 р. (6 тис. примірників): один для цензури, другий – нецензурований, поширений лише серед вузького кола друзів; допомагав українським культурним установам. П. Симиренко виплекав знаменитий сорт яблук «Зелений незрівнянний ренет», або «Ренет Симиренка», як його назвав український народ. Син П. Симиренка – Лев Платонович Симиренко та онук – Володимир Львович Симиренко є найвідомішими українськими селекціонерами.

2 січня — 170 років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського, українського письменника, культурно-освітнього діяча, етнографа, автора розвідок про українські народні звичаї і побут. Помер 7 жовтня 1902 року.

2 січня — 115 років від дня народження Дзиги Вертова (справжнє ім’я – Давид Абелевич (відомий також як Денис Аркадійович або Абрамович) Кауфман), російського кінорежисера, сценариста, теоретика кіно, одного із засновників радянського документального кіно. Фільмографія: «Людина з кіноапаратом», «Симфонія Донбасу», «Три пісні про Леніна», «Клятва молодих» та ін. Помер 12 лютого 1954 року.

3 січня — 75 років від дня народження Миколи Михайловича Рубцова, російського поета, автора поетичних збірок «Всією моєю любов’ю та тугою», «Вірші» та інших. Помер 19 січня 1971 року.

4 січня — 115 років від дня народження Андре Массона, французького графіка та живописця, автора картин із зображенням потворних фантастичних світів, який використовував у своїй творчості так званий «автоматичний живопис». Помер 18 жовтня 1987 року.

5 січня — 90 років від дня народження Фрідріха Йозефа Дюрренматта, швейцарського художника, письменника та драматурга, одного із майстрів психологічного детектива, автора романів «Суддя та його кат», «Підозра», «Обіцянка», «Юстиція» та п’єс «Одруження пана Міссісіпі», «Візит старої дами», «Фізики» та інших. Помер 14 лютого 1990 року.

5 січня — 60 років від дня смерті Андрія Платоновича Платонова (справжнє прізвище – Климентов), російського письменника, автора романів «Чевенгур», «Котлован», «Ювенільне море» та інших. Народився 1 жовтня 1899 року.

6 січняНадвечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір). Довідка: Народні назви – Різдвяний святвечір, Святий Вечір, Багатий Вечір, Багата Кутя, Вілія. Із Святвечором пов’язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки крім неї, готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Як тільки на небосхилі з’являлася перша підвечірня зірка (вважається, що саме в цей час народився Ісус Христос), всією родиною сідали за, як казали, багатий стіл. Він дійсно був багатим – з дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва «багата кутя» чи «багатий святвечір». Після вечері діти мали віднести обрядову їжу своїм хрещеним та бабам-пупорізкам. У цей день намагалися не ходити в позички, щоб «не жебракувати цілий рік». Мити посуд в цей день вважалося за гріх.

7 січняРіздво Господа нашого Ісуса Христа. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України). Довідка: Різдво – велике християнське свято Народження Ісуса Христа, незвичайної події, що від неї весь християнський світ веде тепер своє літочислення. Головна увага свята Різдва зосереджується на Святому Вечорі, а на саме Різдво залишається тільки Служба Божа в церкві та відвідування і гостювання родичів і знайомих з відповідними розвагами та забавами. З початком Різдва вже можна було вживати скоромне. Пополудні старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати. Починаючи з Різдва й аж до Масляної, укладалися різноманітні сільськогосподарські договори, обирали наречених, сваталися, справляли весілля. Звичай велить цього дня навістити родичів і кумів.

7 січня — 115 років від дня народження Василя Григоровича Чумака, українського письменника, поета, публіциста, громадського і культурного діяча, автора збірки віршів «Заспів». Загинув 21 листопада 1919 року.

8 січня — 125 років від дня народження Степана Йосиповича Шкурата, українського актора театру і кіно, народного артиста України. Фільмографія: «Земля», «Іван», «Аероград», «Щорс», «Чапаєв», «Злива», «Вершники», «Майська ніч», «Педагогічна поема», «Олеко Дундич», «Вій» та інші. Помер 26 лютого 1973 року.

8 січня — 115 років від дня смерті Поля Марі Верлена, французького поета, одного із засновників літературного імпресіонізму та символізму, автора збірок віршів «Вишукані свята», «Романси без слів», «Мудрість», «Любов», «Колишнє й недавнє». Народився 30 березня 1844 року.

8 січня — 110 років від дня народження Володимира Миколайовича Владка (справжнє прізвище – Єремченко), українського письменника-фантаста, засновника жанру фантастики в українській літературі, автора творів «Ідуть роботарі», «Чудесний генератор», «Аргонавти Всесвіту», «12 оповідань», «Нащадки скіфів», «Аероторпеди повертають назад», «Сивий капітан», «Позичений час», «Фіолетова загибель», «Чарівні оповідання» та інших. Помер 21 квітня 1974 року. Довідка: Твори В.Владка перекладено мовами багатьох народів світу. Роман «Аргонавти Всесвіту» є першим в українській літературі романом у жанрі фантастики; його шість разів видавали в Японії, з творами письменника знайомі читачі багатьох європейських країн.

12 січня — 265 років від дня народження Іогана Генріха Песталоцці, швейцарського педагога, який розробив систему початкової освіти, автора праць «Лінгард i Гертруда», «Як Гертруда вчить своїх дітей», «Лебедина пісня» та інших. Помер 17 лютого 1827 року.

12 січня — 150 років від виходу у світ у Санкт-Петербурзі першого випуску журналу «Основа» – першого українського суспільно-політичного, літературно-мистецького та науково-літературного щомісячного часопису. Журнал виходив до жовтня 1862 року. Довідка: Частина матеріалів друкувалася російською мовою. Видавцями були В. Білозерський (редактор), П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяковський (секретар), М. Щербак та інші. «Основа» обстоювала право української нації на вільний і всебічний розвиток. У часопису друкувалися твори художньої літератури, праці з історії, бібліографії, документи, спогади, літературна критика і публіцистика, рецензії тощо. Тут було вперше опубліковано багато творів Тараса Шевченка (понад 70 поезій, у тому числі «Іван Гус», «Неофіти», п'єса «Назар Стодоля»), Л. Глібова, С. Руданського, П. Куліша, О. Стороженка, Я. Кухаренка, історичні праці М. Костомарова, П. Куліша, О. Лазаревського, Т. Рильського, П. Житецького та інших.

12 січня — 135 років від дня народження Джека Лондона (справжнє ім’я та прізвище – Джон Гріфіт Чейні), американського письменника, автора збірок оповідань та романів «Морський вовк», «Мартін Іден», «Біле ікло», «Час не чекає», «Втрачене обличчя», «Дочка снігів» та інших. Помер 22 листопада 1916 року.

12 січня — 75 років від дня народження Оярса Раймонда Вольдемаровича Паулса, латиського композитора, автора музики багатьох естрадних хітів, мелодій до фільмів, мюзиклів «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс», ініціатора міжнародних конкурсів молодих виконавців популярної музики «Юрмала» та «Нова хвиля». Фільмографія: «Театр», «Довга дорога в дюнах», «Як стати зіркою», «Жорна долі» та інші.

12 січня — 40 років від дня смерті Габріель Боньор Шанель, яку прозвали Коко Шанель, провідного французького кутюр’є, чий модернізм, натхненний чоловічою модою, і слідування дорогій простоті у створюваному одязі зробили з неї, можливо, найважливішу фігуру в історії моди XX-го ст. Народилася 19 серпня 1883 року. Довідка: Шанель принесла в жіночу моду приталений жакет і маленьку чорну сукню. Вплив Коко на високу моду було настільки сильним, що її – єдину з історії моди – журнал «Тайм» вніс до списку ста найвпливовіших людей XX століття.

12 січня — 35 років від дня смерті Агати Мері Клариси Крісті, англійської письменниці, майстра детективного жанру, автора 60 детективних романів, 6 любовних романів, 19 збірок оповідань, 16 п’єс. Народилася 15 вересня 1890 року. Довідка: Належить до найвідоміших у світі авторів детективної прози і є одним із найбільш публікованих письменників за всю історію людства (після Біблії та Шекспіра). Книги Агати Крісті видані накладом понад 2 мільярди примірників і перекладені більш ніж на 100 мов світу. Їй також належить рекорд по максимальному числу театральних постановок. П'єса Агати Крісті «Мишоловка» (англ. Mousetrap) уперше була поставлена в 1952 р. й дотепер безупинно демонструється на підмостках Лондона.

13 січняПреподобної Меланії Римлянки. Довідка: Народні назви свята – Меланки (Меланії), Щедрий вечір, Щедра кутя. У давнину цей день завершував рік, а наступний за ним день – святого Василя – відкривав новий. Саме через це вечір 13 січня повинний бути багатим, тобто щедрим, щоб наступний рік був таким же. Щедрий вечір – свято, на яке зранку починали готувати другу обрядову кутю – Щедру. На відміну від Багатої, її можна було заправляти скороминою. Кутю також ставили на покуть, дотримуючись попередніх обрядів. Пекли млинці із салом, готували пироги, вареники. Звечора і до півночі оселі обходили щедрувальники. Дівчата гадали.

13 січня — 115 років від дня народження Володимира Олександровича Брауна, українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: «Голубі дороги», «Максимко», «Море кличе», «Мальва», «Командир корабля» та ін. Помер 21 березня 1957 року.

14 січняНайменування Господнє. Довідка: Ісус Христос був обрізаний у восьмий день від свого народження і названий Ісусом – ім’ям, яке було передвіщено Пресвятій Діві Марії Архангелом Гавриїлом: «І ось ти в утробі зачнеш і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус».

14 січняСтарий Новий рік. Довідка: Старий Новий рік – Новий рік за юліанським календарем («старим стилем»). Старий Новий рік супроводжується обрядами щедрування та посівання. Щедрування – народний звичай церемоніальних обходів домівок, під час яких щедрувальники піснями бажають щастя, здоров’я членам сімей та добробуту, за що отримують винагороду. Щедрувати починають вечором 13 січня, як тільки смеркнеться. 14 січня починається з обряду посівання. Посівання – справа виключно чоловіча (головним чином – підлітків). Починають обряд зрання, символічно сіючи хлібні зерна (як символ життя) і бажають господарям щастя, здоров’я, щедрого врожаю.

14 січняДень святого Василія Великого (архієпископа Кесарія Каппадокійського) – визначного церковного діяча, одного з Отців Церкви, Великого Архіпастиря Церкви, Великого Законодавця чернечого життя і Великого своєю святістю. Довідка: За народними звичаями Василь вважається покровителем землеробства. Цей день присвячували гаданню, оскільки вважалось, що гадання на день Василя завжди збуваються.

14 січня — 170 років від дня народження Архипа Івановича Куїнджі, російського живописця-пейзажиста, педагога, професора, члена Товариства Передвижників, засновника товариства художників. Помер 24 липня 1910 року. Довідка: Куїнджі був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариства ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Помер і похований в Петербурзі. Написав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

14 січня — 100 років від дня народження Анатолія Наумовича Рибакова, російського письменника, сценариста, автора романів та повістей «Кортик», «Бронзовий птах», «Водії», «Катерина Вороніна», «Невідомий солдат», «Важкий пісок», «Діти Арбата», «Роман-спогади», «Страх» та інші. Помер 23 грудня 1998 року.

15 січня — 140 років від дня народження Агатангела Юхимовича Кримського, українського філолога, історика, викладача, письменника, громадського діяча та організатора науки, перекладача творів з арабської, перської, німецької, турецької та інших мов, автора 26-ти томів монографій зі сходознавства, досліджень з української лексикології та лексикографії, діалектології, правопису, літературознавства, фольклористики й етнографії, автора поетичної збірки «Пальмове гілля», збірок оповідань «Повісті і ескізи з українського життя» та «Бейрутські оповідання», роману «Андрій Лаговський». Репресований, помер 25 січня 1942 року. Довідка: А.Кримський є одним із засновників Академії Наук України (1918 р.) та творцем українського сходознавства.

15 січня — 120 років від дня народження Йосипа Емілійовича Мандельштама, російського поета, прозаїка, есеїста, перекладача, літературознавця, одного з найвидатніших митців-модерністів 20 століття, представника акмеїзму, автора поетичних збірок «Камінь», «Tristia», «Друга книга», «Вірші», книг прози «Шум часу», «Єгипетська марка» та інших. Репресований, страчений 27 грудня 1938 року.

15 січня — 115 років від дня народження Ноте (Натана) Михайловича Лур’є, українського та єврейського письменника, автору роману «Степ кличе», книжок оповідань і нарисів «Пасажир», «Любов біля моря», «Брати», «Дорога до щастя», «Небо і земля» та інших. Помер 28 листопада 1987 року.

17 січня — 235 років від дня народження Бенджаміна Франкліна, американського філософа, громадського діяча, письменника-просвітника, одного із засновників США, політичного теоретика, політика, видавця, вченого, винахідника, цивільного активіста, письменника і дипломата. Помер 17 квітня 1790 року. Довідка: Як вчений Б. Франклін був головною фігурою в історії фізики, зробивши відкриття і винайшовши теорії в галузі електрики. Як політичний автор і активіст був одним із авторів ідеї Американської нації: підписав всі три законодавчих акта, які склали законодавчу основу США. За винятком Джорджа Вашингтона, найвідоміша людина в Америці.

17 січня — 110 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка, українського поета, драматурга та сценариста, перекладача, редактора, автора збірки віршів «Червона Кобза», романів «Перша весна», «Без ґрунту», «Петро Ромен», повісті «Восени». Фільмографія: «Дочка партизана». Репресований, помер 3 листопада 1937 року.

17 січня — 110 років від дня народження Миколи Захаровича Суслопарова, українського бібліографа, бібліотекаря, знавця класичних мов, який розшифрував низку стародавніх написів та розробив наукову методику дешифрування давнього письма. Помер 21 листопада 1974 року.

17 січня — 90 років від дня урочистого відкриття у Відні Українського вільного університету. Восени 1921 р. переведений до Праги, де 23 жовтня приступив до роботи. Восени 1945 р. університет було переведено до Мюнхена. Довідка: Міністерство освіти України визнало правочинність дипломів УВУ договором УВУ і тим же Міністерством від 12 листопада 1992 р. Сьогодні одна з найважливіших ролей Університету – бути науковим мостом між світом діаспори і сучасною Україною; має право надавати титули магістра, доктора і габілітованого доктора.

18 січняНадвечір’я Богоявлення. Довідка: Напередодні Водохрещi святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю готують третю й останню кутю свят. Називається вона голодною тому, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли; подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Решту вечері віддають свійським тваринам. Власне, це був останній день колядок.

18 січня — 110 років від дня народження Олексія Филимоновича Швачка, українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: «Далеко від батьківщини», «Ракети не повинні злетіти», «Розвідники», «Ніна» та інші. Помер 28 березня 1988 року.

19 січняБогоявлення Господнє. Хрещення Господа Бога і Спаса Нашого Ісуса Христа. День прийняття Ісусом Христом хрещення на річці Йордан від Іоанна Хрестителя. Довідка: Народні назви свята – Водохреще, Йордана, Ордана. Водохреще – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Вважається, що на Водохреще, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні та духовні хвороби. День починається богослужінням, після якого священик і громада зі співами йдуть до водоймища. Там знову відбувається богослужіння і священик занурює у воду хрест. Після цього вода вважається свяченою. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Перший понеділок після Водохрещення – святий. Цього дня можна їсти тільки пісні страви. Після Водохреща розпочинався новий весільний се­зон, який тривав до Великого посту.

19 січня — 275 років від дня народження Джеймса Ватта, шотландського винахідника-механіка, творця універсальної парової машини подвійної дії, ім'ям якого названа одиниця потужності – Ват. Помер 19 серпня 1819 року. Довідка: Парова машина Ватта завдяки економічності набула широкого поширення і зіграла величезну роль в переході до машинного виробництва та започаткувала індустріальну революцію у світі. Саме Ватт запропонував таку одиницю потужності як «кінська сила», а згодом Британська асоціація інженерів присвоїла їй ім’я Ват. Це стало першим випадком в історії техніки (1882 р.), коли одиниці виміру присвоїли власне ім’я.

20 січняСобор Предтечі та Хрестителя Господнього Іоанна. Довідка: Народна назва свята – Посвятки, День Іоанна Хрестителя. Цього дня хазяї рано-вранці пригощали свійських тварин хлібом, що лежав під образами з багатої куті. За звичаями ці дари зроблять худобу плідною. Від цього дня для жінок час братися до роботи. Усі головні зимові свята жінкам та дівчатам не можна ходити по воду. За них це роблять чоловіки та парубки. Чоловікам від Різдва до дня Іоанна Хрестителя не можна ходити в шинок – гріх великий, вода не свячена. Цим днем закінчуються зимові святки.

21 січня — 130 років від дня народження Мелетія Омеляновича Кічури, українського письменника, журналіста та редактора, перекладача, автора збірок віршів «Без керма», «На старті», «Відблиски криці», «Останні могікани», «Передодні» та інших. Репресований, загинув у 1939 році.

21 січня — 130 років від дня народження Степана Миколайовича Чарнецького, українського поета, композитора, режисера і театрального діяча, автора поетичних збірок, фейлетонів, новел, праці «Нарис з історії українського театру в Галичині». Помер 20 жовтня 1944 року.

21 січня — 105 років від дня народження Ігоря Олександровича Моїсєєва, російського артиста балету, балетмейстера, хореографа, організатора і художнього керівника Державного ансамблю народного танцю СРСР (сьогодні – Ансамбль народного танцю), засновника вітчизняної школи сценічного народного танцю (1943 р.; сьогодні – хореографічна Школа-студія при ДААНТ), лауреата американської премії «Оскар» в галузі танцю (1969, 1971 рр.), найвидатнішого хореографа народного танцю у ХХ ст. Помер 2 листопада 2007 року.

21 січня — 90 років від дня народження Анатолія Саркисовича Арутюнянца, українського графіка, заслуженого художника УРСР, ілюстратора книжок, автора сатиричних малюнків для журналу «Перець» (з 1947 року).

21 січня — 70 років від дня народження Пласідо Домінго (повне ім’я Хосе Пласідо Домінго Ембіль), іспанського співака (драматичного тенора) та диригента, художнього директора Національної опери у Вашингтоні, а з 2000 р. – в Опері Лос-Анджелеса. Довідка: За час своїх виступів П. Домінго виконав 128 партій на сцені та в студії.

22 січня — День соборності України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 42/99, від 21.01.99 р.) в день проголошення в 1919 році Акту злуки.

22 січня — 450 років від дня народження Френсіса Бекона, англійського філософа, політика, есеїста, одного з творців емпіризму – філософського напряму, який твердить, що головне – власний досвід, автора праць «Есе», «Успіх навчання», «Новий Органон», «Про принципи і начала» та ін. Помер 9 квітня 1626 року. Довідка: Ф. Бекон – автор афоризму «Знання – сила».

22 січня — 95 років від дня народження Данила Георгійовича Нарбута, українського та російського художника, автора оформлення театральних вистав «Маруся Богуславка», «Правда і кривда», «Ярослав Мудрий», «Сорочинський ярмарок», «Ніч під Івана Купала». Помер 3 березня 1998 року.

22 січня — 90 років від дня народження Арно Арутюновича Бабаджаняна, російського та вірменського композитора, піаніста, автора фортепіанних творів, творів для скрипки та віолончелі, інструментальних джазових творів, мюзиклів «Дядя Багдасар», «Наречена з півночі», «В горах моє серце», музики до багатьох естрадних пісень на слова видатних поетів – Р. Рождественського, Є. Евтушенка, А. Вознесенського, Л. Дєрбєньова та інших. Помер 11 листопада 1983 року.

23 січня — 105 років від дня народження Вольфганга Артура Рейнгольда Кьоппена, німецького письменника, одного з найвидатніших німецьких письменників післявоєнного часу, автора трилогії «Трилогія невдач». Помер 15 березня 1996 року.

24 січня — 235 років від дня народження Ернста Теодора-Амадея Гофмана (ім’я при народженні – Ернст Теодор Вільгельм Гофман), німецького письменника-романтика, композитора, драматурга, художника, одного з основоположників романтичної музичної естетики і критики, автора романів «Еліксир диявола», «Життєві переконання кота Мурра…», повістей «Крихітка Цахес», «Серапіонові брати», збірки оповідань і повістей «Фантазії в дусі Калло», опери «Ундіна». Помер 25 червня 1822 року. Довідка: Гофман у своєму імені Ернест Теодор Вільгельм змінив останню частину на Амадей на честь улюбленого композитора Моцарта.

24 січня — 110 років від дня народження Михайла Ілліча Ромма, російського кінорежисера. Фільмографія: «Пишка», «Тринадцять», «Мрія», «Ленін у Жовтні», «Ленін у 1918 році», «Російське питання», «Вбивство на вулиці Данте», «9 днів одного року», «Звичайний фашизм» та інші. Помер 1 листопада 1971 року.

24 січня — 80 років від дня заснування Московського музично-драматичного театру «Ромен» – одного з найвідоміших і найстаріших з нині діючих циганських театрів світу.

26 січня — Всесвітній день митниці. Відзначається з 1983 року. В наш час Всесвітня митна організація об’єднує 169 держав, в тому числі всі держави-учасниці СНД. Україна є членом цієї організації з 1992 року.

26 січня — 50 років від дня народження Вейна Грецкі, канадського хокеїста, найкращого бомбардира за всю історію Національної Хокейної Ліги (НХЛ), визнаного найкращим хокеїстом НХЛ усіх часів. Довідка: За походженням В. Грецкі – українець. В НХЛ встановив 61 рекорд. За 21 рік виступів на льоду (1487 матчів) Ґрецкі побив фактично всі рекорди НХЛ. На його рахунку 894 голи та 2856 балів. Дев'ять разів він ставав володарем найпрестижніших в НХЛ призів (зокрема, «Найціннішому гравцеві» та «Найкращому бомбардирові»). Увійшов до символічної збірної сторіччя «Centennial All-Star Team» Міжнародної федерації хокею з шайбою. Увічнений в «Хокейному залі слави».

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Відзначається з 2005 р. згідно з резолюцією №60/7 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у день звільнення радянською армією полонених нацистського табору смерті «Освенцим-Біркенау» («Аушвіц») (Польща). Довідка: За різними даними в «Освенцимі» загинуло від 1,5 до 4,5 млн. чоловік, серед яких – більше ніж 1,2 млн. євреїв.

27 січня — 255 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта (повне ім’я, надане при народженні – Іоган Хризостом Вольфганг Теофіл Моцарт), австрійського композитора, інструменталіста, диригента, скрипаля-віртуоза, автора 16 опер, 50 симфоній, 40 концертів, 45 сонат та інших творів – повний доробок композитора складає понад 600 (вірогідно – 626) творів. Помер 5 грудня 1791 року.

27 січня — 185 років від дня народження Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна (справжнє прізвище – Салтиков, Щедрін – псевдонім), російського письменника, автора романів «Історія одного міста», «Пани Головльови», «Пошехонська старовина», сатиричних мініатюр «Казки» та інших. Помер 10 травня 1889 року.

27 січня — 175 років від дня народження Леопольда Франциска Іоганна Фердинанда Марії Еквес фон Захер-Мазоха, Рицаря фон Кроненталь, австрійського письменника, автора романів «Дон Жуан з Коломиї», «Венера в хутрах», «Новий Йов» та інших. Помер 9 березня 1895 року.

27 січня — 120 років від дня народження Іллі Григоровича (насправді по батькові – Гиршевич) Еренбурга, російського письменника та публіциста, громадського діяча, автора романів «Незвичайні походження Хуліо Хуреніто та його учнів», «Рвач», «День другий», «Що людині треба», «Падіння Парижа», «Буря», «Дев’ятий вал» та інших. Помер 31 серпня 1967 року.

27 січня — 120 років від дня народження Павла Григоровича Тичини, українського поета, державного і громадського діяча, перекладача, новатора поетичної форми, академіка АН УРСР, автора поетичних збірок, книжок для дітей, перекладів лібрето опер, текстів пісень, серед яких збірки «Сонячні кларнети», «Замість сонетів і октав», «Вітер з України», «В серці моїм» та ін. Помер 16 вересня 1967 року.

27 січня — 100 років від дня народження Івана Макаровича Гончара, українського скульптора, живописця, графіка, народного художника УРСР, автора пам’ятників, портретів та серії живописних історико-етнографічних картин. Помер 18 червня 1993 року.

28 січня — Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни. Відзначається після прийняття в цей день у 1985 році Делійської декларації.

28 січня — 170 років від дня народження Василя Йосиповича Ключевського, російського історика, автора праць «Курс російської історії», «Боярська Дума Давньої Русі» та інших. Помер 25 травня 1911 року.

28 січня — 60 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка, українського льотчика-космонавта, першого космонавта незалежної України (1997 р.), Героя України, громадського та політичного діяча. Довідка: Політ Л. Каденюка тривав 16 діб. У космосі він займався біологічними дослідженнями.

29 січня — День пам’яті героїв Крут. На вшанування пам’яті 250 студентів (1 Військової школи ім. Б. Хмельницького та Помічного студентського куреня), що вступили в нерівний бій з шеститисячною армією більшовиків під Києвом, яка вела наступ на Українську народну республіку.

29 січняДень апостола Петра (Петра Вериги). Довідка: Вериги – кайдани, ланцюги апостола Петра. День вважався останнім днем зими: «День Петра Вериги розбиває криги». В цей день забороняється прати.

29 січня — 145 років від дня народження Ромена Роллана, французького письменника, музикознавця, театрознавця, мистецтвознавця, лауреата Нобелівської премії в галузі літератури (1915 р.), автора романів «Жан-Кристоф», «Зачарована душа», «Кола Брюньон», п’єс та біографічних романів. Помер 30 грудня 1944 року.

30 січня — Всесвітній день допомоги хворим проказою. Заснований у 1953 р. завдяки багаторічним зусиллям французького письменника, журналіста та поета Рауля Фоллеро, який присвятив все своє життя боротьбі з цією страшною хворобою. Відзначається з 1954 р.

30 січня — 230 років від дня народження Адельберта фон Шаміссо (французьке ім’я – Людовик-Шарль-Аделаід де Шаміссо), французького та німецького поета-лірика та дослідника природничих наук (переважно – ботаніка), автора романтичної казки «Незвичайна історія Петера Шлеміля», поетичного циклу «Кохання і життя жінки», праці «Подорож навкруги світу» та інших. Помер 21 серпня 1838 року. Довідка: Як ботанік, подорожуючи навколо світу, Шаміссо зібрав та дав опис більше ніж 80 рослинам, які і сьогодні носять його ім’я.

31 січня — 90 років від дня народження Маріо Ланца (справжнє ім’я – Альфредо Арнольдо Кокоцца), американського співака (лірико-драматичного тенора) та актора. Фільмографія: «Улюбленець Нового Орлеана», «Великий Карузо», «До побачення, Рим» та інших. Помер 7 жовтня 1959 року. Довідка: М. Ланца мав великий вплив на творчість Лучано Паваротті та Хосе Карераса.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Схожі:

Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconЗнаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010
Україні як державні або професійні свята, ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, а також найбільш...
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconНаукова бібліотека календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2011 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2010. – 54...
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconЗнаменних та пам’ятних дат на 2012 рік дніпропетровськ  2011
Україні як державні або професійні свята, ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, найбільш значущих...
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconКалендар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2010 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2009. – 46...
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconНаукова бібліотека календар знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік дніпропетровськ  2009
Україні як державні чи професійні свята, перелік ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, перелік...
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconЗнаменних і пам’ятних дат на 0 рік Дніпропетровськ
Україні як державні чи професійні свята, найбільш значущих знаменних дат в галузі літератури та мистецтва
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік
«Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на… рік» бібліотека видає з початку 60-х років ХХ століття
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2017 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2016. – 61...
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconІ пам’ятних дат Сумщини на 2016 рік
Календар знаменних І пам’ятних дат Сумщини на 2015 рік / Сумська обл універс наук б-ка; упоряд. О. К. Линник. – Суми, 2015. – 74...
Знаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010 iconКалендар знаменних І пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка на 2011 рік



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка