Зовнішньополітичних відносин



Сторінка16/22
Дата конвертації11.02.2018
Розмір4.27 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   22

1) Р. Дарендорф;

2) Дж. Догерті;

3) К. Райт;

4) Р. Пфальцграф.


$RR11722,1,9,2,0,2

К. Райт стверджував, що конфлікт у міжнародних відносинах є виявом:

1) протиборства сторін;

2) прихованої раніше ворожості сторін;

3) конкуренції сторін;

4) суперництва сторін.


$RR11724,1,9,2,0,2

Дж. Догерті і р. Пфальцграф визначають термін «конфлікт», як ситуацію:

1) коли визначена група людей перебуває у свідомій опозиції до однієї чи більше груп людей, оскільки ці групи мають несумісні цілі;

2) коли групи людей перебувають у конфронтації одне з одним через різні інтереси;

3) коли група людей не розуміють інтереси іншої групи (груп);

4) коли колективи не мають спільних цінностей і прагнуть до влади.


$RR11725,1,9,2,0,2

На думку К. Боулдінга ситуацією суперництва є:

1) коли сторони, маючи численні протиріччя не визнають сумісність інтересів;

2) коли сторони визнають несумісність позицій і кожна сторона намагається зайняти позицію, несумісну з тією, яку намагається зайняти інша;

3) коли сторони визнають сумісність позицій, але не прагнуть до врегулювання ситуації;

4) коли сторони конкурують одна з одною, маючи численні несумісні позиції


$RR11726,1,9,2,0,2

У політичній сфері конкуренцію потрібно окреслювати як:

1) зіткнення інтересів;

2) протиборство;

3) ворожість;

4) суперництво.


$RR11727,1,9,2,0,2

На думку К. Райта конфлікт розпочинається з:

1) в момент усвідомлення сторонами несумісності інтересів;

2) з моменту якісного переходу від протиставлення та ескалації напруженості до прямого зіткнення й активного протиборства;

3) в момент прямого зіткнення й активного протиборства між потенційними супротивниками;

4) в момент появи суперечностей у стосунках сторін та її остаточним розв’язанням.


$RR11728,1,9,2,0,2

Р. Арон окреслював війну, як:

1) аморальним явищем у міжнародних відносинах;

2) економічно невигідне становище;

3) найнебезпечнішу форму розв’язання міжнародних суперечностей;

4) найдієвіший аргумент у світовій політиці.


$RR11729,1,9,2,0,2

Вкажіть мінімальну кількість сторін для наявності конфлікту:

1) дві і більше;

2) одна;


3) три і більше;

4) чотири.


$RR11730,1,9,2,0,2

Остаточним засобом розв’язання суперечності у конфлікті залишається:

1) економічні санкції;

2) дипломатичний демарш;

3) можливість застосування збройної сили;

4) інформаційна пропагандистська діяльність.


$RR11731,1,9,2,0,2

Конфліктом можна вважати:

1) найбільш гострий спосіб розв’язання суперечностей, що виникають у процесі взаємодії, який полягає у протидії між суб’єктами конфлікту;

2) зіткнення протилежних чи несумісних інтересів окремих осіб, соціальних груп, держав, систем;

3) ситуацію активної чи пасивної боротьби двох учасників (або їх груп) міжнародних відносин за можливість реалізації своїх інтересів;

4) усі варіанти вірні.


$RR11732,1,9,2,0,2

За К. Боулдінгом соціальні конфлікти можуть відбуватись між:

1) окремими особистостями;

2) територіально ізольованими групами;

3) особистостями і організаціями;

4) усі варіанти вірні.


$RR11733,1,9,2,0,2

Згідно класифікації, розробленої Й. Гальтунгом, колективний рівень соціальних конфліктів на внутрішньо- та міжсистемних рівнях поділяється відповідно на:

1) внутрішньодержавний та міжнародний;

2) внутрішньоособистісний і міжособистісний;

3) ворожий і мирний;

4) політичний та ідеологічний.


$RR11734,1,9,2,0,2

Згідно класифікації міжнародних конфліктів за Й. Гальтунгом існують:

1) зовнішні та внутрішні;

2) прямі (симетричні) та непрямі (асиметричні);

3) горизонтальні (симетричні) та вертикальні (асиметричні) конфлікти;

4) центральні та периферійні.


$RR11735,1,9,2,0,2

Оберіть типи конфлікту за А. Рапопортом:

1) боротьба, ігри, дебати;

2) суперництво, ігри, несприйняття суперника;

3) конкуренція, ігри, дебати;

4) суперечності, знищення, полеміка.


$RR11736,1,9,2,0,2

За сферою суперечностей можна визначити наступні міжнародні конфлікти:

1) ресурсні, територіальні, економічні;

2) ідеологічні, соціальні, територіальні;

3) релігійні, соціальні, економічні;

4) політичні, економічні, ідеологічні.


$RR11737,1,9,2,0,2

У міжнародній політиці влада будь-якої держави намагається розв’язати два основні завдання:

1) захистити свої національні інтереси і підвищити рівень національної безпеки;

2) реалізувати власний суверенітет і підтримувати стійкий вплив на владу інших держав;

3) виграти боротьбу за ресурси та нав’язати свою волю іншим державам;

4) підтримувати існуючий міжнародний порядок і намагатися вплинути на нього.


$RR11738,1,9,2,0,2

Політичний конфлікт між державами є конфліктом:

1) з приводу боротьби за розподіл ресурсами;

2) з приводу боротьби за ідею;

3) з приводу боротьби за місце в ієрархії;

4) з приводу влади чи впливу, як всередині країни так і за її межами.


$RR11739,1,9,2,0,2

Однією із причин політичного конфлікту є:

1) суверенітет – намагання однієї зі сторін реалізувати чи захистити власну політичну незалежність;

2) боротьба за природні ресурси;

3) міжетнічна ворожнеча;

4) релігійна ворожнеча.


$RR11740,1,9,2,0,2

Однією із причин політичного конфлікту є:

1) несумісність домінуючих систем цінностей, поглядів на суспільство та світ;

2) конкуренція за ринки збуту промислового виробництва;

3) домінація в міжнародній системі, що виявляється у прагненні владних еліт декількох могутніх держав установити чи зберегти свій визначальний вплив за зовнішню і внутрішню політику інших держав.

4) соціальна несправедливість та розподіл між бідними та багатими.


$RR11741,1,9,2,0,2

Однією із причин економічних конфліктів є:

1) несумісність домінуючих систем цінностей, поглядів на суспільство та світ;

2) боротьба за глобальне лідерство та міжнародний престиж;

3) міжнародний економічний порядок, що на думку низки держав світу дискримінує їх національних виробників;

4) юрисдикція над певною територією, яка є предметом спору і її введення в межі державних кордонів учасників конфлікту.


$RR11742,1,9,2,0,2

Оберіть учасників міжнародних економічних конфліктів:

1) держави, тнк, міжнародні організації;

2) держави та міжнародні організації;

3) держави та будь-які суб’єкти підприємництва (зокрема, ТНК);

4) держави.


$RR11744,1,9,2,0,2

Причинами ворожості у відносинах між державами в ідеологічних конфліктах є:

1) боротьба за глобальне лідерство та міжнародний престиж;

2) несумісність домінуючих систем цінностей, поглядів на суспільство і світ;

3) домінація в міжнародній системі, що виявляється у прагненні владних еліт декількох могутніх держав установити чи зберегти свій визначальний вплив за зовнішню і внутрішню політику інших держав.

4) релігійна ворожнеча.


$RR11745,1,9,2,0,2

Р. Арон стверджував, що війни в умовах ідеологічного гетерогенізму завжди відбуваються з метою:

1) повного знищення противника;

2) виснаження противника;

3) послаблення противника;

4) підвищення впливу однієї сторони на іншу;


$RR11746,1,9,2,0,2

Г. Моргентау стверджував, що ідеологія завжди є засобом:

1) протиставлення однієї держави усім іншим державам;

2) досягнення зовнішньополітичних цілей мирними способами;

3) впливу одних держав на інших;

4) маскування реальних політичних (та інших) інтересів держави.


$RR11747,1,9,2,0,2

В міжетнічних конфліктах зростання національної свідомості і виправдання своєї самоідентифікації полягає у:

1) несприйнятті інших етнічних груп;

2) наголошенні моральної вищості обраної особою етнічної групи, порівняно з іншими;

3) появою відчуття своєї меншовартості;

4) прагненні домінування над іншими особами та групами.


$RR11748,1,9,2,0,2

За засобами конфлікти прийнято поділяти на:

1) інформаційні та політичні;

2) дипломатичні та економічні;

3) силові, дипломатичні та змішані;

4) збройні і незбройні.


$RR11749,1,9,2,0,2

Згідно з критерієм театрів військових дій, війни можна класифікувати на:

1) локальні та регіональні;

2) сухопутні і морські;

3) масштабні та локальні;

4) геополітичні та економічні.


$RR11750,1,9,2,0,2

Згідно з критерієм способу ведення військових дій, війни можна класифікувати на:

1) обмежені і масові;

2) сухопутні і морські;

3) позиційні та маневрені;

4) локальні та регіональні.


$RR11751,1,9,2,0,2

Згідно з критерієм залучення ресурсів, війни можна класифікувати на:

1) позиційні та маневрені;

2) масштабні та локальні;

3) великі і малі;

4) обмежені і масові.


$RR11752,1,9,2,0,2

Впродовж усієї історії людства без воєн пройшли близько:

1) 300 років;

2) 1000 років;

3) 500 років;

4) 800 років;


$RR11754,1,9,2,0,2

Оскільки війни завжди пов’язані зі збройним насильством, чи можуть вони бути справедливими:

1) так, можуть;

2) так, можуть, якщо вони національно-визвольні;

3) так, можуть якщо вони ідеологічні;

4) ні, не можуть за будь-яких обставин.


$RR11755,1,9,2,0,2

Оригінальну класифікацію війн за їх відношенням до певних типів цивілізацій пропонує:

1) С. Хантінгтон;

2) К. Боулдінг;

3) Е. та Х. Тоффлери;

4) Й. Гальтунг.


$RR11756,1,9,2,0,2

Серед незбройних конфліктів найчастіше визначають:

1) економічні, геостратегічні, ідеологічні;

2) дипломатичні, економічні, інформаційно-пропагандистські, в сфері культури;

3) інформаційні, ідеологічні, соціальні;

4) соціально-політичні, цивілізаційні, економічні.


$RR11757,1,9,2,0,2

Оголошення персонами «non grata» окремих осіб вважаються елементом:

1) ідеологічного конфлікту;

2) конфлікту в сфері культури;

3) інформаційно-пропагандистського конфлікту;

4) дипломатичного конфлікту.


$RR11758,1,9,2,0,2

Розірвання офіційних відносин вважається елементом:

1) конфлікту в сфері культури;

2) ідеологічного конфлікту;

3) дипломатичного конфлікту;

4) інформаційно-пропагандистського конфлікту;


$RR11759,1,9,2,0,2

Ембарго на торгівлю із ворогуючою стороною вважається засобом:

1) економічного конфлікту;

2) дипломатичного конфлікту;

3) інформаційно-пропагандистського конфлікту;

4) політичного конфлікту.


$RR11760,1,9,2,0,2

Метою інформаційно-пропагандистських конфліктів є:

1) підрив економічної ситуації в державі противника.

2) розрив дипломатичних відносин;

3) розпалювання національної, соціальної чи релігійної ворожнечі;

4) політичний тиск на владні еліти держави супротивника;


$RR11761,1,9,2,0,2

Метою інформаційно-пропагандистських конфліктів є:

1) порушення внутрішньої стабільності та заклики до непокори владі;

2) політичний тиск на владні еліти держави супротивника;

3) розрив дипломатичних відносин;

4) підрив економічної ситуації в державі противника.


$RR11762,1,9,2,0,2

Одним із основних завдань держави в інформаційно-пропагандистських конфліктах є:

1) захист основоположних прав і свобод власних громадян;

2) захист власного інформаційного простору від проникнення в нього небажаної інформації;

3) захист інтелектуальної власності громадян;

4) захист промислових об’єктів державного значення.


$RR11764,1,9,2,0,2

Засобами конфліктів у сфері культури можна вважати:

1) розпалювання національної, соціальної чи релігійної ворожнечі;

2) порушення внутрішньої стабільності та заклики до непокори владі;

3) повна або часткова заборона у тій чи іншій країні літератури, музичної, кіно- чи відеопродукції, що походить з ворогуючої країни;

4) кібератаки на державні сайти, з метою компрометації супротивника


$RR11765,1,9,2,0,2

За географічними масштабами міжнародні конфлікти можна поділити на:

1) масштабні, локальні;

2) великі, малі, середні;

3) локальні, регіональні, глобальні

4) Субрегіональні, світові, локальні.


$RR11766,1,9,2,0,2

Локальні конфлікти найпоширеніші в:

1) монополярних міжнародних системах;

2) біполярних міжнародних системах;

3) мультиполярних міжнародних системах;

4) усі варіанти вірні.


$RR11767,1,9,2,0,2

Світові війни переважно виникають в:

1) монополярних міжнародних системах;

2) біполярних міжнародних системах;

3) мультиполярних міжнародних системах;

4) усі варіанти вірні.


$RR11768,1,9,2,0,2

За складом конфліктуючих сторін міжнародні конфлікти поділяють на:

1) двосторонні, багатосторонні, коаліційні;

2) двосторонні, багатосторонні, колективні;

3) двосторонні, багатосторонні;

4) двосторонні, колективні.


$RR11769,1,9,2,0,2

Двосторонні конфлікти мають переважно:

1) локальний характер;

2) регіональний характер;

3) глобальний характер;

4) усі варіанти вірні.


$RR11770,1,9,2,0,2

Багатосторонні конфлікти мають переважно:

1) локальний характер;

2) регіональний характер;

3) глобальний характер;

4) усі варіанти вірні.


$RR11771,1,9,2,0,2

Casus foederis – це:

1) формальний привід для розв'язування війни однією державою проти іншої;

2) право держави до ведення війни;

3) повне захоплення території незалежної держави і встановлення контролю над нею з позбавленням верховної влади суверенного уряду даної держави;

4) попередньо укладені союзницькі угоди про воєнні та політичні гарантії взаємної безпеки.


$RR11772,1,9,2,0,2

За тривалістю міжнародні конфлікти поділяють на:

1) короткотривалі, довготривалі;

2) короткі, блискавичні, затяжні;

3) короткотривалі, середньотривалі, довготривалі;

4) короткі, довгі.


$RR11774,1,9,2,0,2

Короткотривалі конфлікти здебільшого є:

1) локальними;

2) регіональними;

2) глобальними;

4) усі варіанти вірні.


$RR11775,1,9,2,0,2

Середньотривалі конфлікти здебільшого є:



  1. регіональними;

  2. регіональними і глобальними;

  3. локальними і регіональними;

  4. глобальними і локальними.

$RR11776,1,9,2,0,2

Довготривалі конфлікти здебільшого є:


  1. регіональними;

  2. регіональними і глобальними;

  3. глобальними і локальними;

  4. регіональними і локальними.

$RR11777,1,9,2,0,2

Обидві світові війни прийнято відносити до:


  1. Середньотривалих конфліктів;

  2. Довготривалих конфліктів;

  3. Короткотривалих конфліктів;

  4. Затяжних конфліктів.

$RR11778,1,9,2,0,2

Згідно моделі Р. Сєтова існують наступні фази міжнародного конфлікту:


  1. латентна, ескалації, кризова;

  2. загострення, ескалації, деескалації;

  3. латентна, кризова, воєнна;

  4. ескалації, кризова, загострення.

$RR11779,1,9,2,0,2

Класичний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки, передбачає:


  1. латентне розв’язання;

  2. силове розв’язання;

  3. дипломатичне розв’язання;

  4. не має розв’язання.

$RR11780,1,9,2,0,2

Компромісний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки, передбачає:


  1. латентне розв’язання;

  2. силове розв’язання;

  3. дипломатичне розв’язання;

  4. не має розв’язання.

$RR11781,1,9,2,0,2

Класичний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки має такі основні фази:


  1. латентна, ескалації, кризова;

  2. загострення, ескалації, деескалації;

  3. латентна, кризова, воєнна;

  4. ескалації, кризова, загострення.

$RR11782,1,9,2,0,2

Компромісний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки має такі основні фази:


  1. латентна, ескалації, кризова;

  2. загострення, ескалації, деескалації;

  3. загострення, розрядка (деескалація);

  4. ескалації, кризова, загострення.

$RR11784,1,9,2,0,2

Початковим елементом виникнення будь-якого міжнародного конфлікту згідно з графіком його динаміки є:


  1. Розв’язання суперечності між ворогуючими сторонами;

  2. Досягнення «кульмінації» щодо використання ресурсів сторонами;

  3. перехід від накопичення ворожих дій до активної боротьби;

  4. виникнення усвідомленої суперечності у відносинах між сторонами.

$RR11785,1,9,2,0,2

В теорії конфліктології міжнародною кризою можна вважати:


  1. ситуацію безпосередньої активної боротьби між державами;

  2. ситуацію напруги між державами або групами держав;

  3. ситуацію, коли влада держави вважає, що існує істотна загроза її стратегічним інтересам, а прийняття того чи іншого рішення може спричинити збройний конфлікт;

  4. ситуацію взаємного несприйняття державами одна одної.

$RR11786,1,9,2,0,2

Міжнародні кризи можуть виникати як варіант:


  1. логічного початку збройного зіткнення, що випливає з несумісності стратегічних інтересів сторін;

  2. взаємного несприйняття державами одна одної;

  3. безпосередньої активної збройної боротьби між державами;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11787,1,9,2,0,2

Міжнародні кризи можуть виникати як варіант:


  1. взаємного несприйняття державами одна одної;

  2. симуляції однієї зі сторін, щоб створити враження про свою готовність до війни та змусити протилежну сторону до позиційних поступок;

  3. безпосередньої активної збройної боротьби між державами;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11788,1,9,2,0,2

Міжнародні кризи можуть виникати як варіант:


  1. взаємного несприйняття державами одна одної;

  2. безпосередньої активної збройної боротьби між державами

  3. симуляції однієї зі сторін з метою силового тиску на протилежну сторону;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11789,1,9,2,0,2

Характеризуючи фазу ескалації Дж. Рубін, Д. Пруйт і С. Кім вважали, що цей термін може означати:


  1. застосування щораз жорсткішої тактики однією зі сторін;

  2. посилення тиску однієї зі сторін на іншу сторону;

  3. посилення напруженості конфлікту загалом;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11790,1,9,2,0,2

Чи може рішення односторонньої відмови від конфронтації зумовити вкрай негативні наслідки для однієї зі сторін (включаючи втрату власного суверенітету):


  1. так, може;

  2. ні, не може;

  3. так, якщо сторони не знайдуть компромісу;

  4. ні, навіть у випадку якщо сторони знайдуть компроміс.

$RR11791,1,9,2,0,2

Як з латинської правильно перекласти термін «casus belli»?


  1. «неприйнятність умов»;

  2. «оголошення війни»;

  3. «вдалий вибір»;

  4. «добра нагода».

$RR11792,1,9,2,0,2

Що позначає собою термін в конфліктології «casus belli»?


  1. оголошення війни супротивнику;

  2. привід для силового розв’язання суперечності;

  3. відмову від взятих на себе зобов’язань;

  4. безвихідну ситуацію.

$RR11794,1,9,2,0,2

Чим може стати інцидент для однієї зі сторін конфлікту?


  1. несанкціоновані збройні сутички;

  2. терористичний акт;

  3. випадковий, або навмисний обстріл території суміжних держав;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11795,1,9,2,0,2

Інцидент – це:


  1. санкціонування на використання силового методу вирішення конфлікту;

  2. збройне вирішення конфлікту;

  3. конкретна подія, що ініціює відкрите протиборство сторін;

  4. зав’язка конфлікту.

$RR11796,1,9,2,0,2

Привід – це:


  1. санкціонування на використання силового методу вирішення конфлікту;

  2. спроба вирішення конфлікту;

  3. зав’язка конфлікту;

  4. конкретна подія, що слугує безпосереднім поштовхом до початку конфлікту.

$RR11797,1,9,2,0,2

Провокація – це:


  1. штучне створення однією зі сторін ситуації інциденту щодо самої себе;

  2. випадковий інцидент;

  3. подія, зумовлена навмисними діями однієї зі сторін, через що інша змушена вдаватись до силових дій у відповідь;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11798,1,9,2,0,2

Інсинуація – це:


  1. штучне створення однією зі сторін ситуації інциденту щодо самої себе;

  2. випадковий інцидент;

  3. подія, зумовлена навмисними діями однієї зі сторін, через що інша змушена вдаватись до силових дій у відповідь;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11799,1,9,2,0,2

Який «casus belli» найнебезпечніший?


  1. політичні рішення конфронтаційного характеру;

  2. інцидент;

  3. провокація;

  4. інсинуація.

$RR11800,1,9,2,0,2

Фаза ескалації розпочинається моментом:


  1. погрози силою;

  2. застосування сили;

  3. розривом дипломатичних стосунків;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11801,1,9,2,0,2

Фаза ескалації завершується моментом:


  1. перемир’ям;

  2. повного знищення супротивника;

  3. застосування максимально можливого використання збройної сили;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11802,1,9,2,0,2

Ескалація є сталою трансформацією зовнішньополітичної ситуації за такими основними параметрами:


  1. за засобами боротьби і об’єктами спору;

  2. за прагненням сторін і за свідомістю осіб;

  3. за кількістю учасників;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11804,1,9,2,0,2

За засобами боротьби між сторонами конфлікту ситуація у фазі ескалації змінюється у напрямі:


  1. зменшення напруги;

  2. застосування жорсткіших способів протиборства;

  3. погроз і провокацій;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11805,1,9,2,0,2

За кількістю учасників ескалація вирізняється:


  1. сталою кількістю осіб і держав, задіяних у конфлікті;

  2. постійним зменшенням кількості осіб і держав, задіяних у конфлікті;

  3. постійним збільшенням кількості осіб і держав, задіяних у конфлікті;

  4. усі варіанти вірні.

$RR11806,1,9,2,0,2

За об’єктами спору у фазі ескалації спостерігається:


  1. сталою кількістю питань де сторони займають непримиренні позиції;

  2. розширення кола питань, де сторони займають непримиренні позиції;



  3. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   22

Схожі:

Зовнішньополітичних відносин iconЮ. Мороз Історія міжнародних відносин Програма курсу
Одночасно досягається усвідомлення масштабів відповідальності учасників міжнародних відносин за результати їхньої діяльності, розуміння...
Зовнішньополітичних відносин iconРобоча програма навчальної дисципліни актуальні проблеми міжнародних
Визначення студентами специфіки суспільно-політичного, релігійного та культурно-громадського життя країн Близькосхідного регіону...
Зовнішньополітичних відносин iconРобоча програма навчальної дисципліни соціологічні методи в дослідженні міжнародних відносин
Соціологічні методи в дослідженні міжнародних відносин Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за спеціальністю 055....
Зовнішньополітичних відносин iconНавчально-методичний посібник для студентів Інституту історії, політології І міжнародних відносин
Навчально-методичний посібник «Джерелознавство: опорні конспекти І самостійна робота» для студентів Інституту історії, політології...
Зовнішньополітичних відносин icon«176» Ірина Петренко Питання шлюбно-сімейних відносин у Гетьманщині XVIII ст на шпальтах часопису «Киевская старина»
Питання шлюбно-сімейних відносин у Гетьманщині XVIII ст на шпальтах часопису «Киевская старина»
Зовнішньополітичних відносин iconЕтика та психологія ділових відносин

Зовнішньополітичних відносин iconАтаманенко А. Є. доктор історичних наук, професор, декан факультету міжнародних відносин Науоа

Зовнішньополітичних відносин iconОфіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Організаційно-економічний механізм формування компенсаційної політики в умовах трансформації соціально-трудових відносин
Зовнішньополітичних відносин iconТематика науково-дослідницьких робіт ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту ман у 2004-2011 роках в секціях відділення
Місце України у системі міжнародних відносин
Зовнішньополітичних відносин iconРобоча програма навчальної дисципліни історія міжнародних відносин для студентів IV курсу історичного факультету
Розробник: кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії Страшнюк С. Ю


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка