1) Р. Дарендорф;
2) Дж. Догерті;
3) К. Райт;
4) Р. Пфальцграф.
$RR11722,1,9,2,0,2
К. Райт стверджував, що конфлікт у міжнародних відносинах є виявом:
1) протиборства сторін;
2) прихованої раніше ворожості сторін;
3) конкуренції сторін;
4) суперництва сторін.
$RR11724,1,9,2,0,2
Дж. Догерті і р. Пфальцграф визначають термін «конфлікт», як ситуацію:
1) коли визначена група людей перебуває у свідомій опозиції до однієї чи більше груп людей, оскільки ці групи мають несумісні цілі;
2) коли групи людей перебувають у конфронтації одне з одним через різні інтереси;
3) коли група людей не розуміють інтереси іншої групи (груп);
4) коли колективи не мають спільних цінностей і прагнуть до влади.
$RR11725,1,9,2,0,2
На думку К. Боулдінга ситуацією суперництва є:
1) коли сторони, маючи численні протиріччя не визнають сумісність інтересів;
2) коли сторони визнають несумісність позицій і кожна сторона намагається зайняти позицію, несумісну з тією, яку намагається зайняти інша;
3) коли сторони визнають сумісність позицій, але не прагнуть до врегулювання ситуації;
4) коли сторони конкурують одна з одною, маючи численні несумісні позиції
$RR11726,1,9,2,0,2
У політичній сфері конкуренцію потрібно окреслювати як:
1) зіткнення інтересів;
2) протиборство;
3) ворожість;
4) суперництво.
$RR11727,1,9,2,0,2
На думку К. Райта конфлікт розпочинається з:
1) в момент усвідомлення сторонами несумісності інтересів;
2) з моменту якісного переходу від протиставлення та ескалації напруженості до прямого зіткнення й активного протиборства;
3) в момент прямого зіткнення й активного протиборства між потенційними супротивниками;
4) в момент появи суперечностей у стосунках сторін та її остаточним розв’язанням.
$RR11728,1,9,2,0,2
Р. Арон окреслював війну, як:
1) аморальним явищем у міжнародних відносинах;
2) економічно невигідне становище;
3) найнебезпечнішу форму розв’язання міжнародних суперечностей;
4) найдієвіший аргумент у світовій політиці.
$RR11729,1,9,2,0,2
Вкажіть мінімальну кількість сторін для наявності конфлікту:
1) дві і більше;
2) одна;
3) три і більше;
4) чотири.
$RR11730,1,9,2,0,2
Остаточним засобом розв’язання суперечності у конфлікті залишається:
1) економічні санкції;
2) дипломатичний демарш;
3) можливість застосування збройної сили;
4) інформаційна пропагандистська діяльність.
$RR11731,1,9,2,0,2
Конфліктом можна вважати:
1) найбільш гострий спосіб розв’язання суперечностей, що виникають у процесі взаємодії, який полягає у протидії між суб’єктами конфлікту;
2) зіткнення протилежних чи несумісних інтересів окремих осіб, соціальних груп, держав, систем;
3) ситуацію активної чи пасивної боротьби двох учасників (або їх груп) міжнародних відносин за можливість реалізації своїх інтересів;
4) усі варіанти вірні.
$RR11732,1,9,2,0,2
За К. Боулдінгом соціальні конфлікти можуть відбуватись між:
1) окремими особистостями;
2) територіально ізольованими групами;
3) особистостями і організаціями;
4) усі варіанти вірні.
$RR11733,1,9,2,0,2
Згідно класифікації, розробленої Й. Гальтунгом, колективний рівень соціальних конфліктів на внутрішньо- та міжсистемних рівнях поділяється відповідно на:
1) внутрішньодержавний та міжнародний;
2) внутрішньоособистісний і міжособистісний;
3) ворожий і мирний;
4) політичний та ідеологічний.
$RR11734,1,9,2,0,2
Згідно класифікації міжнародних конфліктів за Й. Гальтунгом існують:
1) зовнішні та внутрішні;
2) прямі (симетричні) та непрямі (асиметричні);
3) горизонтальні (симетричні) та вертикальні (асиметричні) конфлікти;
4) центральні та периферійні.
$RR11735,1,9,2,0,2
Оберіть типи конфлікту за А. Рапопортом:
1) боротьба, ігри, дебати;
2) суперництво, ігри, несприйняття суперника;
3) конкуренція, ігри, дебати;
4) суперечності, знищення, полеміка.
$RR11736,1,9,2,0,2
За сферою суперечностей можна визначити наступні міжнародні конфлікти:
1) ресурсні, територіальні, економічні;
2) ідеологічні, соціальні, територіальні;
3) релігійні, соціальні, економічні;
4) політичні, економічні, ідеологічні.
$RR11737,1,9,2,0,2
У міжнародній політиці влада будь-якої держави намагається розв’язати два основні завдання:
1) захистити свої національні інтереси і підвищити рівень національної безпеки;
2) реалізувати власний суверенітет і підтримувати стійкий вплив на владу інших держав;
3) виграти боротьбу за ресурси та нав’язати свою волю іншим державам;
4) підтримувати існуючий міжнародний порядок і намагатися вплинути на нього.
$RR11738,1,9,2,0,2
Політичний конфлікт між державами є конфліктом:
1) з приводу боротьби за розподіл ресурсами;
2) з приводу боротьби за ідею;
3) з приводу боротьби за місце в ієрархії;
4) з приводу влади чи впливу, як всередині країни так і за її межами.
$RR11739,1,9,2,0,2
Однією із причин політичного конфлікту є:
1) суверенітет – намагання однієї зі сторін реалізувати чи захистити власну політичну незалежність;
2) боротьба за природні ресурси;
3) міжетнічна ворожнеча;
4) релігійна ворожнеча.
$RR11740,1,9,2,0,2
Однією із причин політичного конфлікту є:
1) несумісність домінуючих систем цінностей, поглядів на суспільство та світ;
2) конкуренція за ринки збуту промислового виробництва;
3) домінація в міжнародній системі, що виявляється у прагненні владних еліт декількох могутніх держав установити чи зберегти свій визначальний вплив за зовнішню і внутрішню політику інших держав.
4) соціальна несправедливість та розподіл між бідними та багатими.
$RR11741,1,9,2,0,2
Однією із причин економічних конфліктів є:
1) несумісність домінуючих систем цінностей, поглядів на суспільство та світ;
2) боротьба за глобальне лідерство та міжнародний престиж;
3) міжнародний економічний порядок, що на думку низки держав світу дискримінує їх національних виробників;
4) юрисдикція над певною територією, яка є предметом спору і її введення в межі державних кордонів учасників конфлікту.
$RR11742,1,9,2,0,2
Оберіть учасників міжнародних економічних конфліктів:
1) держави, тнк, міжнародні організації;
2) держави та міжнародні організації;
3) держави та будь-які суб’єкти підприємництва (зокрема, ТНК);
4) держави.
$RR11744,1,9,2,0,2
Причинами ворожості у відносинах між державами в ідеологічних конфліктах є:
1) боротьба за глобальне лідерство та міжнародний престиж;
2) несумісність домінуючих систем цінностей, поглядів на суспільство і світ;
3) домінація в міжнародній системі, що виявляється у прагненні владних еліт декількох могутніх держав установити чи зберегти свій визначальний вплив за зовнішню і внутрішню політику інших держав.
4) релігійна ворожнеча.
$RR11745,1,9,2,0,2
Р. Арон стверджував, що війни в умовах ідеологічного гетерогенізму завжди відбуваються з метою:
1) повного знищення противника;
2) виснаження противника;
3) послаблення противника;
4) підвищення впливу однієї сторони на іншу;
$RR11746,1,9,2,0,2
Г. Моргентау стверджував, що ідеологія завжди є засобом:
1) протиставлення однієї держави усім іншим державам;
2) досягнення зовнішньополітичних цілей мирними способами;
3) впливу одних держав на інших;
4) маскування реальних політичних (та інших) інтересів держави.
$RR11747,1,9,2,0,2
В міжетнічних конфліктах зростання національної свідомості і виправдання своєї самоідентифікації полягає у:
1) несприйнятті інших етнічних груп;
2) наголошенні моральної вищості обраної особою етнічної групи, порівняно з іншими;
3) появою відчуття своєї меншовартості;
4) прагненні домінування над іншими особами та групами.
$RR11748,1,9,2,0,2
За засобами конфлікти прийнято поділяти на:
1) інформаційні та політичні;
2) дипломатичні та економічні;
3) силові, дипломатичні та змішані;
4) збройні і незбройні.
$RR11749,1,9,2,0,2
Згідно з критерієм театрів військових дій, війни можна класифікувати на:
1) локальні та регіональні;
2) сухопутні і морські;
3) масштабні та локальні;
4) геополітичні та економічні.
$RR11750,1,9,2,0,2
Згідно з критерієм способу ведення військових дій, війни можна класифікувати на:
1) обмежені і масові;
2) сухопутні і морські;
3) позиційні та маневрені;
4) локальні та регіональні.
$RR11751,1,9,2,0,2
Згідно з критерієм залучення ресурсів, війни можна класифікувати на:
1) позиційні та маневрені;
2) масштабні та локальні;
3) великі і малі;
4) обмежені і масові.
$RR11752,1,9,2,0,2
Впродовж усієї історії людства без воєн пройшли близько:
1) 300 років;
2) 1000 років;
3) 500 років;
4) 800 років;
$RR11754,1,9,2,0,2
Оскільки війни завжди пов’язані зі збройним насильством, чи можуть вони бути справедливими:
1) так, можуть;
2) так, можуть, якщо вони національно-визвольні;
3) так, можуть якщо вони ідеологічні;
4) ні, не можуть за будь-яких обставин.
$RR11755,1,9,2,0,2
Оригінальну класифікацію війн за їх відношенням до певних типів цивілізацій пропонує:
1) С. Хантінгтон;
2) К. Боулдінг;
3) Е. та Х. Тоффлери;
4) Й. Гальтунг.
$RR11756,1,9,2,0,2
Серед незбройних конфліктів найчастіше визначають:
1) економічні, геостратегічні, ідеологічні;
2) дипломатичні, економічні, інформаційно-пропагандистські, в сфері культури;
3) інформаційні, ідеологічні, соціальні;
4) соціально-політичні, цивілізаційні, економічні.
$RR11757,1,9,2,0,2
Оголошення персонами «non grata» окремих осіб вважаються елементом:
1) ідеологічного конфлікту;
2) конфлікту в сфері культури;
3) інформаційно-пропагандистського конфлікту;
4) дипломатичного конфлікту.
$RR11758,1,9,2,0,2
Розірвання офіційних відносин вважається елементом:
1) конфлікту в сфері культури;
2) ідеологічного конфлікту;
3) дипломатичного конфлікту;
4) інформаційно-пропагандистського конфлікту;
$RR11759,1,9,2,0,2
Ембарго на торгівлю із ворогуючою стороною вважається засобом:
1) економічного конфлікту;
2) дипломатичного конфлікту;
3) інформаційно-пропагандистського конфлікту;
4) політичного конфлікту.
$RR11760,1,9,2,0,2
Метою інформаційно-пропагандистських конфліктів є:
1) підрив економічної ситуації в державі противника.
2) розрив дипломатичних відносин;
3) розпалювання національної, соціальної чи релігійної ворожнечі;
4) політичний тиск на владні еліти держави супротивника;
$RR11761,1,9,2,0,2
Метою інформаційно-пропагандистських конфліктів є:
1) порушення внутрішньої стабільності та заклики до непокори владі;
2) політичний тиск на владні еліти держави супротивника;
3) розрив дипломатичних відносин;
4) підрив економічної ситуації в державі противника.
$RR11762,1,9,2,0,2
Одним із основних завдань держави в інформаційно-пропагандистських конфліктах є:
1) захист основоположних прав і свобод власних громадян;
2) захист власного інформаційного простору від проникнення в нього небажаної інформації;
3) захист інтелектуальної власності громадян;
4) захист промислових об’єктів державного значення.
$RR11764,1,9,2,0,2
Засобами конфліктів у сфері культури можна вважати:
1) розпалювання національної, соціальної чи релігійної ворожнечі;
2) порушення внутрішньої стабільності та заклики до непокори владі;
3) повна або часткова заборона у тій чи іншій країні літератури, музичної, кіно- чи відеопродукції, що походить з ворогуючої країни;
4) кібератаки на державні сайти, з метою компрометації супротивника
$RR11765,1,9,2,0,2
За географічними масштабами міжнародні конфлікти можна поділити на:
1) масштабні, локальні;
2) великі, малі, середні;
3) локальні, регіональні, глобальні
4) Субрегіональні, світові, локальні.
$RR11766,1,9,2,0,2
Локальні конфлікти найпоширеніші в:
1) монополярних міжнародних системах;
2) біполярних міжнародних системах;
3) мультиполярних міжнародних системах;
4) усі варіанти вірні.
$RR11767,1,9,2,0,2
Світові війни переважно виникають в:
1) монополярних міжнародних системах;
2) біполярних міжнародних системах;
3) мультиполярних міжнародних системах;
4) усі варіанти вірні.
$RR11768,1,9,2,0,2
За складом конфліктуючих сторін міжнародні конфлікти поділяють на:
1) двосторонні, багатосторонні, коаліційні;
2) двосторонні, багатосторонні, колективні;
3) двосторонні, багатосторонні;
4) двосторонні, колективні.
$RR11769,1,9,2,0,2
Двосторонні конфлікти мають переважно:
1) локальний характер;
2) регіональний характер;
3) глобальний характер;
4) усі варіанти вірні.
$RR11770,1,9,2,0,2
Багатосторонні конфлікти мають переважно:
1) локальний характер;
2) регіональний характер;
3) глобальний характер;
4) усі варіанти вірні.
$RR11771,1,9,2,0,2
Casus foederis – це:
1) формальний привід для розв'язування війни однією державою проти іншої;
2) право держави до ведення війни;
3) повне захоплення території незалежної держави і встановлення контролю над нею з позбавленням верховної влади суверенного уряду даної держави;
4) попередньо укладені союзницькі угоди про воєнні та політичні гарантії взаємної безпеки.
$RR11772,1,9,2,0,2
За тривалістю міжнародні конфлікти поділяють на:
1) короткотривалі, довготривалі;
2) короткі, блискавичні, затяжні;
3) короткотривалі, середньотривалі, довготривалі;
4) короткі, довгі.
$RR11774,1,9,2,0,2
Короткотривалі конфлікти здебільшого є:
1) локальними;
2) регіональними;
2) глобальними;
4) усі варіанти вірні.
$RR11775,1,9,2,0,2
Середньотривалі конфлікти здебільшого є:
-
регіональними;
-
регіональними і глобальними;
-
локальними і регіональними;
-
глобальними і локальними.
$RR11776,1,9,2,0,2
Довготривалі конфлікти здебільшого є:
-
регіональними;
-
регіональними і глобальними;
-
глобальними і локальними;
-
регіональними і локальними.
$RR11777,1,9,2,0,2
Обидві світові війни прийнято відносити до:
-
Середньотривалих конфліктів;
-
Довготривалих конфліктів;
-
Короткотривалих конфліктів;
-
Затяжних конфліктів.
$RR11778,1,9,2,0,2
Згідно моделі Р. Сєтова існують наступні фази міжнародного конфлікту:
-
латентна, ескалації, кризова;
-
загострення, ескалації, деескалації;
-
латентна, кризова, воєнна;
-
ескалації, кризова, загострення.
$RR11779,1,9,2,0,2
Класичний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки, передбачає:
-
латентне розв’язання;
-
силове розв’язання;
-
дипломатичне розв’язання;
-
не має розв’язання.
$RR11780,1,9,2,0,2
Компромісний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки, передбачає:
-
латентне розв’язання;
-
силове розв’язання;
-
дипломатичне розв’язання;
-
не має розв’язання.
$RR11781,1,9,2,0,2
Класичний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки має такі основні фази:
-
латентна, ескалації, кризова;
-
загострення, ескалації, деескалації;
-
латентна, кризова, воєнна;
-
ескалації, кризова, загострення.
$RR11782,1,9,2,0,2
Компромісний варіант розвитку конфлікту на графіку його динаміки має такі основні фази:
-
латентна, ескалації, кризова;
-
загострення, ескалації, деескалації;
-
загострення, розрядка (деескалація);
-
ескалації, кризова, загострення.
$RR11784,1,9,2,0,2
Початковим елементом виникнення будь-якого міжнародного конфлікту згідно з графіком його динаміки є:
-
Розв’язання суперечності між ворогуючими сторонами;
-
Досягнення «кульмінації» щодо використання ресурсів сторонами;
-
перехід від накопичення ворожих дій до активної боротьби;
-
виникнення усвідомленої суперечності у відносинах між сторонами.
$RR11785,1,9,2,0,2
В теорії конфліктології міжнародною кризою можна вважати:
-
ситуацію безпосередньої активної боротьби між державами;
-
ситуацію напруги між державами або групами держав;
-
ситуацію, коли влада держави вважає, що існує істотна загроза її стратегічним інтересам, а прийняття того чи іншого рішення може спричинити збройний конфлікт;
-
ситуацію взаємного несприйняття державами одна одної.
$RR11786,1,9,2,0,2
Міжнародні кризи можуть виникати як варіант:
-
логічного початку збройного зіткнення, що випливає з несумісності стратегічних інтересів сторін;
-
взаємного несприйняття державами одна одної;
-
безпосередньої активної збройної боротьби між державами;
-
усі варіанти вірні.
$RR11787,1,9,2,0,2
Міжнародні кризи можуть виникати як варіант:
-
взаємного несприйняття державами одна одної;
-
симуляції однієї зі сторін, щоб створити враження про свою готовність до війни та змусити протилежну сторону до позиційних поступок;
-
безпосередньої активної збройної боротьби між державами;
-
усі варіанти вірні.
$RR11788,1,9,2,0,2
Міжнародні кризи можуть виникати як варіант:
-
взаємного несприйняття державами одна одної;
-
безпосередньої активної збройної боротьби між державами
-
симуляції однієї зі сторін з метою силового тиску на протилежну сторону;
-
усі варіанти вірні.
$RR11789,1,9,2,0,2
Характеризуючи фазу ескалації Дж. Рубін, Д. Пруйт і С. Кім вважали, що цей термін може означати:
-
застосування щораз жорсткішої тактики однією зі сторін;
-
посилення тиску однієї зі сторін на іншу сторону;
-
посилення напруженості конфлікту загалом;
-
усі варіанти вірні.
$RR11790,1,9,2,0,2
Чи може рішення односторонньої відмови від конфронтації зумовити вкрай негативні наслідки для однієї зі сторін (включаючи втрату власного суверенітету):
-
так, може;
-
ні, не може;
-
так, якщо сторони не знайдуть компромісу;
-
ні, навіть у випадку якщо сторони знайдуть компроміс.
$RR11791,1,9,2,0,2
Як з латинської правильно перекласти термін «casus belli»?
-
«неприйнятність умов»;
-
«оголошення війни»;
-
«вдалий вибір»;
-
«добра нагода».
$RR11792,1,9,2,0,2
Що позначає собою термін в конфліктології «casus belli»?
-
оголошення війни супротивнику;
-
привід для силового розв’язання суперечності;
-
відмову від взятих на себе зобов’язань;
-
безвихідну ситуацію.
$RR11794,1,9,2,0,2
Чим може стати інцидент для однієї зі сторін конфлікту?
-
несанкціоновані збройні сутички;
-
терористичний акт;
-
випадковий, або навмисний обстріл території суміжних держав;
-
усі варіанти вірні.
$RR11795,1,9,2,0,2
Інцидент – це:
-
санкціонування на використання силового методу вирішення конфлікту;
-
збройне вирішення конфлікту;
-
конкретна подія, що ініціює відкрите протиборство сторін;
-
зав’язка конфлікту.
$RR11796,1,9,2,0,2
Привід – це:
-
санкціонування на використання силового методу вирішення конфлікту;
-
спроба вирішення конфлікту;
-
зав’язка конфлікту;
-
конкретна подія, що слугує безпосереднім поштовхом до початку конфлікту.
$RR11797,1,9,2,0,2
Провокація – це:
-
штучне створення однією зі сторін ситуації інциденту щодо самої себе;
-
випадковий інцидент;
-
подія, зумовлена навмисними діями однієї зі сторін, через що інша змушена вдаватись до силових дій у відповідь;
-
усі варіанти вірні.
$RR11798,1,9,2,0,2
Інсинуація – це:
-
штучне створення однією зі сторін ситуації інциденту щодо самої себе;
-
випадковий інцидент;
-
подія, зумовлена навмисними діями однієї зі сторін, через що інша змушена вдаватись до силових дій у відповідь;
-
усі варіанти вірні.
$RR11799,1,9,2,0,2
Який «casus belli» найнебезпечніший?
-
політичні рішення конфронтаційного характеру;
-
інцидент;
-
провокація;
-
інсинуація.
$RR11800,1,9,2,0,2
Фаза ескалації розпочинається моментом:
-
погрози силою;
-
застосування сили;
-
розривом дипломатичних стосунків;
-
усі варіанти вірні.
$RR11801,1,9,2,0,2
Фаза ескалації завершується моментом:
-
перемир’ям;
-
повного знищення супротивника;
-
застосування максимально можливого використання збройної сили;
-
усі варіанти вірні.
$RR11802,1,9,2,0,2
Ескалація є сталою трансформацією зовнішньополітичної ситуації за такими основними параметрами:
-
за засобами боротьби і об’єктами спору;
-
за прагненням сторін і за свідомістю осіб;
-
за кількістю учасників;
-
усі варіанти вірні.
$RR11804,1,9,2,0,2
За засобами боротьби між сторонами конфлікту ситуація у фазі ескалації змінюється у напрямі:
-
зменшення напруги;
-
застосування жорсткіших способів протиборства;
-
погроз і провокацій;
-
усі варіанти вірні.
$RR11805,1,9,2,0,2
За кількістю учасників ескалація вирізняється:
-
сталою кількістю осіб і держав, задіяних у конфлікті;
-
постійним зменшенням кількості осіб і держав, задіяних у конфлікті;
-
постійним збільшенням кількості осіб і держав, задіяних у конфлікті;
-
усі варіанти вірні.
$RR11806,1,9,2,0,2
За об’єктами спору у фазі ескалації спостерігається:
-
сталою кількістю питань де сторони займають непримиренні позиції;
-
розширення кола питань, де сторони займають непримиренні позиції;
-
Поділіться з Вашими друзьями: |