$RR12202,1,13,2,0,2
Автор твердження: «той, хто промовляє слово переговори, хоча би частково має на увазі досягнення домовленості»:
-
Ж. Камбон
-
Ф. де Кальєр
-
А. Муссе
-
Е. Сатоу
$RR12203,1,13,2,0,2
Основною функцією міжнародних переговорів є:
-
регулятивна
-
інформаційно-комунікативна
-
спрямованість на спільне вирішення проблеми
-
іміджева (пропагандистська)
$RR12204,1,13,2,0,2
Який фактор, на думку Дж. Стосінджера, перешкоджає переговорному процесу, оскільки робить дипломатів вразливішими, не готовими до поступок через острах бути засудженими серед своїх громадян?
-
взаємозалежність учасників
-
висока якість комунікації
-
відкритість переговорного процесу
-
невелика чисельність учасників переговорів
$RR12205,1,13,2,0,2
Найважливішою рисою переговорного процесу, за голландським дослідником переговорів В. Мастенбруком, є:
-
взаємозалежність переговорних сторін
-
спільність інтересів сторін
-
публічність
-
стадійність
$RR12206,1,13,2,0,2
Теорія «розумного егоїзму» (М. Чернишевського) полягає у:
-
відмові від задоволення власних інтересів
-
реалізації невеликої частини власних інтересів через поступки на користь значно сильнішого партнера
-
свідомому підпорядкуванні власної позиції загальній справі, щоб загальний виграш дозволив реалізувати особисті інтереси
-
намаганні зробити якомога менше поступок, аніж партнер
$RR12207,1,13,2,0,2
Регулятивна функція переговорів полягає у:
-
деталізації загальних рішень з метою їх втілення в життя
-
нав’язуванні свого рішення іншій стороні
-
заохоченні до укладання взаємовигідних угод
-
контролі над виконанням досягнутих домовленостей
$RR12208,1,13,2,0,2
Історико-описовий характер досліджень: характеристика конкретних осіб, ситуацій, опис особистісних характеристик учасників переговорів; дослідження впливу різних політичних сил на офіційні позиції держав під час переговорів, психологічного фактору характерні для:
-
модерністського підходу до дослідження переговорів
-
теорії ігор
-
теорії ефективного ведення переговорів
-
традиційного напряму дослідження переговорів
$RR12209,1,13,2,0,2
Оберіть варіант, у якому наведено лише представників традиційного напряму дослідження переговорів:
-
Г. Нікольсон, В. Ісраелян, Г. Кіссінджер, Ю. Дубінін
-
М. Лєбєдєва, Г. Нікольсон, С. Сіджел, Дж. фон Нейман
-
У. Юрі, Г. Нікольсон, О. Моргенштерн, У. Додд
-
Г. Райффа, Ч. Осгуд, Ю. Дубінін, Ф. де Кальєр
$RR12210,1,13,2,0,2
Оберіть варіант, у якому наведено лише представників теорії ігор у дослідженні переговорів:
-
Г. Райффа, О. Моргенштерн, Г. Кіссінджер
-
Е. Сатою, М. Лєбєдєва, Ж. Камбон
-
У. Юрі, Р. Фішер, Ч. Осгуд
-
О. Моргенштерн, Дж. фон Нейман, Т. Шеллінг
$RR12211,1,13,2,0,2
«Гарвардська школа» дослідження переговорного процесу представлена науковцями:
-
У. Юрі, Р. Фішер, Ч. Осгуд
-
Г. Райффа, Р. Фішер, У. Юрі
-
Р. Фішер, Р. Аксельрод, У. Юрі
-
Р. Фішер, Г. Райффа, В. Вільсон
$RR12212,1,13,2,0,2
Як правило, держави вступають у переговори тоді,
-
коли таким чином вони розраховують покращити свої позиції порівняно з тими, які були до початку переговорів або до початку прямого протистояння
-
коли конфлікт перебуває на стадії ескалації
-
коли втручається третя сторона
-
коли важко спрогнозувати наслідки проблеми / конфлікту
$RR12213,1,13,2,0,2
Поняття ATNA означає:
-
найкращий варіант вирішення проблеми на переговорах
-
альтернатива переговорного рішення (домовленості)
-
домовленість, досягнута на переговорах
-
альтернатива поведінки сторін на переговорах
$RR12215,1,13,2,0,2
Поняття BATNA означає:
-
домовленість, досягнута на переговорах
-
найкраща альтернатива стратегії на переговорах
-
найоптимальніший метод вирішення переговорної проблеми
-
найкращий альтернативний варіант переговорного рішення (домовленості)
$RR12216,1,13,2,0,2
Назва праці У. Юрі і Р. Фішера, у якій подано концепцію принципових переговорів:
-
«Виграти може кожен. Як долати конфлікти»
-
«Поле битви – стіл переговорів»
-
«Шлях до згоди, або Переговори без поразки»
-
«Мистецтво ведення переговорів»
$RR12217,1,13,2,0,2
Відповідно до ступеня відкритості переговори поділяють на:
-
прямі і непрямі
-
публічні, «за зачиненими дверима», конфіденційні
-
дипломатичні і міжнародні
-
офіційні і неофіційні
$RR12218,1,13,2,0,2
Інтерес на переговорах – це:
-
основна лінія поведінки на переговорах
-
сукупність прийомів і засобів досягнення основних цілей
-
сукупність цілей учасників переговорів, те, що мотивує їх до взаємодії один з одним і чого вони хочуть досягнути у результаті переговорів
-
бачення вирішення проблеми, що є предметом переговорів
$RR12219,1,13,2,0,2
Вчений, прихильник публічності переговорів, який стверджував, що «народні маси відіграють у міжнародних відносинах не менш важливу роль, аніж провідні політики»:
-
Дж. Стосінджер
-
Дж. Дін
-
Дж. Е. Харр
-
У. Зартман
$RR12220,1,13,2,0,2
Дослідники – опоненти відкритості переговорів, які відзначають, що бажання адресувати свої виступи народним масам «притягує учасників скоріше до вікон, а не один до одного»:
-
Р. Фішер, У. Юрі
-
У. Зартман, М. Бертон
-
Г. Райффа, Л. Белланже
-
С. Сіджел, Л. Фурекер
$RR12221,1,13,2,0,2
Оберіть варіант, у якому наведено лише представників модерністського підходу до дослідження переговорів:
-
Л. Белланже, Ч. Осгуд, Ф. де Кальєр, Г. Кіссінджер
-
М. Лєбєдєва, Г. Нікольсон, С. Сіджел, Р. Фішер
-
Г. Нікольсон, В. Ісраелян, Г. Кіссінджер, Ю. Дубінін
-
А. Рапопорт, Дж. фон Нейман, О. Моргенштерн, Т. Шеллінг
$RR12222,1,13,2,0,2
Автор перших спроб опису та аналізу процесу міжнародних переговорів:
-
Дж. Монтвілль
-
Г. Нікольсон
-
Ф. де Кальєр
-
Р. Аксельрод
$RR12223,1,13,2,0,2
Дослідник, котрий у своїй праці «Переговори: мистецтво і наука» одним із перших запропонував досліджувати переговори як форму спільного аналізу проблем з партнером (joint problem-solving):
-
У. Юрі
-
Г. Райффа
-
Р. Фішер
-
Л. Фурекер
$RR12225,1,13,2,0,2
Назва праці Франсуа де Кальєра, що вважається першою у напрямку дослідження переговорів:
-
«Дипломатія»
-
«Мистецтво дипломата»
-
«Про способи ведення переговорів з правителями»
-
«Про успішні переговори з представниками іноземних держав»
$RR12226,1,13,2,0,2
Багатофункціональність переговорів означає:
-
їх неодмінну ефективність
-
одночасність реалізації інформаційної та комунікативної функцій
-
реалізацію через переговори цілого ряду функцій
-
неможливість виокремлення функцій переговорів
$RR12227,1,13,2,0,2
Що вирізняє переговори з-поміж інших видів і форм комунікації?
-
наявність проблеми, вирішення якої вимагає спільних зусиль сторін
-
можливість обговорення більш широкого кола питань
-
існування надзвичайно гострого протистояння поміж сторонами
-
неможливість налагодження комфортного комунікативного каналу
$RR12228,1,13,2,0,2
Найголовніше призначення переговорів:
-
«заспокоєння» світової громадськості
-
спільне вирішення проблем
-
інтенсифікація стосунків між державами
-
«замороження» подальшого розвитку співпраці між учасниками
$RR12229,1,13,2,0,2
Оберіть критерії класифікації переговорів:
-
рівень зацікавлення у переговорах
-
тривалість і періодичність проведення
-
рівень зацікавленості світової громадськості
-
представництво учасників
$RR12230,1,13,2,0,2
Виберіть твердження, які є вірними:
-
часто (особливо в умовах збройного конфлікту) переговори ведуться з метою політичних маніпуляцій, щоби лише продемонструвати волю до згоди та перемир’я
-
участь у переговорах завжди передбачає волю до взаєморозуміння
-
сторони вдаються до переговорів у випадку, коли односторонні дії у напрямку вирішення проблеми є неможливими чи невигідними
-
будь-які міжнародні переговори повинні відбуватися із залученням преси
$RR12231,1,13,2,0,2
Виберіть твердження, які не є вірними:
-
переговори є ширшим поняттям, ніж переговорний процес
-
основним призначенням переговорів є спілкування сторін
-
міжнародні переговори неефективні, якщо інтереси сторін є взаємовиключними
-
переговори є цілісною єдністю змісту, процесу спілкування і встановлених процесуальних процедур, незважаючи на відмінності національних культур їх учасників
$RR12232,1,13,2,0,2
Вкажіть на ім’я дослідника, який наполягає на тому, що під час переговорів у процесі обміну інформацією «створюється нова реальність» і відбувається трансформація незмінних цінностей у цінності гнучкі:
-
М. Лєбєдєва
-
К. фон Клаузевіц
-
Л. Фурекер
-
І. Зартман
$RR12233,1,13,2,0,2
Відомий дослідник переговорів, який порівняв «м’яку» стратегію ведення переговорів з переговорами «крамарів», а «жорстку» – з переговорами «воїнів»:
-
Г. Кісінджер
-
Г. Нікольсон
-
Г. Райффа
-
Дж. Макдональд
$RR12235,1,13,2,0,2
«Жорсткі» тактичні методи, що застосовуються під час інтегративних (партнерських) переговорів:
-
шантаж
-
арбітраж
-
ультиматум
-
голосування
$RR12236,1,13,2,0,2
Хто з наведених науковців запропонував модель ведення переговорів, за якою поступка одного учасника переговорів спричиняє жорстку лінію поведінки іншого, а самі переговори розглядаються як процес позиційного торгу?
-
Ч. Осгуд
-
С. Сіджел і Л. Фурекер
-
У. Юрі та Р. Фішер
-
О. Бартос і Дж. Уінхем
$RR12237,1,13,2,0,2
Принципові переговори характеризуються:
-
застосуванням методу «торгу»
-
зосередженням на інтересах, а не на позиціях сторін
-
намаганням вирішити проблеми шляхом максимальних поступок партнеру по переговорах
-
пошуком альтернативних варіантів вирішення проблеми
$RR12238,1,13,2,0,2
Сукупність прийомів, методів, форм ведення переговорів, спрямованих на досягнення цілей того чи іншого етапу стратегії, що використовуються відповідно до конкретних ситуацій на переговорах – це:
-
переговорна стратегія
-
переговорна концепція
-
переговорне досьє
-
тактика переговорів
$RR12239,1,13,2,0,2
Тактика сюрпризу полягає у:
-
збільшенні кількості пропозицій у випадку, коли опонент погодився на виконання висунутих раніше вимог;
-
висуненні пропозиції принципового нового способу вирішення проблеми
-
прийнятті опонентом пропозиції, що за всіма розрахунками прийнятою бути не могла
-
виході з переговорів
$RR12240,1,13,2,0,2
Основна лінія поведінки на переговорах, що визначається спільним підходом до міжнародних переговорів, зовнішньополітичними цілями і національним інтересом держави – це:
-
переговорна стратегія
-
тактика ведення переговорів
-
переговорна позиція
-
інтерес
$RR12241,1,13,2,0,2
Автор концепції «м’якої» стратегії ведення переговорів:
-
У. Юрі
-
Л. Фурекер
-
В. Вільсон
-
Ч. Осгуд
$RR12242,1,13,2,0,2
«Спочатку не приймати ні аргументів, ні альтернатив, запропонованих опонентом, відкласти на пізніше обговорення основної теми і аргументацію власної позиції, потім відвести переговори у напрям вирішення другорядних питань, переформулювавши при цьому основне питання» – тактичний прийом під назвою:
-
тактика Талейрана
-
тактика цейтнот
-
тактика розстановки неправдивих акцентів
-
тактика Лінкольна
$RR12243,1,13,2,0,2
Умови, за яких сторони можуть вдаватися до жорсткої стратегії ведення переговорів:
-
бажання продемонструвати свою позицію світовій громадськості
-
сторони не зацікавлені у подальшому співробітництві
-
необхідності привернення якомога більшої кількості прихильників
-
предметом переговорів є надзвичайно принципове питання для сторін
$RR12245,1,13,2,0,2
Тактичний прийом метод салямі полягає у:
-
неохочому «привідкритті» інформації про свою позицію на переговорах
-
почерговому знятті запропонованих альтернатив
-
почерговому обговоренні питань
-
поділі основного питання на складові і винесенні деяких питань за рамки обговорення на переговорах
$RR12246,1,13,2,0,2
Рішуче звернення до учасника переговорів, що містить погрозу застосування крайніх заходів впливу або санкцій у випадку відмови, – це:
-
пакетування
-
ультиматум
-
завищення вимог
-
арбітраж
$RR12247,1,13,2,0,2
Об’єднання проблемних і привабливих для переговорної сторони пропозицій з мало прийнятними – це тактичний прийом, що має назву:
-
розстановка неправдивих акцентів
-
сюрприз
-
пакетування
-
завищення вимог
$RR12248,1,13,2,0,2
Назва тактичного прийому, за якого робиться акцент на точному розпорядку дій на переговорах, для противника створюється атмосфера нестачі часу, його змушують повірити у те, що все ж існує певна можливість встигнути щось зробити або уникнути небезпеки:
-
тактика провини
-
тактика цейтнот
-
тактика відтермінування
-
тактика погроз
$RR12249,1,13,2,0,2
Тактичний метод, що полягає у тому, щоб розділити союзників, послабити їх позиції через роздори та інтриги, не дозволити їм виступити єдиним фронтом:
-
тактика Талейрана
-
тактика «милого друга»
-
ультиматум
-
тактика суперника
$RR12250,1,13,2,0,2
Усвідомлення учасниками один одного як партнера передбачає наступні моменти:
-
можливість і бажання підтримувати контакти впродовж певного періоду часу
-
відсутність ворогів/політичних опонентів
-
наявність складних проблем, з якими важко/неможливо впоратись самотужки
-
наявність значних відмінностей у позиціях учасників переговорів
$RR12251,1,13,2,0,2
Якщо завданням переговорної стратегії є окреслити, що повинно бути досягнуто на переговорах, то призначенням тактики є:
-
визначення рамок можливих домовленостей
-
визначення основних шляхів та засобів досягнення стратегічних цілей
-
введення супротивника в оману щодо цілей переговорів
-
організація переговорного процесу
$RR12252,1,13,2,0,2
Як ще називають партнерські переговори?
-
конфронтаційні переговори
-
дистрибутивні переговори
-
інтегративні переговори
-
полемічні переговори
$RR12253,1,13,2,0,2
Як ще називають полемічні переговори?
-
інтегративні переговори
-
дистрибутивні переговори
-
принципові переговори
-
партнерські переговори
$RR12255,1,13,2,0,2
Про який підхід до ведення переговорів йдеться: «добровільно приймаються практично усі пропозиції партнера по переговорах, однак при цьому проговорюється життєва необхідність задоволення і своїх власних інтересів та потреб»?
-
«жорсткий»
-
«м’який»
-
«принциповий»
-
конфронтаційний
$RR12256,1,13,2,0,2
Переговорна позиція – це:
-
сукупність цілей учасників переговорів, те, що мотивує їх до взаємодії один з одним і чого вони хочуть досягнути у результаті переговорів
-
точка зору переговорних сторін щодо проблем, які розглядаються на переговорах, їх бачення шляхів вирішення цих проблем
-
основна лінія поведінки на переговорах, що визначається спільним підходом до міжнародних переговорів, зовнішньополітичними цілями і національним інтересом держави
-
сукупність рекомендацій щодо поведінки на кожному етапі переговорів
$RR12257,1,13,2,0,2
Поняття, яким позначають загальний підхід до переговорів і його конкретизацію у вигляді сформульованих цілей, шкали пріоритетів та ряду інших складових:
-
переговорна стратегія
-
переговорна позиція
-
інтерес на переговорах
-
переговорна концепція
$RR12258,1,13,2,0,2
Посадові особи України, що мають право вести переговори на основі своїх конституційних повноважень (ex officio):
-
Міністр закордонних справ
-
Спікер Верховної Ради
-
Президент
-
Прем’єр-міністр
$RR12259,1,13,2,0,2
Переговорна концепція формується:
-
під час дослідницької фази переговорів
-
під час обговорення тексту заключних документів
-
на етапі теоретичної підготовки до переговорів
-
під час узгодження правил процедури
$RR12260,1,13,2,0,2
Формувати переговорне досьє сторони починають:
-
під час теоретичної підготовки до переговорів
-
після закінчення переговорного процесу
-
після підписання заключного документа
-
на етапі узгодження протокольних питань
$RR12261,1,13,2,0,2
Принцип, за яким відбувається формування делегацій для участі у переговорах:
-
міжнародної ввічливості
-
дипломатичного старшинства
-
паритету (рівності)
-
відповідно до національного інтересу
$RR12262,1,13,2,0,2
Директиви (інструкції) щодо ведення переговорів охоплюють:
-
перелік основних питань, які слід обговорити на переговорах
-
способи ухиляння від прийняття рішень
-
вказівки щодо реалізації переговорної стратегії
-
не лише основні елементи переговорної позиції, а й характер, основні шляхи і методи реалізації поставлених завдань
$RR12263,1,13,2,0,2
Теоретична підготовка до переговорів охоплює:
-
продумування альтернативних варіантів вирішення проблеми, що є предметом переговорів
-
опрацювання переговорної концепції
-
формування складу делегацій
-
визначення цілей та очікуваних результатів
$RR12265,1,13,2,0,2
Складові організаційного етапу підготовки до переговорів:
-
визначення місця і часу проведення переговорів
-
обрання переговорної стратегії і тактичних приймів
-
формулювання переговорної концепції
-
узгодження правил процедури
$RR12266,1,13,2,0,2
До переговорного досьє долучають:
-
проекти майбутніх домовленостей
-
виступи членів делегацій
-
документи, що підтверджують повноваження переговірників
-
висновки експертів
$RR12267,1,13,2,0,2
Поняття, яким позначають метод обговорення проблеми максимальною кількістю учасників через пропозицію від кожного з них максимальної кількості різних варіантів її вирішення:
-
«мозковий штурм»
-
ситуативний аналіз
-
почергове обговорення
-
колективний аналіз
$RR12268,1,13,2,0,2
Чинники, які впливають на визначення кількісного і персонального складу делегацій на переговорах
-
місце проведення переговорів
-
фінансові можливості сторін
-
почерговість обговорення питань
-
проблематика переговорів
$RR12269,1,13,2,0,2
Вкажіть на труднощі для однієї зі сторін, пов’язані із проведенням переговорів на її території:
-
можливість впливати на ситуацію через різного роду деталі (наприклад, інтер’єр приміщення, де відбуваються переговори)
-
можливими можуть бути необґрунтовані поступки щодо сторони-гостя
-
полегшений доступ до інформації і можливість оперативного реагування на пропозиції партнера
-
організаційні і технічні моменти зустрічі можуть відволікати від суті питань, що обговорюються
$RR12270,1,13,2,0,2
Назва протокольного візиту, який глава делегації однієї зі сторін переговорів наносить представникам приймаючої сторони, перш ніж почати ділову частину свого перебування:
-
офіційний візит
-
візит ввічливості
-
кулуарний візит
-
візит на високому рівні
$RR12271,1,13,2,0,2
Неформальні переговори ще мають назву:
-
символічна зустріч
-
кулуарні бесіди
-
зустріч «без краваток»
-
зустріч не для преси
$RR12272,1,13,2,0,2
Оберіть питання, що є центральними для обговореннями сторонами на «переговорах про переговори»:
-
розсадка на переговорах
-
узгодження переговорних позицій
-
зустріч і поселення членів делегацій
-
обрання мови ведення переговорів
$RR12273,1,13,2,0,2
До «етикетних жестів» відносять:
-
уклін
-
підняття келиха
-
відвертання голови
-
помах рукою
$RR12275,1,13,2,0,2
Правила вітання чоловіка із жінкою через цілування руки:
Поділіться з Вашими друзьями: |