Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова "30" травня 2008 р



Сторінка1/18
Дата конвертації07.05.2018
Розмір3,35 Mb.
ТипЗвіт
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


ГО „Український центр соціальних реформ” (УЦСР)

01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26

тел.-факс: (044) 280-82-10

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Центру,

член-кор. НАН України


___________Е.М. Лібанова

Звіт



про проведення дослідження
ШЛЮБ, СІМЯ ТА ДІТОРОДНІ ОРІЄНТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ


Керівник проекту,

чл.-кор. НАН України,

д.е.н., проф. ________________________________ Е.М.Лібанова

“30” травня 2008 р.

Київ 2008

ПЕРЕЛІК ВИКОНАВЦІВ


Керівник проекту, чл..-кор. НАНУ

30 травня 2008 р.

Е.М.Лібанова


Координатор проекту, д.е.н.

30 травня 2008р.

І.О.Курило


Науковий консультант, д.е.н.

30 травня 2008р.

В.С.Стешенко


Науковий консультант, к.cоц..н.

30 травня 2008 р.

О.М.Балакірєва


Науковий консультант, к.е.н.

30 травня 2008 р.

С.Ю.Аксьонова


Науковий консультант, к.е.н.

30 травня 2008 р.

Л.І.Слюсар


Науковий консультант, к.е.н.

30 травня 2008 р.

Л.В. Чуйко


Допоміжний персонал

30 травня 2008 р.

В.Г.Бялковська


Допоміжний персонал

30 травня 2008 р.

О.О. Коломієць


Допоміжний персонал

30 травня 2008 р.

Б.О. Крімер


Допоміжний персонал

30 травня 2008 р.

М.Ф. Черепанський


ЗМІСТ
I. ШЛЮБНО-СІМЕЙНА СИТУАЦІЯ ТА НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАРОДЖУВАНОСТІ В УКРАЇНІ............................................................4

    1. Шлюб та сімя в Україні:сучасний стан і тенденції розвитку..........4

    2. Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: специфіка посткризової компенсації....................................................................21


ІІ. СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ ЯК МЕТОД

ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЮБНОЇ Й ДІТОРОДНОЇ ПОВЕДІНКИ..........41

2.1. Досвід проведення соціально-демографічних обстежень з питань шлюбної й дітородної поведінки..................................................................41

2.2. Організаційно-методичні питання вибіркового соціально-демографічного обстеження «Сім’я та діти» (квітень 2008 р.)……………………………..65

2.3.Окремі концептуальні положення щодо демографічної поведінки та орієнтацій........................................................................................................70


ІІІ. ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ДІТОРОДНА СИ­ТУА­ЦІЯ В УКРАЇНІ (за підсумками вибіркового соціально-демогра­фіч­ного обстеження «Сім’я та діти»)…………………85

3.1. Соціально-демографічний склад респондентів та економічне становище їх сімей…………………………………………………………………………85

3.2. Шлюбний стан, сімейний склад, шлюбні установки респондентів та їх

вплив на дітородну активність......... ..................………………………...........96

3.3. Дітність та дітородні установки респондентів…………………………124

3.4.Особливості шлюбних і дітородних орієнтацій та дітородної ситуації у різних соціально-економічних групах населення..........................................153

3.5. Багатодітність в Україні та ставлення до неї респондентів.....................166

3.6. Причини соціального сирітства та ставлення населення до питання опіки й усиновлення дітей, позбавлених батьківського піклування……………...182

IV. ВПЛИВ СІМЕЙНОЇ Й ПРОНАТАЛІСТСЬКОЇ ПОЛІТИКИ НА ДЕМОГРАФІЧНУ СИТУАЦІЮ

4.1. Оцінка населенням можливостей та результатів здійснення демографічної політики......................................................................................189

4.2. Напрями підтримки розвитку сім ї та поліпшення умов дітородної діяльності населення…………………………………………………………...197



4.3. Заходи соціально-демографічної політики щодо підтримки багатодітних сімей у контексті європейського досвіду .........................................................215

I. ШЛЮБНО-СІМЕЙНА СИТУАЦІЯ ТА НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАРОДЖУВАНОСТІ В УКРАЇНІ
1.1. Шлюб та сім’я в Україні: сучасний стан і тенденції розвитку
Сім'я є базовою передумовою функціонування соціуму, первинним осередком відтворення населення та формування людського капіталу. Дослідження шлюбно-сімейної структури населення України та процесів її формування дозволяє зробити висновок, що у цілому традиції сімейного способу життя населення, без якого неможливе існування суспільства в його сучасному розумінні, в Україні збережено. Однак наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття, в умовах соціально-економічної та постіндустріальної трансформації українського суспільства, тенденції розвитку шлюбу і сім’ї в Україні є складними і неоднозначними. Матеріали переписів населення, дані поточної статистичної звітності, вибіркові соціально-демографічні дослідження свідчать про зміни у шлюбно-сімейних процесах та структурах, що безпосередньо впливає на динаміку народжуваності. Їх причиною є ті кардинальні зміни у матримоніальній та репродуктивній поведінці населення розвинених країн (в першу чергу країн Європи, до яких, нехай і з певними застереженнями, відноситься і Україна), які відбулись на постіндустріальному етапі розвитку цивілізації: це зниження рівня шлюбності, підвищення віку укладання шлюбу, поширення різноманітних форм шлюбного партнерства, нестабільність подружніх відносин і зростання рівня розлучуваності, поширеність позашлюбної народжуваності і неповних сімей тощо. Однак у транзитивному соціумі сучасної України, в умовах демографічної кризи, ці демографічні трансформації проходять складно і болісно, продукують ряд складних соціально-демографічних проблем. Вплив національних традицій, наслідків соціально-економічної та демографічної криз опосередковує, трансформує прояв загальноєвропейських закономірностей демографічного розвитку в Україні.

Шлюбність та розлучуваність. Населення нашої країни здавна характеризувалось високим рівнем шлюбності. І зараз Україна відноситься до країн Європи з високими показниками шлюбності (рис.1.1.1), хоча її рівень поступово знижується. У перше десятиріччя незалежності коефіцієнти шлюбності – як загальні (кількість шлюбів у розрахунку на 1000 осіб), так і спеціальні (кількість шлюбів у розрахунку на 1000 неодружених осіб шлюбного віку) – суттєво знизились, однак з 2001 р. намітилась позитивна тенденція до підвищення загального рівня шлюбності: з 6,4 на 1000 осіб у 2001 р. до 7,6 у 2006 р. і 9,0 у 2007 р. (рис.1.1.2), в першу чергу, за рахунок міського населення.. Високі показники 2007 р. можна пояснити як збільшенням чисельності шлюбоактивних контингентів молоді за рахунок поколінь, народжених у 1983-1986 роках, так і високою шлюбною активністю населення, яку підсилює традиція вважати високосний рік несприятливим для укладання шлюбу (а таким є 2008 р.).


Рис. 1.1.1. Загальний коефіцієнт шлюбності населення України.

та інших європейських країн у 2006 році, ‰

Джерело: Eurostat Year Book 2006-2007





Рис. 1.1. 2. Загальний коефіцієнт шлюбності населення України за типом у 1989-2007 рр., ‰

Важливою характеристикою шлюбності є середній вік взяття шлюбу. В Україні відбувається поступова зміна вікової моделі шлюбності. Як і в інших країнах Європи1, підвищуються вікові показники укладання шлюбу: зростає середній і медіанний вік взяття шлюбу, у тому числі першого (табл. 1) .
Таблиця 1.1.1. Середній та медіанний вік осіб, які уклали шлюб, у тому числі перший, в Україні у 1989-2006 рр.




Всі поселення

Міські поселення

Сільська місцевість

1989

2002

2004

2007

2002

2004

2007

2002

2004

2007

Всі шлюби

Середній вік

Чоловіки

26,8

29,5

30,1

29,6

30,1

30,6

30,1

28,1

28,5

28,2

Жінки

25,3

26,6

27,1

26,8

27,2

27,6

27,2

25,0

25,4

25,3

Медіанний вік

Чоловіки

24,1

25,8

26,1

26,2

26,2

26,6

26,7

24,7

24,9

25,0

Жінки

21,7

22,9

23,2

23,7

23,4

23,8

24,2

21,4

21,7

22,1

Перші шлюби

Середній вік

Чоловіки

23,9

25,5

25,8

26,0

25,7

26,0

26,2

25,3

25,4

25,4

Жінки

21,9

22,8

23,1

23,5

23,1

23,4

23,8

22,2

22,3

22,5

Джерело: розраховано за даними Держкомстату України
Відповідні зміни відбуваються й у розподілі шлюбів за віком наречених. Зменшується частка ранніх шлюбів в їх загальній кількості. Якщо у 1989 р. у 20,2% укладених шлюбів (у тому числі у 26,6% перших шлюбів) наречена була у віці до 19 років, то у 2007 р. – відповідно у 8,5% і 10,9%. Водночас збільшується частка шлюбів, укладених після 30 років, особливо у чоловіків: у 1989 р. 7,9% чоловіків, які перший раз брали шлюб, були у віці 30 років і старше, у 2007 р. таких стало вже 15,3%. Однак у західному регіоні України ще вельми значною лишається схильність населення до ранніх шлюбів.

Середній вік укладання першого шлюбу в Україні залишається нижчим, ніж у більшості країн Європи. Наприклад, середній вік нареченої при укладанні перших шлюбів у Болгарії, Литві, Латвії, Румунії, Чехії, Угорщині дорівнює 24-25 років, Бельгії, Німеччині, Норвегії, Фінляндії – вже понад 27 років2 (в Україні – 23,5 року).

Важливо визначити, якою мірою зміни у шлюбній поведінці населення – безшлюбність певної частини молоді, відкладання шлюбу „на потім”, що зумовлює загальне „постаріння” шлюбності, – пов’язані з незадовільними соціально-економічними умовами життєдіяльності у період ринкової трансформації, а в якій – із засвоєнням населенням, насамперед молоддю, західної моделі матримоніальної поведінки в умовах „відкритого суспільства” та впливом фундаментальних факторів сучасної трансформації сім’ї – індивідуалізації, плюралізму, емансипації, свободи вибору. Відповідь на ці питання можуть дати лише спеціальні вибіркові соціально-демографічні обстеження, оскільки одержати цю інформацію з поточної статистичної звітності неможливо.

Найсуттєвішою рисою розвитку шлюбно-сімейних відносин в сучасному світі є плюралізація форм сімейного життя, різноманітність форм сімейних об'єднань та шлюбних стосунків3. За висловлюванням Жака Валлена, президента Міжнародного союзу по вивченню населення (IUSSP), „Шлюб і сім’я вже не є тим, чим були раніше, різноманітність нових форм подружніх союзів дуже велика... треба вирішити питання про вплив цієї нової реальності на динаміку населення – чи є вона причиною низького рівня народжуваності?”4

В Україні, як і в інших країнах, простежується тенденція до зростання ролі незареєстрованих шлюбів у формуванні сімейної структури населення, що є наслідком складних процесів трансформації шлюбно-сімейних відносин, а також скорочення державної регламентації особистого життя. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. у незареєстрованому шлюбі перебуває 7% одружених чоловіків і заміжніх жінок. Однак серед молоді 15-19 років їх частка є доволі вагомою – 25,3% у чоловіків і 19,2% у жінок (рис.1.1.3), тобто нові форми шлюбних союзів більш поширені саме серед молоді, яка знаходиться „на порозі” дітородної діяльності. Незареєстровані шлюби найбільш поширені на півдні та сході України, водночас для населення західного регіону вони не є характерними.



Рис. 1.1.3.Частка осіб, які перебувають у незареєстрованому шлюбі, серед одружених чоловіків та заміжніх жінок України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р.
Відчувається гостра нестача інформації щодо нових форм шлюбу в Україні у роки після перепису населення та їх впливу на дітородну поведінку населення, що доводить необхідність додаткових соціально-демографічних обстежень.

Однією з найбільш складних і актуальних проблем розвитку населення України у шлюбно-сімейній сфері є нестабільність шлюбних відносин, висока ймовірність розпаду сім’ї внаслідок розлучення подружньої пари. Підвищений рівень розлучуваності сформувався ще у 70-ті роки минулого століття, і всі наступні роки залишався дуже високим, досягнувши пікових значень (4,2-4,3‰) у 1992-1993 роках. Хоча з 1995 р. і спостерігається певна тенденція до зменшення кількості розлучень, вона не є стійкою. Після певного спаду у 2001-2004 роках, у 2005 р. коефіцієнт розлучуваності знову підвищився і становив 3,9‰, у 2006 і 2007 рр. – 3,8‰. Якщо у міських поселеннях відбувається певне зниження рівня розлучуваності, то у селах спостерігається зворотня тенденція – показник розлучуваності збільшується (рис.1.1. 4).





Рис. 1.1. 4. Кількість розлучень у розрахунку на 1000 осіб у міських поселеннях та сільській місцевості України у 1990-2007 рр.
За рівнем загального коефіцієнта розлучуваності Україна поряд із Росією лідирує в Європі (рис. 1.1.5).



Рис. 1.1. 5. Загальний коефіцієнт розлучуваності в Україні та інших

європейських країнах у 2006 р., ‰

Джерело: Eurostat Year Book 2006-2007

Регіони України значно відрізняються за показниками «міцності шлюбу»: найнижчим рівнем розлучуваності традиційно характеризується населення західної України, особливо Закарпатської області, найвищим – населення півдня та сходу країни.5

Негативні наслідки розпаду шлюбу у тій чи іншій формі впливають на життя всіх членів родини, однак найбільшу небезпеку становить розпад сім’ї, в якій проживають неповнолітні діти, адже відбувається руйнація того природного осередку розвитку дитини, якою є повна сім’я з матір’ю та батьком. У більшості шлюбних пар, які розпадаються, є спільні діти, і відповідно кожен рік тисячі дітей переживають розлучення батьків: у 2005 р. таких дітей було 135,7 тисяч, 2006 р. - 128,6 тис., у 2007р. – 123,8 тис. (рис.1.1.6).





Рис. 1.1.6. Кількість розлучень, у тому числі тих шлюбних пар, які мали спільних дітей у віці до 18 років, в Україні у 1990-2007 рр.
Зниження рівня розлучуваності населення – зміцнення шлюбу, підвищення його стабільності – є одним із найважливіших завдань соціально-демографічної політики у нашій країні, однак його вирішення ускладнюється відсутністю достатньої інформації про причини розлучень, особливо на мікро-рівні. Про внутрішні й зовнішні чинники, які спонукають сучасне українське подружжя розірвати шлюб, навіть за наявності спільних неповнолітніх дітей, відомо дуже мало, а без цієї інформації неможливо створити соціально-економічні передумови для зміцнення сім’ї.

Високий рівень розлучуваності є головною причиною поширення в Україні неповних сімей, де діти проживають без одного з батьків, як правило, тільки з матір’ю. Кількість і питома вага неповних сімей, в яких виховуються неповнолітні діти, в Україні є настільки великою, що може оцінюватись як порушення природного середовища розвитку й виховання дітей. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. кожна четверта українська сім’я з неповнолітніми дітьми є неповною (при цьому у 92,5% таких сімей діти ростуть без батька, у 7,5% - без матері), а в містах України – це кожна третя сім’я з дітьми.

За даними вибіркових обстежень умов життя домогосподарств, здійснюваних Держкомстатом України, частка індивідуальних домогосподарств, де проживали діти до 18 років, які не мали одного чи обох батьків, у загальній кількості домогосподарств з дітьми становила у 2005 р. 18,9%, у 2006 р. – 20,9%, 2007 р. – 19,2%.6 За даними цих обстежень, у складі домогосподарств, представлених повною сім’єю, проживає 80,3% дітей; 18,3% дітей проживає у домогосподарствах без батька; 0,9% дітей не мають матері, 0,5% – не мають обох батьків. Отже, хоча більшість українських дітей проживає у складі повної сім’ї з батьком і матір’ю, кількість дітей, які проживають у неповних сім’ях, особливо без батька, є значною і суттєво впливає на загальні умови життя й розвитку підростаючого покоління. Неповні сім’ї з дітьми поширені у всіх без винятку регіонах України, але найбільшою є їх питома вага у промислово розвинених областях сходу країни.

Зростання кількості неповних сімей з дітьми навіть у економічно благополучних розвинених країнах оцінюється негативно, адже ці сім’ї знаходяться у зоні економічного й соціального ризику: численні соціологічні дослідження як в Україні, так і за кордоном свідчать, що у неповних сім’ях зростає ризик залучення дітей до вживання алкоголю, наркотиків, наркоманії, протиправних дій тощо.7 Доволі гострими є і економічні проблеми. За твердженням Л. Туроу, в американській сім’ї у випадку розлучення її життєвий рівень знижується на 40%8; і навіть у Швеції, яка відома активною політикою підтримки сімей з дітьми, зрівняти економічні умови виховання дітей у неповних і повних сім’ях вдалось лише частково9. В умовах сучасної України, коли рівень доходів більшості населення є низьким, неповні сім’ї є особливо соціально вразливими, значна їх частина знаходиться за межею бідності. Слід зазначити, що за даними Держкомстату України, у 18,9% домогосподарств, представлених неповними сім’ями, проживає двоє дітей, у 5,2% - троє і більше дітей (у сільській місцевості відповідно у 24,7% і 9,0% домогосподарств)10, а одному з батьків (як правило, матері) вкрай важко утримувати і виховувати кілька дітей.

Поширення в сучасній Україні сімей, в яких дітей виховує лише один із батьків, іноді за допомоги своїх родичів (як правило, бабусі чи дідуся) є тим викликом, на який повинні реагувати всі суміжні соціальні інститути, у першу чергу – система освіти та органи соціального захисту, мінімізуючи для дітей з цих сімей соціальні й економічні ризики.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування; форми їх утримання й виховання. Нестабільність шлюбу, поширеність неповних сімей з дітьми в умовах соціально-економічної трансформації, коли відбувається маргіналізація частини сімей внаслідок зниження життєвого рівня населення, загострення соціальних патологій - алкоголізму, наркоманії, насильства – породжують такі небезпечні явища як соціальне сирітство, безпритульність та бездоглядність частини дітей.

Збільшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є однією з найбільш гострих соціально-демографічних проблем сучасної України. Це один з найбільш серйозних проявів соціально-демографічної кризи, свідчення серйозних збоїв у реалізації основних функцій сім’ї. До даної категорії відносяться діти, які за різними обставинами не можуть виховуватись у власній сім’ї: діти-сироти (батьки яких померли чи загинули) та діти, позбавлені батьківського піклування (батьки яких позбавлені батьківських прав, або визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, відбувають покарання в місцях позбавлення волі чи перебувають під вартою; батьки невідомі чи відмовились від дитини). Чисельність таких дітей в Україні на кінець 2006 р. вже перевищила 100 тисяч і становить 102912 осіб (рис.1.1. 7).





Каталог: upload -> iblock
iblock -> Підготувала: Звягінцева Т. В
iblock -> Конгрес послідовників ідей К. Д. Ушинського
iblock -> Освітня діяльність І педагогічні погляди С. Русової (1856-1940рр.): Бібліографічний список літератури
iblock -> Мартинчук Наталія Андріївна
iblock -> Програма всеукраїнської науково-практичної конференції
iblock -> Розвиток професійної компетентності вчителів суспільних предметів у контексті реалізації нового Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconЗвіт про дослідження на місці Успенської церкви в с. Лютенька Гадяцького району Полтавської області у 2008 році. Полтава 2008 зміст вступні зауваження
Лютенька Гадяцького району Полтавської області. Дослідження проводилися на підставі Відкритого листа №424/0441 виданого 26 червня...
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconПовідомлення про проведення публічного громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від листопада 2008 р. №976 І від листопада 2010 р
Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від листопада 2008 р. №976 І від листопада 2010...
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconЗвіт про проведення засідання першого громадського експертного клубу в рамках проекту «Впровадження елементів е-демократії у діяльності Луцької міської ради»

Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconЗвіт про роботу Наукової Ради з проблеми „Фізика напівпровідників І діелектриків" при вфа нан україни у 2014 році. Наукова рада з проблеми „фізика напівпровідників та діелектриків" при вфа нан україни
Наукова рада з проблеми „фізика напівпровідників та діелектриків” при вфа нан україни складається з 8 осіб, з секцій, у склад ради...
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconУкраїною та єс: економічні виклики та нові можливості Наукова доповідь За редакцією акад. Нан україни В. М. Гейця та чл кор. Наан україни Т. О. Осташко Київ 2016
Січкаренко К. О. (пп. 2); наук співр: Білоцерківець О. Г. (пп. 1, 4), Чмирьова Л. Ю. (пп. 2, 4), Юхимець Р. С. (пп. 2); мол наук...
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconЗвіт про діяльність структурних підрозділів соціально-гуманітарної сфери виконавчого комітету Ніжинської міської ради за 1 півріччя 2016 року Звіт про роботу
...
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconРішення травня 2016 року Про звіт голови районної державної адміністрації про виконання Програми економічного і соціального розвитку Котелевського району, районного бюджету
Колоса В. П. про виконання Програми економічного І соціального розвитку Котелевського району, районного бюджету та делегованих районною...
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconСуддівська помилка: критерії розмежування зловживання (свавілля), недбалості та добросовісної поведінки Аналітичний звіт Підготовлено в рамках Проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні»
Підготовлено в рамках Проекту Ради Європи «Підтримка реформи системи суддівської відповідальності в Україні», фінансованого Фондом...
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconДослідницький проект “Музеї Тараса Григоровича Шевченка в Україні та світі”
Виконали учні 11 класу Іленко Л. та Ларченко Є. Керівник дослідницького проекту: Корлюк Т. О
Звіт про проведення дослідження шлюб, сім‘я та дітородні орієнтації населення в україні керівник проекту, чл кор. Нан україни, д е. н., проф. Е. М. Лібанова \"30\" травня 2008 р iconЗвіт про діяльність Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства за 2008 рік. Дослідницькі проекти Історія та діяльність об’єднання Культур-Ліга в Україні
Мета роботи: підготовка виставки в національному художньому музеї, видання наукового альбому-каталогу про творчість художньої секції...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка