20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16



Скачати 159,17 Kb.
Дата конвертації10.08.2017
Розмір159,17 Kb.




УКРАЇНА

ВИЩА РАДА ЮСТИЦІЇ

УХВАЛА


20 липня 2016 року

Київ

1530/0/15-16

Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М.






Вища ради юстиції, розглянувши висновок та матеріали перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції Олійник Аллою Сергіївною за заявами ОСОБИ_1, голови громадської спілки «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко Оксани Миколаївни,


встановила:
Рудніченко Оксана Миколаївна _____ року народження. З лютого 2002 року по грудень 2009 року працювала на посаді судді Ірпінського міського суду Київської області, з грудня 2009 року – суддя апеляційного суду Київської області, Верховною Радою України 27 червня 2007 року обрана суддею безстроково. Рішенням кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Київського апеляційного округу від 28 квітня 2010 року присвоєний другий кваліфікаційний клас судді.

Зі змісту характеристики, наданої в. о. голови апеляційного суду Київської області Ігнатюк О.В., убачається, що Рудніченко О.М. зарекомендувала себе кваліфікованим і сумлінним працівником. Ініціативна, дисциплінована, добросовісна, відповідально ставиться до виконання покладених на неї обов’язків, володіє необхідними моральними якостями судді та високим рівнем професійної підготовки. Проявляє толерантність і тактовність у ставленні до учасників судового процесу та інших осіб. У колективі користується повагою та авторитетом. Постійно підвищує кваліфікаційний рівень, беручи участь у навчаннях у Національній школі суддів України. До дисциплінарної відповідальності не притягувалась.

До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції 16 грудня 2014 року надійшли заяви ОСОБИ_1 від 12 грудня 2014 року, голови громадської спілки «Українська спілка Автомайдан» (далі – ГС «Українська спілка Автомайдан») Михайловського А.В. про проведення спеціальної перевірки стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко Оксани Миколаївни відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

У заявах ОСОБИ_1 та голова ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловський А.В. зазначили, що суддя Рудніченко О.М., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБИ_2 за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), прийняла постанову, якою залишила без задоволення апеляційну скаргу захисника правопорушника – особи, яка була учасником масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», а постанову Ставищенського районного суду Київської області від 15 січня 2014 року про накладення на правопорушника адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці – без змін.

Автори звернення зазначили, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та ґрунтується на завідомо сфальсифікованих документах. При розгляді вказаної справи суддею Рудніченко О.М. не було дотримано вимог статей 245, 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому вона повинна пройти перевірку відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Законом України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 8 квітня 2014 року № 1188-VII визначено правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції.

Для реалізації цього Закону було утворено Тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – ТСК).

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» перевірка суддів проводиться протягом одного року з дня формування складу ТСК, що утворюється у порядку, визначеному статтею 4 цього Закону. Заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до ТСК протягом шести місяців з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення про її утворення.

У газеті «Голос України» № 111 (5861) 12 червня 2014 року опубліковано повідомлення, у якому вказано, що ТСК оголошує про своє створення і початок прийому заяв від фізичних та юридичних осіб про проведення перевірки індивідуально визначеного судді.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 4 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» діяльність ТСК припиняється після закінчення строку, визначеного у статті 2 цього Закону, тобто 12 червня 2015 року.

За приписами частини п’ятої статті 2 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до Вищої ради юстиції для продовження їх розгляду за загальною процедурою.

Статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначений порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді: здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті, розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення.

Листом секретаря ТСК Соловйової М.М. від 7 квітня 2016 року № 4787/0/9-16 та відповідно до акта прийому-передачі матеріалів справ ТСК від 7 квітня 2016 року заяви ОСОБИ_1, голови ГС «Українська спілка Автомайдан» Михайловського А.В. про проведення спеціальної перевірки стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М. передана для розгляду до Вищої ради юстиції.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу матеріалів між членами Вищої ради юстиції від 18 травня 2016 року матеріали за вказаними заявами передано члену Вищої ради юстиції Олійник А.С. для проведення перевірки.

За результатами перевірки член Вищої ради юстиції Олійник А.С. дійшла висновку про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М. (висновок від 8 липня 2016 року).

На засіданні 12 липня 2016 року дисциплінарна секція Вищої ради юстиції дійшла висновку рекомендувати Вищій раді юстиції прийняти рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М.

Дослідивши матеріали перевірки, заслухавши доповідача – члена Вищої ради юстиції Олійник А.С., врахувавши висновок дисциплінарної секції, Вища рада юстиції вважає, що слід відкрити дисциплінарну справу стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М. з огляду на таке.

Під час перевірки встановлено, що постановою Ставищенського районного суду Київської області від 15 січня 2014 року ОСОБУ_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та позбавлено його права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Судом встановлено, що 29 грудня 2013 року приблизно о 12 годині 30 хвилин на 20-му кілометрі автомобільної дороги Київ – Овруч ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Мерседес Бенц 313», державний номерний знак _______, не зупинився на вимогу працівника міліції про зупинку, чим порушив підпункт «б» пункту 2.3, пункт 2.4 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину не визнав. Пояснив, що 29 грудня 2013 року близько 12 години 30 хвилин він рухався 20-м кілометром автомобільної дороги Київ – Овруч на власному автомобілі марки «Мерседес Бенц 313», державний номерний знак ________. Інспектора ДПС він бачив, але його ніхто не зупиняв.

Визнаючи ОСОБУ_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, суд виходив з того, що вина ОСОБИ_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 146664 від 2 січня 2014 року, рапортом інспектора ДПС взводу № 2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 30 грудня 2013 року.

Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність ОСОБИ_2, судом не встановлено. Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд врахував, що ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, до адміністративної відповідальності за статтею 122-2 КУпАП притягується вперше, має на утриманні неповнолітню дитину.

Постанова Ставищенського районного суду Київської області від 15 січня 2014 року була оскаржена захисником ОСОБИ_2 – ОСОБА_3 в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилався на те, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці є неспівмірним з обставинами, установленими судом, а саме, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності вперше. Судом в оскаржуваній постанові не встановлено, чи є правопорушення грубим або повторним, отже, підстав для застосування призначеного судом виду адміністративного стягнення не було і воно є безпідставним.

Оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, встановлення вини особи здійснено судом виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу інспектора ДПС. Рапорт працівника ДПС не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ.

Суд не звернув увагу на розбіжності, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та в рапорті інспектора ДПС. Так, у рапорті інспектора ДПС зазначено два види зупинки – жезлом та свистком, а в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про вимогу працівника міліції про зупинку, подану жезлом. Вказані обставини свідчать про те, що протокол та рапорт містять надумані обставини і до реальних подій стосунку не мають, а тому, на думку ОСОБИ_3, подія і склад адміністративного правопорушення відсутні.

Судом в оскаржуваній постанові не надано правової оцінки та не вказано результати розгляду заявленого клопотання про виклик у судове засідання свідків, які б могли підтвердити пояснення ОСОБИ_2 про відсутність на автомобільній дорозі працівників міліції та відповідних вимог про зупинку транспортного засобу. У постанові також відсутні результати розгляду письмового клопотання про закриття провадження у справі.

Постановою апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2014 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБИ_2 залишено без задоволення, постанову Ставищенського районного суду Київської області від 15 січня 2014 року щодо ОСОБИ_1 – без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновки судді про доведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, та вина ОСОБИ_2 у його вчиненні за обставин, наведених у постанові, підтверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 146664 від 2 січня 2014 року та рапортом інспектора ДПС взводу № 2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 30 грудня 2013 року.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що вина ОСОБИ_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного статтею 122-2 КУпАП, є доведеною. При застосуванні адміністративного стягнення судом враховано обставини, визначені статтею 33 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції також врахував, що ОСОБА_2 грубо порушив вимоги ПДР України, а тому погодився із застосованим видом адміністративного стягнення, підстав для його зміни та пом’якшення не вбачав.

У своїх письмових поясненнях суддя Рудніченко О.М. зазначила, що в судовому засіданні апеляційного суду брали участь захисник ОСОБА_3 та правопорушник ОСОБА_2. Розгляд апеляційної скарги відбувався в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП. Будь-яких даних (клопотання учасників процесу про оголошення перерви в судовому засіданні або відкладення судового розгляду, повідомлення (заяви) про оскарження дій службових осіб щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБИ_2, клопотань про виклик свідків у судове засідання, витребування додаткових документів), які були б перешкодою для розгляду справи в апеляційному порядку, до суду не надходило.

Постанову суду від 10 лютого 2014 року щодо ОСОБИ_2 було прийнято на підставі наявних у ній доказів, які суддя суду першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно дослідив та оцінив за внутрішнім переконанням відповідно до статті 252 КУпАП.

Порушень норм матеріального та процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, які були б підставою для скасування або зміни прийнятого суддею рішення під час апеляційного розгляду, не встановлено. Також не було встановлено обставин, які б свідчили про участь ОСОБИ_2 у масових акціях протесту на момент вчинення ним адміністративного правопорушення.

Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року ОСОБУ_2 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-2 КУпАП, на підставі статей 4, 6 Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України». Провадження у справі закрито.

Постановою апеляційного суду Київської області від 20 жовтня 2014 року відмовлено ОСОБІ_2 у поновленні строку для подачі апеляційної скарги на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

За змістом пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, діяння, які є адміністративними правопорушеннями.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.  

За змістом статті 122-2 КУпАП (в редакції на час вчинення правопорушення) невиконання водіями вимог працівника міліції про зупинку транспортного засобу тягне за собою накладення штрафу від дев’яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 КУпАП, за приписами якої воно накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  

За змістом статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в судах визначено цим Кодексом та законами України.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).  

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суддею апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М. не було вчинено дій, які забезпечують виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме: не було дотримано вимог щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Так, вичерпний перелік випадків, у яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, визначений статтею 258 КУпАП. Адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-2 КУпАП, ураховуючи, що його не зафіксовано відповідними технічними засобами, до цього переліку не включено.

У разі виявлення правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122-2 КУпАП, уповноважена особа органів внутрішніх справ відповідно до статті 255 КУпАП зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення, копія якого під підпис вручається особі, що притягається до адміністративної відповідальності.

У разі неможливості скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, за умови, що його складення є обов’язковим, стаття 259 КУпАП передбачає право уповноваженої особи доставити порушника до міліції для складання такого протоколу.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 378/5/14-п (провадження № 3/378/3/14) міститься рапорт інспектора ДПС взводу № 2 РДПС ДАІ із ЗС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області О.А. Рогач від 30 грудня 2014 року, відповідно до якого 29 грудня 2013 року під час несення служби на 20-му кілометрі автомобільної дороги Київ – Овруч в селі Нові Петрівці близько 12 години 30 хвилин автомобіль «Мерседес», державний номерний знак ­­­­_______, не виконав вимогу про зупинку, що надавалась за допомогою жезла та свистка, чим порушив пункт 2.4 ПДР України.

Відповідно до пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред’явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов’язковому технічному контролю.

Протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 146664 складено 2 січня 2014 року на підставі даних вказаного вище рапорту. Фіксування правопорушення у такій спосіб не відповідає встановленій законом процедурі притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення,  визначені в статті 280 КУпАП. Зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку суддя Рудніченко О.М. зазначених вимог закону не дотрималася. Не звернула увагу на те, що судом першої інстанції ОСОБУ_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності лише на підставі рапорту інспектора ДПС та протоколу про адміністративне правопорушення, складеного з порушеннями вимог закону; судом першої інстанції не вмотивовано, чому саме адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами може бути застосовано до ОСОБИ_2. Судом не було взято до уваги та не надано оцінки поясненням ОСОБИ_2 про те, що працівники міліції прийшли до нього додому складати протокол про адміністративне правопорушення на підставі рапорту інспектора ДПС, показати копію цього рапорту та відеофіксацію правопорушення відмовились; під час складання протоколу ОСОБА_2 заперечував порушення ним ПДР та вказав, що в нього є свідки, які можуть це підтвердити.

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції про притягнення ОСОБИ_2 до адміністративної відповідальності, у судовому рішенні суддя Рудніченко О.М. обмежилась загальними фразами щодо доведеності події і складу адміністративного правопорушення, не навела мотивів відхилення доводів апеляційної скарги.

Невмотивоване притягнення ОСОБИ_2 до адміністративної відповідальності та застосування адміністративного стягнення порушує його право на справедливий судовий розгляд в аспекті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведені обставини вказують, що суддя апеляційного суду Київської області Рудніченко О.М., переглядаючи в апеляційному порядку постанову Ставищенського районного суду Київської області від 15 січня 2014 року, порушила норми процесуального права, принципи верховенства права та законності. Доводи, наведені суддею Рудніченко О.М. у її поясненнях, не спростовують встановлені у справі обставини.

Суддя повинен додержуватись присяги, зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (частина четверта статті 54 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, що діяла на час прийняття постанови; частини четверта, п’ята статті 55 чинної редакції цього Закону).

Присяга судді вимагає від нього об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкорюючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» (в редакції на час прийняття постанови) порушенням суддею присяги визнавалося, в тому числі, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості, у чесності та непідкупності судових органів, порушення морально-етичних принципів поведінки судді.

Чинна редакція частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» передбачає, що провадження щодо звільнення судді за порушення присяги провадиться за правилами і у строки, передбачені для здійснення дисциплінарного провадження.

За змістом частини другої статті 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги може бути внесено, зокрема, у разі, якщо суддя вчинив дії, що порочать звання судді і підривають авторитет правосуддя.

Отже, підстави для притягнення судді до відповідальності за порушення присяги в цій частині із внесенням змін до законодавства не змінились.

За результатом проведення перевірки встановлено, що під час розгляду адміністративної справи щодо ОСОБИ_2 суддею Рудніченко О.М. були вчинені дії, які можуть свідчити про наявність в її діях ознак порушення присяги судді.

За змістом норм Законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції» в редакції, що була чинна на момент вчинення суддею дій, законодавцем не були встановлені строки для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з підстав порушення присяги.

Чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що такий строк не може бути більшим ніж три роки із дня вчинення проступку (частина четверта статті 96 Закону). Запровадження такого строку є заходом, який пом’якшує відповідальність судді, а тому відповідно до статті 58 Конституції України підлягає застосуванню. Виходячи із установлених обставин, зазначений строк застосування дисциплінарного стягнення не сплинув.

На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції», статтею 95 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Вища рада юстиції


ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді апеляційного суду Київської області Рудніченко Оксани Миколаївни.

Голова Вищої ради юстиції І.М. Бенедисюк



Каталог: content -> act
act -> Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Оболонського районного суду міста Києва Луценка О. М
act -> Рішення 21 квітня 2016 року Київ №884/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого господарського суду України Корсака В. А., Данилової М. В., Данилової Т. Б
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №820/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Кравченка С.І
act -> 16 червня 2016 року Київ №1220/0/15-16
act -> Рішення 14 квітня 2016 року Київ №792/0/15-16 Про відмову у внесенні подання Президентові України про звільнення Саніна Б. В
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1203/0/15-16 Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення Савченко В. О. з посади судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ у зв’язку з поданням
act -> 17 листопада 2015 року Київ №875/0/15-15
act -> Рішення 16 червня 2016 року Київ №1238/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Вищого адміністративного суду України Бутенка В.І. та судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Коротуна
act -> Рішення 24 березня 2016 року Київ №594/0/15-16 Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних І кримінальних справ Касьяна О. П


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 icon14 липня 2016 року Київ №1369/0/15-16
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Федюка О. О
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 icon7 липня 2016 року Київ №1331/0/15-16
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно суддів Вищого адміністративного суду України Донця О.Є., Мороза В. Ф. та залишення без...
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 iconМаксим Тадейович Рильський (19 березня 1895року, Київ-24 липня 1964року, Київ)- український поет, перекладач публіцист, громадський діяч, академік ан україни
Рильський почав писати рано, перший його вірш вийшов 1907 року, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року....
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 iconСферах 20 Жовтня 2016 року, м. Київ київ-2016 матеріали наукової конференції
Матеріали наукової конференції геостратегічні пріоритети україни в політичній, економічній, правовій та інформаційній сферах
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 iconНаталія звольська
Макси́м Таде́йович Ри́льський (7 (19) березня 1895, Київ — †24 липня 1964, Київ) — український поет, перекладач, публіцист, громадський...
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 iconПостанова іменем україни 4 липня 2011 року м. Київ Верховний Суд України у складі
Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кривенка В. В., Лященко Н. П., Маринченка В. Л., Охрімчук Л.І., Панталієнка...
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 iconВолодимир Винниченко (26 липня 880 — березня 1951) Життєвий шлях письменника…
Володимир Винниченко народився 14 липня 1880 року (за ст ст.), в місті Єлисаветграді Херсонської губернії в робітничо-селянській...
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 iconМакси́м Таде́йович Ри́льський
Макси́м Таде́йович Ри́льський (*7 (19) березня 1895, Київ — †24 липня 1964, Київ) — український поет, перекладач, публіцист,громадський...
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 icon16 червня 2016 року Київ №1220/0/15-16
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дніпровського районного суду міста Києва Ластовки Н. Д
20 липня 2016 року Київ 1530/0/15-16 iconРішення 16 вересня 2016 року Київ 2354/0/15-16
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка