27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська



Скачати 51,85 Kb.
Дата конвертації19.04.2018
Розмір51,85 Kb.

27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська, в дівоцтві Ган, російська дитяча письменниця (175 років від дня народження).
Віра Петрівна Желіховська

(1835–1896)
Примітний будинок на Петербурзькій, зараз Ленінградській, вулиці, добре знайомий багатьом поколінням жителів міста. У ньому жила і творила ціла плеяда визначних державних військових, адміністративних діячів, письменників, переклада-чів, драматургів. З 1815 р. це було родинне гніздо відомої сім’ї Андрія Михайловича і Олени Павлівни Фадєєвих.

Тут минули дитинство і юність першої катеринославської письменниці Олени Андріївни Ган. Її повісті були помічені та високо оцінені В.Г. Белінським і І.С. Тургенєвим. Звідси із батьківського порогу пішов у широкий світ Ростислав Андрійович Фадєєв, генерал-майор, історик, публіцист, військовий і громадський діяч. Тут побачили світ діти О.А. Ган – відома теософ О.П. Блаватська і письменниця В.П. Желіховська.в

Віра Петрівна Желіховська, в дівоцтві Ган, народилася 17 (27) квітня 1835 р. у Катеринославі. Так стверджують авторитетні видання «Русские писатели. 1800–1917. Биографический словарь». Т. 2.– С. 262–263 і «Українська літературна енциклопедія», Т. 2.– С. 197. Дитинство минуло в частих переїздах з мамою та батареєю батька по території України і Росії, в Астрахані, Саратові та на Кавказі. Через часті зміни місць проживання дівчинка одержала хорошу домашню освіту. Десятилітня Віра стала вести щоденник, записуючи до цього все, що запам’яталось із ранніх літ. Щоденники стали згодом для дорослої Віри Петрівни основою для написання двох книг: «Как я была маленькой» і «Мое отрочество». Про їхню величезну популярність у дореволюційній Росії свідчить те, що вони витримали відповідно сім і шість видань. У цих спогадах детально описується життя великої родини Фадєєвих.

У 1842 р. у віці 28 років в Одесі помирає її мама – Олена Андріївна Ган. У передсмертному листі вона прохала своїх батьків не залишати її маленьких діток. Дітей відвезли до Саратова, де їхній дід – А.М. Фадеєв був губернатором. Олена і Віра стали систематично навчатися дома, уроки давали три вчителя і гувернантки. Закінчувався трирічний губернаторський термін, розпочалися пошуки нового призначення. Декілька місяців, проведених у Петербурзі, результатів не дали, Андрій Михайлович про всяк випадок звернувся до старого друга сім’ї князя Михайла Семеновича Воронцова, незадовго перед цим призначеним намісником Кавказу. Той із радістю запропонував йому посаду керуючого державними маєтностями і члена Ради Головного управління Кавказького намісника із чином таємного радника. Діти – Олена і Віра в травні 1847 р. переїхали до Тифлісу (зараз Тбілісі). Протягом декількох років молодші Гани об’їздили весь Кавказ, оглянули багато старовинних гірських фортець, побували на мінеральних джерелах.

Проживаючи у батька в Грозному, Віра познайомилася із поміщиком М.М. Яхонтовим, братом поета О.М. Яхонтова, за якого вийшла заміж. Ставши через чотири роки вдовою, знову повернулась із двома дітьми до діда А.М. Фадеєва в Тифліс. Його будинок вечорами був місцем зібрань чиновників і військових. Віра Петрівна закохалася в учителя міської гімназії, згодом її директора Желіховського. А.М. і О.П. Фадеєви про таке весілля і чути не хотіли. Наречена виявилася із характером. Вона втекла із дому і все-таки вийшла заміж за свого обранця. Маючи двох синів від першого заміжжя, вона народила ще три дочки. Шлюб виявився дуже вдалим. Дружина стала енергійною помічницею чоловікові в справі освіти та відкриття нових шкіл і гімназії. Беручи близько до серця все, що стосувалося дітей, Віра Петрівна добре вивчала всі найпотаємніші куточки дитячої душі. Звідси достовірність та успіх її оповідань і повістей для дітей та юнацтва.

Успадкувавши літературний талант матері О.А. Ган, вона стала пробувати свої сили в написанні невеличких дитячих оповідань, створених не для друку, а виключно для власних дітей. Та доля і життєві обставини розпорядилися по іншому, приготувавши доньці шлях матері. Довга тяжка хвороба і смерть чоловіка і необхідність виховувати п’ятьох дітей змушували шукати якогось сталого заробітку. Ним стало перо. Віра Петрівна віддала дітям все своє життя, свої сили і талант, розвинути який у повну силу не було можливості через щоденну літературну працю. Якби життєві обставини склалися по іншому, В.П. Желіховська могла б стати врівень із визначними письменницями не тільки Росії, але і Європи.

Першим опублікованим у 1872 р. оповіданням «Алаверди і Яхшиєл» відкрився довгий і важкий шлях на ниві літератури. Нарис присвячувався відвідинам тифліської гімназії письменником В.О. Сологубом.

Віра Петрівна писала цілими днями, буквально не розгинаючи спини заради заробітку. Їй доводилося працювати на замовлення, віддаючи свої оповідання в різні газети і журнали. Писала вона нашвидкуруч і романи, повісті, оповідання для дітей, фейлетони, кореспонденції, чудово розуміючи, що вона таким чином збіднює і роздрібнює свій талант, разом із тим підкоряючись суворій життєвій необхідності. Незважаючи на такі суворі умови і обставини написання, всі без винятку її твори характеризуються прекрасною мовою, цікавим сюжетом, художнім вираженням авторської ідеї.

Оповідання для дітей зібрані в книгу «Необъяснимое или необъясненное», які друкувалися з 1787 р. в журналі «Семья и школа». Одночасно В.П. Желіховська співробітничала в газетах «Кавказ» і «Тифлиский листок». Після смерті другого чоловіка в 1880 р. залишившись майже без засобів для існування, Віра Петрівна переїхала до Одеси, а в 1885 р. – до Петербургу і повністю присвятила себе літературній праці. Близько зійшлася із художником і письменником П.П. Гнєдічем, В.І. Немирович-Данченком, О.І. Гуміною. Вона співробітничала майже з усіма дитячими журналами: «Игрушечка», «Родник», «Детское чтение», «Задушевное слово», а також з такими популярними як «Нива», «Всемирная иллюстрация», «Живописное обозрение», «Природа и люди» і товстими журналами «Русское обозрение», «Гражданин», «Север», столичними газетами.

Найбільшу популярність В.П. Желіховській принесли дитячі оповідання. Цікава фабула, опис екзотичного побуту кавказьких народів («Князь Илико…», «Кавказкие рассказы») забезпечили успіх у читачів. Вона є автором мелодрам «Кто преступница?», «Назвался груздем – полезай в кузов», «На сорной почве». Віра Петрівна виступила з декількома публікаціями на захист сестри О.П. Блаватської від нападок Всеволода Соловйова, залишила белетризовані мемуари про свою маму О.А. Ган.

Глибока та щира віра надавала силу для постійної боротьби із численними незгодами життя. Вона ніколи не падала духом, завжди співчувала іншим. Незважаючи на власні обмежені засоби, Віра Петрівна багатьом надавала матеріальну допомогу.

Письменниця померла в Петербурзі 5 (17) травня 1896 р. Згідно заповіту її тіло повезли до Одеси і поховали поряд із могилами матері та сина, який закінчував інститут інженерів транспорту і на якого вона покладала всі свої нездійснені надії. Віру Петрівну поховали у перший день Трійці – свята зелені і квітів, які вона так пристрасно любила, як і всю природу взагалі.


Бібліографічні посилання:

1. Витте С.Ю.Избранные вопоминания.– М.: 1991.

2. Воспоминания Андрея Михайловича Фадеева. В двух томах.– Одесса, 1897.

3. Желиховская В.П. Е.А. Ган, писательница-романтистка // Русская старина, 1887.– № 3.

4. Крэнстон С., Уильямс К. Е.П. Блаватская. Жизнь и творчество основательницы современного теософского движения.– Рига, 1999.

5. Николаев Р. Памяти В.П. Желиховской // Историч. вестник.– 1896.– № 7.

6. Фадеев Р.А. Кавказкая война.– М.: 2003.

Володимир Мороз
Література:
Богданович О. Блаватская и Одесса.– Одесса: Путь Познания, 1998.

Нэф М. Личные мемуары Е.П. Блаватской.– М.: Сфера, 1993.

* * *

Русские писатели. 1800–1917. Биографический словарь. Т. 2.– М.: Советская энциклопедия, 1990.



Энциклопедия Брокгауза и Эфрона. Т. XI-а (22).

* * *


http://www.museum.dp.ua/science/results/masters/regionmasters/238-litfigures/590-zhelihovskaya.html
Каталог: Region -> Gold%20names
Gold%20names -> Андрій Штогаренко
Gold%20names -> 18 лютого 1890 р. – у м. Катеринославі народився Володимир Михайлович Корецький
Gold%20names -> «Письменник-кольорист» Дмитро Яворницький
Gold%20names -> Чабан Микола Петрович [псевд. І крипт.: М. Гнатко, М. Г., М. Ч.; 05. 03. 1958, м. Дніпропетровськ] український журналіст, редактор, письменник, літературознавець, краєзнавець, дослідник-пошуковець
Gold%20names -> Співець славетного Запорожжя
Gold%20names -> Михайло Шатров – журналіст, літератор, історіограф Дніпропетровська
Gold%20names -> 1 листопада 1935 р. – у с. Могилеві Царичанського району народився Олександр Федосійович
Gold%20names -> 24 листопада 1805 р. – народився Олекса Петрович Стороженко
Gold%20names -> 16 травня 1885 р. – (4 травня – за ст ст.) у Катеринославі народився Микола Михайлович Стасюк
Gold%20names -> Євген Вучетич – творець монументальних шедеврів


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconВ 29 квітня 1918р.; Г 31 квітня 1918р Виберіть правильне твердження: а брест-Литовський мирний договір з Німеччиною підписав С. Петлюра; б денікінський режим утвердився на більшій території України навесні 1919р
А 9 квітня 1918р.; Б 21 квітня 1918р.; В 29 квітня 1918р.; Г 31 квітня 1918р
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconУрок позакласного читання в 4 класі за оновленою програмою Вчитель початкових класів Біда Лідія Петрівна
Народилася 2 січня 1941 року в місті Бережани Тернопільської області у сім'ї вчителів
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconНавпіл із долею
Оксана Петрівна Радушинська народилася 27 вересня 1979 року у місті Старокостянтинові на Хмельниччині. За професією журналіст. Нині...
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська icon18 лютого 1890 р. – у м. Катеринославі народився Володимир Михайлович Корецький
Катеринославі народився Володимир Михайлович Корецький, видатний український вчений-юрист, Герой Соціалістичної праці. Помер 25 липня...
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська icon16 травня 1885 р. – (4 травня – за ст ст.) у Катеринославі народився Микола Михайлович Стасюк
Катеринославі народився Микола Михайлович Стасюк – член першого українського уряду та Центральної ради, видатний кооператор, письменник...
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconІваненко Оксана Дмитрівна— українська письменниця, перекладачка
Народилася майбутня письменниця в інтелігентній родині у Полтаві 31 березня (13 квітня) 1906. Будинок Іваненків знаходився неподалік...
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconЖиленко Ірина Володимирівна Біографія
Народилася 28 квітня 1941 року у Києві. Перший вірш написала у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі»,...
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconСiчень 1 січня – 95 років тому (1919 р.) у м. Катеринославі народився Ігор Петрович Владіміров, видатний театральний режисер І педагог, актор театру І кіно, народний артист СРСР. Ігор Владіміров
Січня 1919 р у Катеринославі. Час його народження припав на найбільші потрясіння в житті міста, викликані Громадянською війною. Тож...
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconСценарій поетично-пісенного заходу, присвяченого життю і творчості української співачки з діаспори Квітки Цісик
Ведуча: 4 квітня 1953 року в Нью-Йорку у сім’ї Іванки та Володимира Цісиків, емігрантів із Західної України, народилася дівчинка,...
27 квітня 1835 р. – у Катеринославі народилася Віра Петрівна Желіховська iconІрина (Іраїда) Жиленко народилася 28 квітня 1941 р в Києві. Дитинство її пройшло на Черкащині. Після війни сім'я повернулася до Києва
Середня школа, вечірнє відділення філології, робота вихователькою в дитячому садку, далі — в редакціях газет «Молодь України», «Літературна...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка