Польські археологи змогли визначити час смерті “принцеси Багіча” завдяки дендрохронологічному дослідженню її дерев’яної труни.
Дослідники виявили, що дуб, з якого виготовили саркофаг, зрубали у 120 році нашої ери, відповідно до даних Live Science.
“Дата вирубки дуба, використаного для труни, була точно визначена на 120 рік нашої ери”, – зазначили вчені у журналі Archaeometry.
Цей факт розв’язав давню суперечку, що виникла через розбіжності між результатами радіовуглецевого аналізу зубів і стилістикою знайдених у могилі прикрас. Раніші дослідження дали похибки у кілька століть через особливості харчування жінки.
“Радіовуглецевий аналіз може демонструвати похибку до 1200 років, якщо зразок отримано з морського організму”, – пояснили дослідники.
Вживання значної кількості морепродуктів може робити людські рештки візуально “старішими” для приладів. Цей ефект, відомий як морський резервуар, раніше вводив в оману істориків, які датували жінку першим сторіччям до нашої ери.
“У жінки не було виявлено жодних палеопатологій, які могли б вказувати на причину її смерті”, – зазначила археолог Марта Хмель-Хржановська.
Незважаючи на шляхетне прізвисько, вчена вважає померлу типовою представницею вельбаркської культури. Ознаки остеоартрозу на скелеті віком 25–35 років свідчать про важку фізичну працю за життя.
“Ми спробуємо просвердлити череп, щоб отримати матеріал із скроневої кістки”, – додала Хмель-Хржановська.
Нові генетичні тести можуть остаточно прояснити походження жінки. Наразі науковці готуються до повторних аналізів ДНК, які раніше не увінчалися успіхом.