Археологи під час розкопок у північно-центральній частині Туреччини виявили свідчення культурних контактів із фінікійцями, які охоплюють території далеко за межами узбережжя Середземного моря.
Ці відкриття були здійснені на поселенні Олуз-Гьоюк у провінції Амасья, яке існувало без перерви близько 6500 років і досліджується від 2007 року. Тут археологи знайшли скляні намистини з людськими обличчями та поховання немовлят у керамічних глечиках у межах священної зони, згідно з інформацією Arkeonews.
“План храму демонструє довге вузьке мегароїдне оформлення, що дуже нагадує арамейсько-фінікійські святилища,” – зазначив керівник розкопок професор доктор Стамбульського університету Шевкет Донмез.
Донмез пояснив, що знайдені артефакти належать храмовому комплексу, пов’язаному з анатолійською богинею Кубабою. При аналізі архітектурних рішень дослідники виявили ряд елементів, типових для релігійних споруд Близького Сходу.
“Ці поховання немовлят у глечиках не мають аналогів серед раніше задокументованих похоронних практик в Анатолії,” – зазначив Донмез.
Одними з найбільш вражаючих знахідок стали малі скляні намистини у формі людських облич. Подібні вироби добре відомі з фінікійських майстерень, пов’язаних із Карфагеном, і вважаються амулетами. Їх виявлення в центральній частині Анатолії вказує на участь регіону у великих торгових обмінах.
Окрім намистин, археологи задокументували до восьми поховань немовлят і плодових зародків. Глечики були розміщені обережно по всій території святилища. Подібні практики вже відзначалися у фінікійських поселеннях Середземномор’я, та інтерпретуються як особливі поховальні або ритуальні звичаї.
Дослідники підкреслюють важливість подальшого вивчення цих матеріалів. Вони можуть змінити уявлення про масштаби фінікійських торговельних шляхів, релігійних уявлень та культурних контактів на глибині материка.