Д. Грінченка Анастасія Крикун



Скачати 79,18 Kb.
Дата конвертації28.06.2017
Розмір79,18 Kb.

Внутрішній світ дитини у творчості Б. Д. Грінченка

Анастасія Крикун

Я безжурний веселощів спів

Обминав на своєму віку,

Свою силу віддав без жалів

Я на працю поважну й тяжку...

В вічі глянуть не сором людям,

Озирнувшись на довгу путь:

Я свій хліб заробив собі сам,

3 мого хліба і люди живуть.

Борис Грінченко

В автобіографії Бориса Дмитровича Грінченка (9. 12. 1883-6. 05.1910) є рядки про дитинство, які проливають світло на всю його долю: «Писати я почав дуже рано - ще шестилітнім хлопчаком, але по-московському, бо українську мову з нашої сім'ї було вигнано яко мужицьку... Але одного разу (був тоді в третьому класі), почув, як одна пані похвалила при мені українську мову Т. Шевченка. Став писати по-українському, а вдома знайшов «Кобзаря» у батька в скрині, і враження від цієї книги покрило всі враження, які мав досі від книг...»

Чарівний мрії світ - дитинство! Дитинство - пора, коли збуваються всі бажання, коли немає нічого неможливого. Пора радісного сміху, ніжної маминої колискової, перших батьківських повчань, першої прочитаної книжки. Бо саме змалечку в дитячій душі засівається зерно любові до книжки на всі літа. Т. Шевченко, I. Котляревський, Г. Сковорода спонукали Бориса Грінченка до написання перших власних творів. Він писав для дітей і про дітей. Відомі віршовані казки: «Два морози», «Маруся та князенко», «Снігуронька», «Сирітка» та ін. У своїх казках вчив шанувати добро, а зневажати зло, співчувати тим, хто зазнав несправедливості. Письменник прагнув, щоб українські діти знали не лише про буття свого краю, а й про життя та звичаї інших народів світу, через те писав оповідання про різні країни.

Борис Грінченко тривалий час працював учителем, «народним педагогом». Уважно спостерігав за шкільним життям своїх учнів, у нього накопичилося багато вражень, що дало змогу пізніше втілити свої спостереження у прозових художніх творах, а створив їх письменник близько п'ятдесяти. Тематичний діапазон їх досить широкий: це оповідання про дітей: «Олеся» (1890), «Грицько» (1890), «Кавуни» (1891), «Украла» (1891), «Дзвоник» (1897); про тяжке сирітство, поневіряння й самотність, через які у підлітка з'являється навіть думка про смерть, самогубство: «Сама, зовсім сама» (1885), «Ксеня» (1885), «Сестриця Галя» (1885).

Усе своє педагогічне життя Б. Грінченко присвятив проблемі створення нової української школи, яка б ґрунтувалася на гуманістичних засадах і привела б український народ до національного відродження. Наприклад, у своїй праці «Якої нам треба школи» (1905) педагог робить висновок про необхідність навчання дітей рідною мовою, бо «діти, що вчаться своєю рідною мовою, розумніші, більше в їх хисту й душею вони моторніші, ніж ті, кому затуркують голову мовою чужою. 3 чужомовної науки дитина дуже часто стає якоюсь недотепною, важкою на думку».

Також педагог наполягав на тому, що нова школа повинна надати освіті розвивальний, виховуючий характер. Він не вважав, що головним завданням школи є наповнення учнівських голів певною сумою знань. Уся суть народної школи полягає, на думкупедагога, у тому, щоб виховати розум дитини, розвинути, зміцнити його, зробити дитину придатною для подальшої діяльності.

Борис Грінченко стояв на тій позиції, що всі знання, які учень здобуває в школі, повинні бути засобами для розвитку розумової сили учнів, і всі предмети навчального курсу повинні строго відповідати цій меті.

Уже значно пізніше відірвану від народних джерел, зокрема від рідної мови, систему освіти Б. Грінченко викрив в оповіданні «Дзвоник» (1897). Оповідання «Дзвоник» за темою і характером розгортання конфлікту не має аналогів в українській літературі. У ньому йдеться про семирічну Наталю, яку після смерті матері віддали до міського притулку. Невдовзі, внаслідок зарегламентованості та постійного пригнічування особистості дівчинка втрачає власну живу душу і перетворюється, по суті, в автомат - настільки було вибито з неї волю та здатність мислити. I характерно, що все це сталося без видимих окриків та знущань, - так безвідмовно спрацьовує методична, здійснювана з дня у день система нівеляції природних, здорових начал у дитини. Вся увага письменника зосереджена на зображенні моральних, душевних страждань дитини. Дитина опинилася в незвичних для неї умовах, серед людей, які не хочуть і не можуть зрозуміти її душі. Здавалося б, тепер Наталі стало краще: вона нагодована й одягнена, спить у теплому ліжку, «начальниця» її не б'є і не лає. Та все ж дитині неймовірно тяжко: щоденне глузування з «селючки», обзивання нестерпними прізвиськами, відокремлення від інших, відчуженість - все цє тяжким гнітом придавило її.

Символом повсякчасного нагадування про непотрібність усіх поетичних рис, дарованих людині від народження, став в оповіданні... дзвоник.

По шістнадцять разів дзвонить він протягом дня згідно з запровадженим у цьому закладі режимом, і Наталі вже здавалося, що «вона й не живе. Вона слухається дзвоника», котрий нараз почав уявлятися їй якогось живою істотою, що забирає у неї волю. I цілковитого підкорення режимові було досягнуто. Наскрізний образ дзвоника, створений письменником, напрочуд зримо підсилює і довершує відчуття нестерпності казарменного режиму. Дзвоник паралізує волю дитини, сковує її думку. Все це вражає дівчинку настільки, що у неї з'являється думка про самогубство.Коли Наталя, яка повсякчас перебувала в якомусь сонному стані, спиталася в «начальниці», чи можна їй втопитися, відмову останньої сприйняла цілком слухняно: її ж бо тільки й навчено було, що автоматично все виконувати, не протестувати.

Цей епізод психологічно гострий, важливий. Читача проймають сльози, співчуття до бідної дівчинки і водночас ненависть до вчителів, до тогочасного режиму жорстокості. Цим оповіданням автор ще раз підкреслює та осуджує антипедагогічну діяльність «спеціалістів», яка, базуючись на певному жорсткому регламенті, пригніченні, калічить людину, вбиває в ній волю та здатність мислити.

Особливо вдавалися Грінченку твори з життя дітей: «Олеся» (1890), «Украла» (1891), «Кавуни» (1891) та інші. Вони відзначаються авторським гуманізмом, глибиною проникнення у світ дитячої психології. Здавна хрестоматійним стало оповідання «Олеся». В ньому йдеться про юну героїню, яка не побоялася завести татарський загін у драговину і потім заявити: «Я не поведу вас далі, хоч би ви й убили мене. Я вас, вороги, завела у цей ліс, і ви не вийдете відціль». Героїчний вчинок Олесі підносить патріотичну ідею відданості своєму народові, наголошує, що «кожен повинен боронити свій рідний край, не жаліючи життя». Б. Грінченко, як і I. Франко, В. Короленко, В. Стефаник, змальовуючи життя і виховання дітей в тогочасних суспільних умовах, реалістично і всебічно відтворював психологію своїх маленьких героїв, спосіб їх мислення за допомогою діалогів та монологів, уведених до тексту. Монологи допомагають розкрити душевний стан героя, якнайглибше передати його почуття. Наприклад, внутрішній монолог Марини із оповідання «Сама, зовсім сама»: «А жити ж як? Які зароблені гроші були - усі вже потрачено. Зостався тільки п'ятак на півхліба. Вона тим жила два дні. Тепер треба шукати роботи. Де? Вона вже знала, що та хазяйка, в якої вона жила, вже іншу замість неї взяла. Піти попроситися, може б, прийняла знов... А як ні? Що тоді?» В оповіданні йдеться про тяжку долю дівчини Марини, в якої померла мати. «I тепер ця смерть! Не сподівалася цього дівчина, не могла й думати, що так сталося. Iвона не вірила тому... і цілуючи похололі материні руки, вона казала:

- Мамо, голубонько! Що вам? Погано?»

Дівчинка втратила роботу, яка дозволяла їй хоч якось існувати (бо певний час доглядала за хворою матір'ю). Митець з великим тактом розповідає про спробу Марини знайти роботу, про побутові складнощі і, врешті-решт, про її самогубство.

Почуття повнокровного художнього буття в дитячих оповіданнях Б. Грінченка досягається не лише відображенням багатогранності життя, але й різноманітністю форм та інтонацій: від тонкого ліризму до справжнього драматизму. Ось як за допомогою діалогу передається внутрішній стан дівчинки Ксені з однойменного оповідання: «Я поцілував її просто в очі і побачив, що вона плаче.


  • Ксеню, голубко, чого ти?

  • Ох, Василю, так чогось тяжко... Дома б'ють та лають...
    Он поїхали і хліба не кинули...

  • Як то? Ти нічого ще не їла з ранку?

  • Нічого.

  • Чому ж ти мені не сказала?

  • Так... нащо. Я й без хліба перебуду.

Але я вже не слухав і біг додому. За кілька хвилин я повернувся з усякою їжею» [9].

Або (із оповідання «Сестриця Галя»): «Цей випадок розігнав Іванові мрії. Він підійшов до плачущих дітей. - Не плачте, діти, годі! - промовив він, голублячи їх. - Я маму хочу! – невгавав малий Василько. — Маму! — хлипала, тручи руками очі, Одарка. - Мами нема, дітки... - тихо, ледве промовив батько. Мами нема: вона... пішла...» [9]. У першому випадку письменник акцентує увагу читачів на тяжкому житті Ксені, бо мачуха постійно знущалася з неї. Автор розкрив багатий внутрішній світ дівчинки, її вразливість. У другому - відтворено трагічну ситуацію: вмирає мати, залишивши чоловіка з трьома малими дітьми. У своїх творах Б. Грінченко настільки вживається в світ дитини, що інколи неначе дивиться на навколишню дійсність її очима. А деякі фігури дорослих стають другорядними. Наприклад, учитель, батюшка, батько, мати й батько Грицька (оповідання «Екзамен», «Дзвоник>, «Грицько») не є об'єктами спостереження письменника, вони відіграють лише допоміжну роль.

Глибиною проникнення у внутрішній світ дитини позначається оповідання «Украла» (1891), у якому йдеться про завжди голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба в товаришки. Виховна спрямованість твору очевидна: автор прищеплює юному читачеві почуття співпереживання, осуджує бездумність і черствість. Провідна ж думка, що пульсує в підтексті оповідання, - викриття соціального ладу, що прирікав дітей трудівників на напівголодне існування.

Життєві події, які Б. Грінченко пережив у дитинстві та юності, сприяють глибшому проникненню в реальну життєву підоснову його оповідань, саме дитячі та юнацькі враження позначились на багатьох творах письменника взагалі і дитячих оповіданнях зокрема. Григір Тютюнник зазначав: «Кожен письменник обирає тему найближчу, найріднішу його життєвому досвідові і - неодмінно - своєму ідеалові людини в тому часі, у якому він живе. Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом завжди були і залишаться доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах». Це твердження можна віднести і до Бориса Грінченка. Але наявний у оповіданнях значний автобіографічний елемент все ж не дає нам права ставити знак рівності між автором та оповідачем.

Питання, підняті автором у його творах, залишаються актуальними і сьогодні. Особливо прикро, що в нашій країні щороку збільшується кількість дітей-сиріт, дітей, які знаходяться на межі виживання. Варто пам'ятати, що кожна дитина повинна бути щасливою, вона має на це право! А ми, дорослі, повинні створити відповідні умови, зробити так, щоб замість сліз лунав сміх, а чисті дитячі серця були зігріті любов'ю.

Список джерел:


  1. Пільгук I. Класична спадщина Бориса Грінченка: Передмова //
    Грінченко Б. Твори: У 2 т. - К.: Вид-во Ак. наук УРСР, 1963. - Т. 1. - с. 8

  2. Яременко В. В. Борис Грінченко (До 100-річчя з дня народження)
    // Україн. мова і література в школі. - 1963. - № 10. - С. 16-25.

З.Денисюк І. 0. Розвиток української малої прози XIX- поч. XXст. -К.: Вища школа, 1981. - 215 с.

  1. Хропко П. Проза Бориса Грінченка: Передмова // Грінченко Б.
    Вибрані твори. - К.: Дніпро, 1987. - С. 5-17.

  2. Погрібний А. Г. Борис Грінченко. Нарис життя і творчості. - К.:
    Дніпро, 1988. -268 с.

6. Гаєвська Л. О. Б. Грінченко і художня еволюція української прози //
Радянське літературознавство. - 1989, - № 1. - С. 50-61.

7. Ткачук М. Українська поезія останньої третини XIXстоліття:


основні тєнденції розвитку й естетична стратегія: Навч. посібник. -
Тернопіль: ТДПУ, 1998. - 80 с.

  1. Фролова К. П. Аналіз художнього твору. Деякі методи вивчення
    тексту художнього твору. - К.: Радян. школа, 1975. - 176 с.

  2. Грінченко Б. Д. Твори: У 2 т. - К.: Вид-во Ак. наук УРСР, 1963. -
    Т. 1. - 603 с.

Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Біографія: Максим Рильський
2014 -> Спортивна слава україни (довідково-інформаційний матеріал для лекторсько-просвітницьких груп народних домів про спортсменів Героїв України)
2014 -> Управління культури, національностей та релігій київської облдержадміністрації київська обласна бібліотека для юнацтва «Світлий шлях духовного прозріння»
2014 -> Святе Письмо Старого та Нового Завіту / перекл о. Івана Хоменка, Львів: «Місіонер» убт «Свічадо», 2007 (1-е вид.: Рим: видавництво оо. Василіян, 1963). Барщевський Т. П’ятикнижжя конспект
2014 -> Тема. Джон Кітс- англійський поет-лірик. Сонет «Про коника та цвіркуна»
2014 -> Програма навчальної дисципліни
2014 -> Конкурсу за обраним фахом Галузь знань 02 «Культура і мистецтво» Спеціальність 025 «Музичне мистецтво»
2014 -> При мзс україни


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Д. Грінченка Анастасія Крикун iconЖиттєвий та творчий шлях Б. Грінченка, вшанування його пам’яті
Ознайомити учнів зі значенням творчості Б. Грінченка; викликати бажання читати твори прозаїка; виховувати почуття любові до світлого...
Д. Грінченка Анастасія Крикун icon«Великий Українець – Борис Грінченко» Підготувала викладач української мови і літератури вищої категорії Маркович Н. Г
Обладнання: святково оформлена сцена, портрет Б. Грінченка, мультимедійний проектор, екран, мікрофони, електронна презентація до...
Д. Грінченка Анастасія Крикун iconУтвердженне прагнення людини до любові, добра в оповіданні Б. Грінченка "Каторжна"
Перу Бориса Грінченка належить чимало творів для дітей І про дітей. Орієнтуючись, насамперед, на творчість Л. Толстого та І. Франка,...
Д. Грінченка Анастасія Крикун iconХристиянське буття та любов як виміри етичних вартостей у творах бориса грінченка для дітей
Вагомим значеннєвим рівнем художнього вираження етнокультурної кореневості у літературі Б. Грінченка для дітей стає актуалізація...
Д. Грінченка Анастасія Крикун iconРодинне виховання як засіб соціалізації учнів початкової школи Вчитель початкових класів Крикун Ніна Миколаївна «Старший вчитель»

Д. Грінченка Анастасія Крикун iconПредставники романтизму Виконала учениця 9-б класу Дубініна Анастасія

Д. Грінченка Анастасія Крикун iconУрок української літератури в 10 класі Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця І вченого. Оповідання «Каторжна» Мета
Тема. Багатогранна діяльність Б. Д. Грінченка як митця І вченого. Оповідання
Д. Грінченка Анастасія Крикун iconМикола крикун мої юнацькі літа
Доходило до знущань над вчителями І зриву занять. Атмосфера в класі, зрозуміло, не сприяла навчанню. Запам’яталися лише уроки з української...
Д. Грінченка Анастасія Крикун iconШаповал Анастасія, студентка II курсу юридичного факультету ім. Тараса Шевченка національно-визвольний рух на смілянщині у 1917-1921 рр. Анотація
Шаповал Анастасія, студентка II курсу юридичного факультету ім. Тараса Шевченка національно-визвольний рух на смілянщині у 1917-1921...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка