Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография]



Скачати 342,74 Kb.
Дата конвертації28.04.2018
Розмір342,74 Kb.



















































































































































































Гуманітарна складова «м’якої сили» Укра

їнської держави в контексті забезпечення її зовнішньо

політичної безпеки

В мовах сучасних глобалізаційних викликів, посиленні на

пруження на міжнародній арені, зумовлених використанням

силових методів при вирішенні багатьох конфліктних ситуа

цій, зростає потреба у пошуку і використанні методів спрямо

ваних на ненасальницьке вирішення проблем, прагнення до

діалогу та компромісу. Одним із таких методів є використання

принципу «мякої сили». Цей термін ввів у науковий обіг у пер

шій половині 1990х років Джозеф Най. Дж. Най вважав, що

«м’яка сила» прийшла на зміну концепції «політичного реаліз

му», яка базувалася на «жорсткій силі» з її військовими і

фінансовоекономічними чинниками. Він зазначав: «Силою є

здатність впливати на інших з метою отримання бажаних

379
Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері

результатів. Якщо це досягається примусом або за кошти, я на

зиваю таке «жорсткою силою» Якщо ви досягаєте цього при

вабливістю, я називаю це «м’якою силою», – пояснював Най.

Дослідник також визначив три компоненти, з яких складаєть

ся цей феномен: «культура держави (у тому, чим вона приваб

лює інших), її політичні цінності (чи дотримується вона їх у

внутрішній та зовнішній політиці) та зовнішні відносини (чи

сприймаються вони як легітимні та морально обґрунтова

ні)»460[2]. «М’яка сила» – це моральний авторитет наукових,

технічних, спортивних культурних та інших досягнень даної

країни. Відомий дослідник Леслі Гелб в цьому контексті від

значає, що «м’яка сила нині, схоже, означає майже все»461.

Ряд світових лідерів підтримують концепцію застосування

м’якої сили. Зокрема Президент США Барак Обама зазначає,

що він виступає проти забезпечення національної безпеки

держави тільки з використанням силових методів, так як м’які

методи, сприяючи створенню сприятливого позитивного

іміджу країни у світі, можуть виконувати це завдання набагато

ефективніше. Барак Обама хотів би відновити ті часи, коли

люди в столицях по всьому світі можуть мирно піти в місцевий

американський культурний центр для читання книг і журна

лів. Згадуючи професора Джозефа Ная, Президент США

зазначив, що пан професор, популяризуючи термін «м’яка

сила» у світі, робить більше для м’якої сили Америки в усьому

світі, ніж все інше, що ми можемо зробити462.

Хоча найбільш ефективно на думку міжнародних експер

тів поєднувати «м’яку» силу з «жорсткою». Професор Най за

пропонував назвати це концепцією «розумної сили». Він за

значив: «Здатність комбінувати «жорстку» і «м’яку» сили –

батіг і морквину та привабливість – ось це я називаю розум

ною силою»463. Леслі Гелб зазначає, щоб вирахувати, як поєд

нати ресурси жорсткої та м’якої сили у стратегіях розумної

сили, потрібно те, що він називає «контекстуальним

розумом». У зовнішній політиці контекстуальний розум, вико
460 Soft Power: The means yo success in world politics – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.futurecasts.com/book%20review%2064.htm.

461 By Joseph S. Nye Jr. Get Smart. Combining Hard and Soft Power – [Електронний ресурс]. –

Режим доступу: http://www.foreignaffairs.com/articles/65163/josephsnyejr/getsmart

462 Is (His) Biography (Our) Destiny? – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.nytimes.com/2007/11/04/magazine/04obamat.html?pagewanted=1&_r=2&hp

463 Джозеф Най: Якщо у сусідів України різне бачення політики, досить важко підібрати шлях,

який зацікавить всіх// Інститут світової політики – [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://iwp.org.ua/ukr/public/340.html

380
Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки



Української держави в гуманітарній сфері

ристовуючи інтуїтивні методи, допомагає політикам створю

вати розумні стратегії, узгоджуючи тактику з цілями. На дум

ку Гелба з останніх президентів США потужний контексту

альний розум мали Рональд Рейґан і Джордж Бушстарший.

Здатність комбінувати «жорстку» і «м’яку силу» і особ

ливо формувати «м’яку силу» є дуже важливим для

України, так як, якщо для великих держав значний потен

ціал «жорсткої сили» врівноважується «м’якою силою»,

то потенціал «твердої сили» України є набагато меншим

від сучасної «твердої сили» Америки, Росії чи Китаю.

Тому Україні бажано розвивати саме «м’яку силу», так як

Україна має значний потенціал саме «м’якої сили, що

значно підвищить авторитет України у світі. Але це не

значить, що пріоритети «м’якої сили» в Україні мають бу

ти за рахунок «твердої». «Тверда сила», зокрема еконо

міка, збройні сили потрібні для розвитку і безпеки держа

ви. Але без розвитку «м’якої сили» – культури, ціннос

тей, моральності суспільства, буде в значній мірі стражда

ти і економіка держави.

Саме це підкреслював Джозеф Най, виступаючи в Україні.

Зокрема він зазначив, що дуже часто м’яка сила випливає з

культури країни, тому самобутні риси української культури та

історії можуть приваблювати інших. Тому Україна може роз

вивати свою м’яку силу, популяризуючи історикокультурну

спадщину та розвиваючи демократію.

Дж Най зазначає, що м’яка сила з’являється природно. Її не

можна купити або створити штучно. На запитання китайський

студента щодо того, як його країна може збільшити свою м’яку

силу Дж. Най відповів: «Розслабтеся, і у вас все вийде»464. Тобто

м’яка сила створюється не пропагандою, а завдяки індивідуаль

ному привабливому розвитку, заради себе самого, а не для ко

гось іншого. Тому для того, щоб Україна мала «м’яку силу», во

на... має просто залишатись Україною, а українці – мають бути

саме українцями. Коли Україна стане «історією успіху» для

власних громадян, її м’яка сила зросте без зайвих зусиль.

Інший американський дослідник «м’якої сили» Пол Кенне

ді зазначає, що привабливі спосіб життя та культура, здатність

діяти в гармонії із думкою світової спільноти, а не суперечити
464 Джозеф Най: Якщо у сусідів України різне бачення політики, досить важко підібрати шлях,

який зацікавить всіх// Інститут світової політики – [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://iwp.org.ua/ukr/public/340.html

381
Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері

їй, є не менш корисними елементами політичного інструмен

тарію держави, ніж майстерна дипломатія, фінансова по

тужність і навіть важкі авіаносці»465[с.105].

Розглядаючи теорію «м’якої сили», нам потрібно проаналі

зувати онтологічногносеологічні засади її формування. Сучас

на гносеологія базується на сцієнтичній моделі пізнання, яка

прагнення до пізнання і підкорення навколишнього світу

шляхом силового втручання в нього. Відомий дослідник Фр.

Бекон зазначав, що потрібно використовувати експеримент як

жорсткий силовий метод здійснення пізнання. Але такі

жорсткі методи, хоча й сприяють розвиткові науки, але й

спричиняють виникнення ряду значних проблем (екологія,

невиліковні хвороби, тощо), так як бездумне втручання в таєм

ниці природи не проходить для людства безслідно. Антисцієн

тисти зазначають, що досягнення НТР як значно полегшили

життя людини, але так і створили йому ще більші можливості

для самознищення (останні дві світові війни) і взагалі можуть

призвести до кліоциду – знищення людства. Тому людині спо

чатку потрібно, використовуючи м’які методи пізнання – ін

туїцію, рефлексію, медитацію, пізнати саму себе, зрозуміти

сенс життя (Сократ, Паскаль, Сковорода), подолати свої недо

ліки, зло в самій собі, а потім вже перетворювати природу від

повідно до законів добра і краси, а не користі і егоїзму.

Ще в давні часи мислителі зазначали, що м’яке та гнучке пе

ремагає сильне та тверде. ЛаоЦзи в 7 сторіччi до н.е. зазначав:

«Вода – найм’якша і найслабша річ у світі, але в подоланні

твердого та міцного вона непереможна, і на світі немає їй

рівного. Слабкі перемагають сильних, м’яке долає тверде»466

[с.124]. Саме це твердження лягло в основу одного з головних

принципів синергетики – складноорганізованим системам не

можливо нав’язати шляхи їх розвитку. В точках біфуркації най

менший вплив («ефект метелика») може кардинально змінити

розвиток складноорганізованих систем. Тому дуже важливо

зрозуміти, як сприяти їх власним тенденціям розвитку, як

виводити системи на оптимальні шляхи. Головна проблема по

лягає в тому, як направити, як з допомогою малого резонансно

го впливу підштовхнути систему на позитивний для суб’єкта

шлях розвитку. Значні труднощі полягають також і в тому, як
465 Слісаренко І. Теорія і практика «м'якої сили» в міжнародних відносинах// Освіта регіону.

№12 2008. С. 102–109

466 Лукьянов А. Е. Лаоцзы и Конфуций: Философия Дао. – М., – 2001. – 384 с.

382
Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки



Української держави в гуманітарній сфері

подолати хаос, не долаючи його, а роблячи творчим, пе

ретворюючи його в поле, що породжує іскри інновацій. Вияв

ляється, головне – не сила, а формування правильної тополо

гічної конфігурації, архітектури дії на складну систему467[с. 624].

Слід відзначити, що таке розуміння процесів розвитку нам

чітко доводить, що не може бути абсолютного контролю за

будьякою сферою реальності, а в суспільнополітичній сфері

кладе кінець будьяким можливим мріям про абсолютно кон

трольоване суспільство. Стає очевидним, що намагання кон

тролювати таку складно організовану систему як суспільство

шляхом вимушеної уніфікації виробничих та соціальних

відносин, культурного та релігійного життя, може привести до

його до застою та деградації, що ми чітко бачимо на прикладі

Російської Федерації. Це чітко доводить, якою небезпечною

може бути будьяка «соціальна інженерія» – не менш небез

печна ніж генна інженерія, наслідки використання якої важко

передбачити. Хоча не можна повністю відкидати втручання

людського розуму, так як без його спрямовуючого начала

людство чекає деградація та виродження. Тому дуже важливо

зрозуміти закони сумісного життя природи і людства, їх

коеволюції. Тільки тонке налаштування «стратегії природи» та

«стратегії розуму», їх сприятливе поєднання, не на засадах си

ли і примусу, а на засадах гармонії і життєтворчості, здатне за

безпечити і суспільству і природі майбутнє, звужує основу для

позиції песимізму есхатологічного напрямку.

Хоча природа зможе вижити й у випадку гибелі людства,

якщо воно не знищить разом з собою всю планету. Останнім

часом збільшилась напруга протистояння між природою та

людиною, що спричиняє до зміни клімату, виникнення все

більшого числа аномалій, стихійних лих. Зокрема за даними

міжнародної благодійної організації Oxfam за останні 20 років

кількість стихійних лих, викликаних погодними умовами,

збільшилося вчетверо. У доповіді Oxfam сказано, що з початку

2000 року кожен рік відбувається в середньому 500 подібних

катаклізмів, а в 80х роках минулого століття ця цифра стано

вила лише 120. За той же період кількість повеней збільшилася

в шість разів, додає організація.

Тому на сучасному етапі розвитку людства є дуже важли

вим вибір оптимальних «м’яких» шляхів розвитку, які б гармо


467 Горлач М.І. Філософія: Підручник / М. Горлач. – К., – 2001. – 656 с.

383
Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері

нійно поєднували людину з природою. Визнання таких особ

ливостей розвитку веде, з одного боку, до переосмислення

ставлення людини до світу, а з другого – до формування нової

методології пізнання.

Шляхи формування «м’якої сили»

Дослідники визначають такі рівні публічної дипломатії які

лежать в основі «м’якої сили»: 1) через масмедіа – медіадип

ломатія; 2) через культурні акції – культурна дипломатія; 3)

через можливості здобути освіту – освітня дипломатія; 4) че

рез Інтернет – ноосферна дипломатія; 5) через неурядові ор

ганізації – дипломатія «ноополітік».

Найбільш ефективними і перспективнми вважаються ос

вітні і культурні проекти та обміни так як вони найбільше

сприяють формуванню в інших країнах «агентів впливу»,

тобто осіб, які представляють цінності певної країни. Зокрема

США активно використовує дану політику і виділяє значні

грантові кошти на навчання талановитої молоді з інших країн

у США, яка після повергнення на Батьківщину буде пропагу

вати американські цінності. Зокрема колишній заступник

держсекретаря США Річард Ермітейдж в листопаді 2007 р на

слуханнях у Конгресі США під назвою «М’яка сила та страте

гія безпеки США у світі після 11 вересня» акцентував увагу на

важливості постійних інвестицій в освітню дипломатію на

прикладі колишнього радянського високопосадовця О. Яков

лєва, який у радянські часи навчався демократії та плюралізму

в Колумбійському університеті. І через 20 років став радником

російського Президента, реалізуючи ті ідеї, які отримав під час

навчання у США468[с.102]. Посольства США активно продов

жує реалізувати політику в даному напрямку.

Агентами впливу можуть бути також «моральні авторите

ти» (з англійської «ті, хто формує громадську думку» opinion

makers), тобто особистості з академічної, освітньої, культурної

сфер, мистецтва, шоу, які мають значний авторитет у сус

пільстві. Вони виконують функцію передавачів і інтерпретато

рів необхідної інформації щодо американської політики за

галом чи в певних галузях469.


468 Слісаренко І. Теорія і практика «м'якої сили» в міжнародних відносинах// Освіта регіону.

№12 2008. – С 102–109

469 Агенты влияния. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://okoplanet.su/politik/politikdiscussions/3504agentyvlijanija.html

384
Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки

Української держави в гуманітарній сфері

Досить потужними агентами впливу можуть бути недер

жавні організації зарубіжних країн. Але вони можуть станови

ти значні загрози для безпеки певної країни, так як через не

державні організації може здійснюватися фінансування не

тільки культурнопросвітницьких проектів, а й проектів соці

альнополітичного спрямування, які можуть бути спрямовані

на реалізацію інтересів іноземної країни і дестабілізацію полі

тичної ситуації. Чимало європейських країн мають законо

давство, яке жорстко контролює і обмежує надання зарубіж

них грантів місцевим неурядовим організаціям, особливо як

що вони мають політичну спрямованість. Так у США застосо

вується «Акт про іноземних агентів», відповідно до якого будь

яка організація, що отримує кошти зза кордону, повинна пе

ребувати на обліку в міністерстві юстиції і ретельно звітувати

про свої витрати.

Цікаво, що самі США іноді фінансують неурядові організа

ції інших країн, що мають не стільки культурну чи освітню

спрямованість, скільки політичну. Так, у 2005 р. у США знач

ний суспільний резонанс викликала книга американської

юристки Еви Голінгер «Код Чавеса, що викривала інтервен

цію США в Венесуелі». У ній були розсекречені документи, які

беззаперечно засвідчили, що уряд США виділяв кошти опози

ційним до уряду Чавеса у Венесуелі політичним угрупованням

під вивіскою допомоги «неурядовим організаціям», які потім

вчинили путч. Фінансування (загалом 27 млн дол.) здійснюва

лося через урядове Агентство із міжнародного розвитку

(USAID) та приватний Фонд підтримки демократії (National

Endowment for Democracy)470.

Грунтовні дослідження в контексті з’ясування потенціалу

«м’якої сили» України проводив Інститут світової політики,

зокрема він провів дослідження «М’яка сила» України в

регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики» де

проаналізував вплив України на шість найближчих сусідів

України471(Див.діагр.). В контексті даного дослідження ми бу

демо аналізувати здебільшого гуманітарну, зокрема культурну

складову «м’якої сили».

470 Американскую правительственную организацию обвинили в финансировании переворота в

Венесуэле. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://president.org.ua/news/news125775/

471 «М'яка сила» України в регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики», – [Електронний

ресурс]. Режим доступу: http://http://uniter.org.ua/data/block/iwp_myaka_syla_ukr.pdf

385
Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері

Діаграма 4.2. 1. Рівень м’якої сили України

Загальний аналіз результатів дослідження засвідчує, що

найбільший показник «м’якої сили» Україна має в Молдові –

6, 3 бали. Це в значній мірі пов’язано з великою кількістю

українців, які проживають в даній країні. зокрема, згідно з

переписом населення 2004 року, у правобережній Молдові

проживало 282,4 тис. українців,а у Придністровському регіоні

на сьогодні проживає близько 90 тис. автохтонних українців.

Значний показник «м’якої сили» Україна має в Грузії –

5,33, Білорусі – 4,59 бали, в Польщі – 4 бали, що зумовлено

тривалими дружніми відносинами між нашими країнами

(хоча й були певні напружені моменти між деякими країнами,

наприклад Волинські події, але на даний момент досягнуто

примирення) і сприйняття України як надійного партнера.

Найменші показники «м’якої сили « України в Росії – 3,5,

та в Румунії – 2, 88. В Румунії такі низькі показники зумовлені

тим, що тут поширюється досить мало інформації про Україну.

Відносини були зіпсовані також через судовий процес щодо

острова Зміїний. Через ці фактори у румунському суспільстві

формуються невтішні стереотипи про Україну, якот «незріла

демократія», «недобросовісний сусід», «складний партнер».

Низькі показники щодо Російської Федерації в значній мірі

зумовлені прагненням Росії втягнути Україну у орбіту свої

інтересів, в зв’язку з чим вона у значній мірі посилює свій і

386
Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки

Української держави в гуманітарній сфері

жорсткий і м’який вплив на Україну аби обмежити політичне

та економічне зближення її з ЄС. Росія прагне реалізувати свої

лідерські амбіції на пострадянському просторі, домінування в

якому відповідає її курсу на закріплення за собою статусу гло

бальної держави. О. Богомолов та О. Литвиненко називають

даний курс як державницький націоналізм, який складається

із декількох дискурсів, таких якот неоевразійство та нещо

давно винайдений концепт Русского Мира. Кордони Русского

Мира нехитрим способом збігаються з кордонами слов’янсь

кого осердя Російської імперії472.

Представник Центру стратегічних та міжнародних дослід

жень Гезер Конлі зазначає, що Росія активно використовує на

пострадянському просторі як «м’яку силу» та і «жорстку»

силу. Американські дослідники виділили такі методи впливу

на російськомовне населення пострадянського простору: гро

мадські організації (зокрема фундація «Русский мир»), ЗМІ

(особливо ефективні у Молдові) та співпраця із проросійськи

ми політичними партіями. Гезер Конлі відзначає: «Україна ду

же важлива для ідентичності Росії. Значну роль росіяни приді

ляють церкві, хоча вона й розділена. Також в Україні здійсню

ється діяльність мережі «Русский мир». Власне, вона діє у всіх

– і балтійських країнах, і у Молдові та Грузії. Але, за винятком

Грузії, у цих державах використовуються ЗМІ та партнерство

з політичними партіями. Однак виглядає на те, що російська

політика «м’якої дії» в Україні особливо потужна, бо ця держа

ва для них є частиною російської ідентичності»473. Однак сьо

годні Російська Федерація по відношенню до України вико

ристовує тільки «жорстку силу», що призвело до повного па

діння міжнародного авторитету Росії і її практично міжнарод

ну ізоляцію. Слід відзначити, що й до цього РФ неодноразово

розгортала негативну інформаційну компанію проти України

в ЗМІ, якщо політичний курс України не відповідав інтересам

РФ. Особливо вона посилилася останнім часом, коли всі події

в Україні російськими ЗМІ перекручуються та спотворюють

ся, поширюється суцільна брехня (вбивство невинних дітей,

матерів на Донбасі, поширення рабства тощо) з метою ство

472 О. Богомолов та О. Литвиненко.Російська м'яка влада в Україні: проява у дзеркалі. // Критика.

ЛистопадГрудень, – 2011. – С.21.

473 У чому суть російської політики «м'якої сили»?// Радіо Свобода – [Електронний ресурс]. Ре

жим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/24322682.html

387
Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері

рення негативного образу злочинної «фашистобандерівсь

кої» української влади.

Директор російського ЛевадаЦентру Лев Гудков, зазна

чає, що головними відмінностями України від Росії є відсут

ність імперського минулого та неучасть у збройних конфлік

тах із сусідами. А імперські настрої Росії експерт обґрунтовує

наявністю проблем із формуванням власної пострадянської

ідентичності, аніж зазіханнями на український суверенітет.

Взагалом, аналізуючи основні показники м’якої сили Ук

раїни, слід відзначити, що за даними дослідження Інституту

світової політики «М’яка сила» України в регіоні: інструмент

ефективної зовнішньої політики»474, саме параметр «популяр

ність української культури» має найбільші значення у біль

шості країн регіону.

Таб 4.2.1. Параметри «м’якої сили» України в Молдові


ПАРАМЕТРИ «М'ЯКОЇ СИЛИ»

Внутрішній і зовнішньополітичний курс України

Впливовість української громади

Діяльність Посольства України

Популярність української культури

Популярність української продукції

СЕРЕДНІЙ ІНДЕКС

СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ

5,3


4,8

6,4


7,2

7,8


6,3



Таб 4.2.1. Параметри «м’якої сили» України в Білорусії



ПАРАМЕТРИ «М'ЯКОЇ СИЛИ»

Внутрішній і зовнішньополітичний курс України

Впливовість української громади

Діяльність Посольства України

Популярність української культури

Популярність української продукції

СЕРЕДНІЙ ІНДЕКС
СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ

3,12


2,91

6,09


6, 71

4, 12


4, 59


474 «М'яка сила» України в регіоні: інструмент ефективної зовнішньої політики». Інститут світової

політики. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://iwp.org.ua/img/myaka_syla_ukr.pdf

388




Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки

Української держави в гуманітарній сфері

Таб 4.2.1. Параметри «м’якої сили» України в Грузії


ПАРАМЕТРИ «М’ЯКОЇ СИЛИ»

Внутрішній і зовнішньополітичний курс України

Впливовість української громади
Діяльність Посольства України

Популярність української культури

Популярність української продукції

СЕРЕДНІЙ ІНДЕКС



СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ

5,29


3,29

5,07


6,36

6,64


5,33




Таб 4.2.1. Параметри «м’якої сили» України в Польщі



ПАРАМЕТРИ «М’ЯКОЇ СИЛИ»
Внутрішній і зовнішньополітичний курс України

Впливовість української громади


Діяльність Посольства України

Популярність української культури

Популярність української продукції

СЕРЕДНІЙ ІНДЕКС


СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ
4

4

3



5

3

4






Таб 4.2.1. Параметри «м’якої сили» України в Румунії



ПАРАМЕТРИ «М’ЯКОЇ СИЛИ»
Внутрішній і зовнішньополітичний курс України

Впливовість української громади

Діяльність Посольства України

Популярність української культури

Популярність української продукції

СЕРЕДНІЙ ІНДЕКС


389
СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ
2,93

2,73


2,93

3,07


2,73

2,88




Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері



Таб 4.2.1. Параметри «м’якої сили» України в Росії



ПАРАМЕТРИ «М’ЯКОЇ СИЛИ»
Внутрішній і зовнішньополітичний курс України

Впливовість української громади

Діяльність Посольства України

Популярність української культури

Популярність української продукції
СЕРЕДНІЙ ІНДЕКС
СЕРЕДНЄ ЗНАЧЕННЯ
3

2,2


2,2

5,6


4,5

3,5


Досліджуючи шляхи оптимізації нарощування «м’якої

сили» України у світі потрібно активно вивчати зарубіжний

досвід.


Коли Дж. Най формулював теорію «м’якої сили», то був пе

реконаний, що незаперечну перевагу у «м’якій силі» мала США

як найдемократичніша і найзаможніша «країна вільних мож

ливостей»475. Вона користувалася в світі значно більшою попу

лярністю, ніж ідеологічні напрацювання СРСР. На думку до

слідника Радянський Союз втратив свій потужний запас «м’якої

сили», який він мав відразу після Другої світової війни внаслідок

інтервенцій до Угорщини 1956 р. і Чехословаччини 1968 р.).

Інший дослідник Пол Кеннеді зазначав, що США спирається на

три головні опори: військову потужність, економічний потенці

ал і «м’яку силу» – які ще довго будуть забезпечувати високі по

зиції країни у світі. Слід також відзначити, що США довгий час

досить розумно поєднувало «жорстку та м’яку сили». Зокрема

під час Холодної війни військо США стояло на сторожі де

мократії, а американські ідеї підточували ідеологію комунізму.

І Берлінський мур був зруйнований не артилерійським обстрі

лом, а зусилля тих людей, які втратили віру в комунізм.

Тим не менше після розпаду Радянського Союзу відбулося

падіння рейтингу Америки, оскільки вища еліта США

вирішила, що після перемоги в Холодній війні Америка вже

може спочивати на лаврах. І коли 1997 року небезпечна гра

475 Іванова А.Б. Джерела розповсюдження та обмеження мякої сили США. [Електронний ресурс].

Режим доступу: http://istfak.org.ua/tendentsiirozvytkusuchasnoisystemymizhnarodnykhvidnosyn

tasvitovohopolitychnohoprotsesu/186

390



Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки

Української держави в гуманітарній сфері

валютних спекулянтів із Заходу спричинила фінансовий крах

у ПівденноСхідній Азії, багато держав цього регіону вірили в

відповідну допомогу з боку американців, але отримали її до

сить пізно, що значно зменшило авторитет США. Адміністра

ція Буша молодшого спричинила ще більше зменшення рей

тингу Америки, що було зумовлено орієнтацією американсь

кої адміністрації на силові методи вирішення проблем у дея

ких країнах світу, що робилося іноді навіть без санкції ООН і

підтримки міжнародної спільноти. Особливо послабила авто

ритет Америки у світі Іракська війна, яку засудила світова гро

мадськість. Зокрема в лютому 2003 року в ПортоАллегро від

бувся Всесвітній соціальний форум, на якому відомі вчені гу

манітарії із різних країн – Н.Чомскі, Тарик Али, Наоми

Кляйн, Адольфо Перес Ексвел, Едуард Гальяно однозначно за

значили, що не тільки абсурдно, а й злочинно використовува

ти мільярди доларів для проведення «сумнівної війни», коли ці

кошти можна було використати на освіту, харчування, під

тримку здоров’я близько трьох мільярдів бідняків планети.

Саме Іракська війна показала, що ніяка країна не може відчу

вати себе після цього в повній безпеці, так як США і їх

союзники по коаліції показали, що їм не потрібні ніякі санкції

Ради Безпеки ООН для здійсненні агресії проти суверенної

держави, керуючись тільки власними національними інтере

сами. Подібна ситуація спостерігається і з Російською Феде

рацією, яка використовує здебільшого силові методи для по

ширення свого впливу (Придністров’я, Абхазія та Осетія,

Крим, підтримка війни на сході України). Ці війни показала

світові, що для деяких світових держав – лідерів не право є

силою, а сила є головним правом.

Після приходу до влади Барака Обами, його команда одним

із своїх приорітетів вважала формуванні світової сили, яка от

римала назву soft power (м’якої сили), тобто за допомогою

культурного й економічного впливу. М’яка сила не означала

відмови від гуманітарних інтервенцій і стримування Росії та

Китаю, йшлося про певне корегування тональності діалогу.

Джозеф Най зазначає, що в сучасну глобалізованому та

інформаційному світі успіх є результатом не лише військових

перемог, але також перемоги певних заяв. На сучасному етапі

важливими методами боротьби проти ісламського тероризму

є більшою мірою ідеологічні та культурноцивілізаційні мето

ди. Багато мусульман не підтримують американські цінності й

391
Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері

американську політику, але це не означає, що вони

погоджуються з Бін Ладеном чи іншими терористами. Тому

США можуть популяризувати свої цінності, свою добру волю,

але не нав’язувати їх. Сполучені Штати та їхні союзники не

зможуть перемогти ісламський тероризм, якщо кількість

людей, які підтримують екстремістів, є більшою, ніж кількість

людей, які позитивно чи хоча б нейтрально ставляться до США

та їхніх союзників. М’яка сила потрібна для того, щоб

зменшити інтерес до екстремістських ідей і завоювати серця

та думки більшості. І після цього є можливим використання

жорсткої сили, так як знищення терористів, які не матимуть

широкої громадської підтримки серед мусульман та інших

народів, не викликатиме значний резонанс. Коли ж робити

акцент тільки на жорсткій силі, то навіть після знищення

ворогів, на їх місце стануть десятки інших, які підтримують

ідеї і цінності загиблих, так як найважче перемогти ідеї і віру

людей, які знаходяться в їхніх душах.

Тому Сполучені Штати можуть стати «розумною силою»,

поєднуючи «м’яку та жорсту силу», створюючи свій позитив

ний міжнародний імідж і забезпечуючи інвестиції у світові

суспільні блага. Ряд світових проблем, на думку Джозефа Ная,

зокрема забезпечення охорони здоров’я, подолання несприят

ливих кліматичних змін, формування відкритої, стабільної

міжнародної економічної системи, можуть бути вирішені під

лідерством Сполучених Штатів. Поєднуючи свою військову та

економічну могутність з розвитком «м’якої сили», Сполучені

Штати можуть створити потужну розумну силу, яка допоможе

подолати і внутрішні і зовнішні проблеми країни.

Останнім часом, як зазначають ряд експертів, зокрема

Д. Най, Р. Ермітейдж та ін., значно збільшила свою «м’яку

силу» КНР., свідченням чого стала активна популяризація ки

тайської культури за кордоном, активна підтримка китайської

діаспори, яка завжди є надійним агентом впливу КНР у інших

країнах. Значно підвищило імідж Китаю проведення

Олімпійських ігор 2008 р. на високому рівні, навіть не

зважаючи на значний зовнішній політичний тиск (з приводу

«питання Тібету»).

У 2004 року Ху Цзіньтао створив концепцію «мирного роз

витку Китаю», що чинна донині. Китайці активніше почали

звертатися до своєї історії, показуючи її привабливі і друже

любні сторони. Зокрема китайці почали активно популяризу

392
Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки



Української держави в гуманітарній сфері

вати постать адмірала Чжен Хе, який у XV столітті перетнув

Індійський океан, діставшись Африки і 2005 року відзначали

600ліття його першої експедиції.

Інструментом поширення китайської культури у світі ста

ють Інститути Конфуція, які від 2004 року відкриваються у

багатьох країнах світу (у Польщі їх уже чотири). Один з лідерів

КНР Лі Чанчунь прямо визначив їх як «ключовий елемент

нашої системи закордонної пропаганди». Партійна газета

«Реньмінь Рібао»476писала: « Хоча Китай є колискою культури,

цивілізацією з 5000літньою історією, ми стали виробничою лі

нією. Якщо Китай повинен перетворитися на справді потужну

країну, зростати повинні не тільки наша економіка і політика,

а й культура».

М’яка сила Китаю проявляється також в тому, що китайці

проповідують у світі миролюбність свого народу. Як зауважує

американська дослідницясинолог, професор Сьюзен Огден,

Китай усвідомив, що може домогтися, взагаліто, всього бажа

ного за допомогою економічних і фінансових інструментів, а

також «м’якої сили» – без жодного пострілу.

Значний потенціал мякої сили має Японія. Вона після Другої

світової війни опинилася у важкій ситуації – складне внутрішнє

і зовнішнє положення, якості японської продукції не довіряли.

У цих умовах японська влада вирішила створити одну по

тужну конкурентну ключову галузь і сформувати нову інфор

маційну політику, в основі якої лежала ідея про те, що культур

на експансія в значній мірі сприяє реалізації економічних ін

тересів. Відтак у багатьох країнах відкривалися японські куль

турні центри, організовувалися різноманітні заходи, що попу

ляризували японську культуру, філософію, національну кух

ню. Результативність даної кампанії може сьогодні оцінити ко

жен: японські товари, японська культура, японська кухня є по

пулярними у всьому світі.

Досить активно розвиток культури як основної складової

м’якої сили почала використовувала Франція ще за часів Ш. де

Голля, хоча на той час термін «м’яка сила» ще не був відомий.

Президент Ш. де Голль недарма назвав культурну складову

«історичним покликом» Франції477. Для післявоєнної Франції

найголовнішим завданням в той період було забезпечення
476 Пьотр Ґіллєрт. М’яка сила Конфуція. – [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=3482

477 Георгиев Э.Г. Африканская политика Франции. – М., –1988. – 329 с.

393
Політика національної безпеки Української держави

в гуманітарній сфері

консолідації суспільства, створення внутрішньополітичної

стабільності, збереження культурноісторичної ідентичності. І

Франція виконала це завдання і продовжує реалізувати його

сьогодні. Як відзначає міністр закордонних справ Франції Б.

Кушнера, «у сучасну епоху саме використання «м’якої сили»,

яка передбачає культурний вплив, обмін знаннями, ідеями,

уявленнями, становить сферу взаємодії, що поступово ніве

лює вплив економічної та військової могутності»478.

У Франції сьогодні діє досить ефективна система куль

турної політики як основи м’якої сили.

В зовнішній сфері культурну політику Франції здійснює

Альянс Франсез (АФ). Це єдина мережа культурних установ

(інститутів, центрів) Франції за кордоном. Основними завдан

нями АФ стало співробітництво в галузі освіти, мови та культу

ри, поширення французької мови та популяризація французь

кої культури у світі, розвиток культурних обмінів.

Нині Альянс Франсез має 1072 представництва в 146 краї

нах, де здобувають освіту близько 500 000 студентів479. Значну

роботу проводить також Міністерства у справах культури, у

якому працюють понад 430 тисяч службовців, тобто більш як 2

відсотки активного населення. В цілому на культуру виділя

ються значні кошти. Зокрема у 2011 році Міністерству у спра

вах культури було виділено 7,5 млрд. євро (без врахування ді

яльності АФ, який отримує кошти з бюджету МЗС)480.

Основні заходи спрямовані на посилення м’якої сили: по

силення ролі французької мови в громадському і культурному

житті держав, історично пов’язаних з Францією, активний

розвиток ЗМІ та співпраці в культурній галузі, активна міжна

родна співпраця в сфері освіти (так африканські вищі нав

чальні заклади та дипломи прирівнюються до французьких,

студенти беруть активну участь в програмах обміну з колиш

ньою метрополією).

Зусилля Франції привели до позитивних наслідків і Франція

залишається культурним центром для колишніх країн метрополії.

Останнім часом Франція посилює зусилля по покращенню

478 Kouchner B. La diplomatie est un art qui doit кtre inventй [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://fr.radio86.com/articlesdemediaschinois/bernardkouchnerladiplomatieestunartquidoit

etreinvente

479 Альянс Франсез. Вікіпедія. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Альянс_Франсез

480 Le budget 2011 du ministиre de la culture et de la communication. [Електронний ресурс].

http:// www.culture.gouv.fr/ mcc/Leministere/Budget/ Articles/ Lebudget2011duministerede

lacultureetdelacommunication/

394
Зовнішньополітичні аспекти політики національної безпеки

Української держави в гуманітарній сфері

іміджу Франції як держави «загального добробуту». Хоча слід

відзначити що в цій сфері виникають і певні проблеми. Франція

поступово втрачає позиції у світі. Зокрема, французька мова

перестала бути виключною мовою дипломатичних контактів. Її

поступово витісняє англійська мова. Країни, що розвиваються, як

перебували в межах інтересів французької держави, прагнуть

підсилювати власну цивілізаційну ідентичність та економічну

самостійність. Щоб подолати проблеми в цій сфері деякі політики,

зокрема Н. Саркозі пропонує здійснити глибоке реформування

освітньої сфери, створити дієві програми щодо формування

патріотизму та популяризації інтересу до культурної спадщини й

самобутності Франції на глобальному рівні.

Підсумовуючи, слід відзначити, що гуманітарні чинники і

культура є одними з головних складових «м’якої сили» дер

жави. На жаль, Україна ще не напрацювала значний потенціал

«м’якої сили» на світовій арені. В цьому контексті нашій дер

жаві потрібно навчитися виробляти ефективну політику в да

ній галузі, використовуючи свій потужний історикокультур

ний потенціал.

Збільшуючи «м’яку силу» держави, ми повинні також ак

тивніше використовувати освітній потенціал нації, який

в значній мірі впливає на формування соціального капіталу,

збільшення конкурентоздатності української держави та під



вищення її міжнародного іміджу.
Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «історія української культури»
NAU -> Конспект лекцій з дисципліни «Соціологія еліт»
NAU -> Тема № Місце І значення конфліктології в системі юридичних наук- 2 год
NAU -> Методичні рекомендації до семінарських занять, тематику домашніх завдань та понятійний апарат
NAU -> Система менеджменту якості робоча навчальна програма
NAU -> А. А. Заслужена, викладач актуальність формування компетентного філолога у системі вищої освіти швейцарської конфедерації
NAU -> Система менеджменту якості навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
NAU -> Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт студентів усіх галузей знань І напрямів підготовки заочної форми навчання
NAU -> Теоретико-методологічні засади роботи 7
NAU -> Методичні рекомендації до проходження психолого-педагогічної практики Київ 2016 (076. 5)


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconBakalarska_prace__Lenka_Heinigova.docx [биография мадонны]

Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconFHI-25.docx [александър абт биография фигурист]

Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconRegistration Form_conference PBU_2017.docx [кторов биография]

Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconГриценко Т.Б. Культурологя (2011).docx [биография рия сен]

Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] icon2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)
Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word...
Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] icon2 червень том 2010 2010 червень №12 (199) том 2
Статті подаються надрукованими на папері в одному примірнику з додатком диска. Набір тексту здійснюється у форматі Microsoft Word...
Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconВимоги до оформлення статей До розгляду приймаються електронні версії статей (Microsoft Word 1998-2007), надруковані на стандартних аркушах А4, що надсилаються електронною поштою з наведенням
Параметри сторінки: всі поля по 1,9 см. Форматування статті з рівняння по ширині з автоматичним переносом слів. Абзацний відступ...
Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconКорнєєв Ю.В. ІНСТИТУТ ПОВІТРЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В СИСТЕМІ ТРАНСПОРТНОГО ПРАВА.docx [биография рабиновича кандидата в президенты]
Гусарєв С. Д. Особливості розвитку сучасної юридичної науки в Україні Задорожний Ю. А. Роль принципів права у формуванні повітряного...
Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconАвтобіографія
Це документ, в якому особа повідомляє основні факти своєї біографії. Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації....
Документ Microsoft Word (25).docx [хё ри биография] iconsydorove_0_0.docx [біографія кравчука]



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка